Півні́чне мо́ре — частина Атлантичного океану, омиває береги Норвегії і Данії на сході, Шотландії і Англії — на заході, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Франції — на півдні.
Північне море | |
56°27′00″ пн. ш. 3°40′48″ сх. д. / 56.4500000000277779577118054° пн. ш. 3.68000000002777794° сх. д. | |
Прибережні країни | Норвегія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Франція і Велика Британія |
---|---|
Довжина | 960 км |
Ширина | 580 км |
Найбільша глибина | 700 м |
Площа | 570 000 ± 1 км² |
Впадаючі річки | Рейн, Ельба (Німеччина), Темза (Велика Британія) |
Впадаюча річка | Айдер, Ельба, Маас, Рейн, Грейт-Уз, Темза, Везер, d, Гамбер, Ауде-Рейн, d, d, d, Ді, d, Нін, d, d, Тис (річка, Велика Британія), Твід, Тайн, Вір, d, d, Ізер, d, d, d, d, d, d, d, d, Канал Дюнкерк — Шельда, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Нордзе-канал, Логен, Східна Шельда, Q1649829?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Спей, d, d, d, d, Шельда, Ск'ерн, d, d, d, Західна Шельда і d |
Північне море у Вікісховищі |
Відгалуженням Півні́чного мо́ря є Скагеррак між Данією, Норвегією, і Швецією, який з'єднується з Балтійським морем через Каттегат, Орезунд, Великий Бельт і Малий Бельт.
На півдні Північне море з'єднується з рештою Атлантики через Па-де-Кале і далі — Англійський Канал, а на півночі — через Норвезьке море.
Площа моря становить 565 тис. км² (з протокою Скагеррак); глибина — до 809 м; мілина Доґґер-банка; впадають річки: Рейн, Ельба (Німеччина), Темза (Велика Британія). В акваторії моря поширене рибальство, а також ведеться активний видобуток нафти та природного газу;
Географічне середовище
Північне море розташоване у північно-східній частині Атлантичного океану, будучи його окраїнним морем. Простягнувшись між Північно-Західною Європою і Великою Британією, Оркнейськими і Шетландськими островами, на півночі воно з'єднується з Норвезьким морем, на сході — через протоки Скагеррак, Каттегат і Данські протоки (Великий Бельт, Малий Бельт і Ересунн), а також Кільський канал — з Балтійським, а на південному заході, через протоки Па-де-Кале і Ла-Манш, сполучається з Атлантикою. У дуже давні часи цей морський басейн був частиною великих рівнин Північної Європи, яку в кінці льодовикового періоду затопили води Атлантичного океану.
Разом з затокою Скагеррак площа Північного моря становить 544 тис. км². Північне море відносно мілководне — його середня глибина становить 96 м. У південній частині моря трапляються мілини, шар води над якими не перевищує 40 м; під впливом вітрів і сильних морських течій вони постійно переміщаються, що дуже ускладнює навігацію. Найбільші глибини (в тому числі і максимальна — 809 м) розташовані в глибоководному Норвезькому жолобі, який простягається вздовж південного узбережжя Норвегії від протоки Скагеррак до Норвезького моря; глибоководні (понад 450 м) розломи виявлені і в західній частині моря, наприклад, на схід від Единбурга.
Характерна риса донного рельєфу Північного моря — різка зміна глибин і великі мілини, звані тут банками. Над найбільшою з них, Доггер-банкою біля північних берегів Англії, глибина становить всього 15-30 м. Колись тут розташовувалося плоскогір'я, що піднімалося над рівниною. Тепер ці води добре прогріваються сонцем, тому вони багаті на корм, отож тут скопичуються величезні косяки риби (голландське dogger буквально означає «ловити тріску»). Інша знаменита мілина — Гудмін-Санд біля берегів графства Кент на південному сході Англії.
Температура поверхневих вод у лютому (мінімум) коливається від 2 °C в протоці Скагеррак до 7,5 °C на північному заході, а в серпні (максимум) — від 12,5 °C до 18 °C, відповідно. Така порівняно висока температура зумовлена впливом теплої Північно-Атлантичної течії, яка потрапляє сюди з Норвезького моря. На межі з Балтикою помітно холодніше. Солоність води становить 31-35 проміле і сягає максимальних значень на півночі, де море зливається з Атлантикою. На сході солоність Північного моря помітно нижча через приплив холодних і менш солоних вод Балтики, а також впадіння в нього таких великих річок, як Рейн, Ельба, Везер, Шельда і Темза. Висота припливів коливається від 0,2 м біля берегів Норвегії до 7,6 м біля узбережжя Англії; морські течії орієнтовані проти годинникової стрілки і рухаються зі швидкістю близько 1 км/год.
Межі
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Північного моря так:
На південному-заході. Лінія з'єднує маяк (Франція, (50°59′06″ пн. ш. 1°55′00″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 1.91667° сх. д.)) з найпівнічнішою точкою затоки святої Маргарет (Англія, 51°10′00″ пн. ш. 1°24′00″ сх. д. / 51.16667° пн. ш. 1.40000° сх. д.).
На північному-заході. Від (58°06′00″ пн. ш. 3°22′00″ сх. д. / 58.10000° пн. ш. 3.36667° сх. д.), Шотландія через Торнесс (58°47'N) на острові , через острів до Кейм-оф-Хой (58°55'N) далі на Брек-Несс на Мейнленд (58°58'N) через цей острів до (3°14'W) і до Інга-Несс (59'17'N) на через Вестрей, до Боу-Гед, через Мулл-Гед (північна точка ) і на Сіл-Скері (північна точка ) і до (або Horse Holm) (південна точка Шетландських островів).
На півночі Від північної точки (Fethaland Point) Мейнленду, через Гравеланд-Несс (60°39'N) на острові , через острів до Глоуп-Несс (1°04'W) і через Спу-Несс (60°45'N) i на острові Анст, через Анст до (60°51'N), південно-західна точка Раммблінгу і (60°51′ пн. ш. 0°53′ зх. д. / 60.850° пн. ш. 0.883° зх. д.); звідти на північ по меридіану 0°53' West до перетину з 61°00' North і на схід уздовж цієї паралелі до узбережжя Норвегії.
На сході. Західна межа Скагерраку — лінія, що з'єднує миси (57°07′ пн. ш. 8°36′ сх. д. / 57.117° пн. ш. 8.600° сх. д.) і , 58° пн. ш. 7° сх. д. / 58° пн. ш. 7° сх. д.).
Геологія
Рифтогенез, що утворив північну частину Атлантичного океану протягом юрського і крейдяного періодів, близько 150 мільйонів років тому, викликав на терені сьогоденних Британських островів. З того часу, мілководні епіконтинентальні моря майже безперервно існували між суходолом Фенноскандії і Британськими островами. Попередники нинішнього Північного моря зазнавали трансгресії та регресії протягом геологічного часу. Іноді воно було з'єднано з іншими мілководними морями, такими, як море Паризького басейну на південному заході, з Паратетісом на південному сході, або океаном Тетіс на півдні
Під час пізньої крейди, близько 85 мільйонів років тому, весь терен сьогоденної Континентальної Європи, за винятком Скандинавії, був архіпелагом. До початку олігоцену, 34-28 мільйонів років тому, суходіл що є сьогоденною Західною і Центральною Європою, майже повністю відокремив Північне море від океану Тетіс, який поступово стиснувся до Середземномор'я, тоді як Південна Європа і Південно-Західна Азія стали сушею Північне море було відокремлено від Англійського каналу вузьким сухопутним мостом, поки його не було зруйновано щонайменше двома катастрофічними повенями між 450 і 180 тис. років тому з початком четвертинного періоду близько 2,6 мільйонів років тому, евстатичний рівень моря падав під час кожного льодовикового періоду, а потім збільшувався. Кожен раз, під час гляціалу, Північне море зазнавало регресії. Сьогоденна берегова лінія формується після останнього льодовикового максимуму, коли море почало затоплювати європейський континентальний шельф
Клімат
Акваторія моря лежить в помірному кліматичному поясі. Над морем увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Спостерігаються значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє або надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними вітрами; прохолодне літо з більш спокійною погодою.
Західні, південно-західні і північно-західні морські вітри приносять часті тумани й дощі, тоді підняті поривами вітру хвилі сягають 6-7 м висоти, а біля узбережжя Шотландії — 11 м, що сильно ускладнює судноплавство.
Узбережжя
Узбережжя Німеччини
Береги Німеччини — південна межа Північного моря — заболочені низини, які під час морських припливів ховаються під водою. Уздовж берега тягнеться ланцюжок Північно-Фризьких (найбільший з них — Зільт) і Східно-Фризьких островів, що частково належать Данії. Оскільки Північна Німеччина розташована в зоні західних морських вітрів, зими в цих місцях найчастіше м'які, з середньою температурою січня 1 °C, а літо досить прохолодне — близько 16 °C (липень). Через великий вміст родючих морських осадових відкладів величезні ділянки ґрунту на узбережжі — так звані марші — дуже родючі. Приналежний Німеччині колись пустельний острів Гельголанд сьогодні є популярним курортом.
Узбережжя Нідерландів
Нідерланди, західний сусід Німеччини, — країна відносно невелика, тим не менш, довжина її берегової лінії становить 451 км. Зі століття в століття захищаючи береги від руйнівних хвиль Північного моря, голландці створили цілу систему захисних валів, дамб, каналів і шлюзів. Досвід з осушення озер, заток і ділянок узбережжя в цих краях має давні традиції, які сьогодні примножені найскладнішою технікою, яка використовується при будівництві нових водозахисних споруд. Невід'ємна частина пейзажу Голландії — вітряні млини, які допомагають перекачувати воду та перетворювати солоні болота в родючі поля; саме у такий спосіб на місці затоки свого часу виник найбільший і знаменитий польдер країни. У 1958 році Нідерланди розпочали реалізацію меліоративної програми «Дельта-план», і за три десятки років територія країни з 32,4 тис. км² (1950) збільшилася до 36,9 тис. км² (1980). За сторіччя наполегливої праці голландцям вдалося відвоювати в моря значні площі, і сьогодні близько 40 % території цієї держави перебуває нижче від рівня моря, а майже 35 % — виступає над морем не більше ніж на 1 м. На сході країни розташовані горбисті моренні рівнини, захищені з боку моря грядами, які виникли тут відносно недавно — приблизно тисячу років тому. Голландії належать Західно-Фризькі острови. У північно-східній провінції Гронінген розвідано велике родовище газу і невеликі — нафти.
Узбережжя Бельгії
Узбережжя Бельгії — це майже суцільна алювіальна низовина, що підноситься над рівнем моря всього лише на 5 м; тут теж багато родючих польдерів, і деякі з них розташовані нижче від рівня моря. Кілька гряд піщаних дюн утворюють вздовж берега «захисний пояс» завширшки майже 4 км і висотою до 30-40 м над рівнем моря. З території Бельгії в Північне море впадають такі повноводні річки, як Маас, Шельда. Устя Рейну, Маасу, Шельди та інших річок надійно захищені від несподіваного вторгнення хвиль Північного моря системою гребель, оснащених хитромудрими шлюзами.
Узбережжя Великої Британії
На заході Північне море обмежене Великою Британією, найбільшим з Британських островів. Це сусідство створює додаткову температурну аномалію: взимку тут набагато тепліше, ніж в інших регіонах, що розташовані на тій же географічній широті — середньомісячна температура січня тут коливається в межах 4-7 °C. Водночас через близькість моря влітку біля берегів Великої Британії прохолодно і температура не піднімається вище 13-17 °С. Кількість опадів помірна — 750 мм на рік (для порівняння: на заході Норвегії — 2000-3000 мм). У тутешніх річок зазвичай довгі воронкоподібні гирла — естуарії, з яких річкові осади виносяться далеко в море. У захищених від хвиль естуаріях, штучно поглиблених для зручності судноплавства, розташовані великі морські порти. Один з них, шотландський Абердин, раніше обслуговував риболовецькі флотилії, що промишляли в Північній Атлантиці і Північному морі, а сьогодні це ще й великий промисловий вузол, де сходяться нафто- і газопроводи, що йдуть з родовищ Північного моря. Розвідані на шельфі запаси нафти і газу стали важливою підмогою для економіки, і сьогодні Велика Британія є другим (після Росії) виробником вуглеводнів в Європі. Перші поселенці на шотландському узбережжі оселилися на мисі . Тут було засновано місто Фрейзерборо, що стало головним портом риболовецьких флотилій і центром рибопереробної промисловості. Розташований на північ від Шотландії Оркнейський архіпелаг складається з майже семи десятків островів площею 975 км². Головна археологічна звабинка цих місць — поселення пізнього неоліту та мегаліти, побудовані за 2,5-3 тисячі років до н. е.. Місцеві жителі, як і в давнину, займаються ловлею риби, а також розводять велику рогату худобу й овець.
Узбережжя Норвегії
Східний кордон Північного моря частково проходить вздовж південно-західного узбережжя Норвегії. Для цієї ділянки берегової лінії характерні фіорди — вузькі, довгі, що глибоко вдаються в сушу розгалужені річкові долини зі стрімкими краями. У складно розчленованих берегів раз у раз зустрічаються невеликі, переважно скелясті острови — так звані шхери. У 1960-ті роки на шельфі Норвезького і Північного морів геологи виявили багаті родовища нафти і газу, і в 1971 році на морському дні було встановлено обладнання для видобутку цих корисних копалин. Норвегія, ставши володаркою одного з найефективніших у світі комплексів з видобутку вуглеводневої сировини, швидко увійшла в десятку найбільших світових постачальників енергоносіїв.
Узбережжя Данії
Південніше Норвегії, за протокою Скагеррак, східна частина Північного моря обмежена данським півостровом Ютландія, на західних берегах якого переважають нескінченні дюни, часто розсіченим затоками або невеликими озерами. На південь від міста вздовж берега протягнувся ланцюжок Північно-Фризьких островів, які відділені від материка широкими ватами — ділянками, що затоплюються під час припливу. Економіка Данії тісно пов'язана з морем; в першу чергу це традиційне рибальство, яке не так давно було доповнено видобутком і переробкою виявлених на шельфі нафти і газу.
Біологія
Див. також: Список риб Північного моря Акваторія моря займає північноморський екорегіон помірної атлантичної зоогеографічної провінції. зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до бореальної зони.
Шотландське узбережжі славиться своїми численними колоніями північних олуші — білосніжних морських птахів з чорними маховими перами.
Економічне значення
Влітку і восени в Північному морі починається масова міграція риби.Північне море володіє значними рибними запасами. У морі видобувають тріску, оселедець атлантичний, креветок, палтус та інші види риб. На мілині рибу піймати досить легко, тому там рибалок буває так багато, що часом вони буквально спустошують море; у зв'язку з цим деякі держави час від часу вводять заборону на подальший промисел деяких видів.
Крім цього Північне море — важлива транспортна артерія. Саме тут знаходиться головне перехрестя морських доріг світу, пролягають основні маршрути сполучення між Європою та іншими континентами, а порти узбережжя обробляють понад 20 % усього морського вантажопотоку планети. На Північному морі розташовані найбільші морські порти світу — Амстердам і Роттердам у Голландії , Антверпен — в Бельгії, Гамбург, Бремен і Вільгельмсгафен — в Німеччині, Лондон, Кінґстон-апон-Халл і Ньюкасл-апон-Тайн — у Великій Британії, Осло і Берґен — в Норвегії.
Шельфові родовища нафти і газу
Північне море, що досі залишається одним з найважливіших джерел енергоресурсів для Норвегії, а також Великої Британії, Нідерландів і ряду інших країн Європейського союзу, — один з найважливіших у світі нафтогазоносних районів.
Найсприятливіші умови для утворення шельфових родовищ нафти і газу складаються на мілководді, в початковій стадії формування осадових порід (т. зв. процес седиментації). Саме таким місцем і виявилося Північне море, майже все дно якого являє собою ряд величезних нафтогазоносних провінцій. 150 млн років тому у водах цієї неглибокої водойми відсоток кисню був набагато меншим, ніж сьогодні і це уповільнювало розкладання органічних речовин, що активно накопичувалися. За відповідних температури, тиск, а також завдяки роботі бактерій органіка поступово трансформувалася в родовища вуглеводнів.
Активні пошуки шельфових родовищ нафти та підземного газу почалися на шельфі Північного моря майже відразу ж після Другої світової війни (у 50-х роках XX століття), а перші обнадійливі результати були отримані в кінці 1960-х років. З 1971 року почалася експлуатація розвіданих родовищ, першим і найбагатшим з яких виявилося Норвезьке газоносне поле Екофіск (норв. Ekofiskfeltet), звідки вже через шість років «блакитне паливо» по газопроводу довжиною 442 км почало надходити до німецького міста Емден (нім. Emden). Незабаром норвежці розвідали ще кілька великих родовищ — Фрігг (норв. Friggfeltet), Статфіорд (норв. Statfjordfeltet), Хеймдал (норв. Heimdalfeltet), Осеберг (норв. Osebergfeltet), [no] (норв. Gullfaksfeltet) (їх освоюють з 1970-80-х років), а потім і Тролл (норв. Trollfeltet) — найбільше в Північному морі (воно знаходиться за 60 км від берега). З бурових платформ на берег йде сирий газ, де його очищують і по трубопроводу довжиною 1 100 км поставляють до Бельгії і Німеччини. Відмовившись від обробки газу на місці його видобутку, газовики не тільки збільшили добовий видобуток до 100 млн м³, а й перевели роботу платформи в автоматичний режим, керуючи нею з берега. Норвезький газ надходить у Німеччину, Бельгію, Велику Британію та Францію двома магістралями, з яких східна йде до Німеччини (три газопроводи: Норпайп, Європайп і Європайп ΙΙ), а західна гілка постачає газ в Бельгію (Зеєпайп) та Францію (Франпайп); споруджений газопровід і до Британських островів (Вестерлед). Загальна пропускна здатність всієї системи — понад 286 млн м³ на день.
Біля берегів Шотландії також знайшли кілька родовищ нафти і газу, перше з яких — Фортіс (англ. Forties) — знаходиться за 180 км від берега; сьогодні по трубопроводу, прокладеному по дну затоки , нафта з цього родовища надходить у Абердин, що став найбільшим на берегах Північного моря центром нафтопереробки. Характерні силуети нафтовидобувних платформ сьогодні можна зустріти у відкритому морі, починаючи від Леман-Банк, що знаходиться на широті міста в південній частині Північного моря, до найпівнічніших регіонів — як, наприклад, нафтоносна провінція Беріл на широті Оркнейських островів. Також біля берегу графства Лінкольншир розташоване газове родовище Вікінг, продукція якого доставляється по газопроводу діаметром 700 мм та довжиною 138 км від платформи-хабу Viking AR на береговий приймальний термінал, що входить до системи LOGGS.
У данській зоні знаходяться нафтогазові родовища Тіра та Дан.
Весь шельф Північного моря поділений між Великою Британією, Норвегією, Данією, Німеччиною і Голландією на економічні зони експлуатації. Найбільші родовища вуглеводневої сировини належать Великій Британії та Норвегії: щорічно обидві ці країни видобувають як мінімум по 100 млн т нафти. Від глибини залягання нафти і газу, а також природних умов залежить і ступінь технічної складності видобутку (наприклад, розробка британського [en] ведеться на глибині 30 м, Фортіс — 115 м, Беріл (англ. Bereel) — 125 м, а норвезького Екофіск (норв. Ekofiskfeltet) — на глибині 70 м), хоча майже 90 % нафти з шельфових родовищ видобувається з глибин, що не перевищують 60 м. З технічної точки зору найскладніша ділянка дна знаходиться між норвезьким родовищем Екофіск і узбережжям цієї країни.
До найбагатших родовищ нафти і газу з морського дна прокладені труби великого діаметра; деякі трубопроводи досягають декількох сотень кілометрів в довжину. У залежності від рельєфу дна і морських течій трубопроводи кріплять до дна за допомогою скельних або бетонних блоків, що лежать на бетонних же опорах. Але і в цих випадках не виключена небезпека пошкодження трубопроводу якорями суден або , а також донними осадами, що переміщуються під час штормів; велику загрозу для довкілля представляє і корозія труб. Щоб убезпечити таку підводну споруду, дно вздовж трубопроводу вистилають спеціальними матами, які ще називають «підводними газонами».
Порти
Екологія
Води заток і фіордів болісно реагують навіть на незначне забруднення комунальними, промисловими або сільськогосподарськими відходами; для екологічного балансу окраїнних морів — наприклад, Балтійського, Середземного чи Північного — ця небезпека також досить велика. Стаючи частиною харчових ланцюгів рослин і тварин, забруднення стають причиною їх загибелі або поступового виродження; за добу в Північне море потрапляє майже 400 тис. т відходів.
Як наслідок змивання в море сільськогосподарських добрив, розрахованих на підвищення врожаю, у Північне море з Балтійського виноситься маса дрібних водоростей — фітопланктону — першої ланки харчового ланцюга.
Примітки
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- Ziegler, P. A. (1975). Geologic Evolution of North Sea and Its Tectonic Framework. AAPG Bulletin. 59. doi:10.1306/83D91F2E-16C7-11D7-8645000102C1865D.
- Ziegler, Peter A.; Shell International Petroleum Company (1990). Cenozoic Northwest European Basin, North Sea Basin. Geological Atlas of Western and Central Europe: 1990. Geological Society. с. 150—156. ISBN . Процитовано 6 січня 2014.
- Glennie, K. W. (1998). Petroleum Geology of the North Sea: Basic Concepts and Recent Advances. Blackwell Publishing. с. 11—12. ISBN .
- Torsvik, Trond H.; Daniel Carlos; Jon L. Mosar; Robin M. Cocks; Tarjei N. Malme (November 2004). Global reconstructions and North Atlantic paleogeography 440 Ma to Recen (PDF). Процитовано 19 листопада 2008.
- Smith, A. G. (2004). Atlas of Mesozoic and Cenozoic Coastlines (Digitized by Google Books online). Cambridge University Press. с. 27—38. ISBN . Процитовано 24 листопада 2008.
- Gibbard, P. (19 July 2007). Palaeogeography: Europe cut adrift. Nature. 448 (7151): 259—60. Bibcode:2007Natur.448..259G. doi:10.1038/448259a. PMID 17637645. (Registration is required)
- Gupta, Sanjeev; Collier, Jenny S.; Palmer-Felgate, Andy; Potter, Graeme (2007). Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel. Nature. 448 (7151): 342—5. Bibcode:2007Natur.448..342G. doi:10.1038/nature06018. PMID 17637667.
- Sola, M. A.; D. Worsley; Muʼassasah al-Waṭanīyah lil-Nafṭ (2000). Geological Exploration in Murzuq Basin (Digitized by Google Books online). Elsevier Science B.V. ISBN . Процитовано 19 листопада 2008.
{{}}
: Проігноровано|work=
() - Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- Нідерланди [ 2012-05-13 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2011.
- http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00052/63100.htm&stpar1=3.52.1[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- . Архів оригіналу за 9 січня 2007. Процитовано 8 вересня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 8 вересня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- Шкура неубитого медведя. Нефть России, № 8, август 1999 [ 2007-09-22 у Wayback Machine.](рос.)
- Gassco | Transport system [ 2012-06-25 у Wayback Machine.](норв.)
- Мировой рынок нефти: тенденции развития и особенности ценообразования. Журнал 'Практический маркетинг' № 10 2003(рос.)
- Нефть(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: North Sea |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivni chne mo re chastina Atlantichnogo okeanu omivaye beregi Norvegiyi i Daniyi na shodi Shotlandiyi i Angliyi na zahodi Nimechchini Niderlandiv Belgiyi i Franciyi na pivdni Pivnichne morePivnichne more56 27 00 pn sh 3 40 48 sh d 56 4500000000277779577118054 pn sh 3 68000000002777794 sh d 56 4500000000277779577118054 3 68000000002777794Priberezhni krayini Norvegiya Daniya Nimechchina Niderlandi Belgiya Franciya i Velika BritaniyaDovzhina 960 kmShirina 580 kmNajbilsha glibina 700 mPlosha 570 000 1 km Vpadayuchi richki Rejn Elba Nimechchina Temza Velika Britaniya Vpadayucha richka Ajder Elba Maas Rejn Grejt Uz Temza Vezer d Gamber Aude Rejn d d d Di d Nin d d Tis richka Velika Britaniya Tvid Tajn Vir d d Izer d d d d d d d d Kanal Dyunkerk Shelda d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Nordze kanal Logen Shidna Shelda Q1649829 d d d d d d d d d d d d d d d d Spej d d d d Shelda Sk ern d d d Zahidna Shelda i dPivnichne more u Vikishovishi Vidgaluzhennyam Pivni chnogo mo rya ye Skagerrak mizh Daniyeyu Norvegiyeyu i Shveciyeyu yakij z yednuyetsya z Baltijskim morem cherez Kattegat Orezund Velikij Belt i Malij Belt Na pivdni Pivnichne more z yednuyetsya z reshtoyu Atlantiki cherez Pa de Kale i dali Anglijskij Kanal a na pivnochi cherez Norvezke more Plosha morya stanovit 565 tis km z protokoyu Skagerrak glibina do 809 m milina Dogger banka vpadayut richki Rejn Elba Nimechchina Temza Velika Britaniya V akvatoriyi morya poshirene ribalstvo a takozh vedetsya aktivnij vidobutok nafti ta prirodnogo gazu Geografichne seredovishePivnichne more roztashovane u pivnichno shidnij chastini Atlantichnogo okeanu buduchi jogo okrayinnim morem Prostyagnuvshis mizh Pivnichno Zahidnoyu Yevropoyu i Velikoyu Britaniyeyu Orknejskimi i Shetlandskimi ostrovami na pivnochi vono z yednuyetsya z Norvezkim morem na shodi cherez protoki Skagerrak Kattegat i Danski protoki Velikij Belt Malij Belt i Eresunn a takozh Kilskij kanal z Baltijskim a na pivdennomu zahodi cherez protoki Pa de Kale i La Mansh spoluchayetsya z Atlantikoyu U duzhe davni chasi cej morskij basejn buv chastinoyu velikih rivnin Pivnichnoyi Yevropi yaku v kinci lodovikovogo periodu zatopili vodi Atlantichnogo okeanu Razom z zatokoyu Skagerrak plosha Pivnichnogo morya stanovit 544 tis km Pivnichne more vidnosno milkovodne jogo serednya glibina stanovit 96 m U pivdennij chastini morya traplyayutsya milini shar vodi nad yakimi ne perevishuye 40 m pid vplivom vitriv i silnih morskih techij voni postijno peremishayutsya sho duzhe uskladnyuye navigaciyu Najbilshi glibini v tomu chisli i maksimalna 809 m roztashovani v glibokovodnomu Norvezkomu zholobi yakij prostyagayetsya vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Norvegiyi vid protoki Skagerrak do Norvezkogo morya glibokovodni ponad 450 m rozlomi viyavleni i v zahidnij chastini morya napriklad na shid vid Edinburga Harakterna risa donnogo relyefu Pivnichnogo morya rizka zmina glibin i veliki milini zvani tut bankami Nad najbilshoyu z nih Dogger bankoyu bilya pivnichnih beregiv Angliyi glibina stanovit vsogo 15 30 m Kolis tut roztashovuvalosya ploskogir ya sho pidnimalosya nad rivninoyu Teper ci vodi dobre progrivayutsya soncem tomu voni bagati na korm otozh tut skopichuyutsya velichezni kosyaki ribi gollandske dogger bukvalno oznachaye loviti trisku Insha znamenita milina Gudmin Sand bilya beregiv grafstva Kent na pivdennomu shodi Angliyi Temperatura poverhnevih vod u lyutomu minimum kolivayetsya vid 2 C v protoci Skagerrak do 7 5 C na pivnichnomu zahodi a v serpni maksimum vid 12 5 C do 18 C vidpovidno Taka porivnyano visoka temperatura zumovlena vplivom teployi Pivnichno Atlantichnoyi techiyi yaka potraplyaye syudi z Norvezkogo morya Na mezhi z Baltikoyu pomitno holodnishe Solonist vodi stanovit 31 35 promile i syagaye maksimalnih znachen na pivnochi de more zlivayetsya z Atlantikoyu Na shodi solonist Pivnichnogo morya pomitno nizhcha cherez pripliv holodnih i mensh solonih vod Baltiki a takozh vpadinnya v nogo takih velikih richok yak Rejn Elba Vezer Shelda i Temza Visota pripliviv kolivayetsya vid 0 2 m bilya beregiv Norvegiyi do 7 6 m bilya uzberezhzhya Angliyi morski techiyi oriyentovani proti godinnikovoyi strilki i ruhayutsya zi shvidkistyu blizko 1 km god Mezhi Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Pivnichnogo morya tak Na pivdennomu zahodi Liniya z yednuye mayak Franciya 50 59 06 pn sh 1 55 00 sh d 50 98500 pn sh 1 91667 sh d 50 98500 1 91667 z najpivnichnishoyu tochkoyu zatoki svyatoyi Margaret Angliya 51 10 00 pn sh 1 24 00 sh d 51 16667 pn sh 1 40000 sh d 51 16667 1 40000 Na pivnichnomu zahodi Vid 58 06 00 pn sh 3 22 00 sh d 58 10000 pn sh 3 36667 sh d 58 10000 3 36667 Shotlandiya cherez Torness 58 47 N na ostrovi cherez ostriv do Kejm of Hoj 58 55 N dali na Brek Ness na Mejnlend 58 58 N cherez cej ostriv do 3 14 W i do Inga Ness 59 17 N na cherez Vestrej do Bou Ged cherez Mull Ged pivnichna tochka i na Sil Skeri pivnichna tochka i do abo Horse Holm pivdenna tochka Shetlandskih ostroviv Na pivnochi Vid pivnichnoyi tochki Fethaland Point Mejnlendu cherez Graveland Ness 60 39 N na ostrovi cherez ostriv do Gloup Ness 1 04 W i cherez Spu Ness 60 45 N i na ostrovi Anst cherez Anst do 60 51 N pivdenno zahidna tochka Rammblingu i 60 51 pn sh 0 53 zh d 60 850 pn sh 0 883 zh d 60 850 0 883 zvidti na pivnich po meridianu 0 53 West do peretinu z 61 00 North i na shid uzdovzh ciyeyi paraleli do uzberezhzhya Norvegiyi Na shodi Zahidna mezha Skagerraku liniya sho z yednuye misi 57 07 pn sh 8 36 sh d 57 117 pn sh 8 600 sh d 57 117 8 600 i 58 pn sh 7 sh d 58 pn sh 7 sh d 58 7 GeologiyaDokladnishe Geologiya Pivnichnogo morya ta Poperednik Pivnichnogo morya mizh 34 miljoniv rokiv tomu i 28 miljoniv rokiv tomuMapa gipotetichno isnuvalogo Doggerlandu blizko 8 Kilorokiv do R H suhodolu mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Kontinentalnoyu Yevropoyu Riftogenez sho utvoriv pivnichnu chastinu Atlantichnogo okeanu protyagom yurskogo i krejdyanogo periodiv blizko 150 miljoniv rokiv tomu viklikav na tereni sogodennih Britanskih ostroviv Z togo chasu milkovodni epikontinentalni morya majzhe bezperervno isnuvali mizh suhodolom Fennoskandiyi i Britanskimi ostrovami Poperedniki ninishnogo Pivnichnogo morya zaznavali transgresiyi ta regresiyi protyagom geologichnogo chasu Inodi vono bulo z yednano z inshimi milkovodnimi moryami takimi yak more Parizkogo basejnu na pivdennomu zahodi z Paratetisom na pivdennomu shodi abo okeanom Tetis na pivdni Pid chas piznoyi krejdi blizko 85 miljoniv rokiv tomu ves teren sogodennoyi Kontinentalnoyi Yevropi za vinyatkom Skandinaviyi buv arhipelagom Do pochatku oligocenu 34 28 miljoniv rokiv tomu suhodil sho ye sogodennoyu Zahidnoyu i Centralnoyu Yevropoyu majzhe povnistyu vidokremiv Pivnichne more vid okeanu Tetis yakij postupovo stisnuvsya do Seredzemnomor ya todi yak Pivdenna Yevropa i Pivdenno Zahidna Aziya stali susheyu Pivnichne more bulo vidokremleno vid Anglijskogo kanalu vuzkim suhoputnim mostom poki jogo ne bulo zrujnovano shonajmenshe dvoma katastrofichnimi povenyami mizh 450 i 180 tis rokiv tomu z pochatkom chetvertinnogo periodu blizko 2 6 miljoniv rokiv tomu evstatichnij riven morya padav pid chas kozhnogo lodovikovogo periodu a potim zbilshuvavsya Kozhen raz pid chas glyacialu Pivnichne more zaznavalo regresiyi Sogodenna beregova liniya formuyetsya pislya ostannogo lodovikovogo maksimumu koli more pochalo zatoplyuvati yevropejskij kontinentalnij shelfKlimatAkvatoriya morya lezhit v pomirnomu klimatichnomu poyasi Nad morem uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Sposterigayutsya znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya dostatnye abo nadmirne Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu i silnimi vitrami proholodne lito z bilsh spokijnoyu pogodoyu Zahidni pivdenno zahidni i pivnichno zahidni morski vitri prinosyat chasti tumani j doshi todi pidnyati porivami vitru hvili syagayut 6 7 m visoti a bilya uzberezhzhya Shotlandiyi 11 m sho silno uskladnyuye sudnoplavstvo UzberezhzhyaUzberezhzhya Nimechchini Beregi Nimechchini pivdenna mezha Pivnichnogo morya zabolocheni nizini yaki pid chas morskih pripliviv hovayutsya pid vodoyu Uzdovzh berega tyagnetsya lancyuzhok Pivnichno Frizkih najbilshij z nih Zilt i Shidno Frizkih ostroviv sho chastkovo nalezhat Daniyi Oskilki Pivnichna Nimechchina roztashovana v zoni zahidnih morskih vitriv zimi v cih miscyah najchastishe m yaki z serednoyu temperaturoyu sichnya 1 C a lito dosit proholodne blizko 16 C lipen Cherez velikij vmist rodyuchih morskih osadovih vidkladiv velichezni dilyanki gruntu na uzberezhzhi tak zvani marshi duzhe rodyuchi Prinalezhnij Nimechchini kolis pustelnij ostriv Gelgoland sogodni ye populyarnim kurortom Uzberezhzhya Niderlandiv Niderlandi zahidnij susid Nimechchini krayina vidnosno nevelika tim ne mensh dovzhina yiyi beregovoyi liniyi stanovit 451 km Zi stolittya v stolittya zahishayuchi beregi vid rujnivnih hvil Pivnichnogo morya gollandci stvorili cilu sistemu zahisnih valiv damb kanaliv i shlyuziv Dosvid z osushennya ozer zatok i dilyanok uzberezhzhya v cih krayah maye davni tradiciyi yaki sogodni primnozheni najskladnishoyu tehnikoyu yaka vikoristovuyetsya pri budivnictvi novih vodozahisnih sporud Nevid yemna chastina pejzazhu Gollandiyi vitryani mlini yaki dopomagayut perekachuvati vodu ta peretvoryuvati soloni bolota v rodyuchi polya same u takij sposib na misci zatoki svogo chasu vinik najbilshij i znamenitij polder krayini U 1958 roci Niderlandi rozpochali realizaciyu meliorativnoyi programi Delta plan i za tri desyatki rokiv teritoriya krayini z 32 4 tis km 1950 zbilshilasya do 36 9 tis km 1980 Za storichchya napoleglivoyi praci gollandcyam vdalosya vidvoyuvati v morya znachni ploshi i sogodni blizko 40 teritoriyi ciyeyi derzhavi perebuvaye nizhche vid rivnya morya a majzhe 35 vistupaye nad morem ne bilshe nizh na 1 m Na shodi krayini roztashovani gorbisti morenni rivnini zahisheni z boku morya gryadami yaki vinikli tut vidnosno nedavno priblizno tisyachu rokiv tomu Gollandiyi nalezhat Zahidno Frizki ostrovi U pivnichno shidnij provinciyi Groningen rozvidano velike rodovishe gazu i neveliki nafti Uzberezhzhya Belgiyi Uzberezhzhya Belgiyi ce majzhe sucilna alyuvialna nizovina sho pidnositsya nad rivnem morya vsogo lishe na 5 m tut tezh bagato rodyuchih polderiv i deyaki z nih roztashovani nizhche vid rivnya morya Kilka gryad pishanih dyun utvoryuyut vzdovzh berega zahisnij poyas zavshirshki majzhe 4 km i visotoyu do 30 40 m nad rivnem morya Z teritoriyi Belgiyi v Pivnichne more vpadayut taki povnovodni richki yak Maas Shelda Ustya Rejnu Maasu Sheldi ta inshih richok nadijno zahisheni vid nespodivanogo vtorgnennya hvil Pivnichnogo morya sistemoyu grebel osnashenih hitromudrimi shlyuzami Uzberezhzhya Velikoyi Britaniyi Na zahodi Pivnichne more obmezhene Velikoyu Britaniyeyu najbilshim z Britanskih ostroviv Ce susidstvo stvoryuye dodatkovu temperaturnu anomaliyu vzimku tut nabagato teplishe nizh v inshih regionah sho roztashovani na tij zhe geografichnij shiroti serednomisyachna temperatura sichnya tut kolivayetsya v mezhah 4 7 C Vodnochas cherez blizkist morya vlitku bilya beregiv Velikoyi Britaniyi proholodno i temperatura ne pidnimayetsya vishe 13 17 S Kilkist opadiv pomirna 750 mm na rik dlya porivnyannya na zahodi Norvegiyi 2000 3000 mm U tuteshnih richok zazvichaj dovgi voronkopodibni girla estuariyi z yakih richkovi osadi vinosyatsya daleko v more U zahishenih vid hvil estuariyah shtuchno pogliblenih dlya zruchnosti sudnoplavstva roztashovani veliki morski porti Odin z nih shotlandskij Aberdin ranishe obslugovuvav ribolovecki flotiliyi sho promishlyali v Pivnichnij Atlantici i Pivnichnomu mori a sogodni ce she j velikij promislovij vuzol de shodyatsya nafto i gazoprovodi sho jdut z rodovish Pivnichnogo morya Rozvidani na shelfi zapasi nafti i gazu stali vazhlivoyu pidmogoyu dlya ekonomiki i sogodni Velika Britaniya ye drugim pislya Rosiyi virobnikom vuglevodniv v Yevropi Pershi poselenci na shotlandskomu uzberezhzhi oselilisya na misi Tut bulo zasnovano misto Frejzerboro sho stalo golovnim portom riboloveckih flotilij i centrom ribopererobnoyi promislovosti Roztashovanij na pivnich vid Shotlandiyi Orknejskij arhipelag skladayetsya z majzhe semi desyatkiv ostroviv plosheyu 975 km Golovna arheologichna zvabinka cih misc poselennya piznogo neolitu ta megaliti pobudovani za 2 5 3 tisyachi rokiv do n e Miscevi zhiteli yak i v davninu zajmayutsya lovleyu ribi a takozh rozvodyat veliku rogatu hudobu j ovec Uzberezhzhya Norvegiyi Shidnij kordon Pivnichnogo morya chastkovo prohodit vzdovzh pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Norvegiyi Dlya ciyeyi dilyanki beregovoyi liniyi harakterni fiordi vuzki dovgi sho gliboko vdayutsya v sushu rozgaluzheni richkovi dolini zi strimkimi krayami U skladno rozchlenovanih beregiv raz u raz zustrichayutsya neveliki perevazhno skelyasti ostrovi tak zvani shheri U 1960 ti roki na shelfi Norvezkogo i Pivnichnogo moriv geologi viyavili bagati rodovisha nafti i gazu i v 1971 roci na morskomu dni bulo vstanovleno obladnannya dlya vidobutku cih korisnih kopalin Norvegiya stavshi volodarkoyu odnogo z najefektivnishih u sviti kompleksiv z vidobutku vuglevodnevoyi sirovini shvidko uvijshla v desyatku najbilshih svitovih postachalnikiv energonosiyiv Uzberezhzhya Daniyi Pivdennishe Norvegiyi za protokoyu Skagerrak shidna chastina Pivnichnogo morya obmezhena danskim pivostrovom Yutlandiya na zahidnih beregah yakogo perevazhayut neskinchenni dyuni chasto rozsichenim zatokami abo nevelikimi ozerami Na pivden vid mista vzdovzh berega protyagnuvsya lancyuzhok Pivnichno Frizkih ostroviv yaki viddileni vid materika shirokimi vatami dilyankami sho zatoplyuyutsya pid chas priplivu Ekonomika Daniyi tisno pov yazana z morem v pershu chergu ce tradicijne ribalstvo yake ne tak davno bulo dopovneno vidobutkom i pererobkoyu viyavlenih na shelfi nafti i gazu BiologiyaDiv takozh Spisok rib Pivnichnogo morya Akvatoriya morya zajmaye pivnichnomorskij ekoregion pomirnoyi atlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi zoogeografichno donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do borealnoyi zoni Shotlandske uzberezhzhi slavitsya svoyimi chislennimi koloniyami pivnichnih olushi bilosnizhnih morskih ptahiv z chornimi mahovimi perami Ekonomichne znachennyaVlitku i voseni v Pivnichnomu mori pochinayetsya masova migraciya ribi Pivnichne more volodiye znachnimi ribnimi zapasami U mori vidobuvayut trisku oseledec atlantichnij krevetok paltus ta inshi vidi rib Na milini ribu pijmati dosit legko tomu tam ribalok buvaye tak bagato sho chasom voni bukvalno spustoshuyut more u zv yazku z cim deyaki derzhavi chas vid chasu vvodyat zaboronu na podalshij promisel deyakih vidiv Krim cogo Pivnichne more vazhliva transportna arteriya Same tut znahoditsya golovne perehrestya morskih dorig svitu prolyagayut osnovni marshruti spoluchennya mizh Yevropoyu ta inshimi kontinentami a porti uzberezhzhya obroblyayut ponad 20 usogo morskogo vantazhopotoku planeti Na Pivnichnomu mori roztashovani najbilshi morski porti svitu Amsterdam i Rotterdam u Gollandiyi Antverpen v Belgiyi Gamburg Bremen i Vilgelmsgafen v Nimechchini London Kingston apon Hall i Nyukasl apon Tajn u Velikij Britaniyi Oslo i Bergen v Norvegiyi Shelfovi rodovisha nafti i gazu Div takozh Naftogazonosna oblast Pivnichnogo morya Pivnichne more sho dosi zalishayetsya odnim z najvazhlivishih dzherel energoresursiv dlya Norvegiyi a takozh Velikoyi Britaniyi Niderlandiv i ryadu inshih krayin Yevropejskogo soyuzu odin z najvazhlivishih u sviti naftogazonosnih rajoniv Najspriyatlivishi umovi dlya utvorennya shelfovih rodovish nafti i gazu skladayutsya na milkovoddi v pochatkovij stadiyi formuvannya osadovih porid t zv proces sedimentaciyi Same takim miscem i viyavilosya Pivnichne more majzhe vse dno yakogo yavlyaye soboyu ryad velicheznih naftogazonosnih provincij 150 mln rokiv tomu u vodah ciyeyi neglibokoyi vodojmi vidsotok kisnyu buv nabagato menshim nizh sogodni i ce upovilnyuvalo rozkladannya organichnih rechovin sho aktivno nakopichuvalisya Za vidpovidnih temperaturi tisk a takozh zavdyaki roboti bakterij organika postupovo transformuvalasya v rodovisha vuglevodniv Naftova platforma v Datskomu sektori Pivnichnogo morya Aktivni poshuki shelfovih rodovish nafti ta pidzemnogo gazu pochalisya na shelfi Pivnichnogo morya majzhe vidrazu zh pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 50 h rokah XX stolittya a pershi obnadijlivi rezultati buli otrimani v kinci 1960 h rokiv Z 1971 roku pochalasya ekspluataciya rozvidanih rodovish pershim i najbagatshim z yakih viyavilosya Norvezke gazonosne pole Ekofisk norv Ekofiskfeltet zvidki vzhe cherez shist rokiv blakitne palivo po gazoprovodu dovzhinoyu 442 km pochalo nadhoditi do nimeckogo mista Emden nim Emden Nezabarom norvezhci rozvidali she kilka velikih rodovish Frigg norv Friggfeltet Statfiord norv Statfjordfeltet Hejmdal norv Heimdalfeltet Oseberg norv Osebergfeltet no norv Gullfaksfeltet yih osvoyuyut z 1970 80 h rokiv a potim i Troll norv Trollfeltet najbilshe v Pivnichnomu mori vono znahoditsya za 60 km vid berega Z burovih platform na bereg jde sirij gaz de jogo ochishuyut i po truboprovodu dovzhinoyu 1 100 km postavlyayut do Belgiyi i Nimechchini Vidmovivshis vid obrobki gazu na misci jogo vidobutku gazoviki ne tilki zbilshili dobovij vidobutok do 100 mln m a j pereveli robotu platformi v avtomatichnij rezhim keruyuchi neyu z berega Norvezkij gaz nadhodit u Nimechchinu Belgiyu Veliku Britaniyu ta Franciyu dvoma magistralyami z yakih shidna jde do Nimechchini tri gazoprovodi Norpajp Yevropajp i Yevropajp II a zahidna gilka postachaye gaz v Belgiyu Zeyepajp ta Franciyu Franpajp sporudzhenij gazoprovid i do Britanskih ostroviv Vesterled Zagalna propuskna zdatnist vsiyeyi sistemi ponad 286 mln m na den Bilya beregiv Shotlandiyi takozh znajshli kilka rodovish nafti i gazu pershe z yakih Fortis angl Forties znahoditsya za 180 km vid berega sogodni po truboprovodu prokladenomu po dnu zatoki nafta z cogo rodovisha nadhodit u Aberdin sho stav najbilshim na beregah Pivnichnogo morya centrom naftopererobki Harakterni silueti naftovidobuvnih platform sogodni mozhna zustriti u vidkritomu mori pochinayuchi vid Leman Bank sho znahoditsya na shiroti mista v pivdennij chastini Pivnichnogo morya do najpivnichnishih regioniv yak napriklad naftonosna provinciya Beril na shiroti Orknejskih ostroviv Takozh bilya beregu grafstva Linkolnshir roztashovane gazove rodovishe Viking produkciya yakogo dostavlyayetsya po gazoprovodu diametrom 700 mm ta dovzhinoyu 138 km vid platformi habu Viking AR na beregovij prijmalnij terminal sho vhodit do sistemi LOGGS U danskij zoni znahodyatsya naftogazovi rodovisha Tira ta Dan Ves shelf Pivnichnogo morya podilenij mizh Velikoyu Britaniyeyu Norvegiyeyu Daniyeyu Nimechchinoyu i Gollandiyeyu na ekonomichni zoni ekspluataciyi Najbilshi rodovisha vuglevodnevoyi sirovini nalezhat Velikij Britaniyi ta Norvegiyi shorichno obidvi ci krayini vidobuvayut yak minimum po 100 mln t nafti Vid glibini zalyagannya nafti i gazu a takozh prirodnih umov zalezhit i stupin tehnichnoyi skladnosti vidobutku napriklad rozrobka britanskogo en vedetsya na glibini 30 m Fortis 115 m Beril angl Bereel 125 m a norvezkogo Ekofisk norv Ekofiskfeltet na glibini 70 m hocha majzhe 90 nafti z shelfovih rodovish vidobuvayetsya z glibin sho ne perevishuyut 60 m Z tehnichnoyi tochki zoru najskladnisha dilyanka dna znahoditsya mizh norvezkim rodovishem Ekofisk i uzberezhzhyam ciyeyi krayini Do najbagatshih rodovish nafti i gazu z morskogo dna prokladeni trubi velikogo diametra deyaki truboprovodi dosyagayut dekilkoh soten kilometriv v dovzhinu U zalezhnosti vid relyefu dna i morskih techij truboprovodi kriplyat do dna za dopomogoyu skelnih abo betonnih blokiv sho lezhat na betonnih zhe oporah Ale i v cih vipadkah ne viklyuchena nebezpeka poshkodzhennya truboprovodu yakoryami suden abo a takozh donnimi osadami sho peremishuyutsya pid chas shtormiv veliku zagrozu dlya dovkillya predstavlyaye i koroziya trub Shob ubezpechiti taku pidvodnu sporudu dno vzdovzh truboprovodu vistilayut specialnimi matami yaki she nazivayut pidvodnimi gazonami PortiNiderlandi Rotterdam Amsterdam Dordreht Groningen Garlem Maastriht Rotterdam Utreht Velika Britaniya Aberdin Duvr Grendzhmut Kerkvoll Lervik Piterged London Edinburg Belgiya Antverpen Bryussel Lyezh Daniya Olborg Nimechchina Gamburg Bremen Bremergafen Kuksgafen Emden Oldenburg Norvegiya Bergen Oslo Gaugesunn StavangerEkologiyaVodi zatok i fiordiv bolisno reaguyut navit na neznachne zabrudnennya komunalnimi promislovimi abo silskogospodarskimi vidhodami dlya ekologichnogo balansu okrayinnih moriv napriklad Baltijskogo Seredzemnogo chi Pivnichnogo cya nebezpeka takozh dosit velika Stayuchi chastinoyu harchovih lancyugiv roslin i tvarin zabrudnennya stayut prichinoyu yih zagibeli abo postupovogo virodzhennya za dobu v Pivnichne more potraplyaye majzhe 400 tis t vidhodiv Yak naslidok zmivannya v more silskogospodarskih dobriv rozrahovanih na pidvishennya vrozhayu u Pivnichne more z Baltijskogo vinositsya masa dribnih vodorostej fitoplanktonu pershoyi lanki harchovogo lancyuga Primitki PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Ziegler P A 1975 Geologic Evolution of North Sea and Its Tectonic Framework AAPG Bulletin 59 doi 10 1306 83D91F2E 16C7 11D7 8645000102C1865D Ziegler Peter A Shell International Petroleum Company 1990 Cenozoic Northwest European Basin North Sea Basin Geological Atlas of Western and Central Europe 1990 Geological Society s 150 156 ISBN 978 9066441255 Procitovano 6 sichnya 2014 Glennie K W 1998 Petroleum Geology of the North Sea Basic Concepts and Recent Advances Blackwell Publishing s 11 12 ISBN 978 0 632 03845 9 Torsvik Trond H Daniel Carlos Jon L Mosar Robin M Cocks Tarjei N Malme November 2004 Global reconstructions and North Atlantic paleogeography 440 Ma to Recen PDF Procitovano 19 listopada 2008 Smith A G 2004 Atlas of Mesozoic and Cenozoic Coastlines Digitized by Google Books online Cambridge University Press s 27 38 ISBN 0 521 60287 4 Procitovano 24 listopada 2008 Gibbard P 19 July 2007 Palaeogeography Europe cut adrift Nature 448 7151 259 60 Bibcode 2007Natur 448 259G doi 10 1038 448259a PMID 17637645 Registration is required Gupta Sanjeev Collier Jenny S Palmer Felgate Andy Potter Graeme 2007 Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel Nature 448 7151 342 5 Bibcode 2007Natur 448 342G doi 10 1038 nature06018 PMID 17637667 Sola M A D Worsley Muʼassasah al Waṭaniyah lil Nafṭ 2000 Geological Exploration in Murzuq Basin Digitized by Google Books online Elsevier Science B V ISBN 9780080532462 Procitovano 19 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s Niderlandi 2012 05 13 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2011 http slovari yandex ru dict bse article 00052 63100 htm amp stpar1 3 52 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Arhiv originalu za 9 sichnya 2007 Procitovano 8 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 kvitnya 2009 Procitovano 8 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Shkura neubitogo medvedya Neft Rossii 8 avgust 1999 2007 09 22 u Wayback Machine ros Gassco Transport system 2012 06 25 u Wayback Machine norv Mirovoj rynok nefti tendencii razvitiya i osobennosti cenoobrazovaniya Zhurnal Prakticheskij marketing 10 2003 ros Neft ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu North Sea