Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ке́чуа (ке́чва) — найпоширеніша автохтонна мова південноамериканського континенту, особливо в західних регіонах Південної Америки. Посідає четверте місце в Америці за кількістю носіїв: за нею йдуть гуарані й аймара. Конституції Болівії, Еквадору і Перу стимулюють і поважають автохтонні мови, серед яких мові кечуа надається статус другої державної після іспанської.
Багато вчених заперечують твердження, що кечуа — це одна мова, вважаючи, що кечуа — це мовна сім'я, як, наприклад, китайська мова. SIL International характеризує кечуа як макромову.
| Мова кечуа | |
|---|---|
| Qhichwa simi, Runasimi | |
 Поширення мови кечуа | |
| Поширена в | Аргентина, Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор і Перу (іміґранти в Бразилії, Іспанії, США, Франції, Мексиці, Канаді, Італії та Японії) |
| Регіон | Південна Америка |
| Носії | 14 млн. |
| Місце | 83 |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Перу,  Болівія,  Колумбія,  Еквадор |
| Регулює | Не регулюється |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | qu |
| ISO 639-2 | que |
| ISO 639-3 | que |
| SIL | que |
Етимологія
Слово «кечуа» — транслітерація українською мовою слова qhichwa — одне зі значень якого «місцевість, що кипить». Голосна «і» має алофон [e] біля увулярного приголосного звука ['qeʧwa]. Це явище спостерігається у більшості діалектів і збереглося у гілці кечуа ІІ, де фонема «q» перетворилася на фонему «k» [kiʧwa].
Інша назва мови «руна шімі» або «руна сімі» (runa šimi) — «мова людини», це самоназва. Вона відповідає її первісній функції лінгва франка між різними народами центрального Перу.
Таким чином, runa šimi перекладається нині як «мова індіанців».
Обидва колумбійські діалекти знані як inka šimi — «мова інків».
Поширення мови кечуа
Ця мова поширена вздовж Анд і в деяких регіонах Амазонії та Пампи, варто вказати в Перу, в департаментах Путумайо та Нариньйо (Колумбія), Еквадорі, Болівії, північному заході Аргентини і в комуні Ольяґуе (Чилі).
В Еквадорі мова використовується в Андах, точніше у місцевостях, де осідають індіанські товариства. В Аргентині мовою кечуа (місцева назва «кічуа») розмовляють у сільській місцевості провінції Сантьяго-дель-Естеро, деякі групи аймара в провінціях Сальта і Жужуй.
Традиційно (після появи класифікацій американця Гері Джона Паркера в 1963 році і перуанця Альфредо Тореро в 1964 році) кечуа розділяється на дві групи діалектів: кечуа I, або кечуа Б, або вайваш (кечуа Waywash); і кечуа II, або кечуа А, або уанпуна (кечуа Wanp'una). Ці діалекти досить сильно відрізняються один від одного і нерідко вважаються різними мовами.
Запозичення
Посилання
- «Мова кечуа: чому можуть навчити зусилля з її порятунку?» [ 11 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Мова кечуа на сайті Ethnologue: Quechua. A language of Peru (англ.)
- Мова кечуа на сайті Glottolog 3.0: Family: Quechuan [ 10 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова кечуа на сайті WALS Online: Language Quechua (Cuzco) [ 10 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- [ru], Куприенко С.А. Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kechua znachennya Ke chua ke chva najposhirenisha avtohtonna mova pivdennoamerikanskogo kontinentu osoblivo v zahidnih regionah Pivdennoyi Ameriki Posidaye chetverte misce v Americi za kilkistyu nosiyiv za neyu jdut guarani j ajmara Konstituciyi Boliviyi Ekvadoru i Peru stimulyuyut i povazhayut avtohtonni movi sered yakih movi kechua nadayetsya status drugoyi derzhavnoyi pislya ispanskoyi Bagato vchenih zaperechuyut tverdzhennya sho kechua ce odna mova vvazhayuchi sho kechua ce movna sim ya yak napriklad kitajska mova SIL International harakterizuye kechua yak makromovu Mova kechuaQhichwa simi RunasimiPoshirennya movi kechuaPoshirena v Argentina Boliviya Chili Kolumbiya Ekvador i Peru imigranti v Braziliyi Ispaniyi SShA Franciyi Meksici Kanadi Italiyi ta Yaponiyi Region Pivdenna AmerikaNosiyi 14 mln Misce 83Pisemnist latinske pismoKlasifikaciyaOficijnij statusOficijna Peru Boliviya Kolumbiya EkvadorRegulyuye Ne regulyuyetsyaKodi moviISO 639 1 quISO 639 2 queISO 639 3 queSIL queEtimologiyaSlovo kechua transliteraciya ukrayinskoyu movoyu slova qhichwa odne zi znachen yakogo miscevist sho kipit Golosna i maye alofon e bilya uvulyarnogo prigolosnogo zvuka qeʧwa Ce yavishe sposterigayetsya u bilshosti dialektiv i zbereglosya u gilci kechua II de fonema q peretvorilasya na fonemu k kiʧwa Insha nazva movi runa shimi abo runa simi runa simi mova lyudini ce samonazva Vona vidpovidaye yiyi pervisnij funkciyi lingva franka mizh riznimi narodami centralnogo Peru Takim chinom runa simi perekladayetsya nini yak mova indianciv Obidva kolumbijski dialekti znani yak inka simi mova inkiv Poshirennya movi kechuaSuchasne poshirennya ta dialekti kechua Cya mova poshirena vzdovzh And i v deyakih regionah Amazoniyi ta Pampi varto vkazati v Peru v departamentah Putumajo ta Narinjo Kolumbiya Ekvadori Boliviyi pivnichnomu zahodi Argentini i v komuni Olyague Chili V Ekvadori mova vikoristovuyetsya v Andah tochnishe u miscevostyah de osidayut indianski tovaristva V Argentini movoyu kechua misceva nazva kichua rozmovlyayut u silskij miscevosti provinciyi Santyago del Estero deyaki grupi ajmara v provinciyah Salta i Zhuzhuj Tradicijno pislya poyavi klasifikacij amerikancya Geri Dzhona Parkera v 1963 roci i peruancya Alfredo Torero v 1964 roci kechua rozdilyayetsya na dvi grupi dialektiv kechua I abo kechua B abo vajvash kechua Waywash i kechua II abo kechua A abo uanpuna kechua Wanp una Ci dialekti dosit silno vidriznyayutsya odin vid odnogo i neridko vvazhayutsya riznimi movami Vikipediya Vikipediya maye rozdil kechua movoyu Qhapaq p anqaZapozichennyaZ movi kechua pohodyat slova puma koka lama hinin guano Posilannya Mova kechua chomu mozhut navchiti zusillya z yiyi poryatunku 11 Zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mova kechua na sajti Ethnologue Quechua A language of Peru angl Mova kechua na sajti Glottolog 3 0 Family Quechuan 10 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Mova kechua na sajti WALS Online Language Quechua Cuzco 10 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaKuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 ru Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2