Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Березень значення Бе резень заст березі ль березо ль ма рець третій

Березень

Березень
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Березень (значення).

Бе́резень, заст. березі́ль, березо́ль, ма́рець — третій місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців, що налічує 31 день.

← березень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2024 рік
image
Мініатюра Березень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
image
Березень
image
Урочище Камінне Село в березні
image
Березневі проліски
image
Березневий ліс на Полтавщині
image
Березень у Холодному Яру
image
Проліски в березневі дні
image
Фіалки в березні

Березень є першим місяцем метеорологічної весни в Північній півкулі. У середньовічній Русі на березень припадав початок нового року. Найімовірніше, його святкували з появою молодика в перші весняні дні, найближчі до рівнодення. Після хрещення Русі, а остаточно з 1492 року, громадський Новий рік на українських землях відзначали 1 березня. Ця традиція тривала до 1721 року.

Назва

Українська назва місяця пов'язана з березою, що починає цвісти в період з кінця березня до початку травня. Можливо, саме прасл. *berzьnь (від *berza — «береза») було первісним найменням третього місяця в давньослов'янському календарі. Співзвучна назва březen побутує у чеській мові. Того самого походження старопольська назва місяця — brzezień (сучасне пол. marzec). У болгарській мові назви брѣзень, брѣзокъ вживали на позначення квітня.

Давньоруське наймення березня — «сухий». Назва пов'язана з малою кількістю опадів у цей час, сухістю землі. Трапляється в Путнянському та Крилоському євангеліях (у написаннях: соухꙑи, су(х)и), а також у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року (сухꙑи).

Назва брѣзьнъ (у значенні «квітень») вперше згадується в Стихирарі XII століття:

image Мс̑ць априль, рекомꙑи брѣзьнъ. image

На думку В. В. Німчука, вона є старослов'янською формою наймення *березьнъ, не засвідченого в давньокиївських писемних пам'ятках.

Також на позначення квітня в давньоруських джерелах значно частіше натрапляємо на слово «березозол» (у написаннях: березозолъ, березолъ, брѣзозолъ, брѣзозоръ). Це питомо східнослов'янське утворення, складене з berz- «береза» і zol-, що тлумачать по-різному:

  • як різновид кореня zel- «зелений»;
  • як пов'язане з діал. зола «березовий сік»;
  • як тотожне із зола́ «попіл» та зумовлене гутницьким промислом, тобто заготівлею березового попелу для виготовлення скла.

Більшість дослідників схильні до останнього, проте суперечливим залишається спосіб, яким ця назва місяця пов'язана із золою. М. Карамзін, К. Ербен, І. Раковецький, А. Петрушевич вважають «березозол» пов'язаним зі спалюванням беріз на попіл для лугів. , Р. Кравчук розуміють назву як пору спалювання беріз для розчистки площ під оранку. На думку М. Кочергана, мотивування як першої, так і другої етимологій не зовсім переконливе. Більш імовірно, що в основі назв березень і березозол лежить одне й те саме явище — розпускання березових бруньок. Зважаючи на це, М. Кочерган вважає zol- і zel- різними варіантами одного кореня зі значенням «зелений», порівнюючи такий розвиток із найменням четвертого місяця у чехів (чеськ. duben — «пора розвивання дуба»).

У XVII столітті відбувається перехід давньоруської назви квітня на березень. Наприклад, у колонтитулах «Анфологіону», виданого Памвом Бериндою 1619 року, трапляється як березоѕолъ у старому значенні, так і березоѕѡлъ — у новому, котре засвідчене в пізніших руських стародруках (у написаннях: березозолъ, березозоль). Крім того, в «Анфологіоні» Беринди вперше можна знайти повноголосу форму березень у значенні «квітень», що згодом зазна́є аналогічного семантичного зсуву.

До середини XIX століття словом «березень» позначали четвертий місяць року. Вперше цю назву на позначення третього місяця подає «Місяцеслов» на 1853 рік, хоч після того інші джерела ще довго зберігають її за квітнем. Таке зміщення назви березень спричинене зникненням з української мови латинського наймення март. У гуцульських та східних закарпатських говірках лексему березень у старому значенні використовують і досі.

У новій українській літературі, як і донині в деяких діалектах, на позначення третього місяця вживали назви березі́ль (березо́ль). У «Словарі української мови» за редакцією Б. Грінченка березіль вводиться до реєстру як основне найменування, а березень подають з посиланням на березіль, що дає основу стверджувати про більшу поширеність першої назви в українській мові XIX століття. Слово «березіль» було настільки популярним, що в 30-ті роки XX ст. стало назвою театрального об'єднання під керівництвом Леся Курбаса. З етимологічного погляду березіль є продовженням давньоруської та староукраїнської назви березозолъ, що втратила один склад унаслідок контамінації основ береза і зол. У деяких джерелах фіксувалася також її неконтаміновану форму — березозо́л (березозі́л).

Проте, на зламі XIX—XX століть найбільш поширеною була назва ма́рець, про що свідчить її широке розповсюдження в усіх дореволюційних календарях, лексикографічних працях, фольклорних джерелах, а також побутування цієї назви в сучасних наддністрянських і закарпатських говірках. Українські письменники використовували це слово незалежно від того, з якої місцевості вони були (серед них: Леся Українка, А. Свидницький, М. Коцюбинський, В. Винниченко, І. Франко). До того ж, наймення марець, марец(ъ) можна побачити в староукраїнських пам'ятках XV—XVII століть. Воно запозичене через західнослов'янське посередництво з лат. Mārtius «місяць Марса», утвореного від імені римського бога родючості, а пізніше — бога війни Марса (лат. Mārs). З латини походять назви місяця в більшості мов світу: пол. marzec, рос. март, фр. mars, англ. March.

В активному вжитку були й інші народні назви: березі́нь, березоті́к, сокови́к, березо́вень, зимобо́р, кра́пельник, веснові́й, прота́льник, а також: ма́рот, ма́рчик, марча́к, марціюш, полютий, со́чень, красови́к, запалі сніги, заграй-ярочки, з гір потоки.

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура повітря в березні порівняно з лютневою різко підвищується та становить від мінус 3 °C до 2 °C, на Закарпатті та на півдні України — до 6 °C.

Абсолютний мінімум температури становить мінус 22—37 °C, на півдні України — мінус 11—27 °C. Абсолютний максимум — 16—28 °C, на Одещині та в Криму — до 29—30 °C.

Перехід середньої добової температури повітря через 0 °C у бік підвищення: на півдні України та Закарпатті — у першій декаді, у східних та північно-східних областях — у третій, на інших територіях — у другій декаді місяця. На Закарпатті та в більшості районів південної частини країни перехід через 5 °C відбувається у третій декаді березня.

Середня місячна кількість опадів становить 20—40 мм, у гірських районах місцями 45—70 мм. Снігового покриву переважно немає у південних і західних областях. На інших частинах території України сніг поступово тане протягом першої та другої декад, у Чернігівській і Сумській областях — у третій декаді. Для березня ще характерні хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.

У фольклорі

  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай;
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай;
  • Як прийде марець, то обмерзне старцю палець;
  • Білий як в марці сніг;
  • Згинув як марцевий сніг;
  • В марець ще замерзне старець.

У літературі

  • Олександр Токар присвятив цьому місяцю оповідання Зиму обнімає, а до весни моргає [ 10 липня 2016 у Wayback Machine.], а також низку замальовок, присвячених святам українського народу, які відзначають в березні.

Свята і пам'ятні дні

Релігія

Християнство

  • Місяць Святого Йосифа.

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Офіційні в Америці

Культурне значення

Оскільки весняне рівнодення відбувається 21 березня, то в багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень вважали першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та (Новий час)).

Індійці на початку березня святкували мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було , на якому її жерці оплакували Аттіса — символ сонця, яке поверталося на весну. На другий день після оплакування римляни зустрічали весняний поворот сонця всенародним радісним святом.

У Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгипетською релігією був сонцем, що було слабким узимку, а на весні знов показувало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла опановував місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західної Європи та в Середньовіччі.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято  — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний з весільними обрядами.

У стародавніх юдеїв у березні починався новий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважали початком весни і першим днем світобудови.

Весняні свята язичницького походження, що відзначали зв'язок навколишньої природи з життям людини, сплелися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у та німців.

У Скандинавії, особливо у стародавніх шведів, за часів язичництва у березні було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприношенням, масовими іграми та торгами протягом тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів язичництва був звичай влаштовувати урочистий обід — «тризну»  на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час неї люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі збережено у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно минає під знаком ослаблої зими та воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, яка в'ється по парканах і шукає собі поживи.

Див. також

У Вікісловнику є сторінка березень.

Коментарі

  1. А саме:
  2. На думку В. В. Німчука, таке написання є помилковим.
  3. Імовірно, є опискою, а не результатом асиміляції кінцевого л до попереднього р.
  4. Не зрозуміло, чому саме навесні спалювали берези на попіл для лугів. Спалювати ліси для розчистки місць під оранку серед весни, а не восени чи взимку, — явище більш ніж дивне. Нарешті, якщо спалювали ліси взагалі, то чому при виборі назви місяця перевага надавалася саме березі?
  5. А саме:
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691.
  7. А саме:

Примітки

  1. Березіль // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Марець // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Березень // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. Митрополит Іларіон (І. Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. — К. : Обереги, 1992. — С. 269. — 428 с.
  5. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  6. Brzezień [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Słownik pojęciowy języka staropolskiego / Kierownik projektu: dr hab. Bożena Sieradzka-Baziur, prof. IJP PAN. — Kraków : Instytut Języka Polskiego Polskiej Akademii Nauk. — .
  7. Березень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 172.
  8. Березень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 17—18. — 208 с. — .
  9. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — .
  10. Брѣзьнъ = брѣзокъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 186.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  11. «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976.
  12. Березіль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 172.
  13. М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 52—54.
  14. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  15. Березіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 51.
  16. Березозилъ // Словник української мови / П. П. Білецький-Носенко ; підгот. до вид. В. В. Німчук ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К. : Наук. думка, 1966. — С. 54. — 419 с. — (Пам'ятки української мови).
  17. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — .
  18. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  19. Марецъ // Гістарычны слоўнік беларускай мовы / склад.: Т. І. Блізнюк [і інш.] ; пад рэд. А. М. Булыкі. — Мн. : Беларуская навука, 1998. — Вып. 17 : Лесничий — Местский. — С. 259 — 364 с.
  20. Марець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 393. — .
  21. Березінь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 51.
  22. Березотік [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-український академічний словник : у 4 т. / ред. А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. — 1924—1933.
  23. Соковик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  24. Березень [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 35.
  25. Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
  26. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  27. . betaren.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  28. Спостереження над природою і господарська діяльність // Українські народні прислів'я та приказки / Під ред. М. Т. Рильського. — К., 1955. — С. 94.
  29. МІСЯЦЬ // Українські приказки, прислівья и таке инше / Спорудив М. Номис. — СПб., 1864. — С. 9.
  30. 13130 // Українські приказки, прислівья и таке инше / Спорудив М. Номис. — СПб., 1864. — С. 259.
  31. 13500 // Українські приказки, прислівья и таке инше / Спорудив М. Номис. — СПб., 1864. — С. 265.
  32. 413 // Українські приказки, прислівья и таке инше / Спорудив М. Номис. — СПб., 1864. — С. 282.
  33. . otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  34. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezen znachennya Be rezen zast berezi l berezo l ma rec tretij misyac roku v yulianskomu ta grigorianskomu kalendaryah Odin iz semi misyaciv sho nalichuye 31 den berezen Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 1 2 34 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 30 312024 rik1 Sichen 2 Lyutij3 Berezen 4 Kviten 5 Traven6 Cherven 7 Lipen 8 Serpen9 Veresen 10 Zhovten 11 Listopad12 Gruden Miniatyura Berezen z Rozkishnogo chasoslova gercoga Berrijskogo BerezenUrochishe Kaminne Selo v berezniBereznevi proliskiBereznevij lis na PoltavshiniBerezen u Holodnomu YaruProliski v bereznevi dniFialki v berezni Berezen ye pershim misyacem meteorologichnoyi vesni v Pivnichnij pivkuli U serednovichnij Rusi na berezen pripadav pochatok novogo roku Najimovirnishe jogo svyatkuvali z poyavoyu molodika v pershi vesnyani dni najblizhchi do rivnodennya Pislya hreshennya Rusi a ostatochno z 1492 roku gromadskij Novij rik na ukrayinskih zemlyah vidznachali 1 bereznya Cya tradiciya trivala do 1721 roku NazvaUkrayinska nazva misyacya pov yazana z berezoyu sho pochinaye cvisti v period z kincya bereznya do pochatku travnya Mozhlivo same prasl berzn vid berza bereza bulo pervisnim najmennyam tretogo misyacya v davnoslov yanskomu kalendari Spivzvuchna nazva brezen pobutuye u cheskij movi Togo samogo pohodzhennya staropolska nazva misyacya brzezien suchasne pol marzec U bolgarskij movi nazvi brѣzen brѣzok vzhivali na poznachennya kvitnya Davnoruske najmennya bereznya suhij Nazva pov yazana z maloyu kilkistyu opadiv u cej chas suhistyu zemli Traplyayetsya v Putnyanskomu ta Kriloskomu yevangeliyah u napisannyah souhꙑi su h i a takozh u Studijskomu ustavi perekladenomu v Kiyevi blizko 1070 roku suhꙑi Nazva brѣzn u znachenni kviten vpershe zgaduyetsya v Stihirari XII stolittya Ms c april rekomꙑi brѣzn Na dumku V V Nimchuka vona ye staroslov yanskoyu formoyu najmennya berezn ne zasvidchenogo v davnokiyivskih pisemnih pam yatkah Takozh na poznachennya kvitnya v davnoruskih dzherelah znachno chastishe natraplyayemo na slovo berezozol u napisannyah berezozol berezol brѣzozol brѣzozor Ce pitomo shidnoslov yanske utvorennya skladene z berz bereza i zol sho tlumachat po riznomu yak riznovid korenya zel zelenij yak pov yazane z dial zola berezovij sik yak totozhne iz zola popil ta zumovlene gutnickim promislom tobto zagotivleyu berezovogo popelu dlya vigotovlennya skla Bilshist doslidnikiv shilni do ostannogo prote superechlivim zalishayetsya sposib yakim cya nazva misyacya pov yazana iz zoloyu M Karamzin K Erben I Rakoveckij A Petrushevich vvazhayut berezozol pov yazanim zi spalyuvannyam beriz na popil dlya lugiv R Kravchuk rozumiyut nazvu yak poru spalyuvannya beriz dlya rozchistki plosh pid oranku Na dumku M Kochergana motivuvannya yak pershoyi tak i drugoyi etimologij ne zovsim perekonlive Bilsh imovirno sho v osnovi nazv berezen i berezozol lezhit odne j te same yavishe rozpuskannya berezovih brunok Zvazhayuchi na ce M Kochergan vvazhaye zol i zel riznimi variantami odnogo korenya zi znachennyam zelenij porivnyuyuchi takij rozvitok iz najmennyam chetvertogo misyacya u chehiv chesk duben pora rozvivannya duba U XVII stolitti vidbuvayetsya perehid davnoruskoyi nazvi kvitnya na berezen Napriklad u kolontitulah Anfologionu vidanogo Pamvom Berindoyu 1619 roku traplyayetsya yak berezoѕol u staromu znachenni tak i berezoѕѡl u novomu kotre zasvidchene v piznishih ruskih starodrukah u napisannyah berezozol berezozol Krim togo v Anfologioni Berindi vpershe mozhna znajti povnogolosu formu berezen u znachenni kviten sho zgodom zazna ye analogichnogo semantichnogo zsuvu Do seredini XIX stolittya slovom berezen poznachali chetvertij misyac roku Vpershe cyu nazvu na poznachennya tretogo misyacya podaye Misyaceslov na 1853 rik hoch pislya togo inshi dzherela she dovgo zberigayut yiyi za kvitnem Take zmishennya nazvi berezen sprichinene zniknennyam z ukrayinskoyi movi latinskogo najmennya mart U guculskih ta shidnih zakarpatskih govirkah leksemu berezen u staromu znachenni vikoristovuyut i dosi U novij ukrayinskij literaturi yak i donini v deyakih dialektah na poznachennya tretogo misyacya vzhivali nazvi berezi l berezo l U Slovari ukrayinskoyi movi za redakciyeyu B Grinchenka berezil vvoditsya do reyestru yak osnovne najmenuvannya a berezen podayut z posilannyam na berezil sho daye osnovu stverdzhuvati pro bilshu poshirenist pershoyi nazvi v ukrayinskij movi XIX stolittya Slovo berezil bulo nastilki populyarnim sho v 30 ti roki XX st stalo nazvoyu teatralnogo ob yednannya pid kerivnictvom Lesya Kurbasa Z etimologichnogo poglyadu berezil ye prodovzhennyam davnoruskoyi ta staroukrayinskoyi nazvi berezozol sho vtratila odin sklad unaslidok kontaminaciyi osnov bereza i zol U deyakih dzherelah fiksuvalasya takozh yiyi nekontaminovanu formu berezozo l berezozi l Prote na zlami XIX XX stolit najbilsh poshirenoyu bula nazva ma rec pro sho svidchit yiyi shiroke rozpovsyudzhennya v usih dorevolyucijnih kalendaryah leksikografichnih pracyah folklornih dzherelah a takozh pobutuvannya ciyeyi nazvi v suchasnih naddnistryanskih i zakarpatskih govirkah Ukrayinski pismenniki vikoristovuvali ce slovo nezalezhno vid togo z yakoyi miscevosti voni buli sered nih Lesya Ukrayinka A Svidnickij M Kocyubinskij V Vinnichenko I Franko Do togo zh najmennya marec marec mozhna pobachiti v staroukrayinskih pam yatkah XV XVII stolit Vono zapozichene cherez zahidnoslov yanske poserednictvo z lat Martius misyac Marsa utvorenogo vid imeni rimskogo boga rodyuchosti a piznishe boga vijni Marsa lat Mars Z latini pohodyat nazvi misyacya v bilshosti mov svitu pol marzec ros mart fr mars angl March V aktivnomu vzhitku buli j inshi narodni nazvi berezi n berezoti k sokovi k berezo ven zimobo r kra pelnik vesnovi j prota lnik a takozh ma rot ma rchik marcha k marciyush polyutij so chen krasovi k zapali snigi zagraj yarochki z gir potoki Klimatichna harakteristika v UkrayiniSerednya misyachna temperatura povitrya v berezni porivnyano z lyutnevoyu rizko pidvishuyetsya ta stanovit vid minus 3 C do 2 C na Zakarpatti ta na pivdni Ukrayini do 6 C Absolyutnij minimum temperaturi stanovit minus 22 37 C na pivdni Ukrayini minus 11 27 C Absolyutnij maksimum 16 28 C na Odeshini ta v Krimu do 29 30 C Perehid serednoyi dobovoyi temperaturi povitrya cherez 0 C u bik pidvishennya na pivdni Ukrayini ta Zakarpatti u pershij dekadi u shidnih ta pivnichno shidnih oblastyah u tretij na inshih teritoriyah u drugij dekadi misyacya Na Zakarpatti ta v bilshosti rajoniv pivdennoyi chastini krayini perehid cherez 5 C vidbuvayetsya u tretij dekadi bereznya Serednya misyachna kilkist opadiv stanovit 20 40 mm u girskih rajonah miscyami 45 70 mm Snigovogo pokrivu perevazhno nemaye u pivdennih i zahidnih oblastyah Na inshih chastinah teritoriyi Ukrayini snig postupovo tane protyagom pershoyi ta drugoyi dekad u Chernigivskij i Sumskij oblastyah u tretij dekadi Dlya bereznya she harakterni hurtovini ozheled nalipannya mokrogo snigu U folkloriSuhij berezen teplij kviten mokrij maj bude hliba urozhaj Berezen suhij a mokrij maj bude kasha j karavaj Yak prijde marec to obmerzne starcyu palec Bilij yak v marci snig Zginuv yak marcevij snig V marec she zamerzne starec U literaturiOleksandr Tokar prisvyativ comu misyacyu opovidannya Zimu obnimaye a do vesni morgaye 10 lipnya 2016 u Wayback Machine a takozh nizku zamalovok prisvyachenih svyatam ukrayinskogo narodu yaki vidznachayut v berezni Svyata i pam yatni dniReligiya Hristiyanstvo Misyac Svyatogo Josifa Oficijni v Ukrayini 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den 14 bereznya Den ukrayinskogo dobrovolcya 25 bereznya Den Sluzhbi bezpeki Ukrayini 26 bereznya Den Nacionalnoyi gvardiyi UkrayiniRuhomi Druga subota bereznya Den zemlevporyadnika Tretya nedilya bereznya Den pracivnikiv zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta pobutovogo obslugovuvannya naselennyaInshi 9 bereznya Den narodzhennya Tarasa Grigorovicha Shevchenka 15 bereznya Usesvitnij den zahistu prav spozhivachiv 23 bereznya Usesvitnij den knigi ta avtorskogo prava 25 bereznya Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici 27 bereznya Usesvitnij den teatruOficijni v Americi Misyac zhinochoyi istoriyi Kulturne znachennyaOskilki vesnyane rivnodennya vidbuvayetsya 21 bereznya to v bagatoh narodiv berezen buv pershim misyacem novogo roku a ne sichen yak teper Jmovirno sho z ciyeyi zh prichini do 15 stolittya i v Ukrayini berezen vvazhali pershim misyacem gromadskogo roku div dokladnishe Novij rik na Rusi ta Novij chas Indijci na pochatku bereznya svyatkuvali male svyato bogini Durgi A velike svyato ciyeyi bogini indijci svyatkuvali v den osinnogo rivnodennya U starodavnomu Rimi v berezni bulo na yakomu yiyi zherci oplakuvali Attisa simvol soncya yake povertalosya na vesnu Na drugij den pislya oplakuvannya rimlyani zustrichali vesnyanij povorot soncya vsenarodnim radisnim svyatom U Yegipti v berezni zgaduvali pohoron Ozirisa yakij zgidno z yegipetskoyu religiyeyu buv soncem sho bulo slabkim uzimku a na vesni znov pokazuvalo svoyu silu V comu zh misyaci vidbuvalasya yizda na osli Verhi na osla opanovuvav miscevij balyandrasnik Podibnij zvichaj buv poshirenij i v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta v Serednovichchi Za svidchennyami Plutarha v Afinah takozh u berezni bulo svyato zhiteli mista nosili po majdanah palmove gillya Cej zvichaj zberigsya i ponini v krayinah Blizkogo Shodu ale teper vin pov yazanij z vesilnimi obryadami U starodavnih yudeyiv u berezni pochinavsya novij svyatij rik a persi cogo misyacya svyatkuvali novolittya U chehiv i chastkovo u nimciv za chasiv yazichnictva pershe chislo bereznya vvazhali pochatkom vesni i pershim dnem svitobudovi Vesnyani svyata yazichnickogo pohodzhennya sho vidznachali zv yazok navkolishnoyi prirodi z zhittyam lyudini splelisya z obryadami metoyu yakih bulo prognati zimu tobto smert Podibni obryadi buli poshireni ne tilki v Ukrayini ale j u ta nimciv U Skandinaviyi osoblivo u starodavnih shvediv za chasiv yazichnictva u berezni bulo velike svyato yake suprovodzhuvalosya zhertvoprinoshennyam masovimi igrami ta torgami protyagom tizhnya U persiv ta v starodavnih slov yan za chasiv yazichnictva buv zvichaj vlashtovuvati urochistij obid triznu na chest mertvih rodichiv Taki trizni vidbuvalisya na pochatku bereznya Pid chas neyi lyudi ospivuvali kinec zimi i pri comu palili solom yane opudalo Take svyato she j dosi zberezheno u pivdennih shvediv luzhichan ta chehiv i tam vono minaye pid znakom oslabloyi zimi ta voskresloyi vesni Polyaki somogo bereznya topili Marzhanu i pri comu spivali pro smert yaka v yetsya po parkanah i shukaye sobi pozhivi Div takozhU Vikislovniku ye storinka berezen Berezen 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Spisok usih dnivKomentariA same Studijskij ustav Kiyiv 1070 Kriloske Yevangeliye B m n 1144 Putnyanske Yevangeliye B m n II pol XIII st Na dumku V V Nimchuka take napisannya ye pomilkovim Imovirno ye opiskoyu a ne rezultatom asimilyaciyi kincevogo l do poperednogo r Ne zrozumilo chomu same navesni spalyuvali berezi na popil dlya lugiv Spalyuvati lisi dlya rozchistki misc pid oranku sered vesni a ne voseni chi vzimku yavishe bilsh nizh divne Nareshti yaksho spalyuvali lisi vzagali to chomu pri vibori nazvi misyacya perevaga nadavalasya same berezi A same Chasoslov Lviv 1642 1668 1692 Anfologion Lviv 1643 1651 1694 Anfologion Novgorod Siverskij 1678 Chasoslov Kiyiv 1633 Poluustav Kiyiv 1643 Psaltir Kiyiv 1643 1644 Poluustav Kiyiv 1672 Svyatci Kiyiv 1680 Poluustav Kiyiv 1691 A same Francisk Skorina Mala podorozhnya knizhka Vilna 1522 Povist pro troh cariv Kolizh prevelebnyh troh chornoknizhnikov spisok XV st Metrika Velikogo knyazivstva Litovskogo Kniga zapisiv Vilna 1499 Kniga sudnih sprav Vilna 1516 Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo Vilna 1566 Andrij Rimsha Kotorogo sѧ ms ca shto za staryh vekov dѣyelo korotkoye opisanyiye Hronologiya Ostrog 1581 Ipatij Potij Uniya albo Vyklad prednejshyh artykulov ku zodnochenyu Grekov s kostelom Rymskim nalezhashyh Vilna 1595 Afanasij Filipovich Diariush albo Spisok dѣev pravdivyh B m n 1638 1646 Leontij Bobolinskij Lѣtopisec si yest krojnika z raznyh Avtorov i Gistorikov mnogih Chernigiv sered XVII st PrimitkiBerezil Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Marec Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Berezen Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Mitropolit Ilarion I Ogiyenko Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu istorichno religijna monografiya K Oberegi 1992 S 269 428 s Saur Vladimir Prispevek k rekonstrukci praslovanskych nazvu mesicu Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity A Rada jazykovedna Brno Masarykova univerzita Filozoficka fakulta 1972 T 21 S 67 78 Brzezien 16 listopada 2021 u Wayback Machine Slownik pojeciowy jezyka staropolskiego Kierownik projektu dr hab Bozena Sieradzka Baziur prof IJP PAN Krakow Instytut Jezyka Polskiego Polskiej Akademii Nauk ISBN 978 83 64007 23 1 Berezen Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 172 Berezen Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar V T Skurativskij K Mistectvo 1993 S 17 18 208 s ISBN 5 7715 0432 7 Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi K Naukova dumka 1992 S 56 57 412 s ISBN 5 12 000639 6 Brѣzn brѣzok Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 1 S 186 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 1 Ustav Studijskij po spisku XII v Fragm Podgot k pech D S Ishenko Istochniki po istorii russkogo yazyka M Nauka 1976 Berezil Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 172 M Kochergan Z istoriyi ukrayinskih nazv misyaciv Movoznavstvo zhurnal K Naukova dumka 1967 1 sichen lyutij S 52 54 Shustova Yu E Slavyanskie nazvaniya mesyacev v ukrainskih pechatnyh kni gah konca XVI XVII v Mezhdisciplinarnost Chto ot istorika trebuet chto daet i chego lishaet sb tr mezhdunar nauch konf Steny i mosty mezh dis ciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah M 2019 S 229 239 Berezil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 1 S 51 Berezozil Slovnik ukrayinskoyi movi P P Bileckij Nosenko pidgot do vid V V Nimchuk AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni K Nauk dumka 1966 S 54 419 s Pam yatki ukrayinskoyi movi Skaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s ISBN 5 343 00151 3 Sbornik snimkov s slavyano russkih staropechatnyh izdanij Materialy dlya istorii slavyanskago knigopechataniya Sostavil S L Ptashickij SPb 1895 Ch I XV i XVI vѣk Tabl XXI XXII Marec Gistarychny sloynik belaruskaj movy sklad T I Bliznyuk i insh pad red A M Bulyki Mn Belaruskaya navuka 1998 Vyp 17 Lesnichij Mestskij S 259 364 s Marec Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M S 393 ISBN 5 12 001263 9 Berezin Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 1 S 51 Berezotik 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Rosijsko ukrayinskij akademichnij slovnik u 4 t red A Yu Krimskij S O Yefremov 1924 1933 Sokovik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Berezen 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik Zhajvoronok V V K Dovira 2006 S 35 Volodimir Shuhevich Guculshina t 4 s 3 Holynska Baranowa Tatiana Ukrainskie nazwy miesiecy na tle ogolnoslowianskim Wroclaw Wydawnictwo polskiej akademii nauk 1969 betaren ua Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Sposterezhennya nad prirodoyu i gospodarska diyalnist Ukrayinski narodni prisliv ya ta prikazki Pid red M T Rilskogo K 1955 S 94 MISYaC Ukrayinski prikazki prislivya i take inshe Sporudiv M Nomis SPb 1864 S 9 13130 Ukrayinski prikazki prislivya i take inshe Sporudiv M Nomis SPb 1864 S 259 13500 Ukrayinski prikazki prislivya i take inshe Sporudiv M Nomis SPb 1864 S 265 413 Ukrayinski prikazki prislivya i take inshe Sporudiv M Nomis SPb 1864 S 282 otokar com ua Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 1 listopada 2021 LiteraturaRyabchuk Vasil 2009 Osinnya pisnya gorobini Lviv Spolom s 107 110 ISBN 978 966 665 567 0 Voropaj O Zvichayi nashogo narodu u 2 t Myunhen 1954 Berezozil Slovnik ukrayinskoyi movi Bileckij Nosenko P AN URSR Institut movoznavstva imeni O O Potebni Pidgotuvav do vidannya V V Nimchuk Vidp red K K Cilujko Kiyiv Naukova dumka 1966 S 54 419 s Pam yatki ukrayinskoyi movi

Дата публікації:
Топ