Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Атмосфе́ра Землі́ (від грец. άτμός — пара і σφαῖρα — куля) — атмосфера планети Земля, одна з геосфер, суміш газів, що оточують Землю, та утримуються завдяки силі тяжіння. Атмосфера здебільшого складається з азоту (N2, 78,08 % об.) і кисню (O2, 20,95 % об.). Решта — це аргон (0,93 % об.) та вуглекислий газ (CO2,0,03 % об.) із неоном, гелієм, метаном, криптоном, воднем та невеликими домішками інших газів (разом до 0,01 %). Крім того, атмосфера містить близько 1,3—1,5·1016 кг води, основну масу якої зосереджено у тропосфері.
Атмосфера Землі створює атмосферний тиск, поглинає більшість метеороїдів і ультрафіолетове сонячне випромінювання, нагріває поверхню за рахунок утримання тепла (парниковий ефект), зменшує різницю температур між днем і ніччю. Саме атмосфера дозволяє існувати воді в рідкому стані та життю на Землі.
Значення атмосфери
Попри те, що маса атмосфери становить лише одну мільйонну частку маси Землі, вона відіграє вирішальну роль у різних природних циклах (кругообігу води, вуглецевому циклі і азотному циклі).
Атмосфера забезпечує:
- фотосинтез та дихання;
- захист живих організмів від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання, що відбувається завдяки наявності озонового шару;
- перенесення тепла і вологи;
- регулювання сезонного й добового коливання температури (якби не існувало атмосфери Землі, добові коливання температури на поверхні сягали б 200° C);
- існування атмосфери обумовлює низку складних екзогенних процесів:
- вивітрювання гірських порід,
- активність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо.
Будова атмосфери
Відповідно до зміни температури з висотою в атмосфері виділяють такі шари:
- тропосфера — до 8—10 км у полярних областях та до 18 км — над екватором. У тропосфері зосереджено майже 80 % атмосферного повітря, майже всю водяну пару, тут утворюються хмари і випадають опади. Теплообмін у тропосфері здійснюється здебільшого конвективно. Процеси, що відбуваються в тропосфері, безпосередньо впливають на життя та діяльність людей. Температура у тропосфері з висотою знижується в середньому на 6 °C на 1 км, а тиск — на 11 мм рт. ст. на кожні 100 м. Умовною межею тропосфери вважають тропопаузу, у якій зниження температури з висотою припиняється.
- стратосфера — від тропопаузи до стратопаузи, яка розташована на висоті близько 20—55 км. Відзначається незначним збільшенням температури з висотою, яка сягає локального максимуму на верхній межі. На висоті 20—25 км у стратосфері розташовано шар озону, який захищає живі організми від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання.
- мезосфера — розташована на висотах 55—85 км. Температура поступово падає (від 0 °C у стратопаузі до −70 — −90 °C у мезопаузі).
- термосфера — пролягає на висотах від 85 до 400—800 км. Температура зростає з висотою (від 200 K до 500—2000 K у термопаузі).
За ступенем іонізації атмосфери в ній вирізняють нейтральний шар (нейтросферу) — до висоти 90 км, та іонізований шар — іоносферу — вище 90 км.
За однорідністю атмосферу поділяють на гомосферу (однорідну атмосферу постійного хімічного складу) та гетеросферу (склад атмосфери змінюється з висотою). Умовною межею між ними є гомопауза на висоті близько 100 км.
Умовною межею атмосфери й космічного простору іноді вважають лінію Кармана, що пролягає на висоті 100 км. Вважається, що вище цієї межі неможливі аеродинамічні польоти (внаслідок надто низької густини атмосфери), через це, для польотів можна застосовувати лише ракети. Однак навіть на висоті більше 100 км опір атмосфери для космічних кораблів досить відчутний.
Верхня частина атмосфери, де концентрація молекул знижується настільки, що вони рухаються переважно балістичними траєкторіями, майже без зіткнень між собою, має назву екзосфера. Вона починається на висоті близько 550 км, складається переважно з гелію та водню й поступово переходить у міжпланетний простір.
Еталонна атмосфера
В атмосферній хімії — штучно виготовлений газовий зразок чистого повітря, який може містити чітко визначені кількості певних контамінантів, що звичайно використовується як стандарт для калібрування аналітичних приладів.
Еволюція атмосфери
Первинна атмосфера
Атмосфера Землі, як і гідросфера, утворилися внаслідок дегазації мантії. Основними компонентами газів, що виділялися з надр Землі, як і в інших планет — Марса і Венери, — були вуглекислий газ і водяна пара, інші складники були присутні лише у вигляді слідів. Склад первинної атмосфери Землі, що утворилася завдяки виділенню газів і води під час розплавлення планетної речовини, був подібний до складу летких компонентів у сучасних вулканічних виверженнях. Гази, що виділяються з сучасних вулканів, містять переважно водяну пару. У складі газів базальтових лав [en] з температурами до 1200 °С водяна пара становить 70—80 % за об'ємом. У фумарольних газах Курильських островів із температурами близько 100 °С міститься 79,7 % водяної пари. Наступним за значенням складовим компонентом атмосфери, є вуглекислий газ. У газах із лав його вміст становить від 6 до 15 %. Крім водяної пари з лав відганяються й інші компоненти:
- за температур 800—1000 °С це переважно «кислі дими» — HCl і HF
- за температур 500 °С — сірка та її сполуки — H2S, SO2 та ін.
- за нижчих температур — борна кислота і солі амонію.
Киснева атмосфера
Подальша еволюція атмосфери пов'язана головним чином із появою й розвитком органічного світу, перш за все рослинності. Приблизно 2,4-2,0 мільярдів років тому сталася киснева катастрофа, в результаті якої склад атмосфери зазнав кардинальних змін: кількість вуглекислого газу зменшилась з приблизно 90% до невеликої частки, а кількість кисню швидко зросла. При цьому атмосфера перетворилася з відновної на окисну. До цього часу будь-який кисень, що вироблявся в результаті фотосинтезу, витрачався на окислення відновлених матеріалів, зокрема заліза. Але коли всі наявні запаси відновлених матеріалів вичерпались, вільні молекули кисню почали накопичуватися в атмосфері.
Кількість кисню в атмосфері коливалась протягом останніх 600 мільйонів років, досягнувши піку близько 30% приблизно 280 мільйонів років тому, що значно перевищує сьогоднішні 21%. Два основних процеси керують змінами в атмосфері: рослини використовують вуглекислий газ з атмосфери та вивільняють кисень, а потім рослини використовують деяку кількість кисню вночі за допомогою процесу фотодихання, тоді як решта кисню використовується для розщеплення органічних матеріалів. Розпад піриту та виверження вулканів призводять до вивільнення сірки в атмосферу, яка реагує з киснем і, отже, зменшує його кількість в атмосфері. Однак виверження вулканів також виділяє вуглекислий газ, який рослини можуть перетворювати на кисень. Причина зміни кількості кисню в атмосфері невідома. Періоди з великою кількістю кисню в атмосфері пов'язані з бурхливим розвитком тварин.
Вплив людини на атмосферу Землі
Атмосфера Землі зазнає значного впливу життєдіяльності людини. Близько 300 млн автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн т оксидів вуглецю, понад 100 млн т вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю[]. Найпотужніші виробники викидів в атмосферу: ТЕС, металургійна, хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт
Постійне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей та призводить до хвороб. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і таким чином знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів, а також знижувати видимість. Численні дослідження показали[], що на тлі патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється дужче.
Важливою екологічною проблемою стали кислотні дощі. Щорічно внаслідок спалювання викопного палива в атмосферу надходить до 15 млн т двоокису сірки[], який, сполучаючись із водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом із дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, рослинність, споруди та інше.
Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здоров'я і санітарні умови життя людей.
Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може викликати потепління клімату внаслідок парникового ефекту[]. Суть його полягає в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, буде затримувати повернення у верхні шари атмосфери теплового випромінювання. Через це, у нижніх шарах атмосфери підвищуватиметься температура, що, своєю чергою, призведе до танення льодовиків, снігів, підйому рівня океанів і морів, затоплення значної частини суші.
Інші екологічні проблеми
Американський астронавт Скотт Келлі що найбільше з усіх людей провів часу у космосі та став послом United24 під час російської навали в Україну 2022 року, перебуваючи в Києві, розповів, що атмосфера з космічної станції виглядає тонкою ледве помітною тендітною оболонкою (ніби серпанок), яку легко зруйнувати.
Див. також
Джерела
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
- Земля // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 168. — .
- О.Г. Сорохтин (2002). Глава 10. ПРОИСХОЖДЕНИЕ И ЭВОЛЮЦИЯ АТМОСФЕРЫ НА ЗЕМЛЕ. . M:: Изд-во МГУ. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 25 серпня 2012.(рос.)
- Монин А.С. ГЛАВА 5: ИСТОРИЯ АТМОСФЕРЫ И ГИДРОСФЕРЫ // История Земли. — Ленинград : Наука, 1977. — 228 с.(рос.)
- Martin, Daniel; McKenna, Helen; Livina, Valerie (2016). The human physiological impact of global deoxygenation. The Journal of Physiological Sciences. 67 (1): 97—106. doi:10.1007/s12576-016-0501-0. ISSN 1880-6546. PMC 5138252. PMID 27848144.
- Graph: Atmospheric Oxygen and CO2 vs Time
- Lyons, Timothy W.; Reinhard, Christopher T.; Planavsky, Noah J. (February 2014). The rise of oxygen in Earth’s early ocean and atmosphere. Nature. 506 (7488): 307—315. doi:10.1038/nature13068. ISSN 0028-0836.
Література
- (рос.) Дмитриев М. Т., Павлов В. Н. Атмосфера и человек. — М. : Знание, 1983. — 64 с.
Посилання
- Атмосфера [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- [[https://web.archive.org/web/20160307121054/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44601 Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Атмосфера] // ЕСУ
- Атмосфера // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 12.
- https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3622912-astronavt-skott-kelli-vidvidav-ditej-v-ohmatditi.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro atmosferu planeti Zemlya Pro inshi znachennya slova atmosfera div Atmosfera znachennya Atmosfe ra Zemli vid grec atmos para i sfaῖra kulya atmosfera planeti Zemlya odna z geosfer sumish gaziv sho otochuyut Zemlyu ta utrimuyutsya zavdyaki sili tyazhinnya Atmosfera zdebilshogo skladayetsya z azotu N2 78 08 ob i kisnyu O2 20 95 ob Reshta ce argon 0 93 ob ta vuglekislij gaz CO2 0 03 ob iz neonom geliyem metanom kriptonom vodnem ta nevelikimi domishkami inshih gaziv razom do 0 01 Krim togo atmosfera mistit blizko 1 3 1 5 1016 kg vodi osnovnu masu yakoyi zoseredzheno u troposferi Atmosfera Zemli stvoryuye atmosfernij tisk poglinaye bilshist meteoroyidiv i ultrafioletove sonyachne viprominyuvannya nagrivaye poverhnyu za rahunok utrimannya tepla parnikovij efekt zmenshuye riznicyu temperatur mizh dnem i nichchyu Same atmosfera dozvolyaye isnuvati vodi v ridkomu stani ta zhittyu na Zemli Znachennya atmosferiPopri te sho masa atmosferi stanovit lishe odnu miljonnu chastku masi Zemli vona vidigraye virishalnu rol u riznih prirodnih ciklah krugoobigu vodi vuglecevomu cikli i azotnomu cikli Atmosfera zabezpechuye fotosintez ta dihannya zahist zhivih organizmiv vid zgubnogo vplivu ultrafioletovogo viprominyuvannya sho vidbuvayetsya zavdyaki nayavnosti ozonovogo sharu perenesennya tepla i vologi regulyuvannya sezonnogo j dobovogo kolivannya temperaturi yakbi ne isnuvalo atmosferi Zemli dobovi kolivannya temperaturi na poverhni syagali b 200 C isnuvannya atmosferi obumovlyuye nizku skladnih ekzogennih procesiv vivitryuvannya girskih porid aktivnist prirodnih vod merzloti lodovikiv tosho Budova atmosferiVidpovidno do zmini temperaturi z visotoyu v atmosferi vidilyayut taki shari troposfera do 8 10 km u polyarnih oblastyah ta do 18 km nad ekvatorom U troposferi zoseredzheno majzhe 80 atmosfernogo povitrya majzhe vsyu vodyanu paru tut utvoryuyutsya hmari i vipadayut opadi Teploobmin u troposferi zdijsnyuyetsya zdebilshogo konvektivno Procesi sho vidbuvayutsya v troposferi bezposeredno vplivayut na zhittya ta diyalnist lyudej Temperatura u troposferi z visotoyu znizhuyetsya v serednomu na 6 C na 1 km a tisk na 11 mm rt st na kozhni 100 m Umovnoyu mezheyu troposferi vvazhayut tropopauzu u yakij znizhennya temperaturi z visotoyu pripinyayetsya stratosfera vid tropopauzi do stratopauzi yaka roztashovana na visoti blizko 20 55 km Vidznachayetsya neznachnim zbilshennyam temperaturi z visotoyu yaka syagaye lokalnogo maksimumu na verhnij mezhi Na visoti 20 25 km u stratosferi roztashovano shar ozonu yakij zahishaye zhivi organizmi vid zgubnogo vplivu ultrafioletovogo viprominyuvannya mezosfera roztashovana na visotah 55 85 km Temperatura postupovo padaye vid 0 C u stratopauzi do 70 90 C u mezopauzi termosfera prolyagaye na visotah vid 85 do 400 800 km Temperatura zrostaye z visotoyu vid 200 K do 500 2000 K u termopauzi Za stupenem ionizaciyi atmosferi v nij viriznyayut nejtralnij shar nejtrosferu do visoti 90 km ta ionizovanij shar ionosferu vishe 90 km Za odnoridnistyu atmosferu podilyayut na gomosferu odnoridnu atmosferu postijnogo himichnogo skladu ta geterosferu sklad atmosferi zminyuyetsya z visotoyu Umovnoyu mezheyu mizh nimi ye gomopauza na visoti blizko 100 km Umovnoyu mezheyu atmosferi j kosmichnogo prostoru inodi vvazhayut liniyu Karmana sho prolyagaye na visoti 100 km Vvazhayetsya sho vishe ciyeyi mezhi nemozhlivi aerodinamichni poloti vnaslidok nadto nizkoyi gustini atmosferi cherez ce dlya polotiv mozhna zastosovuvati lishe raketi Odnak navit na visoti bilshe 100 km opir atmosferi dlya kosmichnih korabliv dosit vidchutnij Verhnya chastina atmosferi de koncentraciya molekul znizhuyetsya nastilki sho voni ruhayutsya perevazhno balistichnimi trayektoriyami majzhe bez zitknen mizh soboyu maye nazvu ekzosfera Vona pochinayetsya na visoti blizko 550 km skladayetsya perevazhno z geliyu ta vodnyu j postupovo perehodit u mizhplanetnij prostir Etalonna atmosferaV atmosfernij himiyi shtuchno vigotovlenij gazovij zrazok chistogo povitrya yakij mozhe mistiti chitko viznacheni kilkosti pevnih kontaminantiv sho zvichajno vikoristovuyetsya yak standart dlya kalibruvannya analitichnih priladiv Evolyuciya atmosferi angl Kolivannya temperaturi atmosferi Zemli z chasiv mezozoyu do sogodennyaPervinna atmosfera Atmosfera Zemli yak i gidrosfera utvorilisya vnaslidok degazaciyi mantiyi Osnovnimi komponentami gaziv sho vidilyalisya z nadr Zemli yak i v inshih planet Marsa i Veneri buli vuglekislij gaz i vodyana para inshi skladniki buli prisutni lishe u viglyadi slidiv Sklad pervinnoyi atmosferi Zemli sho utvorilasya zavdyaki vidilennyu gaziv i vodi pid chas rozplavlennya planetnoyi rechovini buv podibnij do skladu letkih komponentiv u suchasnih vulkanichnih viverzhennyah Gazi sho vidilyayutsya z suchasnih vulkaniv mistyat perevazhno vodyanu paru U skladi gaziv bazaltovih lav en z temperaturami do 1200 S vodyana para stanovit 70 80 za ob yemom U fumarolnih gazah Kurilskih ostroviv iz temperaturami blizko 100 S mistitsya 79 7 vodyanoyi pari Nastupnim za znachennyam skladovim komponentom atmosferi ye vuglekislij gaz U gazah iz lav jogo vmist stanovit vid 6 do 15 Krim vodyanoyi pari z lav vidganyayutsya j inshi komponenti za temperatur 800 1000 S ce perevazhno kisli dimi HCl i HF za temperatur 500 S sirka ta yiyi spoluki H2S SO2 ta in za nizhchih temperatur borna kislota i soli amoniyu Kisneva atmosfera Vmist kisnyu v atmosferi za ostannij milyard rokivDokladnishe Kisneva katastrofa Podalsha evolyuciya atmosferi pov yazana golovnim chinom iz poyavoyu j rozvitkom organichnogo svitu persh za vse roslinnosti Priblizno 2 4 2 0 milyardiv rokiv tomu stalasya kisneva katastrofa v rezultati yakoyi sklad atmosferi zaznav kardinalnih zmin kilkist vuglekislogo gazu zmenshilas z priblizno 90 do nevelikoyi chastki a kilkist kisnyu shvidko zrosla Pri comu atmosfera peretvorilasya z vidnovnoyi na okisnu Do cogo chasu bud yakij kisen sho viroblyavsya v rezultati fotosintezu vitrachavsya na okislennya vidnovlenih materialiv zokrema zaliza Ale koli vsi nayavni zapasi vidnovlenih materialiv vicherpalis vilni molekuli kisnyu pochali nakopichuvatisya v atmosferi Kilkist kisnyu v atmosferi kolivalas protyagom ostannih 600 miljoniv rokiv dosyagnuvshi piku blizko 30 priblizno 280 miljoniv rokiv tomu sho znachno perevishuye sogodnishni 21 Dva osnovnih procesi keruyut zminami v atmosferi roslini vikoristovuyut vuglekislij gaz z atmosferi ta vivilnyayut kisen a potim roslini vikoristovuyut deyaku kilkist kisnyu vnochi za dopomogoyu procesu fotodihannya todi yak reshta kisnyu vikoristovuyetsya dlya rozsheplennya organichnih materialiv Rozpad piritu ta viverzhennya vulkaniv prizvodyat do vivilnennya sirki v atmosferu yaka reaguye z kisnem i otzhe zmenshuye jogo kilkist v atmosferi Odnak viverzhennya vulkaniv takozh vidilyaye vuglekislij gaz yakij roslini mozhut peretvoryuvati na kisen Prichina zmini kilkosti kisnyu v atmosferi nevidoma Periodi z velikoyu kilkistyu kisnyu v atmosferi pov yazani z burhlivim rozvitkom tvarin Vpliv lyudini na atmosferu Zemli Yavisha teploperenesennya v zemnij atmosferi Atmosfera Zemli zaznaye znachnogo vplivu zhittyediyalnosti lyudini Blizko 300 mln avtomobiliv shorichno vikidayut v atmosferu 400 mln t oksidiv vuglecyu ponad 100 mln t vuglevodiv sotni tisyach tonn svincyu dzherelo Najpotuzhnishi virobniki vikidiv v atmosferu TES metalurgijna himichna naftohimichna celyulozna ta inshi galuzi promislovosti avtotransport Dokladnishe Smog Postijne vdihannya zabrudnenogo povitrya pomitno pogirshuye zdorov ya lyudej ta prizvodit do hvorob Gazopodibni i pilovi domishki mozhut nadavati povitryu nepriyemnogo zapahu podraznyuvati slizovi obolonki ochej verhnih dihalnih shlyahiv i takim chinom znizhuvati yihni zahisni funkciyi buti prichinoyu hronichnih bronhitiv ta zahvoryuvan legeniv a takozh znizhuvati vidimist Chislenni doslidzhennya pokazali dzherelo sho na tli patologichnih vidhilen v organizmi zahvoryuvannya legeniv sercya pechinki nirok ta inshih organiv shkidliva diya atmosfernogo zabrudnennya proyavlyayetsya duzhche Vazhlivoyu ekologichnoyu problemoyu stali kislotni doshi Shorichno vnaslidok spalyuvannya vikopnogo paliva v atmosferu nadhodit do 15 mln t dvookisu sirki dzherelo yakij spoluchayuchis iz vodoyu utvoryuye slabkij rozchin sirchanoyi kisloti sho razom iz doshem vipadaye na zemlyu Kislotni doshi negativno vplivayut na lyudej roslinnist sporudi ta inshe Dokladnishe Kislotni doshi Zabrudnennya atmosfernogo povitrya mozhe takozh oposeredkovano vplivati na zdorov ya i sanitarni umovi zhittya lyudej Nakopichennya v atmosferi vuglekislogo gazu mozhe viklikati poteplinnya klimatu vnaslidok parnikovogo efektu dzherelo Sut jogo polyagaye v tomu sho shar dvookisu vuglekislogo gazu yakij vilno propuskaye sonyachnu radiaciyu do Zemli bude zatrimuvati povernennya u verhni shari atmosferi teplovogo viprominyuvannya Cherez ce u nizhnih sharah atmosferi pidvishuvatimetsya temperatura sho svoyeyu chergoyu prizvede do tanennya lodovikiv snigiv pidjomu rivnya okeaniv i moriv zatoplennya znachnoyi chastini sushi Dokladnishe Parnikovij efektInshi ekologichni problemiAmerikanskij astronavt Skott Kelli sho najbilshe z usih lyudej proviv chasu u kosmosi ta stav poslom United24 pid chas rosijskoyi navali v Ukrayinu 2022 roku perebuvayuchi v Kiyevi rozpoviv sho atmosfera z kosmichnoyi stanciyi viglyadaye tonkoyu ledve pomitnoyu tenditnoyu obolonkoyu nibi serpanok yaku legko zrujnuvati Rujnuvannya ozonovogo sharu Yaderna nich i yaderna zimaDiv takozhPovitrya Priroda Kosmichnij prostir Ohorona dovkillya Gomeostaz Svitove spozhivannya energiyiDzherela Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Zemlya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 168 ISBN 966 613 263 X O G Sorohtin 2002 Glava 10 PROISHOZhDENIE I EVOLYuCIYa ATMOSFERY NA ZEMLE M Izd vo MGU Arhiv originalu za 24 veresnya 2012 Procitovano 25 serpnya 2012 ros Monin A S GLAVA 5 ISTORIYa ATMOSFERY I GIDROSFERY Istoriya Zemli Leningrad Nauka 1977 228 s ros Martin Daniel McKenna Helen Livina Valerie 2016 The human physiological impact of global deoxygenation The Journal of Physiological Sciences 67 1 97 106 doi 10 1007 s12576 016 0501 0 ISSN 1880 6546 PMC 5138252 PMID 27848144 Graph Atmospheric Oxygen and CO2 vs Time Lyons Timothy W Reinhard Christopher T Planavsky Noah J February 2014 The rise of oxygen in Earth s early ocean and atmosphere Nature 506 7488 307 315 doi 10 1038 nature13068 ISSN 0028 0836 Literatura ros Dmitriev M T Pavlov V N Atmosfera i chelovek M Znanie 1983 64 s PosilannyaAtmosfera 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya https web archive org web 20160307121054 http esu com ua search articles php id 44601 Arhivovano7 bereznya 2016 u Wayback Machine Atmosfera ESU Atmosfera navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 12 https www ukrinform ua rubric uarazom 3622912 astronavt skott kelli vidvidav ditej v ohmatditi html