місто | ||||
---|---|---|---|---|
Смолян болг. Пашмаклии болг. Смолян | ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Смолянська | |||
Код ЕКАТТЕ | 67653 і SML31-00 | |||
Поштовий індекс | 4700 | |||
41°34′31″ пн. ш. 24°42′46″ сх. д. / 41.57527777780577338° пн. ш. 24.71277777780577978° сх. д. | ||||
Висота | 1002 ± 1 м | |||
Площа | 134,59 км² | |||
Населення | 27 692 осіб (15 березня 2024)[1], 30 137 осіб (15 березня 2024)[1] | |||
Міста-побратими | Зуль (1998), Ксанті, Мотріль, Виру, Контроґуерра, Пендік, Ейлат, Бєльці (1985), Порі, Новий Санч, Слуцьк, Мартінсікуро, Ялова (28 липня 2010) | |||
smolyan.bg | ||||
Розташування | ||||
Смолян Смолян (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Смолян у Вікісховищі |
Смо́лян (болг. Смолян) — місто, адміністративний центр общини і Смолянської області, Болгарія. Населення становить 32 840 осіб. Розташоване в Переліцько-Преспанській частині Західних Родопів на відносно великій висоті — 1035 м.
Місто було утворене 18 червня 1960 року, об'єднанням міст Смолян і Устово, і сіл Райкова і Єзерово.
За даними НСІ станом на 31.12.2016 р. населення становить 28160 осіб (найменший обласний центр Болгарії за кількістю населення).
Смолян є одним з найдовших міст Болгарії — близько 25 км, завдяки лінійному будівництву вздовж річки Черна.
Географія
Місто Смолян розташоване в центральній частині масиву Родопи Південної Болгарії, за 104 км на південь від Пловдива і 98 км на захід від м. Кирджалі.
Воно займає більшу частину долини річки Черна. На двох берегах річки в напрямку захід-схід розташовані три великі квартали — Смолян, Райково і Устово.
Клімат
Смолян знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 18.3 °C (65 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).
Клімат Смоляна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16 | 16 | 18 | 25 | 25 | 27 | 30 | 33 | 31 | 27 | 21 | 16 | 33 |
Середній максимум, °C | 2 | 2 | 6 | 11 | 16 | 19 | 22 | 23 | 20 | 14 | 10 | 4 | 12 |
Середня температура, °C | −1 | −1 | 2 | 7 | 11 | 14 | 17 | 17 | 14 | 10 | 6 | 1 | 7 |
Середній мінімум, °C | −5 | −5 | −1 | 3 | 7 | 10 | 12 | 12 | 8 | 6 | 2 | −2 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −25 | −22 | −12 | −3 | 0 | 0 | 7 | 5 | 0 | −3 | −13 | −17 | −25 |
Норма опадів, мм | 80 | 70 | 90 | 90 | 200 | 100 | 80 | 30 | 10 | 90 | 180 | 210 | 1290 |
Днів з дощем | 8 | 6 | 6 | 6 | 10 | 8 | 6 | 2 | 1 | 6 | 6 | 9 | 81 |
Вологість повітря, % | 72 | 74 | 69 | 70 | 70 | 69 | 66 | 57 | 62 | 74 | 72 | 77 | 69 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Античність і середньовіччя
Назва Смоляни походить від слов'янського племені смоляни, що населяли цей регіон. Вважається, що походження села датується глибокою давниною. Воно мало назви Єзерово, Аху Челебі , Пашмаклі і т. д. За давньогрецьким істориком Геродотом цей край був заселений фракійцями близько 2500-3000 років до початку нашої хронології.
Давньогрецькі джерела свідчать про те, що родопське святилище Діонісія було побудовано на високому піку Зілмісос. Ця область також пов'язана з перебуванням Орфея.
У місцевості «Могілата» знайдені залишки пізнього християнського комплексу, що використовувалися в V—VII ст., включаючи базиліку і господарські будівлі.
Османський період
Після падіння Болгарської держави під османським правлінням у 1519 році султанський ферман дав придворному лікарю Ахе Челебі ці землі. У османських документах XVII століття село, яке існувало в нинішньому Смоляні, згадується як Єзерово. Пізніше воно було перейменоване в Башмаклу, а пізніше була змінена на Пашмаклі. Ця назва залишилася до 1934 року
У 1871—1872 роках каза Аха Челебі із центром Пашмаклі мав у своєму складі 14 сіл із загальною кількістю 4191 домогосподарств: з них 2961 болгарських мусульман, 1500 болгарських християн і 240 циган. Між 1896 і 1900 рр. християнське населення в селі переходить під владу болгарського екзархату.
У 1912 році в казі проживає 8252 сім'ї, з них 2815 болгарських екзархістів, 140 болгарських патріархістів і 5297 болгарських мусульман (Любомир Мілетич, «Занепад фракійських болгар у 1913 році»)
У 1912 році в Пашмаклі (Смолян) проживають 320 родин болгарських мусульман, 80 родин болгарських екзархістів і 40 сімей болгарських патріархістів.
Після Звільнення
Пашмаклі був перейменований на Смолян наказом № 2820, яким були перейменовані всі 1043 населених пунктів в Болгарії в 1930 році. У 1936 році навколо села ще збереглися руїни старої фортеці Аетос (Орел) над Смолянами, зроблені розкопки стін, товщиною близько 2 м, і відкрите старослов'янське поселення Могила.
Населення
У зв'язку з міграційними процесами після 1989 року понад 20-25 тисяч людей залишають місто.
Особи
- Валя Балканська — народна співачка
- Аня Пенчева — актриса
- Христина Лутова — народна співачка
- Маріана Павлова — народна співачка
- Тоні Петров — підприємець
- Георгій Чинов — лікар
- Ельвіра Георгієва — поп- співачка
- Младен Койнаров — народний співак, почесний громадянин Смоляна
- Стоян Радев — режисер
- Борис Радев — режисер
Релігія
Смолян є центром Пловдивської єпархії в Болгарській Православній Церкві. З 19 квітня 2008 року був створений єпископський центр, на чолі з єпископом Антонієм. Водночас новий єпископ залишається під патронажем Пловдивської єпархії Болгарської Православної Церкви.
У Смоляні діють 2 активних мечеті — «Горно Влахово» і «Верхній Смолян».
Храми
Православних храмів в місті 7, один з яких — собор св. Вісаріона Смоленського, другий за величиною в країні після храму Олександра Невського.
- храм «Георгій Побідоносець»
- Церква «Св. Богородиця»
- Храм «Теодор Стратилат»
- собор «Св. Вісаріон Смоленський»
- Храм «Св. Неділя»
- «Святий Миколай Чудотворець»
- храм «Святий Дух»
У місті, окрім цих храмів, є також близько десятка каплиць, найостаннішою з яких є «Плащаниця Пресвятої Богородиці», відкрита в 2010 році.
Смолянські археологи відкрили і вивчили найдавнішу церкву на території міста. У місцевості Могілата (3 км на північний захід від Смоляна, поруч з дорогою до Пампорово) був ранньохристиянський монастирський комплекс з V—VI ст., у центрі якого була тринефна базиліка з тристінною апсидою, єдиним притвор і північне приміщенням. Вона вражає своїми розмірами — довжиною 19,50 м, шириною 12 м, а разом з боковим анте — 17 м. Внутрішні розміри наоса 12×10,60 м, цільний нартекс — 10,60×3,40 м. Будівля монастиря займає площу 310 м 2 і мала п'ять кімнат, окрему кухню (кухню) — 8,80×4,80 м і дві печі, покриті вогнетривкою цеглою. Монастирський комплекс мав власну скляну майстерню.
В історії найдавнішої Смолянської церкви було два періоди — з другої половини V до кінця VI ст., і з кінця 9-го до кінця 14-го століття, коли її знищили османи. Існування монастирського комплексу збігається з першим періодом функціонування базиліки. Нещодавно відкритий ранньохристиянський комплекс біля Смоляна, а також раніше вивчений релігійний центр біля села Смолян, Барутин (з базилікою кінця 4 століття) і культовий центр «Гела» (з тринефною базилікою 6 ст. н. е.) підтвердили письмові записи про поширення християнської релігії і цій частині гір.
Політика
Мер
З 2011 року мер Смоляна — Микола Мелемов від партії ГЕРБ.
Економіка та інфраструктура
Характеристика
Місто є резиденцією компаній у сфері техніки та сфери послуг. З 2000 року в місті спостерігається відчутний прогрес. Була відбудована нова головна вулиця (2003), побудовані нові готелі, паби та дискотеки. Інвестиції в місто зростають величезними темпами. Одним з найбільших проектів не тільки для Смоляни, але й для всієї Болгарії є лижний центр «Перелик». Планується, що інвестиції перевищать 400 мільйонів євро. Буде побудовано 217 км гірськолижних трас для 27 тисяч лижників, 7740 міст для паркінгу. Проект «Супер Перелик» також передбачає будівництво аеропорту, а також 100-кілометрову трьохполосну дорогу до м. Пловдив. У місті багато компаній. Смолян отримав довгостроковий кредитний рейтинг «А» з позитивним прогнозом. Протягом двох років (з 2004 по 2006 рік) інвестиції в інфраструктурні проекти досягли 50 млн левів. У жовтні 2007 року також був обраний інвестор спортивного та туристичного центру «Момчиловці». Як очікується, інвестиції перевищать 250 мільйонів євро. Туризм є пріоритетним сектором для Смоляна.
За 2007 рік інвестиції в будівництво громади склали майже 51 млн левів, побудовано 86 нових об'єктів. У 2008/2009 рр. починається будівництво двох комплексів торгового центру.
Транспорт
Смолян має дві автовокзали — «Смолянський автовокзал» і «Автовокзал Східний» в Устово. Є регулярні рейси до Пловдива, Софії, Кирджалі та багатьох міст регіону, а в літній сезон регулярно обслуговується лінія до Сонячного берега. Громадський транспорт обслуговують три компанії, що охоплюють більше 16 ліній.
ЗМІ
У місті є 2 телеканали — «Родопи Сат» і «Фотон К». Місцеві газети — Родопи ВЕСТ, Відгук і Родопи ВІСТІ.
Смоляни вільно приймають такі мовні станції (з частотою, МГц): The Voice (88,2), Вітоша (90,9), Веселина (94,3), Ботев (96,0 до 99,2), Фокус (95,6 і 96.8), Радіо Болгарія у ефірі (97.7), Горизонт (101.6 — 105.0), Пловдив (103.1), Радіо 1 (97.3 та 104.5) та Дарик (107.0 — 93.2).
Освіта
У місті є технічний коледж і філія в Пловдивському університеті та приватний професійний коледж безпеки «Св. Георгій».
Початкові школи міста:
- Початкова школа Юрія Гагаріна
- Початкова школа «Стою Шишков»
- Початкова школа «Іван Вазов»
- Початкова школа «Асен Златаров»
Профільні середні школи в Смоляні:
- «Василь Левський»
- «Іван Вазов»
- «Карл Маркс»
- «Отець Паїсій»
- «Христо Ботев»
- «Нікола Вапцаров»
- Професійна вища школа туризму
- «Костянтин Фотинов»
- Кирило-Мефодіївський університет
- Професійна середня школа прикладного мистецтва
- Професійна вища школа «Нікола Вацаров»
Культура
Обласний історичний музей і Планетарій входять до 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу.
Регулярні події
Смолян є центром значних культурних подій, таких як Національний фольклорний фестиваль «Рожен», міжнародний молодіжний фольклорий фестиваль «Орфейські свята», міжнародний юніорський хіп-хоп фестиваль «Jam On It», міжнародна картинна подія, культурні травневі свята, традиційне святкування кукерів та маскарадних ігор «Понеділок» в с. Широка Лика, міжнародний джазовий фестиваль «July Jazz», 21 жовтня — Свято Смоляна з визволення Родопських гір від османської влади під час Балканської війни — 1912 та інші.
Музика та хореографія
У місті Смолян в 1960 році створено ансамбль народних пісень та танцю «Родопа», який відіграє важливу роль у збереженні та популяризації родопського фольклору. Її відрізняє ряд престижних нагород за свою діяльність.
Музей і обсерваторії
- Національна астрономічна обсерваторія — Рожен
- Планетарій з Народною астрономічною обсерваторією
- Обласний історичний музей
Театр і галереї
- Родопський драматичний театр «Микола Хайтов»
- 3 січня 2011 року Родопський народний театр «Орфей» був внесений до Національного реєстру як самостійна юридична особа з основною діяльністю — продовженням традицій театрального мистецтва Родопського краю.
- Художня галерея, на якій представлені полотна болгарських художників.
Громадськи центри
Громадські центри в Смолянській області, які налічують 87, є першими в Болгарії і є одними з перших у світі за кількістю підтримуваних проектних пропозицій.
Кіно
У травні 2013 року в місті Смолян відкрився 3D кінотеатр «Арена».
Спорт
Місто подало Болгарії багато спортсменів, серед яких олімпійські медалісти, чемпіони світу та Європи. Олімпійський призерша — Антоанета Френкева, після літніх Олімпійських ігор у Сеулі в 1988 році, коли їй було 17 років. Величко Чолаков, який завоював бронзову медаль на Олімпіаді в Афінах. Петро Стойчев також випускник спортивної школи в Смоляні, він семикратний переможець Кубка світу у плавальному марафоні. Смолянська дівчина Спаска Топалова завоювала дві золоті медалі на зимових зимових іграх Спеціальної Олімпіади — Айдахо (США) '2009'.
У Смоляні існують різні спортивні клуби з різноманітними дисциплінами. Місцева футбольна команда, волейбольний клуб, спортивний клуб «СІЛВА-92», лижний клуб «Пампорово» та «Родопа», спортивний клуб танців. . Є також багато клубів бойових мистецтв, багато з яких мають призи на національних, європейських та світових чемпіонатах.
У місті Смолян є два футбольні стадіони, спортивний зал, 2 критих і 1 відкритий басейн, тенісні корти та інші.
Галерея
- Фреска, Храм „Св. Неділя“, кв. Райково
- Технічний коледж, вул. „Дичо Петров“
- Скеля "Наречена"
- Барельєф на будівлі
- Площа Свободи
- Кв. Райково
- Кв. „Устово“, Смолян
- Квартал „Каптажа“, Смолян
-
- Квартал „Устово“, Смолян
- Історичний музей
-
-
-
-
Карти
- Положение на электронной карте bgmaps.com[недоступне посилання з липня 2019]
- Положение на электронной карте emaps.bg[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Вул. Устово, повіт Аха-Кале. Пловдив, 1885
- Василь Дечев, Минуле Чепеларе, Софія, т. I, 1928 і vv. II, 1936;
Примітки
- https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-03-2024_2.txt
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 31 липня 2020.
- Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 145. ISBN .
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- Альманах для Едірнського вілаєту
- Ілліден, 1936, № 79, с
- Згідно з даними «Грубе болгарського сліпого в 1913 році»
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- Почесний громадянин Младен Койнаров святкує свій зал BF № 1 у Смоляні [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] , Радіо Фокус, 20 листопада 2015 року
- . Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 26 лютого 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - НИКОЛАЙ ТОДОРОВ МЕЛЕМОВ [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.], біографія від smolyan.bg, відвідав 7 липня 2012 року
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
Посилання
- www.smolyan.bg — офіційний сайт м. Смолян
- Офіційний сайт м. Смолян у domino.bg [ 1 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Смолян, каталог посилань Open Directory Project
- Подивитися карту всіх Готелів в Смолян [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- 3D панорами від Смоляна [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
mistoSmolyan bolg Pashmaklii bolg SmolyanKrayina BolgariyaOblast SmolyanskaKod EKATTE 67653 i SML31 00Poshtovij indeks 470041 34 31 pn sh 24 42 46 sh d 41 57527777780577338 pn sh 24 71277777780577978 sh d 41 57527777780577338 24 71277777780577978Visota 1002 1 mPlosha 134 59 km Naselennya 27 692 osib 15 bereznya 2024 1 30 137 osib 15 bereznya 2024 1 Mista pobratimi Zul 1998 Ksanti Motril Viru Kontroguerra Pendik Ejlat Byelci 1985 Pori Novij Sanch Sluck Martinsikuro Yalova 28 lipnya 2010 smolyan bgRoztashuvannyaSmolyanSmolyan Bolgariya Mapa Smolyan u Vikishovishi Smo lyan bolg Smolyan misto administrativnij centr obshini i Smolyanskoyi oblasti Bolgariya Naselennya stanovit 32 840 osib Roztashovane v Perelicko Prespanskij chastini Zahidnih Rodopiv na vidnosno velikij visoti 1035 m Misto bulo utvorene 18 chervnya 1960 roku ob yednannyam mist Smolyan i Ustovo i sil Rajkova i Yezerovo Za danimi NSI stanom na 31 12 2016 r naselennya stanovit 28160 osib najmenshij oblasnij centr Bolgariyi za kilkistyu naselennya Smolyan ye odnim z najdovshih mist Bolgariyi blizko 25 km zavdyaki linijnomu budivnictvu vzdovzh richki Cherna GeografiyaMisto Smolyan roztashovane v centralnij chastini masivu Rodopi Pivdennoyi Bolgariyi za 104 km na pivden vid Plovdiva i 98 km na zahid vid m Kirdzhali Vono zajmaye bilshu chastinu dolini richki Cherna Na dvoh beregah richki v napryamku zahid shid roztashovani tri veliki kvartali Smolyan Rajkovo i Ustovo Klimat Smolyan znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom z teplim litom Najteplishij misyac serpen iz serednoyu temperaturoyu 18 3 C 65 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 1 7 S 29 F Klimat SmolyanaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 16 16 18 25 25 27 30 33 31 27 21 16 33Serednij maksimum C 2 2 6 11 16 19 22 23 20 14 10 4 12Serednya temperatura C 1 1 2 7 11 14 17 17 14 10 6 1 7Serednij minimum C 5 5 1 3 7 10 12 12 8 6 2 2 3Absolyutnij minimum C 25 22 12 3 0 0 7 5 0 3 13 17 25Norma opadiv mm 80 70 90 90 200 100 80 30 10 90 180 210 1290Dniv z doshem 8 6 6 6 10 8 6 2 1 6 6 9 81Vologist povitrya 72 74 69 70 70 69 66 57 62 74 72 77 69Dzherelo WeatherbaseIstoriyaAntichnist i serednovichchya Statuya Orfej ta Evridika Nazva Smolyani pohodit vid slov yanskogo plemeni smolyani sho naselyali cej region Vvazhayetsya sho pohodzhennya sela datuyetsya glibokoyu davninoyu Vono malo nazvi Yezerovo Ahu Chelebi Pashmakli i t d Za davnogreckim istorikom Gerodotom cej kraj buv zaselenij frakijcyami blizko 2500 3000 rokiv do pochatku nashoyi hronologiyi Davnogrecki dzherela svidchat pro te sho rodopske svyatilishe Dionisiya bulo pobudovano na visokomu piku Zilmisos Cya oblast takozh pov yazana z perebuvannyam Orfeya U miscevosti Mogilata znajdeni zalishki piznogo hristiyanskogo kompleksu sho vikoristovuvalisya v V VII st vklyuchayuchi baziliku i gospodarski budivli Osmanskij period Konak Salih Aga v Smolyani v 1919 roci Pislya padinnya Bolgarskoyi derzhavi pid osmanskim pravlinnyam u 1519 roci sultanskij ferman dav pridvornomu likaryu Ahe Chelebi ci zemli U osmanskih dokumentah XVII stolittya selo yake isnuvalo v ninishnomu Smolyani zgaduyetsya yak Yezerovo Piznishe vono bulo perejmenovane v Bashmaklu a piznishe bula zminena na Pashmakli Cya nazva zalishilasya do 1934 roku U 1871 1872 rokah kaza Aha Chelebi iz centrom Pashmakli mav u svoyemu skladi 14 sil iz zagalnoyu kilkistyu 4191 domogospodarstv z nih 2961 bolgarskih musulman 1500 bolgarskih hristiyan i 240 cigan Mizh 1896 i 1900 rr hristiyanske naselennya v seli perehodit pid vladu bolgarskogo ekzarhatu U 1912 roci v kazi prozhivaye 8252 sim yi z nih 2815 bolgarskih ekzarhistiv 140 bolgarskih patriarhistiv i 5297 bolgarskih musulman Lyubomir Miletich Zanepad frakijskih bolgar u 1913 roci U 1912 roci v Pashmakli Smolyan prozhivayut 320 rodin bolgarskih musulman 80 rodin bolgarskih ekzarhistiv i 40 simej bolgarskih patriarhistiv Pislya Zvilnennya Pashmakli buv perejmenovanij na Smolyan nakazom 2820 yakim buli perejmenovani vsi 1043 naselenih punktiv v Bolgariyi v 1930 roci U 1936 roci navkolo sela she zbereglisya ruyini staroyi forteci Aetos Orel nad Smolyanami zrobleni rozkopki stin tovshinoyu blizko 2 m i vidkrite staroslov yanske poselennya Mogila NaselennyaU zv yazku z migracijnimi procesami pislya 1989 roku ponad 20 25 tisyach lyudej zalishayut misto Osobi Golovna kategoriya Valya Balkanska narodna spivachka Anya Pencheva aktrisa Hristina Lutova narodna spivachka Mariana Pavlova narodna spivachka Toni Petrov pidpriyemec Georgij Chinov likar Elvira Georgiyeva pop spivachka Mladen Kojnarov narodnij spivak pochesnij gromadyanin Smolyana Stoyan Radev rezhiser Boris Radev rezhiserReligiyaSmolyan ye centrom Plovdivskoyi yeparhiyi v Bolgarskij Pravoslavnij Cerkvi Z 19 kvitnya 2008 roku buv stvorenij yepiskopskij centr na choli z yepiskopom Antoniyem Vodnochas novij yepiskop zalishayetsya pid patronazhem Plovdivskoyi yeparhiyi Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi U Smolyani diyut 2 aktivnih mecheti Gorno Vlahovo i Verhnij Smolyan Hrami Sobor Svyatij Visarion Smolenskij Pravoslavnih hramiv v misti 7 odin z yakih sobor sv Visariona Smolenskogo drugij za velichinoyu v krayini pislya hramu Oleksandra Nevskogo hram Georgij Pobidonosec Cerkva Sv Bogorodicya Hram Teodor Stratilat sobor Sv Visarion Smolenskij Hram Sv Nedilya Svyatij Mikolaj Chudotvorec hram Svyatij Duh U misti okrim cih hramiv ye takozh blizko desyatka kaplic najostannishoyu z yakih ye Plashanicya Presvyatoyi Bogorodici vidkrita v 2010 roci Cerkva Svyatogo Mikolaya v Ustovo Smolyanski arheologi vidkrili i vivchili najdavnishu cerkvu na teritoriyi mista U miscevosti Mogilata 3 km na pivnichnij zahid vid Smolyana poruch z dorogoyu do Pamporovo buv rannohristiyanskij monastirskij kompleks z V VI st u centri yakogo bula trinefna bazilika z tristinnoyu apsidoyu yedinim pritvor i pivnichne primishennyam Vona vrazhaye svoyimi rozmirami dovzhinoyu 19 50 m shirinoyu 12 m a razom z bokovim ante 17 m Vnutrishni rozmiri naosa 12 10 60 m cilnij narteks 10 60 3 40 m Budivlya monastirya zajmaye ploshu 310 m 2 i mala p yat kimnat okremu kuhnyu kuhnyu 8 80 4 80 m i dvi pechi pokriti vognetrivkoyu cegloyu Monastirskij kompleks mav vlasnu sklyanu majsternyu V istoriyi najdavnishoyi Smolyanskoyi cerkvi bulo dva periodi z drugoyi polovini V do kincya VI st i z kincya 9 go do kincya 14 go stolittya koli yiyi znishili osmani Isnuvannya monastirskogo kompleksu zbigayetsya z pershim periodom funkcionuvannya baziliki Neshodavno vidkritij rannohristiyanskij kompleks bilya Smolyana a takozh ranishe vivchenij religijnij centr bilya sela Smolyan Barutin z bazilikoyu kincya 4 stolittya i kultovij centr Gela z trinefnoyu bazilikoyu 6 st n e pidtverdili pismovi zapisi pro poshirennya hristiyanskoyi religiyi i cij chastini gir PolitikaRatusha municipalitetuMer Z 2011 roku mer Smolyana Mikola Melemov vid partiyi GERB Ekonomika ta infrastrukturaHarakteristika Misto ye rezidenciyeyu kompanij u sferi tehniki ta sferi poslug Z 2000 roku v misti sposterigayetsya vidchutnij progres Bula vidbudovana nova golovna vulicya 2003 pobudovani novi goteli pabi ta diskoteki Investiciyi v misto zrostayut velicheznimi tempami Odnim z najbilshih proektiv ne tilki dlya Smolyani ale j dlya vsiyeyi Bolgariyi ye lizhnij centr Perelik Planuyetsya sho investiciyi perevishat 400 miljoniv yevro Bude pobudovano 217 km girskolizhnih tras dlya 27 tisyach lizhnikiv 7740 mist dlya parkingu Proekt Super Perelik takozh peredbachaye budivnictvo aeroportu a takozh 100 kilometrovu trohpolosnu dorogu do m Plovdiv U misti bagato kompanij Smolyan otrimav dovgostrokovij kreditnij rejting A z pozitivnim prognozom Protyagom dvoh rokiv z 2004 po 2006 rik investiciyi v infrastrukturni proekti dosyagli 50 mln leviv U zhovtni 2007 roku takozh buv obranij investor sportivnogo ta turistichnogo centru Momchilovci Yak ochikuyetsya investiciyi perevishat 250 miljoniv yevro Turizm ye prioritetnim sektorom dlya Smolyana Za 2007 rik investiciyi v budivnictvo gromadi sklali majzhe 51 mln leviv pobudovano 86 novih ob yektiv U 2008 2009 rr pochinayetsya budivnictvo dvoh kompleksiv torgovogo centru Transport Smolyan maye dvi avtovokzali Smolyanskij avtovokzal i Avtovokzal Shidnij v Ustovo Ye regulyarni rejsi do Plovdiva Sofiyi Kirdzhali ta bagatoh mist regionu a v litnij sezon regulyarno obslugovuyetsya liniya do Sonyachnogo berega Gromadskij transport obslugovuyut tri kompaniyi sho ohoplyuyut bilshe 16 linij ZMI U misti ye 2 telekanali Rodopi Sat i Foton K Miscevi gazeti Rodopi VEST Vidguk i Rodopi VISTI Smolyani vilno prijmayut taki movni stanciyi z chastotoyu MGc The Voice 88 2 Vitosha 90 9 Veselina 94 3 Botev 96 0 do 99 2 Fokus 95 6 i 96 8 Radio Bolgariya u efiri 97 7 Gorizont 101 6 105 0 Plovdiv 103 1 Radio 1 97 3 ta 104 5 ta Darik 107 0 93 2 Osvita Tehnichnij koledzh U misti ye tehnichnij koledzh i filiya v Plovdivskomu universiteti ta privatnij profesijnij koledzh bezpeki Sv Georgij Pochatkovi shkoli mista Pochatkova shkola Yuriya Gagarina Pochatkova shkola Stoyu Shishkov Pochatkova shkola Ivan Vazov Pochatkova shkola Asen Zlatarov Profilni seredni shkoli v Smolyani Vasil Levskij Ivan Vazov Karl Marks Otec Payisij Hristo Botev Nikola Vapcarov Profesijna visha shkola turizmu Kostyantin Fotinov Kirilo Mefodiyivskij universitet Profesijna serednya shkola prikladnogo mistectva Profesijna visha shkola Nikola Vacarov KulturaOblasnij istorichnij muzej i Planetarij vhodyat do 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu Regulyarni podiyi Smolyan ye centrom znachnih kulturnih podij takih yak Nacionalnij folklornij festival Rozhen mizhnarodnij molodizhnij folklorij festival Orfejski svyata mizhnarodnij yuniorskij hip hop festival Jam On It mizhnarodna kartinna podiya kulturni travnevi svyata tradicijne svyatkuvannya kukeriv ta maskaradnih igor Ponedilok v s Shiroka Lika mizhnarodnij dzhazovij festival July Jazz 21 zhovtnya Svyato Smolyana z vizvolennya Rodopskih gir vid osmanskoyi vladi pid chas Balkanskoyi vijni 1912 ta inshi Muzika ta horeografiya U misti Smolyan v 1960 roci stvoreno ansambl narodnih pisen ta tancyu Rodopa yakij vidigraye vazhlivu rol u zberezhenni ta populyarizaciyi rodopskogo folkloru Yiyi vidriznyaye ryad prestizhnih nagorod za svoyu diyalnist Muzej i observatoriyi Planetarij z astronomichnoyu observatoriyeyuOblasnij istorichnij muzej SmolyanNacionalna astronomichna observatoriya Rozhen Planetarij z Narodnoyu astronomichnoyu observatoriyeyu Oblasnij istorichnij muzejTeatr i galereyi Rodopskij dramatichnij teatr Mikola Gajtov Rodopskij dramatichnij teatr Mikola Hajtov 3 sichnya 2011 roku Rodopskij narodnij teatr Orfej buv vnesenij do Nacionalnogo reyestru yak samostijna yuridichna osoba z osnovnoyu diyalnistyu prodovzhennyam tradicij teatralnogo mistectva Rodopskogo krayu Hudozhnya galereya na yakij predstavleni polotna bolgarskih hudozhnikiv Gromadski centri Gromadski centri v Smolyanskij oblasti yaki nalichuyut 87 ye pershimi v Bolgariyi i ye odnimi z pershih u sviti za kilkistyu pidtrimuvanih proektnih propozicij Kino U travni 2013 roku v misti Smolyan vidkrivsya 3D kinoteatr Arena Sport Misto podalo Bolgariyi bagato sportsmeniv sered yakih olimpijski medalisti chempioni svitu ta Yevropi Olimpijskij prizersha Antoaneta Frenkeva pislya litnih Olimpijskih igor u Seuli v 1988 roci koli yij bulo 17 rokiv Velichko Cholakov yakij zavoyuvav bronzovu medal na Olimpiadi v Afinah Petro Stojchev takozh vipusknik sportivnoyi shkoli v Smolyani vin semikratnij peremozhec Kubka svitu u plavalnomu marafoni Smolyanska divchina Spaska Topalova zavoyuvala dvi zoloti medali na zimovih zimovih igrah Specialnoyi Olimpiadi Ajdaho SShA 2009 U Smolyani isnuyut rizni sportivni klubi z riznomanitnimi disciplinami Misceva futbolna komanda volejbolnij klub sportivnij klub SILVA 92 lizhnij klub Pamporovo ta Rodopa sportivnij klub tanciv Ye takozh bagato klubiv bojovih mistectv bagato z yakih mayut prizi na nacionalnih yevropejskih ta svitovih chempionatah U misti Smolyan ye dva futbolni stadioni sportivnij zal 2 kritih i 1 vidkritij basejn tenisni korti ta inshi GalereyaFreska Hram Sv Nedilya kv Rajkovo Tehnichnij koledzh vul Dicho Petrov Skelya Narechena Barelyef na budivli Plosha Svobodi Kv Rajkovo Kv Ustovo Smolyan Kvartal Kaptazha Smolyan Kvartal Ustovo Smolyan Istorichnij muzejKartiPolozhenie na elektronnoj karte bgmaps com nedostupne posilannya z lipnya 2019 Polozhenie na elektronnoj karte emaps bg nedostupne posilannya z chervnya 2019 LiteraturaVul Ustovo povit Aha Kale Plovdiv 1885 Vasil Dechev Minule Chepelare Sofiya t I 1928 i vv II 1936 Primitkihttps www grao bg tna t41nm 15 03 2024 2 txt Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 31 lipnya 2020 Dimitrov Dimitr 2013 Hristiyanskite hramove po blgarskite zemi I IX vek Sofiya Fondaciya Pokrov Bogorodichen s 145 ISBN 978 954 2972 17 4 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Almanah dlya Edirnskogo vilayetu Illiden 1936 79 s Zgidno z danimi Grube bolgarskogo slipogo v 1913 roci PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Pochesnij gromadyanin Mladen Kojnarov svyatkuye svij zal BF 1 u Smolyani 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Radio Fokus 20 listopada 2015 roku Arhiv originalu za 6 travnya 2008 Procitovano 26 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya NIKOLAJ TODOROV MELEMOV 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine biografiya vid smolyan bg vidvidav 7 lipnya 2012 roku Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Posilannyawww smolyan bg oficijnij sajt m Smolyan Oficijnij sajt m Smolyan u domino bg 1 chervnya 2010 u Wayback Machine Smolyan katalog posilan Open Directory Project Podivitisya kartu vsih Goteliv v Smolyan 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine 3D panorami vid Smolyana 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi