Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Талишські, Талиські, Талишинські гори, Талиш (азерб. Talış dağları, перс. کوههای تالش) — гори на південному сході Кавказу, в Азербайджані, на кордоні з Іраном. Служать продовженням системи Малого Кавказу, від якого відокремлені прогинанням, зайнятою нижньою течією р. Аракс. Складаються з трьох подовжніх хребтів: , і . Переважаюча висота головного пасма 2000—2200 м, найбільша — 2477 м (г. Кюмюркей).
| Талишські гори | ||||
 | ||||
| 38°42′ пн. ш. 48°18′ сх. д. / 38.700° пн. ш. 48.300° сх. д.Координати: 38°42′ пн. ш. 48°18′ сх. д. / 38.700° пн. ш. 48.300° сх. д. | ||||
| Країна |  Азербайджан і  Іран | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1792 м | |||
  Талишські гори Талишські гори (Азербайджан) | ||||
 Талишські гори у Вікісховищі | ||||
Гори складені флішовими і вулканогенними товщами з інтрузіями основних порід. Сейсмічність.
На східних схилах гір (до висоти 600 м) субтропічні, вище переважні букові ліси; на головному пасмі — нагірна ксерофітна і гірська лукостепова рослинність.
На території Талиських гір розташована ділянка Гирканського національного парку, утвореного у 2003 році на місці Гирканського державного заповідника, у якому розташовується реліктовий ліс третинного періоду (Flora hyrcana).
На сході Талиські гори відокремлені від Каспійського моря Талиською низовиною, що лежить, як і все каспійське узбережжя, на 28 м нижче рівня світового океану. Малий Кавказ і Талиські гори є сполучною ланкою між Понтійськими горами на півночі Малої Азії і хребтом Ельбурс (окраїнне гірське пасмо на півночі Іранського нагір'я).
Галерея
Примітки
- Азербайджанська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бєлозоров С. Т., 1971.
- Атлас світу, 2005.
- Кузик С. П., 2002.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- «Современный толковый словарь» Изд. «Большая Советская Энциклопедия», 1997 г.
- Ш. А. Азизбеков и др., «Геология и вулканизм Талыша», Баку, «Элм», Институт геологии им. И. М. Губкина
- Allenbach P., «Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz (Talisch, Baghrow)», Iran, Mitteil.Geol.Inst.Eidgenossidchen Tech. Hochschule Univ. Zurich, 1966, N. F. 63.
- Гутман М. О., Обзор геологии Талыша Тр. II конф. геолю Закавказья и Туркмении, Азнефтеиздат, вып. XI—XII. — Баку, 1933.
- Якубов Ф. Ф., Геология и нефтеносность Талышского района. Труды геол. совещ. «Азнефть». — Баку, 1947.
- В горах Талыша. — М.: Изд. Академии Наук СССР, 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talishski Taliski Talishinski gori Talish azerb Talis daglari pers کوههای تالش gori na pivdennomu shodi Kavkazu v Azerbajdzhani na kordoni z Iranom Sluzhat prodovzhennyam sistemi Malogo Kavkazu vid yakogo vidokremleni proginannyam zajnyatoyu nizhnoyu techiyeyu r Araks Skladayutsya z troh podovzhnih hrebtiv i Perevazhayucha visota golovnogo pasma 2000 2200 m najbilsha 2477 m g Kyumyurkej Talishski gori38 42 pn sh 48 18 sh d 38 700 pn sh 48 300 sh d 38 700 48 300 Koordinati 38 42 pn sh 48 18 sh d 38 700 pn sh 48 300 sh d 38 700 48 300Krayina Azerbajdzhan i IranTip girskij hrebetVisota 1792 mTalishski goriTalishski gori Azerbajdzhan Talishski gori u Vikishovishi Taliski gori na mapi Gori skladeni flishovimi i vulkanogennimi tovshami z intruziyami osnovnih porid Sejsmichnist Na shidnih shilah gir do visoti 600 m subtropichni vishe perevazhni bukovi lisi na golovnomu pasmi nagirna kserofitna i girska lukostepova roslinnist Na teritoriyi Taliskih gir roztashovana dilyanka Girkanskogo nacionalnogo parku utvorenogo u 2003 roci na misci Girkanskogo derzhavnogo zapovidnika u yakomu roztashovuyetsya reliktovij lis tretinnogo periodu Flora hyrcana Na shodi Taliski gori vidokremleni vid Kaspijskogo morya Taliskoyu nizovinoyu sho lezhit yak i vse kaspijske uzberezhzhya na 28 m nizhche rivnya svitovogo okeanu Malij Kavkaz i Taliski gori ye spoluchnoyu lankoyu mizh Pontijskimi gorami na pivnochi Maloyi Aziyi i hrebtom Elburs okrayinne girske pasmo na pivnochi Iranskogo nagir ya GalereyaPrimitkiAzerbajdzhanska RSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Byelozorov S T 1971 Atlas svitu 2005 Kuzik S P 2002 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Sovremennyj tolkovyj slovar Izd Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 1997 g Sh A Azizbekov i dr Geologiya i vulkanizm Talysha Baku Elm Institut geologii im I M Gubkina Allenbach P Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz Talisch Baghrow Iran Mitteil Geol Inst Eidgenossidchen Tech Hochschule Univ Zurich 1966 N F 63 Gutman M O Obzor geologii Talysha Tr II konf geolyu Zakavkazya i Turkmenii Aznefteizdat vyp XI XII Baku 1933 Yakubov F F Geologiya i neftenosnost Talyshskogo rajona Trudy geol sovesh Azneft Baku 1947 V gorah Talysha M Izd Akademii Nauk SSSR 1960