«Мала подорожня книжка» — збірка, видана Франциском Скориною, яка мала служити людям, які за характером своєї діяльності багато часу витрачали на дорогу, що призвело до назви та складу, а також до її видавничого формату 1/12 аркуша. До збірки, про що свідчить її детальний зміст, Скорина планував включити: Псалтир, Часослов, 8 акафістів та 10 канонів, Шестидневець, Соборник (включає короткі «Свята» та «Великдень» з інформацією з астрономії та цивільного календаря, післямову). Невідомо, чи всі планові частини збірки були об'єднані видавцем в одну книгу і чи видав Скорина загальну титульну сторінку з назвою «Мала подорожня книжка». Сліди такої титульної сторінки не збереглися. Назва збірки, яка давно і міцно увійшла в наукове використання — авторська — тому перший друкар сам її титулував у детальному змісті, наданому ним після «Великодня». Не всі частини «Малої подорожної книжки» однаково збереглися.
Мала подорожня книжка | ||||
---|---|---|---|---|
Малая падарожная кніжка | ||||
«Мала подорожня книжка», Франциск Скорина, 1522 рік. | ||||
Жанр | збірка богослужбових книг | |||
Автор | Франциск Скорина | |||
Мова | ||||
Написано | поч. XVI ст. | |||
Опубліковано | 1522 | |||
Видавництво | Q20464537? | |||
Видання | 1522 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Псалтир
Це 2-е видання Псалтиря (1522 рік) Скорини, воно було зроблене як перша частина «Малої подорожньої книжки» після переїзду з чеської Праги до Вільнюса. Це видання Псалтиря започаткувало друкарську справу у Великому князівстві Литовському. За кількістю збережених примірників Псалтир посідає перше місце серед інших частин «Малої подорожньої книжки», що збереглася у 9 примірниках.
Часослов
Церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби добового кола богослужінь.
Акафісти і канони
Акафіст до Ісуса Христа
За змістом, наведеним у «Малій подорожній книжці», Скорина називає цей акафіст твором якогось Теоктиста, тоді як у вміщеному в ньому акровірші читається: «Делал доктор Скоринич Францискус». Можливо, Скорина переписав чужий текст, використав акафіст іншого автора, щоб скласти необхідний акровірш. У ленінградському комплекті видань Скорини на титульному аркуші цього акафіста є гравюра, в центрі якої — Діва з Ісусом Христом, а по обидва боки — два ангели. Під гравюрою надруковано заголовок: «Починаеться акафіст пресладкому імені господа нашего Ісуса Христа, глаголемы по вся дни». Текст післямови до цього акафісту надрукований червоною фарбою з кориці. Вона відкривається гравюрою з написом: «Господь наш Ісус Христос во храме навчаеть законовчителей Іудейских».
Шестидневець
Четвертий компонент «Малої подорожньої книжки» «Шестидневець короткий на весь тиждень, починаючи з суботи, за звичаєм усіх східних церков». Займає 36 аркушів друкованого тексту, але ні передмовою, ні післямовою видавця не супроводжуються.
Історія вивчення
Іван Доброславський вперше ввів «Малу подорожню книжку» в наукове використання у 1796 році. Доброславський також знав про загальну післямову до книги, але не розголошував її змісту. У 1813 році Василь Сопіков описав Псалтир, який вважав незалежним виданням, надрукованим у Вільнюсі близько 1525 року, а також 14 акафістів і канонів. У 1825 році Петро Кеппен вперше назвав Шестидневець і Соборник, як і Доброславський, частиною одного видання. У 1849 році у «Хронологічному живописі слов'яно-руської бібліографії» описав 16 акафістів і канонів у «Малій подорожній книжці», вводячи в науковий обіг раніше невідомий акафіст і канон Ісуса. У 1878 році у «Описі слов'яно-руських книг, надрукованих кириличними літерами» охарактеризував видання як «Малу подорожню книжку». Владимиров Петро також вважав «Малу подорожню книжку» одним виданням.
У радянські часи існували думки, що кожна з книг є окремим виданням, вказуючи на окреме фоліювання, вихідні дані та власну титульну сторінку. Час публікації мав бути 1525 рік, після вільнюського Апостола. Однак, знайшовши копію повного «Великодня» в Копенгагені, дата публікації була визначена 1522 роком. До середини 1970-х років видання мало назву «Малий подорожній буклет», а в 1975 році після твору Ярослава Ісаєвича встановлено сучасну назву книги.
Книги «Малої подорожної книжки» збереглися у відносно невеликій кількості: найпоширенішими є Псалтир та Часослов (по 9 примірників у кожній), найрідкіснішими є Каяльний канон (2 екземпляри), Соборник та Шестидневець (по 4 примірника у кожному) та «Великдень», як невід'ємна частина Соборника, що зберігся лише в одній копії в Копенгагені.
Література
- Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. —Мн.: Навука і тэхніка, 1990. —207 с.: іл. С.174—175, 179—180.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mala podorozhnya knizhka zbirka vidana Franciskom Skorinoyu yaka mala sluzhiti lyudyam yaki za harakterom svoyeyi diyalnosti bagato chasu vitrachali na dorogu sho prizvelo do nazvi ta skladu a takozh do yiyi vidavnichogo formatu 1 12 arkusha Do zbirki pro sho svidchit yiyi detalnij zmist Skorina planuvav vklyuchiti Psaltir Chasoslov 8 akafistiv ta 10 kanoniv Shestidnevec Sobornik vklyuchaye korotki Svyata ta Velikden z informaciyeyu z astronomiyi ta civilnogo kalendarya pislyamovu Nevidomo chi vsi planovi chastini zbirki buli ob yednani vidavcem v odnu knigu i chi vidav Skorina zagalnu titulnu storinku z nazvoyu Mala podorozhnya knizhka Slidi takoyi titulnoyi storinki ne zbereglisya Nazva zbirki yaka davno i micno uvijshla v naukove vikoristannya avtorska tomu pershij drukar sam yiyi tituluvav u detalnomu zmisti nadanomu nim pislya Velikodnya Ne vsi chastini Maloyi podorozhnoyi knizhki odnakovo zbereglisya Mala podorozhnya knizhkaMalaya padarozhnaya knizhka Mala podorozhnya knizhka Francisk Skorina 1522 rik Zhanr zbirka bogosluzhbovih knigAvtor Francisk SkorinaMova cerkovnoslov yanska staroukrayinskaNapisano poch XVI st Opublikovano 1522Vidavnictvo Q20464537 Vidannya 1522 Cej tvir u VikishovishiPsaltirCe 2 e vidannya Psaltirya 1522 rik Skorini vono bulo zroblene yak persha chastina Maloyi podorozhnoyi knizhki pislya pereyizdu z cheskoyi Pragi do Vilnyusa Ce vidannya Psaltirya zapochatkuvalo drukarsku spravu u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Za kilkistyu zberezhenih primirnikiv Psaltir posidaye pershe misce sered inshih chastin Maloyi podorozhnoyi knizhki sho zbereglasya u 9 primirnikah ChasoslovCerkovno bogosluzhbova kniga sho mistit molitvi shodennih cerkovnih sluzhb priznachena dlya vzhitku svyashenikiv chitciv i spivakiv Nazva pohodit vid slova chasi godini chastini cerkovnoyi sluzhbi dobovogo kola bogosluzhin Akafisti i kanoniAkafist do Isusa Hrista Za zmistom navedenim u Malij podorozhnij knizhci Skorina nazivaye cej akafist tvorom yakogos Teoktista todi yak u vmishenomu v nomu akrovirshi chitayetsya Delal doktor Skorinich Franciskus Mozhlivo Skorina perepisav chuzhij tekst vikoristav akafist inshogo avtora shob sklasti neobhidnij akrovirsh U leningradskomu komplekti vidan Skorini na titulnomu arkushi cogo akafista ye gravyura v centri yakoyi Diva z Isusom Hristom a po obidva boki dva angeli Pid gravyuroyu nadrukovano zagolovok Pochinaetsya akafist presladkomu imeni gospoda nashego Isusa Hrista glagolemy po vsya dni Tekst pislyamovi do cogo akafistu nadrukovanij chervonoyu farboyu z korici Vona vidkrivayetsya gravyuroyu z napisom Gospod nash Isus Hristos vo hrame navchaet zakonovchitelej Iudejskih ShestidnevecChetvertij komponent Maloyi podorozhnoyi knizhki Shestidnevec korotkij na ves tizhden pochinayuchi z suboti za zvichayem usih shidnih cerkov Zajmaye 36 arkushiv drukovanogo tekstu ale ni peredmovoyu ni pislyamovoyu vidavcya ne suprovodzhuyutsya Istoriya vivchennyaIvan Dobroslavskij vpershe vviv Malu podorozhnyu knizhku v naukove vikoristannya u 1796 roci Dobroslavskij takozh znav pro zagalnu pislyamovu do knigi ale ne rozgoloshuvav yiyi zmistu U 1813 roci Vasil Sopikov opisav Psaltir yakij vvazhav nezalezhnim vidannyam nadrukovanim u Vilnyusi blizko 1525 roku a takozh 14 akafistiv i kanoniv U 1825 roci Petro Keppen vpershe nazvav Shestidnevec i Sobornik yak i Dobroslavskij chastinoyu odnogo vidannya U 1849 roci u Hronologichnomu zhivopisi slov yano ruskoyi bibliografiyi opisav 16 akafistiv i kanoniv u Malij podorozhnij knizhci vvodyachi v naukovij obig ranishe nevidomij akafist i kanon Isusa U 1878 roci u Opisi slov yano ruskih knig nadrukovanih kirilichnimi literami oharakterizuvav vidannya yak Malu podorozhnyu knizhku Vladimirov Petro takozh vvazhav Malu podorozhnyu knizhku odnim vidannyam U radyanski chasi isnuvali dumki sho kozhna z knig ye okremim vidannyam vkazuyuchi na okreme foliyuvannya vihidni dani ta vlasnu titulnu storinku Chas publikaciyi mav buti 1525 rik pislya vilnyuskogo Apostola Odnak znajshovshi kopiyu povnogo Velikodnya v Kopengageni data publikaciyi bula viznachena 1522 rokom Do seredini 1970 h rokiv vidannya malo nazvu Malij podorozhnij buklet a v 1975 roci pislya tvoru Yaroslava Isayevicha vstanovleno suchasnu nazvu knigi Knigi Maloyi podorozhnoyi knizhki zbereglisya u vidnosno nevelikij kilkosti najposhirenishimi ye Psaltir ta Chasoslov po 9 primirnikiv u kozhnij najridkisnishimi ye Kayalnij kanon 2 ekzemplyari Sobornik ta Shestidnevec po 4 primirnika u kozhnomu ta Velikden yak nevid yemna chastina Sobornika sho zberigsya lishe v odnij kopiyi v Kopengageni LiteraturaSkaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s il S 174 175 179 180 ISBN 5 343 00151 3