Ця стаття є кандидатом на вилучення Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія

Перевернута веселка (також відома як CZA, Дуга Браве) — фізичне явище, яке має природу звичайної веселки^[]^{[ — ]}, а її кольори розташовані в зворотному порядку — від фіолетового до червоного. На відміну від традиційної веселки, «перевернута веселка» з'являється на чистому небосхилі, без дощових хмар. Промені сонця повинні висвітлювати під певним кутом тонку завісу хмар на висоті 7 — 8 тисяч метрів. На подібній висоті перисті хмари складаються з маленьких кристалів льоду. Коли опуклі хмари з крижаних кристалів потрапляють під сонячні промені світло відбивається в атмосферу.

Перевернута веселка. Помічена в Маунт-Вернон, штат Вашингтон. : 10 червня 2024

Демонстраційний експеримент аналогічної рефракції для CZA. Тут вона помилково позначена як штучна веселка в книзі Гілберта

Яскраві кругові дуги утворюються, коли Сонце знаходиться приблизно на 15°-25° над горизонтом, найяскравіші на висоті 22°. Кутова ширина дуги тоді становить близько 1,2°-3°, збільшуючись зі збільшенням висоти Сонця, становлячи близько 1,5° на висоті 22°.

Розподіл інтенсивності вздовж циркумзенітальної дуги вимагає врахування кількох ефектів: амплітуди відбиття та пропускання Френеля, ^[en], хроматичну дисперсію (тобто ширину дуги), азимутальна кутова дисперсія (групування променів) і геометричні обмеження.

Всупереч громадській обізнаності, CZA не є рідкісним явищем, але його, як правило, не помічають, оскільки воно відбувається так далеко. Варто звернути увагу на це, коли видно паргелій (sun dogs), оскільки кристали льоду, які їх викликають, відповідають за CZA.

Джерела

"Artificial circumzenithal and circumhorizontal arcs", M. Selmke and S. Selmke, American Journal of Physics (Am. J. Phys.) Vol. 85(8), p.575-581 link
Gilbert light experiments for boys - (1920), p. 98, Experiment No. 94 link
"Mémoire sur les halos et les phénomènes optiques qui les accompagnent", J. de l' École Royale Polytechnique 31(18), 1-270, A. Bravais, 1847
Physics of the circumzenithal arc. Процитовано 1 листопада 2012.
"Frequency analysis of the circumzenithal arc: Evidence for the oscillation of ice-crystal plates in the upper atmosphere," J. Opt. Soc. Am. 69(8), 1119–1122 (1979)
Circumzenithal Arc. www.atoptics.co.uk.

Посилання

David K. Lynch and William Livingston (2001). Color and Light in Nature (англ.) (вид. 2). ISBN .
Les Cowley. Circumzenithal Arc. Atmospheric optics (Blog). Процитовано 23 квітня 2007.
Les Cowley. CZA - Effect of solar altitude (Blog). Atmospheric Optics. Процитовано 23 квітня 2007.

[artificial-circumhor-1] "Artificial circumzenithal and circumhorizontal arcs", M. Selmke and S. Selmke, American Journal of Physics (Am. J. Phys.) Vol. 85(8), p.575-581 link

[Gilbert1920-2] Gilbert light experiments for boys - (1920), p. 98, Experiment No. 94 link

[Bravais-3] "Mémoire sur les halos et les phénomènes optiques qui les accompagnent", J. de l' École Royale Polytechnique 31(18), 1-270, A. Bravais, 1847

[4] Physics of the circumzenithal arc. Процитовано 1 листопада 2012.

[5] "Frequency analysis of the circumzenithal arc: Evidence for the oscillation of ice-crystal plates in the upper atmosphere," J. Opt. Soc. Am. 69(8), 1119–1122 (1979)

[6] Circumzenithal Arc. www.atoptics.co.uk.