Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фла́вій Петро Савва́тій Юстиніа́н (лат. Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus, грец. Φλάβιος Πέτρος Σαββάτιος Ιουστινιανός; відомий як Юстиніан I грец. Ιουστινιανός Α'; 483 / 482, , — 13 чи 14 листопада 565, Константинополь) — імператор Візантійської імперії з 1 серпня 527 року до своєї смерті в 565 році.
| Юстиніан I лат. Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus грец. Φλάβιος Πέτρος Σαββάτιος Ιουστινιανός лат. Flāvius Petrus Sabbatius Jūstīniānus | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 серпня 527 — 14 листопада 565 | ||
| Попередник: | Юстин I | |
| Наступник: | Юстин II | |
| ||
| 1 квітня 527 — 14 листопада 565 | ||
| ||
| ||
| Ім'я при народженні: | лат. Petrus Sabbatius | |
| Народження: | 11 травня 482 або 11 травня 483 d, Дарданія, Візантійська імперія | |
| Смерть: | 14 листопада 565 Константинополь[4] | |
| Поховання: | Церква Дванадцяти апостолів і Константинополь | |
| Країна: | Візантійська імперія[5] | |
| Релігія: | східне християнство, Халкедонські церкви і християнство | |
| Рід: | d | |
| Батько: | невідомо або Юстин I | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Феодора | |
| Діти: | d | |
| | ||
|
| ||
Титулував себе Цезарем і мав титули перемоги: Великий переможець Аламанський, Готський, Франкський, Германський, Антський, Аланський, Вандальський, Африканський. За його правління багато земель Римської імперії було приєднано (відновлено контроль) до Східної Римської імперії. Зокрема, знищені королівство вандалів і аланів в Африці, королівство остготів в Італії, приєднана частина земель королівства вестготів в Іспанії, а готи, франки, алемани, анти визнали себе васалами імператора.
За легендами Юстиніан мав слов'янське коріння, і вже за часів правління свого дядька Юстина І грав ключову роль у політичному житті Візантії. Святий благовірний. Шанується християнами 14 листопада.
Життєпис
Швидше за все був іллірійцем, народився у сім'ї селян у Таврезії (Македонія), проте завдяки дядьку Юстину І отримав освіту в Константинополі. Бездітний Юстин І швидко прив'язався до розумного племінника, котрий, за сприяння впливового родича, зробив стрімку кар'єру до звання командувача столичного військового гарнізону (magister equitum et peditum praesentalis). Згодом Юстин І усиновив хлопця та зробив його своїм правонаступником.
Як і Наполеон, Юстиніан І мало спав, був надзвичайно енергійним та уважним до дрібниць. Крім того, Юстиніан І був чудовим уособленням «візантійської політики». Нещирий, лицемірний, зверхній та підступний, він легко нехтував укладеними договорами та обіцянками заради досягнення власних цілей. На нього справляла сильний вплив його дружина Феодора, колишня танцівниця та куртизанка. Після її смерті він став менш рішучим як правитель.
Зовнішня політика
Одразу ж започаткував загальну програму відродження величі Риму. Цією ідеєю була підпорядкована вся політика імператора. Саме тому проводились адміністративні, релігійні, військові, податкові реформи, а також кодифікація права. Оточений виключно місцевими найталановитішими радниками Юстиніан І майже не відчував іноземного впливу, він повністю опирався на ідею єдиної та непохитної візантійської держави.
Для початку слід було вирішити перське питання, щоб уладнати конфлікт на східних кордонах імперії. Давня ворожнеча між персами та греками вилилась у 527 році у війну за контроль над кавказьким регіоном. Спочатку візантійський полководець Велізарій здобув перемогу над персами в Месопотамії 530 року, але вже через рік зазнав поразки в Сирії. Після вступу на перський трон нового шахиншаха, Хосрова І, Юстиніан І 531 року владнав ситуацію на Сході: підписав «Вічний мир» 532 року між Візантією та Персією, за умовами якого візантійський імператор виплачував Персії 4000 фунтів золота на утримання кавказьких фортець, а також відмовлявся від контролю над Іберією.
Вже у вересні 533 року Юстиніан І впевнено виступив проти королівства вандалів в Африці, користуючись вдалою ситуацією. Саме в той час королівство вандалів було як ніколи слабке через послаблення стосунків з остготами в VI ст., котрі поступово ще більше занепадали за активного сприяння візантійської дипломатії. Крім того, планам Юстиніана І сприяли внутрішній неспокій у державі та занепад вандальського флоту. 534 року Юстиніан І здолав короля вандалів Гелімера, котрий попередньо узурпував владу, що стало офіційною причиною для початку бойових дій зі сторони Візантії. Проте колишнє королівство вандалів стало для імператора значною проблемою, адже там постійно відбувались заколоти та повстання, попри активну реформаторську політику в регіоні, яка лягла на плечі євнуха Соломона (539—544 рр.).
Наступним етапом у зовнішній політиці Юстиніана І став Захід, в першу чергу остготи. Остготський король Теодат вбив Амаласунту, дочку Теодоріха Великого, що фактично стало причиною для початку війни. Велізарій, полководець Юстиніана І, котрий, до речі, ніколи сам особисто не брав участі у військових кампаніях, провів ряд успішних походів — поступово було окуповано Далмацію, Сицилію, Неаполь, Рим, Піцен, Мілан, останньою впала Равенна 540 року, а Італія була названа римською провінцією. Проте до 551 готський король Тотіла відвоював значні території, залишивши Візантії лише декілька плацдармів на узбережжі Італії, проте цього виявилось достатньо, щоб молодий талановитий полководець-євнух Нарсес розбив готів у вирішальній битві біля підніжжя гори Везувій (533 року), відновивши візантійський вплив у регіоні та знищивши остготське королівство.
Також Юстиніан І захопив західне узбережжя Іспанії та південні береги Галлії. Проте головні інтереси імператора все-таки були на Сході, у Фракії та Малій Азії.
Активна зовнішня політика на Заході зумовила послаблення позицій на східних кордонах Візантії, що зумовило початок нової війни з Персією в 540 році. Бої велися від Колхиди на узбережжі Чорного моря до Месопотамії та Ассирії. Одразу ж персам вдалось розграбувати Антіохію та ряд інших міст, проте грекам вдалось відкупитись. 545 року Юстиніану І довелось виплатити 2000 фунтів золота за мир, але ця подія не торкнулась Колхіди, де бойові дії продовжувались до 562 року. Врешті-решт, питання було врегульоване шляхом виплати Юстиніаном І 30 000 ауреусів щорічно, а Персія зобов'язувалась захищати Кавказ і дати християнам спокій.
551 року, у зв'язку з небезпекою для Константинополя від племені кутригурів під проводом князя Кініалона, Юстиніан I направив послів на північ Чорного моря до вождя утигурів (оногурів) Санділа, які були сусідами кутригурів. Посли зробили багаті дари грошима і зброєю, і переконали Санділа напасти на столицю кутригурів на західному березі Дону. Оскільки армія кутригурів була у Фракії, війська Санділа легко перейшли Дон і розбили загони супротивника. Дізнавшись про напад, війська кутригурів відступили з Фракії, й небезпека минула.
На Заході йому вдалося поставити під свій контроль велику частину земель Римської імперії, яка розпалася після Великого переселення народів, де варварські правителі визнавали владу імператорів Константинополя тільки номінально, в тому числі Апеннінський півострів, південно-східну частину Піренейського півострова і частину Північної Африки. Також він вів успішну боротьбу проти слов'янських племен склавінів та антів на Північному Причорномор'ї та в Південній Європі.
Юстиніан прагнув відновити всю Римську імперію, однак йому не вдалося здійснити її повну реставрацію (лат. Renovatio imperii) та відновити межі її кордонів на Заході та Півночі Європи, які існували до Великого переселення народів.
Правління Юстиніана І ознаменувалось активною дипломатією, котра була направлена на створення союзів з одними державами чи то племенами проти інших. Це допомагало підтримувати необхідний баланс сил на кордонах імперії, а також сприяло проведенню успішних воєнних кампаній. Проте подібні дії мали й негативні наслідки для Візантії: чимраз більші виплати союзним племенам лягли важким тягарем на державну казну.
Внутрішня політика
З самого початку свого правління Юстиніан І почав проводити політику, спрямовану на укріплення та централізацію своєї влади. У своїй політиці він прагнув спиратися на армію, бюрократичний апарат та церкву. Новий імператор активно збільшував податки та боровся з єресями, в першу чергу - з несторианами та монофізитами. Податковий тиск та релігійні утиски призвели до масштабного повстання "Ніка" 532 року у Константинополі, яке мало не призвело до втечі імератора зі столиці.
За правління Юстиніана І особливого розмаху набуло будівництво. За словами Прокопія будь-яке земельне володіння було укріплене фортецею або ж поблизу нього був військовий пост. Бажаючи перевершити самого Соломона і його легендарний Єрусалимський храм, Юстиніан наказує побудувати в Константинополі, на місці зруйнованого пожежею старого храму, найграндіозніший собор Візантії — собор Святої Софії. А мозаїки церкви Сан-Вітале в Равенні містять унікальні зображення Юстиніана І, Феодори та найвідоміших вельмож.
Зовнішньополітичні амбіції Юстиніана І змушували його проводити внутрішні реформи. Найбільш вдалою та популярною вважається кодифікація права. Імператор прагне централізації влади, запровадження єдиної форми суспільного устрою та непохитного авторитету монарха. Таким чином, у світ вийшов «Кодекс Юстиніана» в 12 томах (529—534 рр.), доповнений «Інституціями» та «Дигестами», що стало основою імперського права та державного устрою до падіння Візантії. Ці творі частково створили основу сучасного права.
Прагматичним рішенням 554 року Юстиніан запровадив застосування своїх законів в Італії. Саме тоді копії його кодифікації римського права потрапили до Італії. Хоча вони й не мали негайного впливу, принаймні один рукописний примірник Дигестів (його знайшли пізніше в Пізі, а згодом зберігали у Флоренції) був використаний наприкінці XI століття для відродження досліджень римського права в Болоньї.
Юстиніан І був ревним християнином, а також вважав себе богословом. Тому боровся з іновірцями та єретиками. За його сприяння було закрито Афінську школу — останній навчальний заклад античності. Монофізитів переслідував, але зважаючи на те, що їхні погляди розділяла його дружина Феодора, загалом ставлення імператора до цієї секти відрізнялося двоїстістю. Активно полемізував з ними у своїх богословських творах, водночас намагаючись знайти релігійний компроміс. Виступив де-факто ініціатором п'ятого Вселенського собору 553 року в Константинополі, який став ареною суперечок між монофізитами та несторіанами.
Пандемія чуми
За часів правління Юстиніана I у Середземномор'ї виникла перша пандемія чуми, яку зрештою назвали його ім'ям — чума Юстиніана. Вона почалася в 541 році та тривала за одними даними до 574 року (при цьому були три хвилі її), за іншими аж до 750 року. Сам імператор перехворів успішно на чуму в 543 році. У 549 році виданий указ Юстиніана про перешкоджання пересуванню та затримання людей, які прибули з місцевостей, де вирувала чума, по суті, прообраз майбутнього карантину. За приблизними оцінками померло від 20 до 50 млн. людей в Європі на південь від Альп, у країнах по берегах Середземного моря, хоча окремі автори пишуть про 100 млн. загиблих.
Канонізація
Святий благовірний. Шанується усіма християнами 14 листопада.
Див. також
Примітки
- autori vari Enciclopedia Dantesca / U. Bosco — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1970.
- Любкер Ф. Iustinianus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 707–708.
- Justinian I. // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 15. — P. 596–602.
- http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1468-0025.2008.00486.x/full
- http://www.nndb.com/lists/501/000063312/
- Ив. Гр. Феодора // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 894–895.
- J. Br. Theodora // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 26. — P. 761–762.
- Историк.ру Юстиниан I Великий [ 27 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- ЮСТИНИАН I ВЕЛИКИЙ
- История Византии. Том І
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2011.
- Юстиниан. Краткая биография
- Лозінський, Костянтин (протоієрей). Богословська система святого Юстиніана й основні проблеми візантійського богослів’я 6 ст. Богослов'я (PDF). Василевс. Українська візантиністика. Процитовано 02 грудня 2023.
- Plague. Last Updated: October 2009
Джерела та література
- Є. В. Синиця. Юстиніан I // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 708. — .
Посилання
- Юстиніан I
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Юстиніан |
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fla vij Petro Savva tij Yustinia n lat Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus grec Flabios Petros Sabbatios Ioystinianos vidomij yak Yustinian I grec Ioystinianos A 483 482 13 chi 14 listopada 565 Konstantinopol imperator Vizantijskoyi imperiyi z 1 serpnya 527 roku do svoyeyi smerti v 565 roci Yustinian I lat Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus grec Flabios Petros Sabbatios Ioystinianos lat Flavius Petrus Sabbatius JustinianusRimskij Imperator1 serpnya 527 14 listopada 565Poperednik Yustin INastupnik Yustin IIAvgust1 kvitnya 527 14 listopada 565CezarRex Im ya pri narodzhenni lat Petrus SabbatiusNarodzhennya 11 travnya 482 abo 11 travnya 483 d Dardaniya Vizantijska imperiyaSmert 14 listopada 565 Konstantinopol 4 Pohovannya Cerkva Dvanadcyati apostoliv i KonstantinopolKrayina Vizantijska imperiya 5 Religiya shidne hristiyanstvo Halkedonski cerkvi i hristiyanstvoRid dBatko nevidomo abo Yustin IMati dShlyub FeodoraDiti d Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahImperiya chasiv Yustiniana IYustinian I Suchasna mozayika v cerkvi San Vitale Ravenna Italiya Tituluvav sebe Cezarem i mav tituli peremogi Velikij peremozhec Alamanskij Gotskij Frankskij Germanskij Antskij Alanskij Vandalskij Afrikanskij Za jogo pravlinnya bagato zemel Rimskoyi imperiyi bulo priyednano vidnovleno kontrol do Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Zokrema znisheni korolivstvo vandaliv i alaniv v Africi korolivstvo ostgotiv v Italiyi priyednana chastina zemel korolivstva vestgotiv v Ispaniyi a goti franki alemani anti viznali sebe vasalami imperatora Za legendami Yustinian mav slov yanske korinnya i vzhe za chasiv pravlinnya svogo dyadka Yustina I grav klyuchovu rol u politichnomu zhitti Vizantiyi Svyatij blagovirnij Shanuyetsya hristiyanami 14 listopada ZhittyepisShvidshe za vse buv illirijcem narodivsya u sim yi selyan u Tavreziyi Makedoniya prote zavdyaki dyadku Yustinu I otrimav osvitu v Konstantinopoli Bezditnij Yustin I shvidko priv yazavsya do rozumnogo pleminnika kotrij za spriyannya vplivovogo rodicha zrobiv strimku kar yeru do zvannya komanduvacha stolichnogo vijskovogo garnizonu magister equitum et peditum praesentalis Zgodom Yustin I usinoviv hlopcya ta zrobiv jogo svoyim pravonastupnikom Yak i Napoleon Yustinian I malo spav buv nadzvichajno energijnim ta uvazhnim do dribnic Krim togo Yustinian I buv chudovim uosoblennyam vizantijskoyi politiki Neshirij licemirnij zverhnij ta pidstupnij vin legko nehtuvav ukladenimi dogovorami ta obicyankami zaradi dosyagnennya vlasnih cilej Na nogo spravlyala silnij vpliv jogo druzhina Feodora kolishnya tancivnicya ta kurtizanka Pislya yiyi smerti vin stav mensh rishuchim yak pravitel Zovnishnya politikaOdrazu zh zapochatkuvav zagalnu programu vidrodzhennya velichi Rimu Ciyeyu ideyeyu bula pidporyadkovana vsya politika imperatora Same tomu provodilis administrativni religijni vijskovi podatkovi reformi a takozh kodifikaciya prava Otochenij viklyuchno miscevimi najtalanovitishimi radnikami Yustinian I majzhe ne vidchuvav inozemnogo vplivu vin povnistyu opiravsya na ideyu yedinoyi ta nepohitnoyi vizantijskoyi derzhavi Dlya pochatku slid bulo virishiti perske pitannya shob uladnati konflikt na shidnih kordonah imperiyi Davnya vorozhnecha mizh persami ta grekami vililas u 527 roci u vijnu za kontrol nad kavkazkim regionom Spochatku vizantijskij polkovodec Velizarij zdobuv peremogu nad persami v Mesopotamiyi 530 roku ale vzhe cherez rik zaznav porazki v Siriyi Pislya vstupu na perskij tron novogo shahinshaha Hosrova I Yustinian I 531 roku vladnav situaciyu na Shodi pidpisav Vichnij mir 532 roku mizh Vizantiyeyu ta Persiyeyu za umovami yakogo vizantijskij imperator viplachuvav Persiyi 4000 funtiv zolota na utrimannya kavkazkih fortec a takozh vidmovlyavsya vid kontrolyu nad Iberiyeyu Vzhe u veresni 533 roku Yustinian I vpevneno vistupiv proti korolivstva vandaliv v Africi koristuyuchis vdaloyu situaciyeyu Same v toj chas korolivstvo vandaliv bulo yak nikoli slabke cherez poslablennya stosunkiv z ostgotami v VI st kotri postupovo she bilshe zanepadali za aktivnogo spriyannya vizantijskoyi diplomatiyi Krim togo planam Yustiniana I spriyali vnutrishnij nespokij u derzhavi ta zanepad vandalskogo flotu 534 roku Yustinian I zdolav korolya vandaliv Gelimera kotrij poperedno uzurpuvav vladu sho stalo oficijnoyu prichinoyu dlya pochatku bojovih dij zi storoni Vizantiyi Prote kolishnye korolivstvo vandaliv stalo dlya imperatora znachnoyu problemoyu adzhe tam postijno vidbuvalis zakoloti ta povstannya popri aktivnu reformatorsku politiku v regioni yaka lyagla na plechi yevnuha Solomona 539 544 rr Nastupnim etapom u zovnishnij politici Yustiniana I stav Zahid v pershu chergu ostgoti Ostgotskij korol Teodat vbiv Amalasuntu dochku Teodoriha Velikogo sho faktichno stalo prichinoyu dlya pochatku vijni Velizarij polkovodec Yustiniana I kotrij do rechi nikoli sam osobisto ne brav uchasti u vijskovih kampaniyah proviv ryad uspishnih pohodiv postupovo bulo okupovano Dalmaciyu Siciliyu Neapol Rim Picen Milan ostannoyu vpala Ravenna 540 roku a Italiya bula nazvana rimskoyu provinciyeyu Prote do 551 gotskij korol Totila vidvoyuvav znachni teritoriyi zalishivshi Vizantiyi lishe dekilka placdarmiv na uzberezhzhi Italiyi prote cogo viyavilos dostatno shob molodij talanovitij polkovodec yevnuh Narses rozbiv gotiv u virishalnij bitvi bilya pidnizhzhya gori Vezuvij 533 roku vidnovivshi vizantijskij vpliv u regioni ta znishivshi ostgotske korolivstvo Takozh Yustinian I zahopiv zahidne uzberezhzhya Ispaniyi ta pivdenni beregi Galliyi Prote golovni interesi imperatora vse taki buli na Shodi u Frakiyi ta Malij Aziyi Aktivna zovnishnya politika na Zahodi zumovila poslablennya pozicij na shidnih kordonah Vizantiyi sho zumovilo pochatok novoyi vijni z Persiyeyu v 540 roci Boyi velisya vid Kolhidi na uzberezhzhi Chornogo morya do Mesopotamiyi ta Assiriyi Odrazu zh persam vdalos rozgrabuvati Antiohiyu ta ryad inshih mist prote grekam vdalos vidkupitis 545 roku Yustinianu I dovelos viplatiti 2000 funtiv zolota za mir ale cya podiya ne torknulas Kolhidi de bojovi diyi prodovzhuvalis do 562 roku Vreshti resht pitannya bulo vregulovane shlyahom viplati Yustinianom I 30 000 aureusiv shorichno a Persiya zobov yazuvalas zahishati Kavkaz i dati hristiyanam spokij 551 roku u zv yazku z nebezpekoyu dlya Konstantinopolya vid plemeni kutriguriv pid provodom knyazya Kinialona Yustinian I napraviv posliv na pivnich Chornogo morya do vozhdya utiguriv onoguriv Sandila yaki buli susidami kutriguriv Posli zrobili bagati dari groshima i zbroyeyu i perekonali Sandila napasti na stolicyu kutriguriv na zahidnomu berezi Donu Oskilki armiya kutriguriv bula u Frakiyi vijska Sandila legko perejshli Don i rozbili zagoni suprotivnika Diznavshis pro napad vijska kutriguriv vidstupili z Frakiyi j nebezpeka minula Na Zahodi jomu vdalosya postaviti pid svij kontrol veliku chastinu zemel Rimskoyi imperiyi yaka rozpalasya pislya Velikogo pereselennya narodiv de varvarski praviteli viznavali vladu imperatoriv Konstantinopolya tilki nominalno v tomu chisli Apenninskij pivostriv pivdenno shidnu chastinu Pirenejskogo pivostrova i chastinu Pivnichnoyi Afriki Takozh vin viv uspishnu borotbu proti slov yanskih plemen sklaviniv ta antiv na Pivnichnomu Prichornomor yi ta v Pivdennij Yevropi Yustinian pragnuv vidnoviti vsyu Rimsku imperiyu odnak jomu ne vdalosya zdijsniti yiyi povnu restavraciyu lat Renovatio imperii ta vidnoviti mezhi yiyi kordoniv na Zahodi ta Pivnochi Yevropi yaki isnuvali do Velikogo pereselennya narodiv Pravlinnya Yustiniana I oznamenuvalos aktivnoyu diplomatiyeyu kotra bula napravlena na stvorennya soyuziv z odnimi derzhavami chi to plemenami proti inshih Ce dopomagalo pidtrimuvati neobhidnij balans sil na kordonah imperiyi a takozh spriyalo provedennyu uspishnih voyennih kampanij Prote podibni diyi mali j negativni naslidki dlya Vizantiyi chimraz bilshi viplati soyuznim plemenam lyagli vazhkim tyagarem na derzhavnu kaznu Vnutrishnya politikaZ samogo pochatku svogo pravlinnya Yustinian I pochav provoditi politiku spryamovanu na ukriplennya ta centralizaciyu svoyeyi vladi U svoyij politici vin pragnuv spiratisya na armiyu byurokratichnij aparat ta cerkvu Novij imperator aktivno zbilshuvav podatki ta borovsya z yeresyami v pershu chergu z nestorianami ta monofizitami Podatkovij tisk ta religijni utiski prizveli do masshtabnogo povstannya Nika 532 roku u Konstantinopoli yake malo ne prizvelo do vtechi imeratora zi stolici Za pravlinnya Yustiniana I osoblivogo rozmahu nabulo budivnictvo Za slovami Prokopiya bud yake zemelne volodinnya bulo ukriplene forteceyu abo zh poblizu nogo buv vijskovij post Bazhayuchi perevershiti samogo Solomona i jogo legendarnij Yerusalimskij hram Yustinian nakazuye pobuduvati v Konstantinopoli na misci zrujnovanogo pozhezheyu starogo hramu najgrandioznishij sobor Vizantiyi sobor Svyatoyi Sofiyi A mozayiki cerkvi San Vitale v Ravenni mistyat unikalni zobrazhennya Yustiniana I Feodori ta najvidomishih velmozh Zovnishnopolitichni ambiciyi Yustiniana I zmushuvali jogo provoditi vnutrishni reformi Najbilsh vdaloyu ta populyarnoyu vvazhayetsya kodifikaciya prava Imperator pragne centralizaciyi vladi zaprovadzhennya yedinoyi formi suspilnogo ustroyu ta nepohitnogo avtoritetu monarha Takim chinom u svit vijshov Kodeks Yustiniana v 12 tomah 529 534 rr dopovnenij Instituciyami ta Digestami sho stalo osnovoyu imperskogo prava ta derzhavnogo ustroyu do padinnya Vizantiyi Ci tvori chastkovo stvorili osnovu suchasnogo prava Pragmatichnim rishennyam 554 roku Yustinian zaprovadiv zastosuvannya svoyih zakoniv v Italiyi Same todi kopiyi jogo kodifikaciyi rimskogo prava potrapili do Italiyi Hocha voni j ne mali negajnogo vplivu prinajmni odin rukopisnij primirnik Digestiv jogo znajshli piznishe v Pizi a zgodom zberigali u Florenciyi buv vikoristanij naprikinci XI stolittya dlya vidrodzhennya doslidzhen rimskogo prava v Bolonyi Yustinian I buv revnim hristiyaninom a takozh vvazhav sebe bogoslovom Tomu borovsya z inovircyami ta yeretikami Za jogo spriyannya bulo zakrito Afinsku shkolu ostannij navchalnij zaklad antichnosti Monofizitiv peresliduvav ale zvazhayuchi na te sho yihni poglyadi rozdilyala jogo druzhina Feodora zagalom stavlennya imperatora do ciyeyi sekti vidriznyalosya dvoyististyu Aktivno polemizuvav z nimi u svoyih bogoslovskih tvorah vodnochas namagayuchis znajti religijnij kompromis Vistupiv de fakto iniciatorom p yatogo Vselenskogo soboru 553 roku v Konstantinopoli yakij stav arenoyu superechok mizh monofizitami ta nestorianami Pandemiya chumiZa chasiv pravlinnya Yustiniana I u Seredzemnomor yi vinikla persha pandemiya chumi yaku zreshtoyu nazvali jogo im yam chuma Yustiniana Vona pochalasya v 541 roci ta trivala za odnimi danimi do 574 roku pri comu buli tri hvili yiyi za inshimi azh do 750 roku Sam imperator perehvoriv uspishno na chumu v 543 roci U 549 roci vidanij ukaz Yustiniana pro pereshkodzhannya peresuvannyu ta zatrimannya lyudej yaki pribuli z miscevostej de viruvala chuma po suti proobraz majbutnogo karantinu Za pribliznimi ocinkami pomerlo vid 20 do 50 mln lyudej v Yevropi na pivden vid Alp u krayinah po beregah Seredzemnogo morya hocha okremi avtori pishut pro 100 mln zagiblih KanonizaciyaSvyatij blagovirnij Shanuyetsya usima hristiyanami 14 listopada Div takozhSpisok Vizantijskih imperatorivPrimitkiautori vari Enciclopedia Dantesca U Bosco Istituto dell Enciclopedia Italiana 1970 d Track Q3803714d Track Q5375442d Track Q3548193d Track Q2818964 Lyubker F Iustinianus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 707 708 d Track Q4249594d Track Q45276753d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q101490d Track Q1459210 Justinian I Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 15 P 596 602 d Track Q867541d Track Q84683095 http onlinelibrary wiley com doi 10 1111 j 1468 0025 2008 00486 x full http www nndb com lists 501 000063312 Iv Gr Feodora Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLIa S 894 895 d Track Q656d Track Q602358d Track Q4148372d Track Q19908137d Track Q24507942d Track Q23892996 J Br Theodora Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 26 P 761 762 d Track Q867541d Track Q336497d Track Q84668300 Istorik ru Yustinian I Velikij 27 veresnya 2009 u Wayback Machine YuSTINIAN I VELIKIJ Istoriya Vizantii Tom I Arhiv originalu za 8 kvitnya 2009 Procitovano 1 kvitnya 2011 Yustinian Kratkaya biografiya Lozinskij Kostyantin protoiyerej Bogoslovska sistema svyatogo Yustiniana j osnovni problemi vizantijskogo bogosliv ya 6 st Bogoslov ya PDF Vasilevs Ukrayinska vizantinistika Procitovano 02 grudnya 2023 Plague Last Updated October 2009Dzherela ta literaturaYe V Sinicya Yustinian I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 708 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaYustinian IVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro YustinianPortal Istoriya Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi