Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Ткаля перенаправляє сюди див також інші значення Тка цтво виготовлення суворих необроблених текстильних тканин на

Ткацтво

Ткацтво
Запит «Ткаля» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Тка́цтво — виготовлення суворих (необроблених) текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом їх взаємного переплетення. Це одне з найдавніших ремесел.

Ткацтво
image
Продукція тканина
Статус нематеріальної культурної спадщини d
Не раніше
image Ткацтво у Вікісховищі
image
Прядіння на самопрядці, ткання на ручному верстаті, мотовило.
image
Ткач за роботою, німецька мініатюра, 1568 рік
image
Соломон Юдовин. Ткач. Межиріч
image
Соломон Юдовин. Ткацька фабрика.
image
Традиційний ткацький верстат (реконструкція) з українського Полісся, експозиція Музею ткацтва Чернігівщини, смт. Козелець
image
Самопрядка

Суть поняття і види ткацтва

У широкому розумінні слова поняття ткацтво охоплює усю сукупність технологічних процесів з виробництва тканин (ткацьке виробництво). А також виготовлення тканин для побутового використання.

Реліктове існування ткацтва як ремесла прийнято називати ткацтвом художнім, оскільки найчастіше воно є частиною декоративно-ужиткового мистецтва, сувенірної промисловості тощо.

За походженням тканини можна виділити бавовноткацтво, шовкоткацтво, льоноткацтво, вовноткацтво та ін.

Історія

Див. також: Ткацький верстат

Ручне ткацтво (на ручному ткацькому верстаті) відоме з часів неоліту. Існували три основні типи верстатів: найпростіший верстат (без стійок-станин), верстат на сохах, рамний верстат. У XII—XV з'явилися педалі для піднімання різні групи ниток основи, що звільнило руки ткача й уможливило створювати тканини зі складним рисунком. У Київській Русі і далі в середньовічній Україні ткацтво було одним з важливих ремесел.

Пришвидшила роботу ткачів поява летючого човника, придуманого в першій половині XVIII ст. Джоном Кеєм. Наприкінці XVIII ст. з винайденням механічного ткацького верстата почалось машинне ткацтво, передтеча сучасного промислового виробництва тканин.

У теперішній час ткацтво є складовою текстильної промисловості.

image
хати рушниками.

Ткацтво як частина декоративного ужиткового мистецтва

Історія

В Україні виробництво мистечих тканин, разом з вишивкою належить до найдавніших та найпоширеніших нар. мистецтв, що мають призначення прикрашати одяг, предмети хатнього вжитку та оформлення інтер'єру селянських і міщанських помешкань, провінційних церков. У різних етнографічних зонах, а то й окремих селах, Ткані матеріали мають локальні відміни в способі орнаментальної композиції, кольористики і навіть у техніці виконання. Народні ткачі виробляли різні ґатунки взористих полотен з конопель чи льону на сорочки, хустки, найтонші полотна на головні убори (білі намітки, «убруси», «рантухи» тощо). Узори тканих матеріалів створюються різним переплетом ниток («окружки», «сосонки», «коропова луска»), що дає декоративні ефекти. З вовни ткали плахти, запаски, спідниці, опинки, пояси, крайки тощо. Одягові тканини декорувалися тканими, вибиваними або вишиваними взорами. Для інтер'єрів хат ткалися різнорідні декоративно-ужиткові взористі тканини. З льону і конопель — рушники, покривала, верети, рядна, а з вовни — покривала, коци, килими, ліжники, полавники, килимці тощо.

Вибивна тканина — полотно, покрите монохронним або 2-З-кольоровим геометрічним чи рослинним узором, відбиваним фарбою при допомозі різьбленого дерев'яного валка-матриці, слугувала для жіночого і чоловічого одягу, (пошивок), скатерок тощо.

Виникнення цехів

Поряд домашнього виробництва від 14 ст. постали цехи, до яких належали також ткачі. У цехах дбали про підвищення технічної та мистецької якости ткацьких виробів і сумлінне виконання замовлень. Більше спеціалізовані мистецькі тканини продукували державні, поміщицькі та магнатські мануфактури (наприклад, мануфактура С. Конєцпольського в Бродах з 1641 р.), а на Лівобережній Україні також мануфактури козацької старшини. Вони виробляли на замовлення ткані матеріали для палаців, панських дворів, церков з імпортованої сировини (шовк, золотиста прядка), а згодом і виготовляли в мануфактурах пряжу для виробу декораційних , завіс, поясів тощо. Найбільший розквіт мануфактури припадає на другу половину 17 ст., весь 18 ст. і на першу половину 19 ст.; з того часу походять шедеври музейної вартости. Власники мануфактур іноді спроваджували мистців-ткачів з Туреччини, Вірменії, Персії, які застосовували орієнтальні узори «на перські зразки», звідси пішла назва «персіярня». У Львові була в 17 ст. фабрика шовкових і золотистих тканин Еммануїла з Корфу (Корфинського), з мануфактурної майстерні якого вийшло чимало ткачів, що розповсюджували техніку пишних тканин. Протягом 18 ст. постали багаті мануфактури, які виробляли ткані матеріали, в Холмі, Бучачі, Бродах, Сокалі, Меджибожі, Станиславові (тут працював Лев Манжарський, згодом організатор славетної «персіярні» в Слуцьку, Білорусь). Багатий асортимент і високу мистецьку якість мали тканини з фабрики вельможного Кирила Розумовського в Батурині, яка виробляла квітчасті тканини типу шпалер для інтер'єрів його палаців у Батурині, Глухові та Козельці, та кольорові вовняні сукна на одяг козаків з особистої охорони гетьмана. Починаючи з 50-х pp. 17 ст., в Україні посилено розвивалося й кустарне мистецьке текстильне виробництво. Одним з найбільших осередків українського народного мистецького ткацтва стало м. Кролевець, де вславилася родина ткачів-мистців Оболенських.

Занепад в 19 столітті

На зовнішньому ринку мали попит українські коштовні одягові тканини, золототкані макати тощо, а чужинецькі купці називали їх «руськими тканинами». З сер. 19 ст. ткацьке виробництво почало занепадати. Щоб урятувати його від занепаду і піднести його технічний і мистецький рівень, земства почали відкривати ткацькі школи (Дігтярі, Шиловичі й ін.) й відділи в технічно-промислових школах.

В 20 столітті

У 20 ст. продовжувано спроби відродження продукції ткацького мистецтва ручного й на вдосконалених верстатах. 1920 в Києві створено школу українську народних майстрів, перетворену на Київську державну школу прикладного мистецтва, яка згуртувала багатьох видатних народних мистців для дослідів над народними традиціями та вихованням молодого покоління свідомих мистців. Найвизначніші осередки мистечого ткацтва в Україні: м. Богуслав (Київ. обл.), Кролевець (Сумська область), с. Дігтярі (Черкаська область), Решетилівка і с. Великі Сорочинці (Полтавська область), Косів (Івано-Франківська область), Глиняни (Львівська область) та ін. По другій світовій війні мистецькі осередки об'єднано в мистечо-промислових артілях. На Гуцульщині, Буковині й на Закарпатті, крім промислових артілей, збереглося ще домашнє ткацтво для задоволення власних потреб. Кадри ткачів готують технікуми, а школи прикладного мистецтва й відділи мистецького текстилю в інститутах прикладного і декоративного мистецтва в Києві, Харкові і Львові готують митців-проєктантів, які, базуючися на народних традиціях, з різним успіхом працюють над створенням форм ткацького мистецтва.

  • Ткацтво Росії
  • Ткацтво Білорусії
  • Ткацтво Сербії
  • Ткацтво Данії
  • Ткацтво Бельгії
  • Ткацтво Польщі
  • Ткацтво Німеччинни
  • Ткацтво Франції
  • Ткацтво Іспанії

Див. також

Джерела і посилання

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Гнатюк В. Ткацтво у Східній Галичині. — Львів, 1900;
  • Січинський В. Ткацтво, текстильна промисловість. Нариси історії укр. промисловості. — Львів, 1936;
  • Альбом: Укр. Нар. Мистецтво — Декоративні тканини. — К., 1956;
  • Манучарова Н. Українське народне мистецтво. — К., 1960;
  • Толочко П. Укр. плахтове ткацтво, ж. Нар. творчість та етнографія, ч. 2. — К., 1962;
  • Веліготська Н. Окраса інтер'єра, ж. Мистецтво, ч. 4. — К., 1966;
  • Жоголь Л. Тканини в інтер'єрі. — К., 1968;
  • Подільське традиційне ткацтво: матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 30 вересня-1 жовтня 2008 р. / [редкол.: Т. О. Цвігун та ін.]. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — 152 с. — .
  • Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. — К., 1979.
  • В. Годис
  • Ткани Дарницы (Декоративное искусство СРСР). — М., 1959;
  • Лащук Ю. П. Народце мистецтво українського полісся. — Львів., 1992;— 134 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ткацтво

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Tkalya perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Tka ctvo vigotovlennya suvorih neobroblenih tekstilnih tkanin na tkackomu verstati shlyahom yih vzayemnogo perepletennya Ce odne z najdavnishih remesel Tkactvo source source source source source source source source ProdukciyatkaninaStatus nematerialnoyi kulturnoyi spadshinidNe ranishe Tkactvo u VikishovishiPryadinnya na samopryadci tkannya na ruchnomu verstati motovilo Tkach za robotoyu nimecka miniatyura 1568 rikSolomon Yudovin Tkach MezhirichSolomon Yudovin Tkacka fabrika Tradicijnij tkackij verstat rekonstrukciya z ukrayinskogo Polissya ekspoziciya Muzeyu tkactva Chernigivshini smt KozelecSamopryadkaSut ponyattya i vidi tkactvaU shirokomu rozuminni slova ponyattya tkactvo ohoplyuye usyu sukupnist tehnologichnih procesiv z virobnictva tkanin tkacke virobnictvo A takozh vigotovlennya tkanin dlya pobutovogo vikoristannya Reliktove isnuvannya tkactva yak remesla prijnyato nazivati tkactvom hudozhnim oskilki najchastishe vono ye chastinoyu dekorativno uzhitkovogo mistectva suvenirnoyi promislovosti tosho Za pohodzhennyam tkanini mozhna vidiliti bavovnotkactvo shovkotkactvo lonotkactvo vovnotkactvo ta in IstoriyaDiv takozh Tkackij verstat Ruchne tkactvo na ruchnomu tkackomu verstati vidome z chasiv neolitu Isnuvali tri osnovni tipi verstativ najprostishij verstat bez stijok stanin verstat na sohah ramnij verstat U XII XV z yavilisya pedali dlya pidnimannya rizni grupi nitok osnovi sho zvilnilo ruki tkacha j umozhlivilo stvoryuvati tkanini zi skladnim risunkom U Kiyivskij Rusi i dali v serednovichnij Ukrayini tkactvo bulo odnim z vazhlivih remesel Prishvidshila robotu tkachiv poyava letyuchogo chovnika pridumanogo v pershij polovini XVIII st Dzhonom Keyem Naprikinci XVIII st z vinajdennyam mehanichnogo tkackogo verstata pochalos mashinne tkactvo peredtecha suchasnogo promislovogo virobnictva tkanin U teperishnij chas tkactvo ye skladovoyu tekstilnoyi promislovosti hati rushnikami Tkactvo yak chastina dekorativnogo uzhitkovogo mistectvaIstoriya V Ukrayini virobnictvo mistechih tkanin razom z vishivkoyu nalezhit do najdavnishih ta najposhirenishih nar mistectv sho mayut priznachennya prikrashati odyag predmeti hatnogo vzhitku ta oformlennya inter yeru selyanskih i mishanskih pomeshkan provincijnih cerkov U riznih etnografichnih zonah a to j okremih selah Tkani materiali mayut lokalni vidmini v sposobi ornamentalnoyi kompoziciyi koloristiki i navit u tehnici vikonannya Narodni tkachi viroblyali rizni gatunki vzoristih poloten z konopel chi lonu na sorochki hustki najtonshi polotna na golovni ubori bili namitki ubrusi rantuhi tosho Uzori tkanih materialiv stvoryuyutsya riznim perepletom nitok okruzhki sosonki koropova luska sho daye dekorativni efekti Z vovni tkali plahti zapaski spidnici opinki poyasi krajki tosho Odyagovi tkanini dekoruvalisya tkanimi vibivanimi abo vishivanimi vzorami Dlya inter yeriv hat tkalisya riznoridni dekorativno uzhitkovi vzoristi tkanini Z lonu i konopel rushniki pokrivala vereti ryadna a z vovni pokrivala koci kilimi lizhniki polavniki kilimci tosho Vibivna tkanina polotno pokrite monohronnim abo 2 Z kolorovim geometrichnim chi roslinnim uzorom vidbivanim farboyu pri dopomozi rizblenogo derev yanogo valka matrici sluguvala dlya zhinochogo i cholovichogo odyagu poshivok skaterok tosho Viniknennya cehiv Poryad domashnogo virobnictva vid 14 st postali cehi do yakih nalezhali takozh tkachi U cehah dbali pro pidvishennya tehnichnoyi ta misteckoyi yakosti tkackih virobiv i sumlinne vikonannya zamovlen Bilshe specializovani mistecki tkanini produkuvali derzhavni pomishicki ta magnatski manufakturi napriklad manufaktura S Konyecpolskogo v Brodah z 1641 r a na Livoberezhnij Ukrayini takozh manufakturi kozackoyi starshini Voni viroblyali na zamovlennya tkani materiali dlya palaciv panskih dvoriv cerkov z importovanoyi sirovini shovk zolotista pryadka a zgodom i vigotovlyali v manufakturah pryazhu dlya virobu dekoracijnih zavis poyasiv tosho Najbilshij rozkvit manufakturi pripadaye na drugu polovinu 17 st ves 18 st i na pershu polovinu 19 st z togo chasu pohodyat shedevri muzejnoyi vartosti Vlasniki manufaktur inodi sprovadzhuvali mistciv tkachiv z Turechchini Virmeniyi Persiyi yaki zastosovuvali oriyentalni uzori na perski zrazki zvidsi pishla nazva persiyarnya U Lvovi bula v 17 st fabrika shovkovih i zolotistih tkanin Emmanuyila z Korfu Korfinskogo z manufakturnoyi majsterni yakogo vijshlo chimalo tkachiv sho rozpovsyudzhuvali tehniku pishnih tkanin Protyagom 18 st postali bagati manufakturi yaki viroblyali tkani materiali v Holmi Buchachi Brodah Sokali Medzhibozhi Stanislavovi tut pracyuvav Lev Manzharskij zgodom organizator slavetnoyi persiyarni v Slucku Bilorus Bagatij asortiment i visoku mistecku yakist mali tkanini z fabriki velmozhnogo Kirila Rozumovskogo v Baturini yaka viroblyala kvitchasti tkanini tipu shpaler dlya inter yeriv jogo palaciv u Baturini Gluhovi ta Kozelci ta kolorovi vovnyani sukna na odyag kozakiv z osobistoyi ohoroni getmana Pochinayuchi z 50 h pp 17 st v Ukrayini posileno rozvivalosya j kustarne mistecke tekstilne virobnictvo Odnim z najbilshih oseredkiv ukrayinskogo narodnogo misteckogo tkactva stalo m Krolevec de vslavilasya rodina tkachiv mistciv Obolenskih Zanepad v 19 stolitti Na zovnishnomu rinku mali popit ukrayinski koshtovni odyagovi tkanini zolototkani makati tosho a chuzhinecki kupci nazivali yih ruskimi tkaninami Z ser 19 st tkacke virobnictvo pochalo zanepadati Shob uryatuvati jogo vid zanepadu i pidnesti jogo tehnichnij i misteckij riven zemstva pochali vidkrivati tkacki shkoli Digtyari Shilovichi j in j viddili v tehnichno promislovih shkolah V 20 stolitti U 20 st prodovzhuvano sprobi vidrodzhennya produkciyi tkackogo mistectva ruchnogo j na vdoskonalenih verstatah 1920 v Kiyevi stvoreno shkolu ukrayinsku narodnih majstriv peretvorenu na Kiyivsku derzhavnu shkolu prikladnogo mistectva yaka zgurtuvala bagatoh vidatnih narodnih mistciv dlya doslidiv nad narodnimi tradiciyami ta vihovannyam molodogo pokolinnya svidomih mistciv Najviznachnishi oseredki mistechogo tkactva v Ukrayini m Boguslav Kiyiv obl Krolevec Sumska oblast s Digtyari Cherkaska oblast Reshetilivka i s Veliki Sorochinci Poltavska oblast Kosiv Ivano Frankivska oblast Glinyani Lvivska oblast ta in Po drugij svitovij vijni mistecki oseredki ob yednano v mistecho promislovih artilyah Na Guculshini Bukovini j na Zakarpatti krim promislovih artilej zbereglosya she domashnye tkactvo dlya zadovolennya vlasnih potreb Kadri tkachiv gotuyut tehnikumi a shkoli prikladnogo mistectva j viddili misteckogo tekstilyu v institutah prikladnogo i dekorativnogo mistectva v Kiyevi Harkovi i Lvovi gotuyut mitciv proyektantiv yaki bazuyuchisya na narodnih tradiciyah z riznim uspihom pracyuyut nad stvorennyam form tkackogo mistectva Tkactvo Rosiyi Tkactvo Bilorusiyi Tkactvo Serbiyi Tkactvo Daniyi Tkactvo Belgiyi Tkactvo Polshi Tkactvo Nimechchinni Tkactvo Franciyi Tkactvo IspaniyiDiv takozhTkach Tkackij verstat Dekorativno uzhitkove mistectvo Remeslo Kilimarstvo Koc Vishivka Derga LizhnikDzherela i posilannyaTkactvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1904 1000 ekz Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 11 kn 1 K 1984 stor 271 Gordeev V A Arefev G I Volkov P V Tkachestvo M 1970 ros Tkackij verstat video yutub kanal Tkactvo UkrayiniLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gnatyuk V Tkactvo u Shidnij Galichini Lviv 1900 Sichinskij V Tkactvo tekstilna promislovist Narisi istoriyi ukr promislovosti Lviv 1936 Albom Ukr Nar Mistectvo Dekorativni tkanini K 1956 Manucharova N Ukrayinske narodne mistectvo K 1960 Tolochko P Ukr plahtove tkactvo zh Nar tvorchist ta etnografiya ch 2 K 1962 Veligotska N Okrasa inter yera zh Mistectvo ch 4 K 1966 Zhogol L Tkanini v inter yeri K 1968 Podilske tradicijne tkactvo mater Vseukr nauk prakt konf m Vinnicya 30 veresnya 1 zhovtnya 2008 r redkol T O Cvigun ta in Vinnicya Nova Kniga 2009 152 s ISBN 966 382 259 4 Sidorovich S Hudozhnya tkanina zahidnih oblastej URSR K 1979 V Godis Tkani Darnicy Dekorativnoe iskusstvo SRSR M 1959 Lashuk Yu P Narodce mistectvo ukrayinskogo polissya Lviv 1992 134 s ISBN 5 7745 0404 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tkactvo

Дата публікації:
Топ