Афі́ни, або Ате́ни (грец. Αθήνα, трансліт. Athína, [aˈθina] ( прослухати); дав.-гр. Ἀθῆναι, трансліт. Athênai, [atʰɛ̂ːnai̯]), — столиця Греції. Розташоване на відстані 8 км на північний схід від порту Пірей у затоці Егейського моря, побудоване навколо скелястих пагорбів Акрополіса заввишки 169 м і Ареопага заввишки 112 м. Лежить на півдні центрального плато Аттики, де протікають гірські потоки Кефіс та Іліссос.
Афіни/Атени Αθήνα | |||
---|---|---|---|
На фото зліва направо і згори вниз: Афінський акрополь та Парфенон, площа Синтагма та Грецький парламент, Заппіон, Новий музей Акрополя, площа Монастиракі, панорама Афін з пагорба Лікавіт | |||
| |||
Афіни/Атени | |||
Координати: 37°58′ пн. ш. 23°43′ сх. д. / 37.967° пн. ш. 23.717° сх. д. | |||
Країна | Греція | ||
Децентр. адміністрація | Адміністрація Аттики | ||
Периферія | Аттика | ||
Периф. одиниця | Центральні Афіни | ||
Муніципалітет | Муніципалітет Афіни | ||
Колишні адмін. одиниці | |||
- Регіон | Центральна Греція | ||
- Ном | Афіни | ||
Розташування в периферії | |||
Засноване | близько 15 століття до н. е. | ||
Уряд | |||
- Мер | Йоргос Камініс (ПАСОК) з 29 грудня 2010 року | ||
Площа | |||
- Місто | 38,964 км² | ||
- Усього | 411,7 км² | ||
- Агломерація | 2,928,717 км² | ||
Найбільша висота | 338 м | ||
Найменша висота | 70 м | ||
Населення (2011) | |||
- Місто | 664,046 | ||
- Густота | 17 042,55 осіб/км² | ||
- Міський район | 3,090,508 | ||
- Густота вел. міста | 7506,70 осіб/км² | ||
- Агломерація | 3,753,783 | ||
- Густота агломерації | 1281,72 осіб/км² | ||
Часовий пояс | EET/EEST (/) | ||
Поштовий код | 10x xx, 11x xx, 120 xx | ||
Телефонний код(и) | 21 | ||
Авто | Yxx, Zxx, Ixx (за виключенням ZAx і INx) | ||
Вебсайт: www.cityofathens.gr |
Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народились Сократ, Перикл, Софокл; Платон започаткував «академію», а Арістотель — ліцей. Афіни — колиска Західної цивілізації, батьківщина світової демократії.
Ошатна антична спадщина добре збереглась у місті: Акрополь, Парфенон, Афінська агора, Храм Зевса Олімпійського, Римський форум, Храм Гефеста тощо. Збереглись донині й деякі з пам'яток доби панування Османської імперії (незалежність від якої Греція здобула лише 1830 року). Сучасну історію міста репрезентують Грецький парламент, Палац Президента та, так звана, Афінська трилогія: Національна бібліотека, Афінський університет та Національна академія. 1896 року в Афінах було відроджено сучасні Олімпійські ігри.
Походження назви міста
Давньогрецька назва міста — Ἀθῆναι (МФА: [a.tʰɛ̂ː.nai̯]), у класичному аттичному діалекті це форма множини. В архаїчному, гомеричному варіанті давньогрецької назва вживалася в однині, у формі Ἀθήνη.
Вважають, що форма Αθήναι пояснюється тодішньою модою: досить згадати Фіви (Θῆβαι), Дельфи (Δελφοί), Мікени (Μυκῆναι) тощо. Після прийняття у 1970-х роках димотики (грец. δημοτική — форма мови, наближена до розмовної) як офіційного варіанта грецької мови місто отримало назву Αθήνα — в однині. Однак у більшості європейських мов, у тому числі і в українській, збереглась множинна назва «Афіни».
Щодо походження топоніма висунуто кілька гіпотез. Згідно з одною з них, корінь слова не є грецьким, а походить з доіндоєвропейського субстрату.
Давньогрецькі міфи пов'язують назву міста з ім'ям богині Афіни. За легендою, засновником міста був Кекроп. Земля народила його напівлюдиною-напівзмієм. Заснував він місто в Аттиці саме у той час, як сперечались бог моря Посейдон та дочка Зевса войовнича Афіна. На суд зібралися боги із верховним суддею Зевсом на Афінському акрополі. На суд Зевс покликав і Кекропа, аби він вирішив, хто має стати господарем Аттики. Вирішили, що влада належатиме тому, хто принесе цінніший подарунок місту.
Посейдон вдарив своїм тризубцем у скелю, і на тому місці з'явилось джерельце. Вдарила Афіна своїм блискучим списом по землі, і на тому місці виросло оливкове деревце. Дар Афіни настільки вразив Кекропа, що він проголосив:
Світлі боги Олімпу, всюди шумлять води безмежного моря, та ніде нема оливи, що дає багаті плоди. Афіні належить олива, тож вона дасть багатство усій країні та спонукатиме кожного до землеробства. Велике благо дала Афіна Аттиці, нехай їй належить влада над усією країною!
Так місто отримало свою назву, а Кекроп заснував в Афінах перше святилище на честь покровительки міста. Першими жрицями Афіни були дочки Кекропа Кекропіди. Він же сам став першим царем Аттики. Однак через те, що Посейдон програв у цій суперечці, у місті почав відчуватись брак води.
На честь Афін названо 60 міст у світі, більшість з них у США (англ. Athens).
Географія
Афіни виникли у центральній частині Аттичної рівнини, оточеної чотирма вершинами: на заході — Егалео, Парніфа — на півночі, Пентелікон — на північному сході та гірським хребтом Іметт на сході. Нині місто завоювало усю територію рівнини, через що майбутній ріст його площі практично унеможливлений. Згодом це може стати серйозною проблемою, оскільки близько 30 % всього населення країни мешкає саме в столиці.
Найвища серед гірських вершин — гора Парніфа, висота якої сягає 1453 м, її території нині надано статусу національного парку. Маунтин-байк та піші підйоми на усі чотири вершини стали досить популярними туристичними маршрутами в останні роки. На південному заході рівнина відкривається до Саронічної затоки за 8 км від Пірея — морської брами Афін.
Із геоморфологічними умовами місцевості пов'язаний феномен інверсії температури. У поєднанні із комплексом урбоекологічних проблем, це загострює питання забруднення повітря. Наприкінці 1970-х років проблема досягла свого апогею: за твердженням Міністерства культури Греції в особі міністра Константіноса Трипаніса, повітря впродовж останніх десятиліть здійснювало деструктивну дію на прадавню архітектуру Афін, серед найбільш постраждалих пам'яток зазначені Каріатиди Ерехтейону та унікальні мармурові метопи Парфенону. Комплекс заходів, впроваджених міською владою у 1990-х роках, врешті призвів до покращення якості атмосферного повітря, і нині поява смогу — відносно нетипове явище для Афін.
Клімат
Для міста характерні субтропіки напівпустельного типу клімату (Класифікація кліматів Кеппена: BSh). Максимальна кількість опадів припадає на період від середини жовтня до середини квітня. Влітку будь-які опади в Афінах трапляються рідко, проте найчастіше набувають форми сильної зливи із грозою. Навіть туман нетиповий для Афін. Гора Парніфа формує, так званий, дощовий сутінок, тому клімат Афін дещо посушливіший у порівнянні із сусідніми середземноморськими регіонами Європи.
Клімат Афін | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 13 | 13 | 16 | 19 | 24 | 29 | 32 | 32 | 28 | 23 | 18 | 14 | 21,8 |
Середній мінімум, °C | 7 | 7 | 8 | 11 | 16 | 23 | 23 | 20 | 20 | 16 | 12 | 9 | 14,3 |
Норма опадів, мм | 33.7 | 28.4 | 33.6 | 22.0 | 9.2 | 3.2 | 6.6 | 3.1 | 6.7 | 22.2 | 61.6 | 50.6 | 23.0 |
Джерело: Погода MSN |
Історія
Дата виникнення Афін досі залишається нез'ясованою, проте достеменно відомо, що у 15 столітті до н. е. вони вже існували. Афіни були одним з найвпливовіших міст Давньої Еллади, а з 5 століття до н. е. — головним культурним та інтелектуальним центром. Перикл перетворив їх на святиню усього еллінського світу, а доба його правління як стратега називається в історіографії Золотою добою Афін.
В добу греко-перських воєн у 490 до н. е. за 40 км від міста відбулась знаменита Марафонська битва, під час якої афіняни та платейці під командуванням Мільтіада розбили численніше перське військо. Десять років по тому Ксеркс І захопив Афіни та спалив святилища на Акрополі, після чого афіняни заприсягнулись ніколи не відновлювати зруйнованих храмів. Проте у битві при Саламіні, яка відбулась 20 вересня 480 до н. е., перський флот розбив Фемістокл, і Ксеркс був змушений тікати.
431 до н. е. Афіни вступили у Пелопоннеську війну зі Спартою. Разом із союзниками спартанці взяли Афіни в облогу, за браком їжі та питної води в місті спочатку поширився голод, а за ним спалахнули епідемії чуми та черевного тифу. Близько третини населення міста загинуло — цей факт грецькі археологи встановили достеменно тільки наприкінці 20 століття, коли під час будівництва станції Афінського метрополітену в районі Керамікос відкрили масове поховання (див. Міртіс). Відтак афіняни отримали нищівну поразку, а ворог зрівняв із землею міські укріплення — афінські довгі стіни. Їхні фрагменти досі можна побачити поблизу Пірея.
Починаючи з кінця 2 століття до н. е. в добу римського панування Афіни поступово занепадали. 86 до н. е. римське військо під проводом Луція Корнелія Сулли після багатомісячної облоги здобуло Афіни. Місто три доби грабували римські воїни — Сулла бажав повністю його знищити. Тільки коли до нього прийшла делегація афінян та нагадала йому про колишню велич Стародавніх Афін, Сулла передумав та, як свідчить переказ, мовив:
Дарую життя живим заради мертвих.
У наступному столітті місто потерпало від численних нападів варварських племен готів та герулів, які 267 року перетворили його майже на суцільну руїну. Філософські школи Афін закрили 529 року н. е. Імператор Юстиніан придав анафемі «розсадники поганської премудрості», адже християнство отримало у Візантійській імперії статус офіційної релігії. Колишній могутній поліс втратив своє значення для імперії та потроху перетворювався на провінційне містечко Римської імперії.
Наступні 5 століть були для Афін спокійними та мирними. В місті побудовано близько сорока візантійських церков. Вісім з них збереглись донині, у тому числі Церква Святих Апостолів, відновлена 1956 року, розташована між Акрополем та стародавньою Афінською агорою.
На початку 12 століття мирне існування закінчилось: Афіни опинились у центрі зіткнень між арабами та християнами-хрестоносцями, що боролись за панування у східній частині Середземного моря. Після численних грабунків, що тривали близько 100 років, у 1180 році араби перетворили більшу частину Афін на руїни. 1185 року афінський архієпископ Нікіта Акомінат змалював картину руйнацій: місто зламане та пограбоване, населення голодує. Згодом у 1204 році спустошення Афін завершили хрестоносці.
Наступні 250 років афіняни жили під владою змінюваних один за одним правителів — західноєвропейських лицарів — «франків»), каталонців, флорентійців та венеційців). За них Акрополь перетворено на середньовічну фортецю, Парфенон — на католицький Собор Афінської богоматері, над Пропілеями спорудили палаццо, а на бастіоні Храму Афіни-Ніки зведено високу оглядову вежу, що виокремлювалась у панорамі Афін впродовж значної частини 19 століття.
Після захоплення 1453 року Константинополя турками Греція, а разом з нею й Афіни, опинились під владою нового господаря — Османської імперії. 1458 року місто зайняв османський султан Мехмед II Завойовник. Він був настільки вражений красою міста, що видав наказ про заборону так чи інакше торкатись руїн. Парфенон у той час став головною мечеттю міста, а у Пропілеях розташовувались покої дісдара — військового коменданта. Османи зайняли центральну частину міста, афінян натомість виселили до кварталу Плака.
За два століття порушили венеційці, які у 17 столітті втретє спустошили Афіни, 1687 році вигнали турків, та через епідемію чуми самі були змушені залишити місто. А проте, життя під владою турків знову усталилось, і лише під час визвольних змагань греків за незалежність у 1821—1829 роках місто було зруйновано — вчетверте за його славетну історію — 1826 року.
Новогрецький період
У 1833 Афіни проголошено столицею новоствореного Грецького королівства (на той час у місті мешкало 5 тисяч осіб). 1834 року до Афін прибув новий грецький король Оттон І. Молодий король мав амбіції відбудувати місто та повернути йому колишню велич. Запросивши в Афіни Лео фон Кленце, Феофіла ван Гансена, побудовано кілька головних вулиць у неокласичному стилі, у тому числі площа Синтагма, Афінський університет, Національний парк, виставкову залу Заппіон. 1896 року на відновленому стадіоні Панатінаїкос, вибудованому із суцільного мармуру, проведено Перші сучасні Олімпійські ігри.
Початок 20 століття активізував археологічні та реставраційні роботи. У 1920-х роках кількість населення міста зросла до 2 млн осіб, згідно з Грецько-турецьким договором про обмін населенням на батьківщину масово повертались афіняни та їх нащадки, вигнані османами до Малої Азії. За Севрський мирним договором 1920 року та Лозаннським договором 1923 року, укладеними за результатами Балканських воєн 1912–1913 років, Греція майже вдвічі збільшила свою територію та населення, а Афіни дуже скоро посіли гідне місце серед європейських столиць.
Під час Другої світової війни Афіни окупували німецькі війська. Проте після війни в Афінах, як у Греції в цілому, розпочався період прискореного розвитку, що тривав до 1980-х, коли вперше дали про себе знати проблема перенаселення столиці та проблема транспорту. Вступ Греції до ЄС у 1981 році приніс Афінам не тільки колосальні інвестиції, але й цілу низку урбоекологічних проблем. Впродовж 1990-х років міська влада намагалась впроваджувати своєчасні заходи для боротьби зі смогом — цілком успішно, сьогодні у місті смог не з'являється навіть при температурі атмосферного повітря вище 40 °C. Транспортна ситуація також дещо покращилась із реконструкцією існуючих та побудовою нових магістралей, а напередодні Олімпіади 2004 року — нової гілки метрополітену.
Сучасні Афіни — метрополіс із дивовижними античними пам'ятками, всесвітньо відомим «нічним життям» та торговельними центрами найвищого рівня. 2004 року тут відбулись 28 літні Олімпійські ігри. У грудні 2008 року в Афінах спалахнули масові заворушення, які швидко охопили всю Грецію та сколихнули всю Європу. Приводом до розгортання масових акцій протесту, що нерідко переростали у погроми та безлад, стало вбивство 6 грудня 16-річного підлітка патрульним афінської поліції. 2010 року Афіни стали одним з основних осередків масових акцій громадянської непокори та загальнонаціональних страйків як протесту проти антикризових заходів уряду.
Адміністративний поділ
Афіни стали столицею Греції 1834 року, після Нафпліону, який слугував тимчасовою столицею країни з 1829 року у перші роки незалежності. Крім того, Афіни — столиця периферії Аттика.
Периферія Аттика
Афіни розташовані у периферії Аттика, яка охоплює найбільш густонаселені регіони Греції, її населення сягає 3,7 млн осіб. За адміністративним поділом 1997 року, периферії Греції поділялись на номи, зокрема периферія Аттика в адміністративному плані поділялась на 4 номи: ном Афіни, ном Пірей, Західна Аттика та Східна Аттика.
Ном Афіни був найбільш густонаселеним номом Греції. За даними перепису населення 2001 року, тут мешкало 2 664 776 осіб на площі 361 км². Разом із номом Пірей ном Афіни утворював гіперном Афіни-Пірей. Власне місто Пірей на сучасному етапі майже злилося з Великими Афінами, дістатись до нього можна звідусіль на Афінському метро.
Після прийняття 2010 року адміністративної реформи, згідно з Програмою «Каллікратіс», поділ на номи скасований, а число муніципалітетів у колишньому номі Афіни скорочено з 48 до 35 муніципалітетів, кожний з яких має виборчу муніципальну владу на чолі із мером. Новий адміністративний поділ Греції набрав чинності 1 січня 2011 року.
Муніципалітет Афіни
Муніципалітет Афіни — найбільш густонаселений у Греції із населенням 745 514 осіб (станом на 2001 рік), що мешкають на площі міста 39 км². Чинний мер Афін від 1 січня 2011 року — Йоргос Камініс, який змінив на цій посаді Нікітаса Какламаніса. Місто поділяється на 7 муніципальних районів, званих грец. Δημοτικά Διαμερίσματα. Проте зберігається неофіційний поділ міста на історичні райони, такі як Плака, Монастиракі, Колонакі, Петралона, Паґраті, Абелокіпі, Іліссія, Зографу, Екзархія та інші.
Муніципальні райони
Історичні райони Афін |
---|
Айос-Артеміос · Айос-Елефтеріос · Айос Ніколаос · Айос-Пантелеймонас · Ерідес · Академія · Академія Платона · Акрополь · Абадзидіка · Абелокіпі · Анафіотика · Астероскопіо · Веїку · Вотанікос · Гірокоміо · Ґазі · Ґізі · Гува · Гуді · Елеонас · Елліноросон · Екзархія · Ерітрос-Ставрос · Тісіо · Ілісія · Каллімармаро · Керамікос · Колокінту · Колонакі · Колонос · Кукакі · Кунтуріотіка · Кіпріаду · Кіпселі · Лікавіт · Макріянні · Метаксургіо · Мец · Монастиракі · Неа-Філофеі · Неаполі · Неос-Космос · Омонія · Паґраті · Патісія · Педіон ту Ареос · Пентагоно · Петралона · Плака · Полігоно · Пробонас · Профітіс Іліас · Різокастро · Різуполі · Руф · Сеполія · Тріс-Гефірес · Хавтія · Псирі |
В адміністративному плані Афіни поділено на 7 муніципальних районів:
- Центр міста та, так званий, торговельний трикутник — Стадіо-Омонія-Плака;
- Південно-східні квартали від Неос-Космос до Стадіо;
- Південно-західні квартали — Астероскопіо, Петралона та Тісіо;
- Південні квартали — Колонос, Академія Платона, Сеполія до Патісії;
- Північно-західні квартали до Пробонас;
- Північ центральних кварталів Патісія-Кіпселі;
- Північно-східні квартали Абелокіпі, Ерітрос-Ставрос.
Демографія
За офіційними даними, населення власне муніципалітету Афіни становить 745 514, з урахуванням населення передмість — близько 3,2 млн осіб. Проте фактична кількість мешканців Афін значно перевищує цю цифру, адже сюди з'їжджаються тисячі студентів та робітників з інших міст Греції, кілька сотень тисяч становлять репатріанти з країн Східної Європи та іммігранти з Албанії, Пакистану, які не мають змоги зареєструватись за місцем постійного проживання. З огляду на цю невизначеність щодо чисельності населення, різні джерела посилаються на цифру близько 5 млн осіб, що мешкають в Афінах.
З прадавніх часів місто, яке виросло навколо Пірейського порту, розвивалось окремо від столиці. Проте в останні десятиліття Пірей швидко зрісся із, так званими, Великими Афінами. На цьому етапі також відбувається розширення міста у східному та північно-східному напрямках, що не в останню чергу зумовлено збудованими на початку 21 століття міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос» та Аттікі-Одос, яка пронизує усю Аттику.
У таблиці нижче наведені дані росту населення столиці Греції від здобуття нею незалежності:
Рік | Муніципалітет, осіб | Район метрополії, осіб |
---|---|---|
1833 | 4000 | — |
1870 | 44 500 | — |
1896 | 123 000 | — |
1921 (до обміну населенням) | 473 000 | — |
1921 (після обміну населенням) | 718 000 | — |
1971 | 867 023 | — |
1981 | 885 737 | — |
1991 | 772 072 | 3 444 358 |
2001 | 745 514 | 3 761 810 |
Економіка
Економічно Афіни зросли з другої половини 19 століття, після завершення Грецької революції та остаточного становлення Грецької держави. Проголошення Афін столицею і поява «столичних» функцій міста, виникнення фабрично-заводської промисловості перетворили Афіни в умовах сильної аграрної перенаселеності Греції на найбільший центр тяжіння населення.
Розвитку Афін сприяла зручність транспортно-географічного положення поблизу перетину основних меридіональних сухопутних шляхів країни з широтними морськими шляхами (у тому числі Коринфського каналу). Приморське положення Великих Афін відкрило можливості розширення зовнішньоторговельних зв'язків. Значного поштовху зростанню населення дало також переселення грецьких біженців в першій чверті 20 століття, після греко-турецької війни 1919—1922 років. Великі Афіни донині залишаються найважливішим транспортним вузлом: залізниці і шосе на Салоніки, півострів Пелопоннес, Лавріон; Пірей — «морські ворота» Греції, і афінський аеропорт «Елефтеріос Венізелос», який має міжнародне значення.
У Великих Афінах зосереджується понад 50 % зайнятих в обробній промисловості країни. Одночасно промисловість столиці споживає близько 80 % усієї виробленої електричної енергії і дає близько 70 % загальногрецької промислової продукції. У Великих Афінах базуються підприємства текстильної, швейної, шкіряно-взуттєвої, харчової, металообробної та металургійної, хімічної, поліграфічної та інших галузей промисловості. В околицях Афін виділяються промислові об'єкти повоєнних років — нафтопереробний завод Aspropyrgos Refinery в Аспропіргосі, корабельня Hellenic Shipyards у Скараманзі, металургійний завод в Елефсіні тощо.
Афіни — найбільший торгово-розподільний і фінансовий центр країни, зокрема в Афінах щороку переробляється понад 2,5 млн тонн нафти. Через Великі Афіни проходить до 70 % імпорту і 40 % експорту Греції. В Афінах базуються найбільші банкові установи Греції — Центробанк Греції, Національний банк Греції, Emporiki Bank, Piraeus Bank тощо.
Наприкінці 2009 року економіка Афін, як і Греції в цілому, опинилась у вельми скрутному становищі. Програма антикризових заходів уряду Йоргоса Папандреу викликала хвилю загальнонаціональних страйків. Впродовж 2010 року Афіни залишаються основним осередком майже безперервних загальнонаціональних страйків, заворушень і терактів.
Транспорт
Афінська система муніципального транспорту включає великий автобусний та тролейбусний парк (обслуговують переважно центральні райони міста), метрополітен, трамвайні лінії (поєднують приміські райони із центром), а також Афінську приміську залізницю.
Автобуси
Головний автобусний оператор Греції та столиці зокрема — компанія грец. ΕΘΕΛ. Вона забезпечує перевезення за 300 маршрутами, що охоплюють усю Аттику із парком 1 839 автобусів. З них 416 використовують природний газ як паливо, таким чином, Афіни володіють найбільшим автобусним парком, що працює на природному газі, у Європі.
Крім того, в Афінах функціонує парк електричних автобусів оператора грец. ΗΛΠΑΠ, або Електричний автобус району Афін та Пірею. Ці машини не є типовими тролейбусами, оскільки у разі аварії електромережі можуть переходити на дизельне паливо. Парк з 366 автобусів рухається 22 лініями, що вкривають усі центральні райони міста.
Трамвай
Трамвайний парк Афін налічує 42 надсучасних трамваїв, які обслуговують 48 станцій та перевозять щодоби до 80 000 пасажирів. Афінський трамвай вирушає від площі Синтагма у центрі міста та прямує до південно-західного передмістя Палео-Фаліро (грец. Παλαιό Φάληρο), де лінія розділяється на дві гілки: перша проходить вздовж узбережжя у напрямку передмістя Вула, інша — до Пірею та району Нео-Фаліро.
Лінія Синтагма — Палео-Фаліро — Нео Фаліро та ділянки лінії Синтагма — Гліфада, Синтагма — Вула були відкриті 19 липня 2004 року напередодні XXVIII літніх Олімпійських ігор. Продовження лінії Гліфада — Вула здійснене у листопаді 2007 року. У майбутньому заплановано продовжити лінію до порту Пірея та південного передмістя Вуліагмені.
Метрополітен
Афінський метрополітен знаний як другий у світі після Лондонського. Мережа заснована 1869 року. Щоденно 550 000 пасажирів використовують міське метро. Дві його лінії (зелена та червона), активне продовження та реконструкція яких тривала у 1990-ті роки, прокладені суто під землею. Парк Афінського метрополітену становлять 42 потяги, сформовані 252 вагонами.
«Синя лінія» сполучає передмістя Егалео та міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос», через Монастиракі, площу Синтагму та проспект Дукіссіс Плакентіас, покриваючи відстань 16 км. Після станції Дукіссіс Плакентіас потяг виходить на поверхню та, використовуючи колію приміської залізниці, досягає аеропорту.
Тролейбус
Афіни — єдине столичне місто в країнах Західної Європи, де діє тролейбусна мережа — «Електричні автобуси Афін і району Пірея» (грец. Ηλεκτροκίνητα Λεωφορεία Περιοχής Αθηνών — Πειραιώς Η.Λ.Π.Α.Π.). Як видно з назви, система є міжміською, сполучаючи столицю з передмістями, у тому числі портовим Піреєм.
Експлуатується мережа Афінського тролейбуса грецькою державною компанією ILPAP, утвореною ще 1949 року. Нині діє 23 маршрути афінсько-пірейської тролейбусної мережі, загальна довжина якої становить понад 350 кілометрів.
Приміська залізниця
Афінська приміська залізниця, відоміша як Проастіакос, сполучає міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос» із містом Коринф, розташованим за 80 км на захід від Афін, через центральний вокзал Лариси та порт Пірей. Ділянка Проастіакос від проспекту Кіфісіас до аеропорту «Елефтеріос Венізелос» споруджена напередодні 2004 року в межах роздільної зони основної секції Аттікі-Одос. Іноді Проастіакос її називають лінією Афінського метрополітену. У майбутньому заплановано продовження залізниці до Егіо (120 км від Афін) та Халкіди.
Міжнародний аеропорт
Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос» побудований напередодні XXVIII літніх Олімпійських ігор в Афінах за 32 км на схід від Афін, поблизу муніципалітету Спата. 2004 року за свою надсучасність аеропорт відзначений нагородою «Європейський аеропорт 2004 року». Спорудження аеропорту тривало 51 місяць і коштувало грецькому урядові 2,2 млрд євро.
Аеропорт «Елефтеріос Венізелос» може забезпечити 65 зльотів-посадок на годину. Щодоби він обслуговує в середньому 560 рейсів. Головний термінал займає площу 150 000 м². Комерційна площа становить близько 7000 м² і включає кафе, крамниці та музей.
Архітектура
Місто Афіни органічно поєднує різноманітні архітектурні стилі — від античних до неокласицизму та конструктивізму. Більшість неокласичних споруд зведені в середині 19 століття за проєктами данського архітектора барона Феофіла ван Гансена. Серед них Афінська трилогія: Національна академія, університет Каподистрії та Національна бібліотека; Грецький парламент, Старий парламент — нині Національний історичний музей Греції; конгрес-хол Заппіон; Національна обсерваторія Греції.
В Афінах збереглись всесвітньо відомі пам'ятки античної архітектури. Неперевершеним шедевром залишається ансамбль Афінського акрополя, споруджений ансамбль акрополя у 5 столітті до н. е., у добу Перикла, з пентелійського мармуру. Розташований на високому плато (156,2 м над рівнем моря), Акрополь домінує над сучасними кварталами міста. Його головні споруди: храм Ніки Аптерос (421 до н. е.); Пропілеї (437—432 до н. е., архітектор Мнесікл); величний доричний храм богині Афіни Діви — Парфенон (447—432 до н. е., архітектори Іктін і Каллікрат); іонічний Ерехтейон (421 — 407 до н. е.) — побудований на місці суперечки Афіни та Посейдона-Ерехтея за право володіння Аттикою.
Крім ансамблю Акрополя, в Афінах збереглися Театр Діоніса, Одеон Ірода Аттичного, Пам'ятник Лісікрата (4 століття до н. е.), Храм Зевса Олімпійського, Арка Адріана, Афінська агора тощо.
Ще на початку 1990-х років міністр культури Греції Меліна Меркурі замовила дослідження з інтеграції всіх археологічних пам'яток в Афінах. На початку 2000-х років район Ієрос Одос біля підніжжя Акрополя та райони Плака, Псирі і Тісіо стали пішохідними зонами.
В червні 2010 року чинний міністр культури Греції Тіна Бірбілі представила проєкт завершальної стадії з уніфікації історичного центру міста: завдяки перебудові проспекту Королеви Ольги пішохідні зони сполучать Заппіон та Національні сади із Храмом Зевса Олімпійського; буде завершене пішохідне сполучення загальною протяжністю за 4 км від стадіону Панатінаїкос із Керамікосом, площею Газі. Вартість проєкту становить 4 млн євро. Представлений перспективний план розвитку регіону «Афіни-Аттика 2014» передбачає також заборону розростання урбанізованої зони, покращення транспортної інфраструктури та загальне покращення житлово-комунальної сфери в районах Айос-Пантелеймонас, Театральної площі та Колонос.
Найвищою серед сучасних архітектурних споруд столиці з 1971 року залишається Афінська вежа 1, яка на момент спорудження була найвищою будівлею Балканського регіону, вона ж — єдиний хмарочос Греції.
Музеї
Афіни багаті на унікальні пам'ятки національного образотворчого мистецтва. В Музеї Акрополя та Національному археологічному музеї добре представлена скульптура, особливо періоду архаїки. Також там зберігається шедевр пластики 5 століття до н. е. — бронзове зображення Зевса, барельєфи наїскосів (намогильних пам'ятників) класичного періоду та величезна колекція давньогрецької кераміки 3—2-го тисячоліть до н. е. Пам'ятки середньовічного іконопису та художнього промислу зібрані у Візантійському музеї. Багата колекція етнографічних матеріалів та народного мистецтва представлена в історико-етнографічному Музеї Бенакі. Загалом в Афінах діє понад дві сотні музеїв та приватних галерей, серед найбільших з них:
Спорт
Афіни мають давні спортивні традиції, найпопулярніші види спорту — футбол та баскетбол. Двічі місто приймало сучасні Олімпійські ігри — у 1896 та 2004. Літня Олімпіада 2004 надихнула на розширення та осучаснення Афінського олімпійського комплексу, який здобув репутацію одного з найкрасивіших комплексів у світі. На його стадіоні, найбільшому стадіоні в Греції, проводилися два фінали Ліги чемпіонів УЄФА в 1994 та 2007 роках.
Другий за величиною стадіон країни розташований у Піреї — стадіон імені Георгіоса Караіскакіса. Він приймав фінал Кубку кубків УЄФА 1971. Також в Афінах тричі проходили матчі баскетбольної Євроліги: перший раз в 1985 році; другий — в 1993 році на стадіоні Миру і дружби, відомішому як SEF — це одні з найбільших та найпривабливіших критих арен в Європі; і втретє — 2007 року на Олімпійському критому стадіоні OAKA. В столиці Греції проходила також велика кількість заходів в інших видах спорту, таких, як легка атлетика, волейбол, водне поло і т. д.
З 1972 року в Афінах щорічно відбувається Афінський класичний марафон, нагороджений «золотим статусом» Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. В січні 2011 року Асоціація міжнародних марафонів і пробігів підписала угоду із Міністерством культури і туризму Греції, згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до Афін.
В Афінах діють три престижні мультиспортивні клуби: Олімпіакос, Панатінаїкос та АЕК, футбольні підрозділи цих клубів формують асоціацію — грец. Podosfairikes Omades Kentrou, утворену після того, як 1972 року клуби за взаємною домовленістю вирішили не брати участі в чемпіонаті країни через суперечку із Грецькою футбольною федерацією щодо фінансових питань. Впродовж усього сезону клуби брали участь лише у товариських матчах один з одним.
Баскетбол набув популярності в Греції після здобуття клубом АЕК, Афіни Кубку володарів Кубків 1968 року. Другу хвилю піднесення викликали перемоги на Чемпіонаті Європи з баскетболу 1987 року та особливо 2005 року. «Панатінаїкос» — п'ятиразовий чемпіон (1996, 2000, 2002, 2007, 2009) Євроліги. Отже, серед професійних баскетбольних клубів столиці найвідоміші: «Панатінаїкос», АЕК, Афіни, «Паніоніос», «Панеллініос», «Марусі».
Олімпійські ігри
Олімпіада 1896
23 червня 1894 року в Сорбонні відбувся перший конгрес Міжнародного Олімпійського комітету, який скликав барон П'єр де Кубертен. Він збирався провести перші сучасні Олімпійські ігри в 1900 році в Парижі та пристосувати їх до Всесвітньої виставки. Однак друг Кубертена грецький письменник та перекладач Дімітріос Вікелас, запрошений на конгрес з доповіддю про традиції античних Олімпійських ігор, несподівано запропонував столицю Еллади Афіни як місце проведення нових ігор, що символізувало б їх наступність давньогрецьких ігор. Конгрес затвердив цю пропозицію, а самого Вікеласа обрав першим президентом Міжнародного олімпійського комітету, оскільки за постановою цю посаду міг зайняти тільки представник країни, яка прийматиме першу Олімпіаду.
Чинний прем'єр-міністр Греції Харілаос Трикупіс був налаштований різко негативно щодо ідеї Кубертена. Він вважав витрати, необхідними для підготовки та проведення такого грандіозного заходу, непід'ємними для держави, проте король Георг І пристав на цю ідею і звернувся по допомогу до великих грецьких промисловців та комерсантів, а Трикупіс зрештою був змушений піти у відставку. Так на кошти Георгіоса Аверофа було повністю відновлено та відремонтовано стадіон Панатінаїкос — головну арену змагань. Кошти на організаційні заходи щодо проведення ігор та на зведення конгрес-холу Заппіон надав Евангелос Заппас.
Олімпіада 1906
Проведення Олімпіади 1906 р., або Перших додаткових Олімпійських ігор, було заплановано МОКом 1901 року. Як компроміс на відмову Кубертена від ідеї влаштовувати усі Олімпійські ігри в Афінах, МОК запропонував новий графік, який передбачав проведення Додаткових Олімпіад у період між офіційними Олімпійськими іграми, при чому столицею Додаткових ігор назавжди визначались Афіни.
Додаткова Олімпіада 1906 р. була надзвичайно успішною, на відміну від офіційних ігор 1900, 1904 або 1908 рр., адже вони не розтягувались на місячний термін на тлі інших подій. Ці ігри також були першою сучасною Олімпіадою, спортсмени-учасники якої обов'язково мали пройти реєстрацію через МОК. Вперше Відкриття Ігор було проведено як окрема урочиста церемонія, під час якої також вперше національні команди країн-учасниць пройшли стадіоном із національним прапором — ця традиція збереглась і донині.
Олімпіада 2004
Афіни вибороли у Рима право стати столицею Олімпіади 2004, набравши 66 балів проти 44, що було закріплено рішенням МОК від 5 вересня 1997 року в Лозанні. Це сталось після того, як 1996 р. місто програло право проведення Олімпійських ігор 2004, які відбулись в Атланті, США. Протягом перших трьох років підготовки, Міжнародний олімпійський комітет неодноразово висловив стурбованість з приводу темпів будівельних робіт на деяких нових олімпійських майданчиках. 2000 року Президентом Оргкомітету була призначена Яна Ангелопулос-Даскалакі, з цього моменту, підготовка продовжувалась зі скаженою швидкістю.
Попри тяжкі витрати, що склали близько $ 1,5 млрд і критикувались деякими грецькими урядовцями, Афіни всього за кілька років були перетворені на одне з найсучасніших міст світу, особливо в галузі транспортної інфраструктури. Ігри вітали понад 10 000 спортсменів з усіх 202 країн-учасниць, понад 3,5 мільйони квитків було продано — це другий показник відвідуваності ігор за всю їх сучасну історію, Афіни поступились лише Сіднею, де Олімпіаду 2000 року відвідало понад 5 млн глядачів.
Міста-побратими
Персоналії
Тут народились:
- Севасті Калліспері (1858—1953) — перша грецька жінка, яка здобула університетський ступінь
- Меліна Меркурі (1920—1994) — грецька акторка, співачка та політик
- Ольга Карлатос (*1947) — грецька та італійська акторка.
- Елена Кундура (*1962) — грецький політик, член Європейського парламенту, ексміністр туризму
Галерея
- Пагорб Ареопаг
-
-
-
-
- Мармуровий стадіон Панатінаїкос
-
-
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Афіни // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Є. О. Маруняк. Афіни // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
- В. А. Шкуров. Греція, Грецька Республіка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .: «Столиця – Афіни (понад 5 млн осіб)»
- § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.] Український правопис, 2019
- Атени // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- As for example in Od.7.80 [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 26 листопада 2008.
- , Etymological Dictionary of Greek, Brill, 2009, p. 29 (s.v. «Ἀθήνη»).
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 26 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 20 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 9 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 9 травня 2009.
- Погода MSN — Афіни [ 7 вересня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
- . Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 26 листопада 2008.
- Περιφερειακή Διοίκηση — Αυτοδιοίκηση|Το Πρόγραμμα Καλλικράτης [ 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.](гр.)
- [[https://web.archive.org/web/20120309121235/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4709 Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.] В Греции будет меньше муниципалитетов — ana-mpa]
- . Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 11 жовтня 2010.
- Текст Програми Калікратіса [ 13 лютого 2016 у Wayback Machine.](гр.)
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2008. Процитовано 25 травня 2009.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 25 травня 2009.
- Tung, Anthony (2001). The City of the Gods Besieged. Preserving the World's Great Cities:The Destruction and Renewal of the Historic Metropolis. New York: Three Rivers Press. с. 260, 263, 265. ISBN .
- World Gazetter City Pop:Athens. www.world-gazetter.com. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 25 травня 2009.
- World Gazetter Metro Pop:Athens. www.world-gazetter.com. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 25 травня 2009.
- . General Secretariat Of National Statistical Service Of Greece. www.statistics.gr. 2001. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 2 серпня 2007.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - . Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 11 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 11 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 10 травня 2009.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2009. Процитовано 24 березня 2009.
- . Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 10 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 13 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 13 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 13 травня 2010.
- Athens archaeological unification — ana-mpa
- Plan for Athens-Attica
- «Αθήνα-Αττική 2014»
- Athens Tower 1
- . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 21 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 15 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 25 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 25 травня 2009.
- Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary — PREVIEW [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. IAAF. Retrieved on 2009-11-08.
- [[https://web.archive.org/web/20111202090635/http://www.ekathimerini.com/4dcgi/_w_articles_wsite5_1_27/01/2011_375587 Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.] Athens becomes world's marathon capital, Jan 27, 2011, Катимеріні]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2011. Процитовано 28 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 28 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2008. Процитовано 28 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 28 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 28 травня 2009.
Література
- James Stuart, Nicholas Revett, Frank Salmon. The antiquities of Athens. — London : by John Haberkorn, MDCCLXIL (=1789). — 496 с. — .
- Сидорова Н. А. Афины. — Москва: Искусство, 1984. 206 с. 50.000 экз.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Мерія Афін(англ.)
- Інформаційний довідник, присвячений Афінам(рос.)
- Афіни — Акрополь, мезе та маска Агамемнона [ 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afi ni abo Ate ni grec A8hna translit Athina aˈ8ina prosluhati dav gr Ἀ8ῆnai translit Athenai atʰɛ ːnai stolicya Greciyi Roztashovane na vidstani 8 km na pivnichnij shid vid portu Pirej u zatoci Egejskogo morya pobudovane navkolo skelyastih pagorbiv Akropolisa zavvishki 169 m i Areopaga zavvishki 112 m Lezhit na pivdni centralnogo plato Attiki de protikayut girski potoki Kefis ta Ilissos Afini Ateni A8hnaNa foto zliva napravo i zgori vniz Afinskij akropol ta Parfenon plosha Sintagma ta Greckij parlament Zappion Novij muzej Akropolya plosha Monastiraki panorama Afin z pagorba LikavitNa foto zliva napravo i zgori vniz Afinskij akropol ta Parfenon plosha Sintagma ta Greckij parlament Zappion Novij muzej Akropolya plosha Monastiraki panorama Afin z pagorba LikavitPechatkaAfini AteniKoordinati 37 58 pn sh 23 43 sh d 37 967 pn sh 23 717 sh d 37 967 23 717KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya AttikiPeriferiyaAttikaPerif odinicyaCentralni AfiniMunicipalitetMunicipalitet AfiniKolishni admin odinici RegionCentralna Greciya NomAfiniRoztashuvannya v periferiyiZasnovane blizko 15 stolittya do n e Uryad MerJorgos Kaminis PASOK z 29 grudnya 2010 rokuPlosha Misto 38 964 km Usogo 411 7 km Aglomeraciya 2 928 717 km Najbilsha visota 338 m Najmensha visota 70 m Naselennya 2011 Misto 664 046 Gustota 17 042 55 osib km Miskij rajon 3 090 508 Gustota vel mista7506 70 osib km Aglomeraciya 3 753 783 Gustota aglomeraciyi 1281 72 osib km Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 10x xx 11x xx 120 xxTelefonnij kod i 21Avto Yxx Zxx Ixx za viklyuchennyam ZAx i INx Vebsajt www cityofathens grU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Afini znachennya Starodavni Afini buli potuzhnim mistom polisom vazhlivim prosvitnickim centrom Tut narodilis Sokrat Perikl Sofokl Platon zapochatkuvav akademiyu a Aristotel licej Afini koliska Zahidnoyi civilizaciyi batkivshina svitovoyi demokratiyi Oshatna antichna spadshina dobre zbereglas u misti Akropol Parfenon Afinska agora Hram Zevsa Olimpijskogo Rimskij forum Hram Gefesta tosho Zbereglis donini j deyaki z pam yatok dobi panuvannya Osmanskoyi imperiyi nezalezhnist vid yakoyi Greciya zdobula lishe 1830 roku Suchasnu istoriyu mista reprezentuyut Greckij parlament Palac Prezidenta ta tak zvana Afinska trilogiya Nacionalna biblioteka Afinskij universitet ta Nacionalna akademiya 1896 roku v Afinah bulo vidrodzheno suchasni Olimpijski igri Pohodzhennya nazvi mistaPosejdon moneta iz Geliki Davnogrecka nazva mista Ἀ8ῆnai MFA a tʰɛ ː nai u klasichnomu attichnomu dialekti ce forma mnozhini V arhayichnomu gomerichnomu varianti davnogreckoyi nazva vzhivalasya v odnini u formi Ἀ8hnh Vvazhayut sho forma A8hnai poyasnyuyetsya todishnoyu modoyu dosit zgadati Fivi 8ῆbai Delfi Delfoi Mikeni Mykῆnai tosho Pislya prijnyattya u 1970 h rokah dimotiki grec dhmotikh forma movi nablizhena do rozmovnoyi yak oficijnogo varianta greckoyi movi misto otrimalo nazvu A8hna v odnini Odnak u bilshosti yevropejskih mov u tomu chisli i v ukrayinskij zbereglas mnozhinna nazva Afini Shodo pohodzhennya toponima visunuto kilka gipotez Zgidno z odnoyu z nih korin slova ne ye greckim a pohodit z doindoyevropejskogo substratu Davnogrecki mifi pov yazuyut nazvu mista z im yam bogini Afini Za legendoyu zasnovnikom mista buv Kekrop Zemlya narodila jogo napivlyudinoyu napivzmiyem Zasnuvav vin misto v Attici same u toj chas yak sperechalis bog morya Posejdon ta dochka Zevsa vojovnicha Afina Na sud zibralisya bogi iz verhovnim suddeyu Zevsom na Afinskomu akropoli Na sud Zevs poklikav i Kekropa abi vin virishiv hto maye stati gospodarem Attiki Virishili sho vlada nalezhatime tomu hto prinese cinnishij podarunok mistu Tetradrahma iz zobrazhennyam bogini Afini Posejdon vdariv svoyim trizubcem u skelyu i na tomu misci z yavilos dzherelce Vdarila Afina svoyim bliskuchim spisom po zemli i na tomu misci viroslo olivkove derevce Dar Afini nastilki vraziv Kekropa sho vin progolosiv Svitli bogi Olimpu vsyudi shumlyat vodi bezmezhnogo morya ta nide nema olivi sho daye bagati plodi Afini nalezhit oliva tozh vona dast bagatstvo usij krayini ta sponukatime kozhnogo do zemlerobstva Velike blago dala Afina Attici nehaj yij nalezhit vlada nad usiyeyu krayinoyu Tak misto otrimalo svoyu nazvu a Kekrop zasnuvav v Afinah pershe svyatilishe na chest pokrovitelki mista Pershimi zhricyami Afini buli dochki Kekropa Kekropidi Vin zhe sam stav pershim carem Attiki Odnak cherez te sho Posejdon prograv u cij superechci u misti pochav vidchuvatis brak vodi Na chest Afin nazvano 60 mist u sviti bilshist z nih u SShA angl Athens GeografiyaAfini vinikli u centralnij chastini Attichnoyi rivnini otochenoyi chotirma vershinami na zahodi Egaleo Parnifa na pivnochi Pentelikon na pivnichnomu shodi ta girskim hrebtom Imett na shodi Nini misto zavoyuvalo usyu teritoriyu rivnini cherez sho majbutnij rist jogo ploshi praktichno unemozhlivlenij Zgodom ce mozhe stati serjoznoyu problemoyu oskilki blizko 30 vsogo naselennya krayini meshkaye same v stolici Najvisha sered girskih vershin gora Parnifa visota yakoyi syagaye 1453 m yiyi teritoriyi nini nadano statusu nacionalnogo parku Mauntin bajk ta pishi pidjomi na usi chotiri vershini stali dosit populyarnimi turistichnimi marshrutami v ostanni roki Na pivdennomu zahodi rivnina vidkrivayetsya do Saronichnoyi zatoki za 8 km vid Pireya morskoyi brami Afin Iz geomorfologichnimi umovami miscevosti pov yazanij fenomen inversiyi temperaturi U poyednanni iz kompleksom urboekologichnih problem ce zagostryuye pitannya zabrudnennya povitrya Naprikinci 1970 h rokiv problema dosyagla svogo apogeyu za tverdzhennyam Ministerstva kulturi Greciyi v osobi ministra Konstantinosa Tripanisa povitrya vprodovzh ostannih desyatilit zdijsnyuvalo destruktivnu diyu na pradavnyu arhitekturu Afin sered najbilsh postrazhdalih pam yatok zaznacheni Kariatidi Erehtejonu ta unikalni marmurovi metopi Parfenonu Kompleks zahodiv vprovadzhenih miskoyu vladoyu u 1990 h rokah vreshti prizviv do pokrashennya yakosti atmosfernogo povitrya i nini poyava smogu vidnosno netipove yavishe dlya Afin Klimat Dlya mista harakterni subtropiki napivpustelnogo tipu klimatu Klasifikaciya klimativ Keppena BSh Maksimalna kilkist opadiv pripadaye na period vid seredini zhovtnya do seredini kvitnya Vlitku bud yaki opadi v Afinah traplyayutsya ridko prote najchastishe nabuvayut formi silnoyi zlivi iz grozoyu Navit tuman netipovij dlya Afin Gora Parnifa formuye tak zvanij doshovij sutinok tomu klimat Afin desho posushlivishij u porivnyanni iz susidnimi seredzemnomorskimi regionami Yevropi Klimat AfinPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 13 13 16 19 24 29 32 32 28 23 18 14 21 8Serednij minimum C 7 7 8 11 16 23 23 20 20 16 12 9 14 3Norma opadiv mm 33 7 28 4 33 6 22 0 9 2 3 2 6 6 3 1 6 7 22 2 61 6 50 6 23 0Dzherelo Pogoda MSNIstoriyaGerma Perikla iz napisom Perikl sin Ksantippa afinyanin Div takozh Starodavni Afini ta Afinske gercogstvo Data viniknennya Afin dosi zalishayetsya nez yasovanoyu prote dostemenno vidomo sho u 15 stolitti do n e voni vzhe isnuvali Afini buli odnim z najvplivovishih mist Davnoyi Elladi a z 5 stolittya do n e golovnim kulturnim ta intelektualnim centrom Perikl peretvoriv yih na svyatinyu usogo ellinskogo svitu a doba jogo pravlinnya yak stratega nazivayetsya v istoriografiyi Zolotoyu doboyu Afin V dobu greko perskih voyen u 490 do n e za 40 km vid mista vidbulas znamenita Marafonska bitva pid chas yakoyi afinyani ta platejci pid komanduvannyam Miltiada rozbili chislennishe perske vijsko Desyat rokiv po tomu Kserks I zahopiv Afini ta spaliv svyatilisha na Akropoli pislya chogo afinyani zaprisyagnulis nikoli ne vidnovlyuvati zrujnovanih hramiv Prote u bitvi pri Salamini yaka vidbulas 20 veresnya 480 do n e perskij flot rozbiv Femistokl i Kserks buv zmushenij tikati 431 do n e Afini vstupili u Peloponnesku vijnu zi Spartoyu Razom iz soyuznikami spartanci vzyali Afini v oblogu za brakom yizhi ta pitnoyi vodi v misti spochatku poshirivsya golod a za nim spalahnuli epidemiyi chumi ta cherevnogo tifu Blizko tretini naselennya mista zaginulo cej fakt grecki arheologi vstanovili dostemenno tilki naprikinci 20 stolittya koli pid chas budivnictva stanciyi Afinskogo metropolitenu v rajoni Keramikos vidkrili masove pohovannya div Mirtis Vidtak afinyani otrimali nishivnu porazku a vorog zrivnyav iz zemleyu miski ukriplennya afinski dovgi stini Yihni fragmenti dosi mozhna pobachiti poblizu Pireya Lucij Kornelij Sulla Pochinayuchi z kincya 2 stolittya do n e v dobu rimskogo panuvannya Afini postupovo zanepadali 86 do n e rimske vijsko pid provodom Luciya Korneliya Sulli pislya bagatomisyachnoyi oblogi zdobulo Afini Misto tri dobi grabuvali rimski voyini Sulla bazhav povnistyu jogo znishiti Tilki koli do nogo prijshla delegaciya afinyan ta nagadala jomu pro kolishnyu velich Starodavnih Afin Sulla peredumav ta yak svidchit perekaz moviv Daruyu zhittya zhivim zaradi mertvih U nastupnomu stolitti misto poterpalo vid chislennih napadiv varvarskih plemen gotiv ta geruliv yaki 267 roku peretvorili jogo majzhe na sucilnu ruyinu Filosofski shkoli Afin zakrili 529 roku n e Imperator Yustinian pridav anafemi rozsadniki poganskoyi premudrosti adzhe hristiyanstvo otrimalo u Vizantijskij imperiyi status oficijnoyi religiyi Kolishnij mogutnij polis vtrativ svoye znachennya dlya imperiyi ta potrohu peretvoryuvavsya na provincijne mistechko Rimskoyi imperiyi Nastupni 5 stolit buli dlya Afin spokijnimi ta mirnimi V misti pobudovano blizko soroka vizantijskih cerkov Visim z nih zbereglis donini u tomu chisli Cerkva Svyatih Apostoliv vidnovlena 1956 roku roztashovana mizh Akropolem ta starodavnoyu Afinskoyu agoroyu Na pochatku 12 stolittya mirne isnuvannya zakinchilos Afini opinilis u centri zitknen mizh arabami ta hristiyanami hrestonoscyami sho borolis za panuvannya u shidnij chastini Seredzemnogo morya Pislya chislennih grabunkiv sho trivali blizko 100 rokiv u 1180 roci arabi peretvorili bilshu chastinu Afin na ruyini 1185 roku afinskij arhiyepiskop Nikita Akominat zmalyuvav kartinu rujnacij misto zlamane ta pograbovane naselennya goloduye Zgodom u 1204 roci spustoshennya Afin zavershili hrestonosci Mehmed II Zavojovnik Nastupni 250 rokiv afinyani zhili pid vladoyu zminyuvanih odin za odnim praviteliv zahidnoyevropejskih licariv frankiv katalonciv florentijciv ta venecijciv Za nih Akropol peretvoreno na serednovichnu fortecyu Parfenon na katolickij Sobor Afinskoyi bogomateri nad Propileyami sporudili palacco a na bastioni Hramu Afini Niki zvedeno visoku oglyadovu vezhu sho viokremlyuvalas u panorami Afin vprodovzh znachnoyi chastini 19 stolittya Pislya zahoplennya 1453 roku Konstantinopolya turkami Greciya a razom z neyu j Afini opinilis pid vladoyu novogo gospodarya Osmanskoyi imperiyi 1458 roku misto zajnyav osmanskij sultan Mehmed II Zavojovnik Vin buv nastilki vrazhenij krasoyu mista sho vidav nakaz pro zaboronu tak chi inakshe torkatis ruyin Parfenon u toj chas stav golovnoyu mechettyu mista a u Propileyah roztashovuvalis pokoyi disdara vijskovogo komendanta Osmani zajnyali centralnu chastinu mista afinyan natomist viselili do kvartalu Plaka Za dva stolittya porushili venecijci yaki u 17 stolitti vtretye spustoshili Afini 1687 roci vignali turkiv ta cherez epidemiyu chumi sami buli zmusheni zalishiti misto A prote zhittya pid vladoyu turkiv znovu ustalilos i lishe pid chas vizvolnih zmagan grekiv za nezalezhnist u 1821 1829 rokah misto bulo zrujnovano vchetverte za jogo slavetnu istoriyu 1826 roku Novogreckij period Div takozh Istoriya suchasnoyi Greciyi Suchasna plosha Sintagma ta Palac Greckogo parlamentu v AfinahPochesnij karaul evzoniv U 1833 Afini progolosheno stoliceyu novostvorenogo Greckogo korolivstva na toj chas u misti meshkalo 5 tisyach osib 1834 roku do Afin pribuv novij greckij korol Otton I Molodij korol mav ambiciyi vidbuduvati misto ta povernuti jomu kolishnyu velich Zaprosivshi v Afini Leo fon Klence Feofila van Gansena pobudovano kilka golovnih vulic u neoklasichnomu stili u tomu chisli plosha Sintagma Afinskij universitet Nacionalnij park vistavkovu zalu Zappion 1896 roku na vidnovlenomu stadioni Panatinayikos vibudovanomu iz sucilnogo marmuru provedeno Pershi suchasni Olimpijski igri Pochatok 20 stolittya aktivizuvav arheologichni ta restavracijni roboti U 1920 h rokah kilkist naselennya mista zrosla do 2 mln osib zgidno z Grecko tureckim dogovorom pro obmin naselennyam na batkivshinu masovo povertalis afinyani ta yih nashadki vignani osmanami do Maloyi Aziyi Za Sevrskij mirnim dogovorom 1920 roku ta Lozannskim dogovorom 1923 roku ukladenimi za rezultatami Balkanskih voyen 1912 1913 rokiv Greciya majzhe vdvichi zbilshila svoyu teritoriyu ta naselennya a Afini duzhe skoro posili gidne misce sered yevropejskih stolic Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Afini okupuvali nimecki vijska Prote pislya vijni v Afinah yak u Greciyi v cilomu rozpochavsya period priskorenogo rozvitku sho trivav do 1980 h koli vpershe dali pro sebe znati problema perenaselennya stolici ta problema transportu Vstup Greciyi do YeS u 1981 roci prinis Afinam ne tilki kolosalni investiciyi ale j cilu nizku urboekologichnih problem Vprodovzh 1990 h rokiv miska vlada namagalas vprovadzhuvati svoyechasni zahodi dlya borotbi zi smogom cilkom uspishno sogodni u misti smog ne z yavlyayetsya navit pri temperaturi atmosfernogo povitrya vishe 40 C Transportna situaciya takozh desho pokrashilas iz rekonstrukciyeyu isnuyuchih ta pobudovoyu novih magistralej a naperedodni Olimpiadi 2004 roku novoyi gilki metropolitenu Suchasni Afini metropolis iz divovizhnimi antichnimi pam yatkami vsesvitno vidomim nichnim zhittyam ta torgovelnimi centrami najvishogo rivnya 2004 roku tut vidbulis 28 litni Olimpijski igri U grudni 2008 roku v Afinah spalahnuli masovi zavorushennya yaki shvidko ohopili vsyu Greciyu ta skolihnuli vsyu Yevropu Privodom do rozgortannya masovih akcij protestu sho neridko pererostali u pogromi ta bezlad stalo vbivstvo 6 grudnya 16 richnogo pidlitka patrulnim afinskoyi policiyi 2010 roku Afini stali odnim z osnovnih oseredkiv masovih akcij gromadyanskoyi nepokori ta zagalnonacionalnih strajkiv yak protestu proti antikrizovih zahodiv uryadu Administrativnij podil7 rajoniv Afin Afini stali stoliceyu Greciyi 1834 roku pislya Nafplionu yakij sluguvav timchasovoyu stoliceyu krayini z 1829 roku u pershi roki nezalezhnosti Krim togo Afini stolicya periferiyi Attika Periferiya Attika Afini roztashovani u periferiyi Attika yaka ohoplyuye najbilsh gustonaseleni regioni Greciyi yiyi naselennya syagaye 3 7 mln osib Za administrativnim podilom 1997 roku periferiyi Greciyi podilyalis na nomi zokrema periferiya Attika v administrativnomu plani podilyalas na 4 nomi nom Afini nom Pirej Zahidna Attika ta Shidna Attika Nom Afini buv najbilsh gustonaselenim nomom Greciyi Za danimi perepisu naselennya 2001 roku tut meshkalo 2 664 776 osib na ploshi 361 km Razom iz nomom Pirej nom Afini utvoryuvav gipernom Afini Pirej Vlasne misto Pirej na suchasnomu etapi majzhe zlilosya z Velikimi Afinami distatis do nogo mozhna zvidusil na Afinskomu metro Pislya prijnyattya 2010 roku administrativnoyi reformi zgidno z Programoyu Kallikratis podil na nomi skasovanij a chislo municipalitetiv u kolishnomu nomi Afini skorocheno z 48 do 35 municipalitetiv kozhnij z yakih maye viborchu municipalnu vladu na choli iz merom Novij administrativnij podil Greciyi nabrav chinnosti 1 sichnya 2011 roku Municipalitet Afini Dokladnishe Municipalitet Afini Municipalitet Afini najbilsh gustonaselenij u Greciyi iz naselennyam 745 514 osib stanom na 2001 rik sho meshkayut na ploshi mista 39 km Chinnij mer Afin vid 1 sichnya 2011 roku Jorgos Kaminis yakij zminiv na cij posadi Nikitasa Kaklamanisa Misto podilyayetsya na 7 municipalnih rajoniv zvanih grec Dhmotika Diamerismata Prote zberigayetsya neoficijnij podil mista na istorichni rajoni taki yak Plaka Monastiraki Kolonaki Petralona Pagrati Abelokipi Ilissiya Zografu Ekzarhiya ta inshi Municipalni rajoni Istorichni rajoni Afin Ajos Artemios Ajos Elefterios Ajos Nikolaos Ajos Pantelejmonas Erides Akademiya Akademiya Platona Akropol Abadzidika Abelokipi Anafiotika Asteroskopio Veyiku Votanikos Girokomio Gazi Gizi Guva Gudi Eleonas Ellinoroson Ekzarhiya Eritros Stavros Tisio Ilisiya Kallimarmaro Keramikos Kolokintu Kolonaki Kolonos Kukaki Kunturiotika Kipriadu Kipseli Likavit Makriyanni Metaksurgio Mec Monastiraki Nea Filofei Neapoli Neos Kosmos Omoniya Pagrati Patisiya Pedion tu Areos Pentagono Petralona Plaka Poligono Probonas Profitis Ilias Rizokastro Rizupoli Ruf Sepoliya Tris Gefires Havtiya Psiripr V administrativnomu plani Afini podileno na 7 municipalnih rajoniv Centr mista ta tak zvanij torgovelnij trikutnik Stadio Omoniya Plaka Pivdenno shidni kvartali vid Neos Kosmos do Stadio Pivdenno zahidni kvartali Asteroskopio Petralona ta Tisio Pivdenni kvartali Kolonos Akademiya Platona Sepoliya do Patisiyi Pivnichno zahidni kvartali do Probonas Pivnich centralnih kvartaliv Patisiya Kipseli Pivnichno shidni kvartali Abelokipi Eritros Stavros DemografiyaZa oficijnimi danimi naselennya vlasne municipalitetu Afini stanovit 745 514 z urahuvannyam naselennya peredmist blizko 3 2 mln osib Prote faktichna kilkist meshkanciv Afin znachno perevishuye cyu cifru adzhe syudi z yizhdzhayutsya tisyachi studentiv ta robitnikiv z inshih mist Greciyi kilka soten tisyach stanovlyat repatrianti z krayin Shidnoyi Yevropi ta immigranti z Albaniyi Pakistanu yaki ne mayut zmogi zareyestruvatis za miscem postijnogo prozhivannya Z oglyadu na cyu neviznachenist shodo chiselnosti naselennya rizni dzherela posilayutsya na cifru blizko 5 mln osib sho meshkayut v Afinah Z pradavnih chasiv misto yake viroslo navkolo Pirejskogo portu rozvivalos okremo vid stolici Prote v ostanni desyatilittya Pirej shvidko zrissya iz tak zvanimi Velikimi Afinami Na comu etapi takozh vidbuvayetsya rozshirennya mista u shidnomu ta pivnichno shidnomu napryamkah sho ne v ostannyu chergu zumovleno zbudovanimi na pochatku 21 stolittya mizhnarodnim aeroportom Elefterios Venizelos ta Attiki Odos yaka pronizuye usyu Attiku U tablici nizhche navedeni dani rostu naselennya stolici Greciyi vid zdobuttya neyu nezalezhnosti Rist naselennya v Afinah vid pochatku 19 do pochatku 21 stolittyaRik Municipalitet osib Rajon metropoliyi osib1833 4000 1870 44 500 1896 123 000 1921 do obminu naselennyam 473 000 1921 pislya obminu naselennyam 718 000 1971 867 023 1981 885 737 1991 772 072 3 444 3582001 745 514 3 761 810EkonomikaDiv takozh Ekonomika Greciyi ta Borgova kriza v Greciyi Ekonomichno Afini zrosli z drugoyi polovini 19 stolittya pislya zavershennya Greckoyi revolyuciyi ta ostatochnogo stanovlennya Greckoyi derzhavi Progoloshennya Afin stoliceyu i poyava stolichnih funkcij mista viniknennya fabrichno zavodskoyi promislovosti peretvorili Afini v umovah silnoyi agrarnoyi perenaselenosti Greciyi na najbilshij centr tyazhinnya naselennya Rozvitku Afin spriyala zruchnist transportno geografichnogo polozhennya poblizu peretinu osnovnih meridionalnih suhoputnih shlyahiv krayini z shirotnimi morskimi shlyahami u tomu chisli Korinfskogo kanalu Primorske polozhennya Velikih Afin vidkrilo mozhlivosti rozshirennya zovnishnotorgovelnih zv yazkiv Znachnogo poshtovhu zrostannyu naselennya dalo takozh pereselennya greckih bizhenciv v pershij chverti 20 stolittya pislya greko tureckoyi vijni 1919 1922 rokiv Veliki Afini donini zalishayutsya najvazhlivishim transportnim vuzlom zaliznici i shose na Saloniki pivostriv Peloponnes Lavrion Pirej morski vorota Greciyi i afinskij aeroport Elefterios Venizelos yakij maye mizhnarodne znachennya Centrobank Greciyi U Velikih Afinah zoseredzhuyetsya ponad 50 zajnyatih v obrobnij promislovosti krayini Odnochasno promislovist stolici spozhivaye blizko 80 usiyeyi viroblenoyi elektrichnoyi energiyi i daye blizko 70 zagalnogreckoyi promislovoyi produkciyi U Velikih Afinah bazuyutsya pidpriyemstva tekstilnoyi shvejnoyi shkiryano vzuttyevoyi harchovoyi metaloobrobnoyi ta metalurgijnoyi himichnoyi poligrafichnoyi ta inshih galuzej promislovosti V okolicyah Afin vidilyayutsya promislovi ob yekti povoyennih rokiv naftopererobnij zavod Aspropyrgos Refinery v Aspropirgosi korabelnya Hellenic Shipyards u Skaramanzi metalurgijnij zavod v Elefsini tosho Afini najbilshij torgovo rozpodilnij i finansovij centr krayini zokrema v Afinah shoroku pereroblyayetsya ponad 2 5 mln tonn nafti Cherez Veliki Afini prohodit do 70 importu i 40 eksportu Greciyi V Afinah bazuyutsya najbilshi bankovi ustanovi Greciyi Centrobank Greciyi Nacionalnij bank Greciyi Emporiki Bank Piraeus Bank tosho Naprikinci 2009 roku ekonomika Afin yak i Greciyi v cilomu opinilas u velmi skrutnomu stanovishi Programa antikrizovih zahodiv uryadu Jorgosa Papandreu viklikala hvilyu zagalnonacionalnih strajkiv Vprodovzh 2010 roku Afini zalishayutsya osnovnim oseredkom majzhe bezperervnih zagalnonacionalnih strajkiv zavorushen i teraktiv TransportAfinska sistema municipalnogo transportu vklyuchaye velikij avtobusnij ta trolejbusnij park obslugovuyut perevazhno centralni rajoni mista metropoliten tramvajni liniyi poyednuyut primiski rajoni iz centrom a takozh Afinsku primisku zaliznicyu Avtobusi Afinskij avtobus X95 aeroport Venizelos Golovnij avtobusnij operator Greciyi ta stolici zokrema kompaniya grec E8EL Vona zabezpechuye perevezennya za 300 marshrutami sho ohoplyuyut usyu Attiku iz parkom 1 839 avtobusiv Z nih 416 vikoristovuyut prirodnij gaz yak palivo takim chinom Afini volodiyut najbilshim avtobusnim parkom sho pracyuye na prirodnomu gazi u Yevropi Krim togo v Afinah funkcionuye park elektrichnih avtobusiv operatora grec HLPAP abo Elektrichnij avtobus rajonu Afin ta Pireyu Ci mashini ne ye tipovimi trolejbusami oskilki u razi avariyi elektromerezhi mozhut perehoditi na dizelne palivo Park z 366 avtobusiv ruhayetsya 22 liniyami sho vkrivayut usi centralni rajoni mista Tramvaj Dokladnishe Afinskij tramvaj Afinskij tramvaj stanciya Sintagma Tramvajnij park Afin nalichuye 42 nadsuchasnih tramvayiv yaki obslugovuyut 48 stancij ta perevozyat shodobi do 80 000 pasazhiriv Afinskij tramvaj virushaye vid ploshi Sintagma u centri mista ta pryamuye do pivdenno zahidnogo peredmistya Paleo Faliro grec Palaio Falhro de liniya rozdilyayetsya na dvi gilki persha prohodit vzdovzh uzberezhzhya u napryamku peredmistya Vula insha do Pireyu ta rajonu Neo Faliro Liniya Sintagma Paleo Faliro Neo Faliro ta dilyanki liniyi Sintagma Glifada Sintagma Vula buli vidkriti 19 lipnya 2004 roku naperedodni XXVIII litnih Olimpijskih igor Prodovzhennya liniyi Glifada Vula zdijsnene u listopadi 2007 roku U majbutnomu zaplanovano prodovzhiti liniyu do portu Pireya ta pivdennogo peredmistya Vuliagmeni Metropoliten Dokladnishe Afinskij metropoliten Shema Afinskogo metropolitenu Afinskij metropoliten znanij yak drugij u sviti pislya Londonskogo Merezha zasnovana 1869 roku Shodenno 550 000 pasazhiriv vikoristovuyut miske metro Dvi jogo liniyi zelena ta chervona aktivne prodovzhennya ta rekonstrukciya yakih trivala u 1990 ti roki prokladeni suto pid zemleyu Park Afinskogo metropolitenu stanovlyat 42 potyagi sformovani 252 vagonami Sinya liniya spoluchaye peredmistya Egaleo ta mizhnarodnij aeroport Elefterios Venizelos cherez Monastiraki ploshu Sintagmu ta prospekt Dukissis Plakentias pokrivayuchi vidstan 16 km Pislya stanciyi Dukissis Plakentias potyag vihodit na poverhnyu ta vikoristovuyuchi koliyu primiskoyi zaliznici dosyagaye aeroportu Trolejbus Dokladnishe Afinskij trolejbus Afinskij trolejbus Afini yedine stolichne misto v krayinah Zahidnoyi Yevropi de diye trolejbusna merezha Elektrichni avtobusi Afin i rajonu Pireya grec Hlektrokinhta Lewforeia Perioxhs A8hnwn Peiraiws H L P A P Yak vidno z nazvi sistema ye mizhmiskoyu spoluchayuchi stolicyu z peredmistyami u tomu chisli portovim Pireyem Ekspluatuyetsya merezha Afinskogo trolejbusa greckoyu derzhavnoyu kompaniyeyu ILPAP utvorenoyu she 1949 roku Nini diye 23 marshruti afinsko pirejskoyi trolejbusnoyi merezhi zagalna dovzhina yakoyi stanovit ponad 350 kilometriv Primiska zaliznicya Div takozh Proastiakos ta Organizaciya greckih zaliznic Afinska primiska zaliznicya vidomisha yak Proastiakos spoluchaye mizhnarodnij aeroport Elefterios Venizelos iz mistom Korinf roztashovanim za 80 km na zahid vid Afin cherez centralnij vokzal Larisi ta port Pirej Dilyanka Proastiakos vid prospektu Kifisias do aeroportu Elefterios Venizelos sporudzhena naperedodni 2004 roku v mezhah rozdilnoyi zoni osnovnoyi sekciyi Attiki Odos Inodi Proastiakos yiyi nazivayut liniyeyu Afinskogo metropolitenu U majbutnomu zaplanovano prodovzhennya zaliznici do Egio 120 km vid Afin ta Halkidi Mizhnarodnij aeroport Dokladnishe Mizhnarodnij aeroport Elefterios Venizelos Aeroport Elefterios Venizelos Mizhnarodnij aeroport Elefterios Venizelos pobudovanij naperedodni XXVIII litnih Olimpijskih igor v Afinah za 32 km na shid vid Afin poblizu municipalitetu Spata 2004 roku za svoyu nadsuchasnist aeroport vidznachenij nagorodoyu Yevropejskij aeroport 2004 roku Sporudzhennya aeroportu trivalo 51 misyac i koshtuvalo greckomu uryadovi 2 2 mlrd yevro Aeroport Elefterios Venizelos mozhe zabezpechiti 65 zlotiv posadok na godinu Shodobi vin obslugovuye v serednomu 560 rejsiv Golovnij terminal zajmaye ploshu 150 000 m Komercijna plosha stanovit blizko 7000 m i vklyuchaye kafe kramnici ta muzej ArhitekturaNacionalna biblioteka Greciyi arhitektor Feofil van Gansen Misto Afini organichno poyednuye riznomanitni arhitekturni stili vid antichnih do neoklasicizmu ta konstruktivizmu Bilshist neoklasichnih sporud zvedeni v seredini 19 stolittya za proyektami danskogo arhitektora barona Feofila van Gansena Sered nih Afinska trilogiya Nacionalna akademiya universitet Kapodistriyi ta Nacionalna biblioteka Greckij parlament Starij parlament nini Nacionalnij istorichnij muzej Greciyi kongres hol Zappion Nacionalna observatoriya Greciyi V Afinah zbereglis vsesvitno vidomi pam yatki antichnoyi arhitekturi Neperevershenim shedevrom zalishayetsya ansambl Afinskogo akropolya sporudzhenij ansambl akropolya u 5 stolitti do n e u dobu Perikla z pentelijskogo marmuru Roztashovanij na visokomu plato 156 2 m nad rivnem morya Akropol dominuye nad suchasnimi kvartalami mista Jogo golovni sporudi hram Niki Apteros 421 do n e Propileyi 437 432 do n e arhitektor Mnesikl velichnij dorichnij hram bogini Afini Divi Parfenon 447 432 do n e arhitektori Iktin i Kallikrat ionichnij Erehtejon 421 407 do n e pobudovanij na misci superechki Afini ta Posejdona Erehteya za pravo volodinnya Attikoyu Krim ansamblyu Akropolya v Afinah zbereglisya Teatr Dionisa Odeon Iroda Attichnogo Pam yatnik Lisikrata 4 stolittya do n e Hram Zevsa Olimpijskogo Arka Adriana Afinska agora tosho Odna z vulic Plaki She na pochatku 1990 h rokiv ministr kulturi Greciyi Melina Merkuri zamovila doslidzhennya z integraciyi vsih arheologichnih pam yatok v Afinah Na pochatku 2000 h rokiv rajon Iyeros Odos bilya pidnizhzhya Akropolya ta rajoni Plaka Psiri i Tisio stali pishohidnimi zonami V chervni 2010 roku chinnij ministr kulturi Greciyi Tina Birbili predstavila proyekt zavershalnoyi stadiyi z unifikaciyi istorichnogo centru mista zavdyaki perebudovi prospektu Korolevi Olgi pishohidni zoni spoluchat Zappion ta Nacionalni sadi iz Hramom Zevsa Olimpijskogo bude zavershene pishohidne spoluchennya zagalnoyu protyazhnistyu za 4 km vid stadionu Panatinayikos iz Keramikosom plosheyu Gazi Vartist proyektu stanovit 4 mln yevro Predstavlenij perspektivnij plan rozvitku regionu Afini Attika 2014 peredbachaye takozh zaboronu rozrostannya urbanizovanoyi zoni pokrashennya transportnoyi infrastrukturi ta zagalne pokrashennya zhitlovo komunalnoyi sferi v rajonah Ajos Pantelejmonas Teatralnoyi ploshi ta Kolonos Najvishoyu sered suchasnih arhitekturnih sporud stolici z 1971 roku zalishayetsya Afinska vezha 1 yaka na moment sporudzhennya bula najvishoyu budivleyu Balkanskogo regionu vona zh yedinij hmarochos Greciyi MuzeyiDiv takozh Muzeyi Afin Nacionalnij istorichnij muzej Greciyi ta statuya Teodorosa Kolokotronisa Afini bagati na unikalni pam yatki nacionalnogo obrazotvorchogo mistectva V Muzeyi Akropolya ta Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi dobre predstavlena skulptura osoblivo periodu arhayiki Takozh tam zberigayetsya shedevr plastiki 5 stolittya do n e bronzove zobrazhennya Zevsa barelyefi nayiskosiv namogilnih pam yatnikiv klasichnogo periodu ta velichezna kolekciya davnogreckoyi keramiki 3 2 go tisyacholit do n e Pam yatki serednovichnogo ikonopisu ta hudozhnogo promislu zibrani u Vizantijskomu muzeyi Bagata kolekciya etnografichnih materialiv ta narodnogo mistectva predstavlena v istoriko etnografichnomu Muzeyi Benaki Zagalom v Afinah diye ponad dvi sotni muzeyiv ta privatnih galerej sered najbilshih z nih Novij muzej Akropolya Muzej Afinskoyi agori Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Vizantijskij i hristiyanskij muzej Arheologichnij muzej Keramikos Nacionalnij istorichnij muzej Nacionalnij vijskovij muzej Muzej kikladskogo mistectva Muzej Benaki Muzej mista Afin Muzej greckih narodnih muzichnih instrumentiv Teatralnij muzej Muzej dityachoyi tvorchosti Muzej greckoyi narodnoyi tvorchosti Nacionalna hudozhnya galereya Muzej istoriyi Afinskogo universitetu Muzej Elefteriosa Venizelosa Muzej KanellopulosaSportMatch Olimpiakos Chelsi Liga chempioniv 2008 stadion Karayiskakisa Afini mayut davni sportivni tradiciyi najpopulyarnishi vidi sportu futbol ta basketbol Dvichi misto prijmalo suchasni Olimpijski igri u 1896 ta 2004 Litnya Olimpiada 2004 nadihnula na rozshirennya ta osuchasnennya Afinskogo olimpijskogo kompleksu yakij zdobuv reputaciyu odnogo z najkrasivishih kompleksiv u sviti Na jogo stadioni najbilshomu stadioni v Greciyi provodilisya dva finali Ligi chempioniv UYeFA v 1994 ta 2007 rokah Drugij za velichinoyu stadion krayini roztashovanij u Pireyi stadion imeni Georgiosa Karaiskakisa Vin prijmav final Kubku kubkiv UYeFA 1971 Takozh v Afinah trichi prohodili matchi basketbolnoyi Yevroligi pershij raz v 1985 roci drugij v 1993 roci na stadioni Miru i druzhbi vidomishomu yak SEF ce odni z najbilshih ta najprivablivishih kritih aren v Yevropi i vtretye 2007 roku na Olimpijskomu kritomu stadioni OAKA V stolici Greciyi prohodila takozh velika kilkist zahodiv v inshih vidah sportu takih yak legka atletika volejbol vodne polo i t d Z 1972 roku v Afinah shorichno vidbuvayetsya Afinskij klasichnij marafon nagorodzhenij zolotim statusom Mizhnarodnoyi asociaciyi legkoatletichnih federacij V sichni 2011 roku Asociaciya mizhnarodnih marafoniv i probigiv pidpisala ugodu iz Ministerstvom kulturi i turizmu Greciyi zgidno z yakoyu perenosit svoyu shtab kvartiru do Afin V Afinah diyut tri prestizhni multisportivni klubi Olimpiakos Panatinayikos ta AEK futbolni pidrozdili cih klubiv formuyut asociaciyu grec Podosfairikes Omades Kentrou utvorenu pislya togo yak 1972 roku klubi za vzayemnoyu domovlenistyu virishili ne brati uchasti v chempionati krayini cherez superechku iz Greckoyu futbolnoyu federaciyeyu shodo finansovih pitan Vprodovzh usogo sezonu klubi brali uchast lishe u tovariskih matchah odin z odnim Basketbol nabuv populyarnosti v Greciyi pislya zdobuttya klubom AEK Afini Kubku volodariv Kubkiv 1968 roku Drugu hvilyu pidnesennya viklikali peremogi na Chempionati Yevropi z basketbolu 1987 roku ta osoblivo 2005 roku Panatinayikos p yatirazovij chempion 1996 2000 2002 2007 2009 Yevroligi Otzhe sered profesijnih basketbolnih klubiv stolici najvidomishi Panatinayikos AEK Afini Panionios Panellinios Marusi Olimpijski igri Dokladnishe Greciya na Olimpijskih igrah Olimpiada 1896 Vidkrittya Olimpiadi 1896 23 chervnya 1894 roku v Sorbonni vidbuvsya pershij kongres Mizhnarodnogo Olimpijskogo komitetu yakij sklikav baron P yer de Kuberten Vin zbiravsya provesti pershi suchasni Olimpijski igri v 1900 roci v Parizhi ta pristosuvati yih do Vsesvitnoyi vistavki Odnak drug Kubertena greckij pismennik ta perekladach Dimitrios Vikelas zaproshenij na kongres z dopoviddyu pro tradiciyi antichnih Olimpijskih igor nespodivano zaproponuvav stolicyu Elladi Afini yak misce provedennya novih igor sho simvolizuvalo b yih nastupnist davnogreckih igor Kongres zatverdiv cyu propoziciyu a samogo Vikelasa obrav pershim prezidentom Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu oskilki za postanovoyu cyu posadu mig zajnyati tilki predstavnik krayini yaka prijmatime pershu Olimpiadu Chinnij prem yer ministr Greciyi Harilaos Trikupis buv nalashtovanij rizko negativno shodo ideyi Kubertena Vin vvazhav vitrati neobhidnimi dlya pidgotovki ta provedennya takogo grandioznogo zahodu nepid yemnimi dlya derzhavi prote korol Georg I pristav na cyu ideyu i zvernuvsya po dopomogu do velikih greckih promislovciv ta komersantiv a Trikupis zreshtoyu buv zmushenij piti u vidstavku Tak na koshti Georgiosa Averofa bulo povnistyu vidnovleno ta vidremontovano stadion Panatinayikos golovnu arenu zmagan Koshti na organizacijni zahodi shodo provedennya igor ta na zvedennya kongres holu Zappion nadav Evangelos Zappas Olimpiada 1906 Stadion Panatinayikos 1906 roku Provedennya Olimpiadi 1906 r abo Pershih dodatkovih Olimpijskih igor bulo zaplanovano MOKom 1901 roku Yak kompromis na vidmovu Kubertena vid ideyi vlashtovuvati usi Olimpijski igri v Afinah MOK zaproponuvav novij grafik yakij peredbachav provedennya Dodatkovih Olimpiad u period mizh oficijnimi Olimpijskimi igrami pri chomu stoliceyu Dodatkovih igor nazavzhdi viznachalis Afini Dodatkova Olimpiada 1906 r bula nadzvichajno uspishnoyu na vidminu vid oficijnih igor 1900 1904 abo 1908 rr adzhe voni ne roztyaguvalis na misyachnij termin na tli inshih podij Ci igri takozh buli pershoyu suchasnoyu Olimpiadoyu sportsmeni uchasniki yakoyi obov yazkovo mali projti reyestraciyu cherez MOK Vpershe Vidkrittya Igor bulo provedeno yak okrema urochista ceremoniya pid chas yakoyi takozh vpershe nacionalni komandi krayin uchasnic projshli stadionom iz nacionalnim praporom cya tradiciya zbereglas i donini Olimpiada 2004 Ceremoniya zapalennya Olimpijskogo vognyu Afini viboroli u Rima pravo stati stoliceyu Olimpiadi 2004 nabravshi 66 baliv proti 44 sho bulo zakripleno rishennyam MOK vid 5 veresnya 1997 roku v Lozanni Ce stalos pislya togo yak 1996 r misto progralo pravo provedennya Olimpijskih igor 2004 yaki vidbulis v Atlanti SShA Protyagom pershih troh rokiv pidgotovki Mizhnarodnij olimpijskij komitet neodnorazovo visloviv sturbovanist z privodu tempiv budivelnih robit na deyakih novih olimpijskih majdanchikah 2000 roku Prezidentom Orgkomitetu bula priznachena Yana Angelopulos Daskalaki z cogo momentu pidgotovka prodovzhuvalas zi skazhenoyu shvidkistyu Popri tyazhki vitrati sho sklali blizko 1 5 mlrd i kritikuvalis deyakimi greckimi uryadovcyami Afini vsogo za kilka rokiv buli peretvoreni na odne z najsuchasnishih mist svitu osoblivo v galuzi transportnoyi infrastrukturi Igri vitali ponad 10 000 sportsmeniv z usih 202 krayin uchasnic ponad 3 5 miljoni kvitkiv bulo prodano ce drugij pokaznik vidviduvanosti igor za vsyu yih suchasnu istoriyu Afini postupilis lishe Sidneyu de Olimpiadu 2000 roku vidvidalo ponad 5 mln glyadachiv Mista pobratimiBarselona IspaniyaPekin KitajBejrut LivanBuharest RumuniyaKluzh Napoka RumuniyaStambul TurechchinaKiyiv UkrayinaLisabon Portugaliya Lyublyana SloveniyaSeul Pivdenna KoreyaMoskva RosiyaVarshava PolshaYerevan VirmeniyaNikosiya KiprSofiya BolgariyaVashington SShAPersonaliyiTut narodilis Sevasti Kallisperi 1858 1953 persha grecka zhinka yaka zdobula universitetskij stupin Melina Merkuri 1920 1994 grecka aktorka spivachka ta politik Olga Karlatos 1947 grecka ta italijska aktorka Elena Kundura 1962 greckij politik chlen Yevropejskogo parlamentu eksministr turizmuGalereyaPagorb Areopag Afinska akademiya Afinskij universitet Nacionalna biblioteka Greciyi Afinskij akropol Marmurovij stadion Panatinayikos Rimskij forum ta Bashta vitriv Cerkva Svyatih ApostolivPrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Afini Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Ye O Marunyak Afini Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 V A Shkurov Greciya Grecka Respublika Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Stolicya Afini ponad 5 mln osib 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya 17 veresnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinskij pravopis 2019 Ateni Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini As for example in Od 7 80 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 26 listopada 2008 Etymological Dictionary of Greek Brill 2009 p 29 s v Ἀ8hnh Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 26 listopada 2008 Arhiv originalu za 21 grudnya 2010 Procitovano 20 grudnya 2010 Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 9 travnya 2009 Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 9 travnya 2009 Pogoda MSN Afini 7 veresnya 2010 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 3 travnya 2008 Procitovano 26 listopada 2008 Perifereiakh Dioikhsh Aytodioikhsh To Programma Kallikraths 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine gr https web archive org web 20120309121235 http web ana mpa gr anarussian articleview1 php id 4709 Arhivovano9 bereznya 2012 u Wayback Machine V Grecii budet menshe municipalitetov ana mpa Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2010 Tekst Programi Kalikratisa 13 lyutogo 2016 u Wayback Machine gr Arhiv originalu za 1 kvitnya 2008 Procitovano 25 travnya 2009 PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2012 Procitovano 25 travnya 2009 Tung Anthony 2001 The City of the Gods Besieged Preserving the World s Great Cities The Destruction and Renewal of the Historic Metropolis New York Three Rivers Press s 260 263 265 ISBN 0 609 80815 X World Gazetter City Pop Athens www world gazetter com Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 25 travnya 2009 World Gazetter Metro Pop Athens www world gazetter com Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 25 travnya 2009 General Secretariat Of National Statistical Service Of Greece www statistics gr 2001 Arhiv originalu za 1 lipnya 2007 Procitovano 2 serpnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Arhiv originalu za 14 veresnya 2010 Procitovano 11 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2010 Procitovano 15 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2010 Procitovano 11 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 14 sichnya 2009 Procitovano 10 travnya 2009 PDF Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2009 Procitovano 24 bereznya 2009 Arhiv originalu za 7 chervnya 2007 Procitovano 10 travnya 2009 Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 13 travnya 2010 Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 13 travnya 2010 Arhiv originalu za 17 serpnya 2010 Procitovano 13 travnya 2010 Athens archaeological unification ana mpa Plan for Athens Attica A8hna Attikh 2014 Athens Tower 1 Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 15 bereznya 2010 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2009 Procitovano 25 travnya 2009 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2009 Procitovano 25 travnya 2009 Nikitaridis Michalis 2007 11 02 Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary PREVIEW 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine IAAF Retrieved on 2009 11 08 https web archive org web 20111202090635 http www ekathimerini com 4dcgi w articles wsite5 1 27 01 2011 375587 Arhivovano2 grudnya 2011 u Wayback Machine Athens becomes world s marathon capital Jan 27 2011 Katimerini PDF Arhiv originalu PDF za 14 travnya 2011 Procitovano 28 travnya 2009 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 28 travnya 2009 Arhiv originalu za 19 travnya 2008 Procitovano 28 travnya 2009 Arhiv originalu za 15 sichnya 2008 Procitovano 28 travnya 2009 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 28 travnya 2009 LiteraturaAfini u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Afini u Vikimandrah Afini u Vikishovishi James Stuart Nicholas Revett Frank Salmon The antiquities of Athens London by John Haberkorn MDCCLXIL 1789 496 s ISBN 1568987234 Sidorova N A Afiny Moskva Iskusstvo 1984 206 s 50 000 ekz Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaMeriya Afin angl Informacijnij dovidnik prisvyachenij Afinam ros Afini Akropol meze ta maska Agamemnona 26 kvitnya 2019 u Wayback Machine