Ка ма рос Кама удм Кам тат Чулман Чолман річка у європейській частині Росії ліва і найбільша притока Волги Довжина 1 805

Ка́ма (рос. Кама, удм. Кам, тат. Чулман, Чолман) — річка у європейській частині Росії, ліва і найбільша притока Волги. Довжина — 1 805 км, площа басейну — 507 000 км².

Кама
Річка Кама в місті Перм
Басейн річки Кама
55°21′50″ пн. ш. 49°59′52″ сх. д. / 55.36388888891677595° пн. ш. 49.99777777780577281° сх. д.
Витік	село Куліга (Удмуртія), Верхньокамська височина
• координати	58°11′42″ пн. ш. 53°45′15″ сх. д. / 58.19513888891677311° пн. ш. 53.75430555558377677° сх. д.
Гирло	Куйбишевського водосховища (Волга)
• координати	55°21′50″ пн. ш. 49°59′52″ сх. д. / 55.36388888891677595° пн. ш. 49.99777777780577281° сх. д.
Басейн	^d
Країни:	Росія
Регіон	Пермський край Татарстан Удмуртія
Довжина	1 805 км
Площа басейну:	507 000 км²
Середньорічний стік	3 800 м³/с
Притоки:	Праві Вятка Ліві Біла Чусова Ік
Водойми в руслі	Камське водосховище

Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кама (значення).

Характеристика

Течія

Бере початок в центральній частині Верхньокамської височини Східно-Європейської рівнини з чотирьох джерел, розташованих поблизу села Куліги Удмуртія. Тече в основному між височинами по широкій долині. У верхів'ях (від витоків до гирла річки ) річище нестійке і звивисто, на заплаві стариці.

Після впадіння річки Вишера стає багатоводною річкою; береги змінюються: правий залишається низовинним і носить переважно луковий характер, лівий майже скрізь стає піднесеним і місцями урвистим. На цій ділянці багато островів, зустрічаються мілини і перекочування. Нижче за впадіння річки Білої у Ками високим стає правий берег і низьким лівий. У пониззях Кама тече в широкій (до 15 км) долині, ширина річища 450—1200 м; розбивається на рукави. Нижче за гирло річки Вятка річка впадає в Камську затоку Куйбишевського водосховища (підпір від якого іноді доходить до гирла річки Білої).

Річковий басейн

У басейні річки Кама 73 718 річок, з них 94,5 % складають дрібні річки завдовжки менше 10 км. Основні притоки ліворуч — , Вишера з , Чусова з Силвою, Біла з Уфою, , Зай; праворуч — , , Вятка. Всі праві притоки Ками (Коса, Уролка, Кондас, Іньва, Обва) і частина лівих (Весляна, Лун'я, Леман, Південна Кельтма) — це рівнинні річки, текучі з півночі. Гірські, холодні і стрімкі річки беруть початок в Уральських горах і впадають в річку Кама ліворуч (Вишера, , Косьва, Чусова і низка їх приток).

Морфометричні характеристики

На річці створено 3 водосховища і ГЕС: від гирла річки (996 км від гирла Ками) починається Камське водосховище (Камська ГЕС), нижче — Воткінське водосховище (Воткінська ГЕС), за ним — Нижньокамське водосховище (Нижньокамська ГЕС).

Живлення переважне снігове, а також підземне і дощове; за весняну повінь (березень — червень) проходить більш 62,6 % річного стоку, влітку і восени — 28,3 %, взимку — 9,1 %. Коливань рівня до 8 м у верхів'ях і 7 м в низов'ях. Середня витрата у Камської ГЕС 1630 м³/сек, у Воткинської ГЕС близько 1750 м³/сек, у гирлі близько 3500 м³/сек, найбільший близько 27 500 м³/сек. Замерзання супроводжується рясним утворенням внутрішньоводного льоду і льодоходом від 10 до 20 діб. Льодостав з початку листопада у верхів'ях і кінця листопада в низов'ях до квітня. Весняний льодохід від 2—3 до 10—15 діб. Створення водосховищ поліпшило судноплавні умови. Кама судноплавна до селища (966 км) — найбільшого сплоточного рейду, а у високу воду — ще на 600 км. Судноплавні глибини на нижній Камі підтримуються днопоглиблювальними роботами.

Притоки

Праві притоки

38 Нілкам 24 км
46 Паделіха 4 км
47 Коза 10 км
Давидовка
Коза
122 Леман 32 км
159 16 км
168 12 км
215 92 км
233 11 км
244 67 км
277 13 км
286 65 км
297 38 км
Глибока
318 10 км
417 80 км
426 45 км
441 16 км
Уртомка
463 43 км
495 76 км
518 11 км
538 Тупрунка 16 км
564 17 км
569 12 км
583 16 км
599 15 км
607 22 км
610 Вес 21 км
631 14 км
696 267 км
703 Світлиця 30 км
780 97 км
809 140 км
Грем'ячевка
Вільва
Лисьва
Нечаїха
Кондас
Таманка
Бистра
Тузым
Городищенка
Пожва
Усть-Пожвинка
995 257 км

Ліві притоки

5 Камка 6,5 км
15 Живодьоровка 4,5 км
21 Шайтановка 7,5 км
54 Ольховка 10 км
76 Лоп'я 38 км
81 Кампизеп 46 км
82 Малий Пизеп 12 км
96 Сардай 15 км
102 Північний Сардай 11 км
138 Сьова 68 км
149 Литка 78 км
153 (струмок) 23 км
165 (річка) 26 км
175 Томизь 58 км
188 Нірім 53 км
197 29 км
204 67 км
211 39 км
225 15 км
243 19 км
254 11 км
260 16 км
Лаптаха
275 25 км
Лосперський
Полоусний
Кочега
332 135 км
365 38 км
384 94 км
399 98 км
456 34 км
512 18 км
544 131 км
561 20 км
583 17 км
606 12 км
612 266 км
624 128 км
630 88 км
633 16 км
Істок Тилти
745 172 км
749 214 км
Медянка
Бондюжанка
Вільва
Челва
Великий Козир
Личевка
Локшерка
847 Вишера 416 км
868 41 км
Борова
886 57 км
Поповка
Медведиця
914 13 км
916 Зирянка 53 км
924 21 км
926 304 км
Сітовка
Івановка
Позь
Синьва
Ємельяниха
Лись
Верхній Лух
Осиновка
Бистра
Пашовка
Челва
Косьва
Осинова
Чорна
Нижній Лух
Великий Вісім
Мельнична

Політична географія

Основні порти і пристані: Солікамськ, , , Перм, Краснокамськ, , Сарапул, Камбарка, Набережні Челни, Чистополь. Від Пермі регулярні пасажирські рейси до Москви, Нижнього Новгорода, Астрахані і Уфи.

Міста:

Місто	Кількість жителів
Солікамськ	97 269
Усольє	5 378
Березники	165 950
Чермоз	4 065
	35 814
Перм	987 200
Краснокамськ	52 633
Нитва	20 464
Оханськ	7 601
Оса	22 466
Чайковський	82 898
Сарапул	99 385
Камбарка	12 271
Агідель	18 992
Мензелінськ	16 391
	22 257
Набережні Челни	507 900
	70 024
Нижньокамськ	226 895
Чистополь	61 111

Див. також

Найдовші річки Росії
1387 Кама — астероїд, названий на честь річки.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кама

Річка Кама // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Річка Кама в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)