Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Культура мовлення, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з березня 2019. |
Культу́ра мо́ви — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Наука про культуру мови — галузь мовознавства, яка, використовуючи дані історії літературної мови, граматики, лексикології, стилістики, словотвору, виробляє наукові критерії в оцінці мовних явищ.
Важливими складовими частинами культури мови є , лінгвостилістика (функціональна та експресивна оцінка мовних засобів). Головне завдання культури мови — виховання навичок літературного спілкування, засвоєння і стабільне використання літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, неприйняття спотвореної мови або суржику.
Культура мови безпосередньо пов'язана із станом нормування, кодифікації літературної мови, відбитим у словниках, граматиках, практичних курсах мови. Регулювальна функція культури мови полягає, зокрема, в досягненні діалектичної рівноваги між нормативною та історичною граматикою, між практичними і теоретичними курсами мови. Вона по-різному реагує на закономірності усної і писемної мови.
Культура усної мови — це традиції усного спілкування інтелігенції, освічених кіл суспільства, багатого на варіанти порівняно з культурою писемної мови. У прагненні громадськості регулювати мовні процеси, берегти чистоту мови, визначати міру вживання іншомовних слів, неологізмів, взагалі мовних змін часом діють тенденції пуризму, коли через настійні заборони вживати певні слова й вислови культивується мова дистильована, навіть штучна, далека від живомовної практики. Тому культуро мовні рекомендації мають постійно враховувати різноманітність стилів і форм висловлювання, спиратися на факти історії літературної мови для того, щоб уникати суб'єктивних, заборонних правил. Увага громадськості до культури мови визначається загальним рівнем розвитку національної культури.
Висока і низька культура мови
Культура мови оцінюється щодо точності, ясності, виразності, стилістичної вправності висловлювання, майстерності мовця у використанні лексичних, граматичних синонімів, у доборі структурних тощо. Існують, зокрема, синтаксичні засоби увиразнення ораторської мови — , до слухачів, різноманітні форми мови, які надають ораторському стилю емоційності, невимушеності, жвавості.
Низька культура мови характеризується порушенням правил слововживання, граматики, вимови та наголошення, написання. Наприклад, помилково вживають вислови добро пожалувати замість ласкаво просимо, підписка газет замість передплата газет, дякувати його замість дякувати йому; неправильно наголошують слова: ро́блю, пи́шу, піде́мо замість роблю́, пишу́, пі́демо. Ознакою низької культури мови є дзвінких приголосних у кінці слів і складів, м'яка вимова шиплячих, коли вимовляють дуп замість дуб або чьому, шчьо замість чому, що.
Високий рівень культури мови означає володіння стилістичним багатством мови, уникнення у мовній практиці газетних штампів, канцеляризмів, діалектизмів, досягнення такої усної і писемної форми спілкування, яка б найповніше, найточніше передавала зміст думки. Мовні стереотипи, недбалість у висловленні — це бідність думки.
Виховання культури мови
Основи культури мови закладаються у дошкільному та шкільному вихованні. Тут формується мовний етикет, засвоюються зразки , відшліфовані в процесі культур, спілкування носіїв мови. Індивідуальна робота над культурою мови триває протягом усього свідомого життя мовця.
Виховання культури мови — це розвиток чуття мови у процесі пізнання найкращих художньо-естетичних зразків мови, засвоєння мовно-культурних традицій народу. В широкому розумінні культура мови передбачає високий рівень мовної свідомості індивідів, їх дбайливе ставлення до рідного слова, усвідомлення його значення для розвитку інтелектуальної та емоційної культури нації. Культура мови як соціолінгвістична, етнопсихолінгвістична дисципліна залежить від мовної політики, суспільних функцій мови, поширення престижу літературної мови через освіту, театр, видавничу діяльність, засоби масової інформації.
Історія утвердження української культури мови
Культуромовний підхід до літературної писемної практики започатковується в перших словниках, граматиках, автори яких (Памво Беринда, Лаврентій Зизаній, Павло Білецький-Носенко та ін.) орієнтувалися на певні зразки, вибираючи їх із можливих варіантних форм, підкреслюючи специфіку української серед інших мов.
Культура української мови утверджувалася завдяки таким працям, як «Грамматика малороссийскаго нарічія» 0. П. Павловського (1818), дослідженням Якова Головацького, Павла Житецького, Костя Михальчука, Агатангела Кримського та ін. Становленню лексичних норм української мови сприяв «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка (1907—1909).
З 20-х рр. 20 ст. активне обговорення питань нормалізації української мови супроводжувалося появою перекладних термінологічних словників, практичних курсів української мови, посібників з культури мови, серед них праці Олени Курило, Миколи Сулими, Сергія Смеречинського, Миколи Гладкого, Євгена Плужника, Валер'яна Підмогильного. Аналізові літературних норм української мови було присвячено збірник «Культура української мови» (1931).
Загально-літературна норма утверджувалася в працях Івана Огієнка. Вчений звертався до питань становлення і розвитку літературної мови, обґрунтовував специфіку синтаксичної, лексичної, правописної норми тощо.
Кодифікації літературних норм у 30—40-ві рр. сприяло видання праці «Норми української літературної мови» Олекси Синявського (1931). Унормування української літературної мови в післявоєнний період ґрунтується на прийнятті «Українського правопису» (1946), його 2-ї (1960), 3-ї (1990) і 4-ї (1993) редакцій, на виданні нормативних словників сучасної української мови.
Діяльність наукової і письменницької громадськості в галузі культури мови активізувалася в 60—80-ті рр. В 1963 у Києві відбулася республіканська конференція з питань культури мови, на якій учителі, письменники висловили тривогу про стан викладання української мови в школах, про звуження функцій української мови в республіці, а отже, й про загальне зниження культури мови. Громадський резонанс мали виступи й культуромовна діяльність письменників Максима Рильського, Костянтина Гордієнка, О. Ільченка, Б. Антоненка-Давидовича, М. Шумила, П. Панча, О. Кундзіча, Д. Білоуса, мовознавців М. Жовтобрюха, В. Русанівського, , В. Коптілова, А. Коваль та ін.
Поширенню орфоепічних норм сучасної української мови сприяли «Словник наголосів української літературної мови» (1959) та «Орфоепічний словник» (1984) М. Погрібного, словник-довідник «Українська літературна вимова і наголос» (1973). Лексичні та граматичні норми української мови розглядалися у працях Є. Чак.
1972 в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР утворено відділ культури мови (тепер цей відділ в Інституті української мови HAH України), з 1967 видається збірник «Культура слова». Протягом 70—80-х pp. культура мови постійно пропагується через засоби масової інформації (, з 1989 — «Слово», у 80—90-х pp. -телепередачі «Живе слово», «Культура української мови», з 1990— ). Активізувалася діяльність у галузі культури мови на сторінках газет і журналів, особливо у зв'язку з прийнятим 1989 Законом УРСР «Про мови в Українській PCP».
Література
- С.Я.Єрмоленко. Культура мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Шевельов Ю. Культура мови // Нова Україна, 1942, ч. 258 (14 листопада), с. 1-2; передрук у вид.: Шевельов Ю. Дорогою відрадянщення. Харків, 2014, с. 85-87;
- Шевельов Ю. До джерел живого слова // Нова Україна, 1943, ч. 11 (16 січня), с. 3; передрук у вид.: Шевельов Ю. Дорогою відрадянщення. Харків, 2014, с. 97-99;
- Гордієнко К. О. Слово про слово. К., 1964;
- Про культуру мови К., 1964;
- Коваль А. П. Культура української мови. К., 1966;
- Кундзіч О. Слово і образ. К., 1966;
- Рильський M. T. Як парость виноградної лози. К., 1973;
- Пилинський M. M. Мовна норма і стиль. К., 1976;
- Русанівський В. M., Єрмоленко С. Я. Життя слова. К., 1978,
- Коваль А. П. Культура ділового мовлення. К., 1982;
- Чак Є. Д. Складні випадки вживання слів. К., 1984;
- Коваль А. П. Слово про слово. К., 1986;
- Чак Є. Д. Барви нашого слова. К., 1989;
- Культура української мови. К., 1990;
- Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. Л., 1990;
- Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. К., 1991;
- Караванський С. Секрети української мови. К., 1994;
- Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. Л., 1994;
- Культура мови стаття [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Культура мови на щодень. К., 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Kultura movlennya ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z bereznya 2019 Kultu ra mo vi riven volodinnya normami usnoyi i pisemnoyi literaturnoyi movi a takozh svidome cilespryamovane majsterne vikoristannya movno virazhalnih zasobiv zalezhno vid meti j obstavin spilkuvannya Nauka pro kulturu movi galuz movoznavstva yaka vikoristovuyuchi dani istoriyi literaturnoyi movi gramatiki leksikologiyi stilistiki slovotvoru viroblyaye naukovi kriteriyi v ocinci movnih yavish Vazhlivimi skladovimi chastinami kulturi movi ye lingvostilistika funkcionalna ta ekspresivna ocinka movnih zasobiv Golovne zavdannya kulturi movi vihovannya navichok literaturnogo spilkuvannya zasvoyennya i stabilne vikoristannya literaturnih norm u slovovzhitku gramatichnomu oformlenni movi u vimovi ta nagoloshuvanni neprijnyattya spotvorenoyi movi abo surzhiku Kultura movi bezposeredno pov yazana iz stanom normuvannya kodifikaciyi literaturnoyi movi vidbitim u slovnikah gramatikah praktichnih kursah movi Regulyuvalna funkciya kulturi movi polyagaye zokrema v dosyagnenni dialektichnoyi rivnovagi mizh normativnoyu ta istorichnoyu gramatikoyu mizh praktichnimi i teoretichnimi kursami movi Vona po riznomu reaguye na zakonomirnosti usnoyi i pisemnoyi movi Kultura usnoyi movi ce tradiciyi usnogo spilkuvannya inteligenciyi osvichenih kil suspilstva bagatogo na varianti porivnyano z kulturoyu pisemnoyi movi U pragnenni gromadskosti regulyuvati movni procesi beregti chistotu movi viznachati miru vzhivannya inshomovnih sliv neologizmiv vzagali movnih zmin chasom diyut tendenciyi purizmu koli cherez nastijni zaboroni vzhivati pevni slova j vislovi kultivuyetsya mova distilovana navit shtuchna daleka vid zhivomovnoyi praktiki Tomu kulturo movni rekomendaciyi mayut postijno vrahovuvati riznomanitnist stiliv i form vislovlyuvannya spiratisya na fakti istoriyi literaturnoyi movi dlya togo shob unikati sub yektivnih zaboronnih pravil Uvaga gromadskosti do kulturi movi viznachayetsya zagalnim rivnem rozvitku nacionalnoyi kulturi Visoka i nizka kultura moviKultura movi ocinyuyetsya shodo tochnosti yasnosti viraznosti stilistichnoyi vpravnosti vislovlyuvannya majsternosti movcya u vikoristanni leksichnih gramatichnih sinonimiv u dobori strukturnih tosho Isnuyut zokrema sintaksichni zasobi uviraznennya oratorskoyi movi do sluhachiv riznomanitni formi movi yaki nadayut oratorskomu stilyu emocijnosti nevimushenosti zhvavosti Nizka kultura movi harakterizuyetsya porushennyam pravil slovovzhivannya gramatiki vimovi ta nagoloshennya napisannya Napriklad pomilkovo vzhivayut vislovi dobro pozhaluvati zamist laskavo prosimo pidpiska gazet zamist peredplata gazet dyakuvati jogo zamist dyakuvati jomu nepravilno nagoloshuyut slova ro blyu pi shu pide mo zamist roblyu pishu pi demo Oznakoyu nizkoyi kulturi movi ye dzvinkih prigolosnih u kinci sliv i skladiv m yaka vimova shiplyachih koli vimovlyayut dup zamist dub abo chomu shcho zamist chomu sho Visokij riven kulturi movi oznachaye volodinnya stilistichnim bagatstvom movi uniknennya u movnij praktici gazetnih shtampiv kancelyarizmiv dialektizmiv dosyagnennya takoyi usnoyi i pisemnoyi formi spilkuvannya yaka b najpovnishe najtochnishe peredavala zmist dumki Movni stereotipi nedbalist u vislovlenni ce bidnist dumki Vihovannya kulturi moviOsnovi kulturi movi zakladayutsya u doshkilnomu ta shkilnomu vihovanni Tut formuyetsya movnij etiket zasvoyuyutsya zrazki vidshlifovani v procesi kultur spilkuvannya nosiyiv movi Individualna robota nad kulturoyu movi trivaye protyagom usogo svidomogo zhittya movcya Vihovannya kulturi movi ce rozvitok chuttya movi u procesi piznannya najkrashih hudozhno estetichnih zrazkiv movi zasvoyennya movno kulturnih tradicij narodu V shirokomu rozuminni kultura movi peredbachaye visokij riven movnoyi svidomosti individiv yih dbajlive stavlennya do ridnogo slova usvidomlennya jogo znachennya dlya rozvitku intelektualnoyi ta emocijnoyi kulturi naciyi Kultura movi yak sociolingvistichna etnopsiholingvistichna disciplina zalezhit vid movnoyi politiki suspilnih funkcij movi poshirennya prestizhu literaturnoyi movi cherez osvitu teatr vidavnichu diyalnist zasobi masovoyi informaciyi Istoriya utverdzhennya ukrayinskoyi kulturi moviKulturomovnij pidhid do literaturnoyi pisemnoyi praktiki zapochatkovuyetsya v pershih slovnikah gramatikah avtori yakih Pamvo Berinda Lavrentij Zizanij Pavlo Bileckij Nosenko ta in oriyentuvalisya na pevni zrazki vibirayuchi yih iz mozhlivih variantnih form pidkreslyuyuchi specifiku ukrayinskoyi sered inshih mov Kultura ukrayinskoyi movi utverdzhuvalasya zavdyaki takim pracyam yak Grammatika malorossijskago narichiya 0 P Pavlovskogo 1818 doslidzhennyam Yakova Golovackogo Pavla Zhiteckogo Kostya Mihalchuka Agatangela Krimskogo ta in Stanovlennyu leksichnih norm ukrayinskoyi movi spriyav Slovar ukrayinskoyi movi za redakciyeyu Borisa Grinchenka 1907 1909 Z 20 h rr 20 st aktivne obgovorennya pitan normalizaciyi ukrayinskoyi movi suprovodzhuvalosya poyavoyu perekladnih terminologichnih slovnikiv praktichnih kursiv ukrayinskoyi movi posibnikiv z kulturi movi sered nih praci Oleni Kurilo Mikoli Sulimi Sergiya Smerechinskogo Mikoli Gladkogo Yevgena Pluzhnika Valer yana Pidmogilnogo Analizovi literaturnih norm ukrayinskoyi movi bulo prisvyacheno zbirnik Kultura ukrayinskoyi movi 1931 Zagalno literaturna norma utverdzhuvalasya v pracyah Ivana Ogiyenka Vchenij zvertavsya do pitan stanovlennya i rozvitku literaturnoyi movi obgruntovuvav specifiku sintaksichnoyi leksichnoyi pravopisnoyi normi tosho Kodifikaciyi literaturnih norm u 30 40 vi rr spriyalo vidannya praci Normi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Oleksi Sinyavskogo 1931 Unormuvannya ukrayinskoyi literaturnoyi movi v pislyavoyennij period gruntuyetsya na prijnyatti Ukrayinskogo pravopisu 1946 jogo 2 yi 1960 3 yi 1990 i 4 yi 1993 redakcij na vidanni normativnih slovnikiv suchasnoyi ukrayinskoyi movi Diyalnist naukovoyi i pismennickoyi gromadskosti v galuzi kulturi movi aktivizuvalasya v 60 80 ti rr V 1963 u Kiyevi vidbulasya respublikanska konferenciya z pitan kulturi movi na yakij uchiteli pismenniki vislovili trivogu pro stan vikladannya ukrayinskoyi movi v shkolah pro zvuzhennya funkcij ukrayinskoyi movi v respublici a otzhe j pro zagalne znizhennya kulturi movi Gromadskij rezonans mali vistupi j kulturomovna diyalnist pismennikiv Maksima Rilskogo Kostyantina Gordiyenka O Ilchenka B Antonenka Davidovicha M Shumila P Pancha O Kundzicha D Bilousa movoznavciv M Zhovtobryuha V Rusanivskogo V Koptilova A Koval ta in Poshirennyu orfoepichnih norm suchasnoyi ukrayinskoyi movi spriyali Slovnik nagolosiv ukrayinskoyi literaturnoyi movi 1959 ta Orfoepichnij slovnik 1984 M Pogribnogo slovnik dovidnik Ukrayinska literaturna vimova i nagolos 1973 Leksichni ta gramatichni normi ukrayinskoyi movi rozglyadalisya u pracyah Ye Chak 1972 v Instituti movoznavstva im O O Potebni AN URSR utvoreno viddil kulturi movi teper cej viddil v Instituti ukrayinskoyi movi HAH Ukrayini z 1967 vidayetsya zbirnik Kultura slova Protyagom 70 80 h pp kultura movi postijno propaguyetsya cherez zasobi masovoyi informaciyi z 1989 Slovo u 80 90 h pp teleperedachi Zhive slovo Kultura ukrayinskoyi movi z 1990 Aktivizuvalasya diyalnist u galuzi kulturi movi na storinkah gazet i zhurnaliv osoblivo u zv yazku z prijnyatim 1989 Zakonom URSR Pro movi v Ukrayinskij PCP LiteraturaS Ya Yermolenko Kultura movi Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Shevelov Yu Kultura movi Nova Ukrayina 1942 ch 258 14 listopada s 1 2 peredruk u vid Shevelov Yu Dorogoyu vidradyanshennya Harkiv 2014 s 85 87 Shevelov Yu Do dzherel zhivogo slova Nova Ukrayina 1943 ch 11 16 sichnya s 3 peredruk u vid Shevelov Yu Dorogoyu vidradyanshennya Harkiv 2014 s 97 99 Gordiyenko K O Slovo pro slovo K 1964 Pro kulturu movi K 1964 Koval A P Kultura ukrayinskoyi movi K 1966 Kundzich O Slovo i obraz K 1966 Rilskij M T Yak parost vinogradnoyi lozi K 1973 Pilinskij M M Movna norma i stil K 1976 Rusanivskij V M Yermolenko S Ya Zhittya slova K 1978 Koval A P Kultura dilovogo movlennya K 1982 Chak Ye D Skladni vipadki vzhivannya sliv K 1984 Koval A P Slovo pro slovo K 1986 Chak Ye D Barvi nashogo slova K 1989 Kultura ukrayinskoyi movi K 1990 Babich N D Osnovi kulturi movlennya L 1990 Antonenko Davidovich B D Yak mi govorimo K 1991 Karavanskij S Sekreti ukrayinskoyi movi K 1994 Antisurzhik Vchimosya vvichlivo povoditis i pravilno govoriti L 1994 Kultura movi stattya 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Kultura movi na shoden K 2000