Українське друкарство

Українське друкарство — спосіб масово поширювати знання та інформацію, новини та думки — це культурне, зокрема, церковно-культурне, освітнє і наукове явище в Україні, яке триває від XV cт. до сьогодні.

Вступ

Історію українського друкарства можна починати з діяльності львівської друкарні міщанина Степана Дропана у XV ст. Час створення цієї друкарні — 1460 рік. У 1483 році ректор Болонського університету Юрій Дрогобич (Котермак) — видатний український просвітитель, учитель Миколая Коперника — надрукував латиномовний календар «Прогностикон». За іншими даними, виникнення українського друкарства датується 1491 роком і першим друкарем українських книжок став Швайпольт Фіоль.

Перша Краківська кирилична друкарня була створена для обслуговування насамперед України й Білорусі і, ймовірно, мала зв'язки з українськими культурними осередками. Не тільки на Білорусь, а й на Україну були розраховані видання білоруського першодрукаря Франциска Скорини, Симона Будного, Василя Тяпинського (за походженням українця), а також публікації заблудівської друкарні гетьмана Великого Князівства Литовського Григорія Ходкевича, нащадка київських бояр. Водночас не випадковим був той факт, що перші друкарні на землях України виникли у Львові — осередку політичної, економічної та культурної активності міщанства, і у Острозі — резиденції найбагатшого і найвпливовішого тогочасного українського магната. Неслушно було б вважати обидві перші в Україні друкарні породженням локальної ситуації у Львові й Острозі, насправді, заснування друкарень у цих містах було пов'язано з потребами громадсько-політичного і культурного руху всієї України.

Складовою частиною загального піднесення культури протягом останніх десятиріч XVI — першої половини XVII ст. закономірно став і розвиток друкарства. В цій галузі найбільші заслуги мали ті соціальні верстви і ті центри, які були найактивнішими і в інших сферах духовної творчості. Вплив на характер українського друкарства мали культурні течії, що розвивалися не лише в межах України, а й у міжнародному контексті. Слід гадати, невипадково до третьої чверті XVI ст. належить початок постійного друкарства в цілій низці країн Центральної і Східної Європи, а також виникнення поза межами цього реґіону друкарень, спрямованих на його обслуговування.

У Венеції в той час працював перший відомий нині друкар-болгарин Яків Крайков з Софії, в Брашові (Трансільванія) диякон Коресі почав друкування книг румунською мовою і паралельно з цим друкував також церковнослов'янські видання.

В Тюбінґені й Ураху діяла друкарня Пріможа Трубара, що ставила собі за мету розповсюджувати протестантські книги (надруковані кирилицею, глаголицею, латинкою) серед південних слов'ян, насамперед словенців і хорватів.

1574 р. у Будишині побачила світ перша друкована книжка серболужицькою мовою.

З 1575 р. у Любляні кілька років працювала перша словенська друкарня. У третій чверті XVI ст. розпочалося друкарство і в ряді інших міст Центральної та Східної Європи: Торунь — 1568 р., Познань — 1577 р., Банська Бистриця, Трнава і розташований неподалік від українських земель Бардіїв — 1577–1578 рр., Рига — 1578 р. і т. д. Заснування перших друкарень у Львові і Острозі припадає на час піднесення суспільно-політичного руху. Водночас це була доба, коли і освіченому духовенству, і причетним до освіти мирянам стала зрозумілою потреба забезпечити всі храми церковно-літургічними книгами і добитися такої уніфікації тексту цих книг, якої не можна було досягти рукописним способом. Потрібна була саме друкована книга. Необхідною вона стала в цей час і для шкіл, і для полеміки з тими, хто заперечував політичні, релігійні та культурні права українців і білорусів. Для виникнення друкарства саме у Львові щасливою обставиною стало те, що тут поєдналися інтереси й плани, з одного боку, львівських українських міщан, а з іншого — мандрівного друкаря Івана Федорова, який перед тим працював у Москві й білоруському містечку Заблудові. І якщо в Москві Іван Федоров був на службі в державній друкарні, а у Заблудові — в друкарні Г. О. Ходкевича, то тепер він вирішив відкрити власне підприємство, стати не лише друкарем, а й видавцем. Задумавши заснувати власну друкарню, Іван Федоров, якого в Україні називали Федоровичем, не випадково обрав Львів, велике торговельно-промислове і культурне місто. Іван Федоров прибув до Львова, коли тут активізувалася політична й культурна діяльність міщан, на передмісті Підзамче діяли Миколаївське та Благовіщенське братства, велася підготовка до реорганізації Львівського Успенського братства і заснування його школи. Дедалі більше ставало міщан, які мали великі книжкові збірки. Іван Федоров уже в Заблудові міг довідатися про цю культурно-освітню діяльність львівських міщан, про їхню роль у суспільно-політичному русі, а тому мав підстави сподіватися, що саме у Львові знайде сприятливі умови для самостійної видавничої діяльності. Він не міг не знати, що у Львові жило багато кваліфікованих ремісників, у тому числі фахівців, яких можна було залучити до виготовлення та ремонту друкарського обладнання. Є навіть неясні вказівки про існування у Львові друкарні до приїзду туди Івана Федорова *, але жодної книжки від неї не збереглося, в той час як відомо понад півтисячі примірників федоровських друків. Тому наявність дофедоровської друкарні в Україні довести важко; якщо ж припустити, що така друкарня існувала, то тоді, в усякому разі, була дуже малопотужною і короткотривалою.

Друкарство на Волині

Книговидання у Луцьку активно функціонувало у першій половині XVII століття. У 1628 році опублікований збірник «жалобних віршів» українською мовою. Процес друкарства контролювали представники Луцького братства.

Українські першодрукарі

Список українських першодрукарів: Див.

• Степан Дропан
• Швайпольт Фіоль
• Іван Федорович

Українські автори друкованих книг XV—XVI ст

• Юрій Дрогобич

Видавнича діяльність князя Острозького

Друкарні Львівського братства та Києво-Печерської лаври

Латинсько-польське книговидання

Книговидання в давній Україні: мовна палітра

З книг, виданих в Україні до 1648 р. включно, 18,6 % надруковані церковнослов'янською мовою, 13,9 — церковнослов'янською і українською, 11,2 % — українською. Оскільки церковнослов'янською мовою видавалися переважно найбільші за обсягом видання (пам'ятки патристики), в загальному обсязі друкованої продукції частка церковнослов'янських текстів значно вища: понад 75 %.

Див. також

• Друкарство
• Друкарство у Львові
• Друкарня Ставропігійського інституту
• Друкарня Києво-Печерської лаври

Примітки

1. Тимошик М. С. Розширювати українське поле [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] // «День». — 3 вересня 2010 р.
2. Украина: Полная энциклопедия / Авт. -состав. В. М. Скляренко, Т. В. Иовлева, В. В. Мирошникова, М. А. Панкова; Худ ож. -оформ. Л. Д. Киркач-Осипова. — Харьков: Фолио, 2007. — 463 с. — С. 329. (рос.)
3. Якимович Б. Апологія деяких сучасних краєзнавців про початки українського друкарства // Український історичний журнал. — Київ. — 2021. — Вип. 3. — C. 182—191.
4. Огієнко І. Найперший друкар українських книжок — Швайпольт Фіоль // Огієнко І. / Історія українського друкарства. — Вінніпеґ: Волинь, 1983. — C. 7. — 432 с.

Література

• Довгич В. Тріодь: руська чи русская // ІндоЄвропа. — 1992. — № 2-4. — С. 250—252.
• Ісаєвич Я. Д. Виникнення та розвиток друкарства в Україні [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Історія української культури: у п'яти томах. Т. 2. Українська культура ХІІІ — першої половини XVII століття / Ред. В. А. Смолій. — К.: Наук. думка, 2001. — 848 с.
• Я. Д. Ісаєвич. Друкарство і книговидання в Україні [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 477. — .
• Історія українського друкарства / І. І. Огієнко. — К. : Либідь, 1994. — 446 с. — (Пам'ятки історичної думки України).
• Раннє українське друкарство (XV—XVII століття): текст лекції для студ. Інституту журналістики з курсу «Історія видавничої справи» / М. С. Тимошик ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Лекційний фонд. — К. : Інститут журналістики, 2002. — 34 с.
• Друкарство на Україні в XVI—XVIII ст. / С. Маслов ; Укр. наук. ін-т книгозн. — К. : [б. в.], 1924. — 39 с.
• Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. — Львів: Центр Європи, 2000. — 222 с.
• Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. [ 27 вересня 2010 у Wayback Machine.] — Львів: Ін-т українознавства, 2002. — 520 с.
• Книга і друкарство на Україні. — К.: Наук. думка, 1964. — 314 с.
• Коляда Г. До питання про українське друкарство перед Іваном Федоровим // Рад. літературозн. — 1962. — № 6;
• Лотоцький О. Українське друковане слово. В кн.: Українська культура. — К.: Либідь, 1993. — С. 98–111.
• Мацюк О. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова? // Архіви України. — 1968. — № 1.
• Мацюк О. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Книжкової палати. 2014. № 1. — Надруковано за виданням: Архіви України. — 1968. — № 2 (88). — С. 3—14.
• Мацюк О. Ще про початки книгодрукування на Україні // Архіви України. — 1971. — № 1.
• Мельников О. Чи було книгодрукування в Україні до Івана Федорова: огляд публікацій останніх років // Вісн. Кн. палати. — 2006. — № 4. — С. 10–13.
• Низовий М. А. Чи було книгодрукування в Україні до Івана Федорова? Хто ставить це запитання і як на нього відповідають [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Мельников О. В. та ін. — К. : УДУЕФ, 2010. — 48 с.
• Савка М. До історії книгодрукування на Україні // Архіви України. — 1972. — № 2. — С. 26–34.
• Слов'янська кирилична рукописна книга XIV ст. з фондів Ін-ту рукопису Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського: кат. кодикол.-орфогр. дослідж. : палеогр. альб. / Людмила Гнатенко. — К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2007. — 264, [1] с. : іл. ; 29 см. — Бібліогр. в підрядк. прим. — Покажч. та списки скорочень: с. 165—182. — 500 пр. — .
• Колекція кириличних стародруків із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського: каталог / Упорядн.: С. О. Половникова, І. М. Ситий; Відп. ред. О. Б. Коваленко. Чернігівський історичний музей ім. В. В. Тарновського; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Сектор польової археографії. — К., 1998. — 216 с. — (Науково-довідкові видання з історії України. — Вип. 44). — (PDF I DjVu-файли на сайті Інституту історії України НАН України [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.])
• Каталог стародрукованих книг, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (ЦДІАК України) 1494—1764 рр. / Ред. кол.: Шевченко Ф. П. (відп. ред.), Демченко Л. Я., Дзюба О. М., Полегайлов О. Г., Ціборовська-Римарович І. О., Яковенко Н. М.; Упорядн.: Боряк Г. В., Полегайлов О. Г. (ст. упорядн.), Ціборовська-Римарович І. О., Яковенко Н. М. Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України; Центральний державний історичний архів України у м. Києві; НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 1999. — 314 с. — (dbl) (PDF I DjVu-файли на сайті Інституту історії України НАН України [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.])
• Черниш Н. І. Початки українського друкарства у дослідженнях Іларіона Свєнціцького та Івана Огієнка // Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 6. — С. 40–44.
• Місцями Івана Федорова на Україні: путівник / М. Б. Видашенко та ін. — Львів: Каменяр, 1982. — 123 с.: іл.
• Буквар Івана Федоровича 1574 року: путівник / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, Благод. фонд «Відродження іст.-культур. спадщини України ім. Б. Г. Возницького» ; [упоряд.: І. Жук, М. Литвин, А. Миронюк]. — Львів: БОНА, 2015. — 111, [4] с. : іл. — 1000 прим.
• Іван Федоров: життя в еміграції / І. Мицько ; Національний ун-т «Острозька академія». — Острог: Видавництво Нац. ун-ту «Острозька академія», 2008. — 130 с.: іл.
• Культура книги: навч.-метод. посіб. для студ. спец. «Видавнича справа та редагувуння» (за вимогами кредитно-модульної системи) / Н. І. Черниш ; Українська академія друкарства. Кафедра видавничої справи і редагування. — Л. : [б. в.], 2008. — 167 с.
• Історія книги: становлення сучасного книгодрукарського мистецтва: навч. посіб. для студ., які навчаються за спец. «Образотворче мистецтво»: у 3 кн. / Володимир Овчінніков. — Л. : Вид-во Укр. акад. друкарства, 2010. — 352, [4] с. : іл. — Бібліогр.: с. 350—352. — 700 прим.
• Рукописна і стародрукована книга: зб. праць: міжнар. наук. конф. (ХІІ Федоровський семінар), Львів, 23–25 квітня 2004 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Історичний факультет, Музей мистецтва давньої української книги Львівської галереї мистецтв ; ред. кол. Я. Ісаєвич [та ін.]. — Л. : [б.в.], 2006. — 160 с.: мал.
• Видавнича справа та поліграфічна діяльність в Україні: монографія / Б. В. Дурняк та ін.; Укр. акад. друкарства. — Л. : Укр. акад. друкарства, 2009. — 150 с. : рис., табл.
• Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (XIX — перша третина XX ст.): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Надія Віталіївна Зелінська. — Л. : Світ, 2003. — 612 с. — Бібліогр.: с. 608—611. — .
• Українська видавнича справа у персоналіях (XVI ст. — середина XX ст.): бібліогр. слов.-довід. / За заг. ред. Губи Л. О. — Дніпропетровськ: Ліра, 2016. — 214 с. : іл. — Бібліогр. в кінці ст. — 100 прим.
• Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. В. Зелінська. — Л. : Світ, 2002. — 267 с.
• Тимошик Микола. ЇЇ величність — книга. Історія видавничої справи Київського університету. 1834—1999. — К. : НВЦ «Наша культура і наука», 1999. — 306 с. — Бібліогр.: с. 287—297. — ISBN 966-95575-0-Х.
• Видавнича справа в Радянській Україні в 20–30-і роки XX ст. : дис. … д-ра іст. наук : 07.00.01 / Молоткіна Валентина Костянтинівна ; Держ. вищ. навч. закл. «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». — Переяслав-Хмельницький, 2012. — 463 арк.
• Тимошик М. С. Українські друкарі та їхня роль у ствердженні вітчизняної школи редагування і видавничої справи: Текст лекції для студ. Ін-ту журналістики з курсу «Історія видавничої справи» / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Лекційний фонд. — К. : Інститут журналістики, 2002. — 24с. — Бібліогр.: с. 22–23. Шифр зберігання книги в НБУВ: Р98958.
• Тимошик М. С. Видавнича справа в Україні на сучасному етапі: тенденції, проблеми: Текст лекції для студ. Інституту журналістики з курсу «Видавнича справа та редагування» / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут журналістики. Лекційний фонд. — К. : Інститут журналістики, 2002. — 23с. — Бібліогр.: с. 21–22.
• Видавнича справа та редагування: навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за спец. «Журналістика», «Видавнича справа та редагування» / М. С. Тимошик. — К. : Наша культура і наука ; К. : Концерн "Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 224 с. —
• Видавнича справа за рубежем: навч. посіб. / С. А. Водолазька ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : Київ. ун-т, 2010. — 287 с. : іл., табл.
• Преса і книга діаспори. З історії видавничої діяльності українського зарубіжжя: навч. посібник для самост. роботи студ., які оволодівають спец. «Видавнича справа та редагування», «Журналістика», «Укр. мова та л-ра» / В. В. Губарець ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — К. : Університет «Україна», 2008. — 266 с.: іл.
• Поліграфія та видавнича справа: рос.-укр. тлумачний слов. / уклад. : Б. В. Дурняк, О. В. Мельников, О. М. Василишин, О. Г. Дячок. — Львів: Афіша, 2002. — 456 с. — .
• Розум О. Ф. Таємниці друкарства / О. Ф. Розум. — К.: Техніка, 1980. — 143 с. — (Полігр.: Минуле. Сучасне. Майбутнє).
• Українська книга в контексті світового книговидання / О. В. Афонін, М. І. Сенченко ; . — К. : Книжкова палата України, 2009. — 277 с.: табл.
• Спадкоємці першодрукаря: слов. митців випускників та викладачів каф. графіки Укр. акад. друкарства / Володимир Стасенко ; Укр. акад. друкарства. — Л. : [Укр. акад. друкарства], 2010. — 180, [22] с. : іл. — 600 прим.
• Запаско А. П., Исаевич Я. Д. Памятники книжного искусства. Каталог старопечатных книг, изданных на Украине. — Кн. 2. Ч. 1 (1701—1764). — Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984. (Повний текст PDF [ 16 грудня 2017 у Wayback Machine.])
• Андрійчук М. Т. Генеза книгодрукування на теренах України: інформаційна ситуація у вітчизняній історіографії ХХ ст. — Технологія і техніка друкарства (Журнал). — 2005. — № 2(8). — С. 134—146. (additional link)

Посилання

• Микола Тимошик: Україна в боргу перед історією своєї книги [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Читомо, 09.06.2015
• Першодрук // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 209.]
• Поява друкарства на Волині та значення Луцького братства
• Тимошик Микола. Витоки українського друкарства як об'єкт критики новітніх опонентів українського відродження [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Журнал Універсум 11–12 (169—170). — 2007.

1. . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.