Ейла́т (івр. אילת) — найпівденніше місто Ізраїлю, розташований на березі бухти Акаба. Історично є в коліні Юди.
Ейлат אילת | |||
---|---|---|---|
Вид на місто з боку Акабської затоки, серпень 2005 року | |||
| |||
Координати: 29°33′00″ пн. ш. 34°57′00″ сх. д. / 29.55000° пн. ш. 34.95000° сх. д. | |||
Країна | Ізраїль | ||
Округ | Південний | ||
Уряд | |||
- Мер | Меїр Іцхак Халеві (Meir Yitzhak Halevi) | ||
Населення (грудень 2007) | |||
- Усього | 46,800 | ||
Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 | ||
Вебсайт: www.eilat.muni.il | |||
Ейлат | |||
Заснований у нинішньому вигляді 1951 року.
Ейлат — вихід Ізраїлю до Червоного моря й Індійського океану. Сучасний порт, побудований на місці гавані, де судна кидали якір ще за часів царя Соломона, здійснює торгові зв'язки з Африкою та Далеким Сходом. М'яка тепла зима, вражаючий підводний світ, мальовничі пляжі, розкішні готелі та прямі чартерні рейси з Європи перетворили Ейлат на цілорічний міжнародний курорт. З часу підписання мирного договору з Йорданією (1994 рік) почалася розробка проєктів спільного розвитку із сусіднім йорданським містом Акаба, спрямованих переважно на розвиток туризму в регіоні.
Населення
Населення: 50,000 ос.
Історія
Ейлат — прадавнє місто, що існувало ще за часів царя Соломона, який правив у 965—928 рр. до н. е. У римський період носив назву Айла, тут розміщувався військовий гарнізон.
До моменту проголошення незалежності Ізраїлю в 1948 році Ейлат, що був тоді військовим постом і називався Умм-Рашраш, перебував під контролем арабів. В ході Війни за незалежність в 1949 році Ейлат був захоплений Ізраїлем і став стрімко розвиватися. Велике значення мало спорудження нового шосе, що зв'язує місто з центральними і північними районами країни. У 1959 році Ейлату присвоєно статус міста.
Клімат
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Абсолютний максимум, °C | 32,2 | 35,8 | 38,7 | 43,4 | 45,2 | 47,4 | 48,3 | 48,0 | 45,0 | 44,3 | 38,1 | 33,6 | |
Середній максимум, °C | 21,3 | 23,0 | 26,1 | 31,0 | 35,7 | 38,9 | 40,4 | 40,0 | 37,3 | 33,1 | 27,7 | 23,0 | |
Середня температура, °C | 15,8 | 17,4 | 20,5 | 24,7 | 29,1 | 32,0 | 33,8 | 33,7 | 31,3 | 27,4 | 22,0 | 17,1 | |
Середній мінімум, °C | 10,4 | 11,8 | 14,6 | 18,4 | 22,5 | 25,2 | 27,3 | 27,4 | 25,2 | 21,8 | 16,3 | 11,9 | |
Абсолютний мінімум, °C | 1,2 | 0,9 | 3,0 | 8,4 | 12,1 | 18,5 | 20,0 | 19,4 | 18,6 | 9,2 | 5,3 | 2,5 | |
Кількість | 229,4 | 237,3 | 251,1 | 273 | 319,3 | 324 | 347,2 | 347,2 | 291 | 282,1 | 246 | 217 | |
Кількість дощових днів | 2,1 | 1,8 | 1,6 | 0,9 | 0,7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,7 | 0,8 | 1,9 | |
Вологість повітря, % | 32 | 28 | 25 | 19 | 16 | 15 | 17 | 18 | 23 | 27 | 29 | 33 | |
Джерело: Israel Meteorological Service |
Галерея
- Ейлат та Ейлатська затока
- Північний пляж
- Марина Ейлат
- Марина вночі
-
- Ейлат, 1947 - 1953
Див. також
Примітки
- . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 14 September 2010. Процитовано 1 серпня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
()(івр.) - . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.(івр.)
- . Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 18 June 2013. Процитовано 8 грудня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
()(івр.) - . Архів оригіналу за 25 September 2011. Процитовано 12 липня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
()(івр.)
Посилання
- Ейлат // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Eilat |
- Офіційний сайт муніципалітету [ 16 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Світлини Ейлата [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Ізраїлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejla t ivr אילת najpivdennishe misto Izrayilyu roztashovanij na berezi buhti Akaba Istorichno ye v kolini Yudi Ejlat אילתVid na misto z boku Akabskoyi zatoki serpen 2005 rokuVid na misto z boku Akabskoyi zatoki serpen 2005 rokuPrapor GerbKoordinati 29 33 00 pn sh 34 57 00 sh d 29 55000 pn sh 34 95000 sh d 29 55000 34 95000KrayinaIzrayilOkrugPivdennijUryad MerMeyir Ichak Halevi Meir Yitzhak Halevi Naselennya gruden 2007 Usogo 46 800Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Vebsajt www eilat muni ilEjlat Zasnovanij u ninishnomu viglyadi 1951 roku Ejlat vihid Izrayilyu do Chervonogo morya j Indijskogo okeanu Suchasnij port pobudovanij na misci gavani de sudna kidali yakir she za chasiv carya Solomona zdijsnyuye torgovi zv yazki z Afrikoyu ta Dalekim Shodom M yaka tepla zima vrazhayuchij pidvodnij svit malovnichi plyazhi rozkishni goteli ta pryami charterni rejsi z Yevropi peretvorili Ejlat na cilorichnij mizhnarodnij kurort Z chasu pidpisannya mirnogo dogovoru z Jordaniyeyu 1994 rik pochalasya rozrobka proyektiv spilnogo rozvitku iz susidnim jordanskim mistom Akaba spryamovanih perevazhno na rozvitok turizmu v regioni NaselennyaNaselennya 50 000 os IstoriyaEjlat pradavnye misto sho isnuvalo she za chasiv carya Solomona yakij praviv u 965 928 rr do n e U rimskij period nosiv nazvu Ajla tut rozmishuvavsya vijskovij garnizon Do momentu progoloshennya nezalezhnosti Izrayilyu v 1948 roci Ejlat sho buv todi vijskovim postom i nazivavsya Umm Rashrash perebuvav pid kontrolem arabiv V hodi Vijni za nezalezhnist v 1949 roci Ejlat buv zahoplenij Izrayilem i stav strimko rozvivatisya Velike znachennya malo sporudzhennya novogo shose sho zv yazuye misto z centralnimi i pivnichnimi rajonami krayini U 1959 roci Ejlatu prisvoyeno status mista KlimatKlimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 32 2 35 8 38 7 43 4 45 2 47 4 48 3 48 0 45 0 44 3 38 1 33 6Serednij maksimum C 21 3 23 0 26 1 31 0 35 7 38 9 40 4 40 0 37 3 33 1 27 7 23 0Serednya temperatura C 15 8 17 4 20 5 24 7 29 1 32 0 33 8 33 7 31 3 27 4 22 0 17 1Serednij minimum C 10 4 11 8 14 6 18 4 22 5 25 2 27 3 27 4 25 2 21 8 16 3 11 9Absolyutnij minimum C 1 2 0 9 3 0 8 4 12 1 18 5 20 0 19 4 18 6 9 2 5 3 2 5Kilkist 229 4 237 3 251 1 273 319 3 324 347 2 347 2 291 282 1 246 217Kilkist doshovih dniv 2 1 1 8 1 6 0 9 0 7 0 0 0 0 0 7 0 8 1 9Vologist povitrya 32 28 25 19 16 15 17 18 23 27 29 33Dzherelo Israel Meteorological ServiceGalereyaEjlat ta Ejlatska zatoka Pivnichnij plyazh Marina Ejlat Marina vnochi Ejlat 1947 1953Div takozhKPP AravaPrimitki Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 14 September 2010 Procitovano 1 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 ivr Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 18 June 2013 Procitovano 8 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr Arhiv originalu za 25 September 2011 Procitovano 12 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka ivr PosilannyaEjlat Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category EilatOficijnij sajt municipalitetu 16 sichnya 2007 u Wayback Machine Svitlini Ejlata 2 grudnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Izrayilyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi