Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дощ значення Дощ рідкі атмосферні опади що випадають з хмар у вигля

Дощ

Дощ
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дощ (значення).

Дощ — рідкі атмосферні опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром понад 0,5 мм.

Шум дощу та грози
image
Дощ
image
Дощовий пейзаж
image
Дощові краплі. Знято вночі із застосуванням лампи-спалаху

Характеристики

Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га досягає потужності 7,5 кВт.

Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.

Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.

Утворення дощу

Дощ випадає, як правило, зі (переважно шарувато-дощових та високошаруватих), що містять за температури нижче 0 °C переохолоджені краплини та льодяні кристали. Пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними кристалами за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. Це призводить до зростання кристалів за одночасного випаровування крапель. Збільшуючись і обтяжуючись, кристали випадають з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. Входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0 °C вони тануть, перетворюючись на дощові краплини. Менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.

Утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах кристалізації — аерозольних часточках, присутніх в атмосфері. За високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. З цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі випадають слабкі дощі. Розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. У природних умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.

Якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна спостерігати веселку.

Умови утворення

Дощ як явище може бути присутнім на планетах лише за певних температурних умов у їх атмосферах. Планети Земля і Титан (супутник Сатурна) володіють такими умовами. Суть їх зводиться до того, що температурні умови в нижніх шарах атмосфер зазначених планет можуть підтримувати речовину у двох або трьох агрегатних станах. На Землі це вода, нижні шари її атмосфери дозволяють перебувати воді в усіх трьох агрегатних станах. На Титані температурні умови сприяють випадінню метанових дощів, тому що метан в таких умовах може бути як рідиною, так і газом.

Різновиди

  • Злива (проливень, хлющ, хлюща) — сильний дощ
  • Мряка (мрячка, мжичка, діал. мгичка, мигичка, моква, мжа, мжиця) — дуже дрібний і густий дощ
  •  — дощ з бурею
  • Сльота (хляпавка) — невпинний дощ; сира погода з дощем
  • Хвища — сильний і холодний дощ
  • Облі́жний дощ, розм. обложни́й дощ — тривалий, затяжний дощ
  • Крижаний дощ
  • Сліпий дощ (він же курячий та свинячий) — краплистий короткочасний дощ у сонячний день.

Звичайний дощ також можуть називати «дощовиця».

Дощові краплі

Виділяють кілька типів дощових краплин. За переважанням того чи іншого типу краплин визначається вид дощу, що випадає.

Випадання крапель відбувається, коли крапельки води зливаються в більші краплі або коли краплі води замерзають на кристалі льоду. Цей процес відомий як процес Бержерона-Фіндайзен. Зазвичай опір повітря змушує крапельки води залишатися висіти в хмарі. Коли виникає турбулентність повітря, крапельки води стикаються, утворюючи великі краплі. Оскільки ці великі краплі води опускаються, злиття триває, так що краплі стають досить важкими, щоб подолати опір повітря і випасти у вигляді дощу. Найчастіше злиття відбувається в хмарах, де температура повітря вища від точки замерзання води. У хмарах, де температура нижча за точку замерзання води, коли кристали льоду набирають достатню масу, вони починають падати вниз. Як правило, це вимагає від кристалів льоду більшої маси, ніж від водяних крапель, для початку їх випадіння. Цей процес залежить від температури, оскільки переохолоджені краплі води існують тільки в хмарах, де температура нижча від точки замерзання води. Крім того, через велику різницю температур між хмарою і землею, ці кристали льоду можуть розтанути при випаданні, стаючи дощем.

Дощові краплі мають розміри від 0,1 до 6-7 мм, середній діаметр, вище якого вони, як правило, розпадаються. Менші краплі називають хмарними і їх форма є сферичною. Коли крапля збільшується в розмірах, її форма стає все більш сплюсненою, завдяки тиску зустрічного повітряного потоку. Великі краплі дощу мають більш плоский низ. Дуже великі краплі мають форму парашута. Всупереч поширеній думці їх форма зовсім не нагадує сльозинку. Найбільші краплі дощу на Землі були зафіксовані в Бразилії і на Маршаллових островах у 2004 році — деякі з них досягали діаметра 10 мм. Їх великий розмір пояснюється конденсатом на великих частинках диму або зіткненням між краплями за великої їх концентрації в повітрі.

Інтенсивність і тривалість дощу, як правило, обернено пропорційні, тобто, негода високої інтенсивності, ймовірно, буде короткочасною, а тривалість слабких опадів може бути значно більшою. Як правило, в більшості випадків краплі дощу утворюються з танучого граду. Швидкість випадання дощових крапель діаметром 0,5 мм на рівні моря і без вітру становить від 2 до 6,6 метра на секунду, у той час, як краплі діаметром 5 мм мають швидкість порядку від 9 до 30 метрів на секунду. Звук падіння крапель дощу об воду викликається бульбашками повітря, яке коливається під водою.

image
Типи дощових крапель:
A — неіснуючий тип крапель (форма краплі під предметом перед падінням);
B — краплини, що за розміром менші від 2 мм (майже круглі);
C — краплини від 2 до 5 мм (сплющена форма через тертя об повітря);
D — краплини більші за 5 мм, через потік повітря поділяються на менші краплини;
E — процес розподілу великої краплини на кілька.

Прогнозування

Докладніше:

Кількісний прогноз опадів (скорочено КПО) — це очікувана кількість рідких опадів, накопичених за певний період часу на певній території. КПО буде визначений, коли тип опадів досягає мінімального порога протягом певного періоду. Прогноз опадів, як правило, обмежений синоптичними годинами, як-от 00:00, 06:00, 12:00 і 18:00 GMT. Місцевість розглядається у КПО з використанням рельєфу або на основі кліматологічних моделей опадів зі спостережень з дрібними деталями. Починаючи з середини до кінця 1990-х років, КПО були використані у гідрологічних прогностичних моделях для імітації впливу на річки по всій території Сполучених Штатів. Моделі показують значну чутливість до вологості у пограничному шарі планети або в низьких шарах атмосфери, вологість у яких зменшується з висотою. КПО можуть бути отримані на основі кількісних, прогнозованих сум, або якісних. Радарні зображення демонструють прогнозування вищої якості, ніж модельні прогнози протягом від 6 до 7 від часу радарного зображення. Прогнози можуть бути перевірені шляхом використання вимірювання дощу, а саме, чи кращі оцінки радарних зображень від прогностичних моделей або комбінація обох. Різні оцінки прогнозів можуть бути використані для вимірювання якості прогнозу опадів.

Географія

Найбільша кількість опадів у вигляді дощу на Землі випадає в районі селища Черрапунджі на північному сході Індії, де в середньому за рік випадає близько 12 м опадів. Найбільша кількість опадів тут зафіксована у 1947 році — 24 326 мм.

Ллоро, місто, розташоване в Чоко, Колумбія, ймовірно, є місцем з найбільшою кількістю опадів у світі, в середньому 13 300 мм на рік. Департамент Чоко є надзвичайно вологим. Тутунендао, невелике містечко, розташоване в тому ж департаменті, є одним із найвологіших за оцінками місць на Землі, в середньому 11 394 мм на рік; у 1974 році в місті випало 26 303 мм, найбільша річна кількість опадів, виміряна в Колумбії. На відміну від Черрапунджі, де більшість опадів випадає в період з квітня по вересень, Тутунендао отримує дощі майже рівномірно протягом року.

Найпотужніші зливи XX століття зафіксовані:

В Україні

В Україні найвологішими місцями є Карпати, Кримські гори, захід та північний захід України. Середньорічна кількість днів з дощем для Києва становить 146 днів, для Харкова — 134 дні, Сімферополя — 115 днів.

Середньомісячна кількість дощових опадів становить для Києва — до 88 мм (липень), Харкова — до 60 мм (липень), Сімферополя — 55 мм (липень).

Кислотні дощі

Кислотні дощі є великою проблемою для багатьох регіонів, де є промислові підприємства, які викидають оксиди сірки та азоту, що дають різні кислоти, в тому числі і сильні азотну і сірчану кислоту.

Вплив

Сільське господарство

image
Оцінка кількості опадів для півдня Японії та прилеглого регіону з 20 по 27 липня 2009 р.

Опади, особливо дощі, мають серйозний вплив на сільське господарство. Усі рослини потребують принаймні трохи води для виживання, тому дощ (як найефективніший засіб поливу) дуже важливий для сільського господарства. У той же час занадто велика або занадто мала кількість опадів — шкідлива і навіть руйнівна для рослин. Через відсутність дощів посуха може знищити врожай і посилити ерозію, тоді як надмірно волога погода інколи спричиняє поширення паразитичних грибів, плісняви тощо. Тому, щоб вижити, рослинам потрібна різна кількість опадів. Наприклад, деякі кактуси обмежуються невеликим об'ємом води, а тропічним рослинам може знадобитися до сотень дюймів дощу на рік.

У районах із вологим і сухим сезонами поживні речовини ґрунту зменшуються, а ерозія посилюється під час вологого сезону. Тваринний світ має стратегії адаптації та виживання до більш вологого режиму. Також попередній сухий сезон часто призводить до нестачі їжі у вологий сезон, оскільки посіви ще не дозріли. Країни, що розвиваються, відзначили, що для їхнього населення характерні сезонні коливання ваги через брак їжі перед першим урожаєм, який збирається наприкінці сезону дощів.

Дощ часто збирається людьми за допомогою спеціально створених резервуарів; для питного або непитного використання, в приміщенні чи на вулиці для зрошення. Надмірний дощ протягом короткого періоду часу може спричинити раптові повені.

Культура і релігія

image
Танець дощу в Харері, Ефіопія.

Культурне ставлення до дощу в усьому світі відрізняється. Люди, які живуть у помірному кліматі, схильні до більшого стресу, коли погода нестабільна або хмарна. Це більше впливає на чоловіків, ніж на жінок. Проте дощ також може приносити і радість, тому що деякі люди вважають його заспокійливим і насолоджуються естетичною привабливістю. У посушливих місцях, таких як Індія, або в періоди посухи дощ покращує настрій населення. У Ботсвані існує сетсванське слово pula, що означає «дощ». Воно використовується як назва національної валюти на знак визнання економічного значення дощу, тому що клімат країни пустельний. За свою історію людство розробило засоби боротьби з дощем і створило численні захисні перешкоди з різних матеріалів, такі як парасолі та плащі, а також відводні пристрої, жолоби та зливові стоки, які відводять дощ у каналізацію.

Багато людей знаходять запах під час і відразу після дощу характерно приємним. У його основі лежать 3 складові. Джерелом запаху під назвою «петрикор» є олія рослин, яка поглинається ґрунтом, а потім викидається в повітря під час дощу. Інші реакції, що відтворюють аромат дощу, — вивільнення хімічних речовин ґрунтових бактерій і озон, що виділяється під час грози.

У міфології

image
Перун у Києві

Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології — це Юпітер, у греків — Зевс, у ведичній культурі — Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, бувши Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.

В астрономії

Під час входження в атмосферу Землі потік метеорів утворює так званий метеоритний дощ або зорепад. У минулі часи метеорний і метеоритний дощі не розрізняли між собою, тому обидва явища називалися «вогняним дощем».

Дощі на інших небесних тілах

Дощі як явище не унікальне для Землі, вони можуть бути й на інших планетах, їх склад залежить від складу атмосфери. Земні дощі складаються з води. На Венері йдуть сірчанокислотні дощі, тому що її хмари складаються в основному з сірчаної кислоти. Але ці опади не долітають до поверхні, випаровуючись через високу температуру.

У минулому на Марсі також йшли водяні дощі. Зрідка вони бувають і зараз. На супутнику Сатурна Титані регулярно йдуть метанові дощі. Дані про це були підтверджені в ході місії «Кассіні — Гюйгенс».

Див. також

Джерела

  1. Мильничук В. С., Арабаджи М. С. Общая геология: Учебник для вузов — М.: Недра, 1989 —
  2. Астапенко П. Д. Вопросы о погоде — Ленінград: Гидрометеоиздат, 1982
  3. Обліжний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Обложний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Сліпий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Дощ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Дощовиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Jack S. Bushong (1999). (PDF). University of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2009. Процитовано 31 грудня 2008.
  9. Daniel Weygand (2008). Optimizing Output From QPF Helper (PDF). National Weather Service Western Region. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 31 грудня 2008.
  10. Noreen O. Schwein (2009). . American Meteorological Society. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 31 грудня 2008.
  11. Christian Keil, Andreas Röpnack, George C. Craig, and Ulrich Schumann (31 грудня 2008). . Geophysical Research Letters. 35 (9): L09812. Bibcode:2008GeoRL..3509812K. doi:10.1029/2008GL033657. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 28 лютого 2012.
  12. P. Reggiani and A. H. Weerts (February 2008). Probabilistic Quantitative Precipitation Forecast for Flood Prediction: An Application. Journal of Hydrometeorology. 9 (1): 76—95. Bibcode:2008JHyMe...9...76R. doi:10.1175/2007JHM858.1. Процитовано 31 грудня 2008.
  13. Charles Lin (2005). Quantitative Precipitation Forecast (QPF) from Weather Prediction Models and Radar Nowcasts, and Atmospheric Hydrological Modelling for Flood Simulation (PDF). Achieving Technological Innovation in Flood Forecasting Project. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 1 січня 2009.
  14. http://www.elperiodico.com/default.asp?idpublicacio_PK=46&idioma=CAS&idnoticia_PK=523370&idseccio_PK=1038
  15. Bureau of Meteorology (2010). . Commonwealth of Australia. Архів із орігиналу за 18 лютого 2007.
  16. Robert Burns (6 червня 2007). . Техаський університет A&M. Архів із оригіналу за 20 червня 2010.
  17. James D. Mauseth (7 липня 2006). Mauseth Research: Cacti. Техаський університет. із оригіналу за 27 травня 2010.
  18. J. S. Oguntoyinbo & F. O. Akintola (1983). (PDF). IAHS Publication Number 140.Архів із оригіналу (PDF) за 5 лютого 2009.
  19. A. Roberto Frisancho (1993). Human Adaptation and Accommodation. University of Michigan Press. p. 388. .
  20. Marti J. Van Liere; Eric-Alain D. Ategbo; Jan Hoorweg; Adel P. Den Hartog; Joseph G. A. J. Hautvast (1994). The significance of socio-economic characteristics for adult seasonal body-weight fluctuations: a study in north-western Benin. British Journal of Nutrition. 72 (3): 479—488. doi:10.1079/BJN19940049. PMID 7947661.
  21. A. G. Barnston (10 грудня 1986). The effect of weather on mood, productivity, and frequency of emotional crisis in a temperate continental climate. International Journal of Biometeorology. 32 (4): 134—143. Bibcode:1988IJBm…32..134B. doi:10.1007/BF01044907. PMID 3410582. S2CID 31850334.
  22. IANS (23 березня 2009). Sudden spell of rain lifts mood in Delhi. Thaindian news. із оригіналу за 16 жовтня 2012.
  23. William Pack (11 вересня 2009). Rain lifts moods of farmers. . із оригіналу за 3 жовтня 2012.
  24. Robyn Cox (2007). . Архів із оригіналу за 1 серпня 2012.
  25. Bear, I.J.; R.G. Thomas (March 1964). Nature of argillaceous odour. Nature. 201 (4923): 993—995. Bibcode:1964Natur.201..993B. doi:10.1038/201993a0. S2CID 4189441.
  26. Ученые объяснили, почему людям нравится запах дождя. Росбалт (рос.). 5 січня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  27. На Марсі йшли дощі, Мембрана.ру [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. Дощі на Титані, комп'ютера.ру [ 22 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Дощ
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dosh znachennya Dosh ridki atmosferni opadi sho vipadayut z hmar u viglyadi krapel diametrom ponad 0 5 mm source source Shum doshu ta groziDoshDoshovij pejzazhDoshovi krapli Znyato vnochi iz zastosuvannyam lampi spalahuHarakteristikiRidki opadi z menshim diametrom krapel nazivayutsya mryakoyu Krapli z diametrom ponad 7 mm rozbivayutsya pri vipadanni na menshi krapli Intensivnist doshu kolivayetsya vid 0 25 mm god mzha do 100 mm god zliva Dosh siloyu 28 mm god sho vipadaye na ploshi 1 ga dosyagaye potuzhnosti 7 5 kVt Poverhnevi potoki sho utvoryuyutsya pid chas doshu sprichinyayut znachnu eroziyu korinnih porid osoblivo u girskij miscevosti Trivala vidsutnist doshu prizvodit do posuhi U bagatoh kulturah vikonuyetsya specialnij obryad viklikannya doshu sho vikonuyetsya pid chas posuhi z metoyu vikliku doshu Utvorennya doshuDosh vipadaye yak pravilo zi perevazhno sharuvato doshovih ta visokosharuvatih sho mistyat za temperaturi nizhche 0 C pereoholodzheni kraplini ta lodyani kristali Pruzhnist nasichennya vodyanoyi pari nad kraplyami bilsha nizh nad krizhanimi kristalami za tiyeyi zh temperaturi tomu hmara navit nenasichena vodyanoyu paroyu po vidnoshennyu do krapel vodi bude perenasichena po vidnoshennyu do kristaliv Ce prizvodit do zrostannya kristaliv za odnochasnogo viparovuvannya krapel Zbilshuyuchis i obtyazhuyuchis kristali vipadayut z hmari primorozhuyuchi do sebe pri comu pereoholodzheni kraplini Vhodyachi u nizhnyu chastinu hmari abo v shari pid neyu z temperaturoyu ponad 0 C voni tanut peretvoryuyuchis na doshovi kraplini Mensha rol v utvorenni doshu nalezhit zlittyu hmarnih krapel mizh soboyu Utvorennya kristaliv lodu zvichajno vidbuvayetsya na yadrah kristalizaciyi aerozolnih chastochkah prisutnih v atmosferi Za visokoyi koncentraciyi aerozoliv utvorennya doshovih kraplin vidbuvayetsya shvidshe Z ciyeyi prichini nad velikimi mistami chastishe nizh na seli vipadayut slabki doshi Rozpilyuyuchi u hmari reagenti mozhna viklikati shtuchnij dosh odnak kilkist shtuchnih opadiv bude nevelikoyu U prirodnih umovah doshovi hmari utvoryuyutsya na potokah teplogo vologogo povitrya yaki bagatorazovo vidnovlyuyut vmist vologi u hmari pid chas doshu Yaksho sonce osvitlyuye doshovi kraplini sho letyat to za pevnih umov mozhna sposterigati veselku Umovi utvorennya Dosh yak yavishe mozhe buti prisutnim na planetah lishe za pevnih temperaturnih umov u yih atmosferah Planeti Zemlya i Titan suputnik Saturna volodiyut takimi umovami Sut yih zvoditsya do togo sho temperaturni umovi v nizhnih sharah atmosfer zaznachenih planet mozhut pidtrimuvati rechovinu u dvoh abo troh agregatnih stanah Na Zemli ce voda nizhni shari yiyi atmosferi dozvolyayut perebuvati vodi v usih troh agregatnih stanah Na Titani temperaturni umovi spriyayut vipadinnyu metanovih doshiv tomu sho metan v takih umovah mozhe buti yak ridinoyu tak i gazom RiznovidiZliva proliven hlyush hlyusha silnij dosh Mryaka mryachka mzhichka dial mgichka migichka mokva mzha mzhicya duzhe dribnij i gustij dosh dosh z bureyu Slota hlyapavka nevpinnij dosh sira pogoda z doshem Hvisha silnij i holodnij dosh Obli zhnij dosh rozm oblozhni j dosh trivalij zatyazhnij dosh Krizhanij dosh Slipij dosh vin zhe kuryachij ta svinyachij kraplistij korotkochasnij dosh u sonyachnij den Zvichajnij dosh takozh mozhut nazivati doshovicya Doshovi krapliVidilyayut kilka tipiv doshovih kraplin Za perevazhannyam togo chi inshogo tipu kraplin viznachayetsya vid doshu sho vipadaye Vipadannya krapel vidbuvayetsya koli krapelki vodi zlivayutsya v bilshi krapli abo koli krapli vodi zamerzayut na kristali lodu Cej proces vidomij yak proces Berzherona Findajzen Zazvichaj opir povitrya zmushuye krapelki vodi zalishatisya visiti v hmari Koli vinikaye turbulentnist povitrya krapelki vodi stikayutsya utvoryuyuchi veliki krapli Oskilki ci veliki krapli vodi opuskayutsya zlittya trivaye tak sho krapli stayut dosit vazhkimi shob podolati opir povitrya i vipasti u viglyadi doshu Najchastishe zlittya vidbuvayetsya v hmarah de temperatura povitrya visha vid tochki zamerzannya vodi U hmarah de temperatura nizhcha za tochku zamerzannya vodi koli kristali lodu nabirayut dostatnyu masu voni pochinayut padati vniz Yak pravilo ce vimagaye vid kristaliv lodu bilshoyi masi nizh vid vodyanih krapel dlya pochatku yih vipadinnya Cej proces zalezhit vid temperaturi oskilki pereoholodzheni krapli vodi isnuyut tilki v hmarah de temperatura nizhcha vid tochki zamerzannya vodi Krim togo cherez veliku riznicyu temperatur mizh hmaroyu i zemleyu ci kristali lodu mozhut roztanuti pri vipadanni stayuchi doshem Doshovi krapli mayut rozmiri vid 0 1 do 6 7 mm serednij diametr vishe yakogo voni yak pravilo rozpadayutsya Menshi krapli nazivayut hmarnimi i yih forma ye sferichnoyu Koli kraplya zbilshuyetsya v rozmirah yiyi forma staye vse bilsh splyusnenoyu zavdyaki tisku zustrichnogo povitryanogo potoku Veliki krapli doshu mayut bilsh ploskij niz Duzhe veliki krapli mayut formu parashuta Vsuperech poshirenij dumci yih forma zovsim ne nagaduye slozinku Najbilshi krapli doshu na Zemli buli zafiksovani v Braziliyi i na Marshallovih ostrovah u 2004 roci deyaki z nih dosyagali diametra 10 mm Yih velikij rozmir poyasnyuyetsya kondensatom na velikih chastinkah dimu abo zitknennyam mizh kraplyami za velikoyi yih koncentraciyi v povitri Intensivnist i trivalist doshu yak pravilo oberneno proporcijni tobto negoda visokoyi intensivnosti jmovirno bude korotkochasnoyu a trivalist slabkih opadiv mozhe buti znachno bilshoyu Yak pravilo v bilshosti vipadkiv krapli doshu utvoryuyutsya z tanuchogo gradu Shvidkist vipadannya doshovih krapel diametrom 0 5 mm na rivni morya i bez vitru stanovit vid 2 do 6 6 metra na sekundu u toj chas yak krapli diametrom 5 mm mayut shvidkist poryadku vid 9 do 30 metriv na sekundu Zvuk padinnya krapel doshu ob vodu viklikayetsya bulbashkami povitrya yake kolivayetsya pid vodoyu Tipi doshovih krapel A neisnuyuchij tip krapel forma krapli pid predmetom pered padinnyam B kraplini sho za rozmirom menshi vid 2 mm majzhe krugli C kraplini vid 2 do 5 mm splyushena forma cherez tertya ob povitrya D kraplini bilshi za 5 mm cherez potik povitrya podilyayutsya na menshi kraplini E proces rozpodilu velikoyi kraplini na kilka PrognozuvannyaDokladnishe Kilkisnij prognoz opadiv skorocheno KPO ce ochikuvana kilkist ridkih opadiv nakopichenih za pevnij period chasu na pevnij teritoriyi KPO bude viznachenij koli tip opadiv dosyagaye minimalnogo poroga protyagom pevnogo periodu Prognoz opadiv yak pravilo obmezhenij sinoptichnimi godinami yak ot 00 00 06 00 12 00 i 18 00 GMT Miscevist rozglyadayetsya u KPO z vikoristannyam relyefu abo na osnovi klimatologichnih modelej opadiv zi sposterezhen z dribnimi detalyami Pochinayuchi z seredini do kincya 1990 h rokiv KPO buli vikoristani u gidrologichnih prognostichnih modelyah dlya imitaciyi vplivu na richki po vsij teritoriyi Spoluchenih Shtativ Modeli pokazuyut znachnu chutlivist do vologosti u pogranichnomu shari planeti abo v nizkih sharah atmosferi vologist u yakih zmenshuyetsya z visotoyu KPO mozhut buti otrimani na osnovi kilkisnih prognozovanih sum abo yakisnih Radarni zobrazhennya demonstruyut prognozuvannya vishoyi yakosti nizh modelni prognozi protyagom vid 6 do 7 vid chasu radarnogo zobrazhennya Prognozi mozhut buti perevireni shlyahom vikoristannya vimiryuvannya doshu a same chi krashi ocinki radarnih zobrazhen vid prognostichnih modelej abo kombinaciya oboh Rizni ocinki prognoziv mozhut buti vikoristani dlya vimiryuvannya yakosti prognozu opadiv GeografiyaNajbilsha kilkist opadiv u viglyadi doshu na Zemli vipadaye v rajoni selisha Cherrapundzhi na pivnichnomu shodi Indiyi de v serednomu za rik vipadaye blizko 12 m opadiv Najbilsha kilkist opadiv tut zafiksovana u 1947 roci 24 326 mm Lloro misto roztashovane v Choko Kolumbiya jmovirno ye miscem z najbilshoyu kilkistyu opadiv u sviti v serednomu 13 300 mm na rik Departament Choko ye nadzvichajno vologim Tutunendao nevelike mistechko roztashovane v tomu zh departamenti ye odnim iz najvologishih za ocinkami misc na Zemli v serednomu 11 394 mm na rik u 1974 roci v misti vipalo 26 303 mm najbilsha richna kilkist opadiv vimiryana v Kolumbiyi Na vidminu vid Cherrapundzhi de bilshist opadiv vipadaye v period z kvitnya po veresen Tutunendao otrimuye doshi majzhe rivnomirno protyagom roku Najpotuzhnishi zlivi XX stolittya zafiksovani 4 lipnya 1956 roku u shtati Montana SShA koli za 1 hvilinu vipalo 31 3 mm opadiv 28 29 lyutogo 1964 roku nad ostrovami Reyunjon Indijskij okean za 12 godin vipalo 1350 mm 16 bereznya 1952 roku tam zhe za 24 godini vipalo 1880 mm V Ukrayini V Ukrayini najvologishimi miscyami ye Karpati Krimski gori zahid ta pivnichnij zahid Ukrayini Serednorichna kilkist dniv z doshem dlya Kiyeva stanovit 146 dniv dlya Harkova 134 dni Simferopolya 115 dniv Serednomisyachna kilkist doshovih opadiv stanovit dlya Kiyeva do 88 mm lipen Harkova do 60 mm lipen Simferopolya 55 mm lipen Kislotni doshiKislotnist normalnogo doshu pH 5 6 U kislotnogo doshu vona nizhcha Pri kislotnosti vodi rN 5 5 ginut korisni donni bakteriyi vodojmi a pri rN 4 5 gine vsya riba bilshist zemnovodnih ta komah Kislotni doshi ye velikoyu problemoyu dlya bagatoh regioniv de ye promislovi pidpriyemstva yaki vikidayut oksidi sirki ta azotu sho dayut rizni kisloti v tomu chisli i silni azotnu i sirchanu kislotu VplivSilske gospodarstvo Ocinka kilkosti opadiv dlya pivdnya Yaponiyi ta prileglogo regionu z 20 po 27 lipnya 2009 r Opadi osoblivo doshi mayut serjoznij vpliv na silske gospodarstvo Usi roslini potrebuyut prinajmni trohi vodi dlya vizhivannya tomu dosh yak najefektivnishij zasib polivu duzhe vazhlivij dlya silskogo gospodarstva U toj zhe chas zanadto velika abo zanadto mala kilkist opadiv shkidliva i navit rujnivna dlya roslin Cherez vidsutnist doshiv posuha mozhe znishiti vrozhaj i posiliti eroziyu todi yak nadmirno vologa pogoda inkoli sprichinyaye poshirennya parazitichnih gribiv plisnyavi tosho Tomu shob vizhiti roslinam potribna rizna kilkist opadiv Napriklad deyaki kaktusi obmezhuyutsya nevelikim ob yemom vodi a tropichnim roslinam mozhe znadobitisya do soten dyujmiv doshu na rik U rajonah iz vologim i suhim sezonami pozhivni rechovini gruntu zmenshuyutsya a eroziya posilyuyetsya pid chas vologogo sezonu Tvarinnij svit maye strategiyi adaptaciyi ta vizhivannya do bilsh vologogo rezhimu Takozh poperednij suhij sezon chasto prizvodit do nestachi yizhi u vologij sezon oskilki posivi she ne dozrili Krayini sho rozvivayutsya vidznachili sho dlya yihnogo naselennya harakterni sezonni kolivannya vagi cherez brak yizhi pered pershim urozhayem yakij zbirayetsya naprikinci sezonu doshiv Dosh chasto zbirayetsya lyudmi za dopomogoyu specialno stvorenih rezervuariv dlya pitnogo abo nepitnogo vikoristannya v primishenni chi na vulici dlya zroshennya Nadmirnij dosh protyagom korotkogo periodu chasu mozhe sprichiniti raptovi poveni Kultura i religiya Tanec doshu v Hareri Efiopiya Kulturne stavlennya do doshu v usomu sviti vidriznyayetsya Lyudi yaki zhivut u pomirnomu klimati shilni do bilshogo stresu koli pogoda nestabilna abo hmarna Ce bilshe vplivaye na cholovikiv nizh na zhinok Prote dosh takozh mozhe prinositi i radist tomu sho deyaki lyudi vvazhayut jogo zaspokijlivim i nasolodzhuyutsya estetichnoyu privablivistyu U posushlivih miscyah takih yak Indiya abo v periodi posuhi dosh pokrashuye nastrij naselennya U Botsvani isnuye setsvanske slovo pula sho oznachaye dosh Vono vikoristovuyetsya yak nazva nacionalnoyi valyuti na znak viznannya ekonomichnogo znachennya doshu tomu sho klimat krayini pustelnij Za svoyu istoriyu lyudstvo rozrobilo zasobi borotbi z doshem i stvorilo chislenni zahisni pereshkodi z riznih materialiv taki yak parasoli ta plashi a takozh vidvodni pristroyi zholobi ta zlivovi stoki yaki vidvodyat dosh u kanalizaciyu Bagato lyudej znahodyat zapah pid chas i vidrazu pislya doshu harakterno priyemnim U jogo osnovi lezhat 3 skladovi Dzherelom zapahu pid nazvoyu petrikor ye oliya roslin yaka poglinayetsya gruntom a potim vikidayetsya v povitrya pid chas doshu Inshi reakciyi sho vidtvoryuyut aromat doshu vivilnennya himichnih rechovin gruntovih bakterij i ozon sho vidilyayetsya pid chas grozi U mifologiyiPerun u Kiyevi Zgidno z viruvannyami riznih narodiv dosh posilayut bozhestva doshu napriklad dlya togo shob vrodiv vrozhaj U slov yan takim bogom buv Perun u rimskij mifologiyi ce Yupiter u grekiv Zevs u vedichnij kulturi Indra Slid zaznachiti sho u monoteyistichnih religiyah de poklonyayutsya Verhovnomu Bogu nad inshimi pidporyadkovanimi bogami nemaye potrebi poklonyatisya bogovi doshu okremo Yaksho lyudina poklonyayetsya Verhovnomu Bogu to bog doshu buvshi Jogo slugoyu bude takozh vdovolenij i poshle doshi V astronomiyiPid chas vhodzhennya v atmosferu Zemli potik meteoriv utvoryuye tak zvanij meteoritnij dosh abo zorepad U minuli chasi meteornij i meteoritnij doshi ne rozriznyali mizh soboyu tomu obidva yavisha nazivalisya vognyanim doshem Doshi na inshih nebesnih tilahDoshi yak yavishe ne unikalne dlya Zemli voni mozhut buti j na inshih planetah yih sklad zalezhit vid skladu atmosferi Zemni doshi skladayutsya z vodi Na Veneri jdut sirchanokislotni doshi tomu sho yiyi hmari skladayutsya v osnovnomu z sirchanoyi kisloti Ale ci opadi ne dolitayut do poverhni viparovuyuchis cherez visoku temperaturu U minulomu na Marsi takozh jshli vodyani doshi Zridka voni buvayut i zaraz Na suputniku Saturna Titani regulyarno jdut metanovi doshi Dani pro ce buli pidtverdzheni v hodi misiyi Kassini Gyujgens Div takozhAtmosferni opadi Prognoz pogodi Zliva Snig Perun en Dosh iz tvarinDzherelaMilnichuk V S Arabadzhi M S Obshaya geologiya Uchebnik dlya vuzov M Nedra 1989 ISBN 5 247 00844 8 Astapenko P D Voprosy o pogode Leningrad Gidrometeoizdat 1982 Oblizhnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Oblozhnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Slipij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dosh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Doshovicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Jack S Bushong 1999 PDF University of Georgia Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2009 Procitovano 31 grudnya 2008 Daniel Weygand 2008 Optimizing Output From QPF Helper PDF National Weather Service Western Region Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2013 Procitovano 31 grudnya 2008 Noreen O Schwein 2009 American Meteorological Society Arhiv originalu za 9 chervnya 2011 Procitovano 31 grudnya 2008 Christian Keil Andreas Ropnack George C Craig and Ulrich Schumann 31 grudnya 2008 Geophysical Research Letters 35 9 L09812 Bibcode 2008GeoRL 3509812K doi 10 1029 2008GL033657 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2012 P Reggiani and A H Weerts February 2008 Probabilistic Quantitative Precipitation Forecast for Flood Prediction An Application Journal of Hydrometeorology 9 1 76 95 Bibcode 2008JHyMe 9 76R doi 10 1175 2007JHM858 1 Procitovano 31 grudnya 2008 Charles Lin 2005 Quantitative Precipitation Forecast QPF from Weather Prediction Models and Radar Nowcasts and Atmospheric Hydrological Modelling for Flood Simulation PDF Achieving Technological Innovation in Flood Forecasting Project Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2009 http www elperiodico com default asp idpublicacio PK 46 amp idioma CAS amp idnoticia PK 523370 amp idseccio PK 1038 Bureau of Meteorology 2010 Commonwealth of Australia Arhiv iz originalu za 18 lyutogo 2007 Robert Burns 6 chervnya 2007 Tehaskij universitet A amp M Arhiv iz originalu za 20 chervnya 2010 James D Mauseth 7 lipnya 2006 Mauseth Research Cacti Tehaskij universitet iz originalu za 27 travnya 2010 J S Oguntoyinbo amp F O Akintola 1983 PDF IAHS Publication Number 140 Arhiv iz originalu PDF za 5 lyutogo 2009 A Roberto Frisancho 1993 Human Adaptation and Accommodation University of Michigan Press p 388 ISBN 978 0 472 09511 7 Marti J Van Liere Eric Alain D Ategbo Jan Hoorweg Adel P Den Hartog Joseph G A J Hautvast 1994 The significance of socio economic characteristics for adult seasonal body weight fluctuations a study in north western Benin British Journal of Nutrition 72 3 479 488 doi 10 1079 BJN19940049 PMID 7947661 A G Barnston 10 grudnya 1986 The effect of weather on mood productivity and frequency of emotional crisis in a temperate continental climate International Journal of Biometeorology 32 4 134 143 Bibcode 1988IJBm 32 134B doi 10 1007 BF01044907 PMID 3410582 S2CID 31850334 IANS 23 bereznya 2009 Sudden spell of rain lifts mood in Delhi Thaindian news iz originalu za 16 zhovtnya 2012 William Pack 11 veresnya 2009 Rain lifts moods of farmers iz originalu za 3 zhovtnya 2012 Robyn Cox 2007 Arhiv iz originalu za 1 serpnya 2012 Bear I J R G Thomas March 1964 Nature of argillaceous odour Nature 201 4923 993 995 Bibcode 1964Natur 201 993B doi 10 1038 201993a0 S2CID 4189441 Uchenye obyasnili pochemu lyudyam nravitsya zapah dozhdya Rosbalt ros 5 sichnya 2024 Procitovano 5 sichnya 2024 Na Marsi jshli doshi Membrana ru 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros Doshi na Titani komp yutera ru 22 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Dosh Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Klimat mira 10 grudnya 2006 u Wayback Machine ros Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros PosilannyaDosh u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Dosh 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 376 378 1000 ekz Svinyachij dosh Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1691 1692 1000 ekz Doshova voda navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 72 Dosh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ