Скарб Пріама

Скарб Пріама, також Золото Трої — сенсаційний скарб, який виявив Генріх Шліман під час розкопок у Трої. Скарб отримав назву від імені античного царя Пріама.

Скарб Пріама
Названо на честь	Пріам
Місце розташування	Росія
Першовідкривач або винахідник	Генріх Шліман
Дата відкриття (винаходу)	31 травня 1873
Місце відкриття	Троя
Кількість	8000
Скарб Пріама у Вікісховищі

Портрет Софії Шліман в «головному уборі Єлени Троянської» зі Скарбу Пріама, фото 1874 року

Датування і походження

Встановлено, що скарб не має відношення до царя Трої Пріама. Він датується 2400–2300 рр. до н. е. і належить до Трої ІІ, тобто існував за тисячу років до Пріама, який правив Троєю VI або навіть VII.

Сам скарб знаходився в срібній дворучній посудині. Він складався з понад 10 000 предметів. Найбільше в ньому було золотих намистин — близько 1000. Причому намистини були дуже різноманітними за формою — і дрібний бісер, і тонкі трубочки, і намистинки з розплющеними лопатями. Коли була виконана реконструкція нагрудної пекторалі, що складалася з цих намистинок, вийшло двадцять розкішних ниток намиста, до нижньої з яких підвішувались 47 золотих стрижнів, а в центрі розташовувався один абсолютно особливий — з тонкими нарізками.

Також в скарбі знаходилися сережки, зокрема «долькові», виконані у вигляді півкільця, згорнутого з ряду дротинок (від 2 до 7), на кінці сплющених. Були знайдені й скроневі кільця — досить масивні прикраси, які, як вчені припустили пізніше, прив'язувалися тонкими шнурами до вух. Були в скарбі й витончені сережки у формі кошиків, до якої кріпилася фігурка богині. Також в скарбі знаходилися браслети, налобна золота стрічка, дві золоті діадеми і масивна золота ладьєподібна чаша вагою близько 600 грамів, що використовувалась, імовірно, в ритуальних жертвоприношеннях.

Фахівці зазначили, що такі речі могли бути виготовлені тільки з допомогою збільшувальних приладів. Пізніше в останньому скарбі було знайдено десятки лінз з гірського кришталю.

Крім золотих речей, в троянському скарбі були знайдено кістки овець, биків, кіз, корів, свиней і коней, оленів і зайців, а також хлібні зерна, горох, боби. Величезна кількість знарядь і сокир були кам'яними, але жодного мідного. Численні глиняні посудини були зроблені руками, а частиною на гончарному крузі. Деякі з них стояли на трьох ніжках, інші мали форму тварин. Також в скарбі знаходилися ритуальні сокири-молоти, знайдені в 1890 році. Досконалість їх настільки значна, що деякі вчені сумніваються в тому, що їх могли зробити в середині III тисячоліття до нашої ери. Всі вони добре збереглися, лише один (зроблений з афганського лазуриту) був пошкоджений, оскільки застосовувався в давнину. У якому конкретно ритуалі вони брали участь, поки не встановлено.

Історія знахідки та доля скарбу

Зала із частиною Скарбу Пріама в Музеї доісторичного періоду і ранньої історії, Берлін

Велика золота діадема із підвісками зі Скарбу в сучасній експозиції, Московський музей імені Пушкіна

Знахідка

Генріх Шліман виявив скарб 31 травня 1873 року. Як описував сам Шліман, він помітив предмети з міді та оголосив робочим перерву, щоб самостійно викопати скарб разом зі своєю дружиною Софією Шліман. З-під хиткої древньої стіни Шліман одним ножем відкопав різні предмети із золота і срібла. Скарб знаходився під ґрунтом тисячоліть і важкою стіною у своєрідному кам'яному ящику. Шліман помилково прийняв знахідку за легендарні скарби троянського царя Пріама.

Афіни і Берлін

Шліман побоювався, що настільки цінні скарби можуть бути конфісковані місцевою османською владою і стануть недоступними для подальшого наукового вивчення, і тому вивіз їх контрабандою в Афіни. Османська імперія зажадала від Шлімана відшкодування збитку в розмірі 10 000 франків. Шліман запропонував 50 000 франків за умови, що ці гроші підуть на фінансування археологічних робіт.

Шліман запропонував молодій Грецькій державі звести в Афінах власним коштом музей для експозиції скарбу за умови, що за життя археолога скарб залишиться в його власності і що йому будуть надані дозволи на проведення масштабних археологічних розкопок в Греції. З причин політичного характеру Греція відхилила цю пропозицію, з фінансових і політичних причин відмовилися від скарбу Шлімана також музеї Лондона, Парижа і Неаполя. Зрештою про бажання взяти скарб у своє Античне зібрання заявили Пруссія і Німецька імперія.

Москва

Наприкінці Другої світової війни в 1945 професор передав скарб Пріама разом з іншими творами античного мистецтва радянської комендатурі. Як трофейне мистецтво скарб Пріама був перевезений в СРСР. З цього моменту доля скарбу Пріама була невідома, і він вважався втраченим. У Радянському Союзі «трофеї» з Берліна зберігалися в режимі особливої секретності, і тільки в 1993 році уряд Росії оголосив, що скарби Трої знаходяться в Москві. Лише 16 квітня 1996, 51 рік потому, скарб Пріама був виставлений в Пушкінському музеї Москви. Питання повернення викрадених СРСР німецьких цінностей до ФРН не вирішене донині.

Припущення про фальсифікацію скарбу

Німецький письменник у книзі «Фальсифікації історії» висловив припущення про те, що скарб Пріама був виготовлений на замовлення Шлімана одним з афінських ювелірів. Підозрілим, з його погляду, є досить спрощений стереотипний стиль, в якому виконані вироби з золота: посудина для напоїв Пріама в 23 карата нагадує соусницю XIX століття. Інша гіпотеза фальсифікації скарбу Шліманом стверджувала, що всі судини були просто куплені. Теорії відкинула переважна більшість науковців світу.

Література

• Криш Э. Г. Сокровища Трои и их история = Elli G. Kriesch. Der Schatz von Troja und seine Geschichte. — Hamburg, Carlsen Verlag GmbH, 1994 / Пер. с нем. Е. Маркович. — М.: А/О Издательство «Радуга», 1996. — 240 с. — 15 000 экз. — ; .
• Клейн Л. С. Тень похищенного золота // Смена: газета. — 1990. — № 236, 10 октября 1990 года. — С. 4.

Посилання

• Нікітенко М. Провідна зірка Шлімана - Людина і світ. — 1999. — №5. — С. 43-46
• Генріх Шліман одягнув свою дружину в прикраси цариці, gazeta.ua
• Золото Шлимана, или сокровища Троянского царя Приама(рос.)