Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велике переселення народів — умовна назва в сучасній історіографії руху племен і народів Європи у IV–VII ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії (Imperium Romanum) в 375 році.
Переселення народів на захід та південь Європи під натиском Гунського союзу розпочався із руху готів з території сучасної Правобережної України, до якого долучилися інші германські та слов'янські племена (лангобарди, бургунди, вандали, венди, склавини), і кочовики (гуни, алани, протоугри). Безпосереднім наслідком цього процесу вважається падіння Західної Римської імперії.
У широкому сенсі Велике переселення народів розпочалось з кінця III тисячоліття до н. е., про що свідчать давні китайські та єгипетські джерела, — Із причорноморських степів першими на південь рушили предки народів, які згодом стали відомі як хети, проте себе вони називали інакше - неши, канеши та луви, а на схід у Казахстанські степи рушили предки нинішніх іранців та індусів. Місця їхнього розселення там називають нині Андронівська культура. Пізніше на захід Європи вирушили італіки та кельти, за ними германці.
Наслідком Великого переселення племен у 1 тисячолітті н.е. стало виникнення у Європи конфігурації народів та мов, яка в цілому зберігається і понині.
Передісторія Великого переселення народів
Перші зафіксовані рухи племен на території Європи розпочалися між 230–200 роками до нашої ери з приходом бастарнів і скірів (до Чорного моря), згодом у 113 році до н. е. з півночі (Ютландії) в Римську імперію почали вторгнення кімври, тевтони і . У 58 до н. е. Цезар дає відсіч свевам, що вторглися до Галлії під командуванням Аріовіста. Успіхи римлян під проводом Августа зводяться нанівець внаслідок поразки Квінтілія Вара від херусків (9 рік нашої ери), проте кордони вздовж Рейну — Дунаю римляни втримують, пізніше навіть здобувають і забезпечують лімесами райони між Дунаєм і верхнім Рейном (Декуматські поля, 74 рік). Після перших боїв римлян з маркоманами (166–180 роки) починається вторгнення до Римської імперії хаттів (171 рік), алеманів (з 213 року), готів (236 рік) і франків (257 рік). Після відмови від верхньорейнсько-реційського лімесу у 260 році починається вторгнення алеманів на кордоні вздовж Рейну, після залишення римлянами провінції Дакія у 270 році починаються напади готів на дунайському кордоні.
Причини і привід
Серед основних причин переселення племен IV–VI столітті дослідники називають: зміну клімату, збільшення населення і нестачу земель. Проте складно уявити кліматичні ситуацію за якою у приазовських та кубанських степах перестане рости трава, і що змусить кочівників скотарів іти війною на високорозвинену державу готів. Скоріше мова може іти про економічні чинники.
У 4 столітті до н.е. Олександр Македонський "відкрив" Європі країни Близького Сходу, Центральної Азії та Індії.Це привело до значного розвитку міжнародної торгівлі. Основний шлях суходолом ішов із Антіохії, через Таврські гори і Центральну Анатолію у напрямку протоки Босфор. Тут, у місті перевозу, утворилося величне місто, одна із перших світових столиць- Константинополь. 2 тисячі років історії, воєн, осад і захоплень, міграцій народів і зміна релігій, не змогли нанести жодної шкоди цьому місцю. І сьогодні ми знаємо його як Стамбул, гігантський мегалополіс по обидва береги протоки.
Альтернативний шлях був довший, ішов малозаселеною територією, проте оминав високогірні перевали. Він починався на території Атропатени (сучасний Азербайджан) і йшов по березі Каспійського моря, через Дербент, або через Дар'яльську ущелину на Кавказі і далі на захід на Балкани вздовж Меотидського озера (Азовське море) та Чорного моря, відгалуджуючись у кримські поліси Херсонес, Феодосія, Каркенітиду. Порядок та безпеку на цьому шляху протягом століть підтримували сармати. У 2 столітті н.е. германський народ готів, підкоривши слов'ян антів утворив свою державу Ойум на території сучасної Правобережної України, від полісся до моря, взявши торгові шляхи під контроль і відтіснивши сарматів та їхніх нащадків аланів на схід. Готи мали сталі стосунки із Константинопольськими базилевсами і могли на двох монополізувати транзит та логістику.
У перших століттях нашої ери Східна Римська Імперія вела майже безперервні війни з Парфянської імперію та її наступницею Імперією Сасанідів.
Тож східні царства могли бути реальним замовником, організатором та рушійною силою для кочових племен гунів, аланів, протоугрів і долучившихся до них слов'ян-антів у спробі обійти Римлян по північному причорномор'ю.
У 375 році н.е. Гунський союз врешті переміг готів і змусив їх рушити на Балкани і далі на захід, переслідуючи на плечах. Це стало початковим моментом події Великого переселення народів.
Початком Великого переселення народів вважається наступ к федератів (союзників) на своїх кордонах, вони одержують щорічне утримання (annonae foederatae) і беруть на себе захист кордонів. У V столітті виникають германські народні поселення на римському терені. Східні германці стають рушіями переселення народів, що за часом обмежене періодом з 375 року (вторгнення гунів до остготів) до 568 року (захоплення земель лангобардами в Італії).
Велике переселення народів почалось поступовим пересуванням готів (що належали до східних германських племен) з Балтії в Українське Причорномор'я. Готські племена осіли в пониззі Дніпра (остготи) та між Дністром і Дунаєм (вестготи). У 375 році гуни, розбивши племінний союз готів на чолі з Германаріхом, покорили більшу частину остготів та інші племена.
Восени 376 року, під тиском гунів, вестготи, перейшовши Дунай, оселились, з дозволу Риму, на території римської провінції Мезії (територія між Нижнім Дунаєм і Балканами). У 377 році, внаслідок постійних утисків римських чиновників, вестготи підняли повстання, до якого приєднались раби і колони. У серпні 378 року повстанці розгромили римську армію під Андріанополем.
Лише в 382 році імператору Феодосію вдалося придушити повстання і переселити готів до Мезії і Фракії. За Аларіха, який стає королем вестготів, вони починають шукати нових місць проживання. Після розбійного походу Балканським півостровом і Пелопоннесом Аларіха призначають воєводою Іллірики (Magister militum per Illyricum). Близько 400-го року бургунди пересуваються в райони річок Рейну — Майну і засновують державу на середньому Рейні (столицею, за легендою, був Вормс) за правління Гундагара (Гунтер).
У 401–403 роках вестготи на чолі з Аларіхом І розпочали похід в Італію. Спочатку його відкинув Стіліхон поблизу Полленції (402 рік) і Верони (403 рік). 406 року вандали, квади, свеви і алани перетинають рейнський кордон, звільнений Стіліхоном від римських легіонів.
По смерті Стіліхона (408 рік) відбувається облога готами Риму, після сплати величезної контрибуції готи відступають. 409 року вандали, пройшовши через Галлію, досягають Іспанії, де їх поселяють як федератів. Після марної облоги імператором Гонорієм Равенни, вестготи 24 серпня 410 року здобули і розорили Рим. У цьому ж році перед переправою до Африки Аларіх помирає в Козенці.
Спадкоємцем і швагером Аларіха був у 410–415 роках Атаульф, який пізніше одружується з полонянкою Галлою Плацідією, сестрою Гонорія. Під керівництвом Атаульфа вестготи захопили значну частину Галії, а пізніше — Іспанії. 419 року король вестготів Валлія заснував на цих землях Тулузьке королівство (419–507).
429 року вандали переправляються під приводом Гейзеріха до Африки. 436 року Бургундську державу знищує гунське допоміжне військо, закликане римським воєначальником Аецієм. 439 року вандали утворюють у Африці свою державу. 443 року бургунди розселяються на річках Сона і Рона, де вони утворюють свою державу. До середини V століття германські племена (вандали, алемани, бургунди, франки, англи, сакси) заселили територію Західної Римської імперії та створили в кінці VI–VII століття свої королівства.
Гуни, які утворили величезну державу на чолі з Аттілою, намагалися захопити Галлію та Італію. Проте після поразки на Каталаунських полях (451) та смерті Аттіли їхня держава розпалась. Існує легенда про те, як імператор послав римську красуню до Аттіли. Аттіла закохався в неї і вони вирішили одружитися. Та римська красуня сказала, що спочатку він повинен випити келих вина. Потайки красуня підсипала туди сильну отруту. Випивши келих, Аттіла помер.
У 455 році Рим зайняли і зруйнували вандали. У 476 році вождь племені скирів, Одоакр, скинув останнього імператора Ромула Августа — і Римська імперія перестала існувати. У VI–VII столітті почався завершальний етап великого переселення народів. У цей період племена антів, гепідів, болгар, хорватів, сербів, аварів та ін. вступили на територію Східної Римської імперії (Візантії).
З 527 року анти, склавіни разом з гунами здійснювали часті походи на Константинополь. У 577 році слов'яни зайняли землі на території Фракії і Македонії, а на початку VII століття Далмацію та Істрію. З кінцем VII століття слов'яни займали майже весь Балканський півострів і деякі області Малої Азії. Велике переселення народів стало однією з причин падіння Західної Римської імперії.
Наслідки
Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави германців королівство остроготів та пізніше королівство лангобардів в Італії, королівство вестготів на Іберійському півострові, вандали та венди проходять з берегів Балтики, через нинішні Німеччину, Францію, Іспанію, країни Магрібу, беруть Сицілію, південну Італію та Рим і створюють королівство зі столицею у Карфагені, франки з прирейнських берегів заселяють північ нинішньої Франції, бургунди займають рівнинну нинішньої Швейцарії і прилеглу частину Франції, слов'яни заселяють територію нинішньої східної Німеччини до Ельби, Чехії та Балканського півострова. Придунайську низовину та Трансильванію заселяють кочовики обри(авари), а в Добруджі з'являються предки болгар - кутригури. Східна Римська Імперія розпочинає відвоювання і славетний полководець Велізарій розбиває по черзі і підкорює Балкани, королівство остготів та королівство вандалів. Залишається єдина Римська (Ромейська) Імперія із столицею у Константинополі. Равенна стає західною столицею ортодоксального екзархату. Язичницькі народи навертаються до християнства. Відновлюються морські торгові шляхи по всьому Середземному морю.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике переселення народів |
Література
- Велике переселення народів. Історія неспокійної епохи IV та V століть: курс лекцій / Маґдалена Мончиньська ; пер. з польської І. Тризни, М. Левади. — К. : Софія-А, 2009. — 400 с.
- Кіндер Г., Хільгеман В. «Всесвітня історія: dtv-Atlas»: Пер. з нім. — К.: Знання-Прес, 2001.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Der Grosse Brockhaus. Bd. 15, S. 232.
- Lexikon des Mittelalters. München-Zürich: Artemis Verlag, Bd. 8., S. 1822—1824.
Посилання
- Н. С. Абашина. Велике переселення народів [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 465. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velike pereselennya narodiv umovna nazva v suchasnij istoriografiyi ruhu plemen i narodiv Yevropi u IV VII st v riznih napryamkah sho rozpochavsya z vtorgnennya plemen guniv u pivnichnu chastinu Rimskoyi imperiyi Imperium Romanum v 375 roci Pereselennya horvativ na Balkani 620 rikMigraciya narodiv v II V stolittyah Pereselennya narodiv na zahid ta pivden Yevropi pid natiskom Gunskogo soyuzu rozpochavsya iz ruhu gotiv z teritoriyi suchasnoyi Pravoberezhnoyi Ukrayini do yakogo doluchilisya inshi germanski ta slov yanski plemena langobardi burgundi vandali vendi sklavini i kochoviki guni alani protougri Bezposerednim naslidkom cogo procesu vvazhayetsya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi U shirokomu sensi Velike pereselennya narodiv rozpochalos z kincya III tisyacholittya do n e pro sho svidchat davni kitajski ta yegipetski dzherela Iz prichornomorskih stepiv pershimi na pivden rushili predki narodiv yaki zgodom stali vidomi yak heti prote sebe voni nazivali inakshe neshi kaneshi ta luvi a na shid u Kazahstanski stepi rushili predki ninishnih iranciv ta indusiv Miscya yihnogo rozselennya tam nazivayut nini Andronivska kultura Piznishe na zahid Yevropi virushili italiki ta kelti za nimi germanci Naslidkom Velikogo pereselennya plemen u 1 tisyacholitti n e stalo viniknennya u Yevropi konfiguraciyi narodiv ta mov yaka v cilomu zberigayetsya i ponini Peredistoriya Velikogo pereselennya narodivPershi zafiksovani ruhi plemen na teritoriyi Yevropi rozpochalisya mizh 230 200 rokami do nashoyi eri z prihodom bastarniv i skiriv do Chornogo morya zgodom u 113 roci do n e z pivnochi Yutlandiyi v Rimsku imperiyu pochali vtorgnennya kimvri tevtoni i U 58 do n e Cezar daye vidsich svevam sho vtorglisya do Galliyi pid komanduvannyam Ariovista Uspihi rimlyan pid provodom Avgusta zvodyatsya nanivec vnaslidok porazki Kvintiliya Vara vid heruskiv 9 rik nashoyi eri prote kordoni vzdovzh Rejnu Dunayu rimlyani vtrimuyut piznishe navit zdobuvayut i zabezpechuyut limesami rajoni mizh Dunayem i verhnim Rejnom Dekumatski polya 74 rik Pislya pershih boyiv rimlyan z markomanami 166 180 roki pochinayetsya vtorgnennya do Rimskoyi imperiyi hattiv 171 rik alemaniv z 213 roku gotiv 236 rik i frankiv 257 rik Pislya vidmovi vid verhnorejnsko recijskogo limesu u 260 roci pochinayetsya vtorgnennya alemaniv na kordoni vzdovzh Rejnu pislya zalishennya rimlyanami provinciyi Dakiya u 270 roci pochinayutsya napadi gotiv na dunajskomu kordoni Prichini i prividSered osnovnih prichin pereselennya plemen IV VI stolitti doslidniki nazivayut zminu klimatu zbilshennya naselennya i nestachu zemel Prote skladno uyaviti klimatichni situaciyu za yakoyu u priazovskih ta kubanskih stepah perestane rosti trava i sho zmusit kochivnikiv skotariv iti vijnoyu na visokorozvinenu derzhavu gotiv Skorishe mova mozhe iti pro ekonomichni chinniki U 4 stolitti do n e Oleksandr Makedonskij vidkriv Yevropi krayini Blizkogo Shodu Centralnoyi Aziyi ta Indiyi Ce privelo do znachnogo rozvitku mizhnarodnoyi torgivli Osnovnij shlyah suhodolom ishov iz Antiohiyi cherez Tavrski gori i Centralnu Anatoliyu u napryamku protoki Bosfor Tut u misti perevozu utvorilosya velichne misto odna iz pershih svitovih stolic Konstantinopol 2 tisyachi rokiv istoriyi voyen osad i zahoplen migracij narodiv i zmina religij ne zmogli nanesti zhodnoyi shkodi comu miscyu I sogodni mi znayemo jogo yak Stambul gigantskij megalopolis po obidva beregi protoki Alternativnij shlyah buv dovshij ishov malozaselenoyu teritoriyeyu prote ominav visokogirni perevali Vin pochinavsya na teritoriyi Atropateni suchasnij Azerbajdzhan i jshov po berezi Kaspijskogo morya cherez Derbent abo cherez Dar yalsku ushelinu na Kavkazi i dali na zahid na Balkani vzdovzh Meotidskogo ozera Azovske more ta Chornogo morya vidgaludzhuyuchis u krimski polisi Hersones Feodosiya Karkenitidu Poryadok ta bezpeku na comu shlyahu protyagom stolit pidtrimuvali sarmati U 2 stolitti n e germanskij narod gotiv pidkorivshi slov yan antiv utvoriv svoyu derzhavu Ojum na teritoriyi suchasnoyi Pravoberezhnoyi Ukrayini vid polissya do morya vzyavshi torgovi shlyahi pid kontrol i vidtisnivshi sarmativ ta yihnih nashadkiv alaniv na shid Goti mali stali stosunki iz Konstantinopolskimi bazilevsami i mogli na dvoh monopolizuvati tranzit ta logistiku U pershih stolittyah nashoyi eri Shidna Rimska Imperiya vela majzhe bezperervni vijni z Parfyanskoyi imperiyu ta yiyi nastupniceyu Imperiyeyu Sasanidiv Tozh shidni carstva mogli buti realnim zamovnikom organizatorom ta rushijnoyu siloyu dlya kochovih plemen guniv alaniv protougriv i doluchivshihsya do nih slov yan antiv u sprobi obijti Rimlyan po pivnichnomu prichornomor yu U 375 roci n e Gunskij soyuz vreshti peremig gotiv i zmusiv yih rushiti na Balkani i dali na zahid peresliduyuchi na plechah Ce stalo pochatkovim momentom podiyi Velikogo pereselennya narodiv Pochatkom Velikogo pereselennya narodiv vvazhayetsya nastup k federativ soyuznikiv na svoyih kordonah voni oderzhuyut shorichne utrimannya annonae foederatae i berut na sebe zahist kordoniv U V stolitti vinikayut germanski narodni poselennya na rimskomu tereni Shidni germanci stayut rushiyami pereselennya narodiv sho za chasom obmezhene periodom z 375 roku vtorgnennya guniv do ostgotiv do 568 roku zahoplennya zemel langobardami v Italiyi Velike pereselennya narodiv pochalos postupovim peresuvannyam gotiv sho nalezhali do shidnih germanskih plemen z Baltiyi v Ukrayinske Prichornomor ya Gotski plemena osili v ponizzi Dnipra ostgoti ta mizh Dnistrom i Dunayem vestgoti U 375 roci guni rozbivshi pleminnij soyuz gotiv na choli z Germanarihom pokorili bilshu chastinu ostgotiv ta inshi plemena Voseni 376 roku pid tiskom guniv vestgoti perejshovshi Dunaj oselilis z dozvolu Rimu na teritoriyi rimskoyi provinciyi Meziyi teritoriya mizh Nizhnim Dunayem i Balkanami U 377 roci vnaslidok postijnih utiskiv rimskih chinovnikiv vestgoti pidnyali povstannya do yakogo priyednalis rabi i koloni U serpni 378 roku povstanci rozgromili rimsku armiyu pid Andrianopolem Lishe v 382 roci imperatoru Feodosiyu vdalosya pridushiti povstannya i pereseliti gotiv do Meziyi i Frakiyi Za Alariha yakij staye korolem vestgotiv voni pochinayut shukati novih misc prozhivannya Pislya rozbijnogo pohodu Balkanskim pivostrovom i Peloponnesom Alariha priznachayut voyevodoyu Illiriki Magister militum per Illyricum Blizko 400 go roku burgundi peresuvayutsya v rajoni richok Rejnu Majnu i zasnovuyut derzhavu na serednomu Rejni stoliceyu za legendoyu buv Vorms za pravlinnya Gundagara Gunter U 401 403 rokah vestgoti na choli z Alarihom I rozpochali pohid v Italiyu Spochatku jogo vidkinuv Stilihon poblizu Pollenciyi 402 rik i Veroni 403 rik 406 roku vandali kvadi svevi i alani peretinayut rejnskij kordon zvilnenij Stilihonom vid rimskih legioniv Po smerti Stilihona 408 rik vidbuvayetsya obloga gotami Rimu pislya splati velicheznoyi kontribuciyi goti vidstupayut 409 roku vandali projshovshi cherez Galliyu dosyagayut Ispaniyi de yih poselyayut yak federativ Pislya marnoyi oblogi imperatorom Gonoriyem Ravenni vestgoti 24 serpnya 410 roku zdobuli i rozorili Rim U comu zh roci pered perepravoyu do Afriki Alarih pomiraye v Kozenci Spadkoyemcem i shvagerom Alariha buv u 410 415 rokah Ataulf yakij piznishe odruzhuyetsya z polonyankoyu Galloyu Placidiyeyu sestroyu Gonoriya Pid kerivnictvom Ataulfa vestgoti zahopili znachnu chastinu Galiyi a piznishe Ispaniyi 419 roku korol vestgotiv Valliya zasnuvav na cih zemlyah Tuluzke korolivstvo 419 507 429 roku vandali perepravlyayutsya pid privodom Gejzeriha do Afriki 436 roku Burgundsku derzhavu znishuye gunske dopomizhne vijsko zaklikane rimskim voyenachalnikom Aeciyem 439 roku vandali utvoryuyut u Africi svoyu derzhavu 443 roku burgundi rozselyayutsya na richkah Sona i Rona de voni utvoryuyut svoyu derzhavu Do seredini V stolittya germanski plemena vandali alemani burgundi franki angli saksi zaselili teritoriyu Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta stvorili v kinci VI VII stolittya svoyi korolivstva Guni yaki utvorili velicheznu derzhavu na choli z Attiloyu namagalisya zahopiti Galliyu ta Italiyu Prote pislya porazki na Katalaunskih polyah 451 ta smerti Attili yihnya derzhava rozpalas Isnuye legenda pro te yak imperator poslav rimsku krasunyu do Attili Attila zakohavsya v neyi i voni virishili odruzhitisya Ta rimska krasunya skazala sho spochatku vin povinen vipiti kelih vina Potajki krasunya pidsipala tudi silnu otrutu Vipivshi kelih Attila pomer U 455 roci Rim zajnyali i zrujnuvali vandali U 476 roci vozhd plemeni skiriv Odoakr skinuv ostannogo imperatora Romula Avgusta i Rimska imperiya perestala isnuvati U VI VII stolitti pochavsya zavershalnij etap velikogo pereselennya narodiv U cej period plemena antiv gepidiv bolgar horvativ serbiv avariv ta in vstupili na teritoriyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantiyi Z 527 roku anti sklavini razom z gunami zdijsnyuvali chasti pohodi na Konstantinopol U 577 roci slov yani zajnyali zemli na teritoriyi Frakiyi i Makedoniyi a na pochatku VII stolittya Dalmaciyu ta Istriyu Z kincem VII stolittya slov yani zajmali majzhe ves Balkanskij pivostriv i deyaki oblasti Maloyi Aziyi Velike pereselennya narodiv stalo odniyeyu z prichin padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi NaslidkiZahidna Rimska imperiya perestaye isnuvati Na yiyi misci vinikayut derzhavi germanciv korolivstvo ostrogotiv ta piznishe korolivstvo langobardiv v Italiyi korolivstvo vestgotiv na Iberijskomu pivostrovi vandali ta vendi prohodyat z beregiv Baltiki cherez ninishni Nimechchinu Franciyu Ispaniyu krayini Magribu berut Siciliyu pivdennu Italiyu ta Rim i stvoryuyut korolivstvo zi stoliceyu u Karfageni franki z prirejnskih beregiv zaselyayut pivnich ninishnoyi Franciyi burgundi zajmayut rivninnu ninishnoyi Shvejcariyi i prileglu chastinu Franciyi slov yani zaselyayut teritoriyu ninishnoyi shidnoyi Nimechchini do Elbi Chehiyi ta Balkanskogo pivostrova Pridunajsku nizovinu ta Transilvaniyu zaselyayut kochoviki obri avari a v Dobrudzhi z yavlyayutsya predki bolgar kutriguri Shidna Rimska Imperiya rozpochinaye vidvoyuvannya i slavetnij polkovodec Velizarij rozbivaye po cherzi i pidkoryuye Balkani korolivstvo ostgotiv ta korolivstvo vandaliv Zalishayetsya yedina Rimska Romejska Imperiya iz stoliceyu u Konstantinopoli Ravenna staye zahidnoyu stoliceyu ortodoksalnogo ekzarhatu Yazichnicki narodi navertayutsya do hristiyanstva Vidnovlyuyutsya morski torgovi shlyahi po vsomu Seredzemnomu moryu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velike pereselennya narodivLiteraturaVelike pereselennya narodiv Istoriya nespokijnoyi epohi IV ta V stolit kurs lekcij Magdalena Monchinska per z polskoyi I Trizni M Levadi K Sofiya A 2009 400 s Kinder G Hilgeman V Vsesvitnya istoriya dtv Atlas Per z nim K Znannya Pres 2001 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Der Grosse Brockhaus Bd 15 S 232 Lexikon des Mittelalters Munchen Zurich Artemis Verlag Bd 8 S 1822 1824 PosilannyaN S Abashina Velike pereselennya narodiv 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 465 ISBN 966 00 0734 5