Ютла́ндія (дан. Jylland, нім. Jütland) — півострів на півночі Європи. На заході омивається Північним морем, на півночі — протокою Скагеррак, на сході — протокою Каттегат і Балтійським морем. Північну та центральну частину півострова (більше двох третин території) займає Данія (її західна, материкова частина), південну — Німеччина (Шлезвіг-Гольштейн).
Ютландія | |
---|---|
56° пн. ш. 9° сх. д. / 56° пн. ш. 9° сх. д.Координати: 56° пн. ш. 9° сх. д. / 56° пн. ш. 9° сх. д. | |
Довколишні води | Північне море, Скагеррак, Каттегат, Балтійське море |
Площа | 46208 км² |
Найвища точка | 171 м, Меллехой |
Країна | Данія, Німеччина |
| |
Ютландія у Вікісховищі |
Географія
Рельєф півострова плаский, з пагорбами, рівнини і торф'яні болота на заході і більш піднесена, злегка горбиста рівнина на сході країни. Вздовж західного узбережжя простяглися вати, марші і піщані дюни, за якими розташовані лагуни.
Данська частина має площу 29 775 км², населення 2 528 129 (2008). Густина населення становить 84 особи/км².
Північна частина Ютландії відокремлена Лім-фіордом від материка, проте до цього часу зазвичай вважається частиною півострова. Вендсюссель-Ти (о. Північна Ютландія) став островом після повені 1825 року.
Острови , і Самсе в Каттегаті і Альс адміністративно й історично пов'язані з Ютландією.
і Північно-Фризькі острови розтягнути вздовж південно-західної частини узбережжя Ютландії в Німецькій бухті.
Клімат помірний, морський. Середня температура січня близько 0 °C, липня — 15—16 °C. Опадів 600—800 мм на рік.
Найбільші річки півострова: Гудено (149 км), Айдер (120 км), Сторо (104 км), Скерн-О (94 км). Численні озера переважно проточні та невеликі за розмірами.
У політичному плані Ютландія включає три сучасні адміністративні регіони Данії: Північну Ютландію, Центральну Ютландію і Південну Данію, а також частину німецької землі Шлезвіг-Гольштейн.
Данська частина Ютландії
Найвища точка Ютландії та всієї Данії — пагорб Мьоллегьой (170,86 м над рівнем моря) в Центральній Ютландії, до 2005 року найвищою точкою вважався пагорб Ідінг-Сковгой (170,77 м).
Найбільші міста:
Орхус, Сількеборг, Біллунн, Раннерс, Кольдинг, Хорсенс, Вайле, Фредерісія і Гадерслев разом з низкою невеликих міст складають міську агломерацію Східна Ютландія.
Головний порт — Орхус.
Німецька частина Ютландії
Південна третина півострова Ютландія є німецькою федеральною землею Шлезвіг-Гольштейн. Вона складається з двох колишніх герцогств Шлезвіг і Гольштейн, які переходили від данських до німецьких правителів і назад кілька разів. Остання зміна датсько-німецького кордону відбулася в 1920 році, коли до Данії відійшла територія Північного Шлезвігу (нині Південна Данія).
Найбільші міста:
Айдер-канал та Кільський канал
Для скорочення шляху з Балтійського в Північне море в південній частині Ютландского півострова в 1777—1784 роках був побудований Айдер-канал, який з'єднав річку Айдер (стара назва Ейдер), що впадає в Північне море, з Балтійським морем.
У 1887—1895 роках був побудований сучасніший і глибоководний Кільський канал довжиною 98 км, який скоротив шлях суден більш ніж на 500 км.
Геологія
Півострів складений переважно вапняками і глинами, перекритими льодовиковими і водно-льодовиковими відкладеннями (переважно моренами). Під час максимального поширення льодовикового покриву вся поверхня Ютландії була скута кригою, під час же останнього льодовикового періоду західна частина Ютландії була вільна від льоду.
Геологічно регіони Центральна Ютландія і Північна Ютландія, а також столичний регіон, розташований на півночі Данії, піднімаються внаслідок гляціоізостазії.
Історія
Ютландія історично була однією з трьох земель Данії, дві інші — Сконе і Зеландія. До цього, згідно з Птолемеєм, Ютландія або Cimbric Chersonese була домівкою тевтонів, кімврів і .
Англи, сакси, юти і фризи рушили з Ютландії до Великої Британії починаючи з 450 року.
Данці зробили значні зусилля, щоб захистити себе від християнських франкських імператорів, створивши Даневірке — вали в Південній Ютландії розташовані на найкоротшій відстані від Північного до Балтійського моря.
Карл I Великий витиснув саксів-поганців із найпівденнішої частини півострова, у Балтійське море — пізніше Гольштейнська область — яку заселили бодричі, які вже значною мірою прийняли християнство.
Ютландська битва
Під час Першої світової війни морська битва в Північному морі західніше Ютландії була однією з найбільших морських битв в історії. У цій битві британський Королівський флот бився з німецьким Імперським флотом, що призвело до важких втрат з обох сторін. Британський флот втратив більше кораблів і зазнав більших втрат в особовому складі, але зберіг контроль над Північним морем, тому в стратегічному плані більшість істориків вважають Ютландську битву перемогою Британії, або битвою без переможця.
Див. також
Примітки
- http://www.statistikbanken.dk/FT
- Miljø og Energiministeriet: Afstrømningsforhold i danske vandløb (2000), p. 16
- Nyt højeste punkt i Danmark / GEODATASTYRELSEN[недоступне посилання]
- Møllehøj, Denmark / Peakbagger-com
- The Battle of Jutland. History Learning Site. Процитовано 27 липня 2016.
Джерела
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966–1968.
- «Страны и народы», Европа (Общий обзор, Северная Европа), Москва, «Мысль», 1981, ст. 221—253 (рос.)
Посилання
- Ютландія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ютландія |
- Official Tourist Information site for West Denmark [ 30 листопада 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Official Tourist Information site for Schleswig-Holstein(англ.)
- Ютландия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- 1911 Encyclopædia Britannica/Jutland (англ.)
- Ютландия // БСЭ (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yutla ndiya dan Jylland nim Jutland pivostriv na pivnochi Yevropi Na zahodi omivayetsya Pivnichnim morem na pivnochi protokoyu Skagerrak na shodi protokoyu Kattegat i Baltijskim morem Pivnichnu ta centralnu chastinu pivostrova bilshe dvoh tretin teritoriyi zajmaye Daniya yiyi zahidna materikova chastina pivdennu Nimechchina Shlezvig Golshtejn Yutlandiya56 pn sh 9 sh d 56 pn sh 9 sh d 56 9 Koordinati 56 pn sh 9 sh d 56 pn sh 9 sh d 56 9Dovkolishni vodi Pivnichne more Skagerrak Kattegat Baltijske morePlosha 46208 km Najvisha tochka 171 m MellehojKrayina Daniya Nimechchina Yutlandiya u VikishovishiIstorichni regioni Yutlandiyi o Pivnichna Yutlandiya Daniya ye istorichnoyu chastinoyu Yutlandiyi hocha vona bula vidokremlena vid neyi pid chas poveni u 1825 Pivnichna Yutlandiya Daniya Pivnichnij Shlezvig Daniya Nimechchina Golshtejn Nimechchina GeografiyaDyuni na uzberezhzhi Yutlandiyi Relyef pivostrova plaskij z pagorbami rivnini i torf yani bolota na zahodi i bilsh pidnesena zlegka gorbista rivnina na shodi krayini Vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya prostyaglisya vati marshi i pishani dyuni za yakimi roztashovani laguni Danska chastina maye ploshu 29 775 km naselennya 2 528 129 2008 Gustina naselennya stanovit 84 osobi km Pivnichna chastina Yutlandiyi vidokremlena Lim fiordom vid materika prote do cogo chasu zazvichaj vvazhayetsya chastinoyu pivostrova Vendsyussel Ti o Pivnichna Yutlandiya stav ostrovom pislya poveni 1825 roku Ostrovi i Samse v Kattegati i Als administrativno j istorichno pov yazani z Yutlandiyeyu i Pivnichno Frizki ostrovi roztyagnuti vzdovzh pivdenno zahidnoyi chastini uzberezhzhya Yutlandiyi v Nimeckij buhti Klimat pomirnij morskij Serednya temperatura sichnya blizko 0 C lipnya 15 16 C Opadiv 600 800 mm na rik Najbilshi richki pivostrova Gudeno 149 km Ajder 120 km Storo 104 km Skern O 94 km Chislenni ozera perevazhno protochni ta neveliki za rozmirami U politichnomu plani Yutlandiya vklyuchaye tri suchasni administrativni regioni Daniyi Pivnichnu Yutlandiyu Centralnu Yutlandiyu i Pivdennu Daniyu a takozh chastinu nimeckoyi zemli Shlezvig Golshtejn Danska chastina Yutlandiyi Danske misto Orhus na shidnomu uzberezhzhi Yutlandiyi Najvisha tochka Yutlandiyi ta vsiyeyi Daniyi pagorb Mollegoj 170 86 m nad rivnem morya v Centralnij Yutlandiyi do 2005 roku najvishoyu tochkoyu vvazhavsya pagorb Iding Skovgoj 170 77 m Najbilshi mista Orgus Olborg Esb yerg Ranners Kolding Vajle Gorsens Gerning Silkeborg Frederisiya Orhus Silkeborg Billunn Ranners Kolding Horsens Vajle Frederisiya i Gaderslev razom z nizkoyu nevelikih mist skladayut misku aglomeraciyu Shidna Yutlandiya Golovnij port Orhus Nimecka chastina Yutlandiyi Kil najbilshe misto nimeckoyi chastini pivostrova YutlandiyaU Flensburzi zoseredzhena najbilsha danska gromada v Nimechchini Dokladnishe Shlezvig Golshtejn Pivdenna tretina pivostrova Yutlandiya ye nimeckoyu federalnoyu zemleyu Shlezvig Golshtejn Vona skladayetsya z dvoh kolishnih gercogstv Shlezvig i Golshtejn yaki perehodili vid danskih do nimeckih praviteliv i nazad kilka raziv Ostannya zmina datsko nimeckogo kordonu vidbulasya v 1920 roci koli do Daniyi vidijshla teritoriya Pivnichnogo Shlezvigu nini Pivdenna Daniya Najbilshi mista Kil Flensburg NojmyunsterAjder kanal ta Kilskij kanalDokladnishe Kilskij kanal Dlya skorochennya shlyahu z Baltijskogo v Pivnichne more v pivdennij chastini Yutlandskogo pivostrova v 1777 1784 rokah buv pobudovanij Ajder kanal yakij z yednav richku Ajder stara nazva Ejder sho vpadaye v Pivnichne more z Baltijskim morem U 1887 1895 rokah buv pobudovanij suchasnishij i glibokovodnij Kilskij kanal dovzhinoyu 98 km yakij skorotiv shlyah suden bilsh nizh na 500 km GeologiyaPivostriv skladenij perevazhno vapnyakami i glinami perekritimi lodovikovimi i vodno lodovikovimi vidkladennyami perevazhno morenami Pid chas maksimalnogo poshirennya lodovikovogo pokrivu vsya poverhnya Yutlandiyi bula skuta krigoyu pid chas zhe ostannogo lodovikovogo periodu zahidna chastina Yutlandiyi bula vilna vid lodu Geologichno regioni Centralna Yutlandiya i Pivnichna Yutlandiya a takozh stolichnij region roztashovanij na pivnochi Daniyi pidnimayutsya vnaslidok glyacioizostaziyi IstoriyaYutlandiya istorichno bula odniyeyu z troh zemel Daniyi dvi inshi Skone i Zelandiya Do cogo zgidno z Ptolemeyem Yutlandiya abo Cimbric Chersonese bula domivkoyu tevtoniv kimvriv i Angli saksi yuti i frizi rushili z Yutlandiyi do Velikoyi Britaniyi pochinayuchi z 450 roku Danci zrobili znachni zusillya shob zahistiti sebe vid hristiyanskih frankskih imperatoriv stvorivshi Danevirke vali v Pivdennij Yutlandiyi roztashovani na najkorotshij vidstani vid Pivnichnogo do Baltijskogo morya Karl I Velikij vitisnuv saksiv poganciv iz najpivdennishoyi chastini pivostrova u Baltijske more piznishe Golshtejnska oblast yaku zaselili bodrichi yaki vzhe znachnoyu miroyu prijnyali hristiyanstvo Yutlandska bitvaDokladnishe Yutlandska morska bitva Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni morska bitva v Pivnichnomu mori zahidnishe Yutlandiyi bula odniyeyu z najbilshih morskih bitv v istoriyi U cij bitvi britanskij Korolivskij flot bivsya z nimeckim Imperskim flotom sho prizvelo do vazhkih vtrat z oboh storin Britanskij flot vtrativ bilshe korabliv i zaznav bilshih vtrat v osobovomu skladi ale zberig kontrol nad Pivnichnim morem tomu v strategichnomu plani bilshist istorikiv vvazhayut Yutlandsku bitvu peremogoyu Britaniyi abo bitvoyu bez peremozhcya Div takozhPivdenna Yutlandiya amt Primitkihttp www statistikbanken dk FT Miljo og Energiministeriet Afstromningsforhold i danske vandlob 2000 p 16 Nyt hojeste punkt i Danmark GEODATASTYRELSEN nedostupne posilannya Mollehoj Denmark Peakbagger com The Battle of Jutland History Learning Site Procitovano 27 lipnya 2016 DzherelaUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Strany i narody Evropa Obshij obzor Severnaya Evropa Moskva Mysl 1981 st 221 253 ros PosilannyaYutlandiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YutlandiyaOfficial Tourist Information site for West Denmark 30 listopada 2019 u Wayback Machine angl Official Tourist Information site for Schleswig Holstein angl Yutlandiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 ros 1911 Encyclopaedia Britannica Jutland angl Yutlandiya BSE ros