Лама | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lama glama (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ла́ма (Lama glama) — південноамериканський ссавець родини верблюдових, одомашнений індіанцями Анд.
Опис
Висота дорослого самця в холці до 120 см. Шия довга і тонка, голова відносно мала, звичайно високо піднята, вуха високі, загострені. Незважаючи на відсутність горба, у лам багато спільних рис з верблюдами: ікловидні різці у верхній щелепі, мозолисті подушки на підошві роздвоєних копит (адаптація до кам'янистого ґрунту), пережовування жвачки, якою тварина, якщо її розізлити, плюється. Древні відомі предки лам і верблюдів з'явились приблизно 40 млн років тому у Північній Америці, звідти поширились по перешийкам до Південної Америки і у Азію.
Лама відрізняється від альпаки більшими розмірами та видовженішою головою.
Розмноження
Шлюбний сезон у вересні. Вагітність триває 10—11 місяців. Зазвичай народжується одне дитинча. Мати годує його молоком шість тижнів, а статевої зрілості лами досягають в три роки.
Господарське використання
Головною цінністю лами для людини є її високоякісна вовна, що широко використовується в легкій промисловості. У домашніх лам шерсть м'яка, кошлата, середньої довжини; колір трапляється від чисто білого до чорно-бурого.
Лама — єдиний в Америці туземний вид, який використовують як в'ючну тварину. Його приручили приблизно за тисячу років до н. е. на території нинішнього Перу. Цей вид досі використовують для перевезення вантажів через хребти стежками, недоступними для сучасного транспорту. Нав'ючують тільки самців: одна тварина переносить за день 27 — 45 кг на відстань приблизно 24 км. Якщо в'юк дуже важкий, лама зупиняється і сідає: ніяке покарання не змусить її підвестися, в крайньому разі вона просто плюне в погонича смердючою жуйкою.
М'ясо самців інки їли, але тільки за визначних подій, а самиць ніколи не забивали. Під час релігійних свят самців-немовлят приносили в жертву богам. М'ясо лам вживається в їжу й досі.
Література
- Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- Eric Hoffman: The Complete Alpaca Book. Bonny Doon Press, 2006,
- Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999,
- William Walton: Das Alpaca, seine Einführung in den britischen Inseln, betrachtet als ein Nationalvortheil und als ein Gegenstand unmittelbarer Nützlichkeit für Landwirthe und Fabrikanten. Mäcken, Reutlingen 1845 (Digitalisat [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.])
- D. E. Wilson & D. M. Reeder: Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005,
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lama Lama Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Rodina Verblyudovi Camelidae Rid Lama Lama Vid Lama Binomialna nazva Lama glama Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Lama glama EOL 309018 ITIS 625028 NCBI 9844 Fossilworks 145832 La ma Lama glama pivdennoamerikanskij ssavec rodini verblyudovih odomashnenij indiancyami And OpisVisota doroslogo samcya v holci do 120 sm Shiya dovga i tonka golova vidnosno mala zvichajno visoko pidnyata vuha visoki zagostreni Nezvazhayuchi na vidsutnist gorba u lam bagato spilnih ris z verblyudami iklovidni rizci u verhnij shelepi mozolisti podushki na pidoshvi rozdvoyenih kopit adaptaciya do kam yanistogo gruntu perezhovuvannya zhvachki yakoyu tvarina yaksho yiyi rozizliti plyuyetsya Drevni vidomi predki lam i verblyudiv z yavilis priblizno 40 mln rokiv tomu u Pivnichnij Americi zvidti poshirilis po pereshijkam do Pivdennoyi Ameriki i u Aziyu Lama vidriznyayetsya vid alpaki bilshimi rozmirami ta vidovzhenishoyu golovoyu RozmnozhennyaShlyubnij sezon u veresni Vagitnist trivaye 10 11 misyaciv Zazvichaj narodzhuyetsya odne ditincha Mati goduye jogo molokom shist tizhniv a statevoyi zrilosti lami dosyagayut v tri roki Gospodarske vikoristannyaLama v Kiyivskomu zooparku 2012 r Lami v zooparku Sileziyi Golovnoyu cinnistyu lami dlya lyudini ye yiyi visokoyakisna vovna sho shiroko vikoristovuyetsya v legkij promislovosti U domashnih lam sherst m yaka koshlata serednoyi dovzhini kolir traplyayetsya vid chisto bilogo do chorno burogo Lama yedinij v Americi tuzemnij vid yakij vikoristovuyut yak v yuchnu tvarinu Jogo priruchili priblizno za tisyachu rokiv do n e na teritoriyi ninishnogo Peru Cej vid dosi vikoristovuyut dlya perevezennya vantazhiv cherez hrebti stezhkami nedostupnimi dlya suchasnogo transportu Nav yuchuyut tilki samciv odna tvarina perenosit za den 27 45 kg na vidstan priblizno 24 km Yaksho v yuk duzhe vazhkij lama zupinyayetsya i sidaye niyake pokarannya ne zmusit yiyi pidvestisya v krajnomu razi vona prosto plyune v pogonicha smerdyuchoyu zhujkoyu M yaso samciv inki yili ale tilki za viznachnih podij a samic nikoli ne zabivali Pid chas religijnih svyat samciv nemovlyat prinosili v zhertvu bogam M yaso lam vzhivayetsya v yizhu j dosi LiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Eric Hoffman The Complete Alpaca Book Bonny Doon Press 2006 ISBN 0 9721242 1 7 Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0 8018 5789 9 William Walton Das Alpaca seine Einfuhrung in den britischen Inseln betrachtet als ein Nationalvortheil und als ein Gegenstand unmittelbarer Nutzlichkeit fur Landwirthe und Fabrikanten Macken Reutlingen 1845 Digitalisat 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine D E Wilson amp D M Reeder Mammal Species of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 ISBN 0 8018 8221 4 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi