Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реюньйо́н (фр. La Réunion, La Rényon) — французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія. Володіння Франції.
| Реюньйон | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Сен-Дені | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | Французька | ||||
| Суверенна держава |  Франція | ||||
| Форма правління | |||||
| - Президент Франції | Емманюель Макрон | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 2512 км² | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 01.01.2014 | 844 994 (?) | ||||
| - перепис 01.01.2021 | 871157 | ||||
| - Густота | 336,4/км² (?) (2006) | ||||
| Часовий пояс | RET () | ||||
| Коди ISO 3166 | RE / REU / 638 | ||||
| Домен | .re | ||||
| |||||
Історія
Найімовірніше, першим, хто випадково відкрив острів Реюньйон, були арабські торговці. У давні часи арабські мореплавці називали цей затишний острів Діна Морґабін (Західний острів). Коли на початку XVI століття португальські моряки (перші європейці, що відвідали острів) відкрили цей не заселений людьми острів у 1513, то назвали його Санта Аполлонія. У 1642 році француз Жак Проні заслав на Санта Аполлонію 12 заколотників із Мадагаскару та оголосив її володінням Франції за ухвалою Людовика XIII.
У 1649 році його перейменували на острів Бурбон, на честь французької королівської династії. Під час Французької революції 1793 року його перейменували на острів Реюньйон, ознаменувавши цим об'єднання паризької національної гвардії з революціонерами Марселя. 1801 року острів перейменували на честь Наполеона Бонапарта — Île Bonaparte. Англійці, які окупували острів 1810 року, вживали стару назву — Бурбон. Повернений Франції за ухвалою Віденського конгресу, острів лишився з цим іменем аж до остаточного повалення Бурбонів 1848 року, відколи він знову почав зватися Реюньйон.
На початку 60-х років XVII століття Франція тут заснувала колонію. На острові почали насаджувати кавові й цукрові плантації, де працювали раби, привезені кораблями зі Східної Африки. Після того як 1848 року скасували рабство, уряд Франції спроваджував сюди найманих працівників, здебільшого з Індії та Південно-Східної Азії. «Різнобарвне» населення сучасного острова походить значною мірою від цих людей. З XIX століття виробництво кави поволі занепало, і звідси стали експортували головно цукрову тростину. Острів став заморським департаментом Франції в 1946 році, заморською областю — в 1972-му.
Територія
Реюньйон, який сягає 65 кілометрів завдовжки й 50 кілометрів завширшки, є найбільшим з груп Маскаренських островів (до них належить Маврикій, Реюньйон та Родригес). Його площа 2512 км²; столиця Сен-Дені; рельєф: покритий лісами, гора Пітон-де-Неж (3069 м). Тут також знаходиться один із найбільших, надзвичайно активних щитових вулканів — Пітон-де-ла-Фурнез (2632 м). У середині острова розташовані три вкриті зеленню кальдери, які ще називають цирками, утворені внаслідок руйнування величезного давнього вулкана. Тепер у цих місцях живуть люди. У його підпорядкуванні знаходяться п'ять незаселених островів, що заперечується Мадагаскаром.
Населення, мова, культура
На Реюньйоні живе понад 800 тис. осіб. Це нащадки африканців, індійців, китайців, французів та вихідців із Південно-Східної Азії. Приблизно 90 відсотків мешканців острова католики. Хоча офіційною мовою вважається французька, між собою люди спілкуються реюньйонською креольською мовою.
| Рік | Населення | Рік | Населення | Рік | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1671 | 90 | 1830 | 101 300 | 1961 | 349 282 | ||
| 1696 | 269 | 1848 | 110 300 | 1967 | 416 525 | ||
| 1704 | 734 | 1849 | 120 900 | 1974 | 476 675 | ||
| 1713 | 1 171 | 1860 | 200 000 | 1982 | 515 814 | ||
| 1717 | 2 000 | 1870 | 212 000 | 1990 | 597 823 | ||
| 1724 | 12 550 | 1887 | 163 881 | 1999 | 706 300 | ||
| 1764 | 25 000 | 1897 | 173 192 | 2006 | 781 962 | ||
| 1777 | 35 100 | 1926 | 182 637 | 2011 | 828 581 | ||
| 1789 | 61 300 | 1946 | 241 708 | 2016 | 850 996 | ||
| 1826 | 87 100 | 1954 | 274 370 | ||||
Етнічні групи
Етнічні групи включають людей європейського, африканського, малагасійського, індійського і китайського походження, а також багатьох нащадків від змішаних шлюбів.
Не відомо точно, скільки людей належить до кожної етнічної групи, тому що існує заборона на етнічні переписи у Франції, під владою якої знаходиться острів. За оцінками, білі складають приблизно чверть населення, індійці теж приблизно чверть, а люди китайського походження приблизно 3 %. Немає точних оцінок скільки людей належить до змішаної раси та людей малагасійського походження. Є також деякі люди в'єтнамського походження, хоча їх дуже мало. Люди тамільського походження і гуджараті становлять більшість індо-реюньйонців; Біхарі та люди іншого походження утворюють ще одну частину населення острова.
Серед місцевих письменників відомий Борис Гамалія (українець за батьком).
Господарство
Економіка Реюньйону залежить здебільшого від цукрової тростини й від виготовлення з неї патоки та рому. Виробництво: цукор, кукурудза, ваніль, тютюн, ром. Також важливу роль відіграє туризм. Економіка Реюньйон традиційно заснована на сільському господарстві. Цукрова тростина була основною культурою впродовж століття, а тепер на його частку припадає 85 % експорту. Уряд сприяє розвитку туристичної індустрії для зменшення високого рівня безробіття, який становить понад 40 % робочої сили.
Розрив між багатими й бідними великий і є причиною для постійної соціальної напруги. Спалах сильних заворушень у лютому 1991 року показав серйозність соціально-економічної напруженості. Проте цей розрив зменшився за останні 15 років. У 2007 році ВВП на душу населення Реюньйону було 17 146 євро (23 501 US $). Хоча в порівнянні зі своїми сусідами країнами Африки він досить великий, це всього лише 57 % від 30 140 євро ВВП на душу населення метрополії у 2007 році. [2] Загальний обсяг ВВП острова був 18,8 млрд доларів у 2007 році.
Продукти
Основні продукти — рис, м'ясо, риба, квасоля та сочевиця. Окрім цукрової тростини, тут вирощують кокосові горіхи, ліджи (китайські), папаю, ананаси, капусту, салат-латук, помідори та ваніль.
Клімат
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2021) |
Реюньйон розташований вище південного тропіка, тому має тропічний та вологий клімат. Кількість опадів і температура можуть різнитися залежно від місцевості. Часто бувають циклони.
Див. також
Примітки
- INSEE. «Estimation de population par région, sexe et grande classe d'âge — Années 1975 à 2014» XLS (фр.)
- Téléchargement du fichier d'ensemble des populations légales en 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- Більшість інформації взято із Щорічника Свідків Єгови за 2007 рік. стор. 228, 232
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реюньйон |
Посилання
- Реюньйон // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reyunjo n fr La Reunion La Renyon francuzkij ostriv u grupi Maskarenskih ostroviv v Indijskomu okeani za 650 km na shid vid Madagaskaru j za 180 km na pivdennij zahid vid Mavrikiya Volodinnya Franciyi Reyunjon fr Region Reunion La RenyonPrapor GerbRoztashuvannya ReyunjonuStolicya Sen DeniOficijni movi FrancuzkaSuverenna derzhava FranciyaForma pravlinnya Prezident Franciyi Emmanyuel MakronPlosha Zagalom 2512 km Naselennya ocinka 01 01 2014 844 994 perepis 01 01 2021 871157 Gustota 336 4 km 2006 Chasovij poyas RET UTC 4 Kodi ISO 3166 RE REU 638Domen reVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ReyunjonIstoriyaSen deni Najimovirnishe pershim hto vipadkovo vidkriv ostriv Reyunjon buli arabski torgovci U davni chasi arabski moreplavci nazivali cej zatishnij ostriv Dina Morgabin Zahidnij ostriv Koli na pochatku XVI stolittya portugalski moryaki pershi yevropejci sho vidvidali ostriv vidkrili cej ne zaselenij lyudmi ostriv u 1513 to nazvali jogo Santa Apolloniya U 1642 roci francuz Zhak Proni zaslav na Santa Apolloniyu 12 zakolotnikiv iz Madagaskaru ta ogolosiv yiyi volodinnyam Franciyi za uhvaloyu Lyudovika XIII U 1649 roci jogo perejmenuvali na ostriv Burbon na chest francuzkoyi korolivskoyi dinastiyi Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1793 roku jogo perejmenuvali na ostriv Reyunjon oznamenuvavshi cim ob yednannya parizkoyi nacionalnoyi gvardiyi z revolyucionerami Marselya 1801 roku ostriv perejmenuvali na chest Napoleona Bonaparta Ile Bonaparte Anglijci yaki okupuvali ostriv 1810 roku vzhivali staru nazvu Burbon Povernenij Franciyi za uhvaloyu Videnskogo kongresu ostriv lishivsya z cim imenem azh do ostatochnogo povalennya Burboniv 1848 roku vidkoli vin znovu pochav zvatisya Reyunjon Na pochatku 60 h rokiv XVII stolittya Franciya tut zasnuvala koloniyu Na ostrovi pochali nasadzhuvati kavovi j cukrovi plantaciyi de pracyuvali rabi privezeni korablyami zi Shidnoyi Afriki Pislya togo yak 1848 roku skasuvali rabstvo uryad Franciyi sprovadzhuvav syudi najmanih pracivnikiv zdebilshogo z Indiyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Riznobarvne naselennya suchasnogo ostrova pohodit znachnoyu miroyu vid cih lyudej Z XIX stolittya virobnictvo kavi povoli zanepalo i zvidsi stali eksportuvali golovno cukrovu trostinu Ostriv stav zamorskim departamentom Franciyi v 1946 roci zamorskoyu oblastyu v 1972 mu TeritoriyaReyunjon yakij syagaye 65 kilometriv zavdovzhki j 50 kilometriv zavshirshki ye najbilshim z grup Maskarenskih ostroviv do nih nalezhit Mavrikij Reyunjon ta Rodriges Jogo plosha 2512 km stolicya Sen Deni relyef pokritij lisami gora Piton de Nezh 3069 m Tut takozh znahoditsya odin iz najbilshih nadzvichajno aktivnih shitovih vulkaniv Piton de la Furnez 2632 m U seredini ostrova roztashovani tri vkriti zelennyu kalderi yaki she nazivayut cirkami utvoreni vnaslidok rujnuvannya velicheznogo davnogo vulkana Teper u cih miscyah zhivut lyudi U jogo pidporyadkuvanni znahodyatsya p yat nezaselenih ostroviv sho zaperechuyetsya Madagaskarom Naselennya mova kulturaNa Reyunjoni zhive ponad 800 tis osib Ce nashadki afrikanciv indijciv kitajciv francuziv ta vihidciv iz Pivdenno Shidnoyi Aziyi Priblizno 90 vidsotkiv meshkanciv ostrova katoliki Hocha oficijnoyu movoyu vvazhayetsya francuzka mizh soboyu lyudi spilkuyutsya reyunjonskoyu kreolskoyu movoyu Rik Naselennya Rik Naselennya Rik Naselennya1671 90 1830 101 300 1961 349 2821696 269 1848 110 300 1967 416 5251704 734 1849 120 900 1974 476 6751713 1 171 1860 200 000 1982 515 8141717 2 000 1870 212 000 1990 597 8231724 12 550 1887 163 881 1999 706 3001764 25 000 1897 173 192 2006 781 9621777 35 100 1926 182 637 2011 828 5811789 61 300 1946 241 708 2016 850 9961826 87 100 1954 274 370 Etnichni grupi Didye Robert Prezident Regionalnoyi radi Reyunojnu Etnichni grupi vklyuchayut lyudej yevropejskogo afrikanskogo malagasijskogo indijskogo i kitajskogo pohodzhennya a takozh bagatoh nashadkiv vid zmishanih shlyubiv Ne vidomo tochno skilki lyudej nalezhit do kozhnoyi etnichnoyi grupi tomu sho isnuye zaborona na etnichni perepisi u Franciyi pid vladoyu yakoyi znahoditsya ostriv Za ocinkami bili skladayut priblizno chvert naselennya indijci tezh priblizno chvert a lyudi kitajskogo pohodzhennya priblizno 3 Nemaye tochnih ocinok skilki lyudej nalezhit do zmishanoyi rasi ta lyudej malagasijskogo pohodzhennya Ye takozh deyaki lyudi v yetnamskogo pohodzhennya hocha yih duzhe malo Lyudi tamilskogo pohodzhennya i gudzharati stanovlyat bilshist indo reyunjonciv Bihari ta lyudi inshogo pohodzhennya utvoryuyut she odnu chastinu naselennya ostrova Sered miscevih pismennikiv vidomij Boris Gamaliya ukrayinec za batkom GospodarstvoViverzhennya lavi z vulkanu Piton de la Furnez 2005 r Ekonomika Reyunjonu zalezhit zdebilshogo vid cukrovoyi trostini j vid vigotovlennya z neyi patoki ta romu Virobnictvo cukor kukurudza vanil tyutyun rom Takozh vazhlivu rol vidigraye turizm Ekonomika Reyunjon tradicijno zasnovana na silskomu gospodarstvi Cukrova trostina bula osnovnoyu kulturoyu vprodovzh stolittya a teper na jogo chastku pripadaye 85 eksportu Uryad spriyaye rozvitku turistichnoyi industriyi dlya zmenshennya visokogo rivnya bezrobittya yakij stanovit ponad 40 robochoyi sili Rozriv mizh bagatimi j bidnimi velikij i ye prichinoyu dlya postijnoyi socialnoyi naprugi Spalah silnih zavorushen u lyutomu 1991 roku pokazav serjoznist socialno ekonomichnoyi napruzhenosti Prote cej rozriv zmenshivsya za ostanni 15 rokiv U 2007 roci VVP na dushu naselennya Reyunjonu bulo 17 146 yevro 23 501 US Hocha v porivnyanni zi svoyimi susidami krayinami Afriki vin dosit velikij ce vsogo lishe 57 vid 30 140 yevro VVP na dushu naselennya metropoliyi u 2007 roci 2 Zagalnij obsyag VVP ostrova buv 18 8 mlrd dolariv u 2007 roci ProduktiOsnovni produkti ris m yaso riba kvasolya ta sochevicya Okrim cukrovoyi trostini tut viroshuyut kokosovi gorihi lidzhi kitajski papayu ananasi kapustu salat latuk pomidori ta vanil KlimatCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2021 Mapa klimatichnih zon ostrova za klasifikaciyeyu Keppena Reyunjon roztashovanij vishe pivdennogo tropika tomu maye tropichnij ta vologij klimat Kilkist opadiv i temperatura mozhut riznitisya zalezhno vid miscevosti Chasto buvayut cikloni Div takozhSpisok ssavciv ReyunjonuPrimitkiINSEE Estimation de population par region sexe et grande classe d age Annees 1975 a 2014 XLS fr Telechargement du fichier d ensemble des populations legales en 2021 Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen Franciyi 29 grudnya 2023 Bilshist informaciyi vzyato iz Shorichnika Svidkiv Yegovi za 2007 rik stor 228 232 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ReyunjonPosilannyaReyunjon Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2