Кінемато́граф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, та демонструванням фільмів, а також навчально-науковою роботою (див. кінознавство).
Значною частиною кінематографії є кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Готові фільми демонструються у кінотеатрах, по телебаченню, поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній аудіо-відео техніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках.
Словом кінематографія іноді позначають також:
- Кіномистецтво — вид образотворчого мистецтва, що винайдений у XIX столітті і став найпопулярнішим у XX столітті.
- Кінознімання — комплекс пристроїв та методів, що необхідні для знімання рухомих об'єктів на кіноплівку, і для наступного відображення отриманих знімків, шляхом проєктування їх на екран.
У свою чергу кінематографію можуть називати кіномистецтво, кінематограф, зрідка сінематограф чи сінематографія (фр. cinématographe).
Історія кіно
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Історія кіно.
Механізми для виробництва штучно створених двомірних зображень у русі демонструвались ще у 1860-х. Це були такі прилади як зоотроп та праксиноскоп. Ці машини походили від простих оптичних приладів (як ) і могли показувати послідовність нерухомих картинок з достатньою швидкістю, щоб зображення на картинках здавались рухомими (таке явище зветься ). Зрозуміло, що зображення повинні були бути ретельно підібрані, аби досягти бажаного ефекту. Принципи цього стали основою для подальшого розвитку анімації.
З розвитком целулоїдної плівки для фотографій стало можливим захоплювати об'єкти у русі в реальному часі. Ранні версії технології вимагали від глядача дивитись у спеціальний прилад, щоб побачити картину. У 1880-х розвиток кінокамер дав змогу захоплювати і зберігати окремі зображення на одній плівці у рулоні. Це призвело до швидкого розвитку кінопроєктору, що освічував знятий і віддрукований фільм та переносив зображення на екран, створював для великої аудиторії. Ці рулони стали називатись «рухомі зображення», звідки і походить англійське слово «movie».
В 1893 р. одеський механік Тимченко Йосип Андрійович на замовлення фізика М. Любимова розробив «снаряд для аналізу стробоскопічних явищ», у якому було використано скачковий механізм «слимак». Цей апарат був продемонстрований у січні 1894 року на IX з'їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії. За допомогою цього апарату Любимов довів свою теорію ілюзії безперервного руху «світлового тіла», пов'язану зі стробоскопічним ефектом.
Ранні фільми були статичними , що показували подію без монтажу чи інших кінематографічних прийомів.
Кіно було винятково образотворчим (візуальним) мистецтвом аж до кінця 1920-х, але ці прогресивні німі фільми посідали значне місце у тогочасній культурі. На початку XX століття у фільмах почала розроблятися оповідна структура. Окремі почали об'єднуватися задля зв'язної розповіді. Сцени пізніше розбивались на різні кадри різних розмірів та точок зору. Інші прийоми (наприклад, рух камери) теж реалізувалися як ефективний спосіб розгортання сюжету. Щоб не тримати аудиторію в тиші, власники кінотеатрів наймали піаністів, орган чи цілий оркестр, щоб грати музику відповідно до настрою фільму у кожен конкретний момент. На початку 1920-х більшість фільмів виходили з вже підготовленим списком музичних композицій для цих цілей, або навіть з повним набором звукозаписів, що створювались для значних кінопродуктів.
Розвиток європейського кіно був перерваний початком Першої світової війни. У той час у США кіноіндустрія почала швидко розвиватись разом з появою Голлівуду. Проте у 1920-х європейські кіномитці, такі як Сергій Ейзенштейн та Фрідріх Вільгельм Мурнау продовжували свою справу. У 1920-х нові технології дозволили кіновиробникам додавати до кожного фільму звукову доріжку з мовленням, музикою чи звуковими ефектами, що відповідали дії на екрані.
Наступним важливим кроком у розвитку кіно було введення кольору. Додавання звуку швидко замінило німі фільми і музикантів у кінотеатрах, а от колір був прийнятий більш поступово. Публіка відносно байдуже ставилась до кольорових фільмів. Проте з розвитком кольорових технологій вони стали такі ж доступні, як і чорно-білі, і після Другої світової війни дедалі більше фільмів знімались у кольорі. Цьому сприяла американська кіноіндустрія, що розглядала колір як необхідну складову для приваблення аудиторії у конкуренції з телебаченням, котре залишалось чорно-білим аж до середини 1960-х. Наприкінці 1960-х колір став нормою для всіх кіновиробників.
У 1950-х, 1960-х та 1970-х відбувалися певні зміни у виробництві та стилі фільмів. Новий Голлівуд, французька Нова хвиля, розвиток кіноосвіти та незалежних кіновиробників — все це найбільш сформувало кінопроцес другої половини XX століття. У 1990-х роках почали впроваджуватись цифрові технології і у XXI столітті вони вже стали нормою.
Довговічність кіно
Кіно існує більше століття, проте це не довго, якщо порівнювати з іншими видами мистецтва, такими як скульптура чи живопис. Більшість вірять, що кіно стане довготривалою формою мистецтва, оскільки кінокартини апелюють до різних людських почуттів.
За винятком соціальних норм і культурних відмінностей, все ще існує багато спільного між театральними п'єсами усіх часів і сьогоднішніми фільмами. Мелодрама про дівчину, яка кохає хлопця, але не може бути з ним з якихось причин, бойовик про героя, що протистоїть сильнішим ворогам, комедії про щоденне життя тощо. Це сюжети з традиційною канвою, що існували у книгах, п'єсах та інших видах мистецтва.
Причина існування кіно полягає в тому, що люди досі прагнуть пригод, захоплення, гумору, ризику та емоційних змін. Цивілізація розвивається і змінюється, принаймні у поверхневих особливостях, і тому прагнення постійного оновлення художніх засобів відповідає цим бажанням. Кіно забезпечує їм доступний і потужний шлях.
Розвиток кінотехнологій
Неекспонована кіноплівка складається з прозорого целулоїду, поліестру чи іншої пластичної основи, що покрита емульсією з вмістом світлочутливих хімічних речовин. Нітроцелюзоза була першим типом плівки, що використовувалась для запису рухомих зображень, але через легкозаймистість була замінена безпечнішими матеріалами. Визначення ширини плівки та формату зображення у рулоні мають багату історію, але сьогодні більшість комерційних фільмів все ще знімаються на .
Спочатку кінофільм знімався на різних швидкостях з використанням камер з ручним обертанням. Пізніше швидкість для механічних камер та проєкторів була стандартизована — 16 кадрів за секунду, що було значно швидше за ручне обертання. Нова стандартна швидкість, 24 кадри за секунду, була введена одночасно з появою звуку. Удосконалення з кінця XIX століття включають механізацію камер, що надають можливість запису на постійній швидкості, винахід чутливіших плівок та лінз, що дозволяють знімати у доволі тьмяних умовах, розвиток синхронного звуку, що дозволило записувати звук на тій же швидкості, що й відповідну дію. Звукова доріжка може бути записана окремо від зйомок фільму, але для реалістичних картин багато частин звукової доріжки записуються паралельно зі зйомками.
Нині фільм не обмежується лише рухомими зображеннями. Він може використовуватись для представлення поступової послідовності нерухомих зображень у вигляді слайд-шоу. Фільм також може включатись у мультимедіа-презентації і часто має важливе значення як первинний історичний документ. Проте старі фільми мають певні проблеми у плані збереження, тому кіноіндустрія досліджує нові альтернативи. Більшість фільмів на нітроцелюлозній основі були копійовані на надійніші сучасні плівки. Деякі студії зберігають три чорно-білих негативи, що піддаються червоному, зеленому та синьому фільтрам. Цифрові методи теж використовуються для зберігання та захисту фільмів. вимагає спільної роботи істориків кіно, архівістів та компаній, що зацікавлені у збереженні їхньої продукції для наступних поколінь (і, відповідно, для збільшення доходів).
Протягом останніх десятиліть деякі фільми записувались за технологією . Ця технологія використовувалась також у телевізійному виробництві. Поступово вкорінюються та проєктори. Ці досягнення можуть бути дуже вигідними для кіновиробництва, тому що монтаж й оцінка довжини фільму може бути здійснена раніше, ніж будуть оброблені плівки. Проте перехід на цифрові технології поступовий і станом на 2005 рік більшість кінофільмів все ще записуються на плівку.
Теорія кіно
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Кінознавство.
Теорія кіно намагається розробляти короткі, систематичні поняття, що застосовуються у дослідженні кінофільму як мистецтва. Класична теорія кіно забезпечує структурний каркас, який заповнюється традиційними питаннями технології, оповіді, кінематографічного коду, образу, жанру, суб'єктивності та авторства. Новіші аналізи породили психоаналітичну теорію кіно, структуралістську теорію кіно, феміністську теорію кіно та інші.
Кінокритика
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Кінокритика.
Кінокритика — аналіз та оцінка фільмів. Загалом її можна розділити на наукову критику фільму вченими, та на журналістську критику, що з'являється у газетах та інших медіа.
Кінокритики працюють для газет, журналів, телерадіомовлення, електронних видань і переважно рецензують нові кінофільми. Як правило, вони лише раз дивляться фільм і мають лише день чи два для формулювання своєї оцінки. Попри це, критики мають значний вплив на фільми, особливо у комерційних жанрах — , жахах, тощо. Виробники таких фільмів прагнуть, аби їхня продукція не піддавалась надто суворим оцінкам, бо це впливає на прибуток. Короткий огляд та детальніший опис фільму складають переважну більшість кінорецензій і мають великий вплив на людей, коли ті вирішують, який фільм подивитись. Для серйозних фільмів, переважна більшість яких драми, значення рецензій дуже важливе у комерційному плані. Погані огляди роблять фільм незрозумілим, залишають його в тіні і завдають фінансового збитку.
Вплив рецензента на фінансові збори від фільму є предметом дискусії. Дехто стверджує, що кіноіндустрія і маркетинг зараз такі потужні та впливові, що оглядачі не мають жодного впливу на них. Проте були випадки повних провалів потужно розрекламованих фільмів через негативні рецензії, як і випадки несподіваного успіху малобюджетних незалежних фільмів завдяки позитивній реакції критиків. Це може вказувати, що особливо сильна реакція критиків має певний вплив. Інші відмічають, що позитивна реакція на маловідомі фільми може викликати інтерес до них у глядачів. І навпаки, щодо деяких фільмів їхні виробники були настільки впевнені, що відмовлялись давати кінокритикам дозвіл на попередній перегляд, щоб тримати сюжет фільму у таємниці до прем'єри. Проте професійні критики навіть у таких випадках можуть передбачити, який результат матиме фільм після виходу на екрани. Вони спираються на інформацію про його авторів, процес зйомок тощо.
Дехто вимагає називати кінокритиків-журналістів кінооглядачами, а справжніми кінокритиками — науковців, котрі проводять більш глибокий аналіз фільму. Ця робота часто називається теорією кіно чи вивченням кіно. Такі критики намагаються зрозуміти з якою метою робиться фільм, як він робиться, і як він впливає на людей. Їхні дослідження публікуються переважно у наукових збірках та періодичних виданнях. Також вони співпрацюють з закладами вищої освіти.
Кіноіндустрія
Виробництво і показ кінофільмів стали приносити прибуток майже відразу, як були винайдені. Брати Люм'єр бачили, яким успішним став їхній винахід у Франції, тому стали подорожувати іншими країнами, показуючи фільми як для еліти, так і для мас. У кожній країні вони, як правило, додавали нові місцеві сцени до свого каталогу і дуже швидко знаходили місцевих антрепренерів у різних країнах Європи, що купували їхнє обладнання і фільми, займалися експортом та імпортом. (1898) був найпершим комерційним фільмом в історії. За ним вийшло багато інших картин, і кінофільми стали окремою індустрією, що охопила увесь світ. Театри та компанії формувались спеціально з метою виробляти і розповсюджувати фільми, поступово сформувався культ кіноакторів, що ставали знаменитостями, незалежними від компаній. Вже у 1917 році Чарлі Чаплін уклав контракт, за яким його річний прибуток становив мільйон доларів.
Нині переважна частина кіноіндустрії сформована навколо Голлівуду у США. Інші регіональні центри існують у багатьох країнах світу, а індійська кіноіндустрія (переважно сформована навколо «Болівуду») щороку виробляє найбільшу кількість фільмів у світі. Також щороку виробляється більше десяти тисяч порнофільмів, щодо відношення яких до кіно тривають дискусії. Кошти, що вкладаються у виготовлення фільмів, змушують кіновиробництво зосереджуватись навколо кіностудій, проте процес розвитку робить його доступним і дозволяє розвиватись незалежним кіновиробникам.
Комерційна вигода — ключова рушійна сила індустрії через коштовність кіновиробництва. Досі більшість кіновиробників намагаються створювати проєкти, що зацікавлять якнайширшу аудиторію. Нагорода Американської кіноакадемії (також відома як «Оскар»), найзначніша кінонагорода у США. Вона забезпечує визнання фільмам, начебто відповідно до їхньої художньої цінності. Також фільми почали використовуватись у освіті, замість (або додатково) лекцій та підручників.
Виробництво кіно
Стадії кіновиробництва
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Кіновиробництво.
Знімання фільму передбачає певну команду людей, що необхідні протягом кіновиробництва. Багато голлівудських пригодницьких фільмів вимагають (CGI), що створюються багатьма об'єктів та сцен, аніматорами, композиторами. Проте малобюджетний незалежний фільм може бути створений невеликою групою людей, що отримують мінімальну платню. Кіновиробництво існує у всьому світі, воно використовує різні технології, стилі дії та жанри, і фінансується за різними схемами — від державного замовлення у Китаї до орієнтованої на прибуток американської студійної системи.
Типовий голлівудський цикл виробництва фільму складається з п'яти основних стадій:
- Розробка
- Довиробнича підготовка (препродакшн)
- Виробництво (продакшн)
- Пост-виробництво (постпродакшн)
- Розповсюдження (дистрибуція)
Цей виробничий цикл традиційно займає три роки. Першій рік ведеться розробка, другий підготовка і виробництво. На третьому році відбувається пост-виробництво та розповсюдження.
Кінокоманда
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті .
Кінокоманда (film crew) — група людей, що найняті кінокомпанією для виробництва фільму. Кінокоманда розглядається окремо від — акторів, що з'являються перед камерою або озвучують персонажів фільму.
Анімація
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Анімація.
Анімація — технологія, за якої кожен кадр фільму виготовляється окремо. Це може бути автоматично генерована комп'ютерна графіка, фото намальованих зображень, або коли ряд незначних змін у моделі фотографує спеціальна . Коли кадри об'єднуються і остаточний фільм переглядається зі швидкістю 16 кадрів за секунду або більше виникає ілюзія безперервного руху (тобто ). Створення такого фільму вкрай трудомістке, важке і одноманітне, хоча розвиток комп'ютерної анімації значно прискорив цей процес.
GIF, MNG, SVG та «флеш» (Flash) дозволяють переглядати анімацію на комп'ютері або через Інтернет.
Оскільки анімація дуже тривала у виробництві і часто дуже коштовна, більшість анімації для телебачення та кінофільмів створюють професійні анімаційні студії. — невеликі незалежні анімаційні студії, що іноді складаються з однієї особи. Проте багато незалежних виробників анімації увійшли до професійної анімаційної індустрії.
Обмежена анімація — шлях пришвидшити виробництво і зменшити вартість фільму шляхом використання ключових кадрів у процесі анімації. Цей метод був вперше використаний студією і популяризований студією . Він став використовуватись у інших студіях, коли мультфільми перейшли з екранів кінотеатрів на телеекрани.
Кінопоказ
Після виготовлення фільму, його, як правило, показують глядачам у кінотеатрі. Перший театр спроєктований винятково для кінофільмів був відкритий у Пітсбурзі (штат Пенсільванія) у 1905 році. Тисячі подібних театрів були збудовані або переобладнані протягом кількох наступних років. У США такі театри називались , оскільки вхід коштував нікел — п'ять центів.
Зазвичай кінопоказ складався з одного фільму. Бували подвійні покази, що складалися з високоякісної «картини А» взятої на прокат незалежним театром за одночасну плату, та «картини Б» нижчої якості, яка бралась у прокат за відсоток від зборів. Нині кінопоказ починається не з самого фільму, а з оглядів фільмів, що невдовзі вийдуть на екрани. Ці огляди називаються трейлерами. Також у деяких кінотеатрах фільму може передувати реклама.
З самого початку фільми виготовлялись тільки для показу в кінотеатрах. Розвиток телебачення дозволив показувати фільм значно більшій аудиторії, але й прибутки були менші, тому фільм показувався по телебаченню вже після прокату у кінотеатрах. Технології запису з часом дозволили споживачам брати у прокат чи купувати копії фільми на відеокасетах або ді-ві-ді (чи на старіших форматах відеодисків — лазерних дисках, VCD, SelectaVision). З розвитком Інтернету стали можливі завантаження фільмів, що стало ще одним джерелом доходів для компаній. Щоправда, це приносить і збитки через піратство та у зв'язку з розвитком файлообмінних мереж, до яких майже неможливо застосувати . Нині багато фільмів виготовляються для цих спеціальних цілей — телефільми та . Часто вважається, що такі фільми нижчої якості у порівнянні з театральними версіями. І справді, більшість фільмів, чиє виробництво припинялось їхніми власними студіями, належать до цих ринків.
У середньому кінотеатр сплачує близько 55 % з продажів квитків кіностудії, як плату за прокат. Справжній відсоток вищий за цей у перші дні прокату, а потім поступово знижується для того, щоб стимулювати кінотеатри утримувати фільми у прокаті довше. Проте більшість комерційних фільмів йдуть у прокаті не більше восьми тижнів. Кілька фільмів щороку ігнорують це правило, бо їх покази стартують лише у кількох кінотеатрах. Відповідно до дослідження 2000 року (ABN AMRO) близько 26 % прибутків голлівудських студій складали надходження від продажу квитків у кінотеатрах; 46 % — від продажів відеокасет та ді-ві-ді; 28 % — від телебачення (загального, кабельного та платного).
Незалежне кіно
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Незалежне кіновиробництво.
Кіновиробництво також відбувається і за межами студійної системи голлівудського типу і, як правило, називається незалежним кіновиробництвом.
Незалежний фільм («фільм інді») — фільм, що створений без фінансування чи розповсюдження відомої кіностудії. Творчі, бізнесові та технологічні причини разом спричинили зростання незалежного кіновиробництва наприкінці XX і на початку XXI століття.
У творчому аспекті стало все важче схилити студію для зйомок експериментального фільму. Експериментальні елементи у змісті та формі — подразники для великих студій.
У бізнесовому аспекті коштовність високобюджетних фільмів призводила до консервативних тенденцій у виборі і . Проблема поглибилась переходом до співфінансування. Більше 2/3 фільмів, що випустила студія у 2000 році, фінансувалися з різних джерел, а у 1987 році таких було лише 10 %. Режисер-початківець майже ніколи не отримує можливості зняти фільм у відомій студії, якщо він не має чималого досвіду у виробництві кіно чи у телебаченні. Також вкрай рідко виходять фільми з невідомими акторами у головних ролях.
До появи цифрових альтернатив вартість професійного кінообладнання також була бар'єром у можливості виготовлення чи зйомок у традиційному студійному фільмі. Вартість випереджала інфляцію — у 2002 році вартість негативів зросла на 23 % відсотки. Фільм вимагає дорогого освітлення та засобів пост-виробництва.
Але поява відеокамер для масового споживача у 1985 році і прихід високоякісного цифрового відео на початку 1990-х значно зменшило вищезгаданий бар'єр у кіновиробництві. Вартість виробництва і пост-виробництво значно зменшилась. Сьогодні технічні засоби і програмне забезпечення для пост-виробництва можуть бути встановлені на будь-який домашній комп'ютер. Такі технології як Ді-Ві-Ді (DVD), програмне забезпечення як «Adobe Premiere Pro», «Final Cut Pro», «Final Cut Express», «iMovie» роблять кіновиробництво відносно недорогим.
Введення технологій цифрового відео (DV) означало, що кіновиробництво стало демократичнішим. Виробник може, у принципі, зняти фільм, зробити монтаж, записати звук та музику, і створити остаточний варіант на домашньому комп'ютері. Проте, хоч засоби виробництва стали доступнішими, але фінансування, розповсюдження та маркетинг вкрай важко здійснюється за межами традиційної системи. Більшість незалежних кіновиробників вимушені з'являтись на кінофестивалях, щоб їхні фільми були помічені і їх можна було продати для розповсюдження.
Див. також
Джерела
- Іванов С. П. Найважливіше з мистецтв. — К., 1969.
- Іванов С. П. Кіно. Політика. Політичний фільм. — К., 1980.
- Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Щек, 2008. — 447 с.
- Екранна культура: Засоби моделювання художньої реальності / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ. — К.: Інтертехнологія, 2006. — 272 с.: іл.
Література
- Історія світового та вітчизняного кіномистецтва: хрестоматія: [у 2 т.] / уклад. Андрій Бурий. — Дрогобич: РВВ Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка, 2011.
- Т. 2. — 2011. — 539 с. : іл. — Текст укр., рос. — Бібліогр. в кінці ст. — 300 прим. —
- Кінематограф у контексті культурного простору ХХ століття: монографія / Тимофій Кохан ; Ін-т культурології НАМ України. — Київ: Ін-т культурології НАМ України, 2017. — 303 с. — Бібліогр.: с. 282—303. — 200 прим. —
- Кіно як синтез мистецтв: звук і музика… : монографія / В. В. Демещенко. — Київ: НАКККіМ, 2012. — 336 с. — .
- Модернізм & авангард: єдність протилежностей. Кінематограф XX століття: [монографія] / Оксана Мусієнко ; Нац. акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва, Київ. нац. ун-т театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, Держ. агентство України з питань кіно. — Київ: Логос, 2018. — 398, [1] с. + 80 с. іл. — Бібліогр.: с. 363—375. — 300 прим. —
- Український словник-довідник екранних медіа: лексикон кіно, телебачення, відео та Інтернету: бл. 2000 термінів і ключ. понять з галузей історії, теорії, поетики, наук.-природн. засад, технологій, творч. професій, менедж. і соц. функцій сучас. екрана / Олександр Рутковський ; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2007. — 302, [20] с. : іл. — Бібліогр.: с. 302. —
- Бірзул О. Твоя книга про кіно — Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. —
Посилання
- Movie making manual [Архівовано 16 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Кіноколо [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — український кінопортал: новини, рецензії на фільми.
- КіноНаХаті[недоступне посилання з липня 2019] — світове кіно українською.
- КіноБлог.com [ 18 січня 2006 у Wayback Machine.] — рецензії на фільми у вигляді щоденника.
- Афіша українського прокату [ 14 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- The Internet Movie Database (IMDb) [ 22 січня 1997 у Wayback Machine.] — найбільша у світі база даних фільмів (англ.).
- All Movie Guide [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] — Інформація про фільми, акторів, режисерів (англ.).
- Film Site [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] — Рецензії на класичні фільми (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinemato graf vid grec kinema rod v grec kinematos ruh ta grec grafo pisati zobrazhati galuz kulturi ta ekonomiki sho ob yednuye vsi vidi profesijnoyi diyalnosti pov yazanoyi z virobnictvom rozpovsyudzhennyam ta demonstruvannyam filmiv a takozh navchalno naukovoyu robotoyu div kinoznavstvo source source Kadr z pershogo gollivudskogo kolorovogo filmu Zhertvi morya 1922 r Znachnoyu chastinoyu kinematografiyi ye kinoindustriya galuz promislovosti sho vigotovlyaye kinofilmi specefekti do nih ta animaciyu U bagatoh krayinah kinoindustriya ye vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki Virobnictvo kinofilmiv zoseredzheno u kinostudiyah Gotovi filmi demonstruyutsya u kinoteatrah po telebachennyu poshiryuyutsya na nosiyah informaciyi dlya pereglyadu na domashnij audio video tehnici zokrema na videokasetah ta videodiskah Charli Chaplin Slovom kinematografiya inodi poznachayut takozh Kinomistectvo vid obrazotvorchogo mistectva sho vinajdenij u XIX stolitti i stav najpopulyarnishim u XX stolitti Kinoznimannya kompleks pristroyiv ta metodiv sho neobhidni dlya znimannya ruhomih ob yektiv na kinoplivku i dlya nastupnogo vidobrazhennya otrimanih znimkiv shlyahom proyektuvannya yih na ekran U svoyu chergu kinematografiyu mozhut nazivati kinomistectvo kinematograf zridka sinematograf chi sinematografiya fr cinematographe Istoriya kinoDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Istoriya kino Brati Lyum yer Ogyust livoruch Luyi pravoruch Mehanizmi dlya virobnictva shtuchno stvorenih dvomirnih zobrazhen u rusi demonstruvalis she u 1860 h Ce buli taki priladi yak zootrop ta praksinoskop Ci mashini pohodili vid prostih optichnih priladiv yak i mogli pokazuvati poslidovnist neruhomih kartinok z dostatnoyu shvidkistyu shob zobrazhennya na kartinkah zdavalis ruhomimi take yavishe zvetsya Zrozumilo sho zobrazhennya povinni buli buti retelno pidibrani abi dosyagti bazhanogo efektu Principi cogo stali osnovoyu dlya podalshogo rozvitku animaciyi Z rozvitkom celuloyidnoyi plivki dlya fotografij stalo mozhlivim zahoplyuvati ob yekti u rusi v realnomu chasi Ranni versiyi tehnologiyi vimagali vid glyadacha divitis u specialnij prilad shob pobachiti kartinu U 1880 h rozvitok kinokamer dav zmogu zahoplyuvati i zberigati okremi zobrazhennya na odnij plivci u ruloni Ce prizvelo do shvidkogo rozvitku kinoproyektoru sho osvichuvav znyatij i viddrukovanij film ta perenosiv zobrazhennya na ekran stvoryuvav dlya velikoyi auditoriyi Ci ruloni stali nazivatis ruhomi zobrazhennya zvidki i pohodit anglijske slovo movie V 1893 r odeskij mehanik Timchenko Josip Andrijovich na zamovlennya fizika M Lyubimova rozrobiv snaryad dlya analizu stroboskopichnih yavish u yakomu bulo vikoristano skachkovij mehanizm slimak Cej aparat buv prodemonstrovanij u sichni 1894 roku na IX z yizdi doslidnikiv prirodi ta likariv Rosijskoyi imperiyi Za dopomogoyu cogo aparatu Lyubimov doviv svoyu teoriyu ilyuziyi bezperervnogo ruhu svitlovogo tila pov yazanu zi stroboskopichnim efektom Ranni filmi buli statichnimi sho pokazuvali podiyu bez montazhu chi inshih kinematografichnih prijomiv Kino bulo vinyatkovo obrazotvorchim vizualnim mistectvom azh do kincya 1920 h ale ci progresivni nimi filmi posidali znachne misce u togochasnij kulturi Na pochatku XX stolittya u filmah pochala rozroblyatisya opovidna struktura Okremi pochali ob yednuvatisya zadlya zv yaznoyi rozpovidi Sceni piznishe rozbivalis na rizni kadri riznih rozmiriv ta tochok zoru Inshi prijomi napriklad ruh kameri tezh realizuvalisya yak efektivnij sposib rozgortannya syuzhetu Shob ne trimati auditoriyu v tishi vlasniki kinoteatriv najmali pianistiv organ chi cilij orkestr shob grati muziku vidpovidno do nastroyu filmu u kozhen konkretnij moment Na pochatku 1920 h bilshist filmiv vihodili z vzhe pidgotovlenim spiskom muzichnih kompozicij dlya cih cilej abo navit z povnim naborom zvukozapisiv sho stvoryuvalis dlya znachnih kinoproduktiv Rozvitok yevropejskogo kino buv perervanij pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni U toj chas u SShA kinoindustriya pochala shvidko rozvivatis razom z poyavoyu Gollivudu Prote u 1920 h yevropejski kinomitci taki yak Sergij Ejzenshtejn ta Fridrih Vilgelm Murnau prodovzhuvali svoyu spravu U 1920 h novi tehnologiyi dozvolili kinovirobnikam dodavati do kozhnogo filmu zvukovu dorizhku z movlennyam muzikoyu chi zvukovimi efektami sho vidpovidali diyi na ekrani Nastupnim vazhlivim krokom u rozvitku kino bulo vvedennya koloru Dodavannya zvuku shvidko zaminilo nimi filmi i muzikantiv u kinoteatrah a ot kolir buv prijnyatij bilsh postupovo Publika vidnosno bajduzhe stavilas do kolorovih filmiv Prote z rozvitkom kolorovih tehnologij voni stali taki zh dostupni yak i chorno bili i pislya Drugoyi svitovoyi vijni dedali bilshe filmiv znimalis u kolori Comu spriyala amerikanska kinoindustriya sho rozglyadala kolir yak neobhidnu skladovu dlya privablennya auditoriyi u konkurenciyi z telebachennyam kotre zalishalos chorno bilim azh do seredini 1960 h Naprikinci 1960 h kolir stav normoyu dlya vsih kinovirobnikiv U 1950 h 1960 h ta 1970 h vidbuvalisya pevni zmini u virobnictvi ta stili filmiv Novij Gollivud francuzka Nova hvilya rozvitok kinoosviti ta nezalezhnih kinovirobnikiv vse ce najbilsh sformuvalo kinoproces drugoyi polovini XX stolittya U 1990 h rokah pochali vprovadzhuvatis cifrovi tehnologiyi i u XXI stolitti voni vzhe stali normoyu Dovgovichnist kino Kino isnuye bilshe stolittya prote ce ne dovgo yaksho porivnyuvati z inshimi vidami mistectva takimi yak skulptura chi zhivopis Bilshist viryat sho kino stane dovgotrivaloyu formoyu mistectva oskilki kinokartini apelyuyut do riznih lyudskih pochuttiv Za vinyatkom socialnih norm i kulturnih vidminnostej vse she isnuye bagato spilnogo mizh teatralnimi p yesami usih chasiv i sogodnishnimi filmami Melodrama pro divchinu yaka kohaye hlopcya ale ne mozhe buti z nim z yakihos prichin bojovik pro geroya sho protistoyit silnishim vorogam komediyi pro shodenne zhittya tosho Ce syuzheti z tradicijnoyu kanvoyu sho isnuvali u knigah p yesah ta inshih vidah mistectva Prichina isnuvannya kino polyagaye v tomu sho lyudi dosi pragnut prigod zahoplennya gumoru riziku ta emocijnih zmin Civilizaciya rozvivayetsya i zminyuyetsya prinajmni u poverhnevih osoblivostyah i tomu pragnennya postijnogo onovlennya hudozhnih zasobiv vidpovidaye cim bazhannyam Kino zabezpechuye yim dostupnij i potuzhnij shlyah Rozvitok kinotehnologij Neeksponovana kinoplivka skladayetsya z prozorogo celuloyidu poliestru chi inshoyi plastichnoyi osnovi sho pokrita emulsiyeyu z vmistom svitlochutlivih himichnih rechovin Nitrocelyuzoza bula pershim tipom plivki sho vikoristovuvalas dlya zapisu ruhomih zobrazhen ale cherez legkozajmistist bula zaminena bezpechnishimi materialami Viznachennya shirini plivki ta formatu zobrazhennya u ruloni mayut bagatu istoriyu ale sogodni bilshist komercijnih filmiv vse she znimayutsya na Spochatku kinofilm znimavsya na riznih shvidkostyah z vikoristannyam kamer z ruchnim obertannyam Piznishe shvidkist dlya mehanichnih kamer ta proyektoriv bula standartizovana 16 kadriv za sekundu sho bulo znachno shvidshe za ruchne obertannya Nova standartna shvidkist 24 kadri za sekundu bula vvedena odnochasno z poyavoyu zvuku Udoskonalennya z kincya XIX stolittya vklyuchayut mehanizaciyu kamer sho nadayut mozhlivist zapisu na postijnij shvidkosti vinahid chutlivishih plivok ta linz sho dozvolyayut znimati u dovoli tmyanih umovah rozvitok sinhronnogo zvuku sho dozvolilo zapisuvati zvuk na tij zhe shvidkosti sho j vidpovidnu diyu Zvukova dorizhka mozhe buti zapisana okremo vid zjomok filmu ale dlya realistichnih kartin bagato chastin zvukovoyi dorizhki zapisuyutsya paralelno zi zjomkami Nini film ne obmezhuyetsya lishe ruhomimi zobrazhennyami Vin mozhe vikoristovuvatis dlya predstavlennya postupovoyi poslidovnosti neruhomih zobrazhen u viglyadi slajd shou Film takozh mozhe vklyuchatis u multimedia prezentaciyi i chasto maye vazhlive znachennya yak pervinnij istorichnij dokument Prote stari filmi mayut pevni problemi u plani zberezhennya tomu kinoindustriya doslidzhuye novi alternativi Bilshist filmiv na nitrocelyuloznij osnovi buli kopijovani na nadijnishi suchasni plivki Deyaki studiyi zberigayut tri chorno bilih negativi sho piddayutsya chervonomu zelenomu ta sinomu filtram Cifrovi metodi tezh vikoristovuyutsya dlya zberigannya ta zahistu filmiv vimagaye spilnoyi roboti istorikiv kino arhivistiv ta kompanij sho zacikavleni u zberezhenni yihnoyi produkciyi dlya nastupnih pokolin i vidpovidno dlya zbilshennya dohodiv Protyagom ostannih desyatilit deyaki filmi zapisuvalis za tehnologiyeyu Cya tehnologiya vikoristovuvalas takozh u televizijnomu virobnictvi Postupovo vkorinyuyutsya ta proyektori Ci dosyagnennya mozhut buti duzhe vigidnimi dlya kinovirobnictva tomu sho montazh j ocinka dovzhini filmu mozhe buti zdijsnena ranishe nizh budut obrobleni plivki Prote perehid na cifrovi tehnologiyi postupovij i stanom na 2005 rik bilshist kinofilmiv vse she zapisuyutsya na plivku Teoriya kinoDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Kinoznavstvo Teoriya kino namagayetsya rozroblyati korotki sistematichni ponyattya sho zastosovuyutsya u doslidzhenni kinofilmu yak mistectva Klasichna teoriya kino zabezpechuye strukturnij karkas yakij zapovnyuyetsya tradicijnimi pitannyami tehnologiyi opovidi kinematografichnogo kodu obrazu zhanru sub yektivnosti ta avtorstva Novishi analizi porodili psihoanalitichnu teoriyu kino strukturalistsku teoriyu kino feministsku teoriyu kino ta inshi KinokritikaDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Kinokritika Kinokritika analiz ta ocinka filmiv Zagalom yiyi mozhna rozdiliti na naukovu kritiku filmu vchenimi ta na zhurnalistsku kritiku sho z yavlyayetsya u gazetah ta inshih media Kinokritiki pracyuyut dlya gazet zhurnaliv teleradiomovlennya elektronnih vidan i perevazhno recenzuyut novi kinofilmi Yak pravilo voni lishe raz divlyatsya film i mayut lishe den chi dva dlya formulyuvannya svoyeyi ocinki Popri ce kritiki mayut znachnij vpliv na filmi osoblivo u komercijnih zhanrah zhahah tosho Virobniki takih filmiv pragnut abi yihnya produkciya ne piddavalas nadto suvorim ocinkam bo ce vplivaye na pributok Korotkij oglyad ta detalnishij opis filmu skladayut perevazhnu bilshist kinorecenzij i mayut velikij vpliv na lyudej koli ti virishuyut yakij film podivitis Dlya serjoznih filmiv perevazhna bilshist yakih drami znachennya recenzij duzhe vazhlive u komercijnomu plani Pogani oglyadi roblyat film nezrozumilim zalishayut jogo v tini i zavdayut finansovogo zbitku Vpliv recenzenta na finansovi zbori vid filmu ye predmetom diskusiyi Dehto stverdzhuye sho kinoindustriya i marketing zaraz taki potuzhni ta vplivovi sho oglyadachi ne mayut zhodnogo vplivu na nih Prote buli vipadki povnih provaliv potuzhno rozreklamovanih filmiv cherez negativni recenziyi yak i vipadki nespodivanogo uspihu malobyudzhetnih nezalezhnih filmiv zavdyaki pozitivnij reakciyi kritikiv Ce mozhe vkazuvati sho osoblivo silna reakciya kritikiv maye pevnij vpliv Inshi vidmichayut sho pozitivna reakciya na malovidomi filmi mozhe viklikati interes do nih u glyadachiv I navpaki shodo deyakih filmiv yihni virobniki buli nastilki vpevneni sho vidmovlyalis davati kinokritikam dozvil na poperednij pereglyad shob trimati syuzhet filmu u tayemnici do prem yeri Prote profesijni kritiki navit u takih vipadkah mozhut peredbachiti yakij rezultat matime film pislya vihodu na ekrani Voni spirayutsya na informaciyu pro jogo avtoriv proces zjomok tosho Dehto vimagaye nazivati kinokritikiv zhurnalistiv kinooglyadachami a spravzhnimi kinokritikami naukovciv kotri provodyat bilsh glibokij analiz filmu Cya robota chasto nazivayetsya teoriyeyu kino chi vivchennyam kino Taki kritiki namagayutsya zrozumiti z yakoyu metoyu robitsya film yak vin robitsya i yak vin vplivaye na lyudej Yihni doslidzhennya publikuyutsya perevazhno u naukovih zbirkah ta periodichnih vidannyah Takozh voni spivpracyuyut z zakladami vishoyi osviti KinoindustriyaVirobnictvo i pokaz kinofilmiv stali prinositi pributok majzhe vidrazu yak buli vinajdeni Brati Lyum yer bachili yakim uspishnim stav yihnij vinahid u Franciyi tomu stali podorozhuvati inshimi krayinami pokazuyuchi filmi yak dlya eliti tak i dlya mas U kozhnij krayini voni yak pravilo dodavali novi miscevi sceni do svogo katalogu i duzhe shvidko znahodili miscevih antrepreneriv u riznih krayinah Yevropi sho kupuvali yihnye obladnannya i filmi zajmalisya eksportom ta importom 1898 buv najpershim komercijnim filmom v istoriyi Za nim vijshlo bagato inshih kartin i kinofilmi stali okremoyu industriyeyu sho ohopila uves svit Teatri ta kompaniyi formuvalis specialno z metoyu viroblyati i rozpovsyudzhuvati filmi postupovo sformuvavsya kult kinoaktoriv sho stavali znamenitostyami nezalezhnimi vid kompanij Vzhe u 1917 roci Charli Chaplin uklav kontrakt za yakim jogo richnij pributok stanoviv miljon dolariv Nini perevazhna chastina kinoindustriyi sformovana navkolo Gollivudu u SShA Inshi regionalni centri isnuyut u bagatoh krayinah svitu a indijska kinoindustriya perevazhno sformovana navkolo Bolivudu shoroku viroblyaye najbilshu kilkist filmiv u sviti Takozh shoroku viroblyayetsya bilshe desyati tisyach pornofilmiv shodo vidnoshennya yakih do kino trivayut diskusiyi Koshti sho vkladayutsya u vigotovlennya filmiv zmushuyut kinovirobnictvo zoseredzhuvatis navkolo kinostudij prote proces rozvitku robit jogo dostupnim i dozvolyaye rozvivatis nezalezhnim kinovirobnikam Komercijna vigoda klyuchova rushijna sila industriyi cherez koshtovnist kinovirobnictva Dosi bilshist kinovirobnikiv namagayutsya stvoryuvati proyekti sho zacikavlyat yaknajshirshu auditoriyu Nagoroda Amerikanskoyi kinoakademiyi takozh vidoma yak Oskar najznachnisha kinonagoroda u SShA Vona zabezpechuye viznannya filmam nachebto vidpovidno do yihnoyi hudozhnoyi cinnosti Takozh filmi pochali vikoristovuvatis u osviti zamist abo dodatkovo lekcij ta pidruchnikiv Virobnictvo kino Stadiyi kinovirobnictva Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Kinovirobnictvo Znimannya filmu peredbachaye pevnu komandu lyudej sho neobhidni protyagom kinovirobnictva Bagato gollivudskih prigodnickih filmiv vimagayut CGI sho stvoryuyutsya bagatma ob yektiv ta scen animatorami kompozitorami Prote malobyudzhetnij nezalezhnij film mozhe buti stvorenij nevelikoyu grupoyu lyudej sho otrimuyut minimalnu platnyu Kinovirobnictvo isnuye u vsomu sviti vono vikoristovuye rizni tehnologiyi stili diyi ta zhanri i finansuyetsya za riznimi shemami vid derzhavnogo zamovlennya u Kitayi do oriyentovanoyi na pributok amerikanskoyi studijnoyi sistemi Tipovij gollivudskij cikl virobnictva filmu skladayetsya z p yati osnovnih stadij Rozrobka Dovirobnicha pidgotovka preprodakshn Virobnictvo prodakshn Post virobnictvo postprodakshn Rozpovsyudzhennya distribuciya Cej virobnichij cikl tradicijno zajmaye tri roki Pershij rik vedetsya rozrobka drugij pidgotovka i virobnictvo Na tretomu roci vidbuvayetsya post virobnictvo ta rozpovsyudzhennya Kinokomanda Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Kinokomanda film crew grupa lyudej sho najnyati kinokompaniyeyu dlya virobnictva filmu Kinokomanda rozglyadayetsya okremo vid aktoriv sho z yavlyayutsya pered kameroyu abo ozvuchuyut personazhiv filmu Animaciya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Animaciya Animaciya tehnologiya za yakoyi kozhen kadr filmu vigotovlyayetsya okremo Ce mozhe buti avtomatichno generovana komp yuterna grafika foto namalovanih zobrazhen abo koli ryad neznachnih zmin u modeli fotografuye specialna Koli kadri ob yednuyutsya i ostatochnij film pereglyadayetsya zi shvidkistyu 16 kadriv za sekundu abo bilshe vinikaye ilyuziya bezperervnogo ruhu tobto Stvorennya takogo filmu vkraj trudomistke vazhke i odnomanitne hocha rozvitok komp yuternoyi animaciyi znachno priskoriv cej proces GIF MNG SVG ta flesh Flash dozvolyayut pereglyadati animaciyu na komp yuteri abo cherez Internet Oskilki animaciya duzhe trivala u virobnictvi i chasto duzhe koshtovna bilshist animaciyi dlya telebachennya ta kinofilmiv stvoryuyut profesijni animacijni studiyi neveliki nezalezhni animacijni studiyi sho inodi skladayutsya z odniyeyi osobi Prote bagato nezalezhnih virobnikiv animaciyi uvijshli do profesijnoyi animacijnoyi industriyi Obmezhena animaciya shlyah prishvidshiti virobnictvo i zmenshiti vartist filmu shlyahom vikoristannya klyuchovih kadriv u procesi animaciyi Cej metod buv vpershe vikoristanij studiyeyu i populyarizovanij studiyeyu Vin stav vikoristovuvatis u inshih studiyah koli multfilmi perejshli z ekraniv kinoteatriv na teleekrani Kinopokaz Pislya vigotovlennya filmu jogo yak pravilo pokazuyut glyadacham u kinoteatri Pershij teatr sproyektovanij vinyatkovo dlya kinofilmiv buv vidkritij u Pitsburzi shtat Pensilvaniya u 1905 roci Tisyachi podibnih teatriv buli zbudovani abo pereobladnani protyagom kilkoh nastupnih rokiv U SShA taki teatri nazivalis oskilki vhid koshtuvav nikel p yat centiv Zazvichaj kinopokaz skladavsya z odnogo filmu Buvali podvijni pokazi sho skladalisya z visokoyakisnoyi kartini A vzyatoyi na prokat nezalezhnim teatrom za odnochasnu platu ta kartini B nizhchoyi yakosti yaka bralas u prokat za vidsotok vid zboriv Nini kinopokaz pochinayetsya ne z samogo filmu a z oglyadiv filmiv sho nevdovzi vijdut na ekrani Ci oglyadi nazivayutsya trejlerami Takozh u deyakih kinoteatrah filmu mozhe pereduvati reklama Z samogo pochatku filmi vigotovlyalis tilki dlya pokazu v kinoteatrah Rozvitok telebachennya dozvoliv pokazuvati film znachno bilshij auditoriyi ale j pributki buli menshi tomu film pokazuvavsya po telebachennyu vzhe pislya prokatu u kinoteatrah Tehnologiyi zapisu z chasom dozvolili spozhivacham brati u prokat chi kupuvati kopiyi filmi na videokasetah abo di vi di chi na starishih formatah videodiskiv lazernih diskah VCD SelectaVision Z rozvitkom Internetu stali mozhlivi zavantazhennya filmiv sho stalo she odnim dzherelom dohodiv dlya kompanij Shopravda ce prinosit i zbitki cherez piratstvo ta u zv yazku z rozvitkom fajloobminnih merezh do yakih majzhe nemozhlivo zastosuvati Nini bagato filmiv vigotovlyayutsya dlya cih specialnih cilej telefilmi ta Chasto vvazhayetsya sho taki filmi nizhchoyi yakosti u porivnyanni z teatralnimi versiyami I spravdi bilshist filmiv chiye virobnictvo pripinyalos yihnimi vlasnimi studiyami nalezhat do cih rinkiv U serednomu kinoteatr splachuye blizko 55 z prodazhiv kvitkiv kinostudiyi yak platu za prokat Spravzhnij vidsotok vishij za cej u pershi dni prokatu a potim postupovo znizhuyetsya dlya togo shob stimulyuvati kinoteatri utrimuvati filmi u prokati dovshe Prote bilshist komercijnih filmiv jdut u prokati ne bilshe vosmi tizhniv Kilka filmiv shoroku ignoruyut ce pravilo bo yih pokazi startuyut lishe u kilkoh kinoteatrah Vidpovidno do doslidzhennya 2000 roku ABN AMRO blizko 26 pributkiv gollivudskih studij skladali nadhodzhennya vid prodazhu kvitkiv u kinoteatrah 46 vid prodazhiv videokaset ta di vi di 28 vid telebachennya zagalnogo kabelnogo ta platnogo Nezalezhne kinoDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Nezalezhne kinovirobnictvo Kinovirobnictvo takozh vidbuvayetsya i za mezhami studijnoyi sistemi gollivudskogo tipu i yak pravilo nazivayetsya nezalezhnim kinovirobnictvom Nezalezhnij film film indi film sho stvorenij bez finansuvannya chi rozpovsyudzhennya vidomoyi kinostudiyi Tvorchi biznesovi ta tehnologichni prichini razom sprichinili zrostannya nezalezhnogo kinovirobnictva naprikinci XX i na pochatku XXI stolittya U tvorchomu aspekti stalo vse vazhche shiliti studiyu dlya zjomok eksperimentalnogo filmu Eksperimentalni elementi u zmisti ta formi podrazniki dlya velikih studij U biznesovomu aspekti koshtovnist visokobyudzhetnih filmiv prizvodila do konservativnih tendencij u vibori i Problema poglibilas perehodom do spivfinansuvannya Bilshe 2 3 filmiv sho vipustila studiya u 2000 roci finansuvalisya z riznih dzherel a u 1987 roci takih bulo lishe 10 Rezhiser pochatkivec majzhe nikoli ne otrimuye mozhlivosti znyati film u vidomij studiyi yaksho vin ne maye chimalogo dosvidu u virobnictvi kino chi u telebachenni Takozh vkraj ridko vihodyat filmi z nevidomimi aktorami u golovnih rolyah Do poyavi cifrovih alternativ vartist profesijnogo kinoobladnannya takozh bula bar yerom u mozhlivosti vigotovlennya chi zjomok u tradicijnomu studijnomu filmi Vartist viperedzhala inflyaciyu u 2002 roci vartist negativiv zrosla na 23 vidsotki Film vimagaye dorogogo osvitlennya ta zasobiv post virobnictva Ale poyava videokamer dlya masovogo spozhivacha u 1985 roci i prihid visokoyakisnogo cifrovogo video na pochatku 1990 h znachno zmenshilo vishezgadanij bar yer u kinovirobnictvi Vartist virobnictva i post virobnictvo znachno zmenshilas Sogodni tehnichni zasobi i programne zabezpechennya dlya post virobnictva mozhut buti vstanovleni na bud yakij domashnij komp yuter Taki tehnologiyi yak Di Vi Di DVD programne zabezpechennya yak Adobe Premiere Pro Final Cut Pro Final Cut Express iMovie roblyat kinovirobnictvo vidnosno nedorogim Vvedennya tehnologij cifrovogo video DV oznachalo sho kinovirobnictvo stalo demokratichnishim Virobnik mozhe u principi znyati film zrobiti montazh zapisati zvuk ta muziku i stvoriti ostatochnij variant na domashnomu komp yuteri Prote hoch zasobi virobnictva stali dostupnishimi ale finansuvannya rozpovsyudzhennya ta marketing vkraj vazhko zdijsnyuyetsya za mezhami tradicijnoyi sistemi Bilshist nezalezhnih kinovirobnikiv vimusheni z yavlyatis na kinofestivalyah shob yihni filmi buli pomicheni i yih mozhna bulo prodati dlya rozpovsyudzhennya Div takozhKinovirobnictvo Kinokritika Kinofestival Teoriya kino Istoriya kino Kinoaktor Kinozhanr Cifrove kino Bojkot rosijskogo kino Ukrayinskij kinematografDzherelaIvanov S P Najvazhlivishe z mistectv K 1969 Ivanov S P Kino Politika Politichnij film K 1980 Chas i prostir u kinematografi Zubavina I B IPSM AMU K Shek 2008 447 s Ekranna kultura Zasobi modelyuvannya hudozhnoyi realnosti Zubavina I B IPSM AMU K Intertehnologiya 2006 272 s il LiteraturaIstoriya svitovogo ta vitchiznyanogo kinomistectva hrestomatiya u 2 t uklad Andrij Burij Drogobich RVV Drogob derzh ped un tu im Ivana Franka 2011 T 2 2011 539 s il Tekst ukr ros Bibliogr v kinci st 300 prim ISBN 978 966 384 205 9 Kinematograf u konteksti kulturnogo prostoru HH stolittya monografiya Timofij Kohan In t kulturologiyi NAM Ukrayini Kiyiv In t kulturologiyi NAM Ukrayini 2017 303 s Bibliogr s 282 303 200 prim ISBN 978 966 2241 45 7 Kino yak sintez mistectv zvuk i muzika monografiya V V Demeshenko Kiyiv NAKKKiM 2012 336 s ISBN 966 452 114 4 Modernizm amp avangard yednist protilezhnostej Kinematograf XX stolittya monografiya Oksana Musiyenko Nac akad mistectv Ukrayini In t problem suchas mistectva Kiyiv nac un t teatru kino i telebachennya im I K Karpenka Karogo Derzh agentstvo Ukrayini z pitan kino Kiyiv Logos 2018 398 1 s 80 s il Bibliogr s 363 375 300 prim ISBN 978 617 7446 52 0 Ukrayinskij slovnik dovidnik ekrannih media leksikon kino telebachennya video ta Internetu bl 2000 terminiv i klyuch ponyat z galuzej istoriyi teoriyi poetiki nauk prirodn zasad tehnologij tvorch profesij menedzh i soc funkcij suchas ekrana Oleksandr Rutkovskij NAN Ukrayini In t mistectvoznav folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo K IMFE im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2007 302 20 s il Bibliogr s 302 ISBN 978 966 02 4557 0 Birzul O Tvoya kniga pro kino Vidavnictvo Starogo Leva 2024 164 s ISBN 978 966 448 264 3 d Track Q125020435d Track Q125271945d Track Q12089239PosilannyaMovie making manual Arhivovano 16 sichnya 2006 u Wayback Machine Kinokolo 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ukrayinskij kinoportal novini recenziyi na filmi KinoNaHati nedostupne posilannya z lipnya 2019 svitove kino ukrayinskoyu KinoBlog com 18 sichnya 2006 u Wayback Machine recenziyi na filmi u viglyadi shodennika Afisha ukrayinskogo prokatu 14 grudnya 2011 u Wayback Machine The Internet Movie Database IMDb 22 sichnya 1997 u Wayback Machine najbilsha u sviti baza danih filmiv angl All Movie Guide 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine Informaciya pro filmi aktoriv rezhiseriv angl Film Site 30 sichnya 2020 u Wayback Machine Recenziyi na klasichni filmi angl