Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Весе́лка, також ра́йдуга (очевидно, від прасл. *radǫga) — атмосферне оптичне явище, що являє собою одну, дві чи декілька спектральних дуг (або кіл, якщо дивитися з повітря), що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір спектру ми бачимо з зовнішнього боку первинної веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
| Веселка | |
 | |
| Колір | червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий |
|---|---|
 | |
 | |
 Веселка у Вікісховищі | |
Історія дослідження
Наукове трактування фізичної появи веселки вчені та філософи намагалися пояснити ще з давніх часів:
- понад 2000 років тому Арістотель у своїй [en]» зазначав наступне: «Веселка ж ніколи не стає колом та її дуга не більша півкола. На заході та сході дуга [веселки] найбільша, а коло — найменше; коли ж [Сонце] піднімається вище, дуга стає меншою, але коло — більшим (7). після осіннього рівнодення, коли дні коротші, [веселка] з'являється у будь-який час доби, але літом ніколи не буває в полудні.».
- Роджер Бекон, францисканський монах, який викладав в Оксфорді, спершу спостерігав за заломленням сонячного світла в кристалах, в крапельках роси на листках, у водяних бризках від обертового млинового колеса. Потім досліджував саме явище веселки, звернувши увагу на те, що вона завжди з'являється на фоні хмар або туману. Бекон вказував, що промені, які повертаються від веселки в око, утворюють кут в 42° градуси з променями, що виходять від Сонця в бік веселки. У найважливішій праці Бекона «Великий твір» (1267 р.), в розділі про фізику, особлива увага приділялася саме оптиці.
- 1306 року саксонський монах Теодоріх дійшов висновку що, пояснення властивостей веселки варто шукати в особливостях заломлення сонячних променів у краплях дощу; для дослідів використовував скляну кулю, наповнену водою. щоб змоделювати хід променів у краплі;
- Через 300 років (після Теодоріха) італійський монах ордену єзуїтів Марко Антоній де Домінус повторював експеримент зі скляною кулею. На підставі спостережень дійшов висновку, що веселка з'являється в результаті відбивання від внутрішньої поверхні краплі дощу і дворазового заломлення променів — при вході в краплю і при виході з неї. За життя єзуїт видав у Венеції трактат «Про райдугу зору та світла» (1611 р.). Після смерті монаха, його тіло спалили разом з трактатом;
- Французький фізик і математик Рене Декарт (1596—1650 рр.) — у 1627 р. сформулював закон заломлення і у 1637 р. збудував траєкторію променя світла: від сонця — через краплю — до ока спостерігача. До того ж його обчислення допомогли з'ясувати що крапля, котра рівномірно освітлена сонцем, для нас виглядає по-різному — в залежності від кута, під яким ми її спостерігаємо;
- Ісаак Ньютон (1643—1727 рр.) був першим хто пояснив забарвлення веселки;
- Повна теорія веселки з урахуванням дифракції світла, яка залежить від співвідношення довжини хвилі світла і розміру краплі, була побудована лише в XIX столітті Дж. Б. Ері (1836) і Дж. М. Пернтером (1897).
Причина
Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу (дузі).
Найяскравіша дуга (первинна веселка) утворена променями, що зазнали одного відбивання всередині крапель. Радіус цієї дуги становить 42°. Промені, що двічі відбилися від стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку, радіус якої більший приблизно на 10°. Порядок кольорів у ній зворотний.
Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить у напрямку, протилежному до напрямку на Сонця (Місяця), тобто одночасно бачити Сонце й веселку без використання дзеркал неможливо. Для спостерігача на землі вона зазвичай виглядає як частина дуги кола; чим він вище, тим веселка повніша — з гори або літака можна побачити й суцільне коло.
-
![image]()
Райдуга у фонтані -
![image]()
Первинна та вторинна веселка -
![image]()
Схема заломлення світла у водяній краплі (для первинної веселки) -
![image]()
Схема утворення вторинної та первинної веселки
Якщо водяні крапельки, що висять у повітрі, дуже дрібні (туман), веселка виглядає дещо по-іншому; це пояснюється хвильовими властивостями світла. Така веселка (відома як біла райдуга) ширша і значно слабше забарвлена.
У яскраву місячну ніч можна побачити місячну веселку. Людський зір влаштований так, що при слабкому освітленні працюють лише найчутливіші рецептори ока — палички, які не сприймають кольорів, тому місячна веселка виглядає білястою; чим яскравіше світло, тим «барвистіша» веселка (у її сприйняття включаються колірні рецептори — колбочки).
Послідовність кольорів
Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний (< 740 нм), помаранчевий (оранжевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (> 380 нм). Цю послідовність легко запам'ятати за мнемонічною формулою, кожне слово якої розпочинається на літеру, що відповідає кольору. Наприклад:
- Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад Фарбувати
- Чарівна Оксана Живе Знову Біля Старого Фонтану
- Чомусь Осіння Журба Завжди Буяє Сумними Фарбами
- Чоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі Файну
- Червоні Окуляри Жанки Заважають Бачити Сяйво Фіалки
- Чому Обізнані Життям Завжди Балакають Смішні Фрази?
- Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок
- Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати
- Чи Обжене Жвавенького Зайчиська Байдикуватий Ситий Фокстер'єр?
- Чекав Обіду Журналіст. З‘їв Бутерброд — Став Футболіст.
- Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій?
- Чим Образив Жайворонка Золотавий Блиск Святкового Феєрверку?
- Чапля Пообіцяла (помаранчевий, а не оранжевий) Жабці Знайти Барвистий Стиглий Фрукт
У міфології та релігії
| Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . (Січень 2021) |
У міфології веселка — символ посередництва між небом і землею.
У класичній міфології греків та римлян веселка уособлюється в Іриді, посланниці богів, зокрема Юнони. Швидка, як вітер, на золотих крильцях, вкритих росою, грається вона її крапками проти сонця, як дорогими самоцвітами.
У скандинавській міфології веселка — це Біфрьост, міст перекинений з неба на землю.
В авраамічних релігіях веселка — обіцянка прощення (припинення Потопу) і відродження:
(І Мойсея, IX, 13 — 16)«... Отже, я укладаю з вами угоду: потоп більше ніколи не знищить усього живого і більше ніколи потоп не зруйнує землі». Потім Бог додав: «Ось знак моєї угоди з вами та з кожним живим створінням, що з вами. Це угода для всіх майбутніх поколінь. Я даю свою веселку в хмарі, і вона буде знаком угоди між мною і землею. Коли я посилатиму на землю хмари, обов’язково з’являтиметься веселка. І я неодмінно буду згадувати угоду, яку уклав з вами та всіляким живим створінням, і потоп більше ніколи не знищить усього живого. Коли у хмарі з’явиться веселка, я обов’язково побачу її та згадаю про вічну угоду між мною і всіляким живим створінням на землі».
А у нас — це рура чи смок, що тягне в хмари воду з потоків, ставів та криниць, а разом із водою і втягає часом і сторонні речі — рибу, жаб, каміння, які падають потім назад на землю. Якщо веселка впирається одним кінцем не у воду а в суходіл, то це значить, що там є якесь джерело води. Пити ж із того джерела зараз після того, як із нього пила веселка, вважалось безпечним. Подекуди у нас казали, що, як дійти до того кінця веселки, що впирається в воду, то осліпнеш. Вірування в веселку, що п'є воду, відбилося і в Шевченка:
Розкажи, як за горою сонечко сідає
Як у Дніпра, веселочка воду позичає
Іноді веселку уявляють у нас, як дорогу, що нею янголи сходять із неба черпати воду, яку потім виливають на сітку, через яку йде на землю дощ.
(Драгоманов, III, ст. 97)Як виявляє й назва веселки, була вона в нас і символом радощів, веселості, бо ж і «небо, затемнене хмарами, стає веселіше, коли з'являється райдуга.
Тут мається на увазі, очевидно, ту гру барв, що робить із веселки одне з найчарівніших явищ природи. Тому й звуть її не тільки веселка, але і веселуха, чи веселиця, все з одного пня «весел»:
(Головацький, «Пісні…» IV, 545)Ой, знати, знати, хто господиня, в неї в світлиці, як у веселиці…
У Галичині веселку називають також — дуга. Нераз, як падає дощ, діти промовляють:
(подав О. Кузьмич)Вийди, вийди дуга, випий воду на погоду.
На одній із картин Цимбала ми бачимо величезну веселку над Києвом як символ минулої й будучої слави столиці України.
Веселка як прапор
Веселковий прапор досить поширений вексилографічний символ. Найдавніше відоме застосування цього прапора — прапор Імперії Інків. Нині використовується як прапор міста Куско та індіанського руху.
У часи Реформації в 1525 році Томас Мюнцер обрав веселку для прапорів повсталих німецьких селян як символ надії та нових часів.
Райдуга присутня як окремий елемент на прапорі Єврейської автономної області Росії.
Нині веселковий прапор використовується як символ руху за мир. Часто використовується як символ терпимості. З ним ототожнюється передовсім громадський рух лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних людей. Веселковий прапор можна побачити на маніфестаціях, в котрих беруть участь геї та лесбійки, або при вході до кав'ярень та ресторанів gay-friendly.
-
![image]()
Пам'ятник Томасу Мюнцеру в Штольберзі -
![image]()
Веселковий прапор -
![image]()
Індіанці Болівії з національними прапорами -
![image]()
Прапор миру в Мюнхені -
![image]()
Прапор Єврейської автономної області Росії
Див. також
Примітки
- *radъ; форма з епентичним й пояснюється народно-етимологічним переосмисленням як похідного від «рай» і «дуга»
Джерела
- Райдуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Метеорологика. Книга III 1.Публикуется по собранию сочинений Аристотеля в 4-х томах. Том 3 (Глава ІІІ) (рос.). Москва: Мысль. 1981.
- КЛАССИКА НАУКИ: Л. И. Пономарев. Числа радуги (44)
- Радуга // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- І. Франко, Приповідки, І, с. 250
- Ястребов, «Літопис…» III, 65
- Веселка, райдуга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 142. — 1000 екз.
- Л. И. Пономарев. Числа радуги. Химия и жизнь, 1981, № 10, с. 44–50 pdf
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veselka znachennya Vese lka takozh ra jduga ochevidno vid prasl radǫga atmosferne optichne yavishe sho yavlyaye soboyu odnu dvi chi dekilka spektralnih dug abo kil yaksho divitisya z povitrya sho sposterigayutsya na tli hmari yaksho vona roztashovana proti Soncya Chervonij kolir spektru mi bachimo z zovnishnogo boku pervinnoyi veselki a fioletovij iz vnutrishnogo VeselkaKolirchervonij pomaranchevij zhovtij zelenij blakitnij sinij i fioletovij Veselka u VikishovishiVeselka Veselka nad zhitlovim masivom Vigurivshina Troyeshina Kiyiv Istoriya doslidzhennyaNaukove traktuvannya fizichnoyi poyavi veselki vcheni ta filosofi namagalisya poyasniti she z davnih chasiv ponad 2000 rokiv tomu Aristotel u svoyij en zaznachav nastupne Veselka zh nikoli ne staye kolom ta yiyi duga ne bilsha pivkola Na zahodi ta shodi duga veselki najbilsha a kolo najmenshe koli zh Sonce pidnimayetsya vishe duga staye menshoyu ale kolo bilshim 7 pislya osinnogo rivnodennya koli dni korotshi veselka z yavlyayetsya u bud yakij chas dobi ale litom nikoli ne buvaye v poludni Rodzher Bekon franciskanskij monah yakij vikladav v Oksfordi spershu sposterigav za zalomlennyam sonyachnogo svitla v kristalah v krapelkah rosi na listkah u vodyanih brizkah vid obertovogo mlinovogo kolesa Potim doslidzhuvav same yavishe veselki zvernuvshi uvagu na te sho vona zavzhdi z yavlyayetsya na foni hmar abo tumanu Bekon vkazuvav sho promeni yaki povertayutsya vid veselki v oko utvoryuyut kut v 42 gradusi z promenyami sho vihodyat vid Soncya v bik veselki U najvazhlivishij praci Bekona Velikij tvir 1267 r v rozdili pro fiziku osobliva uvaga pridilyalasya same optici 1306 roku saksonskij monah Teodorih dijshov visnovku sho poyasnennya vlastivostej veselki varto shukati v osoblivostyah zalomlennya sonyachnih promeniv u kraplyah doshu dlya doslidiv vikoristovuvav sklyanu kulyu napovnenu vodoyu shob zmodelyuvati hid promeniv u krapli Cherez 300 rokiv pislya Teodoriha italijskij monah ordenu yezuyitiv Marko Antonij de Dominus povtoryuvav eksperiment zi sklyanoyu kuleyu Na pidstavi sposterezhen dijshov visnovku sho veselka z yavlyayetsya v rezultati vidbivannya vid vnutrishnoyi poverhni krapli doshu i dvorazovogo zalomlennya promeniv pri vhodi v kraplyu i pri vihodi z neyi Za zhittya yezuyit vidav u Veneciyi traktat Pro rajdugu zoru ta svitla 1611 r Pislya smerti monaha jogo tilo spalili razom z traktatom Francuzkij fizik i matematik Rene Dekart 1596 1650 rr u 1627 r sformulyuvav zakon zalomlennya i u 1637 r zbuduvav trayektoriyu promenya svitla vid soncya cherez kraplyu do oka sposterigacha Do togo zh jogo obchislennya dopomogli z yasuvati sho kraplya kotra rivnomirno osvitlena soncem dlya nas viglyadaye po riznomu v zalezhnosti vid kuta pid yakim mi yiyi sposterigayemo Isaak Nyuton 1643 1727 rr buv pershim hto poyasniv zabarvlennya veselki Povna teoriya veselki z urahuvannyam difrakciyi svitla yaka zalezhit vid spivvidnoshennya dovzhini hvili svitla i rozmiru krapli bula pobudovana lishe v XIX stolitti Dzh B Eri 1836 i Dzh M Pernterom 1897 PrichinaVeselka pov yazana z zalomlennyam i vidbittyam deyakoyu miroyu i z difrakciyeyu sonyachnogo svitla u vodyanih kraplyah zvazhenih u povitri Ci krapelki po riznomu vidhilyayut svitlo riznih koloriv u rezultati chogo bile svitlo rozkladayetsya na spektr Sposterigach sho stoyit spinoyu do dzherela svitla bachit riznobarvne svitinnya sho vihodit iz prostoru po koncentrichnomu kolu duzi Najyaskravisha duga pervinna veselka utvorena promenyami sho zaznali odnogo vidbivannya vseredini krapel Radius ciyeyi dugi stanovit 42 Promeni sho dvichi vidbilisya vid stinok krapli zseredini utvoryuyut vtorinnu veselku radius yakoyi bilshij priblizno na 10 Poryadok koloriv u nij zvorotnij Centr kola dugu yakogo opisuye veselka zavzhdi lezhit u napryamku protilezhnomu do napryamku na Soncya Misyacya tobto odnochasno bachiti Sonce j veselku bez vikoristannya dzerkal nemozhlivo Dlya sposterigacha na zemli vona zazvichaj viglyadaye yak chastina dugi kola chim vin vishe tim veselka povnisha z gori abo litaka mozhna pobachiti j sucilne kolo Rajduga u fontani Pervinna ta vtorinna veselka Shema zalomlennya svitla u vodyanij krapli dlya pervinnoyi veselki Shema utvorennya vtorinnoyi ta pervinnoyi veselki Yaksho vodyani krapelki sho visyat u povitri duzhe dribni tuman veselka viglyadaye desho po inshomu ce poyasnyuyetsya hvilovimi vlastivostyami svitla Taka veselka vidoma yak bila rajduga shirsha i znachno slabshe zabarvlena U yaskravu misyachnu nich mozhna pobachiti misyachnu veselku Lyudskij zir vlashtovanij tak sho pri slabkomu osvitlenni pracyuyut lishe najchutlivishi receptori oka palichki yaki ne sprijmayut koloriv tomu misyachna veselka viglyadaye bilyastoyu chim yaskravishe svitlo tim barvistisha veselka u yiyi sprijnyattya vklyuchayutsya kolirni receptori kolbochki Poslidovnist kolorivDiv takozh Perevernuta veselka Veselka u lisi pislya doshu Tradicijno umovno vidilyayut sim koloriv veselki v poslidovnosti zmenshennya dovzhini svitlovoyi hvili chervonij lt 740 nm pomaranchevij oranzhevij zhovtij zelenij blakitnij sinij fioletovij gt 380 nm Cyu poslidovnist legko zapam yatati za mnemonichnoyu formuloyu kozhne slovo yakoyi rozpochinayetsya na literu sho vidpovidaye koloru Napriklad Charivnicya Osin Zhar ptahu Zaklikaye Babin Sad Farbuvati Charivna Oksana Zhive Znovu Bilya Starogo Fontanu Chomus Osinnya Zhurba Zavzhdi Buyaye Sumnimi Farbami Cholovik Ohoche Zhinku Zamizh Bere Sobi Fajnu Chervoni Okulyari Zhanki Zavazhayut Bachiti Syajvo Fialki Chomu Obiznani Zhittyam Zavzhdi Balakayut Smishni Frazi Chervonij Orel Zhive Za Bajrakom Sered Fialok Chaplya Osin Zhde Zavzyato Bude Sani Farbuvati Chi Obzhene Zhvavenkogo Zajchiska Bajdikuvatij Sitij Fokster yer Chekav Obidu Zhurnalist Z yiv Buterbrod Stav Futbolist Chi Omelko Zhiti Zmozhe Bez Svoyih Fantazij Chim Obraziv Zhajvoronka Zolotavij Blisk Svyatkovogo Feyerverku Chaplya Poobicyala pomaranchevij a ne oranzhevij Zhabci Znajti Barvistij Stiglij FruktU mifologiyi ta religiyiCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Sichen 2021 U mifologiyi veselka simvol poserednictva mizh nebom i zemleyu U klasichnij mifologiyi grekiv ta rimlyan veselka uosoblyuyetsya v Iridi poslannici bogiv zokrema Yunoni Shvidka yak viter na zolotih krilcyah vkritih rosoyu grayetsya vona yiyi krapkami proti soncya yak dorogimi samocvitami U skandinavskij mifologiyi veselka ce Bifrost mist perekinenij z neba na zemlyu V avraamichnih religiyah veselka obicyanka proshennya pripinennya Potopu i vidrodzhennya Otzhe ya ukladayu z vami ugodu potop bilshe nikoli ne znishit usogo zhivogo i bilshe nikoli potop ne zrujnuye zemli Potim Bog dodav Os znak moyeyi ugodi z vami ta z kozhnim zhivim stvorinnyam sho z vami Ce ugoda dlya vsih majbutnih pokolin Ya dayu svoyu veselku v hmari i vona bude znakom ugodi mizh mnoyu i zemleyu Koli ya posilatimu na zemlyu hmari obov yazkovo z yavlyatimetsya veselka I ya neodminno budu zgaduvati ugodu yaku uklav z vami ta vsilyakim zhivim stvorinnyam i potop bilshe nikoli ne znishit usogo zhivogo Koli u hmari z yavitsya veselka ya obov yazkovo pobachu yiyi ta zgadayu pro vichnu ugodu mizh mnoyu i vsilyakim zhivim stvorinnyam na zemli I Mojseya IX 13 16 A u nas ce rura chi smok sho tyagne v hmari vodu z potokiv staviv ta krinic a razom iz vodoyu i vtyagaye chasom i storonni rechi ribu zhab kaminnya yaki padayut potim nazad na zemlyu Yaksho veselka vpirayetsya odnim kincem ne u vodu a v suhodil to ce znachit sho tam ye yakes dzherelo vodi Piti zh iz togo dzherela zaraz pislya togo yak iz nogo pila veselka vvazhalos bezpechnim Podekudi u nas kazali sho yak dijti do togo kincya veselki sho vpirayetsya v vodu to oslipnesh Viruvannya v veselku sho p ye vodu vidbilosya i v Shevchenka Rozkazhi yak za goroyu sonechko sidaye Yak u Dnipra veselochka vodu pozichaye Inodi veselku uyavlyayut u nas yak dorogu sho neyu yangoli shodyat iz neba cherpati vodu yaku potim vilivayut na sitku cherez yaku jde na zemlyu dosh Yak viyavlyaye j nazva veselki bula vona v nas i simvolom radoshiv veselosti bo zh i nebo zatemnene hmarami staye veselishe koli z yavlyayetsya rajduga Dragomanov III st 97 Tut mayetsya na uvazi ochevidno tu gru barv sho robit iz veselki odne z najcharivnishih yavish prirodi Tomu j zvut yiyi ne tilki veselka ale i veseluha chi veselicya vse z odnogo pnya vesel Oj znati znati hto gospodinya v neyi v svitlici yak u veselici Golovackij Pisni IV 545 U Galichini veselku nazivayut takozh duga Neraz yak padaye dosh diti promovlyayut Vijdi vijdi duga vipij vodu na pogodu podav O Kuzmich Na odnij iz kartin Cimbala mi bachimo velicheznu veselku nad Kiyevom yak simvol minuloyi j buduchoyi slavi stolici Ukrayini Veselka yak praporDokladnishe Veselkovij prapor Veselkovij prapor dosit poshirenij veksilografichnij simvol Najdavnishe vidome zastosuvannya cogo prapora prapor Imperiyi Inkiv Nini vikoristovuyetsya yak prapor mista Kusko ta indianskogo ruhu U chasi Reformaciyi v 1525 roci Tomas Myuncer obrav veselku dlya praporiv povstalih nimeckih selyan yak simvol nadiyi ta novih chasiv Rajduga prisutnya yak okremij element na prapori Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Rosiyi Nini veselkovij prapor vikoristovuyetsya yak simvol ruhu za mir Chasto vikoristovuyetsya yak simvol terpimosti Z nim ototozhnyuyetsya peredovsim gromadskij ruh lesbijok geyiv biseksualiv ta transgendernih lyudej Veselkovij prapor mozhna pobachiti na manifestaciyah v kotrih berut uchast geyi ta lesbijki abo pri vhodi do kav yaren ta restoraniv gay friendly Pam yatnik Tomasu Myunceru v Shtolberzi Veselkovij prapor Indianci Boliviyi z nacionalnimi praporami Prapor miru v Myunheni Prapor Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti RosiyiDiv takozhVognyana rajduga Efekt TindalyaPrimitki rad forma z epentichnim j poyasnyuyetsya narodno etimologichnim pereosmislennyam yak pohidnogo vid raj i duga DzherelaRajduga Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Meteorologika Kniga III 1 Publikuetsya po sobraniyu sochinenij Aristotelya v 4 h tomah Tom 3 Glava III ros Moskva Mysl 1981 KLASSIKA NAUKI L I Ponomarev Chisla radugi 44 Raduga Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros I Franko Pripovidki I s 250 Yastrebov Litopis III 65 Veselka rajduga Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 142 1000 ekz L I Ponomarev Chisla radugi Himiya i zhizn 1981 10 s 44 50 pdfPosilannya