Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аме́рика — частина світу в західній півкулі Землі, що поділяється на два континенти або материки — Північну і Південну Америку, часто з Північної Америки виділяється і Центральна Америка.
| Америка | |
|---|---|
 Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція) | |
| Географічне положення | |
| Крайні точки: | |
| ⮝ північна | мис Мерчисон 71°58′ пн. ш. 94°28′ зх. д. / 71.967° пн. ш. 94.467° зх. д. |
| ⮟ південна | мис Фроуерд 53°54′ пд. ш. 71°18′ зх. д. / 53.900° пд. ш. 71.300° зх. д. |
| ⮜ західна | мис Принца Уельського 65°35′ пн. ш. 168°05′ зх. д. / 65.583° пн. ш. 168.083° зх. д. |
| ⮞ східна | мис Кабу-Бранку 7°09′19″ пд. ш. 34°47′35″ зх. д. / 7.15528° пд. ш. 34.79306° зх. д. |
| Часові пояси | від UTC-10:00 до UTC±00:00 |
| Територія | |
| Загальна площа | 42 549 000 квадратний кілометр (3-тє) |
| Довжина узбережжя | 101 500 км |
| ⯅ Найвища точка | Аконкагуа (6960 м) |
| ⯆ Найнижча точка | рівень вод Лагуна-дель-Карбон (-105 м) |
| Найдовша річка | Амазонка (6992 км) |
| Найбільше озеро | Верхнє (82 415 км²) |
| Населення | |
| Густота | 22,7 осіб/км² |
| Назва мешканців | |
| |
| |
| Економіка | |
| ВВП номінальний | 26,68 трлн USD (2020) (4-те) |
| • на душу населення | 26460 USD (2020) (4-те) |
| Країни | |
| Незалежні | 35 |
| Залежні | 25 |
| Інтеграція | ОАД, НАФТА, НАТО, Меркосур, Співдружність |
 Америка у Вікісховищі | |
Америка простягається від Арктики до Антарктики, з 75° північної широти до 55° південної широти. Розташована у західній півкулі між Атлантичним і Тихим океанами. До складу Америки входять о. Гренландія, острови Вест-Індії та інші острови.
Частину світу, яку пізніше стали називати «Америка», у 1492 р. відкрив Христофор Колумб. Амеріго Веспуччі досліджував континент і був впевнений, що це «Америка», та Колумб до кінця своїх літ був переконаний, що відкрив шлях до Індії (через що місцевих корінних жителів багато обивателів досі помилково називають «індіанцями»), а не новий для тогочасних європейців, невідомий континент, тепер знаний як Америка.
Загальна площа — приблизно 42,5 млн км².
Населення — 1 001 559 000 (2016 р.).
Історія
Америка була вперше заселена людьми з Азії десь в проміжку між 42 і 14 тис. років тому. Хвиля міграції ескімосів / інуїтів за кілька тисячоліть до н. е. була останньою з числа корінних американських народів (за традицією вони, за винятком ескімосів і алеутів, носили назву американських індіанців, яку їм помилково дали європейці).
Першими європейцями, про перебування яких в Америці достеменно відомо, були мореплавці-вікінги на чолі з Лейфом Еріксоном (≈ 1000 р. н. е.). Втім, відкриття Америки традиційно датували Добою великих географічних відкриттів — 1492 роком, коли експедиція Христофора Колумба досягла островів Вест-Індії. Існує також версія, за якою інформація про відкриту вікінгами Америку була відома в середньовічній Італії, оскільки зустрічається в документах монахів. Це пояснює, чому італієць Колумб мав таку впевненість у своїй подорожі.
Європейська колонізація Америки призвела до знищення низки доколумбових цивілізацій, демографічній катастрофі індіанців Америки, масовій еміграції зі Старого світу і завезення африканських рабів. У результаті відкриттів і завоювань, різні території в Америці були розділені між європейськими державами — Іспанією, Португалією, Англією, Францією, Нідерландами та Російською імперією.
Нині переважна більшість американських країн є суверенними державами. Головними віхами в деколонізації були: Війна за незалежність США (1776—1783), Гаїтянська революція (1791—1803), Війна за незалежність іспанських колоній в Америці (1810—1826) під керівництвом Сімона Болівара і Війна за незалежність Куби (1895—1898).
Держави і території
В Америці є 35 незалежних держав: 23 в північній частині і 12 в південній.
Південна Америка
| Країни та території | Площа (км²) | населення на 10 січня 2014 | Щільність населення (на км²) | Столиця |
|---|---|---|---|---|
 Аргентина | 2 766 890 | 40 677 348 | 14,3 | Буенос-айрес |
 Болівія | 1 098 580 | 8 857 870 | 8,1 | Сукре |
 Бразилія | 8 514 877 | 191 908 598 | 22,0 | Бразиліа |
 Венесуела | 912 050 | 26 414 815 | 27,8 | Каракас |
 Гаяна | 214 970 | 770 794 | 3,6 | Джорджтаун |
 Колумбія | 1 138 910 | 45 013 674 | 37,7 | Богота |
 Парагвай | 406 750 | 6 347 884 | 15,6 | Асунсьйон |
 Перу | 1 285 220 | 27 925 628 | 21,7 | Ліма |
 Суринам | 163 270 | 438 144 | 2,7 | Парамабиро |
 Уругвай | 176 220 | 3 477 778 | 19,4 | Монтевідео |
 Фолклендські Острови | 12 173 | 2 967 | 0,24 | Порт-Стенлі |
 Французька Гвіана (Франція) | 91 000 | 209 000 | 2,1 | Каєнна |
 Чилі | 756 950 | 16 454 143 | 21,1 | Сантьяго |
 Еквадор | 283 560 | 13 927 650 | 47,1 | Кіто |
 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови | 3 093 | 20 | 0 | Грютвікен (Кінг-Едвард-Пойнт) |
| Всього | 17 824 513 | 382 426 293 | 21,5 |
Північна Америка
Нижче подана таблиця Північноамериканських країн та територій, поділених на три регіони.
| Країна чи територія | Площа (км²) | Населення (оцінка 2008) | Щільність населення (на км²) | Столиця |
|---|---|---|---|---|
| Північна Америка | ||||
 Бермудські Острови (Велика Британія) | 54 | 65 000 | 1203.7 | Гамільтон |
 Гренландія (Данія) | 2 166 086 | 57 000 | 0.026 | Нуук |
 Канада | 9 984 670 | 33 573 000 | 3.4 | Оттава |
 Мексика | 1 964 375 | 112 322 757 | 57.1 | Мехіко |
 Сен-П'єр і Мікелон (Франція) | 242 | 6000 | 24.8 | Сен-П'єр |
 США | 9 629 091 | 311 630 000 | 32.7 | Вашингтон |
| Центральна Америка | ||||
 Беліз | 22 966 | 307 000 | 13.4 | Бельмопан |
 Гватемала | 108 889 | 14 027 000 | 128.8 | Гватемала |
 Гондурас | 112 492 | 7 466 000 | 66.4 | Тегусігальпа |
 Коста-Рика | 51 100 | 4 579 000 | 89.6 | Сан-Хосе |
 Нікарагуа | 130 373 | 5 743 000 | 44.1 | Манаґуа |
 Панама | 75 417 | 3 454 000 | 45.8 | Панама |
 Сальвадор | 21 041 | 6 163 000 | 293.0 | Сан Сальвадор |
| Карибське море | ||||
 Американські Віргінські Острови (США) | 347 | 110 000 | 317.0 | Шарлотта-Амалія |
 Ангілья (Велика Британія) | 91 | 15 000 | 164.8 | Валлі |
 Антигуа і Барбуда | 442 | 88 000 | 199.1 | Сент-Джонс |
 Аруба (Нідерланди) | 180 | 107 000 | 594.4 | Ораньєстад |
 Багамські Острови | 13 943 | 342 000 | 24.5 | Нассау |
 Барбадос | 430 | 256 000 | 595.3 | Бриджтаун |
 Бонайре (Нідерланди) | 294 | 12 093 | 41.1 | Кралендейк |
 Британські Віргінські Острови (Велика Британія) | 151 | 23 000 | 152.3 | Род-Таун |
 Гаїті | 27 750 | 10 033 000 | 361.5 | Порт-о-Пренс |
| Гваделупа (Франція) | 1628 | 401 784 | 246.7 | Бас-Тер |
 Гренада | 344 | 104 000 | 302.3 | Сент-Джорджес |
 Домініка | 751 | 67 000 | 89.2 | Розо |
 Домініканська Республіка | 48 671 | 10 090 000 | 207.3 | Санто-Домінго |
 Кайманові Острови (Велика Британія) | 264 | 56 000 | 212.1 | Джорджтаун |
 Куба | 109 886 | 11 204 000 | 102.0 | Гавана |
 Кюрасао (Нідерланди) | 444 | 140 794 | 317.1 | Віллемстад |
| Мартиніка (Франція) | 1128 | 397 693 | 352.6 | Фор-де-Франс |
 Монтсеррат (Велика Британія) | 102 | 6000 | 58.8 | Плімут; |
 Острови Теркс і Кайкос (Велика Британія) | 948 | 33 000 | 34.8 | Кокберн-Таун |
 Пуерто-Рико (США) | 8870 | 3 982 000 | 448.9 | Сан-Хуан |
 Саба (Нідерланди) | 13 | 1537 | 118.2 | Боттом |
| Сен-Бартельмі (Франція) | 21 | 7448 | 354.7 | Густавія |
 Сент-Кіттс і Невіс | 261 | 52 000 | 199.2 | Бастер |
 Сент-Люсія | 539 | 172 000 | 319.1 | Кастрі |
| Сен-Мартен (Франція) | 54 | 29 820 | 552.2 | Маріго |
 Сент-Вінсент і Гренадини | 389 | 109 000 | 280.2 | Кінґстаун |
 Сінт-Естатіус (Нідерланди) | 21 | 2739 | 130.4 | Ораньєстад |
 Сінт-Мартен (Нідерланди) | 34 | 40 009 | 1176.7 | Філіпсбурґ |
 Тринідад і Тобаго | 5130 | 1 339 000 | 261.0 | Порт-оф-Спейн |
 Ямайка | 10 991 | 2 719 000 | 247.4 | Кінгстон |
| Всього | 24 500 995 | 541 720 440 | 22.9 | |
Міжнародні організації Америки
Див. також
Література
- Давня Америка: Розвиток архітектури і монументального мистецтва / Тимофієнко В. І. ІПСМ АМУ. — К.: ІПСМ АМУ, 2004. — 432 с.: іл.
- Історія Америки / Тіндалл Дж. Б., Шай Д. Е.; пер. з англ. Л. Притула, Г. Сташків, О. Щур. — Львів: Літопис, 2010. — 904 с. —
- Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навчальний посібник / Вадим Анатолійович Рубель . — Київ: Либідь, 2005 . — 503 с. : іл.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови не мають постійного населення. Острови належать Великій Британії, відносяться до заморської самокерованої території Фолклендських островів. Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови вважаються частиною Антарктики.
- CommerceConnect.gov. . Spp.gov. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 14 листопада 2010.
- Ecoregions of North America. United States Environmental Protection Agency. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 30 травня 2011.
- What's the difference between North, Latin, Central, Middle, South, Spanish and Anglo America? [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.], about.com
- Якщо не вказано інше, площа взята з Demographic Yearbook—Table 3: Population by sex, rate of population increase, surface area and density (PDF). United Nations Statistics Division. 2008. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 14 жовтня 2010.
- Якщо не вказано інше, населення взята з Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). (PDF). 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009.
- Згідно з означеннями, Аруба, Бонейр, Кюрасао, Панама та Тринідад і Тобаго мають території і в Північній, і в Південній Америках.
- Оцінка населення взята з Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles. . Government of the Netherlands Antilles. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.
- Insee - Populations légales 2008 - 971-Guadeloupe. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
- Insee - Populations légales 2008 - 972-Martinique. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011.
- Дані взяті з The World Factbook: 2010 edition. Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 14 жовтня 2010.
- Оцінка чисельності населення за 2010 взята з . Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
Коментарі
- Це означення включає чотири найпівнічніші території, та найближчі північні острови - Бермудські, біля берегів Північної Кароліни та Сен-П'єр і Мікелон біля берегів канадської провінції Ньюфаунленд і Лабрадор
- Включаючи Гаваї, які зазвичай відносять до Океанії.
- Панаму зазвичай відносять до Північної Америки, хоча деякі автори ділять її по Панамському каналу. Дані наведені для всієї країни.
- Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
- У зв'язку із виверженням вулкану, що почалося в липні 1995 року, більша частина Плімуту була зруйнована, керівництво острова перемістилося в Брейдс, але Плімут все ще де-юре залишається адміністративним центром.
- Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Америка |
 | Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro derzhavu sho chasto nazivayetsya Amerikoyu div Spolucheni Shtati Ameriki U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amerika znachennya Ame rika chastina svitu v zahidnij pivkuli Zemli sho podilyayetsya na dva kontinenti abo materiki Pivnichnu i Pivdennu Ameriku chasto z Pivnichnoyi Ameriki vidilyayetsya i Centralna Amerika AmerikaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Geografichne polozhennyaKrajni tochki pivnichnamis Merchison 71 58 pn sh 94 28 zh d 71 967 pn sh 94 467 zh d 71 967 94 467 pivdennamis Frouerd 53 54 pd sh 71 18 zh d 53 900 pd sh 71 300 zh d 53 900 71 300 zahidnamis Princa Uelskogo 65 35 pn sh 168 05 zh d 65 583 pn sh 168 083 zh d 65 583 168 083 shidnamis Kabu Branku 7 09 19 pd sh 34 47 35 zh d 7 15528 pd sh 34 79306 zh d 7 15528 34 79306Chasovi poyasivid UTC 10 00 do UTC 00 00TeritoriyaZagalna plosha42 549 000 kvadratnij kilometr 3 tye Dovzhina uzberezhzhya101 500 km Najvisha tochkaAkonkagua 6960 m Najnizhcha tochkariven vod Laguna del Karbon 105 m Najdovsha richkaAmazonka 6992 km Najbilshe ozeroVerhnye 82 415 km NaselennyaGustota22 7 osib km Nazva meshkanciv anglijska ispanska portugalska francuzka guarani kechua ajmara mapudungun niderlandska San Paulu Lima Mehiko Nyu Jork Bogota Rio de Zhanejro Santyago Los Andzheles Karakas Buenos AjresEkonomikaVVP nominalnij26 68 trln USD 2020 4 te na dushu naselennya26460 USD 2020 4 te KrayiniNezalezhni35Zalezhni25IntegraciyaOAD NAFTA NATO Merkosur Spivdruzhnist Amerika u Vikishovishi Amerika prostyagayetsya vid Arktiki do Antarktiki z 75 pivnichnoyi shiroti do 55 pivdennoyi shiroti Roztashovana u zahidnij pivkuli mizh Atlantichnim i Tihim okeanami Do skladu Ameriki vhodyat o Grenlandiya ostrovi Vest Indiyi ta inshi ostrovi Chastinu svitu yaku piznishe stali nazivati Amerika u 1492 r vidkriv Hristofor Kolumb Amerigo Vespuchchi doslidzhuvav kontinent i buv vpevnenij sho ce Amerika ta Kolumb do kincya svoyih lit buv perekonanij sho vidkriv shlyah do Indiyi cherez sho miscevih korinnih zhiteliv bagato obivateliv dosi pomilkovo nazivayut indiancyami a ne novij dlya togochasnih yevropejciv nevidomij kontinent teper znanij yak Amerika Zagalna plosha priblizno 42 5 mln km Naselennya 1 001 559 000 2016 r IstoriyaDokladnishe Istoriya Ameriki Amerigo Vespuchchi Amerika bula vpershe zaselena lyudmi z Aziyi des v promizhku mizh 42 i 14 tis rokiv tomu Hvilya migraciyi eskimosiv inuyitiv za kilka tisyacholit do n e bula ostannoyu z chisla korinnih amerikanskih narodiv za tradiciyeyu voni za vinyatkom eskimosiv i aleutiv nosili nazvu amerikanskih indianciv yaku yim pomilkovo dali yevropejci Pershimi yevropejcyami pro perebuvannya yakih v Americi dostemenno vidomo buli moreplavci vikingi na choli z Lejfom Eriksonom 1000 r n e Vtim vidkrittya Ameriki tradicijno datuvali Doboyu velikih geografichnih vidkrittiv 1492 rokom koli ekspediciya Hristofora Kolumba dosyagla ostroviv Vest Indiyi Isnuye takozh versiya za yakoyu informaciya pro vidkritu vikingami Ameriku bula vidoma v serednovichnij Italiyi oskilki zustrichayetsya v dokumentah monahiv Ce poyasnyuye chomu italiyec Kolumb mav taku vpevnenist u svoyij podorozhi Yevropejska kolonizaciya Ameriki prizvela do znishennya nizki dokolumbovih civilizacij demografichnij katastrofi indianciv Ameriki masovij emigraciyi zi Starogo svitu i zavezennya afrikanskih rabiv U rezultati vidkrittiv i zavoyuvan rizni teritoriyi v Americi buli rozdileni mizh yevropejskimi derzhavami Ispaniyeyu Portugaliyeyu Angliyeyu Franciyeyu Niderlandami ta Rosijskoyu imperiyeyu Nini perevazhna bilshist amerikanskih krayin ye suverennimi derzhavami Golovnimi vihami v dekolonizaciyi buli Vijna za nezalezhnist SShA 1776 1783 Gayityanska revolyuciya 1791 1803 Vijna za nezalezhnist ispanskih kolonij v Americi 1810 1826 pid kerivnictvom Simona Bolivara i Vijna za nezalezhnist Kubi 1895 1898 Derzhavi i teritoriyiKarta pokazuye roki zdobuttya nezalezhnosti vid yevropejciv Chornim poznacheno zalezhni vid ne amerikanskih krayin teritoriyiDokladnishe Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Ameriki V Americi ye 35 nezalezhnih derzhav 23 v pivnichnij chastini i 12 v pivdennij Pivdenna Amerika LimaSantyagoKrayini ta teritoriyi Plosha km naselennya na 10 sichnya 2014 Shilnist naselennya na km Stolicya Argentina 2 766 890 40 677 348 14 3 Buenos ajres Boliviya 1 098 580 8 857 870 8 1 Sukre Braziliya 8 514 877 191 908 598 22 0 Brazilia Venesuela 912 050 26 414 815 27 8 Karakas Gayana 214 970 770 794 3 6 Dzhordzhtaun Kolumbiya 1 138 910 45 013 674 37 7 Bogota Paragvaj 406 750 6 347 884 15 6 Asunsjon Peru 1 285 220 27 925 628 21 7 Lima Surinam 163 270 438 144 2 7 Paramabiro Urugvaj 176 220 3 477 778 19 4 Montevideo Folklendski Ostrovi 12 173 2 967 0 24 Port Stenli Francuzka Gviana Franciya 91 000 209 000 2 1 Kayenna Chili 756 950 16 454 143 21 1 Santyago Ekvador 283 560 13 927 650 47 1 Kito Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi Ostrovi 3 093 20 0 Gryutviken King Edvard Pojnt Vsogo 17 824 513 382 426 293 21 5Pivnichna Amerika TorontoLos Andzheles Nizhche podana tablicya Pivnichnoamerikanskih krayin ta teritorij podilenih na tri regioni Krayina chi teritoriya Plosha km Naselennya ocinka 2008 Shilnist naselennya na km StolicyaPivnichna Amerika Bermudski Ostrovi Velika Britaniya 54 65 000 1203 7 Gamilton Grenlandiya Daniya 2 166 086 57 000 0 026 Nuuk Kanada 9 984 670 33 573 000 3 4 Ottava Meksika 1 964 375 112 322 757 57 1 MehikoSen P yer i Mikelon Franciya 242 6000 24 8 Sen P yer SShA 9 629 091 311 630 000 32 7 VashingtonCentralna Amerika Beliz 22 966 307 000 13 4 Belmopan Gvatemala 108 889 14 027 000 128 8 Gvatemala Gonduras 112 492 7 466 000 66 4 Tegusigalpa Kosta Rika 51 100 4 579 000 89 6 San Hose Nikaragua 130 373 5 743 000 44 1 Managua Panama 75 417 3 454 000 45 8 Panama Salvador 21 041 6 163 000 293 0 San SalvadorKaribske more Amerikanski Virginski Ostrovi SShA 347 110 000 317 0 Sharlotta Amaliya Angilya Velika Britaniya 91 15 000 164 8 Valli Antigua i Barbuda 442 88 000 199 1 Sent Dzhons Aruba Niderlandi 180 107 000 594 4 Oranyestad Bagamski Ostrovi 13 943 342 000 24 5 Nassau Barbados 430 256 000 595 3 BridzhtaunBonajre Niderlandi 294 12 093 41 1 Kralendejk Britanski Virginski Ostrovi Velika Britaniya 151 23 000 152 3 Rod Taun Gayiti 27 750 10 033 000 361 5 Port o Prens Gvadelupa Franciya 1628 401 784 246 7 Bas Ter Grenada 344 104 000 302 3 Sent Dzhordzhes Dominika 751 67 000 89 2 Rozo Dominikanska Respublika 48 671 10 090 000 207 3 Santo Domingo Kajmanovi Ostrovi Velika Britaniya 264 56 000 212 1 Dzhordzhtaun Kuba 109 886 11 204 000 102 0 GavanaKyurasao Niderlandi 444 140 794 317 1 Villemstad Martinika Franciya 1128 397 693 352 6 For de Frans Montserrat Velika Britaniya 102 6000 58 8 Plimut Ostrovi Terks i Kajkos Velika Britaniya 948 33 000 34 8 Kokbern Taun Puerto Riko SShA 8870 3 982 000 448 9 San HuanSaba Niderlandi 13 1537 118 2 BottomSen Bartelmi Franciya 21 7448 354 7 Gustaviya Sent Kitts i Nevis 261 52 000 199 2 Baster Sent Lyusiya 539 172 000 319 1 Kastri Sen Marten Franciya 54 29 820 552 2 Marigo Sent Vinsent i Grenadini 389 109 000 280 2 KingstaunSint Estatius Niderlandi 21 2739 130 4 OranyestadSint Marten Niderlandi 34 40 009 1176 7 Filipsburg Trinidad i Tobago 5130 1 339 000 261 0 Port of Spejn Yamajka 10 991 2 719 000 247 4 KingstonVsogo 24 500 995 541 720 440 22 9Mizhnarodni organizaciyi AmerikiOrganizaciya Amerikanskih Derzhav Amazonskij pakt KARIKOM Asociaciya latinoamerikanskoyi integraciyi Merkosur Organizaciya Shidnokaribskih derzhav Panamerikanskij soyuz Grupa Rio Soyuz pivdennoamerikanskih nacijDiv takozhAdministrativnij podil krayin svitu Pivnichna Amerika Centralna Amerika Pivdenna AmerikaLiteraturaDavnya Amerika Rozvitok arhitekturi i monumentalnogo mistectva Timofiyenko V I IPSM AMU K IPSM AMU 2004 432 s il Istoriya Ameriki Tindall Dzh B Shaj D E per z angl L Pritula G Stashkiv O Shur Lviv Litopis 2010 904 s ISBN 9667007952 Istoriya civilizacij Dokolumbovoyi Ameriki Navchalnij posibnik Vadim Anatolijovich Rubel Kiyiv Libid 2005 503 s il Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi ostrovi ne mayut postijnogo naselennya Ostrovi nalezhat Velikij Britaniyi vidnosyatsya do zamorskoyi samokerovanoyi teritoriyi Folklendskih ostroviv Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi ostrovi vvazhayutsya chastinoyu Antarktiki CommerceConnect gov Spp gov Arhiv originalu za 18 chervnya 2008 Procitovano 14 listopada 2010 Ecoregions of North America United States Environmental Protection Agency Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2011 What s the difference between North Latin Central Middle South Spanish and Anglo America 25 grudnya 2018 u Wayback Machine about com Yaksho ne vkazano inshe plosha vzyata z Demographic Yearbook Table 3 Population by sex rate of population increase surface area and density PDF United Nations Statistics Division 2008 Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Yaksho ne vkazano inshe naselennya vzyata z Department of Economic and Social Affairs Population Division 2009 PDF 2008 revision United Nations Arhiv originalu PDF za 18 bereznya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 Zgidno z oznachennyami Aruba Bonejr Kyurasao Panama ta Trinidad i Tobago mayut teritoriyi i v Pivnichnij i v Pivdennij Amerikah Ocinka naselennya vzyata z Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles Government of the Netherlands Antilles Arhiv originalu za 1 travnya 2010 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Insee Populations legales 2008 971 Guadeloupe Insee fr Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2011 Insee Populations legales 2008 972 Martinique Insee fr Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2011 Dani vzyati z The World Factbook 2010 edition Government of the United States Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Ocinka chiselnosti naselennya za 2010 vzyata z Government of the United States Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 1 grudnya 2016 Procitovano 30 listopada 2016 Komentari Ce oznachennya vklyuchaye chotiri najpivnichnishi teritoriyi ta najblizhchi pivnichni ostrovi Bermudski bilya beregiv Pivnichnoyi Karolini ta Sen P yer i Mikelon bilya beregiv kanadskoyi provinciyi Nyufaunlend i Labrador Vklyuchayuchi Gavayi yaki zazvichaj vidnosyat do Okeaniyi Panamu zazvichaj vidnosyat do Pivnichnoyi Ameriki hocha deyaki avtori dilyat yiyi po Panamskomu kanalu Dani navedeni dlya vsiyeyi krayini Hocha ostrovi znahodyatsya a Atlantichnomu okeani a ne v Karibskomu mori OON vidnosit yih do krayin karibskogo basejnu U zv yazku iz viverzhennyam vulkanu sho pochalosya v lipni 1995 roku bilsha chastina Plimutu bula zrujnovana kerivnictvo ostrova peremistilosya v Brejds ale Plimut vse she de yure zalishayetsya administrativnim centrom Hocha ostrovi znahodyatsya a Atlantichnomu okeani a ne v Karibskomu mori OON vidnosit yih do krayin karibskogo basejnu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amerika Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi