Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айма́ра або аймари (Aymara) — індіанська народність, що живе у високогірних районах Болівії і Перу (Південна Америка) в Андах та Альтиплано.
| Аймара Aymara | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 1,6 млн. |
| Ареал |  Болівія — 1,2 млн,  Перу — 300 тис.,  Чилі — 50 тис.,  Аргентина — 10 тис. |
| Близькі до: | Кечуа |
| Мова | аймарська |
Чисельність становить від 1,6 до 2,3 млн чоловік в Болівії, Перу, північній Чилі і північно-східній Аргентині (провінції Сальта). Цей народ населяв район багато століть, лише в XV столітті ця територія була підкорена інками, а пізніше, у XVI столітті, іспанцями.
Належать до американської парості монголоїдної раси. Традиційна мова належить до мовної сім'ї аймара.
Руїни стародавніх міст (доінківська культура Тіауанако VI — X ст.) свідчать про давню високу цивілізацію.
Відомим аймара є експрезидент Болівії Ево Моралес.
Історія
У доіспанський період були розселені до річки на півночі, солончаків Койпаса і Уюні на півдні і тихоокеанського узбережжя на заході. У XIV — початку XV століть у аймара склалися племена: Канчі, Канна, Колі, Лупака, Пакахе та ін. У другій половині XV століття вони були підпорядковані інками, які надали їм деяку автономію у складі своєї держави. У XVI столітті вони потрапили під владу Іспанії. Частина аймара була асимільована кечуа.
Заняття
Основні традиційні зайняття — землеробство (вирощують картоплю, кіноа, ячмінь), скотарство (розводять лам, овець), а на берегах озера Тітікака — рибальство (використовують очеретяні човни і плавучі острови з очерету). Традиційні ремесла — ткацтво (жінки — на традиційному горизонтальному верстаті, чоловіки — на педальному верстаті, запозиченому у іспанців) і в'язання (зокрема візерункове) з шерсті лами і альпаки (в'язані чоловічі конічні шапочки з навушниками лючо, сумки для листя коки, гаманці та інші вироби), виробництво ліпної розписної кераміки, металургія (збереглися традиційні центри металообробки Хесус-де-Мачака і Корокоро), виготовлення очеретяних човнів (уампу) тощо. Зараз у Болівії аймара — переважно робітники-гірники олов'яних копалень.
Традиційно селяни-аймара займалися також вирощуванням коки, листя якої вони жували, використовували в традиційній медицині, а також підносили як жертви сонячному богові Інті і богині землі Пачамамі.
Культура
Одяг
Традиційний одяг чоловіків — короткі штани і туникоподібна сорочка, пончо, жінок — блуза, кілька широких сборчатих спідниць, шаль. Головні убори — солом'яні і фетрові капелюхи, у чоловіків — в'язані шапочки-лючо.
Релігія
Для релігії характерний синтез католицизму з доіспанськими культами гір (апу), предків (ачачила), Матері-землі (Пачамама), підземного духу (Тіо) та інші. В результаті сформувалася синкретична «індіанська церква». Зберігаються звичай ряженія по католицьких святах в головні убори з пір'я, маски, шкури, костюмовані (присвячені твариною, за участю персонажів часів конкісти), театралізовані постановки «Дьяблади»), бурлескні танці та інші.
Мистецтво
В аймара високо розвинуте прикладне мистецтво кераміка, карбування срібних прикрас, виготовлення орнаментованих тканин.
Музика і фольклор
Популярні танці уайно, що виконуються в супроводі інструментального ансамблю, що складається з подовжніх флейт (, кена), барабанів (, ), «індіанської гітари» з панцира броненосця (чаранго) та інших. Зустрічаються ансамблі однорідних інструментів. Поширено сольне музичення на флейтах для потішання власної душі. Численні пастуші награші на флейтах. Поширені пісні-молитви к'очу (засновані на пентатонікі), звернені до божеств і духів доіспанських культів і католицьким святим (зокрема парауаках — моленія про дощ); календарно-обрядові пісні (зокрема чахра-какой в обряді початку землеробських робіт калья). Серед лірічних пісень — сольні любовні араві (що також існують у кечуа); групу цих пісень saucesito («верба») підлітки-аймара виконують також на флейті пінкольйо (зізнаючись в коханні обраницям).
Примітки
- Tiawanaku, Bolivia, , 2007 National Geographic
Посилання
- Аймара (етнос) [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Аймара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Aymara worldview reflected in concept of time [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Якушенков С. Н. Духовная культура аймара Перу и Боливии. Астрахань, 1999.
- Якушенков С. Н. Семиотический анализ духовной культуры аймара. Астрахань, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajma ra abo ajmari Aymara indianska narodnist sho zhive u visokogirnih rajonah Boliviyi i Peru Pivdenna Amerika v Andah ta Altiplano Ajmara AymaraKilkist 1 6 mln Areal Boliviya 1 2 mln Peru 300 tis Chili 50 tis Argentina 10 tis Blizki do KechuaMova ajmarska Chiselnist stanovit vid 1 6 do 2 3 mln cholovik v Boliviyi Peru pivnichnij Chili i pivnichno shidnij Argentini provinciyi Salta Cej narod naselyav rajon bagato stolit lishe v XV stolitti cya teritoriya bula pidkorena inkami a piznishe u XVI stolitti ispancyami Nalezhat do amerikanskoyi parosti mongoloyidnoyi rasi Tradicijna mova nalezhit do movnoyi sim yi ajmara Ruyini starodavnih mist doinkivska kultura Tiauanako VI X st svidchat pro davnyu visoku civilizaciyu Vidomim ajmara ye eksprezident Boliviyi Evo Morales IstoriyaU doispanskij period buli rozseleni do richki na pivnochi solonchakiv Kojpasa i Uyuni na pivdni i tihookeanskogo uzberezhzhya na zahodi U XIV pochatku XV stolit u ajmara sklalisya plemena Kanchi Kanna Koli Lupaka Pakahe ta in U drugij polovini XV stolittya voni buli pidporyadkovani inkami yaki nadali yim deyaku avtonomiyu u skladi svoyeyi derzhavi U XVI stolitti voni potrapili pid vladu Ispaniyi Chastina ajmara bula asimilovana kechua ZanyattyaOsnovni tradicijni zajnyattya zemlerobstvo viroshuyut kartoplyu kinoa yachmin skotarstvo rozvodyat lam ovec a na beregah ozera Titikaka ribalstvo vikoristovuyut ocheretyani chovni i plavuchi ostrovi z ocheretu Tradicijni remesla tkactvo zhinki na tradicijnomu gorizontalnomu verstati choloviki na pedalnomu verstati zapozichenomu u ispanciv i v yazannya zokrema vizerunkove z shersti lami i alpaki v yazani cholovichi konichni shapochki z navushnikami lyucho sumki dlya listya koki gamanci ta inshi virobi virobnictvo lipnoyi rozpisnoyi keramiki metalurgiya zbereglisya tradicijni centri metaloobrobki Hesus de Machaka i Korokoro vigotovlennya ocheretyanih chovniv uampu tosho Zaraz u Boliviyi ajmara perevazhno robitniki girniki olov yanih kopalen Tradicijno selyani ajmara zajmalisya takozh viroshuvannyam koki listya yakoyi voni zhuvali vikoristovuvali v tradicijnij medicini a takozh pidnosili yak zhertvi sonyachnomu bogovi Inti i bogini zemli Pachamami KulturaOdyag Tradicijnij odyag cholovikiv korotki shtani i tunikopodibna sorochka poncho zhinok bluza kilka shirokih sborchatih spidnic shal Golovni ubori solom yani i fetrovi kapelyuhi u cholovikiv v yazani shapochki lyucho Religiya Dlya religiyi harakternij sintez katolicizmu z doispanskimi kultami gir apu predkiv achachila Materi zemli Pachamama pidzemnogo duhu Tio ta inshi V rezultati sformuvalasya sinkretichna indianska cerkva Zberigayutsya zvichaj ryazheniya po katolickih svyatah v golovni ubori z pir ya maski shkuri kostyumovani prisvyacheni tvarinoyu za uchastyu personazhiv chasiv konkisti teatralizovani postanovki Dyabladi burleskni tanci ta inshi Mistectvo V ajmara visoko rozvinute prikladne mistectvo keramika karbuvannya sribnih prikras vigotovlennya ornamentovanih tkanin Muzika i folklor Populyarni tanci uajno sho vikonuyutsya v suprovodi instrumentalnogo ansamblyu sho skladayetsya z podovzhnih flejt kena barabaniv indianskoyi gitari z pancira bronenoscya charango ta inshih Zustrichayutsya ansambli odnoridnih instrumentiv Poshireno solne muzichennya na flejtah dlya potishannya vlasnoyi dushi Chislenni pastushi nagrashi na flejtah Poshireni pisni molitvi k ochu zasnovani na pentatoniki zverneni do bozhestv i duhiv doispanskih kultiv i katolickim svyatim zokrema parauakah moleniya pro dosh kalendarno obryadovi pisni zokrema chahra kakoj v obryadi pochatku zemlerobskih robit kalya Sered lirichnih pisen solni lyubovni aravi sho takozh isnuyut u kechua grupu cih pisen saucesito verba pidlitki ajmara vikonuyut takozh na flejti pinkoljo ziznayuchis v kohanni obranicyam PrimitkiTiawanaku Bolivia 2007 National GeographicPosilannyaAjmara etnos 25 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Ajmara Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Aymara worldview reflected in concept of time 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine Yakushenkov S N Duhovnaya kultura ajmara Peru i Bolivii Astrahan 1999 Yakushenkov S N Semioticheskij analiz duhovnoj kultury ajmara Astrahan 2001