Євра́зія — найбільший за розмірами та населенням материк на Землі, що складається з Європи та Азії. Розташований в основному між північною та східною півкулями, межує з Атлантичним океаном на заході, Тихим на сході, Північно-Льодовитим на півночі, а також Африкою, Середземним морем та Індійським океаном на півдні. Історично, поділ між Європою та Азією на два різні континенти завжди був соціально-культурним, і не мав чіткого фізичного кордону між ними; таким чином, у деяких частинах світу, Євразія визнана найбільшим з шести, п'яти чи навіть чотирьох континентів Землі. У геології, Євразія часто розглядається, як єдиний жорсткий мегаблок. Однак, жорсткість Євразії обговорюється, і основана на палеомагнітних даних.
Євразія | |
---|---|
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція) | |
Географічне положення | |
Крайні точки: | |
⮝ північна | мис мис Челюскін 77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 77.717° пн. ш. 104.300° сх. д. |
⮟ південна | мис Піай 1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д. / 1.267° пн. ш. 103.500° сх. д. |
⮜ західна | мис Рока 38°48′ пн. ш. 9°31′ зх. д. / 38.800° пн. ш. 9.517° зх. д. |
⮞ східна | мис Дежньова 66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д. / 66.083° пн. ш. 169.667° зх. д. |
Часові пояси | від UTC-01:00 до |
Територія | |
Загальна площа | 54 759 000 квадратний кілометр (1-ше) |
• островів | 3 450 000 км² |
Довжина узбережжя | 120 300 км |
⯅ Найвища точка | Джомолунгма (8848 м) |
⯆ Найнижча точка | рівень вод Мертвого моря (-420 м) |
Середні висоти | 840 м |
Найдовша річка | Янцзи (6300 км) |
Найбільше озеро | Каспійське море (371 000 км²) |
Населення | |
Чисельність | 5 348 554 000 (1-ше) |
Густота | 99,8 осіб/км² |
Назва мешканців | |
Найпоширеніші мови |
|
Економіка | |
ВВП номінальний | 57,45 трлн USD (2020) (1-ше) |
• на душу населення | 10739 USD (2020) (4-те) |
Країни | |
Незалежні | 93 + 8 |
Залежні | 9 |
Інтеграція | Рада Європи, ЄС, НАТО, СНД, АТЕС, СААРК, АСЕАН |
Євразія у Вікісховищі |
Материк займає близько 55 000 000 км², або близько 36,2 % загальної площі суходолу Землі. Суходіл населяє понад 5 мільярдів людей, що становить приблизно 70 % населення Землі. Серед основних островів, які часто включають до широковживаного визначення Євразії, незважаючи на те, що вони відокремлені від суцільної суші: Велика Британія, Ісландія, Ірландія та Шрі-Ланка, а також Японія, Філіппіни та більшу частину Індонезії.
З точки зору фізичної географії, Євразія — суцільний материк. Поняття Європи та Азії, як окремих континентів сягають античності, і їхні кордони є геологічно довільними. У стародавні часи, Чорне і Мармурове моря разом з пов'язаними ними протоками розглядалися, як розділення материків, однак сьогодні таким поділом частіше вважаються Уральські та Кавказькі гори. Євразія з'єднана з Африкою Суецьким каналом й іноді об'єднується з Африканським материком, аби зобразити найбільшу суміжну сушу Землі під назвою Афроєвразія. Завдяки величезній суші та різниці широт, Євразія має усі типи клімату за класифікацією Кеппена, включно з найсуворішими типами гарячих і холодних температур, високих та низьких опадів та різними типами екосистем.
Основні відомості
Євразія складається з двох частин світу — Азії та Європи.
Площа — 54,9 млн км (~1/3 площі всієї суші Землі)
Населення — близько 4,9 млрд мешканців
Європа і Азія
Євразія — це найбільший материк Землі, що складається з двох частин світу — з Європи і Азії. Межа між ними має умовне значення та проходить східним схилом Уральських гір, річкою Емба, північним узбережжям Каспійського моря і Кумо-Маницькою западиною. Далі Азію і Європу розділяють Азовське і Чорне моря. Разом з островами, Євразія займає площу близько 53,4 млн км², з них на острови припадає близько 2,75 млн км².
Крайні точки
Крайні точки материка Євразії: на півночі — мис Челюскін, 77°98' пн. ш., на півдні — мис Піай, 1°56" пн. ш., на заході — мис Рока, 9°76' зх. д., на сході — мис Дежньова, 169°64' зх. д. Ряд островів на південному сході Євразії розташований у Південній півкулі. Євразію омивають такі океани: на заході — Атлантичний, на півночі — Північний Льодовитий, на півдні — Індійський, на сході — Тихий, і їхні окраїнні моря. На південному сході австрало-азійські моря відокремлюють Азію від Австралії, на північному сході — Берингова протока від Північної Америки, на південному заході — Гібралтарська протока, Середземне і Червоне моря від Африки, з якою Євразія з'єднується Суецьким перешийком.
Додаткові відомості
Безперервність масиву суші, сучасна тектонічна консолідованість материка, єдність багатьох кліматичних процесів, значна спільність розвитку органічного світу, прояву природничо-історичної єдності, а також необхідність обліку значення територіальної цілісності для оцінки соціально-історичних явищ викликали потребу в назві, що поєднує весь материк. Найзручнішим виявилося введене Едуардом Зюссом у 1883 р. у геологію і географію поняття «Євразія».
Дослідження материка
Наукові дослідження Азії починаються у 18 столітті. Видатними географами Александером фон Гумбольдтом, Петром Семеновим-Тян-Шанським, Миколою Пржевальським, Фердинандом Врангелем, Володимиром Обручевим та іншими були вивчені природні умови, складені карти доти незвіданих куточків Євразії.
Рельєф
Загальні відомості
Євразія відрізняється великою різноманітністю рельєфу. На її території розташовані найвищі гірські системи земної кулі — Гімалаї. Найвища точка земної кулі — гора Джомолунгма (8848 м). Нагір'я Тибет піднімається на 4,6 км. Низовини і плоскогір'я мають величезні розміри, і тягнуться на тисячі кілометрів. 3/4 поверхні Азії припадає на плоскогір'я, нагір'я і гірські хребти. У Європі гір менше, велику частину займають низовини. Найдавнішими ділянками Євразії є Східноєвропейська та Західносибірська рівнини. У їхній основі лежать великі і давні платформи. Давнє походження мають так само плоскогір'я Аравійське і Декан. Розломом земної кори, зайнятим Червоним морем, Аравійський півострів відділений від Африки. Велика частина низовин розташована окраїнами материка. Індо-Гангська рівнина і Месопотамська низовина утворилися у передгірних прогинах земної кори між платформами і складчастими горами.
Складчасті гори
Складчасті гори — це гори, здіймання яких відбулося в результаті того, що зім'ялись шари гірських порід в складки. Основним механізмом утворення складчастих гір є горизонтальне стиснення шаруватої товщі, хоча вертикальні рухи глибше залягаючих шарів також можуть брати в цьому участь. Складки можливі, якщо породи, що піддаються дії сил стиснення, достатньо пластичні, що властиво або молодим, недавно утворилися осадовим породам, або сильно розігрітим породам, насиченим рідкими і газоподібними включеннями. В чистому вигляді складчасті гори зустрічаються досить рідко — зазвичай, утворення складок супроводиться і виникненням розломів. Якщо зсуви по розломах вносять помітний внесок у формування гірського рельєфу, такі гори називають глибово-складчатими. Прикладом складчастих гір можуть служити гори Юра в Альпах, гірська система Загрос в Ірані, деякі хребти в Аппалачах.
Південна частина
Молоді гори нової складчастості простягаються у вигляді двох гігантських поясів складчастих гір. У південній частині Євразії від Атлантичного і майже до Тихого океану простягнувся Альпійсько-Гімалайський пояс. До нього входять Піренеї, Апенніни, Альпи, Стара-Планина (Балканські гори), Карпати, Кавказькі гори, нагір'я Памір, Гімалаї. Між крайовими хребтами лежать великі нагір'я, найбільше з них — Іранське.
Тихоокеанський пояс
Тихоокеанський пояс складчастих гір починається на Камчатці і закінчується на островах Малайського архіпелагу. Найдавнішими горами є Скандинавські гори. Вік Уральських гір, Алтаю і Тянь-Шаню, які з'явилися пізніше, становить майже 300 млн років. Протягом багатьох мільйонів років давні і найдавніші гори руйнувалися зовнішніми процесами і згладжувалися. Під час наступних піднімань вони були розбиті розломами на окремі брили, частина яких піднялася на значну висоту (Алтай, Тянь-Шань). Утворення гір продовжується і зараз.
Льодовики
Близько 300 млн років тому на території Євразії утворився величезний льодовик. Повністю вкриті льодовиком були Британські острови, двома язиками він спускався Східноєвропейською рівниною, досягаючи широти міста Дніпра; Західносибірською низовиною він опустився до шістдесятої паралелі. На крайній частині північної Азії холодний клімат обумовив виникнення багаторічної мерзлоти. Для сухих і жарких пустель Азії характерні форми рельєфу, створені діяльністю вітру. Величезні простори тут зайняті дюнами і барханами.
Землетруси
Велика частка землетрусів, що супроводжують утворення гірських систем, відбувається на території Євразії у гігантських поясах гір нової складчастості. Тихоокеанський сейсмічний пояс Землі оточує Тихий океан. На території материка, що належить до цього поясу, землетруси відбуваються дуже часто, особливо на Японських і Філіппінських островах. Європейсько-Азійський сейсмічний пояс проходить південною частиною Євразії і збігається з Альпійсько-Гімалайським поясом складчастих гір.
Вулкани
На території Євразії знаходиться багато діючих вулканів. Особливо їх багато у Тихоокеанському вулканічному поясі, що має назву Тихоокеанського «вогняного кільця». Найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка (56° сх. ш. і 161° пн. дг.) на півострові Камчатка (4750 м). Є діючі вулкани й у Альпійсько-Гімалайському гірському поясі. У Середземномор'ї розташовані найвищі вулкани Європи Етна і єдиний діючий на материковій Європі вулкан Везувій. Біля Апеннінського півострова знаходиться діючий острів-вулкан Стромболі. На Камчатці та в Ісландії є гейзери.
Корисні копалини, особливості їх походження
Загальні відомості
Євразія винятково багата на різноманітні корисні копалини. На її території є великі родовища кам'яного вугілля, нафти, природного газу, значні запаси руд чорних і кольорових металів, чимало місць, де добувають золото і коштовне каміння. Різноманітність мінеральних багатств материка обумовлена величезними розмірами, складною будовою земної кори Євразії.
Родовища та басейни
Вугілля, нафта та газ
Родовища кам'яного вугілля на території Євразії знаходяться у передгірних і міжгірських прогинах палеозойської ери (Донецький басейн в Україні, Карагандинський — у Казахстані, Печорський басейн — у Росії, Рурський — у Німеччині та ін.). На сході Євразії найбільші басейни вугілля відкриті у межах Індостанської і Китайської платформ. Великі буровугільні басейни — Кузнецький (Кузбас) і Кансько-Ачинський — у Сибіру. Родовища нафти і природного газу зосереджені у прогинах земної кори, що заповнені осадовими породами. Два найбільших нафтогазоносних басейни Землі знаходяться на Месопотамській низовині і Західносибірській рівнині. Є родовища нафти і газу на Аравійському півострові і Східноєвропейській рівнині.
Руди
Велика частина родовищ різних руд, що пов'язані з магматичними і метаморфічними гірськими породами, розташована у кристалічному фундаменті давніх платформ, а також там, де в гірських хребтах на поверхню виходять магматичні і метаморфічні породи. Світове значення мають залізні руди Курської магнітної аномалії (КМА), Криворізький і Лотаринзький басейни залізних руд, марганцевий Нікопольський басейн, залізні руди Індостану і Північно-Східного Китаю. Через Південний Китай, півострови Індокитай і Малакка та острови Малайського архіпелагу смугою тягнуться родовища руд кольорових металів, таких як олово і вольфрам, що утворюють так званий олов'яно-вольфрамовий пояс. У азійській частині материка зустрічається золото. На Уралі відомі родовища кольорових металів, у складчастих горах на півночі і на півдні Європи є поклади поліметалів, ртуті, алюмінієвих і уранових руд.
Інші родовища
Родовища кам'яної і калійної солей утворилися у мілководних басейнах — озерах і неглибоких морях. Іранське нагір'я відоме найбагатшими запасами сірки. В Українському Передкарпатті розташовані унікальні родовища самородної сірки. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка є родовища алмазів, різних дорогоцінних каменів. У багатьох місцях Євразії є родовища різноманітних будівельних матеріалів (мармур, граніт та ін.), у Азії знаходяться родовища граніту, селітри. Осадове походження мають боксити, родовища яких розташовані уздовж Альп, на південь від Карпат і на півострові Індокитай.
Клімат
Загальні відомості
На території Євразії утворюються всі типи кліматів, що зустрічаються на інших материках. На Шпіцбергені і деяких островах Північного Льодовитого океану панує арктичний клімат. У помірному поясі весь клімат переважають помірні повітряні маси. На заході помірного пояса Євразії утворюється морський клімат. Узимку температури коливаються від 0 °C до +6 °C. Середні літні температури +10 °C…+18 °C. Опадів випадає до 1000 мм на рік. У центральній частині помірного поясу узимку відбувається сильне охолодження земної поверхні, а влітку, навпаки, сильне прогрівання. Тому тут утворюється континентальне повітря. Клімат Середземномор'я формується під впливом двох різних типів повітряних мас, що змінюються за сезонами. Узимку західні вітри, що дмуть з Атлантичного океану, приносять вологе океанське повітря помірних широт. Унаслідок цього зима тут тепла, дощова і вітряна. Середні температури зими змінюються від +8 °C до +10 °C. У літній період у Середземномор'ї панує сухе тропічне повітря. Тому літо тут спекотне і сухе.
Погода в різні пори року
Взимку в центральній частині субтропічного поясу також переважає суха погода, але не така холодна, як у помірному поясі. Влітку тут панує тропічне повітря, тому встановлюється спекотна і суха погода. На сході помірного і субтропічного поясів клімат формується влітку під впливом тихоокеанських мусонів, що приносять вологе морське повітря.
Внутрішні води, їх розподіл
Загальні відомості
Євразія має надзвичайно густу річкову мережу. Більшість великих річок знаходиться в Азії. Для Євразії характерна найбільша площа басейнів внутрішнього стоку. Розходження у режимах річок Євразії обумовлене різноманітністю кліматичних умов материка.
Рекорди
У Північний Льодовитий океан впадають короткі річки Скандинавського півострова і найбільші річки Євразії — Об, Єнісей, Лена, Північна Двіна, Печора. Майже в усіх цих річок переважає снігове живлення. Вони надовго замерзають узимку, а навесні сильно розливаються. Найдовша серед них — Лена (4400 км), а найповноводніша — Єнісей. На 5-6 місяців замерзають річки крайньої півночі — Яна, Індигірка, Колима. До басейну Північного Льодовитого океану належить озеро Байкал — найглибше озеро земної кулі (1620 м).
Басейн Атлантичного океану
До басейну Атлантичного океану належать річки Західної, Південної і частково Східної Європи. Річки Західної і Південної Європи здебільшого починаються у горах. На заході Європи розвинута густа мережа річок і багато прісних озер. На крайньому заході, в області морського клімату, річки не замерзають і повноводні цілий рік. Найбільша з них — Сена. До річок, що замерзають на короткий час, належать Вісла, Одра, Ельба. Найбільші річки басейну Атлантичного океану — Дунай, Рейн, Дніпро.
Басейн Середземного моря
Річки, що впадають у Середземне море, зазвичай, короткі і неглибокі. Улітку річки міліють, а багато з них пересихає. Особливо багато озер на північному заході Європи. Велика частина з них має льодовиково-тектонічне походження. Найбільші серед них Ладозьке, Онезьке, Венерн, Веттерн. У Центральній Європі знаходяться озера тектонічного походження — це Боденське озеро, Женевське, Балатон та інші. На південному сході Європи розкидані залишкові озера.
Додаткові відомості
Материк знаходиться в усіх природних зонах Північної півкулі.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Євразія |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євразія |
Примітки
- Nield, Ted. . Geological Society (англійською) . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 серпня 2012.
- (англійською) . National Geographic Society. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 27 липня 2017.
By convention there are seven continents: Asia, , North America, , Europe, , and . Some geographers list only six continents, combining Europe and Asia into Eurasia. In parts of the world, students learn that there are just five continents: Eurasia, Australia (Oceania), Africa, Antarctica, and the Americas.
- (англійською) . geography.about.com. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 17 грудня 2012.
- Pavlov, V.E. (2012). Siberian Paleomagnetic Data and the Problem of Rigidity of the Northern Eurasian Continent in the Post Paleozoic. Izvestiya, Physics of the Solid Earth. 48 (9–10): 721—737. doi:10.1134/S1069351312080022.
- Li, Yong-Xiang; Shu, Liangshu; Wen, Bin; Yang, Zhenyu; Ali, Jason R. (1 вересня 2013). . Geophysical Journal International (англ.). 194 (3): 1374—1389. doi:10.1093/gji/ggt181. ISSN 0956-540X. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
- R. W. McColl, ред. (2005). (англійською) . Golson Books Ltd. с. 215. ISBN . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
And since Africa and Asia are connected at the Suez Peninsula, Europe, Africa, and Asia are sometimes combined as Afro-Eurasia or Eurafrasia.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
Література
- Географія ґрунтів і ґрунти світу [Текст]: навч. посіб. : [у 3 ч.]: Ч. 2 : Євразія / С. М. Польчина ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці: Рута, 2010. — 96 с. : рис. — Бібліогр.: с. 94.
- Фізична географія материків та океанів: Ч. 2 : Євразія: навч. посіб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. закл. / Панасенко Б. Д. — Вид. 2-е, переробл. і допов.- Вінниця, 2010. — 480 с. : рис. — Бібліогр.: с. 478—480. —
- Фізична географія материків і океанів. У 2 ч. : навч. посіб. Ч. 2. Північна Америка та Євразія / О. В. Барановська. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — 378 с. — .
Посилання
- Евразия / Географический справочник [ 8 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Евразия [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.] / БСЭ (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevra ziya najbilshij za rozmirami ta naselennyam materik na Zemli sho skladayetsya z Yevropi ta Aziyi Roztashovanij v osnovnomu mizh pivnichnoyu ta shidnoyu pivkulyami mezhuye z Atlantichnim okeanom na zahodi Tihim na shodi Pivnichno Lodovitim na pivnochi a takozh Afrikoyu Seredzemnim morem ta Indijskim okeanom na pivdni Istorichno podil mizh Yevropoyu ta Aziyeyu na dva rizni kontinenti zavzhdi buv socialno kulturnim i ne mav chitkogo fizichnogo kordonu mizh nimi takim chinom u deyakih chastinah svitu Yevraziya viznana najbilshim z shesti p yati chi navit chotiroh kontinentiv Zemli U geologiyi Yevraziya chasto rozglyadayetsya yak yedinij zhorstkij megablok Odnak zhorstkist Yevraziyi obgovoryuyetsya i osnovana na paleomagnitnih danih YevraziyaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Geografichne polozhennyaKrajni tochki pivnichna mis mis Chelyuskin 77 43 pn sh 104 18 sh d 77 717 pn sh 104 300 sh d 77 717 104 300 pivdenna mis Piaj 1 16 pn sh 103 30 sh d 1 267 pn sh 103 500 sh d 1 267 103 500 zahidna mis Roka 38 48 pn sh 9 31 zh d 38 800 pn sh 9 517 zh d 38 800 9 517 shidna mis Dezhnova 66 05 pn sh 169 40 zh d 66 083 pn sh 169 667 zh d 66 083 169 667Chasovi poyasi vid UTC 01 00 do UTC 12 00TeritoriyaZagalna plosha 54 759 000 kvadratnij kilometr 1 she ostroviv 3 450 000 km Dovzhina uzberezhzhya 120 300 km Najvisha tochka Dzhomolungma 8848 m Najnizhcha tochka riven vod Mertvogo morya 420 m Seredni visoti 840 mNajdovsha richka Yanczi 6300 km Najbilshe ozero Kaspijske more 371 000 km NaselennyaChiselnist 5 348 554 000 1 she Gustota 99 8 osib km Nazva meshkancivNajposhirenishi movi kitajska gindi indonezijska rosijska arabska bengalska farsi yaponska pendzhabska marathi nimecka anglijska urdu Deli Shanhaj Tokio Moskva London Dzhakarta Chittagong Mumbayi Kolkata Pekin Guanchzhou Seul Osaka Manila Dakka KarachiEkonomikaVVP nominalnij 57 45 trln USD 2020 1 she na dushu naselennya 10739 USD 2020 4 te KrayiniNezalezhni 93 8Zalezhni 9Integraciya Rada Yevropi YeS NATO SND ATES SAARK ASEAN Yevraziya u Vikishovishi Materik zajmaye blizko 55 000 000 km abo blizko 36 2 zagalnoyi ploshi suhodolu Zemli Suhodil naselyaye ponad 5 milyardiv lyudej sho stanovit priblizno 70 naselennya Zemli Sered osnovnih ostroviv yaki chasto vklyuchayut do shirokovzhivanogo viznachennya Yevraziyi nezvazhayuchi na te sho voni vidokremleni vid sucilnoyi sushi Velika Britaniya Islandiya Irlandiya ta Shri Lanka a takozh Yaponiya Filippini ta bilshu chastinu Indoneziyi Z tochki zoru fizichnoyi geografiyi Yevraziya sucilnij materik Ponyattya Yevropi ta Aziyi yak okremih kontinentiv syagayut antichnosti i yihni kordoni ye geologichno dovilnimi U starodavni chasi Chorne i Marmurove morya razom z pov yazanimi nimi protokami rozglyadalisya yak rozdilennya materikiv odnak sogodni takim podilom chastishe vvazhayutsya Uralski ta Kavkazki gori Yevraziya z yednana z Afrikoyu Sueckim kanalom j inodi ob yednuyetsya z Afrikanskim materikom abi zobraziti najbilshu sumizhnu sushu Zemli pid nazvoyu Afroyevraziya Zavdyaki velicheznij sushi ta riznici shirot Yevraziya maye usi tipi klimatu za klasifikaciyeyu Keppena vklyuchno z najsuvorishimi tipami garyachih i holodnih temperatur visokih ta nizkih opadiv ta riznimi tipami ekosistem Yevraziya Foto zi suputnikaOsnovni vidomostiYevraziya skladayetsya z dvoh chastin svitu Aziyi ta Yevropi Plosha 54 9 mln km 1 3 ploshi vsiyeyi sushi Zemli Naselennya blizko 4 9 mlrd meshkanciv Yevropa i Aziya Yevraziya ce najbilshij materik Zemli sho skladayetsya z dvoh chastin svitu z Yevropi i Aziyi Mezha mizh nimi maye umovne znachennya ta prohodit shidnim shilom Uralskih gir richkoyu Emba pivnichnim uzberezhzhyam Kaspijskogo morya i Kumo Manickoyu zapadinoyu Dali Aziyu i Yevropu rozdilyayut Azovske i Chorne morya Razom z ostrovami Yevraziya zajmaye ploshu blizko 53 4 mln km z nih na ostrovi pripadaye blizko 2 75 mln km Krajni tochki Mis Roka 9 76 zh d Krajni tochki materika Yevraziyi na pivnochi mis Chelyuskin 77 98 pn sh na pivdni mis Piaj 1 56 pn sh na zahodi mis Roka 9 76 zh d na shodi mis Dezhnova 169 64 zh d Ryad ostroviv na pivdennomu shodi Yevraziyi roztashovanij u Pivdennij pivkuli Yevraziyu omivayut taki okeani na zahodi Atlantichnij na pivnochi Pivnichnij Lodovitij na pivdni Indijskij na shodi Tihij i yihni okrayinni morya Na pivdennomu shodi avstralo azijski morya vidokremlyuyut Aziyu vid Avstraliyi na pivnichnomu shodi Beringova protoka vid Pivnichnoyi Ameriki na pivdennomu zahodi Gibraltarska protoka Seredzemne i Chervone morya vid Afriki z yakoyu Yevraziya z yednuyetsya Sueckim pereshijkom Dodatkovi vidomosti Bezperervnist masivu sushi suchasna tektonichna konsolidovanist materika yednist bagatoh klimatichnih procesiv znachna spilnist rozvitku organichnogo svitu proyavu prirodnicho istorichnoyi yednosti a takozh neobhidnist obliku znachennya teritorialnoyi cilisnosti dlya ocinki socialno istorichnih yavish viklikali potrebu v nazvi sho poyednuye ves materik Najzruchnishim viyavilosya vvedene Eduardom Zyussom u 1883 r u geologiyu i geografiyu ponyattya Yevraziya Doslidzhennya materikaNaukovi doslidzhennya Aziyi pochinayutsya u 18 stolitti Vidatnimi geografami Aleksanderom fon Gumboldtom Petrom Semenovim Tyan Shanskim Mikoloyu Przhevalskim Ferdinandom Vrangelem Volodimirom Obruchevim ta inshimi buli vivcheni prirodni umovi skladeni karti doti nezvidanih kutochkiv Yevraziyi RelyefZagalni vidomosti Yevraziya vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu relyefu Na yiyi teritoriyi roztashovani najvishi girski sistemi zemnoyi kuli Gimalayi Najvisha tochka zemnoyi kuli gora Dzhomolungma 8848 m Nagir ya Tibet pidnimayetsya na 4 6 km Nizovini i ploskogir ya mayut velichezni rozmiri i tyagnutsya na tisyachi kilometriv 3 4 poverhni Aziyi pripadaye na ploskogir ya nagir ya i girski hrebti U Yevropi gir menshe veliku chastinu zajmayut nizovini Najdavnishimi dilyankami Yevraziyi ye Shidnoyevropejska ta Zahidnosibirska rivnini U yihnij osnovi lezhat veliki i davni platformi Davnye pohodzhennya mayut tak samo ploskogir ya Aravijske i Dekan Rozlomom zemnoyi kori zajnyatim Chervonim morem Aravijskij pivostriv viddilenij vid Afriki Velika chastina nizovin roztashovana okrayinami materika Indo Gangska rivnina i Mesopotamska nizovina utvorilisya u peredgirnih proginah zemnoyi kori mizh platformami i skladchastimi gorami Gimala yi najvishi gori na Zemli roztashovani v Pivdennij Aziyi mizh Tibetskim nagir yam na pivnochi ta Indo Gangskoyu rivninoyu na pivdni Skladchasti gori Skladchasti gori ce gori zdijmannya yakih vidbulosya v rezultati togo sho zim yalis shari girskih porid v skladki Osnovnim mehanizmom utvorennya skladchastih gir ye gorizontalne stisnennya sharuvatoyi tovshi hocha vertikalni ruhi glibshe zalyagayuchih shariv takozh mozhut brati v comu uchast Skladki mozhlivi yaksho porodi sho piddayutsya diyi sil stisnennya dostatno plastichni sho vlastivo abo molodim nedavno utvorilisya osadovim porodam abo silno rozigritim porodam nasichenim ridkimi i gazopodibnimi vklyuchennyami V chistomu viglyadi skladchasti gori zustrichayutsya dosit ridko zazvichaj utvorennya skladok suprovoditsya i viniknennyam rozlomiv Yaksho zsuvi po rozlomah vnosyat pomitnij vnesok u formuvannya girskogo relyefu taki gori nazivayut glibovo skladchatimi Prikladom skladchastih gir mozhut sluzhiti gori Yura v Alpah girska sistema Zagros v Irani deyaki hrebti v Appalachah Pivdenna chastina Molodi gori novoyi skladchastosti prostyagayutsya u viglyadi dvoh gigantskih poyasiv skladchastih gir U pivdennij chastini Yevraziyi vid Atlantichnogo i majzhe do Tihogo okeanu prostyagnuvsya Alpijsko Gimalajskij poyas Do nogo vhodyat Pireneyi Apennini Alpi Stara Planina Balkanski gori Karpati Kavkazki gori nagir ya Pamir Gimalayi Mizh krajovimi hrebtami lezhat veliki nagir ya najbilshe z nih Iranske Tihookeanskij poyas Tihookeanskij poyas skladchastih gir pochinayetsya na Kamchatci i zakinchuyetsya na ostrovah Malajskogo arhipelagu Najdavnishimi gorami ye Skandinavski gori Vik Uralskih gir Altayu i Tyan Shanyu yaki z yavilisya piznishe stanovit majzhe 300 mln rokiv Protyagom bagatoh miljoniv rokiv davni i najdavnishi gori rujnuvalisya zovnishnimi procesami i zgladzhuvalisya Pid chas nastupnih pidniman voni buli rozbiti rozlomami na okremi brili chastina yakih pidnyalasya na znachnu visotu Altaj Tyan Shan Utvorennya gir prodovzhuyetsya i zaraz Lodoviki Blizko 300 mln rokiv tomu na teritoriyi Yevraziyi utvorivsya velicheznij lodovik Povnistyu vkriti lodovikom buli Britanski ostrovi dvoma yazikami vin spuskavsya Shidnoyevropejskoyu rivninoyu dosyagayuchi shiroti mista Dnipra Zahidnosibirskoyu nizovinoyu vin opustivsya do shistdesyatoyi paraleli Na krajnij chastini pivnichnoyi Aziyi holodnij klimat obumoviv viniknennya bagatorichnoyi merzloti Dlya suhih i zharkih pustel Aziyi harakterni formi relyefu stvoreni diyalnistyu vitru Velichezni prostori tut zajnyati dyunami i barhanami Zemletrusi Velika chastka zemletrusiv sho suprovodzhuyut utvorennya girskih sistem vidbuvayetsya na teritoriyi Yevraziyi u gigantskih poyasah gir novoyi skladchastosti Tihookeanskij sejsmichnij poyas Zemli otochuye Tihij okean Na teritoriyi materika sho nalezhit do cogo poyasu zemletrusi vidbuvayutsya duzhe chasto osoblivo na Yaponskih i Filippinskih ostrovah Yevropejsko Azijskij sejsmichnij poyas prohodit pivdennoyu chastinoyu Yevraziyi i zbigayetsya z Alpijsko Gimalajskim poyasom skladchastih gir Vulkani Na teritoriyi Yevraziyi znahoditsya bagato diyuchih vulkaniv Osoblivo yih bagato u Tihookeanskomu vulkanichnomu poyasi sho maye nazvu Tihookeanskogo vognyanogo kilcya Najvishij diyuchij vulkan Yevraziyi Klyuchevska Sopka 56 sh sh i 161 pn dg na pivostrovi Kamchatka 4750 m Ye diyuchi vulkani j u Alpijsko Gimalajskomu girskomu poyasi U Seredzemnomor yi roztashovani najvishi vulkani Yevropi Etna i yedinij diyuchij na materikovij Yevropi vulkan Vezuvij Bilya Apenninskogo pivostrova znahoditsya diyuchij ostriv vulkan Stromboli Na Kamchatci ta v Islandiyi ye gejzeri Korisni kopalini osoblivosti yih pohodzhennyaZagalni vidomosti Yevraziya vinyatkovo bagata na riznomanitni korisni kopalini Na yiyi teritoriyi ye veliki rodovisha kam yanogo vugillya nafti prirodnogo gazu znachni zapasi rud chornih i kolorovih metaliv chimalo misc de dobuvayut zoloto i koshtovne kaminnya Riznomanitnist mineralnih bagatstv materika obumovlena velicheznimi rozmirami skladnoyu budovoyu zemnoyi kori Yevraziyi Rodovisha ta basejni Vugillya nafta ta gaz Rodovisha kam yanogo vugillya na teritoriyi Yevraziyi znahodyatsya u peredgirnih i mizhgirskih proginah paleozojskoyi eri Doneckij basejn v Ukrayini Karagandinskij u Kazahstani Pechorskij basejn u Rosiyi Rurskij u Nimechchini ta in Na shodi Yevraziyi najbilshi basejni vugillya vidkriti u mezhah Indostanskoyi i Kitajskoyi platform Veliki burovugilni basejni Kuzneckij Kuzbas i Kansko Achinskij u Sibiru Rodovisha nafti i prirodnogo gazu zoseredzheni u proginah zemnoyi kori sho zapovneni osadovimi porodami Dva najbilshih naftogazonosnih basejni Zemli znahodyatsya na Mesopotamskij nizovini i Zahidnosibirskij rivnini Ye rodovisha nafti i gazu na Aravijskomu pivostrovi i Shidnoyevropejskij rivnini Rudi Velika chastina rodovish riznih rud sho pov yazani z magmatichnimi i metamorfichnimi girskimi porodami roztashovana u kristalichnomu fundamenti davnih platform a takozh tam de v girskih hrebtah na poverhnyu vihodyat magmatichni i metamorfichni porodi Svitove znachennya mayut zalizni rudi Kurskoyi magnitnoyi anomaliyi KMA Krivorizkij i Lotarinzkij basejni zaliznih rud margancevij Nikopolskij basejn zalizni rudi Indostanu i Pivnichno Shidnogo Kitayu Cherez Pivdennij Kitaj pivostrovi Indokitaj i Malakka ta ostrovi Malajskogo arhipelagu smugoyu tyagnutsya rodovisha rud kolorovih metaliv takih yak olovo i volfram sho utvoryuyut tak zvanij olov yano volframovij poyas U azijskij chastini materika zustrichayetsya zoloto Na Urali vidomi rodovisha kolorovih metaliv u skladchastih gorah na pivnochi i na pivdni Yevropi ye pokladi polimetaliv rtuti alyuminiyevih i uranovih rud Inshi rodovisha Rodovisha kam yanoyi i kalijnoyi solej utvorilisya u milkovodnih basejnah ozerah i neglibokih moryah Iranske nagir ya vidome najbagatshimi zapasami sirki V Ukrayinskomu Peredkarpatti roztashovani unikalni rodovisha samorodnoyi sirki Na pivostrovi Indostan ostrovi Shri Lanka ye rodovisha almaziv riznih dorogocinnih kameniv U bagatoh miscyah Yevraziyi ye rodovisha riznomanitnih budivelnih materialiv marmur granit ta in u Aziyi znahodyatsya rodovisha granitu selitri Osadove pohodzhennya mayut boksiti rodovisha yakih roztashovani uzdovzh Alp na pivden vid Karpat i na pivostrovi Indokitaj KlimatOjmyakon odne z najholodnishih misc na Zemli najnizhcha temperatura bula zareyestrovana tut 72 S Zagalni vidomosti Na teritoriyi Yevraziyi utvoryuyutsya vsi tipi klimativ sho zustrichayutsya na inshih materikah Na Shpicbergeni i deyakih ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu panuye arktichnij klimat U pomirnomu poyasi ves klimat perevazhayut pomirni povitryani masi Na zahodi pomirnogo poyasa Yevraziyi utvoryuyetsya morskij klimat Uzimku temperaturi kolivayutsya vid 0 C do 6 C Seredni litni temperaturi 10 C 18 C Opadiv vipadaye do 1000 mm na rik U centralnij chastini pomirnogo poyasu uzimku vidbuvayetsya silne oholodzhennya zemnoyi poverhni a vlitku navpaki silne progrivannya Tomu tut utvoryuyetsya kontinentalne povitrya Klimat Seredzemnomor ya formuyetsya pid vplivom dvoh riznih tipiv povitryanih mas sho zminyuyutsya za sezonami Uzimku zahidni vitri sho dmut z Atlantichnogo okeanu prinosyat vologe okeanske povitrya pomirnih shirot Unaslidok cogo zima tut tepla doshova i vitryana Seredni temperaturi zimi zminyuyutsya vid 8 C do 10 C U litnij period u Seredzemnomor yi panuye suhe tropichne povitrya Tomu lito tut spekotne i suhe Pogoda v rizni pori roku Vzimku v centralnij chastini subtropichnogo poyasu takozh perevazhaye suha pogoda ale ne taka holodna yak u pomirnomu poyasi Vlitku tut panuye tropichne povitrya tomu vstanovlyuyetsya spekotna i suha pogoda Na shodi pomirnogo i subtropichnogo poyasiv klimat formuyetsya vlitku pid vplivom tihookeanskih musoniv sho prinosyat vologe morske povitrya Vnutrishni vodi yih rozpodilZagalni vidomosti Yevraziya maye nadzvichajno gustu richkovu merezhu Bilshist velikih richok znahoditsya v Aziyi Dlya Yevraziyi harakterna najbilsha plosha basejniv vnutrishnogo stoku Rozhodzhennya u rezhimah richok Yevraziyi obumovlene riznomanitnistyu klimatichnih umov materika Rekordi U Pivnichnij Lodovitij okean vpadayut korotki richki Skandinavskogo pivostrova i najbilshi richki Yevraziyi Ob Yenisej Lena Pivnichna Dvina Pechora Majzhe v usih cih richok perevazhaye snigove zhivlennya Voni nadovgo zamerzayut uzimku a navesni silno rozlivayutsya Najdovsha sered nih Lena 4400 km a najpovnovodnisha Yenisej Na 5 6 misyaciv zamerzayut richki krajnoyi pivnochi Yana Indigirka Kolima Do basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu nalezhit ozero Bajkal najglibshe ozero zemnoyi kuli 1620 m Basejn Atlantichnogo okeanu Do basejnu Atlantichnogo okeanu nalezhat richki Zahidnoyi Pivdennoyi i chastkovo Shidnoyi Yevropi Richki Zahidnoyi i Pivdennoyi Yevropi zdebilshogo pochinayutsya u gorah Na zahodi Yevropi rozvinuta gusta merezha richok i bagato prisnih ozer Na krajnomu zahodi v oblasti morskogo klimatu richki ne zamerzayut i povnovodni cilij rik Najbilsha z nih Sena Do richok sho zamerzayut na korotkij chas nalezhat Visla Odra Elba Najbilshi richki basejnu Atlantichnogo okeanu Dunaj Rejn Dnipro Basejn Seredzemnogo morya Richki sho vpadayut u Seredzemne more zazvichaj korotki i negliboki Ulitku richki miliyut a bagato z nih peresihaye Osoblivo bagato ozer na pivnichnomu zahodi Yevropi Velika chastina z nih maye lodovikovo tektonichne pohodzhennya Najbilshi sered nih Ladozke Onezke Venern Vettern U Centralnij Yevropi znahodyatsya ozera tektonichnogo pohodzhennya ce Bodenske ozero Zhenevske Balaton ta inshi Na pivdennomu shodi Yevropi rozkidani zalishkovi ozera Dodatkovi vidomostiMaterik znahoditsya v usih prirodnih zonah Pivnichnoyi pivkuli Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu YevraziyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YevraziyaLavraziya Gondvana Kordon mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Yevrazijstvo Beregova liniya YevraziyiPrimitkiNield Ted Geological Society anglijskoyu Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2012 anglijskoyu National Geographic Society Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 27 lipnya 2017 By convention there are seven continents Asia North America Europe and Some geographers list only six continents combining Europe and Asia into Eurasia In parts of the world students learn that there are just five continents Eurasia Australia Oceania Africa Antarctica and the Americas anglijskoyu geography about com Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 17 grudnya 2012 Pavlov V E 2012 Siberian Paleomagnetic Data and the Problem of Rigidity of the Northern Eurasian Continent in the Post Paleozoic Izvestiya Physics of the Solid Earth 48 9 10 721 737 doi 10 1134 S1069351312080022 Li Yong Xiang Shu Liangshu Wen Bin Yang Zhenyu Ali Jason R 1 veresnya 2013 Geophysical Journal International angl 194 3 1374 1389 doi 10 1093 gji ggt181 ISSN 0956 540X Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 7 travnya 2020 R W McColl red 2005 anglijskoyu Golson Books Ltd s 215 ISBN 9780816072293 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 And since Africa and Asia are connected at the Suez Peninsula Europe Africa and Asia are sometimes combined as Afro Eurasia or Eurafrasia Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2017 Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2017 LiteraturaGeografiya gruntiv i grunti svitu Tekst navch posib u 3 ch Ch 2 Yevraziya S M Polchina Cherniv nac un t im Yu Fedkovicha Chernivci Ruta 2010 96 s ris Bibliogr s 94 Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv Ch 2 Yevraziya navch posib dlya stud geogr spec vish navch zakl Panasenko B D Vid 2 e pererobl i dopov Vinnicya 2010 480 s ris Bibliogr s 478 480 ISBN 978 966 2462 14 2 Fizichna geografiya materikiv i okeaniv U 2 ch navch posib Ch 2 Pivnichna Amerika ta Yevraziya O V Baranovska Nizhin NDU im M Gogolya 2018 378 s ISBN 617 527 185 8 PosilannyaEvraziya Geograficheskij spravochnik 8 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Evraziya 20 chervnya 2017 u Wayback Machine BSE ros