Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Со́нячна радіа́ція — електромагнітне і корпускулярне випромінювання Сонця.
 |
| Паливо |
| Фізичні основи |
| Сонце · Сонячна радіація |
| Викопне паливо |
| Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф |
| Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
| Біопаливо · Генераторні гази · Кокс · |
| Концепції |
|
|
Загалом, Земля отримує від Сонця менше 0,7 × 10−9[](однієї двохмільярдної частки) енергії, яку воно випромінює.
Електромагнітна складова
Електромагнітна складова сонячної радіації поширюється у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю світла і потрапляє в земну атмосферу. Спектральний діапазон електромагнітного випромінювання Сонця дуже широкий — від радіохвиль (Сонячні радіосплески) до рентгенівських та гамма променів, втім, максимум його інтенсивності припадає на видиму (жовто-зелену) частину спектру. Розподіл енергії близький до випромінювання абсолютно чорного тіла з ефективною температурою ~6000 К. До 47 % загальної кількості радіації, що надходить на верхню межу атмосфери, досягає поверхні Землі й поглинається нею, 25 % затримується атмосферою — розсіюється молекулами газів та домішками. До земної поверхні сонячна радіація доходить у вигляді прямих і розсіяних променів.
Сонячна радіація — головне джерело енергії для всіх фізико-географічних процесів, що відбуваються на земній поверхні й в атмосфері. Кількість сонячної радіації залежить від висоти Сонця, географічної широти місцевості, пори року, прозорості атмосфери.
Сонячна радіація вимірюється потужністю перенесеної нею енергії на одиницю площі поверхні за одиницю часу (Ват/м2) (див. Сонячна стала). Для вимірювання сонячної радіації використовують актинометри і піргеліометри.
Види електромагнітної радіації
Пряма радіація — сонячна радіація, що доходить до земної поверхні у вигляді пучка паралельних променів, що виходять безпосередньо від сонячного диска. Змінюється в залежності від висоти знаходження Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності[].
Розсіяна радіація — сонячна радіація, що була розсіяна в атмосфері, надходить на земну поверхню з усього небокраю. У похмурі дні вона є єдиним джерелом енергії в приземних шарах атмосфери.
Сумарна радіація — сукупність прямої і розсіяної сонячної радіації, що надходить у природних умовах на земну поверхню. Вона залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, прозорості атмосфери і хмарності. У гірських районах розподіл сонячної радіації дуже складний, тому що її величина визначається також ще експозицією і крутістю схилів. Розподіл сумарної радіації представлено для рівнин і передгір'їв з абсолютними висотами до 600 м.
Кількість сумарної радіації зменшується від екватора до полюсів, оскільки кількість радіації, що досягла земної поверхні, залежить від кута падіння променів, тобто від широти місцевості. На всій території колишнього СРСР, крім деяких районів Середньої Азії, півдня Східного Сибіру і Далекого Сходу, узимку переважає розсіяна радіація, улітку — пряма сонячна радіація.
Сумарна радіація частково поглинається Землею, а частково відбивається. Відбита радіація — частина сумарної радіації, що втрачається земною поверхнею внаслідок відбивання. Різницю між сумарною та відбитою сонячною радіацією називають поглиненою (залишковою).
Відношення відбитої радіації до тієї, що надійшла на дану поверхню, називається альбедо. Різні типи поверхні володіють різними показниками відбиття сонячної радіації. Наприклад, вологий чорнозем має альбедо всього 5-10 %, сніг відбиває 80-90 % сонячної енергії.
Корпускулярна складова
Корпускулярна складова сонячної радіації складається переважно з протонів, які рухаються від Сонця зі швидкостями 300—1500 км/с (сонячний вітер). Під час сонячних спалахів, протуберанців утворюються також частинки високих енергій (в основному протони й електрони), що утворюють сонячну компоненту космічних променів.
Примітки
- В. Г. Іванчук. Сонячна радіація // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Сумарне випромінювання // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 170-171.
- Антонов В. С. Короткий курс загальної метеорології: Навчальний посібник. — Чернівці: Рута, 2004—336 с.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2015) |
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So nyachna radia ciya elektromagnitne i korpuskulyarne viprominyuvannya Soncya PalivoFizichni osnoviSonce Sonyachna radiaciya Fotosintez Roslini Biomasa Gumifikaciya Skam yaninnya GorinnyaVikopne palivoVugillya Goryuchi slanci Gidrat metanu Nafta Prirodnij gaz TorfVodorosti Derevina Roslinni i tvarinni zhiri ta oliyi TravaBiopalivo Generatorni gazi Koks Koncepciyipor Zagalom Zemlya otrimuye vid Soncya menshe 0 7 10 9 dzherelo odniyeyi dvohmilyardnoyi chastki energiyi yaku vono viprominyuye Elektromagnitna skladovaRozpodil sonyachnoyi radiaciyi v Yevropi Elektromagnitna skladova sonyachnoyi radiaciyi poshiryuyetsya u viglyadi elektromagnitnih hvil zi shvidkistyu svitla i potraplyaye v zemnu atmosferu Spektralnij diapazon elektromagnitnogo viprominyuvannya Soncya duzhe shirokij vid radiohvil Sonyachni radiospleski do rentgenivskih ta gamma promeniv vtim maksimum jogo intensivnosti pripadaye na vidimu zhovto zelenu chastinu spektru Rozpodil energiyi blizkij do viprominyuvannya absolyutno chornogo tila z efektivnoyu temperaturoyu 6000 K Do 47 zagalnoyi kilkosti radiaciyi sho nadhodit na verhnyu mezhu atmosferi dosyagaye poverhni Zemli j poglinayetsya neyu 25 zatrimuyetsya atmosferoyu rozsiyuyetsya molekulami gaziv ta domishkami Do zemnoyi poverhni sonyachna radiaciya dohodit u viglyadi pryamih i rozsiyanih promeniv Sonyachna radiaciya golovne dzherelo energiyi dlya vsih fiziko geografichnih procesiv sho vidbuvayutsya na zemnij poverhni j v atmosferi Kilkist sonyachnoyi radiaciyi zalezhit vid visoti Soncya geografichnoyi shiroti miscevosti pori roku prozorosti atmosferi Sonyachna radiaciya vimiryuyetsya potuzhnistyu perenesenoyi neyu energiyi na odinicyu ploshi poverhni za odinicyu chasu Vat m2 div Sonyachna stala Dlya vimiryuvannya sonyachnoyi radiaciyi vikoristovuyut aktinometri i pirgeliometri Vidi elektromagnitnoyi radiaciyi Pryama radiaciya sonyachna radiaciya sho dohodit do zemnoyi poverhni u viglyadi puchka paralelnih promeniv sho vihodyat bezposeredno vid sonyachnogo diska Zminyuyetsya v zalezhnosti vid visoti znahodzhennya Soncya nad gorizontom prozorosti atmosferi ta hmarnosti dzherelo Rozsiyana radiaciya sonyachna radiaciya sho bula rozsiyana v atmosferi nadhodit na zemnu poverhnyu z usogo nebokrayu U pohmuri dni vona ye yedinim dzherelom energiyi v prizemnih sharah atmosferi Sumarna radiaciya sukupnist pryamoyi i rozsiyanoyi sonyachnoyi radiaciyi sho nadhodit u prirodnih umovah na zemnu poverhnyu Vona zalezhit vid geografichnoyi shiroti visoti nad rivnem morya prozorosti atmosferi i hmarnosti U girskih rajonah rozpodil sonyachnoyi radiaciyi duzhe skladnij tomu sho yiyi velichina viznachayetsya takozh she ekspoziciyeyu i krutistyu shiliv Rozpodil sumarnoyi radiaciyi predstavleno dlya rivnin i peredgir yiv z absolyutnimi visotami do 600 m Kilkist sumarnoyi radiaciyi zmenshuyetsya vid ekvatora do polyusiv oskilki kilkist radiaciyi sho dosyagla zemnoyi poverhni zalezhit vid kuta padinnya promeniv tobto vid shiroti miscevosti Na vsij teritoriyi kolishnogo SRSR krim deyakih rajoniv Serednoyi Aziyi pivdnya Shidnogo Sibiru i Dalekogo Shodu uzimku perevazhaye rozsiyana radiaciya ulitku pryama sonyachna radiaciya Sumarna radiaciya chastkovo poglinayetsya Zemleyu a chastkovo vidbivayetsya Vidbita radiaciya chastina sumarnoyi radiaciyi sho vtrachayetsya zemnoyu poverhneyu vnaslidok vidbivannya Riznicyu mizh sumarnoyu ta vidbitoyu sonyachnoyu radiaciyeyu nazivayut poglinenoyu zalishkovoyu Vidnoshennya vidbitoyi radiaciyi do tiyeyi sho nadijshla na danu poverhnyu nazivayetsya albedo Rizni tipi poverhni volodiyut riznimi pokaznikami vidbittya sonyachnoyi radiaciyi Napriklad vologij chornozem maye albedo vsogo 5 10 snig vidbivaye 80 90 sonyachnoyi energiyi Korpuskulyarna skladovaKorpuskulyarna skladova sonyachnoyi radiaciyi skladayetsya perevazhno z protoniv yaki ruhayutsya vid Soncya zi shvidkostyami 300 1500 km s sonyachnij viter Pid chas sonyachnih spalahiv protuberanciv utvoryuyutsya takozh chastinki visokih energij v osnovnomu protoni j elektroni sho utvoryuyut sonyachnu komponentu kosmichnih promeniv PrimitkiV G Ivanchuk Sonyachna radiaciya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaSumarne viprominyuvannya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 170 171 Antonov V S Korotkij kurs zagalnoyi meteorologiyi Navchalnij posibnik Chernivci Ruta 2004 336 s Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2015 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi