Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семе́н Оле́лькович (1420 — 3 грудня 1470) — останній князь київський (з 1455), князь слуцький, син Олелька Володимировича, правнук великого литовського князя Ольгерда. Один з величних монархів кінця XV століття, продовжувачів Київського князівства.
| Семен Олелькович | |
|---|---|
 | |
| Князь Київський | |
| Правління | 1454-1470 |
| Попередник | Олелько Володимирович |
| Наступник | князівство ліквідоване |
| Інші титули | Князь слуцький Князь володимирський Князь подільський |
| Біографічні дані | |
| Імена | Самуїл |
| Народження | 1420 Слуцьк |
| Смерть | 3 грудня 1470[1] Київ |
| Поховання | Києво-Печерська лавра, Київ, Україна |
| Дружина | Марія Гаштольд |
| Діти | , Софія, |
| Династія | Олельковичі |
| Батько | Олелько Володимирович |
| Мати | Анастасія |
Життєпис
Народився 1420 року. Був сином Олелька Володимировича та його дружини Анастасії, дочки великого князя московського Василія Дмитровича та його дружини Софії Вітовтівни. Охрещений в Слуцьку у 1420 році Київським митрополитом Фотієм.
Внутрішня політика
Великокняжі справи
Був представником руського (українського) елементу у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському; воював з Золотою Ордою. Руська і литовська шляхта висували кандидатуру Семена Олельковича на Великого князя Литовського. Мав помірковані погляди щодо подальшого розвитку України під егідою Литви. Усяко перешкоджав поширенню польського впливу на країну. Мав надію, що вже після своєї смерті литовський князь затвердить його сина Олександра I на трон Руського князівства, якому перешкоджала польська аристократія.
Після смерті Вітовта Великого у 1430 році ослаб тиск адміністрації Литви та Польщі на Київщину, де поширився визвольний рух, очолюваний боярськими провідниками Мефодія Окальчича та ін., спрямований на відновлення влади старих князівських родів Ольговичів чи Ростиславовичів. У 1440 році було відновлено Київське князівство на чолі з князем Олельком, сином Володимира Ольгердовича, батьком Семена. Однак після смерті князя Семена Олельковича 1470 року Київське князівство назавжди припинило своє існування, а 1471 року утворене Київське воєводство.
Двічі (1456 і 1461) висунутий кандидатом на великокнязівський престол литовською та руською елітою, яка домагалася повного розриву литовсько-польської унії 1385 року та повернення до складу Великого князівства Литовського Західного Поділля.
1456 року Казимир IV Ягеллончик залагодив цей конфлікт, надавши Семену Олельковичу «в державу» Східне Поділля (Брацлавщину), а 1461 року прибічники незалежності змушені були відступити, не наважившись на збройний виступ.
Семен іменував себе «князем великого князівства своего Київського», підкреслюючи тим самим спадковий характер своєї влади над Києвом та князівством.
За участю Семена Олельковича і киян була остаточно розгромлена (1455) орда Сеїд-Ахмеда, що з 1430-х рр. панувала у межиріччі Дніпра та Дону, чим зміцнив військову потугу князівства та підніс його політичне значення. Частина території орди (лівобережжя Дніпра та Ворскли і майже до його гирла) відійшла до Київського князівства. Рештки орди Сеїд-Ахмета осадив на своїх землях («Семенові люди»). Князь охоче брав до себе на службу вихідців із степовиків (вони складали до третини «боярського загалу» Київщини), молдаван, поляків, німців, вихідців з інших земель Великого князівстваВійсько було головним його аргументом у стосунках з сусідами, та великими князями. Київщина за правління Семена була мілітаризованою — лише в Житомирсьій окрузій кожний третій чоловік належав до «кінних слуг» — дрібних бояр, що отримували землю за умови військової служби. Постійно укріплювалися й замки — старі та нові.
Підтвердив права на володіння землями Броварщини та .
Обвід Свиридова
За часів володарювання Семена Олельковича остаточно формуються територіальні межі Київського князівства. У середині XV ст. під контролем Києва опинилися значні обшири: межі Київської землі сягали пониззя Дніпра, а сама територія Київщини складалася з Овруцького, Житомирського, Мозирського, Чорнобильського, Путивльського, Любецького, Остерського й Черкаського повітів.
Наприкінці 1450-х рр. за наказом Семена Олельковича було здійснено «обвід» південних кордонів князівства. Намісник Семена Олельковича Свиридов, «который от него Черкасы держал», здійснив розмежування Київського князівства із «землей Татарской Перекопской, Очаковом, Белым Городом (сучасним Білгородом-Дністровським) и с землей Волоской (Молдавією)».
Цей так званий «обвід Свиридова» не дійшов до нас в оригіналі. Він був відтворений за свідченнями київських, черкаських і канівських старожилів і поданий у вигляді доповідної записки Сигізмунду І десь у 40-х рр. XVI ст. Саме тому він містить анахронічні деталі — наприклад, згадку про Очаків. Насправді на час проведення розмежування на місті Очакова було поселення Дашів, згодом захоплене татарами, які заснували тут фортецю Кара-Кермен (Чорну фортецю). Пізніше її захопили турки, перейменувавши на Очаків.
Як би там не було, документ так окреслює південний кордон Київського князівства: річкою Мурафою до Дністра, потім униз Дністром, повз Тягиню (сучасні Бендери), «аж где Днестр упал в море; а оттоль, с устья Днестрова, лиманом пошла граница мимо Очакова аж до устья Днепрова … а от устья Днепрова до Таваня» — перевозу на нижньому Дніпрі, який становив спільну власність володарів Литви та Криму; далі кордон з Кримським ханством пролягав по річках Овечій Воді, Самарі, Сіверському Дінцю й Тихій Сосні.
Слід, однак, мати на увазі, що більшість обширів, які перебували під формальним контролем Семена Олельковича, являли собою справжню пустку.
Сумну картину цілковитого спустошення українських земель змальовує акт Семенового батька, Олелька Володимировича, котрий пожалував своєму бояринові Олехну Сохновичу «городище старое над Днепром Покалаурово, селище Булачин, селище Круглое, селище Сошниково … и к тому три городища за Днепром: Бусурменское, Ярославское, Сальково с озерцом Липовым, а селище Процево, а другое имение — селище Белки, Мохнач, селище Веприки, селище Островы над Ирпенем и Унавою, селище Махновщина, а землю над Здвижею Мелеховщину, а над Тетеревью Труденевщину и Тригубовщину, а на Росаве в поле два городища — Полствин и Кузяков». Наявне у тексті документа застереження («а пак ли бы на котором селище люди осели, то тые люди мают быти послушны» Олехну та його нащадкам) свідчить про те, що окреслені обшири були абсолютною пусткою ще перед татарськими погромами кінця XV ст.; пізніші документи унаочнюють, що вони залишалися такими й у першій чверті XVI ст.
Релігійна політика
У перші роки свого правління Семен Олелькович продовжував дотримуватися політики батька, що наприкінці життя дозволив пощирити юрисдикцію московського митрополита Йони на землі Русі, що знаходилися під владою Великого князівства Литовського. Але при цьому непублічно підтримував контакти з унійним митрополитом київським Ісидором.
У 1458 році Ісидор відмовився від київської кафедри, рекомендувавши на «звільнене» місце свого давнього соратника Григорія Болгариновича. Кандидатуру Григорія підтримав папа Калікст III і унійний константинопольський патріарх Григорій Мамма. Новопризначений отримав титул «митрополита Київського, Галицького і всієї Русі». Вірні українських та білоруських єпархій також прийняли Григорія беззаперечно, що викликало відверте роздратування в Москві. Йона надсилав пастві та литовським православним ієрархам листи, які, проте, залишалися без відповіді. Водночас Семен Олелькович, його брат Михайло та князь Юрій Гольшанський в 1460 році запевнили посланців з Москви, що унію таки не підтримують.
У 1467 році Григорій Болгаринович за цілковитої підтримки Семена Олельковича залишив унію і повернувся під омофор константинопольського патріарха Діонісія І, тим самим відновивши православну митрополію з центром у Києві, юрисдикція якої поширювалися на українські та білоруські єпархії на теренах Великого князівства Литовського та Польщі.
Семен Олелькович надав у Києві прихисток інтелектуалам, що залишили Візантію, після падіння Константинополя (1453) — православним та юдеям.
Протегував літературним заняттям вченого гуртка при Софійському соборі, його коштом було відбудовано Києво-Печерський монастир. Здійснені в найближчому оточенні князя переклади зі староєврейської і латинської мов низки творів філосовського та науково-природничого змісту («Арістотелеві врата», «Шестокрил», «Космографія» та ін.), а також дві нові редакції Патерика Києво-Печерського (1460—62) засвідчують зростання руської свідомості місцевих еліти й освічених кіл, звернення їх до власної істороричних традиції, їхніми спробами повернути Києву роль значного політичного і культурного центру.
Діяльність Семена Олельковича сприяла культурно-національному піднесенню в Наддніпрянській Україні з притаманними йому ренесансними тенденціями й відкритістю впливам як греко-православного світу, так і катололицької Західної Європи — яке отримало не зовсім точні назви «Київського» або ж «Олельківського Відродження».
Зовнішня політика
Провадив самостійну політику щодо Кримського ханату, Молдавського князівства і Великого князівства Московського. Активно втручався у справи Золотої Орди.
1463 року видав сестру, Євдокію Олельківну, за господаря Молдови Штефана ІІІ.
Починаючи з 1463 року поширюється практика в неофіційному вжитку називати київського князя «царем», що може свідчити про наміри Семена Олельковича використати для зміцнення своєї влади та усамостійнення своєї держави ідею Києва як «другого Царгорода» аба «Третього Рима».
Київське князівство після смерті князя Семена
У літописному записі про смерть останнього київського князя Симеона Олельковича говориться, що він «превознесеся во всей Руси, якоже великих киевских князей древних честно имя его». Сприяв обновленню св. церкви Богородиці Печерської. Був похований в Києво-Печерській лаврі, існував його надгробок з епітафією.
Семен Олелькович послав до короля Польщі Казимира IV Ягеллончика послів зі своїм бойовим конем та луком, з яким воював проти татар, та поручав під його опіку дружину та дітей. Кияни просили Великого князя Казимира поставити князем у Києві Семенового брата — Михайла, який був недавно назначений ним — новгородським князем. Литовці в свою чергу просили короля, щоб він замінив Київське князівство на литовську провінцію з намісником — Мартином Гаштовтом. Киян це обурило, оскільки М. Гаштовт був звичайним паном (не королівського чи княжого походження) та був католиком. Двічі кияни не прийняли приїзд Гаштовта, мовлячи, що воліють загинути, ніж схиляти голови перед литовцем. Такий стан справ надовго затримав Казимира в Литві, так як він побоювався наражати Велике князівство Литовське на небезпеку руського прагнення самостійності. Це було спричинено також і тим, що правлячі кола розуміли, що русини і литовці належали до різних конфесій.
Сім'я, діти
Дружина — Марія, донька віленського воєводи Івана (Яна) Гаштольда. Діти:
- Василь Олелькович (?—1495) — князь пінський (разом з матір'ю)
- Софія Олельківна (? — 7 лютого 1483) — дружина великого князя тверського Михайла ІІІ Борисовича
- Олександра Семенівна Олельківна(?—1518) — княгиня пінська, дружина князя Федора Івановича Ярославича.
Див. також
Примітки
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 19.
- Шабульдо Ф. М. Семен Олелькович… — С. 522.
- Jakubowski Jan. Aleksander-Olelko (†1454) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 65. — . (пол.)
- Олексій Мустафін. «Третій Рим» на берегах Дніпра. Загублена спадщина останніх київських князів. Київ24. 2024-02-05.
- Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон» (Українською) .
- Олексій Мустафін. «Третій Рим» на берегах Дніпра. Загублена спадщина останніх київських князів. Київ24. 2024-02-05.
- Krupska A. Olelkowicz Semen (ok. 1420—1470)… — S. 746.
- Олексій Мустафін. «Третій Рим» на берегах Дніпра. Загублена спадщина останніх київських князів. Київ24. 2024-02-05.
- Извлеченіе изъ древнихъ Литовскихъ лѣтописей и изъ Русскихъ лѣтописныхъ сводовъ / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 36.
- Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 28—29.
- Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948—1958. — T. VII. — S. 298. (пол.) reprint
- Książęta Olelkowicze Słuccy [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.).
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
- Толочко П. Русь-Мала Русь-руський народ у другій половині XIII—XVII ст. // ПСРЛ (полное собрание русских летописей) Т. (Псковская летопись).
- Шабульдо Ф. М. Семен Олелькович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 522. — .
- Krupska A. Olelkowicz Semen (ok. 1420—1470) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 746. (пол.)
Посилання
- Семен Олелькович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.175-177
- Моє місто Бровари.
- Szymon Siemion ks. Olelkowicz na Kijowie h. Pogoń Litewska (ID: 5.965.45) (пол.)
| Попередник Олелько Володимирович |  | Князь слуцький 1443-1454 | | Наступник Михайло Олелькович |
| Попередник Олелько Володимирович |  | Князь Київський 1454-1470 | | Князівство ліквідоване |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Semen Mihajlovich Olelkovich Seme n Ole lkovich 1420 3 grudnya 1470 ostannij knyaz kiyivskij z 1455 knyaz sluckij sin Olelka Volodimirovicha pravnuk velikogo litovskogo knyazya Olgerda Odin z velichnih monarhiv kincya XV stolittya prodovzhuvachiv Kiyivskogo knyazivstva Semen OlelkovichKnyaz KiyivskijPravlinnya 1454 1470Poperednik Olelko VolodimirovichNastupnik knyazivstvo likvidovaneInshi tituli Knyaz sluckij Knyaz volodimirskij Knyaz podilskijBiografichni daniImena SamuyilNarodzhennya 1420 SluckSmert 3 grudnya 1470 1 KiyivPohovannya Kiyevo Pecherska lavra Kiyiv UkrayinaDruzhina Mariya GashtoldDiti Sofiya Dinastiya OlelkovichiBatko Olelko VolodimirovichMati AnastasiyaZhittyepisNarodivsya 1420 roku Buv sinom Olelka Volodimirovicha ta jogo druzhini Anastasiyi dochki velikogo knyazya moskovskogo Vasiliya Dmitrovicha ta jogo druzhini Sofiyi Vitovtivni Ohreshenij v Slucku u 1420 roci Kiyivskim mitropolitom Fotiyem Vnutrishnya politikaVelikoknyazhi spravi Buv predstavnikom ruskogo ukrayinskogo elementu u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu i Zhemajtijskomu voyuvav z Zolotoyu Ordoyu Ruska i litovska shlyahta visuvali kandidaturu Semena Olelkovicha na Velikogo knyazya Litovskogo Mav pomirkovani poglyadi shodo podalshogo rozvitku Ukrayini pid egidoyu Litvi Usyako pereshkodzhav poshirennyu polskogo vplivu na krayinu Mav nadiyu sho vzhe pislya svoyeyi smerti litovskij knyaz zatverdit jogo sina Oleksandra I na tron Ruskogo knyazivstva yakomu pereshkodzhala polska aristokratiya Pislya smerti Vitovta Velikogo u 1430 roci oslab tisk administraciyi Litvi ta Polshi na Kiyivshinu de poshirivsya vizvolnij ruh ocholyuvanij boyarskimi providnikami Mefodiya Okalchicha ta in spryamovanij na vidnovlennya vladi starih knyazivskih rodiv Olgovichiv chi Rostislavovichiv U 1440 roci bulo vidnovleno Kiyivske knyazivstvo na choli z knyazem Olelkom sinom Volodimira Olgerdovicha batkom Semena Odnak pislya smerti knyazya Semena Olelkovicha 1470 roku Kiyivske knyazivstvo nazavzhdi pripinilo svoye isnuvannya a 1471 roku utvorene Kiyivske voyevodstvo Dvichi 1456 i 1461 visunutij kandidatom na velikoknyazivskij prestol litovskoyu ta ruskoyu elitoyu yaka domagalasya povnogo rozrivu litovsko polskoyi uniyi 1385 roku ta povernennya do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Zahidnogo Podillya 1456 roku Kazimir IV Yagellonchik zalagodiv cej konflikt nadavshi Semenu Olelkovichu v derzhavu Shidne Podillya Braclavshinu a 1461 roku pribichniki nezalezhnosti zmusheni buli vidstupiti ne navazhivshis na zbrojnij vistup Kiyivske knyazivstvo Semen imenuvav sebe knyazem velikogo knyazivstva svoego Kiyivskogo pidkreslyuyuchi tim samim spadkovij harakter svoyeyi vladi nad Kiyevom ta knyazivstvom Za uchastyu Semena Olelkovicha i kiyan bula ostatochno rozgromlena 1455 orda Seyid Ahmeda sho z 1430 h rr panuvala u mezhirichchi Dnipra ta Donu chim zmicniv vijskovu potugu knyazivstva ta pidnis jogo politichne znachennya Chastina teritoriyi ordi livoberezhzhya Dnipra ta Vorskli i majzhe do jogo girla vidijshla do Kiyivskogo knyazivstva Reshtki ordi Seyid Ahmeta osadiv na svoyih zemlyah Semenovi lyudi Knyaz ohoche brav do sebe na sluzhbu vihidciv iz stepovikiv voni skladali do tretini boyarskogo zagalu Kiyivshini moldavan polyakiv nimciv vihidciv z inshih zemel Velikogo knyazivstvaVijsko bulo golovnim jogo argumentom u stosunkah z susidami ta velikimi knyazyami Kiyivshina za pravlinnya Semena bula militarizovanoyu lishe v Zhitomirsij okruzij kozhnij tretij cholovik nalezhav do kinnih slug dribnih boyar sho otrimuvali zemlyu za umovi vijskovoyi sluzhbi Postijno ukriplyuvalisya j zamki stari ta novi Pidtverdiv prava na volodinnya zemlyami Brovarshini ta Obvid Sviridova Za chasiv volodaryuvannya Semena Olelkovicha ostatochno formuyutsya teritorialni mezhi Kiyivskogo knyazivstva U seredini XV st pid kontrolem Kiyeva opinilisya znachni obshiri mezhi Kiyivskoyi zemli syagali ponizzya Dnipra a sama teritoriya Kiyivshini skladalasya z Ovruckogo Zhitomirskogo Mozirskogo Chornobilskogo Putivlskogo Lyubeckogo Osterskogo j Cherkaskogo povitiv Naprikinci 1450 h rr za nakazom Semena Olelkovicha bulo zdijsneno obvid pivdennih kordoniv knyazivstva Namisnik Semena Olelkovicha Sviridov kotoryj ot nego Cherkasy derzhal zdijsniv rozmezhuvannya Kiyivskogo knyazivstva iz zemlej Tatarskoj Perekopskoj Ochakovom Belym Gorodom suchasnim Bilgorodom Dnistrovskim i s zemlej Voloskoj Moldaviyeyu Cej tak zvanij obvid Sviridova ne dijshov do nas v originali Vin buv vidtvorenij za svidchennyami kiyivskih cherkaskih i kanivskih starozhiliv i podanij u viglyadi dopovidnoyi zapiski Sigizmundu I des u 40 h rr XVI st Same tomu vin mistit anahronichni detali napriklad zgadku pro Ochakiv Naspravdi na chas provedennya rozmezhuvannya na misti Ochakova bulo poselennya Dashiv zgodom zahoplene tatarami yaki zasnuvali tut fortecyu Kara Kermen Chornu fortecyu Piznishe yiyi zahopili turki perejmenuvavshi na Ochakiv Yak bi tam ne bulo dokument tak okreslyuye pivdennij kordon Kiyivskogo knyazivstva richkoyu Murafoyu do Dnistra potim uniz Dnistrom povz Tyaginyu suchasni Benderi azh gde Dnestr upal v more a ottol s ustya Dnestrova limanom poshla granica mimo Ochakova azh do ustya Dneprova a ot ustya Dneprova do Tavanya perevozu na nizhnomu Dnipri yakij stanoviv spilnu vlasnist volodariv Litvi ta Krimu dali kordon z Krimskim hanstvom prolyagav po richkah Ovechij Vodi Samari Siverskomu Dincyu j Tihij Sosni Slid odnak mati na uvazi sho bilshist obshiriv yaki perebuvali pid formalnim kontrolem Semena Olelkovicha yavlyali soboyu spravzhnyu pustku Sumnu kartinu cilkovitogo spustoshennya ukrayinskih zemel zmalovuye akt Semenovogo batka Olelka Volodimirovicha kotrij pozhaluvav svoyemu boyarinovi Olehnu Sohnovichu gorodishe staroe nad Dneprom Pokalaurovo selishe Bulachin selishe Krugloe selishe Soshnikovo i k tomu tri gorodisha za Dneprom Busurmenskoe Yaroslavskoe Salkovo s ozercom Lipovym a selishe Procevo a drugoe imenie selishe Belki Mohnach selishe Vepriki selishe Ostrovy nad Irpenem i Unavoyu selishe Mahnovshina a zemlyu nad Zdvizheyu Melehovshinu a nad Teterevyu Trudenevshinu i Trigubovshinu a na Rosave v pole dva gorodisha Polstvin i Kuzyakov Nayavne u teksti dokumenta zasterezhennya a pak li by na kotorom selishe lyudi oseli to tye lyudi mayut byti poslushny Olehnu ta jogo nashadkam svidchit pro te sho okresleni obshiri buli absolyutnoyu pustkoyu she pered tatarskimi pogromami kincya XV st piznishi dokumenti unaochnyuyut sho voni zalishalisya takimi j u pershij chverti XVI st Religijna politika U pershi roki svogo pravlinnya Semen Olelkovich prodovzhuvav dotrimuvatisya politiki batka sho naprikinci zhittya dozvoliv poshiriti yurisdikciyu moskovskogo mitropolita Joni na zemli Rusi sho znahodilisya pid vladoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo Ale pri comu nepublichno pidtrimuvav kontakti z unijnim mitropolitom kiyivskim Isidorom U 1458 roci Isidor vidmovivsya vid kiyivskoyi kafedri rekomenduvavshi na zvilnene misce svogo davnogo soratnika Grigoriya Bolgarinovicha Kandidaturu Grigoriya pidtrimav papa Kalikst III i unijnij konstantinopolskij patriarh Grigorij Mamma Novopriznachenij otrimav titul mitropolita Kiyivskogo Galickogo i vsiyeyi Rusi Virni ukrayinskih ta biloruskih yeparhij takozh prijnyali Grigoriya bezzaperechno sho viklikalo vidverte rozdratuvannya v Moskvi Jona nadsilav pastvi ta litovskim pravoslavnim iyerarham listi yaki prote zalishalisya bez vidpovidi Vodnochas Semen Olelkovich jogo brat Mihajlo ta knyaz Yurij Golshanskij v 1460 roci zapevnili poslanciv z Moskvi sho uniyu taki ne pidtrimuyut U 1467 roci Grigorij Bolgarinovich za cilkovitoyi pidtrimki Semena Olelkovicha zalishiv uniyu i povernuvsya pid omofor konstantinopolskogo patriarha Dionisiya I tim samim vidnovivshi pravoslavnu mitropoliyu z centrom u Kiyevi yurisdikciya yakoyi poshiryuvalisya na ukrayinski ta biloruski yeparhiyi na terenah Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Polshi Semen Olelkovich nadav u Kiyevi prihistok intelektualam sho zalishili Vizantiyu pislya padinnya Konstantinopolya 1453 pravoslavnim ta yudeyam Proteguvav literaturnim zanyattyam vchenogo gurtka pri Sofijskomu sobori jogo koshtom bulo vidbudovano Kiyevo Pecherskij monastir Zdijsneni v najblizhchomu otochenni knyazya perekladi zi staroyevrejskoyi i latinskoyi mov nizki tvoriv filosovskogo ta naukovo prirodnichogo zmistu Aristotelevi vrata Shestokril Kosmografiya ta in a takozh dvi novi redakciyi Paterika Kiyevo Pecherskogo 1460 62 zasvidchuyut zrostannya ruskoyi svidomosti miscevih eliti j osvichenih kil zvernennya yih do vlasnoyi istororichnih tradiciyi yihnimi sprobami povernuti Kiyevu rol znachnogo politichnogo i kulturnogo centru Diyalnist Semena Olelkovicha spriyala kulturno nacionalnomu pidnesennyu v Naddnipryanskij Ukrayini z pritamannimi jomu renesansnimi tendenciyami j vidkritistyu vplivam yak greko pravoslavnogo svitu tak i katololickoyi Zahidnoyi Yevropi yake otrimalo ne zovsim tochni nazvi Kiyivskogo abo zh Olelkivskogo Vidrodzhennya Zovnishnya politikaProvadiv samostijnu politiku shodo Krimskogo hanatu Moldavskogo knyazivstva i Velikogo knyazivstva Moskovskogo Aktivno vtruchavsya u spravi Zolotoyi Ordi 1463 roku vidav sestru Yevdokiyu Olelkivnu za gospodarya Moldovi Shtefana III Pochinayuchi z 1463 roku poshiryuyetsya praktika v neoficijnomu vzhitku nazivati kiyivskogo knyazya carem sho mozhe svidchiti pro namiri Semena Olelkovicha vikoristati dlya zmicnennya svoyeyi vladi ta usamostijnennya svoyeyi derzhavi ideyu Kiyeva yak drugogo Cargoroda aba Tretogo Rima Kiyivske knyazivstvo pislya smerti knyazya SemenaU litopisnomu zapisi pro smert ostannogo kiyivskogo knyazya Simeona Olelkovicha govoritsya sho vin prevoznesesya vo vsej Rusi yakozhe velikih kievskih knyazej drevnih chestno imya ego Spriyav obnovlennyu sv cerkvi Bogorodici Pecherskoyi Buv pohovanij v Kiyevo Pecherskij lavri isnuvav jogo nadgrobok z epitafiyeyu Semen Olelkovich poslav do korolya Polshi Kazimira IV Yagellonchika posliv zi svoyim bojovim konem ta lukom z yakim voyuvav proti tatar ta poruchav pid jogo opiku druzhinu ta ditej Kiyani prosili Velikogo knyazya Kazimira postaviti knyazem u Kiyevi Semenovogo brata Mihajla yakij buv nedavno naznachenij nim novgorodskim knyazem Litovci v svoyu chergu prosili korolya shob vin zaminiv Kiyivske knyazivstvo na litovsku provinciyu z namisnikom Martinom Gashtovtom Kiyan ce oburilo oskilki M Gashtovt buv zvichajnim panom ne korolivskogo chi knyazhogo pohodzhennya ta buv katolikom Dvichi kiyani ne prijnyali priyizd Gashtovta movlyachi sho voliyut zaginuti nizh shilyati golovi pered litovcem Takij stan sprav nadovgo zatrimav Kazimira v Litvi tak yak vin poboyuvavsya narazhati Velike knyazivstvo Litovske na nebezpeku ruskogo pragnennya samostijnosti Ce bulo sprichineno takozh i tim sho pravlyachi kola rozumili sho rusini i litovci nalezhali do riznih konfesij Sim ya ditiDruzhina Mariya donka vilenskogo voyevodi Ivana Yana Gashtolda Diti Vasil Olelkovich 1495 knyaz pinskij razom z matir yu Sofiya Olelkivna 7 lyutogo 1483 druzhina velikogo knyazya tverskogo Mihajla III Borisovicha Oleksandra Semenivna Olelkivna 1518 knyaginya pinska druzhina knyazya Fedora Ivanovicha Yaroslavicha Div takozhSemenovi lyudi Zmova ruskih knyaziv 1481 roku Rozorennya Kiyeva 1482 rokuPrimitkiSenatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 19 d Track Q123243396 Shabuldo F M Semen Olelkovich S 522 Jakubowski Jan Aleksander Olelko 1454 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 65 ISBN 8304034840 pol Oleksij Mustafin Tretij Rim na beregah Dnipra Zagublena spadshina ostannih kiyivskih knyaziv Kiyiv24 2024 02 05 Enciklopedichne vidannya u 6 ti tomah Ukrayina hronologiya rozvitku vidavnictvo Krion Ukrayinskoyu Oleksij Mustafin Tretij Rim na beregah Dnipra Zagublena spadshina ostannih kiyivskih knyaziv Kiyiv24 2024 02 05 Krupska A Olelkowicz Semen ok 1420 1470 S 746 Oleksij Mustafin Tretij Rim na beregah Dnipra Zagublena spadshina ostannih kiyivskih knyaziv Kiyiv24 2024 02 05 Izvlechenie iz drevnih Litovskih lѣtopisej i iz Russkih lѣtopisnyh svodov Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 36 A8anasij Kalnofojskij Epitafii fundatoram lavry Otdel II Izvѣstiya ochevidcev sovremennikov i inostrannyh pisatelej Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 28 29 Semkowicz W Gasztold Jan Iwaszko Polski Slownik Biograficzny Krakow 1948 1958 T VII S 298 pol reprint Ksiazeta Olelkowicze Sluccy 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Tolochko P Rus Mala Rus ruskij narod u drugij polovini XIII XVII st PSRL polnoe sobranie russkih letopisej T Pskovskaya letopis Shabuldo F M Semen Olelkovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 522 ISBN 978 966 00 1290 5 Krupska A Olelkowicz Semen ok 1420 1470 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 T HHIII 4 zeszyt 99 S 746 pol PosilannyaSemen Olelkovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 175 177 Moye misto Brovari Szymon Siemion ks Olelkowicz na Kijowie h Pogon Litewska ID 5 965 45 pol Poperednik Olelko Volodimirovich Knyaz sluckij 1443 1454 Nastupnik Mihajlo Olelkovich Poperednik Olelko Volodimirovich Knyaz Kiyivskij 1454 1470 Knyazivstvo likvidovane