Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парнико вий ефе кт явище в атмосфері Землі та інших планет при якому енергія сонячних променів відбиваючись від поверхні

Парниковий ефект

Парниковий ефект

Парнико́вий ефе́кт — явище в атмосфері Землі та інших планет, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні, не може повернутися у космос, оскільки затримується в атмосфері молекулами різних парникових газів, що призводить до підвищення температури поверхні. Без парникового ефекту температура поверхні Землі за оцінками була б приблизно на 33° нижчою, ніж є насправді, і становила б -18 °C[]. Парниковий ефект суттєвий також на Марсі та, особливо, на Венері.

image

Парниковий ефект відкрив у 1829 році Жозеф Фур'є.

Фізична природа явища

image
Прозорість земної атмосфери в інфрачервоній ділянці спектру. Провали на графіку відповідають областям поглинанням, які пов'язані із різними атмосферними газами

Тепло надходить до поверхні Землі від Сонця та з надр планети. Сонце випромінює в основному у видимому діапазоні, й енергія сонячних променів поглинається поверхнею Землі. Рівновага підтримується тим, що Земля втрачає тепло завдяки інфрачервоному випромінюванню з поверхні. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання зростає із температурою. Таким чином поверхня Землі нагрівається доти, доки не встановиться баланс між поглинутою й випроміненою енергією.

В атмосфері є молекули, які поглинають інфрачервоні промені та випромінюють їх. Перевипромінювання відбувається з однаковою ймовірністю вгору і вниз. Тобто завдяки цим газам, частина теплового випромінювання поверхні повертається. У такому випадку для підтримки балансу поверхня планети має нагрітися більше, щоб компенсувати затримане атмосферою теплове випромінювання.

Чим більше в атмосфері «парникових молекул», тим вище піднімається температура.

Більшість молекул в атмосфері Землі не поглинають в інфрачервоній ділянці спектру. Ці молекули (O2 і N2) не мають дипольних моментів через свою симетрію, тож не взаємодіють із електромагнітним випромінюванням інфрачервоної ділянки спектру[]. Найбільший внесок у парниковий ефект створюють молекули води, яка має дипольний момент і відповідні коливальні й обертальні моди в інфрачервоній ділянці спектру. Молекули CO2 не мають власного дипольного моменту, але в них можуть збуджуватися нормальні коливання із дипольним моментом, тож вуглекислий газ належить до парникових. Інші парникові гази — озон і метан, яких у атмосфері ще менше, ніж вуглекислого газу, але їхня здатність до поглинання інфрачервоного проміння велика.

Посилення парникового ефекту

Посилення парникового ефекту в першу чергу пов'язано зі зростанням вмісту в атмосфері техногенного діоксиду вуглецю за рахунок спалювання викопних видів органічного палива[] підприємствами енергетики, металургійними заводами, автомобільними двигунами. Кількість техногенних викидів СО2 в атмосферу значно зросла в другій

image
Парниковий ефект від сонячного випромінення на поверхню Землі, спричинений парниковими газами

половині XX в. Основною причиною цього стала залежність світової економіки від викопних видів палива. Індустріалізація, урбанізація і стрімкі темпи зростання населення планети зумовили збільшення світового попиту на електроенергію, який задовольняється головним чином за рахунок спалювання горючих копалин. Зростання споживання енергії завжди вважалося не тільки важливою умовою технічного прогресу, але і сприятливим фактором існування та розвитку людської цивілізації. Коли людина навчилася видобувати вогонь, стався перший стрибок у зміні рівня життя, енергоресурсами були м'язова сила людини і дрова. Наступний стрибок був пов'язаний з винаходом колеса, створенням різних механізмів, розвитком найпростішого ковальського виробництва. До XV в. список енергоресурсів значно розширився — до власної м'язової сили і дров додалися м'язова сила робочої худоби, енергія вітру, води і вугілля. Енергоспоживання зросло в 10 разів[]. Подальший технічний процес йшов по шляху вдосконалення методів використання енергії та освоєння нових її джерел. XIX ст. було назване століттям пари. Потім настала епоха електрики, альтернативи якої поки не видно. Зростання споживання енергії в даний час[] становить близько 5% на рік[], що при зростанні населення трохи менше 2% на рік означає більш ніж дворазове збільшення споживання на душу населення. У 2000 р. світ витратив більше 16 × 109 кВт-год енергії[], чверть цієї кількості припала на США і стільки ж — на країни, що розвиваються разом із Китаєм. Наразі[] викопні види органічного палива складають понад 90% всіх первинних енергоресурсів, забезпечуючи 75% світового виробництва електричної енергії[]. У результаті спалювання органічного палива тільки на теплових електростанціях (ТЕС), не враховуючи роботу автомобільних двигунів і металургійних підприємств, в атмосферу щорічно надходить понад 5 млрд т вуглекислого газу[] (25% техногенних викидів діоксиду вуглецю в атмосферу дають США і країни Євросоюзу, 1 1% — Китай). Додатково 1-2 млрд т СО2 надходить в атмосферу за рахунок спалювання лісів, головним чином тропічних. Ліси взагалі зникають з поверхні планети з катастрофічною швидкістю, за два останні століття[] площа лісів скоротилася вдвічі[]. Вологі тропічні ліси почали інтенсивно спалюватися з середини минулого, XX ст. (В середньому ці ліси зникають зі швидкістю 1 га на хвилину або 5 тис. км2 на рік[]). З початку XX ст., за оцінками експертів ООН, збільшення викидів СО2 становило від 0,5 до 5% на рік. У результаті за останні сто років[] тільки за рахунок спалювання палива в атмосферу надійшло 400 млрд т вуглекислого газу[]. Зараз атмосфера містить на 25% більше вуглекислого газу, ніж було накопичено в ній за останні 160 тис. років[] (!). Відзначимо ще одну проблему, яка виявилася «непоміченою» при аналізі посилення парникового ефекту за рахунок викидів в атмосферу діоксиду вуглецю при спалюванні органічного палива: у реакціях горіння газу або нафтопродуктів утворюється вода, вірніше, розігрітий водяний пар. Підраховано, що викиди водяної пари в атмосферу нафтогазовим паливно-енергетичним комплексом світу за кількістю на порядок перевершують викиди діоксиду вуглецю, адже водяна пара є головним парниковим газом на Землі! Іншими парниковими газами, поява яких в атмосфері в значній кількості обумовлено господарською діяльністю, є: метан СН4, що надходить з рисових полів (близько 110 млн т), внаслідок витоку природного газу під час його видобутку і суміжного газу при нафтовидобутку, на вугільних шахтах (до 50 млн т щорічно), а також життєдіяльності збільшуваного поголів'я домашньої худоби (74% метану дає велика рогата худоба, 13% — вівці і кози); частка його впливу на посилення парникового ефекту становить 15%; хлорфторвуглеці — витік холодоагентів з холодильних установок і кондиціонерів, пропеллентів з аерозольних диспенсерів, використання пінних компонентів в будівельній індустрії і в засобах пожежогасіння тощо; їх частка впливу — 12-24%[]; оксиди азоту N0X — спалювання палива в реактивних літакових і ракетних двигунах і біомаси, застосування азотних добрив у сільському господарстві; частка впливу 5-6%; озон О3 (як вторинний забруднювач), поява якого пов'язане зі значним зростанням світового автопарку; частка впливу — до 8%. В останні роки[] відзначається поступове зростання вмісту в атмосфері цих парникових газів: метану на 1% на рік, оксидів азоту на 0,3% на рік. До 1990-х рр.. відбувалися значні надходження різних видів хлорфторвуглеводнів в атмосферу — до 1,4 млн т на рік.

Глобальна зміна клімату

У наш час велике занепокоєння викликає можливість того, що внаслідок людської діяльності парниковий ефект може сильно збільшитися й призвести до глобального потепління. Основними газами, що забруднюють атмосферу, є двоокис вуглецю, метан і хлорфторвуглеці[]. Внаслідок спалювання викопного палива і лісових пожеж, створюється велика кількість двоокису вуглецю, метан є супутнім продуктом сільського господарства (рис, худоба, вівці). Випари води також є перешкодою для відбитих сонячних променів. Програма ООН з довкілля прогнозує, що можливе підвищення середньої температури Землі на 1,5 °C до 2025 року, викличе підняття рівня Світового океану на 25 см через танення льоду біля полюсів[].

Також одним з наслідків знищення лісів та підвищення температури у світі є поступово вимирання флори та фауни океанів та суші, викликане змінами умов існування[].

Заходи щодо зменшення парникового ефекту

Екологи прогнозують, що повністю нейтралізувати наслідки парникового ефекту не вдасться[]. Проте наразі, людство може вжити низку заходів, які суттєво пом'якшать кліматичні зміни на планеті.

  1. Обмеження та скорочення споживання викопного вуглецевого палива (вугілля, нафти, газу);
  2. Підвищення ефективності споживання енергії;
  3. Впровадження заходів з енергозбереження;
  4. Ширше використання невуглецевих і поновлюваних джерел енергії;
  5. Розвитку нових екологічно чистих і низьковуглецевих технологій;
  6. Запобігання лісових пожеж, відновлення та збільшення зелених насаджень і лісів, оскільки ліси та рослини — природні поглиначі вуглекислого газу з атмосфери;
  7. Зменшення забруднення навколишнього середовища, зокрема океанів, морів, де наявний фітопланктон виробляє значну кількість кисню на планеті, поглинаючи вуглекислий газ.

Див. також

Посилання

  • Метан і парниковий ефект атмосфери : (екол., біохім. та мікробіол. аспекти) / Л. І. Сологуб, Г. Л. Антоняк, Г. О. Богданов [та ін.]. − Л. : ПАІС, 2008. − 275 с. : табл. − Бібліогр. : с. 185−275 (1057 назв). − .
  • Парниковий ефект //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 136.
  • Парниковий ефект і зміни клімату в Україні: оцінки та наслідки : монографія / О. А. Апостолов, І. Г. Артеменко, М. Б. Барабаш та ін. ; [за ред. В. І. Лялька] ; НАН України, Наук. центр. аерокосм. дослідж. Землі, Ін-т геол. наук, Держ. служба України з надзвич. ситуацій, М-во освіти і науки України, Наук. установа"Києво-Могилян. акад.". – Київ : Наук. думка, 2015. – 284 с. : іл. – Тит. арк. парал. англ. – Бібліогр.: с. 257-275 (79 назв). –
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (листопад 2015)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Parniko vij efe kt yavishe v atmosferi Zemli ta inshih planet pri yakomu energiya sonyachnih promeniv vidbivayuchis vid poverhni ne mozhe povernutisya u kosmos oskilki zatrimuyetsya v atmosferi molekulami riznih parnikovih gaziv sho prizvodit do pidvishennya temperaturi poverhni Bez parnikovogo efektu temperatura poverhni Zemli za ocinkami bula b priblizno na 33 nizhchoyu nizh ye naspravdi i stanovila b 18 C dzherelo Parnikovij efekt suttyevij takozh na Marsi ta osoblivo na Veneri Parnikovij efekt vidkriv u 1829 roci Zhozef Fur ye Fizichna priroda yavishaProzorist zemnoyi atmosferi v infrachervonij dilyanci spektru Provali na grafiku vidpovidayut oblastyam poglinannyam yaki pov yazani iz riznimi atmosfernimi gazami Teplo nadhodit do poverhni Zemli vid Soncya ta z nadr planeti Sonce viprominyuye v osnovnomu u vidimomu diapazoni j energiya sonyachnih promeniv poglinayetsya poverhneyu Zemli Rivnovaga pidtrimuyetsya tim sho Zemlya vtrachaye teplo zavdyaki infrachervonomu viprominyuvannyu z poverhni Intensivnist infrachervonogo viprominyuvannya zrostaye iz temperaturoyu Takim chinom poverhnya Zemli nagrivayetsya doti doki ne vstanovitsya balans mizh poglinutoyu j viprominenoyu energiyeyu V atmosferi ye molekuli yaki poglinayut infrachervoni promeni ta viprominyuyut yih Pereviprominyuvannya vidbuvayetsya z odnakovoyu jmovirnistyu vgoru i vniz Tobto zavdyaki cim gazam chastina teplovogo viprominyuvannya poverhni povertayetsya U takomu vipadku dlya pidtrimki balansu poverhnya planeti maye nagritisya bilshe shob kompensuvati zatrimane atmosferoyu teplove viprominyuvannya Chim bilshe v atmosferi parnikovih molekul tim vishe pidnimayetsya temperatura Bilshist molekul v atmosferi Zemli ne poglinayut v infrachervonij dilyanci spektru Ci molekuli O2 i N2 ne mayut dipolnih momentiv cherez svoyu simetriyu tozh ne vzayemodiyut iz elektromagnitnim viprominyuvannyam infrachervonoyi dilyanki spektru dzherelo Najbilshij vnesok u parnikovij efekt stvoryuyut molekuli vodi yaka maye dipolnij moment i vidpovidni kolivalni j obertalni modi v infrachervonij dilyanci spektru Molekuli CO2 ne mayut vlasnogo dipolnogo momentu ale v nih mozhut zbudzhuvatisya normalni kolivannya iz dipolnim momentom tozh vuglekislij gaz nalezhit do parnikovih Inshi parnikovi gazi ozon i metan yakih u atmosferi she menshe nizh vuglekislogo gazu ale yihnya zdatnist do poglinannya infrachervonogo prominnya velika Posilennya parnikovogo efektuPosilennya parnikovogo efektu v pershu chergu pov yazano zi zrostannyam vmistu v atmosferi tehnogennogo dioksidu vuglecyu za rahunok spalyuvannya vikopnih vidiv organichnogo paliva dzherelo pidpriyemstvami energetiki metalurgijnimi zavodami avtomobilnimi dvigunami Kilkist tehnogennih vikidiv SO2 v atmosferu znachno zrosla v drugij Parnikovij efekt vid sonyachnogo viprominennya na poverhnyu Zemli sprichinenij parnikovimi gazami polovini XX v Osnovnoyu prichinoyu cogo stala zalezhnist svitovoyi ekonomiki vid vikopnih vidiv paliva Industrializaciya urbanizaciya i strimki tempi zrostannya naselennya planeti zumovili zbilshennya svitovogo popitu na elektroenergiyu yakij zadovolnyayetsya golovnim chinom za rahunok spalyuvannya goryuchih kopalin Zrostannya spozhivannya energiyi zavzhdi vvazhalosya ne tilki vazhlivoyu umovoyu tehnichnogo progresu ale i spriyatlivim faktorom isnuvannya ta rozvitku lyudskoyi civilizaciyi Koli lyudina navchilasya vidobuvati vogon stavsya pershij stribok u zmini rivnya zhittya energoresursami buli m yazova sila lyudini i drova Nastupnij stribok buv pov yazanij z vinahodom kolesa stvorennyam riznih mehanizmiv rozvitkom najprostishogo kovalskogo virobnictva Do XV v spisok energoresursiv znachno rozshirivsya do vlasnoyi m yazovoyi sili i drov dodalisya m yazova sila robochoyi hudobi energiya vitru vodi i vugillya Energospozhivannya zroslo v 10 raziv dzherelo Podalshij tehnichnij proces jshov po shlyahu vdoskonalennya metodiv vikoristannya energiyi ta osvoyennya novih yiyi dzherel XIX st bulo nazvane stolittyam pari Potim nastala epoha elektriki alternativi yakoyi poki ne vidno Zrostannya spozhivannya energiyi v danij chas koli stanovit blizko 5 na rik dzherelo sho pri zrostanni naselennya trohi menshe 2 na rik oznachaye bilsh nizh dvorazove zbilshennya spozhivannya na dushu naselennya U 2000 r svit vitrativ bilshe 16 109 kVt god energiyi dzherelo chvert ciyeyi kilkosti pripala na SShA i stilki zh na krayini sho rozvivayutsya razom iz Kitayem Narazi koli vikopni vidi organichnogo paliva skladayut ponad 90 vsih pervinnih energoresursiv zabezpechuyuchi 75 svitovogo virobnictva elektrichnoyi energiyi dzherelo U rezultati spalyuvannya organichnogo paliva tilki na teplovih elektrostanciyah TES ne vrahovuyuchi robotu avtomobilnih dviguniv i metalurgijnih pidpriyemstv v atmosferu shorichno nadhodit ponad 5 mlrd t vuglekislogo gazu dzherelo 25 tehnogennih vikidiv dioksidu vuglecyu v atmosferu dayut SShA i krayini Yevrosoyuzu 1 1 Kitaj Dodatkovo 1 2 mlrd t SO2 nadhodit v atmosferu za rahunok spalyuvannya lisiv golovnim chinom tropichnih Lisi vzagali znikayut z poverhni planeti z katastrofichnoyu shvidkistyu za dva ostanni stolittya koli plosha lisiv skorotilasya vdvichi dzherelo Vologi tropichni lisi pochali intensivno spalyuvatisya z seredini minulogo XX st V serednomu ci lisi znikayut zi shvidkistyu 1 ga na hvilinu abo 5 tis km2 na rik dzherelo Z pochatku XX st za ocinkami ekspertiv OON zbilshennya vikidiv SO2 stanovilo vid 0 5 do 5 na rik U rezultati za ostanni sto rokiv yaki tilki za rahunok spalyuvannya paliva v atmosferu nadijshlo 400 mlrd t vuglekislogo gazu dzherelo Zaraz atmosfera mistit na 25 bilshe vuglekislogo gazu nizh bulo nakopicheno v nij za ostanni 160 tis rokiv dzherelo Vidznachimo she odnu problemu yaka viyavilasya nepomichenoyu pri analizi posilennya parnikovogo efektu za rahunok vikidiv v atmosferu dioksidu vuglecyu pri spalyuvanni organichnogo paliva u reakciyah gorinnya gazu abo naftoproduktiv utvoryuyetsya voda virnishe rozigritij vodyanij par Pidrahovano sho vikidi vodyanoyi pari v atmosferu naftogazovim palivno energetichnim kompleksom svitu za kilkistyu na poryadok perevershuyut vikidi dioksidu vuglecyu adzhe vodyana para ye golovnim parnikovim gazom na Zemli Inshimi parnikovimi gazami poyava yakih v atmosferi v znachnij kilkosti obumovleno gospodarskoyu diyalnistyu ye metan SN4 sho nadhodit z risovih poliv blizko 110 mln t vnaslidok vitoku prirodnogo gazu pid chas jogo vidobutku i sumizhnogo gazu pri naftovidobutku na vugilnih shahtah do 50 mln t shorichno a takozh zhittyediyalnosti zbilshuvanogo pogoliv ya domashnoyi hudobi 74 metanu daye velika rogata hudoba 13 vivci i kozi chastka jogo vplivu na posilennya parnikovogo efektu stanovit 15 hlorftorvugleci vitik holodoagentiv z holodilnih ustanovok i kondicioneriv propellentiv z aerozolnih dispenseriv vikoristannya pinnih komponentiv v budivelnij industriyi i v zasobah pozhezhogasinnya tosho yih chastka vplivu 12 24 dzherelo oksidi azotu N0X spalyuvannya paliva v reaktivnih litakovih i raketnih dvigunah i biomasi zastosuvannya azotnih dobriv u silskomu gospodarstvi chastka vplivu 5 6 ozon O3 yak vtorinnij zabrudnyuvach poyava yakogo pov yazane zi znachnim zrostannyam svitovogo avtoparku chastka vplivu do 8 V ostanni roki koli vidznachayetsya postupove zrostannya vmistu v atmosferi cih parnikovih gaziv metanu na 1 na rik oksidiv azotu na 0 3 na rik Do 1990 h rr vidbuvalisya znachni nadhodzhennya riznih vidiv hlorftorvuglevodniv v atmosferu do 1 4 mln t na rik Globalna zmina klimatuU nash chas velike zanepokoyennya viklikaye mozhlivist togo sho vnaslidok lyudskoyi diyalnosti parnikovij efekt mozhe silno zbilshitisya j prizvesti do globalnogo poteplinnya Osnovnimi gazami sho zabrudnyuyut atmosferu ye dvookis vuglecyu metan i hlorftorvugleci dzherelo Vnaslidok spalyuvannya vikopnogo paliva i lisovih pozhezh stvoryuyetsya velika kilkist dvookisu vuglecyu metan ye suputnim produktom silskogo gospodarstva ris hudoba vivci Vipari vodi takozh ye pereshkodoyu dlya vidbitih sonyachnih promeniv Programa OON z dovkillya prognozuye sho mozhlive pidvishennya serednoyi temperaturi Zemli na 1 5 C do 2025 roku vikliche pidnyattya rivnya Svitovogo okeanu na 25 sm cherez tanennya lodu bilya polyusiv dzherelo Takozh odnim z naslidkiv znishennya lisiv ta pidvishennya temperaturi u sviti ye postupovo vimirannya flori ta fauni okeaniv ta sushi viklikane zminami umov isnuvannya dzherelo Zahodi shodo zmenshennya parnikovogo efektuEkologi prognozuyut sho povnistyu nejtralizuvati naslidki parnikovogo efektu ne vdastsya dzherelo Prote narazi lyudstvo mozhe vzhiti nizku zahodiv yaki suttyevo pom yakshat klimatichni zmini na planeti Obmezhennya ta skorochennya spozhivannya vikopnogo vuglecevogo paliva vugillya nafti gazu Pidvishennya efektivnosti spozhivannya energiyi Vprovadzhennya zahodiv z energozberezhennya Shirshe vikoristannya nevuglecevih i ponovlyuvanih dzherel energiyi Rozvitku novih ekologichno chistih i nizkovuglecevih tehnologij Zapobigannya lisovih pozhezh vidnovlennya ta zbilshennya zelenih nasadzhen i lisiv oskilki lisi ta roslini prirodni poglinachi vuglekislogo gazu z atmosferi Zmenshennya zabrudnennya navkolishnogo seredovisha zokrema okeaniv moriv de nayavnij fitoplankton viroblyaye znachnu kilkist kisnyu na planeti poglinayuchi vuglekislij gaz Div takozhParnikovi gazi Vuglecevij slid Zmina klimatu Globalne poteplinnya Ramkova konvenciya OON pro zminu klimatu mizhnarodnij ekologichnij dogovir meta yakogo polyagaye v stabilizaciyi koncentraciyi parnikovih gaziv v atmosferi na takomu rivni yakij ne dopuskav bi nebezpechnogo antropogennogo vplivu na klimat Zemli Kiotskij protokol mizhnarodna ugoda pro obmezhennya vikidiv v atmosferu parnikovih gaziv Antiparnikovij efekt Svitove spozhivannya energiyi Alternativne avtomobilne palivo Ulovlennya ta zberigannya vuglecyu Bioenergetika z vikoristannyam tehnologiyi ulovlyuvannya ta zberigannya vuglecyu Intergovernmental Panel on Climate Change Fourth Assessment Report Chapter 1 Historical overview of climate change science 26 listopada 2018 u Wayback Machine page 97 Arhiv originalu za 15 chervnya 2008 Procitovano 16 kvitnya 2008 ol section PosilannyaMetan i parnikovij efekt atmosferi ekol biohim ta mikrobiol aspekti L I Sologub G L Antonyak G O Bogdanov ta in L PAIS 2008 275 s tabl Bibliogr s 185 275 1057 nazv ISBN 978 966 7651 81 7 Parnikovij efekt navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 136 Parnikovij efekt i zmini klimatu v Ukrayini ocinki ta naslidki monografiya O A Apostolov I G Artemenko M B Barabash ta in za red V I Lyalka NAN Ukrayini Nauk centr aerokosm doslidzh Zemli In t geol nauk Derzh sluzhba Ukrayini z nadzvich situacij M vo osviti i nauki Ukrayini Nauk ustanova Kiyevo Mogilyan akad Kiyiv Nauk dumka 2015 284 s il Tit ark paral angl Bibliogr s 257 275 79 nazv ISBN 978 966 00 1526 5 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2015

Дата публікації:
Топ