Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антіо хія Антіо хія на Оро нті Антіо хія Сирі йська Антіо хія бі ля Да фне грец Ἀντιόχεια у часи правління Юстиніана наз

Антіохія

Антіохія

Антіо́хія, Антіо́хія на Оро́нті, Антіо́хія Сирі́йська, Антіо́хія бі́ля Да́фне (грец. Ἀντιόχεια), у часи правління Юстиніана названа також Теополь (Боже місто) — стародавня столиця елліністичного царства Селевкідів, заснована в 300 до н. е. діадохом Селевком Нікатором у пам'ять про свого батька Антіоха. Згодом столиця римської провінції Сирія, резиденція ряду імператорів. У ІІ–ІІІ століттях тут існувала найчисленніша християнська громада у світі.

Антіохія
дав.-гр. Ἀντιόχεια ἡ Μεγάλη

image

Координати 36°12′17″ пн. ш. 36°10′54″ сх. д. / 36.20472222224999825° пн. ш. 36.18166666669443998° сх. д. / 36.20472222224999825; 36.18166666669443998Координати: 36°12′17″ пн. ш. 36°10′54″ сх. д. / 36.20472222224999825° пн. ш. 36.18166666669443998° сх. д. / 36.20472222224999825; 36.18166666669443998

Країна image Туреччина[1]
Адмінодиниця Антак'я
Дата заснування травень 300 до н. е.
Площа 15 км²
Водойма Оронт
image
image
Антіохія
Антіохія (Туреччина)
image Антіохія у Вікісховищі
image
Розташування Антіохії на мапі сучасної Туреччини

Місто було важливим центром раннього християнства в добу Римської та Візантійської імперій. У візантійський період в Антіохії діяла потужна богословська школа. Також Антіохія була центром одного з п'яти вселенських патріархатів.

Захоплена арабами в 637 році.

Після п'ятимісячної облоги в 1098 році Антіохія взята хрестоносцями, що керували нею до 1268 року.

На цьому місці зараз знаходиться турецьке місто Антак'я.

Природні умови на час заснування міста

image
Річка Оронт південніше від Антиохії та Дафне

Природні умови на час початку будівництва та існування міста у античний період, дещо відрізнялись він тих, які склались у наступні епохи під впливом ряду факторів. Ряд землетрусів у пізньоантичний час змінили ширину та місце протікання річки Оронт, потоки дощової води, що стікали із схилів гори Сільпіус, намили високий шар землі у прирічних кварталах, приблизно до 1970 року було завершено роботи із висушення Антіохійського озера, розташованого на північ від міста.

Місто розташовувалось в долині шириною близько 13 кілометрів, між двома гірськими пасмами, які тягнуться із північного сходу на південний захід, біля самого підніжжя південного пасма. В античні часи гірські узвишшя були покриті рідко посадженими деревами, а долина, щонайменше частково, вкрита лісом. На південь від Антіохії знаходилось узгір'я Дафне вкрите водоспадами та потоками чистої води, що, згодом, за допомогою акведука доставлялась у місто забезпечуючи його чистою питною водою. Північніше від міста знаходилось прісне мілководне Антіохійське озеро, звідки у місто доставлялась прісноводна риба, яку споживали, передовсім бідні прошарки населення. За 23 кілометри на південний захід від Антіохії проходило узбережжя Середземного моря з портом Селевкія Перея. Звідси до міста доставляли товари і морську рибу, котру споживали більш заможні мешканці. В античні часи річка Оронт, що впадала у море, була ширшою і глибшою та судноплавною до самого міста. Досить розлогий опис природного розташування міста дає уродженець Антіохії, відомий софіст та ритор пізньої античності Лібаній. Він описує родючість ґрунтів навколо Антіохії (які він вважає кращими за Сицилійські), що дозволяли вирощувати злаки навіть на схилах гір, а також збирати багаті урожаї винограду, та торгувати великою кількістю якісного вина.

Антіохійські християнські святі

Уродженці

Див. також

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. J.Lassus, Antioch-on-the-Orontes, I, P.100
  3. Çalişkan, V. Human-Induced Wetland Degradation: A case study of Lake Amik, p.2
  4. Dio Cassius, XL, 29, 1-2
  5. Glanville Downey Ancient Antioch, Princeton University Press, 2015 -P.16
  6. Strabo XVI, 2, 7, P.751
  7. Pausanias, VIII 29, 3
  8. E.S.Bouchier A short history of Antioch 300 B.C. — A.D. 1268 , Oxford Basil Blackwell,1921 -P.13
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2015)


image Це незавершена стаття про Стародавню Грецію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про місто.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antio hiya Antio hiya na Oro nti Antio hiya Siri jska Antio hiya bi lya Da fne grec Ἀntioxeia u chasi pravlinnya Yustiniana nazvana takozh Teopol Bozhe misto starodavnya stolicya ellinistichnogo carstva Selevkidiv zasnovana v 300 do n e diadohom Selevkom Nikatorom u pam yat pro svogo batka Antioha Zgodom stolicya rimskoyi provinciyi Siriya rezidenciya ryadu imperatoriv U II III stolittyah tut isnuvala najchislennisha hristiyanska gromada u sviti Antiohiya dav gr Ἀntioxeia ἡ Megalh Koordinati 36 12 17 pn sh 36 10 54 sh d 36 20472222224999825 pn sh 36 18166666669443998 sh d 36 20472222224999825 36 18166666669443998 Koordinati 36 12 17 pn sh 36 10 54 sh d 36 20472222224999825 pn sh 36 18166666669443998 sh d 36 20472222224999825 36 18166666669443998 Krayina Turechchina 1 Turechchina 1 Adminodinicya Antak yaData zasnuvannya traven 300 do n e Plosha 15 km Vodojma OrontAntiohiyaAntiohiya Turechchina Antiohiya u VikishovishiRoztashuvannya Antiohiyi na mapi suchasnoyi Turechchini Misto bulo vazhlivim centrom rannogo hristiyanstva v dobu Rimskoyi ta Vizantijskoyi imperij U vizantijskij period v Antiohiyi diyala potuzhna bogoslovska shkola Takozh Antiohiya bula centrom odnogo z p yati vselenskih patriarhativ Zahoplena arabami v 637 roci Pislya p yatimisyachnoyi oblogi v 1098 roci Antiohiya vzyata hrestonoscyami sho keruvali neyu do 1268 roku Na comu misci zaraz znahoditsya turecke misto Antak ya Prirodni umovi na chas zasnuvannya mistaRichka Oront pivdennishe vid Antiohiyi ta Dafne Prirodni umovi na chas pochatku budivnictva ta isnuvannya mista u antichnij period desho vidriznyalis vin tih yaki sklalis u nastupni epohi pid vplivom ryadu faktoriv Ryad zemletrusiv u piznoantichnij chas zminili shirinu ta misce protikannya richki Oront potoki doshovoyi vodi sho stikali iz shiliv gori Silpius namili visokij shar zemli u pririchnih kvartalah priblizno do 1970 roku bulo zaversheno roboti iz visushennya Antiohijskogo ozera roztashovanogo na pivnich vid mista Misto roztashovuvalos v dolini shirinoyu blizko 13 kilometriv mizh dvoma girskimi pasmami yaki tyagnutsya iz pivnichnogo shodu na pivdennij zahid bilya samogo pidnizhzhya pivdennogo pasma V antichni chasi girski uzvishshya buli pokriti ridko posadzhenimi derevami a dolina shonajmenshe chastkovo vkrita lisom Na pivden vid Antiohiyi znahodilos uzgir ya Dafne vkrite vodospadami ta potokami chistoyi vodi sho zgodom za dopomogoyu akveduka dostavlyalas u misto zabezpechuyuchi jogo chistoyu pitnoyu vodoyu Pivnichnishe vid mista znahodilos prisne milkovodne Antiohijske ozero zvidki u misto dostavlyalas prisnovodna riba yaku spozhivali peredovsim bidni prosharki naselennya Za 23 kilometri na pivdennij zahid vid Antiohiyi prohodilo uzberezhzhya Seredzemnogo morya z portom Selevkiya Pereya Zvidsi do mista dostavlyali tovari i morsku ribu kotru spozhivali bilsh zamozhni meshkanci V antichni chasi richka Oront sho vpadala u more bula shirshoyu i glibshoyu ta sudnoplavnoyu do samogo mista Dosit rozlogij opis prirodnogo roztashuvannya mista daye urodzhenec Antiohiyi vidomij sofist ta ritor piznoyi antichnosti Libanij Vin opisuye rodyuchist gruntiv navkolo Antiohiyi yaki vin vvazhaye krashimi za Sicilijski sho dozvolyali viroshuvati zlaki navit na shilah gir a takozh zbirati bagati urozhayi vinogradu ta torguvati velikoyu kilkistyu yakisnogo vina Antiohijski hristiyanski svyatiIvan Zolotoustij svyatij vselenskij uchitel odin iz zasnovnikiv Konstantinopolskogo patriarhatu bliskuchij orator i religijnij polemist Yevangelist Luka yevangelist suputnik sv apostola Pavla v jogo apostolskih podorozhah Prepodobna Marta vizantijska hristiyanska svyata mati svyatogo Simeona Stovpnika Ivan III Sholastik hristiyanskij svyatij konstantinopolskij patriarh Roman Antiohijskij vizantijskij svyatij ta pustelnik Roman Kesarijskij hristiyanskij svyatij zaginuv pid chas Diokletianovogo peresliduvannya Meletij Antiohijskij svyatij yepiskop Sevastiyi asket zgodom Antiohijskij patriarh Artemij Antiohijskij ranno hristiyanskij yegipetskij svyatij ta veliko muchenik voyin rimskij pravitel Yegiptu UrodzhenciMajster Teodor filosof astrolog likar i perekladach Div takozhAntiohijska shkolaPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 J Lassus Antioch on the Orontes I P 100 Caliskan V Human Induced Wetland Degradation A case study of Lake Amik p 2 Dio Cassius XL 29 1 2 Glanville Downey Ancient Antioch Princeton University Press 2015 ISBN 1400876710 P 16 Strabo XVI 2 7 P 751 Pausanias VIII 29 3 E S Bouchier A short history of Antioch 300 B C A D 1268 Oxford Basil Blackwell 1921 P 13 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015 Ce nezavershena stattya pro Starodavnyu Greciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ