Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія української літератури Періодизація української літератури Давньоукраїнська література ХІ XVIII ст Нова українсь

Нова українська література

Нова українська література
image
Історія української літератури
Періодизація української літератури
Давньоукраїнська література (ХІ-XVIII ст.)
Нова українська література (XIX ст.)
Сучасна українська література (від кінця XX-го ст. до сьогодні)

Нова українська література — період в історії української літератури, що охоплює XIX століття і характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури.

Періодизація

Виділяють чотири періоди розвитку нової української літератури:

Передумови розвитку нової літератури

Кінець XVIII — початок XIX століття — час, коли завершується процес ліквідації будь-яких ознак державності України. Після запровадження кріпацтва, знищення освіти в Україні, заборона «Букваря», запровадження російської мови у навчальних закладах.

Становлення нової літератури співвідносилось із формуванням модерної української нації. Оскільки більша частина етнічних українських територій у цей час була перетворена на одну з провінцій Російської імперії, то першою формою національної свідомості став місцевий, крайовий патріотизм, який передбачав наголошування на мовній, культурній, етнографічній тощо своєрідності українців. За таких умов література мусила виконувати ряд не властивих мистецтву слова функцій. Фактично вона стала одним із важливих чинників вираження й водночас формування національної свідомості.

Література кінця XVIII — початку XIX століття

Українську літературу від кінця XVIII ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нових героїв і нового мовного оформлення. Твори, на відміну від давніх, написані сучасною українською літературною мовою. Найяскравіші представники літератури кінця XVIII — 30-х pp. XIX ст. — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка та ін. Основні творчі методи літератури цього періоду це просвітительський реалізм і романтизм, основні жанри — бурлескно-травестійна поема, байка, балада, соціально-побутова п'єса, сентиментальна повість.

Григорію Квітці-Основ'яненку належить слава основоположника художньої прози в новій українській літературі, одного із засновників жанру соціально-побутової комедії. Прозові твори Квітки склали дві збірки «Малоросійських повістей» (1834, 1836, 1837 pp.), до яких увійшли найвідоміші повісті «Конотопська відьма», «Маруся». Славу драматургові принесли п'єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».

Петро Гулак-Артемовський, як письменник, уславився байками та романтичними баладами, започаткувавши в новій українській літературі відповідні жанри. Так, хрестоматійною є його байка-казка «Пан та собака» (1818 p.). Гулак-Артемовський був також майстром літературного перекладу.

Євген Гребінка писав романи та повісті російською мовою, більшість яких спіткало забуття. Справжню літературну славу здобув кількісно невеликим українськомовним доробком — байками. Кілька десятків цих творів були настільки оригінальними й мовно вишуканими, що стали окрасою класичної української літератури.

У перших десятиліттях XIX ст. роль літературних центрів належала Полтаві й Харкову. Саме тому початковий період нової української літератури називають полтавсько-харківським. З Полтавою пов'язана творча діяльність одного із засновників нової літератури — Івана Котляревського, автора славнозвісної «Енеїди» та п'єс «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник». Спадщина Котляревського викликала цілу низку наслідувань, представлену переважно творами другорядних авторів, іноді навіть говорять про «школу Котляревського» і «котляревщину».

Після заснування у 1805 р. Харківського університету роль літературного центру міцно закріпилася за Харковом. На сторінках журналів «Харьковскій Демокритъ» та «Украинский вестник» друкувалися твори В. Масловича та П. Гулака-Артемовського, написані українською мовою. У 1834 р. в харківському альманасі «Утренняя звезда» з'явилася перша публікація української прози Григорія Квітки, який надалі активно виступав як український прозаїк і драматург. Наприкінці 20-х — на поч. 30-х рр. навколо Харківського університету сформувалося середовище молодих людей, переважно викладачів та студентів, які цікавились українською історією та фольклором, а також здійснювали власні літературні спроби. Серед них найбільш помітними постатями були Ізмаїл Срезневський, Левко Боровиковський, Олександр Корсун, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко. Вони увійшли в історію української літератури як представники раннього українського романтизму. Результатом їхньої діяльности стало видання фольклорної збірки «Запорожская старина» (укладач і видавець Ізмаїл Срезневський), альманахів «Сніп» та «Молодик». Значну організаційну діяльність у літературній галузі провадив Євген Гребінка, сам поет і прозаїк. Він видав альманах «Ластівка» (1841 р.), куди увійшли твори найбільш відомих на той час українських літераторів.

Література 40—60-х pp. XIX ст

У середині 40-х рр. українським літературним центром став Київ. На початку 1846 р. там утворилося Кирило-Мефодіївське товариство — таємна організація, до складу якої входили відомі українські письменники — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Товариство проіснувало чотирнадцять місяців. Навесні 1847 р. його учасники були заарештовані й за висновками слідства дістали різні терміни ув'язнення й заслання. Найбільш масштабною особистістю серед письменників-учасників Кирило-Мефодіївського товариства був Тарас Шевченко. Уже після виходу «Кобзаря» 1840 р. він завоював велику популярність як український поет. Саме за поетичні твори антимонархічного та антиколоніального змісту його відправили на заслання.

Репресії проти учасників Кирило-Мефодіївського товариства на певний час затримали розвиток літературного процесу. Літературне, життя пожвавилось у другій пол. 50-х рр., коли в Петербурзі оселилися Куліш, Костомаров, Шевченко, які повернулися із заслання. Навколо українського журналу «Основа», що виходив у Петербурзі в 1861—1862 рр., згуртувалися колишні кирило-мефодіївці та представники покоління молодших літераторів. Значною подією в українському письменстві того часу стала публікація в 1857 р. «Народних оповідань» Марко Вовчок. Наступна творча діяльність письменниці засвідчила прихід в літературу талановитого прозаїка.

Тематика літературних творів цього періоду пов'язана з найгострішою суспільно-політичною проблемою тих років — кріпацтвом і пошуком шляхів боротьби з ним. Ідейно-художня й жанрова палітра літератури розширена й поновлена. Утверджений принцип художньої правди як вірності самому життю, його фактам і типовим образам; видозмінений художній погляд на світ і спосіб його зображення. Не втрачає позицій романтизм. Провідними жанрами цього періоду були поетичні (Т. Шевченко, П. Куліш, Осип-Юрій Федькович) та прозові (П. Куліш, Марко Вовчок) твори. Пізніше основним творчим методом стає реалізм, який у творчості Т. Г. Шевченка набуває гостро-викривального спрямування. Центральною постаттю в літературному процесі того часу був саме Т. Шевченко.

Література 70—90-х рр. XIX ст

Українська література XIX ст. розвивалася в умовах постійних урядових заборон і репресій. У 1863 р. вийшов так званий Валуєвський циркуляр, який суттєво обмежив права української культури. Наступною перешкодою для розвитку української літератури став Емський указ 1876 р. Заборони національного життя помітно визначили специфіку українського письменства: естетичні завдання поступалися захисним, першорядним лишалося питання етнічного самозбереження. Своєрідною захисною реакцією стала концентрація уваги літераторів на простонародному, селянському середовищі, що через свій консерватизм чи не єдине послідовно зберігало національні ознаки та було джерелом аргументів мовної та етнографічної своєрідності українців.

Тому не дивно, що простонародні, селянські теми займають панівні позиції в літературі цього періоду. Іноді цю літературу ще називають народницькою. Такі письменники-реалісти, як Леонід Глібов, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Борис Грінченко, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Павло Грабовський, чимало зробили для художнього дослідження селянського життя та вивчення проблеми взаємин інтелігенції й народу.

За межі народницького реалізму певною мірою виходить літературна й публіцистична діяльність Івана Франка. Різнобічно обдарована й водночас надзвичайно енергійна особистість, Франко став цілою епохою в українському письменстві. У його творчій спадщині виявилась тенденція до поєднання народницького традиціоналізму з найновішими здобутками європейської естетичної та філософської думки.

Непросте у соціальному й політичному відношеннях XIX ст. для української літератури стало часом зростання та осмислення можливих стратегій національно-культурного розвитку. Незважаючи на заборони, літературний рух в Україні був ознаменований появою цілої низки високовартісних художніх творів.

Твори

Література

  • Просвітительський реалізм в українській літературі: жанри та стилі / О. І. Гончар. — К. : Наукова думка, 1989. — 175 с.

Посилання

image Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya ukrayinskoyi literaturi Periodizaciya ukrayinskoyi literaturi Davnoukrayinska literatura HI XVIII st Nova ukrayinska literatura XIX st Suchasna ukrayinska literatura vid kincya XX go st do sogodni Nova ukrayinska literatura period v istoriyi ukrayinskoyi literaturi sho ohoplyuye XIX stolittya i harakterizuyetsya stanovlennyam novoyi blizhchoyi i zrozumilishoyi dlya narodu literaturi PeriodizaciyaVidilyayut chotiri periodi rozvitku novoyi ukrayinskoyi literaturi Kinec XVIII st 30 ti roki XIX st rozvivayetsya prosvititelskij realizm sentimentalizm Formuyutsya novi providni zhanri poeziyi prozi ta drami Same v cej period rozvivalas literaturna ukrayinska mova 40 60 ti roki XIX st rozvivayetsya romantizm Z yavlyayutsya tvori Shevchenka Zarodzhennya literaturnoyi kritiki P Kulish 70 90 ti roki XIX st zarodzhennya naturalizmu Z yavlyayetsya zhurnalistika i publicistika Kinec XIX pochatok HH procvitaye modernizm Peredumovi rozvitku novoyi literaturiKinec XVIII pochatok XIX stolittya chas koli zavershuyetsya proces likvidaciyi bud yakih oznak derzhavnosti Ukrayini Pislya zaprovadzhennya kripactva znishennya osviti v Ukrayini zaborona Bukvarya zaprovadzhennya rosijskoyi movi u navchalnih zakladah Stanovlennya novoyi literaturi spivvidnosilos iz formuvannyam modernoyi ukrayinskoyi naciyi Oskilki bilsha chastina etnichnih ukrayinskih teritorij u cej chas bula peretvorena na odnu z provincij Rosijskoyi imperiyi to pershoyu formoyu nacionalnoyi svidomosti stav miscevij krajovij patriotizm yakij peredbachav nagoloshuvannya na movnij kulturnij etnografichnij tosho svoyeridnosti ukrayinciv Za takih umov literatura musila vikonuvati ryad ne vlastivih mistectvu slova funkcij Faktichno vona stala odnim iz vazhlivih chinnikiv virazhennya j vodnochas formuvannya nacionalnoyi svidomosti Literatura kincya XVIII pochatku XIX stolittyaUkrayinsku literaturu vid kincya XVIII st nazivayut novoyu Porivnyano z davnoyu ce bula literatura novoyi tematiki novih geroyiv i novogo movnogo oformlennya Tvori na vidminu vid davnih napisani suchasnoyu ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu Najyaskravishi predstavniki literaturi kincya XVIII 30 h pp XIX st I Kotlyarevskij G Kvitka Osnov yanenko P Gulak Artemovskij Ye Grebinka ta in Osnovni tvorchi metodi literaturi cogo periodu ce prosvititelskij realizm i romantizm osnovni zhanri burleskno travestijna poema bajka balada socialno pobutova p yesa sentimentalna povist Grigoriyu Kvitci Osnov yanenku nalezhit slava osnovopolozhnika hudozhnoyi prozi v novij ukrayinskij literaturi odnogo iz zasnovnikiv zhanru socialno pobutovoyi komediyi Prozovi tvori Kvitki sklali dvi zbirki Malorosijskih povistej 1834 1836 1837 pp do yakih uvijshli najvidomishi povisti Konotopska vidma Marusya Slavu dramaturgovi prinesli p yesi Svatannya na Goncharivci ta Shelmenko denshik Petro Gulak Artemovskij yak pismennik uslavivsya bajkami ta romantichnimi baladami zapochatkuvavshi v novij ukrayinskij literaturi vidpovidni zhanri Tak hrestomatijnoyu ye jogo bajka kazka Pan ta sobaka 1818 p Gulak Artemovskij buv takozh majstrom literaturnogo perekladu Yevgen Grebinka pisav romani ta povisti rosijskoyu movoyu bilshist yakih spitkalo zabuttya Spravzhnyu literaturnu slavu zdobuv kilkisno nevelikim ukrayinskomovnim dorobkom bajkami Kilka desyatkiv cih tvoriv buli nastilki originalnimi j movno vishukanimi sho stali okrasoyu klasichnoyi ukrayinskoyi literaturi U pershih desyatilittyah XIX st rol literaturnih centriv nalezhala Poltavi j Harkovu Same tomu pochatkovij period novoyi ukrayinskoyi literaturi nazivayut poltavsko harkivskim Z Poltavoyu pov yazana tvorcha diyalnist odnogo iz zasnovnikiv novoyi literaturi Ivana Kotlyarevskogo avtora slavnozvisnoyi Eneyidi ta p yes Natalka Poltavka j Moskal charivnik Spadshina Kotlyarevskogo viklikala cilu nizku nasliduvan predstavlenu perevazhno tvorami drugoryadnih avtoriv inodi navit govoryat pro shkolu Kotlyarevskogo i kotlyarevshinu Pislya zasnuvannya u 1805 r Harkivskogo universitetu rol literaturnogo centru micno zakripilasya za Harkovom Na storinkah zhurnaliv Harkovskij Demokrit ta Ukrainskij vestnik drukuvalisya tvori V Maslovicha ta P Gulaka Artemovskogo napisani ukrayinskoyu movoyu U 1834 r v harkivskomu almanasi Utrennyaya zvezda z yavilasya persha publikaciya ukrayinskoyi prozi Grigoriya Kvitki yakij nadali aktivno vistupav yak ukrayinskij prozayik i dramaturg Naprikinci 20 h na poch 30 h rr navkolo Harkivskogo universitetu sformuvalosya seredovishe molodih lyudej perevazhno vikladachiv ta studentiv yaki cikavilis ukrayinskoyu istoriyeyu ta folklorom a takozh zdijsnyuvali vlasni literaturni sprobi Sered nih najbilsh pomitnimi postatyami buli Izmayil Sreznevskij Levko Borovikovskij Oleksandr Korsun Amvrosij Metlinskij Mikola Kostomarov Mihajlo Petrenko Voni uvijshli v istoriyu ukrayinskoyi literaturi yak predstavniki rannogo ukrayinskogo romantizmu Rezultatom yihnoyi diyalnosti stalo vidannya folklornoyi zbirki Zaporozhskaya starina ukladach i vidavec Izmayil Sreznevskij almanahiv Snip ta Molodik Znachnu organizacijnu diyalnist u literaturnij galuzi provadiv Yevgen Grebinka sam poet i prozayik Vin vidav almanah Lastivka 1841 r kudi uvijshli tvori najbilsh vidomih na toj chas ukrayinskih literatoriv Literatura 40 60 h pp XIX stU seredini 40 h rr ukrayinskim literaturnim centrom stav Kiyiv Na pochatku 1846 r tam utvorilosya Kirilo Mefodiyivske tovaristvo tayemna organizaciya do skladu yakoyi vhodili vidomi ukrayinski pismenniki Mikola Kostomarov Pantelejmon Kulish Taras Shevchenko Tovaristvo proisnuvalo chotirnadcyat misyaciv Navesni 1847 r jogo uchasniki buli zaareshtovani j za visnovkami slidstva distali rizni termini uv yaznennya j zaslannya Najbilsh masshtabnoyu osobististyu sered pismennikiv uchasnikiv Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva buv Taras Shevchenko Uzhe pislya vihodu Kobzarya 1840 r vin zavoyuvav veliku populyarnist yak ukrayinskij poet Same za poetichni tvori antimonarhichnogo ta antikolonialnogo zmistu jogo vidpravili na zaslannya Represiyi proti uchasnikiv Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva na pevnij chas zatrimali rozvitok literaturnogo procesu Literaturne zhittya pozhvavilos u drugij pol 50 h rr koli v Peterburzi oselilisya Kulish Kostomarov Shevchenko yaki povernulisya iz zaslannya Navkolo ukrayinskogo zhurnalu Osnova sho vihodiv u Peterburzi v 1861 1862 rr zgurtuvalisya kolishni kirilo mefodiyivci ta predstavniki pokolinnya molodshih literatoriv Znachnoyu podiyeyu v ukrayinskomu pismenstvi togo chasu stala publikaciya v 1857 r Narodnih opovidan Marko Vovchok Nastupna tvorcha diyalnist pismennici zasvidchila prihid v literaturu talanovitogo prozayika Tematika literaturnih tvoriv cogo periodu pov yazana z najgostrishoyu suspilno politichnoyu problemoyu tih rokiv kripactvom i poshukom shlyahiv borotbi z nim Idejno hudozhnya j zhanrova palitra literaturi rozshirena j ponovlena Utverdzhenij princip hudozhnoyi pravdi yak virnosti samomu zhittyu jogo faktam i tipovim obrazam vidozminenij hudozhnij poglyad na svit i sposib jogo zobrazhennya Ne vtrachaye pozicij romantizm Providnimi zhanrami cogo periodu buli poetichni T Shevchenko P Kulish Osip Yurij Fedkovich ta prozovi P Kulish Marko Vovchok tvori Piznishe osnovnim tvorchim metodom staye realizm yakij u tvorchosti T G Shevchenka nabuvaye gostro vikrivalnogo spryamuvannya Centralnoyu postattyu v literaturnomu procesi togo chasu buv same T Shevchenko Literatura 70 90 h rr XIX stUkrayinska literatura XIX st rozvivalasya v umovah postijnih uryadovih zaboron i represij U 1863 r vijshov tak zvanij Valuyevskij cirkulyar yakij suttyevo obmezhiv prava ukrayinskoyi kulturi Nastupnoyu pereshkodoyu dlya rozvitku ukrayinskoyi literaturi stav Emskij ukaz 1876 r Zaboroni nacionalnogo zhittya pomitno viznachili specifiku ukrayinskogo pismenstva estetichni zavdannya postupalisya zahisnim pershoryadnim lishalosya pitannya etnichnogo samozberezhennya Svoyeridnoyu zahisnoyu reakciyeyu stala koncentraciya uvagi literatoriv na prostonarodnomu selyanskomu seredovishi sho cherez svij konservatizm chi ne yedine poslidovno zberigalo nacionalni oznaki ta bulo dzherelom argumentiv movnoyi ta etnografichnoyi svoyeridnosti ukrayinciv Tomu ne divno sho prostonarodni selyanski temi zajmayut panivni poziciyi v literaturi cogo periodu Inodi cyu literaturu she nazivayut narodnickoyu Taki pismenniki realisti yak Leonid Glibov Ivan Nechuj Levickij Panas Mirnij Boris Grinchenko Mihajlo Starickij Ivan Karpenko Karij Pavlo Grabovskij chimalo zrobili dlya hudozhnogo doslidzhennya selyanskogo zhittya ta vivchennya problemi vzayemin inteligenciyi j narodu Za mezhi narodnickogo realizmu pevnoyu miroyu vihodit literaturna j publicistichna diyalnist Ivana Franka Riznobichno obdarovana j vodnochas nadzvichajno energijna osobistist Franko stav ciloyu epohoyu v ukrayinskomu pismenstvi U jogo tvorchij spadshini viyavilas tendenciya do poyednannya narodnickogo tradicionalizmu z najnovishimi zdobutkami yevropejskoyi estetichnoyi ta filosofskoyi dumki Neproste u socialnomu j politichnomu vidnoshennyah XIX st dlya ukrayinskoyi literaturi stalo chasom zrostannya ta osmislennya mozhlivih strategij nacionalno kulturnogo rozvitku Nezvazhayuchi na zaboroni literaturnij ruh v Ukrayini buv oznamenovanij poyavoyu ciloyi nizki visokovartisnih hudozhnih tvoriv Tvori Eneyida Natalka Poltavka Ivan Kotlyarevskij Konotopska vidma Serdeshna Oksana Grigorij Kvitka Osnov yanenko Kobzar Taras Shevchenko Narodni opovidannya Marko Vovchok Chorna rada Pantelejmon Kulish Lyuboracki Anatol Svidnickij Hmari Mikola Dzherya Kajdasheva sim ya Ivan Nechuj Levickij Hiba revut voli yak yasla povni Panas Mirnij Marko Proklyatij Oleksa Storozhenko Za dvoma zajcyami Mihajlo Starickij Zahar Berkut Boa constrictor Mojsej Ivan FrankoLiteraturaProsvititelskij realizm v ukrayinskij literaturi zhanri ta stili O I Gonchar K Naukova dumka 1989 175 s PosilannyaNova ukrayinska literatura Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 127 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ