Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слуцьк (біл. Слуцк) — місто в Білорусі, адміністративний центр Слуцького району. Населення становить 62 300 осіб (2004).
| місто Слуцьк | |||||
| Транслітерація назви | Sluck | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°02′ пн. ш. 27°34′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 27.567° сх. д.Координати: 53°02′ пн. ш. 27°34′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 27.567° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Мінська область | ||||
| Район | Слуцький район | ||||
| Перша згадка | 1116 | ||||
| Назва на честь | Случ | ||||
| Населення | 62300 (2004) | ||||
| Площа | 24,6 км² | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 223610 | ||||
| Телефонний код | +375-1795 | ||||
| Висота | 250 ± 1 м 149 м[1] | ||||
| Водний об'єкт | річка Случ | ||||
| Міста-побратими | Серпухов[2][3], Смолян | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Слуцьк | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 100 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 100 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | Сайт міста Слуцьк | ||||
  Слуцьк | |||||
  Слуцьк Слуцьк (Білорусь Мінська область) | |||||
 Слуцьк у Вікісховищі | |||||
Розташування
Слуцьк розташований у Мінській області на річці Случ, за 100 км на південь від Мінська.
Історія
Стародавня історія
Вперше згадується у 1116 році, пізніше став осередком самостійного князівства.
Слуцьк за Олельковичів
У першій половині XIV століття Слуцьк входить до складу Великого князівства Литовського. Згадується в літописному «Списку руських міст далеких і ближніх». З 1395 року центр удільного князівства, що належало Володимиру Ольгердовичу і його нащадкам князям Олельковичам. Представники роду Олельковичів з моменту отримання міста розглядали його як місце тимчасового притулку, так як вели боротьбу за великокняжий престол та Київське князівство. Згодом Олельковичі зайнялися розвитком Случчини, що дозволило місту стати одним з найбільших економічних і культурних центрів Литовсько-Руської держави.
У 1441 році місто отримує Магдебурзьке право. На місці дитинця літописного Случеська будується Верхній замок, дерев'яні стіни і башти якого були захищені ровом і земляним валом. 1419 року в Старому місті було побудовано фарний костел. Нове місто забудовується пізніше.
1508 року місто було обложене повстанцями, яких очолював князь Михайло Глинський, однак взяти Слуцьк їм не вдалось.
Останній по чоловічій лінії представник Олельковичів Юрій Юрійович Слуцький власноруч переписав у 1582 році Євангеліє, відоме як Слуцьке Євангеліє. Приблизно в цей же час створили Слуцький літопис, пам'ятку білорусько-литовського літописання XVI століття, єдиний список третьої, скороченою редакції Білорусько-литовського літопису 1446 року.
У 1582 року місто і князівство були розділені між трьома братами Слуцькими на Старе місто, Нове місто і Острів, а знову поєднала землі Слутчини остання представниця цього роду — княжна Софія Юріївна, ревна охоронниця православ'я, пізніше зарахована до лику білоруських святих.
Софія надавала матеріальну і моральну підтримку духовенству і жителям Слуцького Преображенського православного Братства, вона жертвувала церкви коштовності і здійснювала разом з іншими парафіянами паломництва в найвіддаленіші парафії.
Під владою Радзивіллів
| Цей розділ статті ще . |
В складі Російської імперії
У 1793 році місто ввійшло до складу Мінської губернії Російської імперії. У 1812 році місто було зайняте військами Наполеона.
Згідно Перепису 1897 року в Слуцьку проживало 14 349 чоловік. З них зараховували себе до: євреїв — 10 238 чол., білорусів — 2 417 чол., росіян — 1 104 чол., німців — 31 чол., українців — 12 чол., литовців — 5 чол., латишів 4 чол.
Вже у XIX столітті архітектурно-планувальна структура міста докорінно змінюється. Пов'язано це з багатьма причинами. По-перше, забудова центральної частини, створена при Радзивілах (палац і супутні йому будівлі, мануфактурні корпуса тощо) занепала і була в основному розібрана. По-друге, територіальне зростання міста зумовило його вихід за межі кільцевої системи колишніх укріплень: рови були засипані, вали і бастіони в більшості випадків зірвані. По-третє, траса нового автошляху від Москви до Варшави була прокладена через центральний район міста. Все це, природно, в корені змінило сформоване у XVII—XVIII століттях планування Слуцька.
Нова квартальна забудова була підпорядкована дорозі і носило строго регулярний характер. Збереглися лише окремі капітальні споруди.
З 1909 по 1915 роки у Слуцьку працювало підприємство з перевезення пасажирів на автобусах. Слуцький автобус став однією з перших успішних автобусних систем на території сучасної Білорусі. У 1915 році до Слуцьку прокладена залізниця з Осипович.
Новітній період
Після радянсько-польської війни Слуцьк залишився в Білоруській РСР.
До 1941 року в Слуцьку більшість населення становили євреї, які майже поголовно були знищені в 2 слуцьких гетто (близько 20 000 осіб). Під час Другої світової війни був переважно зруйнований, тому сьогодні в міській архітектурі переважає радянська забудова.
Відомі особистості
Слуцькі князі
- Володимир Мстиславович
- Володимир Ольгердович
- Олелько Володимирович
- Семен Олелькович
- Анастасія Слуцька
Народилися
- Сакович Ірина Валер'янівна — український мистецтвознавець.
- Павел Бокша — єзуїт, ректор Віленської академії 1599—1602 років.
- Дашук Леонід Андрійович (*1932) — білоруський державний діяч і юрист, перший Міністр юстиції Республіки Білорусь.
Померли
- Михайло Рейтан (†1706) — дід Тадеуша Рейтана, скарбник мозирський; був похований у монастирі бернардинців у Несвіжі.
Міста-побратими
Примітки
- GeoNames — 2005.
- http://serpuhov.ru/o-serpukhove/goroda-pobratimi/
- https://serpukhov.tpprf.ru/ru/region/
- Грицкевич А. П. Древний город на Случи. — Мн., 1985
- Halina Kowalska, Jerzy Wiśniewski. Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (Aleksandrowicz) Michał (ok. 1492–1542) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. ХХІІІ/4, zeszyt 99.— S. 741–743. (пол.)
- Первая Всеобщая перепись населения Российской империи. Таблица XIII. Процитовано 2 липня 2014.
- Stanisław Bednarski T. J. / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 245. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 2014-09-14 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— 938 s.— S. 860. (пол.)
Посилання
- Сайт міста Слуцьк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sluck bil Sluck misto v Bilorusi administrativnij centr Sluckogo rajonu Naselennya stanovit 62 300 osib 2004 misto SluckTransliteraciya nazvi SluckGerb Slucka dOsnovni dani53 02 pn sh 27 34 sh d 53 033 pn sh 27 567 sh d 53 033 27 567 Koordinati 53 02 pn sh 27 34 sh d 53 033 pn sh 27 567 sh d 53 033 27 567Krayina BilorusOblast Minska oblastRajon Sluckij rajonPersha zgadka 1116Nazva na chest SluchNaselennya 62300 2004 Plosha 24 6 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 223610Telefonnij kod 375 1795Visota 250 1 m 149 m 1 Vodnij ob yekt richka SluchMista pobratimi Serpuhov 2 3 SmolyanTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya SluckDo Minska fizichna 100 kmDo oblasnogo centru fizichna 100 kmMisceva vladaVebstorinka Sajt mista SluckSluckSluckSluck Bilorus Minska oblast Sluck u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sluck RoztashuvannyaSluck roztashovanij u Minskij oblasti na richci Sluch za 100 km na pivden vid Minska Richka SluchIstoriyaStarodavnya istoriya Vpershe zgaduyetsya u 1116 roci piznishe stav oseredkom samostijnogo knyazivstva Sluck za Olelkovichiv U pershij polovini XIV stolittya Sluck vhodit do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Zgaduyetsya v litopisnomu Spisku ruskih mist dalekih i blizhnih Z 1395 roku centr udilnogo knyazivstva sho nalezhalo Volodimiru Olgerdovichu i jogo nashadkam knyazyam Olelkovicham Predstavniki rodu Olelkovichiv z momentu otrimannya mista rozglyadali jogo yak misce timchasovogo pritulku tak yak veli borotbu za velikoknyazhij prestol ta Kiyivske knyazivstvo Zgodom Olelkovichi zajnyalisya rozvitkom Sluchchini sho dozvolilo mistu stati odnim z najbilshih ekonomichnih i kulturnih centriv Litovsko Ruskoyi derzhavi U 1441 roci misto otrimuye Magdeburzke pravo Na misci ditincya litopisnogo Slucheska buduyetsya Verhnij zamok derev yani stini i bashti yakogo buli zahisheni rovom i zemlyanim valom 1419 roku v Staromu misti bulo pobudovano farnij kostel Nove misto zabudovuyetsya piznishe 1508 roku misto bulo oblozhene povstancyami yakih ocholyuvav knyaz Mihajlo Glinskij odnak vzyati Sluck yim ne vdalos Ostannij po cholovichij liniyi predstavnik Olelkovichiv Yurij Yurijovich Sluckij vlasnoruch perepisav u 1582 roci Yevangeliye vidome yak Slucke Yevangeliye Priblizno v cej zhe chas stvorili Sluckij litopis pam yatku bilorusko litovskogo litopisannya XVI stolittya yedinij spisok tretoyi skorochenoyu redakciyi Bilorusko litovskogo litopisu 1446 roku U 1582 roku misto i knyazivstvo buli rozdileni mizh troma bratami Sluckimi na Stare misto Nove misto i Ostriv a znovu poyednala zemli Slutchini ostannya predstavnicya cogo rodu knyazhna Sofiya Yuriyivna revna ohoronnicya pravoslav ya piznishe zarahovana do liku biloruskih svyatih Sofiya nadavala materialnu i moralnu pidtrimku duhovenstvu i zhitelyam Sluckogo Preobrazhenskogo pravoslavnogo Bratstva vona zhertvuvala cerkvi koshtovnosti i zdijsnyuvala razom z inshimi parafiyanami palomnictva v najviddalenishi parafiyi Pid vladoyu Radzivilliv Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo V skladi Rosijskoyi imperiyi U 1793 roci misto vvijshlo do skladu Minskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1812 roci misto bulo zajnyate vijskami Napoleona Zgidno Perepisu 1897 roku v Slucku prozhivalo 14 349 cholovik Z nih zarahovuvali sebe do yevreyiv 10 238 chol bilorusiv 2 417 chol rosiyan 1 104 chol nimciv 31 chol ukrayinciv 12 chol litovciv 5 chol latishiv 4 chol Vzhe u XIX stolitti arhitekturno planuvalna struktura mista dokorinno zminyuyetsya Pov yazano ce z bagatma prichinami Po pershe zabudova centralnoyi chastini stvorena pri Radzivilah palac i suputni jomu budivli manufakturni korpusa tosho zanepala i bula v osnovnomu rozibrana Po druge teritorialne zrostannya mista zumovilo jogo vihid za mezhi kilcevoyi sistemi kolishnih ukriplen rovi buli zasipani vali i bastioni v bilshosti vipadkiv zirvani Po tretye trasa novogo avtoshlyahu vid Moskvi do Varshavi bula prokladena cherez centralnij rajon mista Vse ce prirodno v koreni zminilo sformovane u XVII XVIII stolittyah planuvannya Slucka Nova kvartalna zabudova bula pidporyadkovana dorozi i nosilo strogo regulyarnij harakter Zbereglisya lishe okremi kapitalni sporudi Z 1909 po 1915 roki u Slucku pracyuvalo pidpriyemstvo z perevezennya pasazhiriv na avtobusah Sluckij avtobus stav odniyeyu z pershih uspishnih avtobusnih sistem na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi U 1915 roci do Slucku prokladena zaliznicya z Osipovich Novitnij period Pislya radyansko polskoyi vijni Sluck zalishivsya v Biloruskij RSR Do 1941 roku v Slucku bilshist naselennya stanovili yevreyi yaki majzhe pogolovno buli znisheni v 2 sluckih getto blizko 20 000 osib Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv perevazhno zrujnovanij tomu sogodni v miskij arhitekturi perevazhaye radyanska zabudova Vidomi osobistostiSlucki knyazi Volodimir Mstislavovich Volodimir Olgerdovich Olelko Volodimirovich Semen Olelkovich Anastasiya SluckaNarodilisya Sakovich Irina Valer yanivna ukrayinskij mistectvoznavec Pavel Boksha yezuyit rektor Vilenskoyi akademiyi 1599 1602 rokiv Dashuk Leonid Andrijovich 1932 biloruskij derzhavnij diyach i yurist pershij Ministr yusticiyi Respubliki Bilorus Pomerli Mihajlo Rejtan 1706 did Tadeusha Rejtana skarbnik mozirskij buv pohovanij u monastiri bernardinciv u Nesvizhi Mista pobratimiBrovari Ukrayina PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 http serpuhov ru o serpukhove goroda pobratimi https serpukhov tpprf ru ru region Grickevich A P Drevnij gorod na Sluchi Mn 1985 Halina Kowalska Jerzy Wisniewski Olelkowicz Jerzy Jurij Semenowicz Aleksandrowicz Michal ok 1492 1542 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 t HHIII 4 zeszyt 99 S 741 743 pol Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii Tablica XIII Procitovano 2 lipnya 2014 Stanislaw Bednarski T J Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 245 pol Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 2014 09 14 u Wayback Machine T 3 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 938 s S 860 pol PosilannyaSajt mista Sluck