Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́нріх Шлі́ман (нім. Heinrich Schliemann; 6 січня 1822, Нойбуков, Велике герцогство Мекленбург-Шверін — 26 грудня 1890, Неаполь) — німецький підприємець і археолог, керівник розкопок у Трої, Мікенах, Коринфі.
Біографія
У дев'ять років Генріх втратив матір. Батько одружився з молодшою на 20 років служницею Фікен Бенке. У чотирнадцять років Шліману довелось залишити школу й піти учнем у крамницю в маленькому містечку Фюрстенберзі, де працював довгі п'ять з половиною років з п'ятої години ранку до одинадцятої вечора.
У 1841 році він вирушив до Гамбурга та завербувався юнгою на корабель, що прямував до Венесуели. Через чотирнадцять днів корабель потрапив у жорсткий шторм і затонув біля острова , а Шліман опинився в госпіталі. За рекомендацією друга родини йому вдалося влаштуватися у торговій конторі в Амстердамі. У жалюгідній неопалюваній мансарді він приступив до вивчення мов. Застосовуючи зовсім незвичайний, ним самим створений метод, він за два з половиною роки опанував англійську, французьку, голландську, іспанську, португальську й італійську мови.
Ставши кореспондентом і бухгалтером фірми, що мала торгові зв'язки з Російською імперією, він приступив у 1844 році, у віці 22 років, до вивчення російської мови. Син бідняка, протестантського пастора, учень у крамниці, службовець у конторі (але одночасно й знавець восьми мов), він став торговцем, а потім у запаморочливому злеті досяг посади королівського купця. У 1846 році двадцяти чотирьох років Шліман поїхав як агент своєї фірми в Санкт-Петербург. Роком пізніше він заснував власний торговий дім. Усе це забирало в нього чимало часу і коштувало чималих зусиль. У 1850 році він побував у Північній Америці. Не оминула його й золота лихоманка: він заснував банк для операцій із золотом.
Шліман розпочав свій шлях у бізнесі практично з нуля. Перший досвід заробляння грошей він засвоїв ще в 14 років у крамниці і став одним з найбагатших людей XIX століття. Володів маєтками у Франції, Російській імперії, Єгипті і США. Вкладав гроші в банки Великої Британії і Бразилії. Під час Кримської війни дві третини пороху постачали в Російську імперію фірми, які належали Шліману.
Археологічна діяльність
У 1868 році він здійснив поїздку на острів Ітака через Пелопоннес і Трою. Там він почав здійснення своєї заповітної мрії — пошуки Трої. Генріх Шліман писав у мемуарах:
Крім нашої наснаги до великої справи відкриття Трої, ми не мали нічого, що зігрівало б нас.
У 1869 році Шліман одружився з грекинею Софією Енгастроменос. Незабаром вона, так само як і її чоловік, з головою занурилась у пошуки країни Гомера, оспіваній ним в «Іліаді». Розкопки розпочались у квітні 1870 року. Продавши весь бізнес, він у 1871 році розпочав розкопки легендарного міста на південь від Дарданел, на турецькому горбі . Для збору інформації про Трою, Шліман використовував будь-які методи — від вивчення творів Гомера до яснобачення і лозошукацтва. Шліман присвятив їм два місяці, а в наступні за цим два роки — по чотири з половиною місяця. Шліман почав свої розкопки для того, щоб розшукати гомерівську Трою, але за порівняно невеликий період він і його помічники знайшли не менше семи зниклих міст.
15 червня 1873 року було орієнтовно призначене останнім днем розкопок. Цього дня Шліман знайшов те, що увінчало всю його роботу і привело в захоплення увесь світ — скарби Пріама: приблизно 100 прикрас із золота, срібла та інших металів. Діадеми, ланцюжки, браслети, підвіски, чаші пізніше були датовані близько 2400 роком до н. е. Всього близько 10 тис. предметів. Лише невдовзі до його смерті було доведено, що в запалі захоплення він припустився помилки, що Троя знаходилася зовсім не в другому і не в третьому шарі знизу, а в шостому і що знайдений Шліманом скарб належав царю, який жив через тисячу років після Пріама.
Ці суперечки псували йому останні роки життя. Восени 1878 року і навесні 1879 року Шліман провів нові розкопки на Гіссарлику. У 1880 році він організував розкопки Орхомена в Беотії. У 1882 році він відновив дослідження Трої, цього разу у співпраці з Вільгельмом Дьорпфельдом, професійним архітектором, який раніше брав участь у розкопках німецьких археологів в Олімпії. Розкопки Трої 1882 року мали стати останніми, але в 1889 році Шліман знову відвідав Трою і взявся за нові розвідки. Йому доводилося відстоювати свою справу від нападок , який стверджував, що відкрита Шліманом на Гіссарлиці Троя ІІ є не що інше, як некрополь, і звинувачував Шлімана і Дерпфельда навіть у відкритій фальсифікації. Тоді Шліман запропонував Беттіхеру вирушити до Трої, щоб на місці переконатися, хто з них правий, причому всі витрати з такої подорожі брав на себе. Противники зустрілися на Гіссарлиці в грудні 1889 року. Тоді ж складений був протокол огляду Гіссарлика, а навесні 1890 року міжнародна конференція вирішила суперечку на користь Шлімана.
У період між 1882 і 1890 роками Шліман не припиняв й інших інтенсивних дослідницьких робіт. У 1882—1883 роках Шліман планував проведення розкопок у Колхіді, де розраховував знайти докази грецького міфу про подорож аргонавтів. У 1884—1885 роках спільно з Дерпфельдом він здійснив розкопки в Тиринфі. У 1886 році знову разом з Дерпфельдом він здійснив нові розкопки Орхомена. У тому ж році Шліман планував почати розкопки на Криті. У 1900 році на місці, де збирався проводити розкопки Шліман, британський археолог Артур Еванс відкрив залишки палацу в Кноссі і тим самим поклав початок вивченню мінойської цивілізації.
Згодом Шліман зважився здійснити нові розкопки на Гіссарлику. З березня по кінець липня 1890 року він разом з Вільгельмом Дьорпфельдом провів новий сезон на руїнах Трої. Шліман сподівався відновити розкопки наступної весни.
В останні роки свого життя час, вільний від розкопок і подорожей, Шліман проводив в Афінах. За проектом архітектора Ернста Ціллера він побудував на вулиці Панепістиміу будинок, назвав його Троянським палацом — відомий як Іліу Мелатрон, в якому все нагадувало Гомера. З 1999 року в будинку Шлімана розміщений Нумізматичний музей в Афінах.
Шліман довгі роки страждав на запалення середнього вуха і в листопаді 1890 року в Галлі переніс операцію з цього приводу. Закінчивши курс лікування, він вирішив повертатися до Афін через Королівство Італія, тому що схотів відвідати Помпеї, проте в Неаполі його стан здоров'я різко погіршився. Запалення перекинулося на мозкові оболони, розвинувся вторинний гнійний менінгіт. Археолог упав просто на вулиці. Скупий Шліман був одягнутий як злидар, і його не одразу впізнали. Увечері 26 грудня 1890 року його не стало. . Похований на Першому афінському кладовищі.
Див. також
- 3302 Шліман — астероїд, названий на честь археолога.
Примітки
| У Вікіджерелах є Heinrich Schliemann |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinrich Schliemann |
- Журнал «Бизнес» № 20(747) 14.05.2007
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Шліманн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Шлиман, Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 10 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Генрих Шлиман. Илион. Город и страна троянцев. Т.1 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- В. П. Бузескул. Введение в историю Греции. Гл. Развитие эпиграфики и раскопки 70-х и 80-х годов [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Троя: В поисках Троянской войни. Глава вторая «Генрих Шлиман» [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олег Неверов. Генрих Шлиман и его Троянские древности [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shliman Ge nrih Shli man nim Heinrich Schliemann 6 sichnya 1822 Nojbukov Velike gercogstvo Meklenburg Shverin 26 grudnya 1890 Neapol nimeckij pidpriyemec i arheolog kerivnik rozkopok u Troyi Mikenah Korinfi Genrih Shlimannim Johann Ludwig Heinrich Julius SchliemannIm ya pri narodzhenni nim Johan Ludwig Heinrich Julius SchliemannNarodivsya 6 sichnya 1822 1822 01 06 Nojbukov Velike gercogstvo Meklenburg ShverinPomer 26 grudnya 1890 1890 12 26 68 rokiv Neapol Korolivstvo Italiya dPohovannya Pershe afinske kladovisheMisce prozhivannya Afini Sankt Peterburg Rosijska imperiya Iliu MelatronKrayina Velike gercogstvo Meklenburg Shverin Rosijska imperiya SShADiyalnist pidpriyemec mistectvoznavec arheolog poliglot torgovec mandrivnik pidpriyemec pismennikAlma mater Rostockij universitet Parizkij universitet 1868 Galuz arheologiyaNaukovij stupin pochesnij doktor d 1869 Chlenstvo Nimeckij arheologichnij institut Bavarska akademiya nauk d Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Amerikanske antikvarne tovaristvoVidomij zavdyaki rozkopki u Troyi Mikenah Korinfi OrhomeniMati dU shlyubi z Sofiya ShlimanDiti 5 d d dRodichi d Andrusov Dmitro Mikolajovich d i dNagorodi d 1881 Korolivska zolota medal 1885 AvtografRoboti u Vikidzherelah Genrih Shliman u VikishovishiBiografiyaU dev yat rokiv Genrih vtrativ matir Batko odruzhivsya z molodshoyu na 20 rokiv sluzhniceyu Fiken Benke U chotirnadcyat rokiv Shlimanu dovelos zalishiti shkolu j piti uchnem u kramnicyu v malenkomu mistechku Fyurstenberzi de pracyuvav dovgi p yat z polovinoyu rokiv z p yatoyi godini ranku do odinadcyatoyi vechora U 1841 roci vin virushiv do Gamburga ta zaverbuvavsya yungoyu na korabel sho pryamuvav do Venesueli Cherez chotirnadcyat dniv korabel potrapiv u zhorstkij shtorm i zatonuv bilya ostrova a Shliman opinivsya v gospitali Za rekomendaciyeyu druga rodini jomu vdalosya vlashtuvatisya u torgovij kontori v Amsterdami U zhalyugidnij neopalyuvanij mansardi vin pristupiv do vivchennya mov Zastosovuyuchi zovsim nezvichajnij nim samim stvorenij metod vin za dva z polovinoyu roki opanuvav anglijsku francuzku gollandsku ispansku portugalsku j italijsku movi Stavshi korespondentom i buhgalterom firmi sho mala torgovi zv yazki z Rosijskoyu imperiyeyu vin pristupiv u 1844 roci u vici 22 rokiv do vivchennya rosijskoyi movi Sin bidnyaka protestantskogo pastora uchen u kramnici sluzhbovec u kontori ale odnochasno j znavec vosmi mov vin stav torgovcem a potim u zapamorochlivomu zleti dosyag posadi korolivskogo kupcya U 1846 roci dvadcyati chotiroh rokiv Shliman poyihav yak agent svoyeyi firmi v Sankt Peterburg Rokom piznishe vin zasnuvav vlasnij torgovij dim Use ce zabiralo v nogo chimalo chasu i koshtuvalo chimalih zusil U 1850 roci vin pobuvav u Pivnichnij Americi Ne ominula jogo j zolota lihomanka vin zasnuvav bank dlya operacij iz zolotom Shliman rozpochav svij shlyah u biznesi praktichno z nulya Pershij dosvid zaroblyannya groshej vin zasvoyiv she v 14 rokiv u kramnici i stav odnim z najbagatshih lyudej XIX stolittya Volodiv mayetkami u Franciyi Rosijskij imperiyi Yegipti i SShA Vkladav groshi v banki Velikoyi Britaniyi i Braziliyi Pid chas Krimskoyi vijni dvi tretini porohu postachali v Rosijsku imperiyu firmi yaki nalezhali Shlimanu Arheologichna diyalnistGenrih Shliman ta Vilgelm Derpfeld bilya Levovih vorit u Mikenah 1885 Dokladnishe Troya Mikeni Tirinf ta Orhomen Div takozh Skarb Priama Levovi vorota Grobnicya Atreya ta Maska Agamemnona U 1868 roci vin zdijsniv poyizdku na ostriv Itaka cherez Peloponnes i Troyu Tam vin pochav zdijsnennya svoyeyi zapovitnoyi mriyi poshuki Troyi Genrih Shliman pisav u memuarah Krim nashoyi nasnagi do velikoyi spravi vidkrittya Troyi mi ne mali nichogo sho zigrivalo b nas U 1869 roci Shliman odruzhivsya z grekineyu Sofiyeyu Engastromenos Nezabarom vona tak samo yak i yiyi cholovik z golovoyu zanurilas u poshuki krayini Gomera ospivanij nim v Iliadi Rozkopki rozpochalis u kvitni 1870 roku Prodavshi ves biznes vin u 1871 roci rozpochav rozkopki legendarnogo mista na pivden vid Dardanel na tureckomu gorbi Dlya zboru informaciyi pro Troyu Shliman vikoristovuvav bud yaki metodi vid vivchennya tvoriv Gomera do yasnobachennya i lozoshukactva Shliman prisvyativ yim dva misyaci a v nastupni za cim dva roki po chotiri z polovinoyu misyacya Shliman pochav svoyi rozkopki dlya togo shob rozshukati gomerivsku Troyu ale za porivnyano nevelikij period vin i jogo pomichniki znajshli ne menshe semi zniklih mist 15 chervnya 1873 roku bulo oriyentovno priznachene ostannim dnem rozkopok Cogo dnya Shliman znajshov te sho uvinchalo vsyu jogo robotu i privelo v zahoplennya uves svit skarbi Priama priblizno 100 prikras iz zolota sribla ta inshih metaliv Diademi lancyuzhki brasleti pidviski chashi piznishe buli datovani blizko 2400 rokom do n e Vsogo blizko 10 tis predmetiv Lishe nevdovzi do jogo smerti bulo dovedeno sho v zapali zahoplennya vin pripustivsya pomilki sho Troya znahodilasya zovsim ne v drugomu i ne v tretomu shari znizu a v shostomu i sho znajdenij Shlimanom skarb nalezhav caryu yakij zhiv cherez tisyachu rokiv pislya Priama Ci superechki psuvali jomu ostanni roki zhittya Voseni 1878 roku i navesni 1879 roku Shliman proviv novi rozkopki na Gissarliku U 1880 roci vin organizuvav rozkopki Orhomena v Beotiyi U 1882 roci vin vidnoviv doslidzhennya Troyi cogo razu u spivpraci z Vilgelmom Dorpfeldom profesijnim arhitektorom yakij ranishe brav uchast u rozkopkah nimeckih arheologiv v Olimpiyi Rozkopki Troyi 1882 roku mali stati ostannimi ale v 1889 roci Shliman znovu vidvidav Troyu i vzyavsya za novi rozvidki Jomu dovodilosya vidstoyuvati svoyu spravu vid napadok yakij stverdzhuvav sho vidkrita Shlimanom na Gissarlici Troya II ye ne sho inshe yak nekropol i zvinuvachuvav Shlimana i Derpfelda navit u vidkritij falsifikaciyi Todi Shliman zaproponuvav Bettiheru virushiti do Troyi shob na misci perekonatisya hto z nih pravij prichomu vsi vitrati z takoyi podorozhi brav na sebe Protivniki zustrilisya na Gissarlici v grudni 1889 roku Todi zh skladenij buv protokol oglyadu Gissarlika a navesni 1890 roku mizhnarodna konferenciya virishila superechku na korist Shlimana Mayetok Iliu Melatron Afini Zala Shlimana iz chastinoyu skarbu Priama v muzeyi doistorichnogo periodu i rannoyi istoriyi Berlin U period mizh 1882 i 1890 rokami Shliman ne pripinyav j inshih intensivnih doslidnickih robit U 1882 1883 rokah Shliman planuvav provedennya rozkopok u Kolhidi de rozrahovuvav znajti dokazi greckogo mifu pro podorozh argonavtiv U 1884 1885 rokah spilno z Derpfeldom vin zdijsniv rozkopki v Tirinfi U 1886 roci znovu razom z Derpfeldom vin zdijsniv novi rozkopki Orhomena U tomu zh roci Shliman planuvav pochati rozkopki na Kriti U 1900 roci na misci de zbiravsya provoditi rozkopki Shliman britanskij arheolog Artur Evans vidkriv zalishki palacu v Knossi i tim samim poklav pochatok vivchennyu minojskoyi civilizaciyi Zgodom Shliman zvazhivsya zdijsniti novi rozkopki na Gissarliku Z bereznya po kinec lipnya 1890 roku vin razom z Vilgelmom Dorpfeldom proviv novij sezon na ruyinah Troyi Shliman spodivavsya vidnoviti rozkopki nastupnoyi vesni V ostanni roki svogo zhittya chas vilnij vid rozkopok i podorozhej Shliman provodiv v Afinah Za proektom arhitektora Ernsta Cillera vin pobuduvav na vulici Panepistimiu budinok nazvav jogo Troyanskim palacom vidomij yak Iliu Melatron v yakomu vse nagaduvalo Gomera Z 1999 roku v budinku Shlimana rozmishenij Numizmatichnij muzej v Afinah Shliman dovgi roki strazhdav na zapalennya serednogo vuha i v listopadi 1890 roku v Galli perenis operaciyu z cogo privodu Zakinchivshi kurs likuvannya vin virishiv povertatisya do Afin cherez Korolivstvo Italiya tomu sho shotiv vidvidati Pompeyi prote v Neapoli jogo stan zdorov ya rizko pogirshivsya Zapalennya perekinulosya na mozkovi oboloni rozvinuvsya vtorinnij gnijnij meningit Arheolog upav prosto na vulici Skupij Shliman buv odyagnutij yak zlidar i jogo ne odrazu vpiznali Uvecheri 26 grudnya 1890 roku jogo ne stalo Pohovanij na Pershomu afinskomu kladovishi Div takozh3302 Shliman asteroyid nazvanij na chest arheologa PrimitkiU Vikidzherelah ye Heinrich Schliemann Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Heinrich Schliemann Zhurnal Biznes 20 747 14 05 2007 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 16 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 16 lyutogo 2014 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaShlimann Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Shliman Genrih Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 10 lipnya 2012 u Wayback Machine Genrih Shliman Ilion Gorod i strana troyancev T 1 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros V P Buzeskul Vvedenie v istoriyu Grecii Gl Razvitie epigrafiki i raskopki 70 h i 80 h godov 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Troya V poiskah Troyanskoj vojni Glava vtoraya Genrih Shliman 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Oleg Neverov Genrih Shliman i ego Troyanskie drevnosti 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine