Сер А́ртур Джон Е́ванс (англ. Sir Arthur John Evans; 8 липня 1851, Неш-Міллз, Гартфордшир — 11 липня 1941, Юлбері, Оксфордшир) — британський історик та археолог, першовідкривач мінойської цивілізації, з 1900 року проводив розкопки в Кноссі, у своїх працях реконструював історію, культуру та релігію стародавнього Криту. Дійсний член Королівського товариства та Королівської інженерної академії, доктор філософії honoris causa (1901). 1874—1908 років очолював Королівське нумізматичне товариство, 1902 року був удостоєний його [en]. Виконувана Евансом за власний кошт реставрація Кносського палацу була удостоєна Королівської золотої медалі від Королівського інституту британських архітекторів (1909). За свої заслуги 1911 року возвишений до лицарського чину. 1936 року удостоєний Медалі Коплі з формулюванням «за піонерні праці на Криті, що доклались до дослідження історії мінойської цивілізації», а також золотої медалі Шведської академії.
Артур Еванс | |
---|---|
англ. Arthur John Evans | |
Ім'я при народженні | англ. Arthur John Evans |
Народився | 8 липня 1851 Неш-Міллз, Гартфордшир, Англія, Велика Британія |
Помер | 11 липня 1941 (90 років) Юлбері, Оксфордшир, Англія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | антрополог, мистецтвознавець, археолог, нумізмат |
Alma mater | Брейсноуз коледж[1] Школа Герроу[1] |
Галузь | археологія |
Посада | d |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор наук |
Членство | Лондонське королівське товариство Сербська академія наук і мистецтв d Німецький археологічний інститут Шведська королівська академія наук d Національна академія дей-Лінчей Академія надписів та красного письменства (1941)[2] Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Нідерландська королівська академія наук |
Відомий завдяки: | відкрив мінойську цивілізацію |
Батько | Джон Еванс |
Брати, сестри | d |
Нагороди | Медаль Коплі |
Артур Еванс у Вікісховищі |
Артур Еванс походив із родини археолоґа-любителя, здобув освіту в школі Герроу й Оксфордському університеті, де спеціалізувався на сучасній історії. Не зумівши одержати стипендію для вивчення археолоґії, 1875—1882 років працював журналістом у Боснії та Хорватії. Після депортації австрійською владою оселився в Оксфорді. 1883—1908 років був учений хранителем Ашмолівського музею; входив до ради піклувальників Британського музею. З 1909 року — екстраординарний професор археолоґії Оксфордського університету. Зацікавившись древностями Криту, 1899 року придбав пагорб Кносса, і 1900—1930 років проводив розкопки. З 1908 року, отримавши великий спадок, він власним коштом проводив реставраційні роботи в Кносському палаці, який з 1936 року передав Британській археолоґічній школі в Атенах. Здійснивши велику кількість археолоґічних відкриттів, А. Еванс заперечував участь греків у створенні мінойської цивілізації та прагнув удревнити критські знахідки, аби не пов'язувати їх із мікенською культурою. Він також монополізував дослідження в ділянці розшифрування древніх егейських письмен, але не добився успіху. Попри помилки, основні відкриття та теоретичні досягнення Еванса (зокрема хронолоґія історії Стародавнього Криту) зрештою не переглядались.
Біографія
Артур Еванс народився в містечку Неш-Міллз у Хартфордширі, в сім'ї Джона Еванса, промисловця, геолога, археолога-аматора і збирача пам'яток старовини.
Здобув освіту у , Оксфорді та Геттінгені, подорожував Балканами, в 1873 році відвідав Фінляндію та Лапландію. Прибувши на Балкани в 1875 р. як кореспондент «Манчестер Гардіан», Еванс залишався там до 1882 р., коли австрійська влада заарештували його за участь у повстанні у Далмації. Після звільнення повернувся в Великої Британії. У 1884 р. був обраний хранителем оксфордського музею «Ашмола». Після 1909 р. Еванс став почесним хранителем музею.
На Критські стародавності Еванс звернув увагу в 1893 році, вивчаючи ювелірні вироби мікенської цивілізації, що незадовго до цього були відкриті Генріхом Шліманом при розкопках Мікен і Орхомена. У 1894 р. Еванс обстежив Крит у пошуках печаток, які часто знаходили на острові, причому місцеві жінки використовували їх як амулети (так зване, «молочне каміння»). Він ініціював розкопки прадавнього міста Кносс і почав переговори про роботи на ділянці поблизу Кандії, де в 1878 р. були виявлені міський мур та мікенська кераміка. У березні 1900 р. Еванс зміг взятися за розкопки. У перший же тиждень він знайшов прикрашені фресками стіни, домікенську кераміку та глиняні таблички з написами. До кінця сезону від землі була звільнена чверть комплексу Кносського палацу, який нагадав вченому давньогрецькі розповіді про лабіринти царя Міноса та навів його на думку назвати палац «Палацом Міноса», а цивілізацію — мінойською.
Основні праці
Перший том головної роботи Еванса «Палац Мінос» в Кноссі (англ. The Palace of Minos at Knossos) був опублікований у 1921 році, четвертий і останній — в 1936 р. Тут зібрані не тільки дані про розкопки палацу, але й енциклопедичне зведення усіх даних про мінойську цивілізацію Криту із замальовками старожитностей із Маллії, Феста, Агіа-Тріада і багатьох інших пам'яток, знайдених на острові. В основу роботи покладена розроблена Евансом хронологічна схема мінойської цивілізації, що поділяються на ранню, середню та пізню. Запропонована вченим хронологія, а також її співвідношення із хронологією Єгипту і материкової Греції була піддана критиці ще до завершення роботи Еванса й досі є предметом суперечок.
Вивчення мінойського ієрогліфічного письма Еванс розпочав 1894 року. Ці дослідження він повністю описав у роботі «Scripta Minoa I» (1909), що містить каталог і дослідження кам'яних печаток та інших знахідок. Повна публікація текстів глиняних табличок з написами лінійним письмом Б з Кносського палацу за життя Еванса так і не з'явилася, хоча в 4 томі «Палацу Мінос» він дав опис основних категорій документів.
Нагороди
- У 1936 р. — Медаль Коплі.
- [it]
- [it]
Див. також
Примітки
Джерела
- Артур Еванс [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн.1: Дадатак: Шчытнікі — ЯЯ / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. — Т.18. — С.40—41. — 472 с. — 10 000 экз. — (Т.18 Кн.1). (біл.)
- Evans J., Time and Chance. The story of Arthur Evans and his forebears, L., 1943.(англ.)
Посилання
- Артур Джон Еванс // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 176. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Evans Ser A rtur Dzhon E vans angl Sir Arthur John Evans 8 lipnya 1851 Nesh Millz Gartfordshir 11 lipnya 1941 Yulberi Oksfordshir britanskij istorik ta arheolog pershovidkrivach minojskoyi civilizaciyi z 1900 roku provodiv rozkopki v Knossi u svoyih pracyah rekonstruyuvav istoriyu kulturu ta religiyu starodavnogo Kritu Dijsnij chlen Korolivskogo tovaristva ta Korolivskoyi inzhenernoyi akademiyi doktor filosofiyi honoris causa 1901 1874 1908 rokiv ocholyuvav Korolivske numizmatichne tovaristvo 1902 roku buv udostoyenij jogo en Vikonuvana Evansom za vlasnij kosht restavraciya Knosskogo palacu bula udostoyena Korolivskoyi zolotoyi medali vid Korolivskogo institutu britanskih arhitektoriv 1909 Za svoyi zaslugi 1911 roku vozvishenij do licarskogo chinu 1936 roku udostoyenij Medali Kopli z formulyuvannyam za pionerni praci na Kriti sho doklalis do doslidzhennya istoriyi minojskoyi civilizaciyi a takozh zolotoyi medali Shvedskoyi akademiyi Artur Evansangl Arthur John EvansIm ya pri narodzhenni angl Arthur John EvansNarodivsya 8 lipnya 1851 1851 07 08 Nesh Millz Gartfordshir Angliya Velika BritaniyaPomer 11 lipnya 1941 1941 07 11 90 rokiv Yulberi Oksfordshir Angliya Velika BritaniyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnist antropolog mistectvoznavec arheolog numizmatAlma mater Brejsnouz koledzh 1 Shkola Gerrou 1 Galuz arheologiyaPosada dVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Serbska akademiya nauk i mistectv d Nimeckij arheologichnij institut Shvedska korolivska akademiya nauk d Nacionalna akademiya dej Linchej Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1941 2 Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Niderlandska korolivska akademiya naukVidomij zavdyaki vidkriv minojsku civilizaciyuBatko Dzhon EvansBrati sestri dNagorodi Medal Kopli Artur Evans u Vikishovishi Artur Evans pohodiv iz rodini arheologa lyubitelya zdobuv osvitu v shkoli Gerrou j Oksfordskomu universiteti de specializuvavsya na suchasnij istoriyi Ne zumivshi oderzhati stipendiyu dlya vivchennya arheologiyi 1875 1882 rokiv pracyuvav zhurnalistom u Bosniyi ta Horvatiyi Pislya deportaciyi avstrijskoyu vladoyu oselivsya v Oksfordi 1883 1908 rokiv buv uchenij hranitelem Ashmolivskogo muzeyu vhodiv do radi pikluvalnikiv Britanskogo muzeyu Z 1909 roku ekstraordinarnij profesor arheologiyi Oksfordskogo universitetu Zacikavivshis drevnostyami Kritu 1899 roku pridbav pagorb Knossa i 1900 1930 rokiv provodiv rozkopki Z 1908 roku otrimavshi velikij spadok vin vlasnim koshtom provodiv restavracijni roboti v Knosskomu palaci yakij z 1936 roku peredav Britanskij arheologichnij shkoli v Atenah Zdijsnivshi veliku kilkist arheologichnih vidkrittiv A Evans zaperechuvav uchast grekiv u stvorenni minojskoyi civilizaciyi ta pragnuv udrevniti kritski znahidki abi ne pov yazuvati yih iz mikenskoyu kulturoyu Vin takozh monopolizuvav doslidzhennya v dilyanci rozshifruvannya drevnih egejskih pismen ale ne dobivsya uspihu Popri pomilki osnovni vidkrittya ta teoretichni dosyagnennya Evansa zokrema hronologiya istoriyi Starodavnogo Kritu zreshtoyu ne pereglyadalis BiografiyaByust Artura Evansa vstanovlenij u Knosskomu palaci Artur Evans narodivsya v mistechku Nesh Millz u Hartfordshiri v sim yi Dzhona Evansa promislovcya geologa arheologa amatora i zbiracha pam yatok starovini Zdobuv osvitu u Oksfordi ta Gettingeni podorozhuvav Balkanami v 1873 roci vidvidav Finlyandiyu ta Laplandiyu Pribuvshi na Balkani v 1875 r yak korespondent Manchester Gardian Evans zalishavsya tam do 1882 r koli avstrijska vlada zaareshtuvali jogo za uchast u povstanni u Dalmaciyi Pislya zvilnennya povernuvsya v Velikoyi Britaniyi U 1884 r buv obranij hranitelem oksfordskogo muzeyu Ashmola Pislya 1909 r Evans stav pochesnim hranitelem muzeyu Na Kritski starodavnosti Evans zvernuv uvagu v 1893 roci vivchayuchi yuvelirni virobi mikenskoyi civilizaciyi sho nezadovgo do cogo buli vidkriti Genrihom Shlimanom pri rozkopkah Miken i Orhomena U 1894 r Evans obstezhiv Krit u poshukah pechatok yaki chasto znahodili na ostrovi prichomu miscevi zhinki vikoristovuvali yih yak amuleti tak zvane molochne kaminnya Vin iniciyuvav rozkopki pradavnogo mista Knoss i pochav peregovori pro roboti na dilyanci poblizu Kandiyi de v 1878 r buli viyavleni miskij mur ta mikenska keramika U berezni 1900 r Evans zmig vzyatisya za rozkopki U pershij zhe tizhden vin znajshov prikrasheni freskami stini domikensku keramiku ta glinyani tablichki z napisami Do kincya sezonu vid zemli bula zvilnena chvert kompleksu Knosskogo palacu yakij nagadav vchenomu davnogrecki rozpovidi pro labirinti carya Minosa ta naviv jogo na dumku nazvati palac Palacom Minosa a civilizaciyu minojskoyu Osnovni praci Pershij tom golovnoyi roboti Evansa Palac Minos v Knossi angl The Palace of Minos at Knossos buv opublikovanij u 1921 roci chetvertij i ostannij v 1936 r Tut zibrani ne tilki dani pro rozkopki palacu ale j enciklopedichne zvedennya usih danih pro minojsku civilizaciyu Kritu iz zamalovkami starozhitnostej iz Malliyi Festa Agia Triada i bagatoh inshih pam yatok znajdenih na ostrovi V osnovu roboti pokladena rozroblena Evansom hronologichna shema minojskoyi civilizaciyi sho podilyayutsya na rannyu serednyu ta piznyu Zaproponovana vchenim hronologiya a takozh yiyi spivvidnoshennya iz hronologiyeyu Yegiptu i materikovoyi Greciyi bula piddana kritici she do zavershennya roboti Evansa j dosi ye predmetom superechok Vivchennya minojskogo iyeroglifichnogo pisma Evans rozpochav 1894 roku Ci doslidzhennya vin povnistyu opisav u roboti Scripta Minoa I 1909 sho mistit katalog i doslidzhennya kam yanih pechatok ta inshih znahidok Povna publikaciya tekstiv glinyanih tablichok z napisami linijnim pismom B z Knosskogo palacu za zhittya Evansa tak i ne z yavilasya hocha v 4 tomi Palacu Minos vin dav opis osnovnih kategorij dokumentiv NagorodiU 1936 r Medal Kopli it it Div takozhGovard Karter Yegiptologiya Yegiptomaniya Flinders PitriPrimitkiOxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 https aibl fr academiciens depuis 1663 DzherelaArtur Evans 6 veresnya 2008 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 18 Kn 1 Dadatak Shchytniki YaYa Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2004 T 18 S 40 41 472 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0295 4 T 18 Kn 1 bil Evans J Time and Chance The story of Arthur Evans and his forebears L 1943 angl PosilannyaArtur Dzhon Evans Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 176 ISBN 978 966 439 921 7