Памво́ Бери́нда (між 1550 та 1570, Єзупіль, Річ Посполита — 13 (23) липня 1632, Київ, Річ Посполита) — український енциклопедист, мовознавець, лексикограф, письменник, поет, друкар і гравер, православний чернець, видатна постать культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини XVII століття.
Памво Беринда | ||||
---|---|---|---|---|
Памво Беринда | ||||
Народився | бл. 1550—70-ми рр. найімовірніше с. Єзупіль (тепер Тисменицького району) Івано-Франківської області | |||
Помер | 13 (23) липня 1632 Київ | |||
Поховання | Києво-Печерська лавра | |||
Національність | Русин | |||
Діяльність | письменник, поет, лексикограф | |||
Напрямок | бароко | |||
| ||||
Памво Беринда у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Народився Памво (світське ім'я — Павло), найімовірніше, в Єзуполі (тепер Тисменицького району Івано-Франківської області). Колись це містечко називалося Чешибіси й розташовувалося в районі теперішньої Духової Криниці. Про те, що він походив із Прикарпаття, свідчать місцеві діалектизми, зафіксовані в його фундаментальній лексикографічній праці «Лексикон словенороський, альбо імен толкованіє». Невідомо, де саме Беринда здобув освіту, ставши висококультурною людиною, блискучим знавцем церковнослов'янської мови. Павло Беринда не був шляхтичем, бо в такому разі він умістив би свій герб у «Лексиконі …», виданому власним коштом. У працях Памва є лише його друкарський знак із зображенням молодого місяця й зірки. На думку Іларіона Свєнціцького, його прізвище румунського або східного походження.
При постриженні в ченці Павлові Беринді дано ім'я Памво.
На жаль, про нього не залишилося жодних біографічних даних. Окрім його друкарської та просвітницької діяльності, відомі лише написані ним вірші, передмови й післямови до виданих ним книжок, гравюри. Дотримуючись архаїчної традиції, за якою розглядав власну працю як служіння Богові, друкар не підкреслював свого авторства і приховував своє ім'я за вміщеною у деяких виданнях монограмою «ПМБ», що розшифровується як «Памво Беринда — монах».
У 1597—1605 роках працював у Стрятинській та Крилоській друкарнях (тепер Івано-Франківська область).
Активний діяч Львівського братства, працював у братській друкарні і школі (1613—1619), у Львові (до 1613 року) постригся в ченці.
1616 року його запрошено до Києва для участі в підготовці видання книги «Анфологіон» (автор передмови).
Восени 1619 року разом із сином Лукашем (Лукіяном, учнем Київської братської школи) та Степаном Бериндою (згадується від 1623 року у виданнях Києво-Печерської Лаври як «типограф-друкар», ймовірно, братом) переїхав до Києва і назавжди оселився в Києво-Печерській лаврі. Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. У 1620 році дістав звання «протосингела» («головного»), а згодом став «архітипографом», тобто завідувачем друкарні.
Памво Беринда був високоосвіченою людиною: мав уявлення принаймні про тузінь мов, серед яких налічував «алманську» (тобто німецьку, германську мову), волинську, грецьку, далматську, давньоєврейську, латинську, московську, польську, руську (тобто староукраїнську, або Західноруську, або старобілоруську, або києворуську часів Литовської Русі), сирійську, словацьку, чеську і, зрозуміло, слов'янську. Належав до гуртка Балабанів, що об'єднував українських культурно-освітніх діячів 1-ї половини XVII ст.
Мав звання Єрусалимського Патріарха. Помер 13 липня 1632 року у Києві і був похований у Києво-Печерській лаврі, існував його надгробок з написом на плиті «Памво Беринда, коректор книг і управитель типографії печерської, протосингел святого отця патріарха єрусалимського, людина вчена, залишив „Лексикон словенороський“ і по трудах чернечих, сповідничих і друкарських тут спочив».
Творчість
Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє
Найвизначніша праця Беринди — друкований український словник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє» (1627). Роботу над ним почав під час свого перебування в Стрятині на дворі у Федора Балабана між 1603—1607 роками. Перевиданий у (біля Орші, 1653) з передмовою І. Трусевича. У ньому близько 7 тисяч слів — загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку XVII століття (див. староукраїнська мова). Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов'янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії.
Ця праця Памва Беринди — найвидатніше досягнення староукраїнського словникарства. Складається з двох частин: «Лексіконь» — церковнослов'янсько-український словник; та «…Имена свойственная» — зібрання тлумачень топонімів й антропонімів, а також загальних назв неслов'янського походження. У пам'ятці майже 7000 статей (бл. 5000 у 1-й частині, 2000 — у 2-й, у тому числі бл. 1400 онімів).
У «Лексіконі…» застосовано всі основні засоби наукового опрацювання матеріалу, зокрема паспортизацію вокабул (реєстрових слів), ремарки, екземпліфікацію (подання цитат), вказівки на фразеологізми, в які входить вокабула, зауваження про орфографію, етимологію слова, відсильні ремарки. Головні джерела праці — «Лексис…» Лаврентія Зизанія, ономастикони Максима Грека, , тлумачення онімів в антверпенському виданні Біблії (1571). Виявлено використання Бериндою словників доби Київської Русі та закордонних, староукраїнської глосографії тощо. Джерелами церковнослов'янського реєстру книги були: Острозька Біблія (всі її книги Старого й Нового Заповіту), церковнослов'янські рукописи й друки до початку XVII ст.
Реєстр «Лексікона…» дібрано за диференціальним принципом: специфічні церковнослов'янські слова (питомі й запозичені), спільнослов'янські лексеми, що архаїзувалися в українській мові кінця XVI — поч. XVII ст.; є в ньому й українські слова.
Абсолютна більшість елементів неслов'янського походження, особливо грецьких і латинських, зібраних окремо у 2-й частині праці, супроводяться ремарками, які вказують на їх запозичення, й українськими відповідниками, що сприяло нормалізації лексики староукраїнської літературної мови на народній основі. Нормалізації служило й чітке формальне — за допомогою двокрапки — розмежування реєстру й перекладної частини. Остання зі старанно дібраними еквівалентами вокабул, з широким набором синонімів — одне з найбільших зібрань української лексики кінця XVI — початку XVII ст.
У «Лексіконі…» вміщено низку тлумачень енциклопедичного характеру. Значення слова автор розкриває і за допомогою етимологічних відомостей. Докладно опрацьовано семантику багатозначних реєстрових слів. Беринда нерідко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в українській лексикографії застосувавши ремарки «переносні», «инорѣчнѣ», «метафор.».
Літературна творчість
Був одним із зачинателів поезії та шкільної драми в Україні. 1616 року видрукував у Львові різдвяний діалог із прологу, промов семи хлопців та епілогу «На Рождѣство Христа вѣршѣ для утѣхи православнимъ христіанамъ». До діалогу додані були інші вірші на церковні теми. Вірші використовувалися для декламації учнями братських шкіл і мали велику популярність — їх переписували у XVII столітті в Москві. У розвитку жанрів української літератури ці вірші були перехідним етапом від поезії до драми. Видані у 1616 році «Вірші» присвятив Єремії Тиссаровському. Брав участь у підготовці видання Любомудрого кир Агапіта диякона найблаженнішому і благочестивому цареві Юстиніану, 1628, знак якого й ініціали «ПБ» є на с. 23.
Пам'ять
- Дереворит із портретом Памва Беринди створив художник Василь Перевальський.
- У Львові є вулиця Памви Беринди, у Києві — провулок.
- У Єзуполі на місцевій церковці Івана Хрестителя є пам'ятна таблиця, присвячена П. Беринді. Меценатом пам'ятника і цієї меморіальної таблиці був уродженець Єзуполя Володимир Войцюк.
- У Галицькій центральній районній бібліотеці 2017-го відбувся круглий стіл на тему «Памво Беринда — видатний син Галицької землі». Організували його працівники Національного заповідника «Давній Галич». Тоді ж до Галича завітала аспірант катедри української літератури ЛНУ ім. І. Франка Юлія Сливка, яка працює над кандидатською дисертацією про життя і творчість П. Беринди, а тому добре обізнана про цього історичного діяча.
- На круглому столі прозвучала слушна думка про відновлення у Галичі премії ім. Памва Беринди, якою раніше нагороджували журналістів за висвітлення минулого та сьогодення Галича.
- Учасники засідання висловили думки щодо присвоєння імені П. Беринди вулицям у Галичі та Івано-Франківську та ініціювали випуск пам'ятних монет, конвертів й іншої друкованої продукції.
- Варто було б перевидати основну працю його життя — «Лексикон…», але не фотомеханічним способом, як це було зроблено 1961-го, а «нормальним» друком.
Твори
- Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє (1627) або на сайті Інтернет-архіву — Леѯіконъ славенорѡсскїй и имєнъ тлъкованїє (1627)
- Лексіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє (1653)
- Лексикон славеноросскій (1627) на сайті
Див. також
- Беринда Степан — імовірно, брат Памва Беринди.
Примітки
- Swiencickyj I. Berynda Panwo (też Pamwa)… — S. 473.
- Swiencickyj I. Berynda Panwo (też Pamwa)… — S. 474.
- А. А. Щербаков. «Онъ» и «Азъ». История термина «славяне» (Исторические чтения) // [ru]. — 1993. — № 5. — С. 174—197. — ISSN 0321-1878. (рос.)
- Памво Берында // Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 42–43.(рос. дореф.)
- Мицик Ю.А. Тисаровський Єремія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 85. — .
- Іван Драбчук. Популяризувати Беринду // Галичина : газета. — 2017. — 3 серпня.
Джерела
- Німчук В. В. Беринда Памво // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посіб.- комент. / Л. І. Гайдай. — Луцьк: Вежа, 2000. — 435 с. — .
- Горецький П. Й. Памва Беринда і його «Лексикон славеноросскій» // Українська мова в школі. — 1956. — № 2.
- Дзюба О. М. Беринда Памво // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 237. — .
- Беринда Памво // Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. Вид. 2-ге. — К.: Генеза, 2002.
- Кур'єр ЮНЕСКО. — Вересень, 1990.
- Сас П. Беринда Памва // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Німчук В. В. Памво Беринда і його «Лексіконъ словенорωсскїй и именъ Тлъкованїє».
- Бери́нда Памво // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Житецкий П. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке, с приложением Словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века. — К., 1888. (рос. дореф.)
- Сычевская А. Памва Берында и его вирши… — К., 1912. (рос. дореф.)
- Swiencickyj I. Berynda Panwo (też Pamwa) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich. — 1989. — T. XIV. — S. 473—474. — . (пол.)
Література
- Німчук В. В. Беринда Павло // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: енциклопедичне видання / упоряд. З. І. Хижняк; ред. В. С. Брюховецький. — К.: Видавничий дім «КМ академія», 2001. — С. 65–66. — 736 c. — .
- Беринда, Памво // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Беринда Памво // Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у п'яти томах / ред. кол.: акад. О. І. Білецький (голова) та ін. — К.: Державне видавництво Художньої літератури, 1960. — С. 209—213.
- Беринда Павло // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник / В. С. Горський [та ін.]; ред.-упоряд. М. Л. Ткачук. — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2002. — С. 20-21. — 244 с. — .
Посилання
- Беринда Памво // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Беринда Павло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 85-86. — 1000 екз.
- ПАМВО БЕРИНДА / Програма «Велич особистости» / 152 студія // 2018 рік / Відео
- Памво Беринда укладав свій словник півжиття. Газета по-українськи. — 2007. — 23 серпня.
- Поетичні твори на Ізборнику
- Іван Драбчук. . Галичина. — 2017. — 3 серп.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berinda Pamvo Beri nda mizh 1550 ta 1570 Yezupil Rich Pospolita 13 23 lipnya 1632 Kiyiv Rich Pospolita ukrayinskij enciklopedist movoznavec leksikograf pismennik poet drukar i graver pravoslavnij chernec vidatna postat kulturno osvitnogo ruhu Galichini ta Ukrayini pershoyi polovini XVII stolittya Pamvo BerindaPamvo BerindaNarodivsya bl 1550 70 mi rr najimovirnishe s Yezupil teper Tismenickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblastiPomer 13 23 lipnya 1632 1632 07 23 KiyivPohovannya Kiyevo Pecherska lavraNacionalnist RusinDiyalnist pismennik poet leksikografNapryamok baroko Pamvo Berinda u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodivsya Pamvo svitske im ya Pavlo najimovirnishe v Yezupoli teper Tismenickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Kolis ce mistechko nazivalosya Cheshibisi j roztashovuvalosya v rajoni teperishnoyi Duhovoyi Krinici Pro te sho vin pohodiv iz Prikarpattya svidchat miscevi dialektizmi zafiksovani v jogo fundamentalnij leksikografichnij praci Leksikon slovenoroskij albo imen tolkovaniye Nevidomo de same Berinda zdobuv osvitu stavshi visokokulturnoyu lyudinoyu bliskuchim znavcem cerkovnoslov yanskoyi movi Pavlo Berinda ne buv shlyahtichem bo v takomu razi vin umistiv bi svij gerb u Leksikoni vidanomu vlasnim koshtom U pracyah Pamva ye lishe jogo drukarskij znak iz zobrazhennyam molodogo misyacya j zirki Na dumku Ilariona Svyencickogo jogo prizvishe rumunskogo abo shidnogo pohodzhennya Pri postrizhenni v chenci Pavlovi Berindi dano im ya Pamvo Na zhal pro nogo ne zalishilosya zhodnih biografichnih danih Okrim jogo drukarskoyi ta prosvitnickoyi diyalnosti vidomi lishe napisani nim virshi peredmovi j pislyamovi do vidanih nim knizhok gravyuri Dotrimuyuchis arhayichnoyi tradiciyi za yakoyu rozglyadav vlasnu pracyu yak sluzhinnya Bogovi drukar ne pidkreslyuvav svogo avtorstva i prihovuvav svoye im ya za vmishenoyu u deyakih vidannyah monogramoyu PMB sho rozshifrovuyetsya yak Pamvo Berinda monah U 1597 1605 rokah pracyuvav u Stryatinskij ta Kriloskij drukarnyah teper Ivano Frankivska oblast Aktivnij diyach Lvivskogo bratstva pracyuvav u bratskij drukarni i shkoli 1613 1619 u Lvovi do 1613 roku postrigsya v chenci 1616 roku jogo zaprosheno do Kiyeva dlya uchasti v pidgotovci vidannya knigi Anfologion avtor peredmovi Voseni 1619 roku razom iz sinom Lukashem Lukiyanom uchnem Kiyivskoyi bratskoyi shkoli ta Stepanom Berindoyu zgaduyetsya vid 1623 roku u vidannyah Kiyevo Pecherskoyi Lavri yak tipograf drukar jmovirno bratom pereyihav do Kiyeva i nazavzhdi oselivsya v Kiyevo Pecherskij lavri Buv golovnim drukarem redaktorom i perekladachem u Kiyevo Pecherskij drukarni U 1620 roci distav zvannya protosingela golovnogo a zgodom stav arhitipografom tobto zaviduvachem drukarni Pamvo Berinda buv visokoosvichenoyu lyudinoyu mav uyavlennya prinajmni pro tuzin mov sered yakih nalichuvav almansku tobto nimecku germansku movu volinsku grecku dalmatsku davnoyevrejsku latinsku moskovsku polsku rusku tobto staroukrayinsku abo Zahidnorusku abo starobilorusku abo kiyevorusku chasiv Litovskoyi Rusi sirijsku slovacku chesku i zrozumilo slov yansku Nalezhav do gurtka Balabaniv sho ob yednuvav ukrayinskih kulturno osvitnih diyachiv 1 yi polovini XVII st Mav zvannya Yerusalimskogo Patriarha Pomer 13 lipnya 1632 roku u Kiyevi i buv pohovanij u Kiyevo Pecherskij lavri isnuvav jogo nadgrobok z napisom na pliti Pamvo Berinda korektor knig i upravitel tipografiyi pecherskoyi protosingel svyatogo otcya patriarha yerusalimskogo lyudina vchena zalishiv Leksikon slovenoroskij i po trudah chernechih spovidnichih i drukarskih tut spochiv TvorchistLeksikon slavenorwsskyij albo Imen tlkovanyiye Dokladnishe Leksikon slovenoroskij Persha storinka odnogo z najdavnishih slovnikiv ukrayinskoyi movi Leksikon slavenorwsskyij i imen Tlkovanyiye Pamva Berindi Najviznachnisha pracya Berindi drukovanij ukrayinskij slovnik Leksikon slavenorwsskyij albo Imen tlkovanyiye 1627 Robotu nad nim pochav pid chas svogo perebuvannya v Stryatini na dvori u Fedora Balabana mizh 1603 1607 rokami Perevidanij u bilya Orshi 1653 z peredmovoyu I Trusevicha U nomu blizko 7 tisyach sliv zagalnih ta vlasnih nazv perevazhno togochasnoyi cerkovnoslov yanskoyi movi z perekladom ta tlumachennyam yih ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu pochatku XVII stolittya div staroukrayinska mova Metoyu Berindi pri skladanni jogo slovnika bulo vidnoviti cerkovnoslov yansku tradiciyu literaturnoyi movi i cim protistoyati nastupovi polskogo katolictva i polskoyi kulturi Cej slovnik vidigrav veliku rol u rozvitku ne lishe ukrayinskoyi a j rosijskoyi biloruskoyi polskoyi rumunskoyi leksikografiyi Cya pracya Pamva Berindi najvidatnishe dosyagnennya staroukrayinskogo slovnikarstva Skladayetsya z dvoh chastin Leksikon cerkovnoslov yansko ukrayinskij slovnik ta Imena svojstvennaya zibrannya tlumachen toponimiv j antroponimiv a takozh zagalnih nazv neslov yanskogo pohodzhennya U pam yatci majzhe 7000 statej bl 5000 u 1 j chastini 2000 u 2 j u tomu chisli bl 1400 onimiv U Leksikoni zastosovano vsi osnovni zasobi naukovogo opracyuvannya materialu zokrema pasportizaciyu vokabul reyestrovih sliv remarki ekzemplifikaciyu podannya citat vkazivki na frazeologizmi v yaki vhodit vokabula zauvazhennya pro orfografiyu etimologiyu slova vidsilni remarki Golovni dzherela praci Leksis Lavrentiya Zizaniya onomastikoni Maksima Greka tlumachennya onimiv v antverpenskomu vidanni Bibliyi 1571 Viyavleno vikoristannya Berindoyu slovnikiv dobi Kiyivskoyi Rusi ta zakordonnih staroukrayinskoyi glosografiyi tosho Dzherelami cerkovnoslov yanskogo reyestru knigi buli Ostrozka Bibliya vsi yiyi knigi Starogo j Novogo Zapovitu cerkovnoslov yanski rukopisi j druki do pochatku XVII st Reyestr Leksikona dibrano za diferencialnim principom specifichni cerkovnoslov yanski slova pitomi j zapozicheni spilnoslov yanski leksemi sho arhayizuvalisya v ukrayinskij movi kincya XVI poch XVII st ye v nomu j ukrayinski slova Absolyutna bilshist elementiv neslov yanskogo pohodzhennya osoblivo greckih i latinskih zibranih okremo u 2 j chastini praci suprovodyatsya remarkami yaki vkazuyut na yih zapozichennya j ukrayinskimi vidpovidnikami sho spriyalo normalizaciyi leksiki staroukrayinskoyi literaturnoyi movi na narodnij osnovi Normalizaciyi sluzhilo j chitke formalne za dopomogoyu dvokrapki rozmezhuvannya reyestru j perekladnoyi chastini Ostannya zi staranno dibranimi ekvivalentami vokabul z shirokim naborom sinonimiv odne z najbilshih zibran ukrayinskoyi leksiki kincya XVI pochatku XVII st U Leksikoni vmisheno nizku tlumachen enciklopedichnogo harakteru Znachennya slova avtor rozkrivaye i za dopomogoyu etimologichnih vidomostej Dokladno opracovano semantiku bagatoznachnih reyestrovih sliv Berinda neridko vkazuvav na metaforichne j obrazne vzhivannya slova vpershe v ukrayinskij leksikografiyi zastosuvavshi remarki perenosni inorѣchnѣ metafor Literaturna tvorchist Buv odnim iz zachinateliv poeziyi ta shkilnoyi drami v Ukrayini 1616 roku vidrukuvav u Lvovi rizdvyanij dialog iz prologu promov semi hlopciv ta epilogu Na Rozhdѣstvo Hrista vѣrshѣ dlya utѣhi pravoslavnim hristianam Do dialogu dodani buli inshi virshi na cerkovni temi Virshi vikoristovuvalisya dlya deklamaciyi uchnyami bratskih shkil i mali veliku populyarnist yih perepisuvali u XVII stolitti v Moskvi U rozvitku zhanriv ukrayinskoyi literaturi ci virshi buli perehidnim etapom vid poeziyi do drami Vidani u 1616 roci Virshi prisvyativ Yeremiyi Tissarovskomu Brav uchast u pidgotovci vidannya Lyubomudrogo kir Agapita diyakona najblazhennishomu i blagochestivomu carevi Yustinianu 1628 znak yakogo j iniciali PB ye na s 23 Pam yatDerevorit iz portretom Pamva Berindi stvoriv hudozhnik Vasil Perevalskij U Lvovi ye vulicya Pamvi Berindi u Kiyevi provulok U Yezupoli na miscevij cerkovci Ivana Hrestitelya ye pam yatna tablicya prisvyachena P Berindi Mecenatom pam yatnika i ciyeyi memorialnoyi tablici buv urodzhenec Yezupolya Volodimir Vojcyuk U Galickij centralnij rajonnij biblioteci 2017 go vidbuvsya kruglij stil na temu Pamvo Berinda vidatnij sin Galickoyi zemli Organizuvali jogo pracivniki Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich Todi zh do Galicha zavitala aspirant katedri ukrayinskoyi literaturi LNU im I Franka Yuliya Slivka yaka pracyuye nad kandidatskoyu disertaciyeyu pro zhittya i tvorchist P Berindi a tomu dobre obiznana pro cogo istorichnogo diyacha Na kruglomu stoli prozvuchala slushna dumka pro vidnovlennya u Galichi premiyi im Pamva Berindi yakoyu ranishe nagorodzhuvali zhurnalistiv za visvitlennya minulogo ta sogodennya Galicha Uchasniki zasidannya vislovili dumki shodo prisvoyennya imeni P Berindi vulicyam u Galichi ta Ivano Frankivsku ta iniciyuvali vipusk pam yatnih monet konvertiv j inshoyi drukovanoyi produkciyi Varto bulo b perevidati osnovnu pracyu jogo zhittya Leksikon ale ne fotomehanichnim sposobom yak ce bulo zrobleno 1961 go a normalnim drukom TvoriLeksikon slavenorwsskyij i imen Tlkovanyiye 1627 abo na sajti Internet arhivu Leѯikon slavenorѡsskyij i imyen tlkovanyiye 1627 Leksikon slavenorwsskyij i imen Tlkovanyiye 1653 Leksikon slavenorosskij 1627 na sajtiDiv takozhBerinda Stepan imovirno brat Pamva Berindi PrimitkiSwiencickyj I Berynda Panwo tez Pamwa S 473 Swiencickyj I Berynda Panwo tez Pamwa S 474 A A Sherbakov On i Az Istoriya termina slavyane Istoricheskie chteniya ru 1993 5 S 174 197 ISSN 0321 1878 ros Pamvo Berynda A8anasij Kalnofojskij Epitafii fundatoram lavry Otdel II Izvѣstiya ochevidcev sovremennikov i inostrannyh pisatelej Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 42 43 ros doref Micik Yu A Tisarovskij Yeremiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 85 ISBN 978 966 00 1359 9 Ivan Drabchuk Populyarizuvati Berindu Galichina gazeta 2017 3 serpnya DzherelaNimchuk V V Berinda Pamvo Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah vid najdavnishih chasiv do Hmelnichchini navch posib koment L I Gajdaj Luck Vezha 2000 435 s ISBN 966 7294 41 2 Goreckij P J Pamva Berinda i jogo Leksikon slavenorosskij Ukrayinska mova v shkoli 1956 2 Dzyuba O M Berinda Pamvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 237 ISBN 966 00 0734 5 Berinda Pamvo Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta Vid 2 ge K Geneza 2002 Kur yer YuNESKO Veresen 1990 Sas P Berinda Pamva Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Nimchuk V V Pamvo Berinda i jogo Leksikon slovenorwsskyij i imen Tlkovanyiye Beri nda Pamvo Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zhiteckij P Ocherk literaturnoj istorii malorusskogo narechiya v XVII veke s prilozheniem Slovarya knizhnoj malorusskoj rechi po rukopisi XVII veka K 1888 ros doref Sychevskaya A Pamva Berynda i ego virshi K 1912 ros doref Swiencickyj I Berynda Panwo tez Pamwa Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 T XIV S 473 474 ISBN 8304034840 pol LiteraturaNimchuk V V Berinda Pavlo Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st enciklopedichne vidannya uporyad Z I Hizhnyak red V S Bryuhoveckij K Vidavnichij dim KM akademiya 2001 S 65 66 736 c ISBN 966 518 132 7 Berinda Pamvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Berinda Pamvo Ukrayinski pismenniki bio bibliografichnij slovnik u p yati tomah red kol akad O I Bileckij golova ta in K Derzhavne vidavnictvo Hudozhnoyi literaturi 1960 S 209 213 Berinda Pavlo Filosofska dumka v Ukrayini Biobibliografichnij slovnik V S Gorskij ta in red uporyad M L Tkachuk K Universitetske vidavnictvo Pulsari 2002 S 20 21 244 s ISBN 966 7671 51 8 PosilannyaPortal Biografiyi Berinda Pamvo Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Berinda Pavlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 85 86 1000 ekz PAMVO BERINDA Programa Velich osobistosti 152 studiya 2018 rik Video Pamvo Berinda ukladav svij slovnik pivzhittya Gazeta po ukrayinski 2007 23 serpnya Poetichni tvori na Izborniku Ivan Drabchuk Galichina 2017 3 serp