Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Ельбрус Ельбу рс перс البرز гірська система на півночі Ірану на Іранському нагір ї протяжністю близько 1400

Ельбурс

Ельбурс
Не плутати з Ельбрус.

Ельбу́рс (перс. البرز‎) — гірська система на півночі Ірану на Іранському нагір'ї протяжністю близько 1400 км, над Каспійським морем; заввишки до 5604 м (згаслий вулкан Демавенд, найвища точка усього Середнього Сходу); складається переважно з вапняків і пісковиків; на півночі — листяні ліси (дуб, бук), на півдні — пустельно-степова рослинність. Обрамляє дугою південний та південно-західний береги Каспійського моря, відокремлюючись від останніх смугою завширшки 25—60 км. На заході у Закавказзі переходить у Талишські гори, на сході стикається з хребтом Копетдаг. Складається з трьох паралельних пасом, що простягаються зі сходу від гори Демавенд на захід. Багата корисними копалинами — кам'яним вугіллям, нафтою, свинцевими, мідною, кобальтовою, нікелевою рудами. Разючий контраст представляє рослинність схилів: на північних схилах, багатих на опади, рослинність яскраво-зелена, майже , тоді як на посушливих південних схилах рослинність майже відсутня.

Ельбурс
image
36°04′32″ пн. ш. 51°47′45″ сх. д. / 36.07583300002777804° пн. ш. 51.79611100002777846° сх. д. / 36.07583300002777804; 51.79611100002777846Координати: 36°04′32″ пн. ш. 51°47′45″ сх. д. / 36.07583300002777804° пн. ш. 51.79611100002777846° сх. д. / 36.07583300002777804; 51.79611100002777846
Країна image Іран
Система Середземноморський геосинклінальний пояс
Тип гірський хребет
Висота 5610 м
Площа 155 970 км²
image
image
image
Ельбурс
Ельбурс (Іран)
image Ельбурс у Вікісховищі

Походження назви

Не виключена паралель з Ельбрус. За одною версією, назва походить від перського «блискуча гора», за іншою — від бактрійського слова зі значенням «високі гори».

Геологія

Гірський хребет Ельбурс утворює бар'єр між південним Каспієм та Іранським плато. Завширшки всього 60—130 км, складається з осадових порід, що датуються від верхнього девону до олігоцену, переважно юрського вапняку над гранітним підмурівком. Континентальні осадові породи представлені потужними шарами девонських пісковиковиків та юрських сланців, що містять вугільні прошарки. Морські осадові породи представлені карбоновими та пермськими шарами, які складаються переважно з вапняків. У Східно-Ельбурському хребті східна частина утворена мезозойськими (головним чином тріасовими та юрськими) скелями, тоді як західна частина Східно-Ельбурського хребта складається переважно з палеозойських порід. Докембрійські скелі можна знайти переважно на південь від міста Горган, розташованого на південному сході Каспійського моря, і в значно менших кількостях — в центральній та західній частині Центрально-Ельбурського хребта. Центральна частина Центрально-Ельбурського хребта утворена в основному з тріасових та юрських порід, тоді як північно-західна частина складається переважно з юрських порід. Дуже потужні шари третинних (переважно еоценових) зелених вулканічних туфів та лав зустрічаються переважно у південно-західній та південно-центральній частині. Крайню північно-західну частину Ельбурсу, що становить Західно-Ельбурський хребет або Талишські гори, в основному складають осадові вулканічні верхньокрейдові відкладення, із прошарком палеозойських порід, тріасових та юрських порід на півдні, північному заході та південному сході. Коли океан Тетіс був закритий, Аравійська плита зіткнулася з [en], і врешті-решт Іранська плита була затиснута між Євразійською плитою та Аравійською плитою, зіткнення призвело до утворення складок з верхньопалеозойських, мезозойських та палеогенових гірських порід та кайнозойського (головним чином еоценового) вулканізму — були утворені гори Ельбурс, під час міоцену. Альпійський орогенез представлено, еоценовим вулканізмом у південно-західній та південно-центральній частинах Ельбурсу, підняттям та утворенням складок зі старих осадових порід у північно-західній, центральній та східній частині терену, під час міоцену та пліоцену.

Джерела

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельбурс


image Це незавершена стаття з географії Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Elbrus Elbu rs pers البرز girska sistema na pivnochi Iranu na Iranskomu nagir yi protyazhnistyu blizko 1400 km nad Kaspijskim morem zavvishki do 5604 m zgaslij vulkan Demavend najvisha tochka usogo Serednogo Shodu skladayetsya perevazhno z vapnyakiv i piskovikiv na pivnochi listyani lisi dub buk na pivdni pustelno stepova roslinnist Obramlyaye dugoyu pivdennij ta pivdenno zahidnij beregi Kaspijskogo morya vidokremlyuyuchis vid ostannih smugoyu zavshirshki 25 60 km Na zahodi u Zakavkazzi perehodit u Talishski gori na shodi stikayetsya z hrebtom Kopetdag Skladayetsya z troh paralelnih pasom sho prostyagayutsya zi shodu vid gori Demavend na zahid Bagata korisnimi kopalinami kam yanim vugillyam naftoyu svincevimi midnoyu kobaltovoyu nikelevoyu rudami Razyuchij kontrast predstavlyaye roslinnist shiliv na pivnichnih shilah bagatih na opadi roslinnist yaskravo zelena majzhe todi yak na posushlivih pivdennih shilah roslinnist majzhe vidsutnya Elburs36 04 32 pn sh 51 47 45 sh d 36 07583300002777804 pn sh 51 79611100002777846 sh d 36 07583300002777804 51 79611100002777846 Koordinati 36 04 32 pn sh 51 47 45 sh d 36 07583300002777804 pn sh 51 79611100002777846 sh d 36 07583300002777804 51 79611100002777846Krayina IranSistema Seredzemnomorskij geosinklinalnij poyasTip girskij hrebetVisota 5610 mPlosha 155 970 km ElbursElburs Iran Elburs u VikishovishiPohodzhennya nazviNe viklyuchena paralel z Elbrus Za odnoyu versiyeyu nazva pohodit vid perskogo bliskucha gora za inshoyu vid baktrijskogo slova zi znachennyam visoki gori GeologiyaGirskij hrebet Elburs utvoryuye bar yer mizh pivdennim Kaspiyem ta Iranskim plato Zavshirshki vsogo 60 130 km skladayetsya z osadovih porid sho datuyutsya vid verhnogo devonu do oligocenu perevazhno yurskogo vapnyaku nad granitnim pidmurivkom Kontinentalni osadovi porodi predstavleni potuzhnimi sharami devonskih piskovikovikiv ta yurskih slanciv sho mistyat vugilni prosharki Morski osadovi porodi predstavleni karbonovimi ta permskimi sharami yaki skladayutsya perevazhno z vapnyakiv U Shidno Elburskomu hrebti shidna chastina utvorena mezozojskimi golovnim chinom triasovimi ta yurskimi skelyami todi yak zahidna chastina Shidno Elburskogo hrebta skladayetsya perevazhno z paleozojskih porid Dokembrijski skeli mozhna znajti perevazhno na pivden vid mista Gorgan roztashovanogo na pivdennomu shodi Kaspijskogo morya i v znachno menshih kilkostyah v centralnij ta zahidnij chastini Centralno Elburskogo hrebta Centralna chastina Centralno Elburskogo hrebta utvorena v osnovnomu z triasovih ta yurskih porid todi yak pivnichno zahidna chastina skladayetsya perevazhno z yurskih porid Duzhe potuzhni shari tretinnih perevazhno eocenovih zelenih vulkanichnih tufiv ta lav zustrichayutsya perevazhno u pivdenno zahidnij ta pivdenno centralnij chastini Krajnyu pivnichno zahidnu chastinu Elbursu sho stanovit Zahidno Elburskij hrebet abo Talishski gori v osnovnomu skladayut osadovi vulkanichni verhnokrejdovi vidkladennya iz prosharkom paleozojskih porid triasovih ta yurskih porid na pivdni pivnichnomu zahodi ta pivdennomu shodi Koli okean Tetis buv zakritij Aravijska plita zitknulasya z en i vreshti resht Iranska plita bula zatisnuta mizh Yevrazijskoyu plitoyu ta Aravijskoyu plitoyu zitknennya prizvelo do utvorennya skladok z verhnopaleozojskih mezozojskih ta paleogenovih girskih porid ta kajnozojskogo golovnim chinom eocenovogo vulkanizmu buli utvoreni gori Elburs pid chas miocenu Alpijskij orogenez predstavleno eocenovim vulkanizmom u pivdenno zahidnij ta pivdenno centralnij chastinah Elbursu pidnyattyam ta utvorennyam skladok zi starih osadovih porid u pivnichno zahidnij centralnij ta shidnij chastini terenu pid chas miocenu ta pliocenu DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elburs Bozhnarskij M S Slovar geograficheskih nazvanij M Uchpedgiz 1954 Nikonov V A Kratkij toponomicheskij slovar M Mysl 1966 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z geografiyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ