Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вапня́к — осадова гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Найпоширеніший різновид карбонату кальцію.
 | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мінеральний склад | кальцит і арагоніт | |||
| Ідентифікація | ||||
| Використання | ||||
| | ||||
 Вапняк у Вікісховищі | ||||
Загальна характеристика
Вапняк утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) та осадження СаСО3 з морської води. За походженням розрізняють біоґенні, хемоґенні, перекристалізовані, уламкові та змішаного генезису. Назви вапнякам звичайно надаються в залежності від особливостей компонентів або структур, що входять до їх складу (оолітові, уламкові, черепашкові, рифові тощо).
Хімічний склад чистих вапняків близький до кальциту, де CaO — 56 % і CO2 — 44 %. Вапняк в ряді випадків включає домішки глинистих мінералів, доломіту, кварцу, рідше — гіпсу, піриту і органічних залишків, які визначають назву вапняку. Доломітизовані вапняки містять 4-17 % MgO, мергелисті — 6-21 % SiO2+R2O3. Піщанистий і кременистий мають домішки кварцу, опалу та халцедону. Колір переважно білий, світло-сірий, жовтуватий; присутність органічних, залізистих, марганцевих та інших домішок зумовлює темно-сіре, чорне, буре, червонувате та зеленувате забарвлення. Вапняк — одна з найпоширеніших осадових гірських порід. Його поклади зустрічаються серед відкладів всіх геологічних систем — від докембрійських до четвертинних; найінтенсивніше утворення відбувалося у силурі, карбоні, юрі і пізній крейді; вапняк становить 19-22 % від всієї маси осадових порід. Потужність пластів вапняку надзвичайно мінлива — від кількох сантиметрів до 5000 м.
Фізико-механічні властивості дуже неоднорідні, але прямо залежать від його структури й текстури. Густина вапняку 2,7-2,9. Межа міцності при стисненні коливається в межах 0,4-300 МПа. Морозостійкість вапняку досягає 300—400 циклів. Він має універсальне застосування в промисловості, сільському господарстві та будівництві. У металургії використовується як флюс. При виробництві вапна і цементу вапняк — головний компонент. Вапняк використовують також в хімічній і харчовій промисловості — як допоміжний матеріал у виробництві соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. Застосовують при очищенні нафтопродуктів, сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластмас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і обробки шкіри, вапнування ґрунтів. Вапняк — один з найважливіших будівельних матеріалів.
В Україні
В Україні поширений в різновікових шарах. Високоякісний флюсовий вапняк видобувають на Донбасі та в Криму. Рифовий вапняк, що становить 200—300-метрову продуктивну товщу в юрських відкладах у Кримських горах, використовують у металургійній, хімічній і будівельних матеріалів промисловості. Родовища мохуваткових та нумулітових пиляльних вапняків розробляють у Криму, Причорномор'ї, у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Дніпропетровській та інших областях. Унікальним природним утворенням є пасмо рифового вапняку неогенового віку завдовжки більш як 200 км — Товтри або Медобори. Тут розробляють родовища, які використовують у цементній (Нігинське родовище) та цукровій (Нігинсько-Вербківське родовище у Хмельницькій, Лисогорське — у Вінницькій областях) промисловості. Родовища для виробництва цементу та вапна розвідані у багатьох регіонах України. Видобування вапняку, що використовується чорною металургією України, ведеться на 6 підприємствах, з яких чотири — , Комсомольське, Ново-Троїцьке та Балаклавське рудоуправління — є спеціалізованими, а два — Західний кар'єр та шахта № 6 — входять до складу Комиш-Бурунського залізорудного та Північного доломітового комбінатів. На балансі цих підприємств 13 родовищ, з яких 8 розробляється і 5 розвідані до глибини 150…250 м. Балансові запаси за категоріями А + В + С станом на 1999 рік становлять:
- вапняки флюсові звичайні — 2081,3 млн т (у тому числі по розроблюваних родовищах — 993,3 млн т);
- вапняки флюсові доломітизовані — 507,8 млн т (у тому числі по розроблюваних родовищах — 409,9 млн т).
У технічних умовах на флюсові вапняки для доменного, агломераційного, мартенівського, електросталеплавильного і феросплавного виробництва обмежується лише вміст CaO (не менше 52 % для 1 ґатунку і не менш 50 % для 2 ґатунку) і нерозчинного залишку (відповідно не більш 2 і 4 %) і тільки іноді лімітується кількість фосфору і сірки.
Видобування вапняку ведеться відкритим способом.
Різновиди
Розрізняють:
- Рифовий вапняк;
- Вапняк гіркий (зайва назва доломіту);
- Вапняк луговий (зайва назва гажі);
- Вапняк магніїстий (зайва назва доломіту);
- (те саме, що ).
Використання
Вапняк широко застосовується як будівельний матеріал, дрібнозернисті різновиди використовують для створення скульптур. Випал вапняку дає негашене вапно — стародавній в'яжучий матеріал, що досі застосовується у будівництві. Одним з основних будівельних матеріалів, одержуваних з вапняку, є вапняковий щебінь, який широко використовується в дорожньому будівництві та у виробництві бетону. У металургії вапняк використовується як флюс.
Вапняки для конверторного виробництва повинні мати механічну міцність на стиск не менше 300 кг/см2 (30 МПа). Через те для сучасного сталеплавильного виробництва прийнята тільки невелика частина запасів.
Див. також
Література
- Деркач Ф. А., «Хімія» Л. 1968.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вапняк |
- О. І. Отрешко. ВАПНЯКИ́ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — .
- Черепашник[недоступне посилання з травня 2019]
- Вапняк на сайті Encarta.msn (англ.)
- Кальцит [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vapnya k osadova girska poroda sho skladayetsya golovnim chinom z kalcitu z domishkami glinistogo materialu kremnezemu oksidiv zaliza ta inshih Najposhirenishij riznovid karbonatu kalciyu VapnyakZagalni vidomostiMineralnij sklad kalcit i aragonit Identifikaciya Vikoristannya Vapnyak u Vikishovishi Vidslonennya monoklinalnih plastiv triasovih vapnyakiv Plyazh San Pedro de Muel PortugaliyaZagalna harakteristikaChervonij vapnyak Organogenno detritovij vapnyak z vidbitkami cherepashok molyuskiv Vapnyak utvoryuyetsya na dni moriv vnaslidok nagromadzhennya organichnih reshtok perevazhno cherepashok ta osadzhennya SaSO3 z morskoyi vodi Za pohodzhennyam rozriznyayut biogenni hemogenni perekristalizovani ulamkovi ta zmishanogo genezisu Nazvi vapnyakam zvichajno nadayutsya v zalezhnosti vid osoblivostej komponentiv abo struktur sho vhodyat do yih skladu oolitovi ulamkovi cherepashkovi rifovi tosho Himichnij sklad chistih vapnyakiv blizkij do kalcitu de CaO 56 i CO2 44 Vapnyak v ryadi vipadkiv vklyuchaye domishki glinistih mineraliv dolomitu kvarcu ridshe gipsu piritu i organichnih zalishkiv yaki viznachayut nazvu vapnyaku Dolomitizovani vapnyaki mistyat 4 17 MgO mergelisti 6 21 SiO2 R2O3 Pishanistij i kremenistij mayut domishki kvarcu opalu ta halcedonu Kolir perevazhno bilij svitlo sirij zhovtuvatij prisutnist organichnih zalizistih margancevih ta inshih domishok zumovlyuye temno sire chorne bure chervonuvate ta zelenuvate zabarvlennya Vapnyak odna z najposhirenishih osadovih girskih porid Jogo pokladi zustrichayutsya sered vidkladiv vsih geologichnih sistem vid dokembrijskih do chetvertinnih najintensivnishe utvorennya vidbuvalosya u siluri karboni yuri i piznij krejdi vapnyak stanovit 19 22 vid vsiyeyi masi osadovih porid Potuzhnist plastiv vapnyaku nadzvichajno minliva vid kilkoh santimetriv do 5000 m Fiziko mehanichni vlastivosti duzhe neodnoridni ale pryamo zalezhat vid jogo strukturi j teksturi Gustina vapnyaku 2 7 2 9 Mezha micnosti pri stisnenni kolivayetsya v mezhah 0 4 300 MPa Morozostijkist vapnyaku dosyagaye 300 400 cikliv Vin maye universalne zastosuvannya v promislovosti silskomu gospodarstvi ta budivnictvi U metalurgiyi vikoristovuyetsya yak flyus Pri virobnictvi vapna i cementu vapnyak golovnij komponent Vapnyak vikoristovuyut takozh v himichnij i harchovij promislovosti yak dopomizhnij material u virobnictvi sodi karbidu kalciyu mineralnih dobriv skla cukru paperu Zastosovuyut pri ochishenni naftoproduktiv suhij peregonci vugillya u vigotovlenni farb mastil gumi plastmas mila likiv mineralnoyi vati dlya ochishennya tkanin i obrobki shkiri vapnuvannya gruntiv Vapnyak odin z najvazhlivishih budivelnih materialiv V UkrayiniVapnyakova shtolnya Vidobutok vapnyaku vidkritim sposobom V Ukrayini poshirenij v riznovikovih sharah Visokoyakisnij flyusovij vapnyak vidobuvayut na Donbasi ta v Krimu Rifovij vapnyak sho stanovit 200 300 metrovu produktivnu tovshu v yurskih vidkladah u Krimskih gorah vikoristovuyut u metalurgijnij himichnij i budivelnih materialiv promislovosti Rodovisha mohuvatkovih ta numulitovih pilyalnih vapnyakiv rozroblyayut u Krimu Prichornomor yi u Vinnickij Hmelnickij Cherniveckij Dnipropetrovskij ta inshih oblastyah Unikalnim prirodnim utvorennyam ye pasmo rifovogo vapnyaku neogenovogo viku zavdovzhki bilsh yak 200 km Tovtri abo Medobori Tut rozroblyayut rodovisha yaki vikoristovuyut u cementnij Niginske rodovishe ta cukrovij Niginsko Verbkivske rodovishe u Hmelnickij Lisogorske u Vinnickij oblastyah promislovosti Rodovisha dlya virobnictva cementu ta vapna rozvidani u bagatoh regionah Ukrayini Vidobuvannya vapnyaku sho vikoristovuyetsya chornoyu metalurgiyeyu Ukrayini vedetsya na 6 pidpriyemstvah z yakih chotiri Komsomolske Novo Troyicke ta Balaklavske rudoupravlinnya ye specializovanimi a dva Zahidnij kar yer ta shahta 6 vhodyat do skladu Komish Burunskogo zalizorudnogo ta Pivnichnogo dolomitovogo kombinativ Na balansi cih pidpriyemstv 13 rodovish z yakih 8 rozroblyayetsya i 5 rozvidani do glibini 150 250 m Balansovi zapasi za kategoriyami A V S stanom na 1999 rik stanovlyat vapnyaki flyusovi zvichajni 2081 3 mln t u tomu chisli po rozroblyuvanih rodovishah 993 3 mln t vapnyaki flyusovi dolomitizovani 507 8 mln t u tomu chisli po rozroblyuvanih rodovishah 409 9 mln t U tehnichnih umovah na flyusovi vapnyaki dlya domennogo aglomeracijnogo martenivskogo elektrostaleplavilnogo i ferosplavnogo virobnictva obmezhuyetsya lishe vmist CaO ne menshe 52 dlya 1 gatunku i ne mensh 50 dlya 2 gatunku i nerozchinnogo zalishku vidpovidno ne bilsh 2 i 4 i tilki inodi limituyetsya kilkist fosforu i sirki Vidobuvannya vapnyaku vedetsya vidkritim sposobom RiznovidiRozriznyayut Rifovij vapnyak Vapnyak girkij zajva nazva dolomitu Vapnyak lugovij zajva nazva gazhi Vapnyak magniyistij zajva nazva dolomitu te same sho VikoristannyaVapnyak shiroko zastosovuyetsya yak budivelnij material dribnozernisti riznovidi vikoristovuyut dlya stvorennya skulptur Vipal vapnyaku daye negashene vapno starodavnij v yazhuchij material sho dosi zastosovuyetsya u budivnictvi Odnim z osnovnih budivelnih materialiv oderzhuvanih z vapnyaku ye vapnyakovij shebin yakij shiroko vikoristovuyetsya v dorozhnomu budivnictvi ta u virobnictvi betonu U metalurgiyi vapnyak vikoristovuyetsya yak flyus Vapnyaki dlya konvertornogo virobnictva povinni mati mehanichnu micnist na stisk ne menshe 300 kg sm2 30 MPa Cherez te dlya suchasnogo staleplavilnogo virobnictva prijnyata tilki nevelika chastina zapasiv Div takozhRif Girski porodi Koproliti Maksimivske rodovishe vapnyakuLiteraturaDerkach F A Himiya L 1968 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vapnyak O I Otreshko VAPNYaKI Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog 700 s ISBN 966 02 3354 X Cherepashnik nedostupne posilannya z travnya 2019 Vapnyak na sajti Encarta msn angl Kalcit 3 bereznya 2008 u Wayback Machine angl