Паратетіс — доісторичне велике мілководне море, яке простягалося від регіону на північ від Альп на заході до Аральського моря на сході. Море було утворено в оксфордський вік як продовження авлакогену, що сформував Центральну Атлантику, і було відокремлено за часів олігоцену (близько 34 мільйонів років тому). Було відокремлено від океану Тетіс на півдні Альпійським орогенезом: утворенням Карпат, Динарських Альп, Тавру і Ельбурсу. Під час свого довгого існування Паратетіс відновлював своє з'єднання з Тетісом, Середземним морем і Індійським океаном. Проте від пліоцену (від 5 млн років тому) площа Паратетісу зменшувалась. Сьогоденні Чорне море, Каспійське море і Аральське море є залишками Паратетісу.
Назва та дослідження
Назву «Паратетіс» запропонував В. Д. Ласкарєв у 1924 році. Визначення Ласкарєва включало тільки скам'янілості і морські осадові шари неогенового періоду . Це визначення було пізніше скореговано і також включає олігоценові серії. Існування відокремленої водойми в ці періоди було доведено з викопної фауни (в першу чергу молюсків, риб і остракод). У часи, коли Паратетіс або його частини були відокремлені один від одного або від інших океанів, фауна розвивалась незалежно, через це палеогеографічний розвиток Паратетісу може бути вивчено.
Осадові шари Паратетісу важко співвіднести з осадовими шарами інших океанів і морів, тому що час від часу він був повністю відокремлений від них. Стратиграфія Паратетісу має свої власні набори стратиграфічних етапів, які досі використовуються як альтернатива офіційній геохронологічній шкалі в .
Палеогеографічний розвиток
Паратетіс поширювався на велику площу в Центральній Європі та Західній Азії. На заході він включав кілька етапів на північ від Альп, далі на схід Віденський і Паннонський басейн, басейн сучасного Чорного моря, і далі на схід, до нинішнього Аральського моря.
Ця частина Євразії за часів юрського і крейдяного періодів була покрита мілководними морями, що утворювали північну околицю океану Тетіс. Цей океан утворився між Лавразією (Євразія і Північна Америка) і Гондваною (Африка, Індія, Антарктида, Австралія та Південна Америка), коли суперконтинент Пангея розпався у тріасі (200 млн років тому).
Межа еоцену і олігоцену відзначена різким падінням рівня світового океану і швидким глобальним похолоданням. У той же час відбувся Альпійський орогенез: утворилися Карпати, Динарські Альпи, Тавр, Ельбурс і багато інших гірських пасом вздовж південного краю Євразії. Поєднання зниження рівня моря і тектонічного підняття призвело до значної регресії моря, утворився бар'єр між Тетісом і Паратетісом. Зв'язки з Північним Льодовитим океаном (Тургайське море), басейном Північного моря і Атлантичного океану (у вигляді протоки на північ від Карпат) також були закриті в ранньому олігоцені. Проте питання про можливі зв'язки з Рейнським грабеном (і з Середземномор'ям) і (що пов'язувала Моласський басейн з басейном Північного моря) наразі залишається дискусійним.
Ранній міоцен (близько 20 мільйонів років тому) відзначено етапом морської трансгресії. В цей період Паратетіс мав добрий зв'язок із Середземним морем знову. Ця тенденція змінилася в середньому міоцені, коли частини Паратетісу часто відокремлювались один від одного. Коли рівень Середземного моря впав через Мессинську соленосну кризу (близько 6 мільйонів років тому) були фази, коли Паратетіс скидав воду в сухий середземноморський басейн. Під час пліоцену (5,33—2,58 млн років тому), колишній Паратетіс було розділено на внутрішні моря, які з часом повністю відокремились один від одного, на кшталт Паннонського моря, солонуватої водойми в Паннонському басейні. Деякі з них зникли до початку плейстоцену. Наразі тільки Чорне, Каспійське і Аральське море є залишками цих великих внутрішніх морів.
Джерела
- Stampfli, G.M.; Borel, G.D. (2004). The TRANSMED Transects in Space and Time: Constraints on the Paleotectonic Evolution of the Mediterranean Domain. У Cavazza W., Roure F., Spakman W., Stampfli G.M., Ziegler P (ред.). The TRANSMED Atlas: the Mediterranean Region from Crust to Mantle. Springer Verlag. ISBN .
- Vakarcs, G.; Magyar, I. Freshened seas or inland lakes: eustacy and history of the Paratethys. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 травня 2012.
- Stampfli, Gérard. . Université de Lausanne. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
Примітки
- Stampfli, Gérard. (PDF). Université de Lausanne. Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
- Laskarev, V.; 1924: Sur les equivalents du Sarmatien superieur en Serbie. In: Vujevic´, P. (Ed.), Receuil de traveaux offert a` M. Jovan Cvijic par ses amis et collaborateurs. Drzhavna Shtamparija, Beograd, pp. 73– 85.
- Schulz, H.-M.; Vakarcs, G. & Magyar, I.; 2005: The birth of the Paratethys during the Early Oligocene: From Tethys to an ancient Black Sea analogue?, Global and Planetary Change 49(3-4), p. 163-176.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paratetis doistorichne velike milkovodne more yake prostyagalosya vid regionu na pivnich vid Alp na zahodi do Aralskogo morya na shodi More bulo utvoreno v oksfordskij vik yak prodovzhennya avlakogenu sho sformuvav Centralnu Atlantiku i bulo vidokremleno za chasiv oligocenu blizko 34 miljoniv rokiv tomu Bulo vidokremleno vid okeanu Tetis na pivdni Alpijskim orogenezom utvorennyam Karpat Dinarskih Alp Tavru i Elbursu Pid chas svogo dovgogo isnuvannya Paratetis vidnovlyuvav svoye z yednannya z Tetisom Seredzemnim morem i Indijskim okeanom Prote vid pliocenu vid 5 mln rokiv tomu plosha Paratetisu zmenshuvalas Sogodenni Chorne more Kaspijske more i Aralske more ye zalishkami Paratetisu Paratetis pid chas ryupelskogo viku 33 9 28 4 mln rokiv chorni liniyi vidpovidayut konturam sogodennogo uzberezhzhyaNazva ta doslidzhennyaNazvu Paratetis zaproponuvav V D Laskaryev u 1924 roci Viznachennya Laskaryeva vklyuchalo tilki skam yanilosti i morski osadovi shari neogenovogo periodu Ce viznachennya bulo piznishe skoregovano i takozh vklyuchaye oligocenovi seriyi Isnuvannya vidokremlenoyi vodojmi v ci periodi bulo dovedeno z vikopnoyi fauni v pershu chergu molyuskiv rib i ostrakod U chasi koli Paratetis abo jogo chastini buli vidokremleni odin vid odnogo abo vid inshih okeaniv fauna rozvivalas nezalezhno cherez ce paleogeografichnij rozvitok Paratetisu mozhe buti vivcheno Osadovi shari Paratetisu vazhko spivvidnesti z osadovimi sharami inshih okeaniv i moriv tomu sho chas vid chasu vin buv povnistyu vidokremlenij vid nih Stratigrafiya Paratetisu maye svoyi vlasni nabori stratigrafichnih etapiv yaki dosi vikoristovuyutsya yak alternativa oficijnij geohronologichnij shkali v Paleogeografichnij rozvitokParatetis poshiryuvavsya na veliku ploshu v Centralnij Yevropi ta Zahidnij Aziyi Na zahodi vin vklyuchav kilka etapiv na pivnich vid Alp dali na shid Videnskij i Pannonskij basejn basejn suchasnogo Chornogo morya i dali na shid do ninishnogo Aralskogo morya Cya chastina Yevraziyi za chasiv yurskogo i krejdyanogo periodiv bula pokrita milkovodnimi moryami sho utvoryuvali pivnichnu okolicyu okeanu Tetis Cej okean utvorivsya mizh Lavraziyeyu Yevraziya i Pivnichna Amerika i Gondvanoyu Afrika Indiya Antarktida Avstraliya ta Pivdenna Amerika koli superkontinent Pangeya rozpavsya u triasi 200 mln rokiv tomu Mezha eocenu i oligocenu vidznachena rizkim padinnyam rivnya svitovogo okeanu i shvidkim globalnim poholodannyam U toj zhe chas vidbuvsya Alpijskij orogenez utvorilisya Karpati Dinarski Alpi Tavr Elburs i bagato inshih girskih pasom vzdovzh pivdennogo krayu Yevraziyi Poyednannya znizhennya rivnya morya i tektonichnogo pidnyattya prizvelo do znachnoyi regresiyi morya utvorivsya bar yer mizh Tetisom i Paratetisom Zv yazki z Pivnichnim Lodovitim okeanom Turgajske more basejnom Pivnichnogo morya i Atlantichnogo okeanu u viglyadi protoki na pivnich vid Karpat takozh buli zakriti v rannomu oligoceni Prote pitannya pro mozhlivi zv yazki z Rejnskim grabenom i z Seredzemnomor yam i sho pov yazuvala Molasskij basejn z basejnom Pivnichnogo morya narazi zalishayetsya diskusijnim Rannij miocen blizko 20 miljoniv rokiv tomu vidznacheno etapom morskoyi transgresiyi V cej period Paratetis mav dobrij zv yazok iz Seredzemnim morem znovu Cya tendenciya zminilasya v serednomu mioceni koli chastini Paratetisu chasto vidokremlyuvalis odin vid odnogo Koli riven Seredzemnogo morya vpav cherez Messinsku solenosnu krizu blizko 6 miljoniv rokiv tomu buli fazi koli Paratetis skidav vodu v suhij seredzemnomorskij basejn Pid chas pliocenu 5 33 2 58 mln rokiv tomu kolishnij Paratetis bulo rozdileno na vnutrishni morya yaki z chasom povnistyu vidokremilis odin vid odnogo na kshtalt Pannonskogo morya solonuvatoyi vodojmi v Pannonskomu basejni Deyaki z nih znikli do pochatku plejstocenu Narazi tilki Chorne Kaspijske i Aralske more ye zalishkami cih velikih vnutrishnih moriv DzherelaStampfli G M Borel G D 2004 The TRANSMED Transects in Space and Time Constraints on the Paleotectonic Evolution of the Mediterranean Domain U Cavazza W Roure F Spakman W Stampfli G M Ziegler P red The TRANSMED Atlas the Mediterranean Region from Crust to Mantle Springer Verlag ISBN 3 540 22181 6 Vakarcs G Magyar I Freshened seas or inland lakes eustacy and history of the Paratethys Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 21 travnya 2012 Stampfli Gerard Universite de Lausanne Arhiv originalu za 8 sichnya 2012 Procitovano 21 travnya 2012 PrimitkiStampfli Gerard PDF Universite de Lausanne Arhiv originalu PDF za 13 sichnya 2012 Procitovano 21 travnya 2012 Laskarev V 1924 Sur les equivalents du Sarmatien superieur en Serbie In Vujevic P Ed Receuil de traveaux offert a M Jovan Cvijic par ses amis et collaborateurs Drzhavna Shtamparija Beograd pp 73 85 Schulz H M Vakarcs G amp Magyar I 2005 The birth of the Paratethys during the Early Oligocene From Tethys to an ancient Black Sea analogue Global and Planetary Change 49 3 4 p 163 176