Соціолінгві́стика — соціальна лінгвістика — наукова дисципліна, що розвивається на перетині мовознавства, соціології, соціальної психології та етнології. Вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною природою мови, її громадськими функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову та роль, котру відіграє мова в житті суспільства. Найважливішими проблемами, якими займається соціолінгвістика, є соціальна диференціація мови, мова і нація, мовна ситуація, взаємодія мови й культури, двомовність і багатомовність, мова і суспільство, мовне планування, мовна політика тощо.
Кожна мова є надбанням певного народу. У ній зафіксовано історичний досвід попередніх поколінь, неповторний менталітет етносу, його духовні надбання. Мова – важливий державотворчий чинник, засіб консолідації народу.
Залежно від мети і проблем виділяють конкретне й загальне мовознавство.
Конкретне мовознавство вивчає конкретну мову, групу споріднених мов або сім’ю мов; подає фактичний матеріал для теоретичних узагальнень.
Загальне мовознавство вивчає мову як загальнолюдське явище, її структуру й закономірності функціонування і є теоретичною, методологічною базою для конкретного мовознавства.
Загальне мовознавство створює лінгвістичну теорію, тому його часто називають теоретичним. Теоретичне мовознавство включає лінгвістичні проблеми, що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні до інших явищ дійсності.
Методологія у мовознавстві визначає загальну орієнтацію і характер лінгвістичного дослідження і значною мірою зумовлює його наукові результати. У мовознавстві, як і в інших галузях науки, методологія виконує чотири головні функції: визначення і побудова предмета дослідження з формулюванням загального розуміння його суті й відмежування його від предметів суміжних наук; визначення мети кожного окремого дослідження у співвіднесенні з метою вивчення предмета у цілому; розроблення методів і прийомів дослідження мови і настанов щодо їх практичного застосування; оцінка ступеня відповідності результатів дослідження поставленим перед ним цілям.
Етапи розвитку соціолінгвістики
Обговорення початку традиції, тобто відлік історії української соціолінгвістики може бути дискусійним . Розвиток історії української соціолінгвістики можна розглядати або від часу розкриття питань взаємодії мови та суспільства в різножанрових текстах українських авторів, або від часу висвітлення в спеціалізованому мовознавчому дискурсі суспільної природи мови, або від офіційно визнаного початку розвитку соціолінгвістичних ідей у словниках, монографіях чи статтях. Взявши до уваги, що саме наукові праці XIX століття вперше почали враховувати, крім мовознавчої, історичної чи культурологічної аргументації, ще й соціологічні поняття для опису взаємодії мови та суспільства (роль чинника соціології), вважаю, що суспільну природу мови в українському науковому дискурсі описували впродовж таких чотирьох етапів: 1) з другої половини XIX ст. до виникнення соціологічного напряму в мовознавстві (тобто до 20-х рр. минулого століття), 2) у контексті соціологічного напряму (20–40 рр. XX століття, 3) упродовж етапу радянської соціолінгвістики (50–90 рр. XX ст.); 4) на етапі новітньої соціолінгвістики з 90-х рр. минулого століття і до сьогодні .
Перший етап: розкриття суспільної природи мови у працях О. Потебні, М. Драгоманова, І. Франка (тобто до виникнення соціологічного напряму в мовознавстві) базувалося на взаємодії ідей мовознавчої теорії та соціології. Формування поглядів О. Потебні відбулося не просто на етапі розвитку психологічного напряму, зокрема ідей Г. Штейнталя та Лацаруса, які розпочали характеристику народної та індивідуальної психології, а в часи поширення ідей англійського соціолога Г. Спенсера. М. Драгоманов – перший професійний український соціолог, І. Франко теж добре знав соціологічні ідеї свого часу. У врахуванні ідей соціології вбачаємо певну закономірність: без ідей О. Конта, Г. Тарда не було би розуміння суспільної природи мови Ф. де Сосюра, без ідей французької школи соціології Е. Дюркгейма не відбулася б французька школа соціології мови А. Мейє. Українські дослідники трактували суспільну природу мови під різними радикалами: психололінгвістичним (О. Потебня), культурно- та літературно-історичним (М. Драгоманов та І. Франко). Так отримано перші результати про взаємодію мови й нації, ознаки мовної ситуації, про статус мов, соціальну базу носіїв, мову і церкву, мову і освіту, денаціоналізацію, літературну мову, засоби кодифікації, мовну стійкість, двомовність, престиж мов та ін. Зауважу, ці результати отримано на матеріалі української та інших мов у діахронії й синхронії.
Другий етап. Соціологічний напрям в українському мовознавстві 20–40 рр. минулого століття як передетап розвитку власне соціолінгвістики. У багатьох джерелах засвідчено, що в цей час були женевська, французька та радянська школи соціології мови. Однак сьогодні з контексту останньої вже виокремлено український досвід [7, с. 255–342], який дає змогу стверджувати про соціологічний напрям і в українському мовознавстві 30–40 рр. минулого століття. Його представники: Л. Булаховський (антипод Н. Каганович), М. Сулима, О. Синявський, О. Курило та ін. представники радянського мовознавства, а також І. Огієнко, А. Артимович, В. Сімович, Є. Грицак як представники лінгвістичної традиції, що формувалася за ме мови та соціуму: поглиблено розгляд суспільної природи мови (Л. Булаховський, М. Гладкий), мовної політики через акцент на рідномовну політику (І. Огієнко), розглянуто суспільні функції літературної мови та її кодифікацію (М. Сулима, О. Синявський, О. Курило), взаємодію соціальної природи мови і стилю (А. Булаховський, Н. Каганович), питання функцій української мови в суспільстві, поняття норми і нормативного (переймалися представники етнографічного та європеїзаторського напрямів нормування), соціальна сутність антропоніма (Є. Грицак), мова і жінка (В. Сімович), мова і релігія (І. Огієнко), мова й еміграція (І. Огієнко), мова і школа (А. Булаховський, І. Огієнко) та ін. На розв’зання питань про взаємодію мови й суспільства в радянському мовознавстві того часу вплинуло «нове вчення про мову» М. Мара і марксистськоленінська ідеологія. Можна побачити тяглість ідей у розкритті взаємодії мови та суспільства також упродовж 40-х рр., коли питаннями суспільної природи мови, кодифікацією літературного стандарту одиноко, після репресій мовознавців, займався Л. Булаховський [7, с. 255–342].
Третій етап – етап радянської соціолінгвістики, який представляли дві школи, І. Білодіда (згадка про неї: [10, с. 4]) та Ю. Жлуктенка. У центрі уваги представників першої були питання українсько-російської двомовності, форми існування мови в радянському суспільстві, ознака досліджень полягала у відповідності аналізу мовного матеріалу ідеологічним приписам. Представники другої школи розкривали питання норми на матеріалі різних мов. Етап ілюструють праці Ю. Жлуктенка, зокрема «Українськоанглійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді» (1964), «Мовні контакти» (1966), «Українська мова на лінгвістичній карті Канади» (1990) та ін.
Четвертий етап – етап новітньої соціолінгвістики, який розпочався з вивчення соціолінгвістичних проблем у незалежній державі. Тематику праць розширено і поглиблено. Мовознавці обговорюють питання методології (О. Мельничук, В. Русанівський, В. Чемес, Г. Яворська), взаємодії мови і нації (С. Єрмоленко, Я. РадевичВинницький, О. Ткаченко), мовної ситуації, мови і політики, мовної політики, двомовності (праці В. Демченка, О. Лазаренко, Л. Масенко, О. Руда), соціальної диференціації української мови (Л. Ставицька, Н. Трач, В. Труб), двомовності (Т. Бурда, О. Зарецький, Л. Масенко, Я. Радевич-Винницький, Н. Шумарова), суспільну природу української літературної мова в історії й сьогоденні (Б. Ажнюк, В. Радчук, О. Тараненко, І. Фаріон) та ін. Відбувається диференціація соціолінгвістичного знання: виокремлено предметне поле прикладної та теоретичної соціолінгвістики. Пріоритетні питання: мовна ситуація, мовна політика, двомовність, функції мови/мов та ін. За останні роки триває тенденція до збагачення проблематики: розкрито соціолінгвістичну класифікацію мов (О. Ткаченко), виокремлено питання історії соціолінгвістики (О. Данилевська, Г. Мацюк), здійснено соціолінгвістичний моніторинг (А. Пономаренко), розвивається соціолінгвістична лексикографія (Г. Аркушин, С. Пиркало, Л. Ставицька та ін.). Важливо, що соціолінгвістика увійшла в навчальні плани університетів. Проф. Л. Масенко однією з перших в Україні почала викладати цю дисципліну жами радянської України і яку ще дотепер мало знаємо. Перелік питань, які розглянули мовознавці, засвідчує про тяглість ідей у розкритті взаємодії
Об'єкт та предмет дослідження соціолінгвістики
Об'єктом соціолінгвістики є мова в аспекті соціальної диференціації, а предметом — функціонування мови «в соціальному контексті», тобто функціонування мови (мов) у структурі соціальних відношень і функцій суспільства.
Витоки соціолінгвістики
Соціолінгвістика виникла на перетині мовознавства, соціології, соціальної психології й етнографії у другій половині ХХ ст.
На відміну від нелінгвістичної галузі — , спрямованої на пояснення соціальних і політичних явищ на підставі мовних фактів, соціологія з'ясовує функціональну природу мови в суспільстві. Потреба виокремлення соціолінгвістики в системі мовознавчих дисциплін була зумовлена не лише внутрішніми чинниками узагальнення й систематизації аспектів зв'язку мови та суспільства, а й зовнішніми чинниками — передовсім процесом деколонізації та створенням численних незалежних держав, яким необхідно було вирішити нагальні питання статусу державної мови, її унормування та співвідношення з іншими мовами в межах незалежних держав.
Термін «соціолінгвістика» уведений у 1952 р. американським соціологом . Офіційною датою виникнення цієї галузі вважають 1963 р., у який у США було сформовано Комітет із соціолінгвістики. У 70-ті р.р. курси з соціолінгвістики офіційно були включені до програм американських університетів.
Предтечею соціолінгвістики був . У ньому мова розглядалася насамперед як засіб спілкування й діяльності людини в соціумі з огляду на суспільний статус і роль особистості; він еклектично поєднував методологічно різнорідні ідеї філософії Просвітництва, психологічного напряму мовознавства, марксистської філософії, філософії позитивізму, однак його завдання чітко були скеровані на соціальну природу мови, її комунікативну функцію, відношення мови й суспільства, мови й суспільно заангажованого індивіда.
Представники соціологічного напряму мовознавства (Франція — , ; Швейцарія — , ; Велика Британія — ; США — , , ; Чехії — , ; СРСР — , ) досліджували місце й роль мови в суспільстві, функціональне розшарування мови, зв'язок мови й культури, функціонування мови в різних соціальних ситуаціях, зв'язок мови, суспільства й особистості; пояснювали причини мовних змін й еволюцію мов соціальними чинниками, зокрема, диференціацію мов — розселенням народів, уніфікацію — війнами, еволюцію мови — ускладненням соціальних відносин, звукові зміни — прагматичними потребами суспільства як зручністю вимови.
Історія української соціолінгвістики
Соціолінгвістика — відносно молода наука. В Україні соціолінгвістичні дослідження почали з'являтися в 60-х роках XX століття. Дослідники писали про проблеми мовної політики та мовного будівництва у країні, зв'язку мови з ідеологією та культурою, широко досліджувались різні аспекти двомовності. Політичні умови накладали помітний відбиток на розвиток соціолінгвістики. Багато праць були тенденційними за змістом, такими, що створювались для обстоювання офіційної політики та ідеології. Характерною рисою соціолінгвістичних праць 60-х — 80-х рр. була однобічна увага до внутрішнього розвитку мови, ігнорування фактів реальної мовної ситуації в Україні та її регіонах, обмеження джерельної бази даними переписів населення. Спроби висвітлення питань русифікації та поступового обмеження сфер функціонування української мови переслідувались. З 2-ї пол. 80-х рр. дослідники поступово відходять від попередніх стереотипів, розвивають нові напрями та методи дослідження. Активно застосовуються методи анкетування, інтерв'ювання, безпосереднього спостереження, посилюється увага до моделювання мовної поведінки особистості, процесів мовного розвитку країни та регіонів, критично переглядаються попередні уявлення про мовну ситуацію, досліджуються питання мовного законодавства.
В Україні проблеми соціолінгвістики досліджують М. О. Олікова, Л. Т. Масенко, Р. П. Зорівчак, В. Ю. Михальченко, С. О. Швачко та ін.
Див. також
Джерела
- Соціолінгвістика. Studopedia.org. Процитовано 13 грудня 2018.
- Брицин В. М. Соціолінгвістика // Українська мова: енциклопедія / ред. В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 631.
Література
- Гришкова Р. О. Формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей. — Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2007. — 421 с.
- Масенко Л. Т. Нариси з соціолінгвістики. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2010. — 242 с.
- Масенко Л. Т. Українська соціолінгвістика: вивчення проблем мовної політики // Українська мова. — 2008. — № 1. — С. 13 — 23.
- Мацюк Г. Прикладна соціолінгвістика. Питання мовної політики: Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 212 с. — (Серія «Мова і соціум»; Випуск 2).
- Олікова М. О. Соціолінгвістика. — К.: [б.в.], 1997.
- Соціолінгвістика : [навч. посіб.] / Ганна Вусик ; Бердян. держ. пед. ун-т. — Бердянськ (Запоріз. обл.) : Ткачук О. В., 2016. — 187 с. : табл., карти, портр. —
- Словарь социолингвистических терминов / отв. ред. Михальченко В. Ю. — М.: Институт языкознания РАН; Институт иностранных языков РАЛН, 2006. — 311 с. (рос.)
- Швейцер А. Д. Современная социолингвистика: теория, проблемы, методы. — М.: Либроком, 2009. — 174 с. (рос.)
- Гелена Красовска, Олексій Сухомлинов, Петро Сигеда, Соціолінгвістичний компендіум (Sociolinhwistycznyj kompendium), Kijów: Polska Akademia Nauk 2020.
- Мацюк Г. П. "Соціолінгвістика як інтеграційний напрям досліджень в умовах сучасної парадигми : міжнародний досвід й українська перспектива"
Посилання
- Соціолінгвістика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 422.
- Антошкіна Л., Красовська Г., Сигеда П., Сухомлинов О. Соціолінгвістика: навчальний посібник
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Мацюк, Г. П. (2012). Соціолінгвістика як інтеграційний напрям досліджень в умовах сучасної парадигми : міжнародний досвід й українська перспектива. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. № 137. с. 28—34. ISSN 0372-6436. Процитовано 8 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociolingvi stika socialna lingvistika naukova disciplina sho rozvivayetsya na peretini movoznavstva sociologiyi socialnoyi psihologiyi ta etnologiyi Vivchaye kompleks pitan pov yazanih iz suspilnoyu prirodoyu movi yiyi gromadskimi funkciyami mehanizmom vplivu socialnih chinnikiv na movu ta rol kotru vidigraye mova v zhitti suspilstva Najvazhlivishimi problemami yakimi zajmayetsya sociolingvistika ye socialna diferenciaciya movi mova i naciya movna situaciya vzayemodiya movi j kulturi dvomovnist i bagatomovnist mova i suspilstvo movne planuvannya movna politika tosho Kozhna mova ye nadbannyam pevnogo narodu U nij zafiksovano istorichnij dosvid poperednih pokolin nepovtornij mentalitet etnosu jogo duhovni nadbannya Mova vazhlivij derzhavotvorchij chinnik zasib konsolidaciyi narodu Zalezhno vid meti i problem vidilyayut konkretne j zagalne movoznavstvo Konkretne movoznavstvo vivchaye konkretnu movu grupu sporidnenih mov abo sim yu mov podaye faktichnij material dlya teoretichnih uzagalnen Zagalne movoznavstvo vivchaye movu yak zagalnolyudske yavishe yiyi strukturu j zakonomirnosti funkcionuvannya i ye teoretichnoyu metodologichnoyu bazoyu dlya konkretnogo movoznavstva Zagalne movoznavstvo stvoryuye lingvistichnu teoriyu tomu jogo chasto nazivayut teoretichnim Teoretichne movoznavstvo vklyuchaye lingvistich ni problemi sho stosuyutsya najsuttyevishih oznak movi yak suspilnogo yavisha v yiyi vidnoshenni do inshih yavish dijsnosti Metodologiya u movoznavstvi viznachaye zagalnu oriyentaciyu i harakter lingvistichnogo doslidzhennya i znachnoyu miroyu zumovlyuye jogo naukovi rezultati U movoznavstvi yak i v inshih galuzyah nauki metodologiya vikonuye chotiri golovni funkciyi viznachennya i pobudova predmeta doslidzhennya z formulyuvannyam zagalnogo rozuminnya jogo suti j vidmezhuvannya jogo vid predmetiv sumizhnih nauk viznachennya meti kozhnogo okremogo doslidzhennya u spivvidnesenni z metoyu vivchennya predmeta u cilomu rozroblennya metodiv i prijomiv doslidzhennya movi i nastanov shodo yih praktichnogo zastosuvannya ocinka stupenya vidpovidnosti rezultativ doslidzhennya postavlenim pered nim cilyam Etapi rozvitku sociolingvistikiObgovorennya pochatku tradiciyi tobto vidlik istoriyi ukrayinskoyi sociolingvistiki mozhe buti diskusijnim Rozvitok istoriyi ukrayinskoyi sociolingvistiki mozhna rozglyadati abo vid chasu rozkrittya pitan vzayemodiyi movi ta suspilstva v riznozhanrovih tekstah ukrayinskih avtoriv abo vid chasu visvitlennya v specializovanomu movoznavchomu diskursi suspilnoyi prirodi movi abo vid oficijno viznanogo pochatku rozvitku sociolingvistichnih idej u slovnikah monografiyah chi stattyah Vzyavshi do uvagi sho same naukovi praci XIX stolittya vpershe pochali vrahovuvati krim movoznavchoyi istorichnoyi chi kulturologichnoyi argumentaciyi she j sociologichni ponyattya dlya opisu vzayemodiyi movi ta suspilstva rol chinnika sociologiyi vvazhayu sho suspilnu prirodu movi v ukrayinskomu naukovomu diskursi opisuvali vprodovzh takih chotiroh etapiv 1 z drugoyi polovini XIX st do viniknennya sociologichnogo napryamu v movoznavstvi tobto do 20 h rr minulogo stolittya 2 u konteksti sociologichnogo napryamu 20 40 rr XX stolittya 3 uprodovzh etapu radyanskoyi sociolingvistiki 50 90 rr XX st 4 na etapi novitnoyi sociolingvistiki z 90 h rr minulogo stolittya i do sogodni Pershij etap rozkrittya suspilnoyi prirodi movi u pracyah O Potebni M Dragomanova I Franka tobto do viniknennya sociologichnogo napryamu v movoznavstvi bazuvalosya na vzayemodiyi idej movoznavchoyi teoriyi ta sociologiyi Formuvannya poglyadiv O Potebni vidbulosya ne prosto na etapi rozvitku psihologichnogo napryamu zokrema idej G Shtejntalya ta Lacarusa yaki rozpochali harakteristiku narodnoyi ta individualnoyi psihologiyi a v chasi poshirennya idej anglijskogo sociologa G Spensera M Dragomanov pershij profesijnij ukrayinskij sociolog I Franko tezh dobre znav sociologichni ideyi svogo chasu U vrahuvanni idej sociologiyi vbachayemo pevnu zakonomirnist bez idej O Konta G Tarda ne bulo bi rozuminnya suspilnoyi prirodi movi F de Sosyura bez idej francuzkoyi shkoli sociologiyi E Dyurkgejma ne vidbulasya b francuzka shkola sociologiyi movi A Mejye Ukrayinski doslidniki traktuvali suspilnu prirodu movi pid riznimi radikalami psihololingvistichnim O Potebnya kulturno ta literaturno istorichnim M Dragomanov ta I Franko Tak otrimano pershi rezultati pro vzayemodiyu movi j naciyi oznaki movnoyi situaciyi pro status mov socialnu bazu nosiyiv movu i cerkvu movu i osvitu denacionalizaciyu literaturnu movu zasobi kodifikaciyi movnu stijkist dvomovnist prestizh mov ta in Zauvazhu ci rezultati otrimano na materiali ukrayinskoyi ta inshih mov u diahroniyi j sinhroniyi Drugij etap Sociologichnij napryam v ukrayinskomu movoznavstvi 20 40 rr minulogo stolittya yak peredetap rozvitku vlasne sociolingvistiki U bagatoh dzherelah zasvidcheno sho v cej chas buli zhenevska francuzka ta radyanska shkoli sociologiyi movi Odnak sogodni z kontekstu ostannoyi vzhe viokremleno ukrayinskij dosvid 7 s 255 342 yakij daye zmogu stverdzhuvati pro sociologichnij napryam i v ukrayinskomu movoznavstvi 30 40 rr minulogo stolittya Jogo predstavniki L Bulahovskij antipod N Kaganovich M Sulima O Sinyavskij O Kurilo ta in predstavniki radyanskogo movoznavstva a takozh I Ogiyenko A Artimovich V Simovich Ye Gricak yak predstavniki lingvistichnoyi tradiciyi sho formuvalasya za me movi ta sociumu poglibleno rozglyad suspilnoyi prirodi movi L Bulahovskij M Gladkij movnoyi politiki cherez akcent na ridnomovnu politiku I Ogiyenko rozglyanuto suspilni funkciyi literaturnoyi movi ta yiyi kodifikaciyu M Sulima O Sinyavskij O Kurilo vzayemodiyu socialnoyi prirodi movi i stilyu A Bulahovskij N Kaganovich pitannya funkcij ukrayinskoyi movi v suspilstvi ponyattya normi i normativnogo perejmalisya predstavniki etnografichnogo ta yevropeyizatorskogo napryamiv normuvannya socialna sutnist antroponima Ye Gricak mova i zhinka V Simovich mova i religiya I Ogiyenko mova j emigraciya I Ogiyenko mova i shkola A Bulahovskij I Ogiyenko ta in Na rozv zannya pitan pro vzayemodiyu movi j suspilstva v radyanskomu movoznavstvi togo chasu vplinulo nove vchennya pro movu M Mara i marksistskoleninska ideologiya Mozhna pobachiti tyaglist idej u rozkritti vzayemodiyi movi ta suspilstva takozh uprodovzh 40 h rr koli pitannyami suspilnoyi prirodi movi kodifikaciyeyu literaturnogo standartu odinoko pislya represij movoznavciv zajmavsya L Bulahovskij 7 s 255 342 Tretij etap etap radyanskoyi sociolingvistiki yakij predstavlyali dvi shkoli I Bilodida zgadka pro neyi 10 s 4 ta Yu Zhluktenka U centri uvagi predstavnikiv pershoyi buli pitannya ukrayinsko rosijskoyi dvomovnosti formi isnuvannya movi v radyanskomu suspilstvi oznaka doslidzhen polyagala u vidpovidnosti analizu movnogo materialu ideologichnim pripisam Predstavniki drugoyi shkoli rozkrivali pitannya normi na materiali riznih mov Etap ilyustruyut praci Yu Zhluktenka zokrema Ukrayinskoanglijski mizhmovni vidnosini Ukrayinska mova u SShA i Kanadi 1964 Movni kontakti 1966 Ukrayinska mova na lingvistichnij karti Kanadi 1990 ta in Chetvertij etap etap novitnoyi sociolingvistiki yakij rozpochavsya z vivchennya sociolingvistichnih problem u nezalezhnij derzhavi Tematiku prac rozshireno i poglibleno Movoznavci obgovoryuyut pitannya metodologiyi O Melnichuk V Rusanivskij V Chemes G Yavorska vzayemodiyi movi i naciyi S Yermolenko Ya RadevichVinnickij O Tkachenko movnoyi situaciyi movi i politiki movnoyi politiki dvomovnosti praci V Demchenka O Lazarenko L Masenko O Ruda socialnoyi diferenciaciyi ukrayinskoyi movi L Stavicka N Trach V Trub dvomovnosti T Burda O Zareckij L Masenko Ya Radevich Vinnickij N Shumarova suspilnu prirodu ukrayinskoyi literaturnoyi mova v istoriyi j sogodenni B Azhnyuk V Radchuk O Taranenko I Farion ta in Vidbuvayetsya diferenciaciya sociolingvistichnogo znannya viokremleno predmetne pole prikladnoyi ta teoretichnoyi sociolingvistiki Prioritetni pitannya movna situaciya movna politika dvomovnist funkciyi movi mov ta in Za ostanni roki trivaye tendenciya do zbagachennya problematiki rozkrito sociolingvistichnu klasifikaciyu mov O Tkachenko viokremleno pitannya istoriyi sociolingvistiki O Danilevska G Macyuk zdijsneno sociolingvistichnij monitoring A Ponomarenko rozvivayetsya sociolingvistichna leksikografiya G Arkushin S Pirkalo L Stavicka ta in Vazhlivo sho sociolingvistika uvijshla v navchalni plani universitetiv Prof L Masenko odniyeyu z pershih v Ukrayini pochala vikladati cyu disciplinu zhami radyanskoyi Ukrayini i yaku she doteper malo znayemo Perelik pitan yaki rozglyanuli movoznavci zasvidchuye pro tyaglist idej u rozkritti vzayemodiyiOb yekt ta predmet doslidzhennya sociolingvistikiOb yektom sociolingvistiki ye mova v aspekti socialnoyi diferenciaciyi a predmetom funkcionuvannya movi v socialnomu konteksti tobto funkcionuvannya movi mov u strukturi socialnih vidnoshen i funkcij suspilstva Vitoki sociolingvistikiSociolingvistika vinikla na peretini movoznavstva sociologiyi socialnoyi psihologiyi j etnografiyi u drugij polovini HH st Na vidminu vid nelingvistichnoyi galuzi spryamovanoyi na poyasnennya socialnih i politichnih yavish na pidstavi movnih faktiv sociologiya z yasovuye funkcionalnu prirodu movi v suspilstvi Potreba viokremlennya sociolingvistiki v sistemi movoznavchih disciplin bula zumovlena ne lishe vnutrishnimi chinnikami uzagalnennya j sistematizaciyi aspektiv zv yazku movi ta suspilstva a j zovnishnimi chinnikami peredovsim procesom dekolonizaciyi ta stvorennyam chislennih nezalezhnih derzhav yakim neobhidno bulo virishiti nagalni pitannya statusu derzhavnoyi movi yiyi unormuvannya ta spivvidnoshennya z inshimi movami v mezhah nezalezhnih derzhav Termin sociolingvistika uvedenij u 1952 r amerikanskim sociologom Oficijnoyu datoyu viniknennya ciyeyi galuzi vvazhayut 1963 r u yakij u SShA bulo sformovano Komitet iz sociolingvistiki U 70 ti r r kursi z sociolingvistiki oficijno buli vklyucheni do program amerikanskih universitetiv Predtecheyu sociolingvistiki buv U nomu mova rozglyadalasya nasampered yak zasib spilkuvannya j diyalnosti lyudini v sociumi z oglyadu na suspilnij status i rol osobistosti vin eklektichno poyednuvav metodologichno riznoridni ideyi filosofiyi Prosvitnictva psihologichnogo napryamu movoznavstva marksistskoyi filosofiyi filosofiyi pozitivizmu odnak jogo zavdannya chitko buli skerovani na socialnu prirodu movi yiyi komunikativnu funkciyu vidnoshennya movi j suspilstva movi j suspilno zaangazhovanogo individa Predstavniki sociologichnogo napryamu movoznavstva Franciya Shvejcariya Velika Britaniya SShA Chehiyi SRSR doslidzhuvali misce j rol movi v suspilstvi funkcionalne rozsharuvannya movi zv yazok movi j kulturi funkcionuvannya movi v riznih socialnih situaciyah zv yazok movi suspilstva j osobistosti poyasnyuvali prichini movnih zmin j evolyuciyu mov socialnimi chinnikami zokrema diferenciaciyu mov rozselennyam narodiv unifikaciyu vijnami evolyuciyu movi uskladnennyam socialnih vidnosin zvukovi zmini pragmatichnimi potrebami suspilstva yak zruchnistyu vimovi Istoriya ukrayinskoyi sociolingvistikiSociolingvistika vidnosno moloda nauka V Ukrayini sociolingvistichni doslidzhennya pochali z yavlyatisya v 60 h rokah XX stolittya Doslidniki pisali pro problemi movnoyi politiki ta movnogo budivnictva u krayini zv yazku movi z ideologiyeyu ta kulturoyu shiroko doslidzhuvalis rizni aspekti dvomovnosti Politichni umovi nakladali pomitnij vidbitok na rozvitok sociolingvistiki Bagato prac buli tendencijnimi za zmistom takimi sho stvoryuvalis dlya obstoyuvannya oficijnoyi politiki ta ideologiyi Harakternoyu risoyu sociolingvistichnih prac 60 h 80 h rr bula odnobichna uvaga do vnutrishnogo rozvitku movi ignoruvannya faktiv realnoyi movnoyi situaciyi v Ukrayini ta yiyi regionah obmezhennya dzherelnoyi bazi danimi perepisiv naselennya Sprobi visvitlennya pitan rusifikaciyi ta postupovogo obmezhennya sfer funkcionuvannya ukrayinskoyi movi peresliduvalis Z 2 yi pol 80 h rr doslidniki postupovo vidhodyat vid poperednih stereotipiv rozvivayut novi napryami ta metodi doslidzhennya Aktivno zastosovuyutsya metodi anketuvannya interv yuvannya bezposerednogo sposterezhennya posilyuyetsya uvaga do modelyuvannya movnoyi povedinki osobistosti procesiv movnogo rozvitku krayini ta regioniv kritichno pereglyadayutsya poperedni uyavlennya pro movnu situaciyu doslidzhuyutsya pitannya movnogo zakonodavstva V Ukrayini problemi sociolingvistiki doslidzhuyut M O Olikova L T Masenko R P Zorivchak V Yu Mihalchenko S O Shvachko ta in Div takozhSociolingvistichnij portretDzherelaSociolingvistika Studopedia org Procitovano 13 grudnya 2018 Bricin V M Sociolingvistika Ukrayinska mova enciklopediya red V M Rusanivskij O O Taranenko K Ukrayinska enciklopediya 2004 S 631 LiteraturaGrishkova R O Formuvannya inshomovnoyi sociokulturnoyi kompetenciyi studentiv nefilologichnih specialnostej Mikolayiv Vidavnictvo MDGU im Petra Mogili 2007 421 s Masenko L T Narisi z sociolingvistiki K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2010 242 s Masenko L T Ukrayinska sociolingvistika vivchennya problem movnoyi politiki Ukrayinska mova 2008 1 S 13 23 Macyuk G Prikladna sociolingvistika Pitannya movnoyi politiki Navchalnij posibnik Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 212 s Seriya Mova i socium Vipusk 2 Olikova M O Sociolingvistika K b v 1997 Sociolingvistika navch posib Ganna Vusik Berdyan derzh ped un t Berdyansk Zaporiz obl Tkachuk O V 2016 187 s tabl karti portr ISBN 978 617 7291 42 7 Slovar sociolingvisticheskih terminov otv red Mihalchenko V Yu M Institut yazykoznaniya RAN Institut inostrannyh yazykov RALN 2006 311 s ros Shvejcer A D Sovremennaya sociolingvistika teoriya problemy metody M Librokom 2009 174 s ros Gelena Krasovska Oleksij Suhomlinov Petro Sigeda Sociolingvistichnij kompendium Sociolinhwistycznyj kompendium Kijow Polska Akademia Nauk 2020 ISBN 978 617 7832 66 8 Macyuk G P Sociolingvistika yak integracijnij napryam doslidzhen v umovah suchasnoyi paradigmi mizhnarodnij dosvid j ukrayinska perspektiva PosilannyaSociolingvistika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 422 Antoshkina L Krasovska G Sigeda P Suhomlinov O Sociolingvistika navchalnij posibnik Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Macyuk G P 2012 Sociolingvistika yak integracijnij napryam doslidzhen v umovah suchasnoyi paradigmi mizhnarodnij dosvid j ukrayinska perspektiva Naukovi zapiski NaUKMA Filologichni nauki 137 s 28 34 ISSN 0372 6436 Procitovano 8 listopada 2023