Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віта́лій Мака́рович Русані́вський (25 червня 1931, Харків — 29 січня 2007, Київ) — український науковець, філолог, мовознавець-україніст, викладач і славіст. Доктор філологічних наук (1969), професор (1977), академік НАН України (1982).
| Віталій Макарович Русанівський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 червня 1931 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 29 січня 2007 (75 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець, славіст, українознавець |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] (1954) |
| Галузь | мовознавство, слов'янознавство[1], українознавство[1] і українська[1] |
| Заклад | Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України |
| Вчене звання | академік НАН України з 1982 |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Науковий керівник | Тимошенко Петро Дмитрович |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | дослідження історії української літературної мови |
| Батько | Русанівський Макар Олексійович |
| Мати | Середа Єлизавета Омелянівна |
| У шлюбі з | Осипенко Зінаїда Макарівна |
| Діти | Русанівська Мирослава Віталіївна |
| Нагороди | |
Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, , історії української літературної мови, культури мови, правопису, взаємозв'язків української та інших слов'янських мов, автор досліджень із проблем лексикографії та семантики, методології , семасіології, термінології, соціолінгвістики, стилістики. Укладач і відповідальний редактор словників різних типів. Автор науково-популярних праць і підручників для середньої та вищої школи. Глибоко дослідив історію українського дієслова як із формально-граматичного, так і з семантичного боку. Історію української мови розглядав на загальнослов'янському тлі. Широкий діапазон лінгвістичних зацікавлень сполучав з умінням вивчити мовні факти, їх проаналізувати, виділити з-поміж них головні, побудувати на цій основі теорію і її викласти.
Біографія
Дитинство
Народився 25 червня 1931 у місті Харкові у сім'ї філологів. Його батьки познайомилися в Харкові. Батько, Макар Русанівський, був філологом-шевченкознавцем, мати Єлизавета Середа — літературознавцем і мистецтвознавцем.
На початку німецько-радянської війни батька В. Русанівського заарештували та звинуватили в буржуазному націоналізмі — без суду і слідства за прямим розпорядженням прокурора стратили в Лук'янівській в'язниці.
Пізніше родина переїхала до Києва. Жили спочатку в невеличкій кімнаті на вулиці Керосинній, а потім купили недобудовану хату на Батиєвій Горі, відремонтували її, і жили у ній всією сім'єю.
Освіта
Повну середню освіту Віталій Русанівський отримав у загальноосвітній школі № 115 м. Києва. До війни в ній провчився два роки, під час — самотужки «пройшов» третій і четвертий класи. Коли визволили Київ, пішов одразу у п'ятий клас. Дуже боявся, що не опанує російську, адже сім'я була україномовна, але перший диктант написав на хорошу оцінку. 1949 року закінчив школу із золотою медаллю.
З 1949 по 1954-ий Віталій Русанівський здобував вищу освіту на філологічному факультеті Київського державного (нині національного) університету ім. Т. Г. Шевченка. Коли вступав до університету, після співбесіди його довго не зараховували, доки не викликали до спецчастини і не запитали про батька. На той час на руках у Віталія була довідка про смерть батька 26 липня 1941. На українському відділенні студентам було запропоновано спеціалізації з мовознавства чи літературознавства, перед Віталієм Макаровичем не стояло питання вибору (мати один раз сказала йому: «Ти, Віталію, йди по мовній лінії…»). Він обрав мовознавство. А в мовознавстві — розділ . При закінченні навчання дипломну роботу писав у доцента Петра Дмитровича Тимошенка.
У 1954–1957-их навчання продовжив в аспірантурі на кафедрі української мови. Його науковим керівником став Петро Дмитрович Тимошенко, який був фахівцем з історії української літературної мови — писемні пам'ятки, стиль, структура, місце в історичному розвитку мови. Саме на дослідження історії граматичних категорій виду і часу в українській мові 14–17 ст. Петро Тимошеко спрямував наукові інтереси аспіранта В. М. Русанівського.
Наукова діяльність
З 1957 Віталій Русанівський — молодший, а з 1961-го старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР (нині НАН України), Кандидатську дисертацію захистив 1960 року. Об'єктом його дослідження була історія граматики української мови. 1970-го на тему «Історія структури українського дієслова» захистив докторську дисертацію.
Звання професора В. М. Русанівському присвоїли 1977 року.
1978 року його обрали членом-кореспондентом АН УРСР, а 1982-го — дійсним членом (академіком) АН УРСР.
Посади
З 1964 року В. М. Русанівський заступник директора, у 1981—1996 — директор, з 1996 по 2007 — радник дирекції Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. Одночасно завідував відділами: культури мови (з 1971), теорії та історії української мови (з 1976), української мови (з 1982), західно- та південнослов'янських мов (з 1992).
У 1978–1993-их — академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України.
В. Русанівський був головою (1982—2006), членом Міжнародного комітету славістів, керівником наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності».
У 1989–1990-х В. М. Русанівський голова Міжнародної асоціації україністів.
У 1981–1989-х і з 1993 по 2007 — головний редактор журналу «Мовознавство».
Був одним з фундаторів Українського фонду культури
Помер 29 січня 2007. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Родина
Батько — Русанівський Макар Олексійович (6 серпня 1904 — 26 липня 1941, Київ) філолог-шевченкознавець, учень професора М. Грунського, був доцентом кафедри української літератури і обіймав посаду декана філологічного факультету Київського державного (нині національного) університету ім. Тараса Шевченка, працював в Інституті української літератури ім. Тараса Шевченка; цікавився творчістю Кобзаря; був заарештований та звинувачений у буржуазному націоналізмі — без суду і слідства за прямим розпорядженням прокурора страчений в Лук'янівській в'язниці.
Мати — Середа Єлизавета Омелянівна (26 квітня 1907 — 1992, Київ), український літературознавець і мистецтвознавець, філолог-шевченкознавець; навчалася в інституті народної освіти, брала участь у складанні експозиційних планів і побудові експозицій шевченківських музеїв у Києві, Каневі та в селі Шевченкове.
Брат — (1937–2019, Київ) — український журналіст та поет, кінематографіст.
В. Русанівський одружився 1958 р. Дружина — Осипенко Зінаїда Марківна (22 грудня 1936 — 25 березня 2002), мовознавиця, доцент Київського державного (нині національного) університету імені Тараса Шевченка
Дочка Мирослава, випускниця філологічного факультету Київського державного (нині національного) університету ім. Тараса Шевченка (1989)
Критика
Віталія Русанівського звинувачують у русофілії та зросійщенні української мови, апелюючи до його певних публікацій. Так, у збірнику «Українська мова у XX сторіччі: Історія лінгвоциду», можна ознайомитись із документами і матеріалами, що стосуються мовної політики радянського керівництва на території України, у тому числі статті В. Русанівського «За чим тужити», «Літературна мова і художній переклад» (у співавторстві зі Світланою Єрмоленко), «Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй» (1968 року).
Стаття за 28 листопада 1968 року «За чим тужити» у «Літературній Україні» була відповіддю на статтю за 4 листопада 1968 року Б. Антоненка-Давидовича «Літера, за якою сумують» (про літеру Ґ). У той момент В. Русанівський відмовив літері Ґ в існуванні.
1973 року у статті «Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй» описав концепцію радянського народу та природність російсько-української двомовності.
Наукові праці
Основні роботи
| № | Назви праць | Рік |
| 1 | Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові XVI—XVII століть | 1959 |
| 2 | Сучасна українська літературна мова. Морфологія | 1969 |
| 3 | Структура українського дієслова | 1971 |
| 4 | Філософські питання мовознавства | 1972 |
| 5 | Дієслово — рух, дія, образ | 1977 |
| 6 | Походження і розвиток східнослов'янських мов | 1980 |
| 7 | Структура лексичної і граматичної семантики | 1988 |
| 8 | Культура українського народу | 1994 |
| 9 | 2001, 2002 | |
| 10 | У слові — вічність (Мова творів Т. Г. Шевченка) | 2002 |
Був головою редакційних колегій українського правопису:
- Український правопис (1960, 1990, 1993, 2002, 2005, 2007),
- Довідник з української орфографії і пунктуації (1964, 1973, 1984, 1986),
- Складні питання сучасного українського правопису (1980).
Укладач:
- член редколегії Словника української мови в 11 томах (Державна премія СРСР, 1983)
- Орфографічний словник української мови (1975—2006).
- Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.
Також був автором праць:
- Слов'янські міжмовні зв'язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI — початку XVIII ст. (1978),
- Мова. Людина. Суспільство (Наукова думка, 1977)
- Життя слова (1978, у співавторстві),
- Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов (1985),
- Украинская грамматика (1986, у співавторстві),
- Життя слова (у співавторстві, 1978),
- Науково-технічний прогрес і мова (1978),
- Історія української мови (т. 1 — 4, у співавторстві, 1978 —1985),
- Українська мова (у співавторстві, 1978, 1979, 1981, 1990, 1991, 1992),
- Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов (1985),
- Украинская грамматика (у співавторстві, 1986),
- Граматика чеської мови (1992),
- Граматика чеської мови (Науковий керівник авторських колективів і автор (1992),
- Граматика української мови. Морфологія (1993),
- Українська мова (співголова редакційної колегії та один з авторів енциклопедії; 2000, 2004),
- Українське мовознавство у західних і південних слов'ян (у співавторстві, 2005).
відповідальний редактор
- Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1974.
Відзнаки та нагороди
Нагороджений:
- почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1975),
- орденами Знак Пошани (1981), Трудового Червоного Прапора (1986), «За заслуги» ІІІ ступеня (2001).
Лауреат Державної премії СРСР, премії імені Івана Франка, заслужений діяч науки і техніки (1991).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Віталій Макарович Русанівський [ 2015-04-24 у Wayback Machine.] // Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України
- Доповідь Бориса Олійника на урочистостях з нагоди 20-ліття Українського фонду культури [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.] borys-oliynik.info
- Українська мова у XX сторіччі: Історія лінгвоциду: Док. і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — С. 28—29.
- Русанівський В. Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Комуніст України». — 1973, № 3. — С. 53–63.
Джерела
- Гриценко П. Русанівський Віталій Макарович [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 371. — .
- Віталій Макарович Русанівський: бібліогр. до 75-річчя / Вступ. ст., упоряд. Н. Г. Озерова ; Нац. акад. наук України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — К. : Довіра, 2006. — 45, [2] с. — Бібліогр.: с. 21—46. — .
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75, 1930—2005 : матеріали до історії / Нац. акад. наук України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — К. : Довіра, 2005. — 564, [1] с. — .
- Київський літопис XXI століття. Визначні імена та підприємства України. — К. : Видавничий центр «Метр», 2003. — 54 с. — .
- Кияни: біограф. словник. — К. : Фенікс, 2004. — 455 с.: іл. — .
- Українська мова: енциклопедія / Нац. акад. наук України, Інститут мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови. — 2-ге вид., випр. і допов. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — 820, [2] с.: іл. — .
Посилання
- Русанівський Віталій Макарович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 594-595.
- Профіль В. М. Русанівського на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України [Архівовано 25 січня 2013 у WebCite]
- Русанівський Віталій Макарович // Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / за заг. ред. Марини Навальної; укл.: Тетяна Левченко, Тетяна Чубань. — Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2016. — С. 137—139. — .
- Наукова конференція «Життя — у слові», присвячена 80-річчю з дня народження В. М. Русанівського [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Бібліометричний профіль В. М. Русанівського в Google Академія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vita lij Maka rovich Rusani vskij 25 chervnya 1931 Harkiv 29 sichnya 2007 Kiyiv ukrayinskij naukovec filolog movoznavec ukrayinist vikladach i slavist Doktor filologichnih nauk 1969 profesor 1977 akademik NAN Ukrayini 1982 Vitalij Makarovich RusanivskijNarodivsya 25 chervnya 1931 1931 06 25 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPomer 29 sichnya 2007 2007 01 29 75 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheMisce prozhivannya KiyivKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist movoznavec slavist ukrayinoznavecAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1954 Galuz movoznavstvo slov yanoznavstvo 1 ukrayinoznavstvo 1 i ukrayinska 1 Zaklad Institut movoznavstva imeni O O Potebni Nacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniVchene zvannya akademik NAN Ukrayini z 1982Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnik Timoshenko Petro DmitrovichChlenstvo NAN UkrayiniVidomij zavdyaki doslidzhennya istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi moviBatko Rusanivskij Makar OleksijovichMati Sereda Yelizaveta OmelyanivnaU shlyubi z Osipenko Zinayida MakarivnaDiti Rusanivska Miroslava VitaliyivnaNagorodi Premiya imeni Ivana FrankaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rusanivskij Avtor blizko 350 prac iz problem suchasnoyi ukrayinskoyi movi i istoriyi ukrayinskogo slov yanskogo i zagalnogo movoznavstva istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi kulturi movi pravopisu vzayemozv yazkiv ukrayinskoyi ta inshih slov yanskih mov avtor doslidzhen iz problem leksikografiyi ta semantiki metodologiyi semasiologiyi terminologiyi sociolingvistiki stilistiki Ukladach i vidpovidalnij redaktor slovnikiv riznih tipiv Avtor naukovo populyarnih prac i pidruchnikiv dlya serednoyi ta vishoyi shkoli Gliboko doslidiv istoriyu ukrayinskogo diyeslova yak iz formalno gramatichnogo tak i z semantichnogo boku Istoriyu ukrayinskoyi movi rozglyadav na zagalnoslov yanskomu tli Shirokij diapazon lingvistichnih zacikavlen spoluchav z uminnyam vivchiti movni fakti yih proanalizuvati vidiliti z pomizh nih golovni pobuduvati na cij osnovi teoriyu i yiyi viklasti BiografiyaDitinstvo Narodivsya 25 chervnya 1931 u misti Harkovi u sim yi filologiv Jogo batki poznajomilisya v Harkovi Batko Makar Rusanivskij buv filologom shevchenkoznavcem mati Yelizaveta Sereda literaturoznavcem i mistectvoznavcem Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni batka V Rusanivskogo zaareshtuvali ta zvinuvatili v burzhuaznomu nacionalizmi bez sudu i slidstva za pryamim rozporyadzhennyam prokurora stratili v Luk yanivskij v yaznici Piznishe rodina pereyihala do Kiyeva Zhili spochatku v nevelichkij kimnati na vulici Kerosinnij a potim kupili nedobudovanu hatu na Batiyevij Gori vidremontuvali yiyi i zhili u nij vsiyeyu sim yeyu Osvita Povnu serednyu osvitu Vitalij Rusanivskij otrimav u zagalnoosvitnij shkoli 115 m Kiyeva Do vijni v nij provchivsya dva roki pid chas samotuzhki projshov tretij i chetvertij klasi Koli vizvolili Kiyiv pishov odrazu u p yatij klas Duzhe boyavsya sho ne opanuye rosijsku adzhe sim ya bula ukrayinomovna ale pershij diktant napisav na horoshu ocinku 1949 roku zakinchiv shkolu iz zolotoyu medallyu Z 1949 po 1954 ij Vitalij Rusanivskij zdobuvav vishu osvitu na filologichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo nini nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka Koli vstupav do universitetu pislya spivbesidi jogo dovgo ne zarahovuvali doki ne viklikali do specchastini i ne zapitali pro batka Na toj chas na rukah u Vitaliya bula dovidka pro smert batka 26 lipnya 1941 Na ukrayinskomu viddilenni studentam bulo zaproponovano specializaciyi z movoznavstva chi literaturoznavstva pered Vitaliyem Makarovichem ne stoyalo pitannya viboru mati odin raz skazala jomu Ti Vitaliyu jdi po movnij liniyi Vin obrav movoznavstvo A v movoznavstvi rozdil Pri zakinchenni navchannya diplomnu robotu pisav u docenta Petra Dmitrovicha Timoshenka U 1954 1957 ih navchannya prodovzhiv v aspiranturi na kafedri ukrayinskoyi movi Jogo naukovim kerivnikom stav Petro Dmitrovich Timoshenko yakij buv fahivcem z istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi pisemni pam yatki stil struktura misce v istorichnomu rozvitku movi Same na doslidzhennya istoriyi gramatichnih kategorij vidu i chasu v ukrayinskij movi 14 17 st Petro Timosheko spryamuvav naukovi interesi aspiranta V M Rusanivskogo Naukova diyalnist Z 1957 Vitalij Rusanivskij molodshij a z 1961 go starshij naukovij spivrobitnik Institutu movoznavstva im O O Potebni AN URSR nini NAN Ukrayini Kandidatsku disertaciyu zahistiv 1960 roku Ob yektom jogo doslidzhennya bula istoriya gramatiki ukrayinskoyi movi 1970 go na temu Istoriya strukturi ukrayinskogo diyeslova zahistiv doktorsku disertaciyu Zvannya profesora V M Rusanivskomu prisvoyili 1977 roku 1978 roku jogo obrali chlenom korespondentom AN URSR a 1982 go dijsnim chlenom akademikom AN URSR Posadi Z 1964 roku V M Rusanivskij zastupnik direktora u 1981 1996 direktor z 1996 po 2007 radnik direkciyi Institutu movoznavstva im O O Potebni Odnochasno zaviduvav viddilami kulturi movi z 1971 teoriyi ta istoriyi ukrayinskoyi movi z 1976 ukrayinskoyi movi z 1982 zahidno ta pivdennoslov yanskih mov z 1992 U 1978 1993 ih akademik sekretar Viddilennya literaturi movi ta mistectvoznavstva NAN Ukrayini V Rusanivskij buv golovoyu 1982 2006 chlenom Mizhnarodnogo komitetu slavistiv kerivnikom naukovoyi radi Zakonomirnosti rozvitku mov i praktika movnoyi diyalnosti U 1989 1990 h V M Rusanivskij golova Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv U 1981 1989 h i z 1993 po 2007 golovnij redaktor zhurnalu Movoznavstvo Buv odnim z fundatoriv Ukrayinskogo fondu kulturi Mogila Vitaliya Rusanivskogo Pomer 29 sichnya 2007 Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a Rodina Batko Rusanivskij Makar Oleksijovich 6 serpnya 1904 26 lipnya 1941 Kiyiv filolog shevchenkoznavec uchen profesora M Grunskogo buv docentom kafedri ukrayinskoyi literaturi i obijmav posadu dekana filologichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo nini nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka pracyuvav v Instituti ukrayinskoyi literaturi im Tarasa Shevchenka cikavivsya tvorchistyu Kobzarya buv zaareshtovanij ta zvinuvachenij u burzhuaznomu nacionalizmi bez sudu i slidstva za pryamim rozporyadzhennyam prokurora strachenij v Luk yanivskij v yaznici Mati Sereda Yelizaveta Omelyanivna 26 kvitnya 1907 1992 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec i mistectvoznavec filolog shevchenkoznavec navchalasya v instituti narodnoyi osviti brala uchast u skladanni ekspozicijnih planiv i pobudovi ekspozicij shevchenkivskih muzeyiv u Kiyevi Kanevi ta v seli Shevchenkove Brat 1937 2019 Kiyiv ukrayinskij zhurnalist ta poet kinematografist V Rusanivskij odruzhivsya 1958 r Druzhina Osipenko Zinayida Markivna 22 grudnya 1936 25 bereznya 2002 movoznavicya docent Kiyivskogo derzhavnogo nini nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Dochka Miroslava vipusknicya filologichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo nini nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka 1989 KritikaVitaliya Rusanivskogo zvinuvachuyut u rusofiliyi ta zrosijshenni ukrayinskoyi movi apelyuyuchi do jogo pevnih publikacij Tak u zbirniku Ukrayinska mova u XX storichchi Istoriya lingvocidu mozhna oznajomitis iz dokumentami i materialami sho stosuyutsya movnoyi politiki radyanskogo kerivnictva na teritoriyi Ukrayini u tomu chisli statti V Rusanivskogo Za chim tuzhiti Literaturna mova i hudozhnij pereklad u spivavtorstvi zi Svitlanoyu Yermolenko Rozkvit i vzayemozbagachennya mov socialistichnih nacij 1968 roku Stattya za 28 listopada 1968 roku Za chim tuzhiti u Literaturnij Ukrayini bula vidpoviddyu na stattyu za 4 listopada 1968 roku B Antonenka Davidovicha Litera za yakoyu sumuyut pro literu G U toj moment V Rusanivskij vidmoviv literi G v isnuvanni 1973 roku u statti Rozkvit i vzayemozbagachennya mov socialistichnih nacij opisav koncepciyu radyanskogo narodu ta prirodnist rosijsko ukrayinskoyi dvomovnosti Naukovi praciOsnovni roboti Nazvi prac Rik1 Znachennya i vzayemozv yazok gramatichnih kategorij vidu i chasu v ukrayinskij movi XVI XVII stolit 19592 Suchasna ukrayinska literaturna mova Morfologiya 19693 Struktura ukrayinskogo diyeslova 19714 Filosofski pitannya movoznavstva 19725 Diyeslovo ruh diya obraz 19776 Pohodzhennya i rozvitok shidnoslov yanskih mov 19807 Struktura leksichnoyi i gramatichnoyi semantiki 19888 Kultura ukrayinskogo narodu 19949 2001 200210 U slovi vichnist Mova tvoriv T G Shevchenka 2002 Buv golovoyu redakcijnih kolegij ukrayinskogo pravopisu Ukrayinskij pravopis 1960 1990 1993 2002 2005 2007 Dovidnik z ukrayinskoyi orfografiyi i punktuaciyi 1964 1973 1984 1986 Skladni pitannya suchasnogo ukrayinskogo pravopisu 1980 Ukladach chlen redkolegiyi Slovnika ukrayinskoyi movi v 11 tomah Derzhavna premiya SRSR 1983 Orfografichnij slovnik ukrayinskoyi movi 1975 2006 Ukrayinski gramoti XV st Pidgotovka tekstu vstupna stattya i komentari V M Rusanivskogo Kiyiv Naukova dumka 1965 Takozh buv avtorom prac Slov yanski mizhmovni zv yazki i formuvannya funkcionalnih stiliv ukrayinskoyi literaturnoyi movi XVI pochatku XVIII st 1978 Mova Lyudina Suspilstvo Naukova dumka 1977 Zhittya slova 1978 u spivavtorstvi Dzherela rozvitku shidnoslov yanskih literaturnih mov 1985 Ukrainskaya grammatika 1986 u spivavtorstvi Zhittya slova u spivavtorstvi 1978 Naukovo tehnichnij progres i mova 1978 Istoriya ukrayinskoyi movi t 1 4 u spivavtorstvi 1978 1985 Ukrayinska mova u spivavtorstvi 1978 1979 1981 1990 1991 1992 Dzherela rozvitku shidnoslov yanskih literaturnih mov 1985 Ukrainskaya grammatika u spivavtorstvi 1986 Gramatika cheskoyi movi 1992 Gramatika cheskoyi movi Naukovij kerivnik avtorskih kolektiviv i avtor 1992 Gramatika ukrayinskoyi movi Morfologiya 1993 Ukrayinska mova spivgolova redakcijnoyi kolegiyi ta odin z avtoriv enciklopediyi 2000 2004 Ukrayinske movoznavstvo u zahidnih i pivdennih slov yan u spivavtorstvi 2005 vidpovidalnij redaktor Gramoti XIV st Uporyadkuvannya vstupna stattya komentari i slovniki pokazhchiki M M Peshak Kiyiv Naukova dumka 1974 Vidznaki ta nagorodiNagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1975 ordenami Znak Poshani 1981 Trudovogo Chervonogo Prapora 1986 Za zaslugi III stupenya 2001 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR premiyi imeni Ivana Franka zasluzhenij diyach nauki i tehniki 1991 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Vitalij Makarovich Rusanivskij 2015 04 24 u Wayback Machine Institut movoznavstva imeni O O Potebni NAN Ukrayini Dopovid Borisa Olijnika na urochistostyah z nagodi 20 littya Ukrayinskogo fondu kulturi 23 serpnya 2013 u Wayback Machine borys oliynik info Ukrayinska mova u XX storichchi Istoriya lingvocidu Dok i materiali Uporyad L Masenko V Kubajchuk O Demska Kulchicka K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 S 28 29 Rusanivskij V Rozkvit i vzayemozbagachennya mov socialistichnih nacij 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Komunist Ukrayini 1973 3 S 53 63 DzherelaGricenko P Rusanivskij Vitalij Makarovich 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 371 ISBN 978 966 00 1290 5 Vitalij Makarovich Rusanivskij bibliogr do 75 richchya Vstup st uporyad N G Ozerova Nac akad nauk Ukrayini In t movoznav im O O Potebni K Dovira 2006 45 2 s Bibliogr s 21 46 ISBN 9665071963 Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 75 1930 2005 materiali do istoriyi Nac akad nauk Ukrayini In t movoznav im O O Potebni K Dovira 2005 564 1 s ISBN 9665071777 Kiyivskij litopis XXI stolittya Viznachni imena ta pidpriyemstva Ukrayini K Vidavnichij centr Metr 2003 54 s ISBN 9669630800 Kiyani biograf slovnik K Feniks 2004 455 s il ISBN 9666511606 Ukrayinska mova enciklopediya Nac akad nauk Ukrayini Institut movoznav im O O Potebni In t ukr movi 2 ge vid vipr i dopov K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 820 2 s il ISBN 9667492192 PosilannyaRusanivskij Vitalij Makarovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 594 595 Profil V M Rusanivskogo na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini Arhivovano 25 sichnya 2013 u WebCite Rusanivskij Vitalij Makarovich Vidatni osobistosti z ukrayinskogo movoznavstva Hrestomatiya za zag red Marini Navalnoyi ukl Tetyana Levchenko Tetyana Chuban Pereyaslav Hmelnickij Vidavnictvo KSV 2016 S 137 139 ISBN 978 966 8906 57 2 Naukova konferenciya Zhittya u slovi prisvyachena 80 richchyu z dnya narodzhennya V M Rusanivskogo 9 travnya 2012 u Wayback Machine Bibliometrichnij profil V M Rusanivskogo v Google Akademiya