Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кисло́тні опади — це всі види метеорологічних опадів: дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, кислотність яких вища від нормальної. Мірою кислотності є значення рН (водневий показник). Нормальне pH у чистих дощах — 5,6.
Загальна характеристика
У нове тисячоріччя людство вступає в умовах екологічної кризи. В останній чверті XX століття є три глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару Землі, що прогресує; потепління її клімату та кислотні дощі — зробили цілком реальною погрозу самознищення людства. Ще наприкінці позаминулого століття Фрідріх Енгельс попереджав: «Не будемо, однак, занадто зваблюватися нашими перемогами над природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить. Кожна з цих перемог має, щоправда, у першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, що дуже часто знищують наслідки перших». Знайомство з проблемою кислотних дощів підтвердить нам правоту цих слів.
Для успішного вирішення планетарних екологічних криз і подальшого розвитку людської цивілізації необхідні розуміння й усвідомлення цих кризових проблем, щоб направити свою діяльність на зміну структури суспільного і господарського пристрою, формування екологічного світогляду, .
Кислотні опади в кінці ХХ і на початку XXI ст. стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають у країнах Європи, Північної Америки, а також у районах найбільших агломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних опадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.
Показники кислотності різних речовин
Шкала значення рН йде від 0 (украй висока кислотність), через 7 (нейтральне середовище) до 14 (лужне середовище), причому нейтральна точка (чиста вода) має рН = 7. Дощова вода в чистому повітрі має рН = 5,6. Чим нижче значення рН, тим вища кислотність. Якщо кислотність води нижче 5,5, то опади вважаються кислотними.
Варто звернути увагу ще на одну особливість шкали рН. Кожна наступна сходинка на шкалі рН говорить про десятикратну зміну концентрації іонів водню в розчині. Наприклад, кислотність речовини зі значенням рН 4 у десять разів вища від кислотності речовини зі значенням рН 5, у сто разів вища, ніж кислотність речовини зі значенням рН 6 і в сто тисяч разів вища, ніж кислотність речовини зі значенням рН 9.
Для визначення показника кислотності використовують різні рН-метри, зокрема дорогі електронні прилади. Простим способом визначення характеру середовища є застосування індикаторів — хімічних речовин, забарвлення яких змінюється в залежності від рН середовища. Найбільш розповсюджені індикатори — фенолфталеїн, метилоранж, лакмус, а також природні барвники з червоної капусти і чорної смородини.
Основні джерела кислотоутворюючих викидів
- Джерела кислото-створюючих викидів: теплові електростанції, автотранспорт, металургійні і хімічні підприємства, авіація.
Однією з причин кислотних опадів є також тваринництво. Справа у великій кількості відходів, що залишають тварини. У гною міститься аміак, який переробляє бактерії у кислоту, яка, випаровуючись, з'єднується з окисом азоту, що є в добривах, а це сприяє випаданню кислотних дощів.
Об'єкти впливу: люди, тваринний і рослинний світ, водоймища, ґрунт, будівлі, пам'ятки культури, вироби з металу.
Механізм утворення кислотних опадів
Кислотний дощ утворюється в результаті реакції між водою і такими забруднюючими речовинами, як діоксид сірки (SO2) і різних оксидів азоту (NOx). Ці речовини викидаються в атмосферу автомобільним транспортом, у результаті діяльності металургійних підприємств і електростанцій, а також при спалюванні вугілля і деревини. Вступаючи в реакцію з водою атмосфери, вони перетворюються в розчини кислот: сірчаної, сірчистої, азотистої й азотної. Потім, разом із снігом чи дощем, вони випадають на землю.
Природними джерелами надходження діоксиду сірки в атмосферу є головним чином вулкани і лісові пожежі. Тим часом природні надходження в атмосферу оксидів азоту зв'язані головним чином з електричними розрядами, при яких утвориться NO, згодом — NO2. Значна частина оксидів азоту природного походження переробляється в ґрунті мікроорганізмами, тобто включена в біохімічний колообіг.
Джерела викидів в атмосферу оксидів сірки (a) і азоту (б) Схема утворення кислотних аерозолів і дощів
Діоксид сірки, що потрапив в атмосферу, перетерплює ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення кислот. Частково діоксид сірки в результаті фотохімічного окиснення перетворюється в триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SO3:
- 2SO2 + О2 → 2SO3,
який реагує з водяною парою атмосфери, утворюючи аерозолі сірчаної кислоти:
- SO3 + Н2О → H2SO4.
Основна частина діоксиду сірки, що викидається у вологому повітрі утворить аерозоль сірчистої кислоти і зображують умовною формулою Н2SO3:
- SO2 + H2O → H2SO3.
Сірчиста кислота у вологому повітрі поступово окислюється до сірчаної:
- 2H2SO3 + O2 → 2H2SO4.
Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг). При спалюванні палива утворяться тверді мікрочастинки сульфатів металів (в основному при спалюванні вугілля), легко розчинні у воді, що осаджуються на ґрунт і рослини, роблячи кислотними роси. Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот складають близько 2/3 кислотних опадів, інше приходиться на частку аерозолів азотної й азотистої кислот, що утворяться при взаємодії діоксиду азоту з водяною парою атмосфери:
- 2NO2 + H2О → HNO3 + HNO2
Існують ще два види кислотних дощів, що поки не відслідковуються моніторингом атмосфери. Хлор, що знаходиться в атмосфері, при з'єднанні з метаном (джерела надходження метану в атмосферу: антропогенний — рисові поля, а також результат танення гідрату метану у вічній мерзлоті внаслідок потеплення клімату) утворить хлороводень, що добре розчиняється у воді з утворенням аерозолів соляної кислоти:
- Cl + СН4 → CH3 + HCI, СН3 + Cl2 → СН3Cl + Cl
Шкідливий вплив на екосистеми, пам'ятки і людей
У водяних екосистемах кислотні опади викликають загибель риб та інших водяних мешканців. Підкислення води рік і озер серйозно впливає і на тварин суходолу, тому що багато звірів і птахів входять до складу харчових ланцюгів, що починаються у водяних екосистемах. Разом із загибеллю озер стає очевидною і деградація лісів. Кислоти порушують захисний восковий покрив листя, роблячи рослини уразливішими для комах, грибів і інших патогенних мікроорганізмів. Під час посухи через ушкоджені листи випаровується більше вологи. Вилуджування біогенів із ґрунту і вивільнення токсичних елементів сприяє уповільненню росту і загибелі дерев. Можна припустити, що відбувається і з дикими видами тварин, коли гинуть ліси. Якщо руйнується лісова екосистема, починається ерозія ґрунту, засмічення водоймищ, повінь і погіршення запасів води стають катастрофічними. Підкислення ґрунту азотнокислими дощами стимулює розвиток лісових шкідників. У результаті закислення в ґрунті відбувається розчинення живильних речовин, життєво необхідних рослинам; ці речовини виносяться дощами в ґрунтові води. Одночасно вилуджуються з ґрунту і важкі метали, що потім засвоюються рослинами, викликаючи в них серйозні ушкодження. Використовуючи такі рослини в їжу, людина також одержує разом з ними підвищену дозу важких металів. Коли деградує ґрунтова фауна, знижуються врожаї, погіршується якість сільськогосподарської продукції, а це, як ми знаємо, спричиняє погіршення здоров'я населення. Під дією кислот з гірських порід і мінералів вивільняється алюміній, а також ртуть і свинець, що потім потрапляють у поверхневі і ґрунтові води.
Небезпечний алюміній
Алюміній здатний викликати хворобу Альцгеймера[], різновид передчасного старіння. Важкі метали, що потрапляють у природні води, негативно впливають на нирки, печінку, центральну нервову систему, викликаючи різні онкологічні захворювання. Генетичні наслідки отруєння важкими металами можуть проявитися через 20 років і більш не тільки в тих, хто вживає брудну воду, але й у їхніх нащадків.
Небезпечні сполуки сірки і сульфатних часток
Забруднення повітря кислотою утворюючими викидами робить різноманітний шкідливий вплив і на організм людини. Вдихання вологого повітря, що містить діоксид сірки, особливо небезпечно для людей похилого віку, що страждають серцево-судинними і легеневими захворюваннями, у важких випадках може виникнути набряк легень[]. Шкідливо це і для здорових людей, оскільки SO2 і сульфатні частки мають канцерогенну дію[]. Установлено тісний взаємозв'язок між підвищенням смертності від бронхітів і ростом концентрації діоксиду сірки в повітрі[]. Під час небезпечного лондонського туману 1952 р. більш 4000 смертей було віднесено за рахунок підвищеного вмісту у вологому повітрі діоксиду сірки і сульфатних часток[]. Численні дослідження показали збільшення числа захворювань дихальних шляхів у районах, повітря яких забруднений діоксидом азоту NO2[]. Потрапляючи в дихальні шляхи, він взаємодіє з гемоглобіном крові, утрудняючи перенос кисню до органів і тканин, викликає респіраторні, астматичні і серцеві захворювання. У лютому 1972 р. у Японії з цієї причини занедужало більш 70 000 чоловік, для багатьох з них захворювання мало летальний результат[].
Пошкодження пам'яток та лісів
Кислотні дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятки. Багато скульптур і будинків у Римі, Венеції й інших містах, пам'ятники зодчества, такі, як Парфенон у Афінах, Кельнський собор та інші, за кілька останніх десятиліть одержали значно більші ушкодження, ніж за весь попередній час. Під загрозою повного руйнування в результаті дії кислотних опадів знаходяться більш 50 тис. скульптур скельного «Міста Будд» під Юньанем у Китаї, побудованого 15 століть тому. Найхарактерніші кислотні дощі для індустріальних країн з високорозвиненою енергетикою. Найбільшу втрату вони нанесли лісам Центральної Європи, зокрема 35 % лісів Німеччини (на площі більш 2,5 млн га) ушкоджені ними[]. Збиток від кислотних дощів для європейських лісів оцінюється в 118 млн м3 деревини в рік (з них близько 35 млн м3 на європейській території Росії)[]. У меншому ступені від кислотних дощів страждають сільськогосподарські рослини, оскільки підкислення ґрунтів тут можна контролювати агрохімікатами. Для боротьби з кислотними дощами необхідно направити зусилля на скорочення викидів кислотоутворюючих речовин вугільними електростанціями. А для цього необхідно:
- використання низькосірчистого вугілля чи його очищення від сірки;
- установка фільтрів для очищення газоподібних продуктів;
- застосування альтернативних джерел енергії.
Більшість заклопотаних власними проблемами людей і недалекоглядних державних діячів залишається байдужими до проблеми кислотних дощів.
Посилання
- Екологія. В. Т [ 3 Листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Дощ кислотний // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 72.
- Кислотні опади // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 105-106.
Література
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2017) |
 | Це незавершена стаття з екології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kislo tni opadi ce vsi vidi meteorologichnih opadiv dosh snig grad tuman dosh zi snigom kislotnist yakih visha vid normalnoyi Miroyu kislotnosti ye znachennya rN vodnevij pokaznik Normalne pH u chistih doshah 5 6 Shema utvorennya kislotnih doshivZagalna harakteristikaU nove tisyachorichchya lyudstvo vstupaye v umovah ekologichnoyi krizi V ostannij chverti XX stolittya ye tri globalni ekologichni problemi rujnuvannya ozonovogo sharu Zemli sho progresuye poteplinnya yiyi klimatu ta kislotni doshi zrobili cilkom realnoyu pogrozu samoznishennya lyudstva She naprikinci pozaminulogo stolittya Fridrih Engels poperedzhav Ne budemo odnak zanadto zvablyuvatisya nashimi peremogami nad prirodoyu Za kozhnu taku peremogu vona nam mstit Kozhna z cih peremog maye shopravda u pershu chergu ti naslidki na yaki mi rozrahovuvali ale v drugu i tretyu chergu zovsim inshi neperedbacheni naslidki sho duzhe chasto znishuyut naslidki pershih Znajomstvo z problemoyu kislotnih doshiv pidtverdit nam pravotu cih sliv Dlya uspishnogo virishennya planetarnih ekologichnih kriz i podalshogo rozvitku lyudskoyi civilizaciyi neobhidni rozuminnya j usvidomlennya cih krizovih problem shob napraviti svoyu diyalnist na zminu strukturi suspilnogo i gospodarskogo pristroyu formuvannya ekologichnogo svitoglyadu Kislotni opadi v kinci HH i na pochatku XXI st stali istotnimi komponentami atmosferi Voni vipadayut u krayinah Yevropi Pivnichnoyi Ameriki a takozh u rajonah najbilshih aglomeracij Aziyi i Latinskoyi Ameriki Golovna prichina kislotnih opadiv nadhodzhennya spoluk sirki i azotu v atmosferu pri spalenni vikopnogo paliva v stacionarnih ustanovkah i dvigunah transportu Kislotni opadi zavdayut shkodi budivlyam pam yatnikam i metalevim konstrukciyam viklikayut digresiyu i zagibel lisiv znizhuyut urozhaj bagatoh silskogospodarskih kultur pogirshuyut rodyuchist gruntiv sho mayut kislu reakciyu i stan vodnih ekosistem Pokazniki kislotnosti riznih rechovinShkala znachennya rN jde vid 0 ukraj visoka kislotnist cherez 7 nejtralne seredovishe do 14 luzhne seredovishe prichomu nejtralna tochka chista voda maye rN 7 Doshova voda v chistomu povitri maye rN 5 6 Chim nizhche znachennya rN tim visha kislotnist Yaksho kislotnist vodi nizhche 5 5 to opadi vvazhayutsya kislotnimi Varto zvernuti uvagu she na odnu osoblivist shkali rN Kozhna nastupna shodinka na shkali rN govorit pro desyatikratnu zminu koncentraciyi ioniv vodnyu v rozchini Napriklad kislotnist rechovini zi znachennyam rN 4 u desyat raziv visha vid kislotnosti rechovini zi znachennyam rN 5 u sto raziv visha nizh kislotnist rechovini zi znachennyam rN 6 i v sto tisyach raziv visha nizh kislotnist rechovini zi znachennyam rN 9 Dlya viznachennya pokaznika kislotnosti vikoristovuyut rizni rN metri zokrema dorogi elektronni priladi Prostim sposobom viznachennya harakteru seredovisha ye zastosuvannya indikatoriv himichnih rechovin zabarvlennya yakih zminyuyetsya v zalezhnosti vid rN seredovisha Najbilsh rozpovsyudzheni indikatori fenolftaleyin metiloranzh lakmus a takozh prirodni barvniki z chervonoyi kapusti i chornoyi smorodini Osnovni dzherela kislotoutvoryuyuchih vikidivDzherela kisloto stvoryuyuchih vikidiv teplovi elektrostanciyi avtotransport metalurgijni i himichni pidpriyemstva aviaciya Odniyeyu z prichin kislotnih opadiv ye takozh tvarinnictvo Sprava u velikij kilkosti vidhodiv sho zalishayut tvarini U gnoyu mistitsya amiak yakij pereroblyaye bakteriyi u kislotu yaka viparovuyuchis z yednuyetsya z okisom azotu sho ye v dobrivah a ce spriyaye vipadannyu kislotnih doshiv Ob yekti vplivu lyudi tvarinnij i roslinnij svit vodojmisha grunt budivli pam yatki kulturi virobi z metalu Mehanizm utvorennya kislotnih opadivKislotnij dosh utvoryuyetsya v rezultati reakciyi mizh vodoyu i takimi zabrudnyuyuchimi rechovinami yak dioksid sirki SO2 i riznih oksidiv azotu NOx Ci rechovini vikidayutsya v atmosferu avtomobilnim transportom u rezultati diyalnosti metalurgijnih pidpriyemstv i elektrostancij a takozh pri spalyuvanni vugillya i derevini Vstupayuchi v reakciyu z vodoyu atmosferi voni peretvoryuyutsya v rozchini kislot sirchanoyi sirchistoyi azotistoyi j azotnoyi Potim razom iz snigom chi doshem voni vipadayut na zemlyu Prirodnimi dzherelami nadhodzhennya dioksidu sirki v atmosferu ye golovnim chinom vulkani i lisovi pozhezhi Tim chasom prirodni nadhodzhennya v atmosferu oksidiv azotu zv yazani golovnim chinom z elektrichnimi rozryadami pri yakih utvoritsya NO zgodom NO2 Znachna chastina oksidiv azotu prirodnogo pohodzhennya pereroblyayetsya v grunti mikroorganizmami tobto vklyuchena v biohimichnij koloobig Dzherela vikidiv v atmosferu oksidiv sirki a i azotu b Shema utvorennya kislotnih aerozoliv i doshiv Dioksid sirki sho potrapiv v atmosferu pereterplyuye ryad himichnih peretvoren sho vedut do utvorennya kislot Chastkovo dioksid sirki v rezultati fotohimichnogo okisnennya peretvoryuyetsya v trioksid sirki sirchanij angidrid SO3 2SO2 O2 2SO3 yakij reaguye z vodyanoyu paroyu atmosferi utvoryuyuchi aerozoli sirchanoyi kisloti SO3 N2O H2SO4 Osnovna chastina dioksidu sirki sho vikidayetsya u vologomu povitri utvorit aerozol sirchistoyi kisloti i zobrazhuyut umovnoyu formuloyu N2SO3 SO2 H2O H2SO3 Sirchista kislota u vologomu povitri postupovo okislyuyetsya do sirchanoyi 2H2SO3 O2 2H2SO4 Aerozoli sirchanoyi i sirchistoyi kislot privodyat do kondensaciyi vodyanoyi pari atmosferi i stayut prichinoyu kislotnih opadiv doshi tumani snig Pri spalyuvanni paliva utvoryatsya tverdi mikrochastinki sulfativ metaliv v osnovnomu pri spalyuvanni vugillya legko rozchinni u vodi sho osadzhuyutsya na grunt i roslini roblyachi kislotnimi rosi Aerozoli sirchanoyi i sirchistoyi kislot skladayut blizko 2 3 kislotnih opadiv inshe prihoditsya na chastku aerozoliv azotnoyi j azotistoyi kislot sho utvoryatsya pri vzayemodiyi dioksidu azotu z vodyanoyu paroyu atmosferi 2NO2 H2O HNO3 HNO2 Isnuyut she dva vidi kislotnih doshiv sho poki ne vidslidkovuyutsya monitoringom atmosferi Hlor sho znahoditsya v atmosferi pri z yednanni z metanom dzherela nadhodzhennya metanu v atmosferu antropogennij risovi polya a takozh rezultat tanennya gidratu metanu u vichnij merzloti vnaslidok poteplennya klimatu utvorit hlorovoden sho dobre rozchinyayetsya u vodi z utvorennyam aerozoliv solyanoyi kisloti Cl SN4 CH3 HCI SN3 Cl2 SN3Cl ClShkidlivij vpliv na ekosistemi pam yatki i lyudejU vodyanih ekosistemah kislotni opadi viklikayut zagibel rib ta inshih vodyanih meshkanciv Pidkislennya vodi rik i ozer serjozno vplivaye i na tvarin suhodolu tomu sho bagato zviriv i ptahiv vhodyat do skladu harchovih lancyugiv sho pochinayutsya u vodyanih ekosistemah Razom iz zagibellyu ozer staye ochevidnoyu i degradaciya lisiv Kisloti porushuyut zahisnij voskovij pokriv listya roblyachi roslini urazlivishimi dlya komah gribiv i inshih patogennih mikroorganizmiv Pid chas posuhi cherez ushkodzheni listi viparovuyetsya bilshe vologi Viludzhuvannya biogeniv iz gruntu i vivilnennya toksichnih elementiv spriyaye upovilnennyu rostu i zagibeli derev Mozhna pripustiti sho vidbuvayetsya i z dikimi vidami tvarin koli ginut lisi Yaksho rujnuyetsya lisova ekosistema pochinayetsya eroziya gruntu zasmichennya vodojmish povin i pogirshennya zapasiv vodi stayut katastrofichnimi Pidkislennya gruntu azotnokislimi doshami stimulyuye rozvitok lisovih shkidnikiv U rezultati zakislennya v grunti vidbuvayetsya rozchinennya zhivilnih rechovin zhittyevo neobhidnih roslinam ci rechovini vinosyatsya doshami v gruntovi vodi Odnochasno viludzhuyutsya z gruntu i vazhki metali sho potim zasvoyuyutsya roslinami viklikayuchi v nih serjozni ushkodzhennya Vikoristovuyuchi taki roslini v yizhu lyudina takozh oderzhuye razom z nimi pidvishenu dozu vazhkih metaliv Koli degraduye gruntova fauna znizhuyutsya vrozhayi pogirshuyetsya yakist silskogospodarskoyi produkciyi a ce yak mi znayemo sprichinyaye pogirshennya zdorov ya naselennya Pid diyeyu kislot z girskih porid i mineraliv vivilnyayetsya alyuminij a takozh rtut i svinec sho potim potraplyayut u poverhnevi i gruntovi vodi Nebezpechnij alyuminij Alyuminij zdatnij viklikati hvorobu Alcgejmera dzherelo riznovid peredchasnogo starinnya Vazhki metali sho potraplyayut u prirodni vodi negativno vplivayut na nirki pechinku centralnu nervovu sistemu viklikayuchi rizni onkologichni zahvoryuvannya Genetichni naslidki otruyennya vazhkimi metalami mozhut proyavitisya cherez 20 rokiv i bilsh ne tilki v tih hto vzhivaye brudnu vodu ale j u yihnih nashadkiv Nebezpechni spoluki sirki i sulfatnih chastok Zabrudnennya povitrya kislotoyu utvoryuyuchimi vikidami robit riznomanitnij shkidlivij vpliv i na organizm lyudini Vdihannya vologogo povitrya sho mistit dioksid sirki osoblivo nebezpechno dlya lyudej pohilogo viku sho strazhdayut sercevo sudinnimi i legenevimi zahvoryuvannyami u vazhkih vipadkah mozhe viniknuti nabryak legen dzherelo Shkidlivo ce i dlya zdorovih lyudej oskilki SO2 i sulfatni chastki mayut kancerogennu diyu dzherelo Ustanovleno tisnij vzayemozv yazok mizh pidvishennyam smertnosti vid bronhitiv i rostom koncentraciyi dioksidu sirki v povitri dzherelo Pid chas nebezpechnogo londonskogo tumanu 1952 r bilsh 4000 smertej bulo vidneseno za rahunok pidvishenogo vmistu u vologomu povitri dioksidu sirki i sulfatnih chastok dzherelo Chislenni doslidzhennya pokazali zbilshennya chisla zahvoryuvan dihalnih shlyahiv u rajonah povitrya yakih zabrudnenij dioksidom azotu NO2 dzherelo Potraplyayuchi v dihalni shlyahi vin vzayemodiye z gemoglobinom krovi utrudnyayuchi perenos kisnyu do organiv i tkanin viklikaye respiratorni astmatichni i sercevi zahvoryuvannya U lyutomu 1972 r u Yaponiyi z ciyeyi prichini zaneduzhalo bilsh 70 000 cholovik dlya bagatoh z nih zahvoryuvannya malo letalnij rezultat dzherelo Poshkodzhennya pam yatok ta lisiv Kislotni doshi roz yidayut metali farbi sintetichni z yednannya rujnuyut arhitekturni pam yatki Bagato skulptur i budinkiv u Rimi Veneciyi j inshih mistah pam yatniki zodchestva taki yak Parfenon u Afinah Kelnskij sobor ta inshi za kilka ostannih desyatilit oderzhali znachno bilshi ushkodzhennya nizh za ves poperednij chas Pid zagrozoyu povnogo rujnuvannya v rezultati diyi kislotnih opadiv znahodyatsya bilsh 50 tis skulptur skelnogo Mista Budd pid Yunanem u Kitayi pobudovanogo 15 stolit tomu Najharakternishi kislotni doshi dlya industrialnih krayin z visokorozvinenoyu energetikoyu Najbilshu vtratu voni nanesli lisam Centralnoyi Yevropi zokrema 35 lisiv Nimechchini na ploshi bilsh 2 5 mln ga ushkodzheni nimi dzherelo Zbitok vid kislotnih doshiv dlya yevropejskih lisiv ocinyuyetsya v 118 mln m3 derevini v rik z nih blizko 35 mln m3 na yevropejskij teritoriyi Rosiyi dzherelo U menshomu stupeni vid kislotnih doshiv strazhdayut silskogospodarski roslini oskilki pidkislennya gruntiv tut mozhna kontrolyuvati agrohimikatami Dlya borotbi z kislotnimi doshami neobhidno napraviti zusillya na skorochennya vikidiv kislotoutvoryuyuchih rechovin vugilnimi elektrostanciyami A dlya cogo neobhidno vikoristannya nizkosirchistogo vugillya chi jogo ochishennya vid sirki ustanovka filtriv dlya ochishennya gazopodibnih produktiv zastosuvannya alternativnih dzherel energiyi Bilshist zaklopotanih vlasnimi problemami lyudej i nedalekoglyadnih derzhavnih diyachiv zalishayetsya bajduzhimi do problemi kislotnih doshiv PosilannyaEkologiya V T 3 Listopada 2012 u Wayback Machine Dosh kislotnij navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 72 Kislotni opadi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 105 106 LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2017 Ce nezavershena stattya z ekologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi