Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мікенська цивілізація, або Ахейська Греція — культурний період в історії доісторичної Греції з XVI по XI століття до н. е., бронзової доби, частина крито-мікенської культури. Отримала свою назву за містом Мікени на півострові Пелопоннес. Іншими важливими полісами цього періоду були Афіни, Фіви та Пілос. На противагу мінойцям, культура яких досягла розквіту завдяки мирному існуванню та жвавій торгівлі, мікенці були завойовниками.
| Мікенська цивілізація | |
| Участь у військовому конфлікті | d |
|---|---|
| Наступник | Темні століття у Греції |
| На заміну | Мінойська цивілізація |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | |
| Історичний період | бронзова доба |
| Досліджується в | d |
| Першовідкривач або винахідник | Генріх Шліман[1] |
| Частково збігається з | Мінойська цивілізація |
 Мікенська цивілізація у Вікісховищі | |
Зникнення мікенської культури пов'язують із дорійським вторгненням близько 1200 років до н. е.
Ранньоелладський період
- Докладніше у статтях: Елладська цивілізація, Догрецький субстрат
У 3-2 тисячоліттях до н. е. на території Балканської Греції мешкали пеласги, лелеги та карійці, вся ж країна, за свідченнями Геродота, іменувалась Пеласгією. Пізні грецькі історики вважали ці народності варварами, хоча в дійсності їх культура знаходилася на більш високому рівні розвитку (про це свідчать археологічні дані), ніж культура греків-ахейців, що вторглись на територію Греції на зламі 3-2 тисячоліть до н. е. Ці культури, або одна з них, могли бути пов'язані з хронологічно попередньою культурою Вінча (5-3 тисячоліття до н. е.), південна межа якої знаходилась на півночі Греції.
Усі поселення ранньоелладської епохи можна розділити на два види — це цитаделі, в яких проживали представники родоплемінної знаті, та щільно забудовані селища (наприклад, Рафіна і Зигурієс), заселені, здебільшого, селянами-хліборобами. Усі цитаделі були оточені оборонними спорудами, які були присутні також в деяких поселеннях. Крім заняття землеробством, у ранньоелладський період виникає ремесло (гончарне, ковальське), але чисельність ремісників була мала і продукція забезпечувала місцевий попит, але не виключено, що вона також виходила за межі окремої громади.
Поділ поселень на цитаделі та селища може говорити про початок класоутворення у другій половині 3 тисячоліття до н. е. Цивілізація цього періоду вже випереджала у своєму розвитку інші європейські культури, однак подальшому прогресивному росту завадило пересування племен територією Балканської Греції.
Перші Ахейські держави
З приходом першої хвилі ахейських племен можна говорити про формування грецької народності на початку 2 тисячоліття до н. е. Археологічні дані знахідок середньоелладського періоду свідчать про занепад культури цього періоду у порівнянні з культурою ранньоелладського періоду. У похованнях цього часу відсутні вироби з металу, а замість них знову з'являються кам'яні знаряддя, інвентар таких поховань здебільшого одноманітний, швидше за все, це можна пояснити відсутністю класового розшарування суспільства. Також зникають монументальні споруди, хоча не можна не відзначити появу деяких нововведень, таких як гончарний круг і бойова колісниця.
Усі поселення середньоелладського періоду розташовувалися на пагорбах і були укріплені, прикладом такого поселення є городище у Мессинії. В центрі цього городища розташовувався палац, до нього примикали майстерні ремісників, решту складали будинки простих людей та складські приміщення.
До кінця середньоелладського періоду став відчуватися культурний підйом у розвитку цивілізації материкової Греції, виникають перші державні утворення, відбувається процес класоустворення, який проявляється у виділенні прошарку знаті, спостерігається значне зростання населення, пов'язане з успіхами сільського господарства. Зросла кількість як дрібних населених пунктів, так і великих міст. Період в історії Греції між 16 та 11 століттями до н. е. прийнято називати мікенською епохою, за назвою найбільшого політичного та економічного центру континентальної Греції — міста Мікени, розташованого в Арголіді.
Питання про етнічне походження носіїв мікенської цивілізації довгий час залишалося одними з найскладніших, тільки після розшифровки лінійного письма Б Майклом Вентрісом і Джоном Чедвіком утвердилась думка, що це були ахейці. Ахейці, що переселились на Крит та острови Малої Азії близько 16 століття до н. е., походили, імовірно, від північних, фессалійських ахейців.
Перші міста-держави, утворені в 17-16 століттях до н. е. — Мікени, Тиринф, Пілос — мали тісні культурні та торговельні зв'язки із Критом. Мікенська культура багато запозичала від мінойскої цивілізації, вплив якої відчувається у культових обрядах, світському житті, художніх пам'ятках. Від критян було сприйнято також мистецтво будування суден. Проте мікенській культурі були притаманні тільки їй властиві традиції, що йдуть корінням у глибоку давнину. Втім за Артуром Евансом, мікенська культура є тільки відгалуження критської і позбавлена будь-якої індивідуальності.
Що стосується розвитку мікенської торгівлі та зовнішніх відносин з іншими державами, низка предметів, знайдених в Єгипті і таких, що раніше вважалися привезеними з Криту, тепер визнаються виробами мікенськиї ремісників. Існує гіпотеза, згідно з якою мікенці допомогли фараону Яхмосу (16 століття до н. е.) у його боротьбі з , а в часи Ехнатона (15 століття до н. е.). В його новій столиці Ахетатоні була поширена мікенська кераміка.
У 15-13 століттях до н. е. ахейці завоювали Крит і Кіклади, колонізували численні острови в Егейському морі, заснували низку поселень в глибині території Греції, на місці яких пізніше виросли знамениті античні міста-держави — Коринф, Афіни, Дельфи, Фіви. Цей період вважається часом розквіту мікенської цивілізації. Ахейці підтримували не тільки старі критські торговельні зв'язки, але і прокладали нові морські маршрути на Кавказ, Сицилію, у Північну Африку.
Основними центрами полісів, як і на Криті були палаци, однак важливою відмінністю їх від критських є те, що вони були укріплені і являли собою цитаделі. Вражають собою монументальні розміри цитаделей, стіни яких побудовані з необроблених брил, досягають у деяких випадках ваги до 12 тонн. Найвидатнішою є Цитадель Тиринфська, вся оборонна система якої була продумана з особливою ретельністю для запобігання будь-яких несподіваних ситуацій.
Поховальні практики
Поряд із загиблими були знайдені повні набори зброї, витончені штаби, а також золоті та срібні чашки та інші цінні предмети, що вказують на їх соціальний ранг.
-
![image]()
Плита над Левовими воротами, Мікени -
![image]()
Гробниця Атрея в розрізі, Мікени -
![image]()
«Маска Агамемнона». Із гробниці V могильного кола «А» у Мікенах. Золото. Близько 1500 до н. е. Національний археологічний музей Афін -
![image]()
-
![image]()
Маска з Мікен. Писане стукко. 1400—1200 рр. до н. е. Національний археологічний музей Афін -
![image]()
Золота мікенська чаша, толос у , Лаконія, бл. 1500 р. до н. е. Національний археологічний музей Афін -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Кратер із «Будинку воїнів» у Мікенах. Теракота, бл. 1200 до н. е. Національний археологічний музей Афін -
![image]()
-
![image]()
Галерея
-
![image]()
Мікенська жінка
Див. також
Примітки
- Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 57. —
- . Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 29 листопада 2010.
Посилання
- Мікенологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 324. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікенська цивілізація |
- Мікенська цивілізація
- (англ.)
- І. Т. Черняков. Мікенські знахідки у північному Причорномор'ї // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 731. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikenska civilizaciya abo Ahejska Greciya kulturnij period v istoriyi doistorichnoyi Greciyi z XVI po XI stolittya do n e bronzovoyi dobi chastina krito mikenskoyi kulturi Otrimala svoyu nazvu za mistom Mikeni na pivostrovi Peloponnes Inshimi vazhlivimi polisami cogo periodu buli Afini Fivi ta Pilos Na protivagu minojcyam kultura yakih dosyagla rozkvitu zavdyaki mirnomu isnuvannyu ta zhvavij torgivli mikenci buli zavojovnikami Mikenska civilizaciya Uchast u vijskovomu konfliktid NastupnikTemni stolittya u Greciyi Na zaminuMinojska civilizaciya Chas data pochatku Chas data zakinchennya Istorichnij periodbronzova doba Doslidzhuyetsya vd Pershovidkrivach abo vinahidnikGenrih Shliman 1 Chastkovo zbigayetsya zMinojska civilizaciya Mikenska civilizaciya u Vikishovishi Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Osnovni centri mikenskoyi civilizaciyi blizko 1450 do n e Zniknennya mikenskoyi kulturi pov yazuyut iz dorijskim vtorgnennyam blizko 1200 rokiv do n e Rannoelladskij periodDokladnishe u stattyah Elladska civilizaciya Dogreckij substrat U 3 2 tisyacholittyah do n e na teritoriyi Balkanskoyi Greciyi meshkali pelasgi lelegi ta karijci vsya zh krayina za svidchennyami Gerodota imenuvalas Pelasgiyeyu Pizni grecki istoriki vvazhali ci narodnosti varvarami hocha v dijsnosti yih kultura znahodilasya na bilsh visokomu rivni rozvitku pro ce svidchat arheologichni dani nizh kultura grekiv ahejciv sho vtorglis na teritoriyu Greciyi na zlami 3 2 tisyacholit do n e Ci kulturi abo odna z nih mogli buti pov yazani z hronologichno poperednoyu kulturoyu Vincha 5 3 tisyacholittya do n e pivdenna mezha yakoyi znahodilas na pivnochi Greciyi Usi poselennya rannoelladskoyi epohi mozhna rozdiliti na dva vidi ce citadeli v yakih prozhivali predstavniki rodopleminnoyi znati ta shilno zabudovani selisha napriklad Rafina i Ziguriyes zaseleni zdebilshogo selyanami hliborobami Usi citadeli buli otocheni oboronnimi sporudami yaki buli prisutni takozh v deyakih poselennyah Krim zanyattya zemlerobstvom u rannoelladskij period vinikaye remeslo goncharne kovalske ale chiselnist remisnikiv bula mala i produkciya zabezpechuvala miscevij popit ale ne viklyucheno sho vona takozh vihodila za mezhi okremoyi gromadi Podil poselen na citadeli ta selisha mozhe govoriti pro pochatok klasoutvorennya u drugij polovini 3 tisyacholittya do n e Civilizaciya cogo periodu vzhe viperedzhala u svoyemu rozvitku inshi yevropejski kulturi odnak podalshomu progresivnomu rostu zavadilo peresuvannya plemen teritoriyeyu Balkanskoyi Greciyi Pershi Ahejski derzhaviZ prihodom pershoyi hvili ahejskih plemen mozhna govoriti pro formuvannya greckoyi narodnosti na pochatku 2 tisyacholittya do n e Arheologichni dani znahidok serednoelladskogo periodu svidchat pro zanepad kulturi cogo periodu u porivnyanni z kulturoyu rannoelladskogo periodu U pohovannyah cogo chasu vidsutni virobi z metalu a zamist nih znovu z yavlyayutsya kam yani znaryaddya inventar takih pohovan zdebilshogo odnomanitnij shvidshe za vse ce mozhna poyasniti vidsutnistyu klasovogo rozsharuvannya suspilstva Takozh znikayut monumentalni sporudi hocha ne mozhna ne vidznachiti poyavu deyakih novovveden takih yak goncharnij krug i bojova kolisnicya Usi poselennya serednoelladskogo periodu roztashovuvalisya na pagorbah i buli ukripleni prikladom takogo poselennya ye gorodishe u Messiniyi V centri cogo gorodisha roztashovuvavsya palac do nogo primikali majsterni remisnikiv reshtu skladali budinki prostih lyudej ta skladski primishennya Do kincya serednoelladskogo periodu stav vidchuvatisya kulturnij pidjom u rozvitku civilizaciyi materikovoyi Greciyi vinikayut pershi derzhavni utvorennya vidbuvayetsya proces klasoustvorennya yakij proyavlyayetsya u vidilenni prosharku znati sposterigayetsya znachne zrostannya naselennya pov yazane z uspihami silskogo gospodarstva Zrosla kilkist yak dribnih naselenih punktiv tak i velikih mist Period v istoriyi Greciyi mizh 16 ta 11 stolittyami do n e prijnyato nazivati mikenskoyu epohoyu za nazvoyu najbilshogo politichnogo ta ekonomichnogo centru kontinentalnoyi Greciyi mista Mikeni roztashovanogo v Argolidi Pitannya pro etnichne pohodzhennya nosiyiv mikenskoyi civilizaciyi dovgij chas zalishalosya odnimi z najskladnishih tilki pislya rozshifrovki linijnogo pisma B Majklom Ventrisom i Dzhonom Chedvikom utverdilas dumka sho ce buli ahejci Ahejci sho pereselilis na Krit ta ostrovi Maloyi Aziyi blizko 16 stolittya do n e pohodili imovirno vid pivnichnih fessalijskih ahejciv Pershi mista derzhavi utvoreni v 17 16 stolittyah do n e Mikeni Tirinf Pilos mali tisni kulturni ta torgovelni zv yazki iz Kritom Mikenska kultura bagato zapozichala vid minojskoyi civilizaciyi vpliv yakoyi vidchuvayetsya u kultovih obryadah svitskomu zhitti hudozhnih pam yatkah Vid krityan bulo sprijnyato takozh mistectvo buduvannya suden Prote mikenskij kulturi buli pritamanni tilki yij vlastivi tradiciyi sho jdut korinnyam u gliboku davninu Vtim za Arturom Evansom mikenska kultura ye tilki vidgaluzhennya kritskoyi i pozbavlena bud yakoyi individualnosti Sho stosuyetsya rozvitku mikenskoyi torgivli ta zovnishnih vidnosin z inshimi derzhavami nizka predmetiv znajdenih v Yegipti i takih sho ranishe vvazhalisya privezenimi z Kritu teper viznayutsya virobami mikenskiyi remisnikiv Isnuye gipoteza zgidno z yakoyu mikenci dopomogli faraonu Yahmosu 16 stolittya do n e u jogo borotbi z a v chasi Ehnatona 15 stolittya do n e V jogo novij stolici Ahetatoni bula poshirena mikenska keramika U 15 13 stolittyah do n e ahejci zavoyuvali Krit i Kikladi kolonizuvali chislenni ostrovi v Egejskomu mori zasnuvali nizku poselen v glibini teritoriyi Greciyi na misci yakih piznishe virosli znameniti antichni mista derzhavi Korinf Afini Delfi Fivi Cej period vvazhayetsya chasom rozkvitu mikenskoyi civilizaciyi Ahejci pidtrimuvali ne tilki stari kritski torgovelni zv yazki ale i prokladali novi morski marshruti na Kavkaz Siciliyu u Pivnichnu Afriku Osnovnimi centrami polisiv yak i na Kriti buli palaci odnak vazhlivoyu vidminnistyu yih vid kritskih ye te sho voni buli ukripleni i yavlyali soboyu citadeli Vrazhayut soboyu monumentalni rozmiri citadelej stini yakih pobudovani z neobroblenih bril dosyagayut u deyakih vipadkah vagi do 12 tonn Najvidatnishoyu ye Citadel Tirinfska vsya oboronna sistema yakoyi bula produmana z osoblivoyu retelnistyu dlya zapobigannya bud yakih nespodivanih situacij Pohovalni praktikiPoryad iz zagiblimi buli znajdeni povni nabori zbroyi vitoncheni shtabi a takozh zoloti ta sribni chashki ta inshi cinni predmeti sho vkazuyut na yih socialnij rang Plita nad Levovimi vorotami Mikeni Grobnicya Atreya v rozrizi Mikeni Maska Agamemnona Iz grobnici V mogilnogo kola A u Mikenah Zoloto Blizko 1500 do n e Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Levovi vorota u Mikenah Relyef iz vapnyaka 1300 1200 rr do n e Maska z Miken Pisane stukko 1400 1200 rr do n e Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Zolota mikenska chasha tolos u Lakoniya bl 1500 r do n e Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Festskij disk Arheologichnij muzej Iraklionu Krater z rozpisom i skulpturnim dekorom z palacu u Festi Arheologichnij muzej Iraklionu Krater iz Budinku voyiniv u Mikenah Terakota bl 1200 do n e Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Tak zvanij Skarb Priama z Troyi vidkritij Genrihom Shlimanom Linijne pismo BGalereyaMikenska zhinkaDiv takozhMikenski znahidki u Pivnichnomu Prichornomor yiPrimitkiArchaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins Pimlico 1998 S 57 ISBN 0 7126 6612 5 d Track Q23301814d Track Q23301815 Arhiv originalu za 4 chervnya 2015 Procitovano 29 listopada 2010 PosilannyaMikenologiya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 324 ISBN 978 966 439 921 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mikenska civilizaciya Mikenska civilizaciya angl I T Chernyakov Mikenski znahidki u pivnichnomu Prichornomor yi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 731 ISBN 978 966 00 1028 1