OSM ориг назва Північна Двіназлиття річок Сухона та Юг в м Великий УстюгМапа басейну Північної Двіни60 43 56 пн ш 46 19

|OSM= |ориг назва=

Північна Двіна
злиття річок Сухона та Юг в м. Великий Устюг
Мапа басейну Північної Двіни
60°43′56″ пн. ш. 46°19′49″ сх. д. / 60.73222222224977429° пн. ш. 46.33027777780577594° сх. д.
Витік	злиття річок Сухона та Юг (Великий Устюг)
• координати	60°43′56″ пн. ш. 46°19′49″ сх. д. / 60.73222° пн. ш. 46.33028° сх. д. / 60.73222; 46.33028
Гирло	Двінська губа Білого моря
• координати	64°32′00″ пн. ш. 40°29′00″ сх. д. / 64.53333° пн. ш. 40.48333° сх. д. / 64.53333; 40.48333
• висота, м	0 м
Басейн	Біле море → Баренцове море → Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Вологодська область, Архангельська область
Довжина	744 км
Площа басейну:	357 000 км²
Середньорічний стік	3 490 м³/с
Притоки:	Вичегда, Пінега, Сухона, Юг, Вага

Медіафайли у Вікісховищі

Не плутати з Західною Двіною.

Півні́чна Двіна́ (рос. Се́верная Двина́) — річка на півночі європейської частини Росії, яка протікає у Вологодській і здебільша (приблизно 9⁄10 загальної довжини) Архангельській областях. Впадає в Біле море. Довжина — 744 км (з урахуванням Сухони, як основної складової — 1302 км). Площа басейну — 357 тис. км². Середньорічна витрата води в гирлі 3490 м³/с (це відповідає річковому стоку 110 км³). Найвища ділянка річки 74 км завдовжки від злиття Сухони і Юга до впадання Вичегди має назву .

Загальний опис

Під назвою Мала Північна Двіна річка утворюється злиттям річок Сухона та Юг поблизу міста Великий Устюг у Вологодській області. Загальна довжина самої річки — 744 км, але від витоку Югу — 1318 км, Сухони — 1302 км, Вичегди — 1803 км. Біля міста Котлас у водотік впадає найбільша притока Вичегда (слід зазначити, що при злитті вона несе більше води, ніж Мала Північна Двіна, річний стік якої становить 23 км³ проти 36 км³ у Вичегди), після чого річка повертає на північний захід, а потім поступово на північ. Ділянка від Котласа і до гирла ще зветься Великою Північною Двіною. Майже на самій півночі зливається з Пінегою. Нижче впадання Пінеги Північна Двіна розбивається на протоки з численними островами, ширина долини зростає до 18 км. (площа дельти близько 900 км²) починається від Новодвінська. Біля Архангельська і Сєверодвінська Північна Двіна багатьма рукавами впадає у Двінську губу Білого моря. Загальна площа басейну річки 357 000 км².

Більша частина басейну Північної Двіни — низька горбиста рівнина, що поступово спускається до Білого моря. Басейн річки обмежений на сході низьким Тіманським кряжем (де бере початок Вичегда та її притоки), на півдні — Північними Увалами, які утворюють вододіл з басейном Волги.

Північна і центральна частини басейну здебільшого покриті хвойними лісами, а південна частина — змішаними лісами з переважанням хвойних порід. В цілому ліси займають більше половини території басейну. Тільки уздовж заплави річки є відкриті луки. У лівій (західній) частині басейну безліч боліт і озер, які часто є джерелом приток. Найбільше озеро — Кубенське.

Дельта Північної Двіни

Докладніше:

У Архангельська річка ще раз збирається в одне русло, а нижче міста утворює дельту площею близько 900 км², що складається з декількох рукавів.

почала бурхливо освоюватися російськими поселенцями з XV століття. При цьому в місцевій топоніміці зберігаються сліди фінно-угорського субстрату.

Історія

Басейн річки був спочатку населений фіно-угорськими народами, а потім був колонізований Новгородською республікою. Єдиним винятком був Великий Устюг, який був частиною Владимиро-Суздальського князівства. Інша частина басейну Північної Двіни перебувала під контролем Новгорода. Великий Устюг вперше згадується у літописах 1207 року, Шенкурськ — 1315 року, у XIV столітті заснований Сольвичегодськ.

В XIII столітті новгородські купці вже досягли Білого моря. Регіон був привабливий в першу чергу через торгівлю хутром. Головний водний шлях з Новгорода у Північну Двіну був по Волзі і її притоці Шексні, далі річкою Славянка в озеро Нікольське, потім волок до озера Благовіщенське, звідти вниз за течією річки Порозовіца до Кубенського озера, далі Сухоною до Північної Двіні.

З 1553 по 1713 роки річка була фактично єдиною безпечною торговою артерією, що пов'язувала Росію з країнами Північної і Західної Європи.

Гідрологія

Живлення змішане, з переважанням снігового. Середньорічна витрата води — біля злиття Сухони і Югу — 770 м³/с, після злиття з Вичегдою і Уфтюгою — 1 950 м³/с, нижче гирла Ваги — 2 600 м³/с, нижче злиття з Пінегою — 3 360 м³/с, у гирлі — 3490 м³/с.

Річний стік завислих наносів у середній течії річки становить 1,32 млн тонн, у нижній — 1,79 млн тонн, у гирлі — 3,86 млн тонн. Середньорічна мутність води близько 22 г/м³ у середній течії і 37 г/м³ — у нижній. Річний стік захоплених наносів змінюється в проміжку 0,61–0,71 млн тонн. Сумарний твердий стік річки 4,47–4,57 млн тонн на рік.

Води Північної Двіни гідрокарбонатно-кальцієві. Мінералізація води під час повені 60–70 мг/л, в межень — 240–380 мг/л.

Найбільший розмах коливань рівня води у річці дорівнює 14 метрів між гирлами річок Вага й Пінега. Замерзає наприкінці жовтня — на початку листопада, скресає від початку квітня до початку травня. Льодохід бурхливий з частими заторами.

Показники середньомісячної витрати води річки: Північна Двіна
за 112 років спостереження 1881-1993 на станції: Усть-Пінега (64°08′ пн. ш. 41°55′ сх. д. / 64.13° пн. ш. 41.92° сх. д.), м³/с:

Джерело:

Притоки

Основні притоки: Вичегда, Пінега, Сухона, Юг, Вага, . З'єднана через річку Сухона, озеро Кубенське та ін. з Волго-Балтійським водним шляхом (Північно-Двінська водна система), через річку Пінега з річкою Кулой сполучена судноплавним , а через притоки річки Вичегда, занедбаним , з притокою річки Ками .

Список приток (км від гирла)

Лодьма
Лая
54 км: водотока прот. Уємлянка (Уйма)
59 км: водотока рук. Мечка (Полой Мечка)
71 км: річка (Лавля)
79 км: водотока рук. Косковський
84 км: річка (Ракулка)
90 км: річка
95 км: водотока рук. Курополка
99 км: річка (Воджеромка, Воджом)
114 км: річка
137 км: річка Пінега
147 км: річка
180 км: річка
183 км: струмок Середній
188 км: річка
194 км: річка
199 км: річка
216 км: річка
222 км: річка
228 км: річка
233 км: річка (Покшеньга)
234 км: водотока рук. Рєпний
240 км: річка (Пінгіча)
241 км: річка
268 км: струмок Ніколка
274 км: річка
301 км: річка (Моржева)
311 км: річка (Юма)
316 км: річка
325 км: річка (Шонга)
329 км: річка
334 км: річка
339 км: річка
353 км: річка
362 км: річка
365 км: річка
376 км: водотока рук. Чамовський
402 км: водотока прот. Рубилісський (Рубелєвський Полой)
406 км: річка
413 км: річка
421 км: водотока прот. Сельмензький Полой
434 км: річка
435 км: водотока прот. Борчаха (Борчанка)
442 км: річка (Кодьма, Кодеша)
445 км: водотока прот. Кур'я
454 км: водотока прот. Кур'я
462 км: річка
466 км: річка
478 км: річка
484 км: річка
488 км: річка (Севтра)
492 км: річка
493 км: річка
502 км: річка
502 км: річка
505 км: річка
509 км: річка
512 км: річка
517 км: річка
519 км: річка
526 км: річка
543 км: річка (Авнега)
547 км: водотока рук. Піщаний Полой (Паячний)
563 км: річка
582 км: водотока прот. Сямовський Полой
594 км: водотока прот. Тихий Полой
596 км: річка
611 км: річка
616 км: річка (Лябля)
617 км: водотока прот. Піщанський Полой
619 км: струмок Нечмеж
624 км: річка
638 км: річка
643 км: річка
652 км: річка (Вонгодиця)
656 км: водотока прот. Новинський Полой
665 км: річка (Йоргус)
670 км: водотока прот. Шеберниха
673 км: річка Вичегда
673 км: водотока рук. Вондокурський Полой
674 км: річка
702 км: річка
717 км: річка
719 км: річка
727 км: річка (Шемокса, Шемокс)
735 км: річка
738 км: річка
744 км: річка Юг
744 км: річка Сухона

Населені місця

У верхів'ях Північної Двіни розташовані міста Великий Устюг, Красавіно, Котлас, Сольвичегодськ; поблизу гирла — Новодвінськ, Архангельськ, Сєверодвінськ. Інші поселення уздовж: Красноборськ, Черевково, , Рочегда, Березнік, , , Холмогори.

Судноплавство

Річка Північна Двіна судноплавна на всьому протязі. В середині XIX століття існував план поліпшення судноплавства Північною Двіною в районі Архангельська, над ним працював американський інженер Джордж Уістлер.

23 вересня 1912 року сталась найбільша катастрофа на Північній Двіні: на річці затонув російський пароплав ; в катастрофі загинуло 115 осіб. Дві ще більші катастрофи відбулися в дельті річки під час Першої світової війни: 17 жовтня 1916 року вибухнув пароплав «Барон Дрізен» в Бакариця внаслідок диверсії (вибухнуло близько 1600 тонн вибухових речовин, загинуло понад 600 осіб), а 13 січня 1917 року вибухнули пароплави «Семен Челюскін» і «Байропія» в Архангельському порту Економія (загинуло близько 300 осіб)

На 1917 рік у басейні Північної Двіни діяло 131 пароплавне товариство, з них перевезеннями пасажирів займалося 20. Загальний флот становив 408 судів. Найбільшим було Північне пароплавне товариство «Котлас — Архангельськ — Мурман», яке володіло 50 паровими судами. Брати Володіни володіли 20 судами, інші мали від 1 до 7 судів.

2 серпня 1918 роки задля перегороджування шляху кораблям англійських інтервентів між раніше затопленими криголамами і «Микула Селянинович» у судноплавному каналі між Архангельському і островом було затоплено мінний загороджувач , який понині знаходиться на фарватері річки, змушуючи огинати його кораблі, що проходять.

Великі морські судна можуть заходити тільки у морський порт Економія, поблизу гирла. Час від часу в районі Архангельського порту проводять днопоглиблювальні роботи. Щорічно під час повені вода приносить велике число сміття, піску і мулу, що погіршує судноплавство.

На Північній Двіні працює — найстаріший збережений колісний пароплав Росії, що все ще знаходиться у використанні як круїзне судно (побудовано 1911 року).

Походження назви

Карта течії Північної Двіни з атласу Йоганна Янсоніуса, 1680 р.

Народна етимологія пояснює назву Двіни як «подвійна річка» , оскільки вона утворена злиттям Сухони і Вичегди. Це тлумачення походження назви наводять іще Зиґмунд Герберштайн у «Записках про Московію» (1549) й Алессандро Ґваньїні в «Описі Московії» (1578).

М. Фасмер вважає, що назву на Північну Двіну було перенесено давньоруськими переселенцями з Двіни Західної. Етимологізувати його йому важко.

Починаючи з Я. Розвадовського, назва тлумачиться як індоєвропейська, оскільки перехід dv-> v- свідчить про вторинність фінської формиViena. вважає назву балтійською за походженням і порівнює її з лит. dvynai «двійня, близнята», або, враховуючи фін. Viena «Двіна», з лит. vienas «один, єдиний», тобто «об'єднана з двох річок».

Світлини

Міст через Північну Двіну в Архангельську
Північна Двіна в Архангельську
Льодохід на Північній Двіні біля Котласу
Льодохід біля Архангельська
Міський пляж в Архангельську
Морський порт в Архангельську
Повінь у Котласу
Захід сонця

Примітки

Река Сев. Двина / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Река Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
За даними Великої радянської енциклопедії, за даними Британської енциклопедії площа дельти складає 1 100 км².
(рос.) Н. В. Кабинина. Топонимия дельты Северной Двины но историческим источникам ХѴ-ХІХ вв (PDF). elar.urfu.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Arcticnet — Станція: Усть-Пінега (за 137 км від гирла)
(рос.) Анисим Берман (Бостон) . Архів оригіналу за 29 січня 2008.
(рос.) Курушин М., Непомнящий Н. Великая книга катастроф. books.google.ru (рос.). Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2006. — С. 347.
(рос.) Слушается дело «Барона Дризена». www.vdvsn.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
George Bolotenko. Wartime Explosions in Archangel, 1916-1917: “Bakaritsa is Burning”; “Ekonomiia is Now a Wasteland” (PDF). www.cnrs-scrn.org (англ.). Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(рос.) Лев Скрягин. Взрывы на Северной Двине.
(рос.) Брызгалов В. В. Пассажирский флот на реке Северной Двине (до 1917 г.)//Проблемы развития транспортной инфраструктуры Европейского севера России. Материалы межрегиональной научно-практической конференции. 2010 г
(рос.) Виктор Брызгалов. // Архангельск : газета. — Архангельськ. — № 122 (5 липня 2003).
(рос.) На Северной Двине приступили к дноуглубительным работам. www.pomorie.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Северная Двина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
(рос.) СИГИЗМУНД ГЕРБЕРШТЕЙН->ЗАПИСКИ О МОСКОВИИ->ИЗДАНИЕ 1998 Г.->ЧАСТЬ 5. www.vostlit.info. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(рос.) АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИ->ОПИСАНИЕ МОСКОВИИ->ИЗДАНИЕ 1997 Г.->ЧАСТЬ I. www.vostlit.info. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(рос.) Двина. dic.academic.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(рос.) Матвеев А. К. Субстратная топонимия Русского Севера. Часть I. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2001. С. 43 (PDF). www.booksite.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
(рос.) Матвеев А. К. О происхождении севернорусской топонимики на -ас и -ус // Вопросы топономастики. 1962. Вып. 1. С. 17 (PDF). onomastics.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

Двіна Північна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Річка Північна Двіна / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Річка Північна Двіна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Northern Dvina River (river, Russia) / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Северная Двина / Научно-популярная энциклопедия «Вода России» (рос.)
. Архів оригіналу за 20 травня 2011. (рос.)

[ДВР-1] Река Сев. Двина / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[2] Река Сухона / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[3] За даними Великої радянської енциклопедії, за даними Британської енциклопедії площа дельти складає 1 100 км².

[4] (рос.) Н. В. Кабинина. Топонимия дельты Северной Двины но историческим источникам ХѴ-ХІХ вв (PDF). elar.urfu.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[5] Arcticnet — Станція: Усть-Пінега (за 137 км від гирла)

[6] (рос.) Анисим Берман (Бостон) . Архів оригіналу за 29 січня 2008.

[ВКК_347-7] (рос.) Курушин М., Непомнящий Н. Великая книга катастроф. books.google.ru (рос.). Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2006. — С. 347.

[8] (рос.) Слушается дело «Барона Дризена». www.vdvsn.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[9] George Bolotenko. Wartime Explosions in Archangel, 1916-1917: “Bakaritsa is Burning”; “Ekonomiia is Now a Wasteland” (PDF). www.cnrs-scrn.org (англ.). Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[10] (рос.) Лев Скрягин. Взрывы на Северной Двине.

[11] (рос.) Брызгалов В. В. Пассажирский флот на реке Северной Двине (до 1917 г.)//Проблемы развития транспортной инфраструктуры Европейского севера России. Материалы межрегиональной научно-практической конференции. 2010 г

[12] (рос.) Виктор Брызгалов. // Архангельск : газета. — Архангельськ. — № 122 (5 липня 2003).

[13] (рос.) На Северной Двине приступили к дноуглубительным работам. www.pomorie.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[14] Северная Двина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[15] (рос.) СИГИЗМУНД ГЕРБЕРШТЕЙН->ЗАПИСКИ О МОСКОВИИ->ИЗДАНИЕ 1998 Г.->ЧАСТЬ 5. www.vostlit.info. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[16] (рос.) АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИ->ОПИСАНИЕ МОСКОВИИ->ИЗДАНИЕ 1997 Г.->ЧАСТЬ I. www.vostlit.info. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[17] (рос.) Двина. dic.academic.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[18] (рос.) Матвеев А. К. Субстратная топонимия Русского Севера. Часть I. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2001. С. 43 (PDF). www.booksite.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[19] (рос.) Матвеев А. К. О происхождении севернорусской топонимики на -ас и -ус // Вопросы топономастики. 1962. Вып. 1. С. 17 (PDF). onomastics.ru. Процитовано 13 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()