Анастасія Василівна (княгиня київська)

Анастасія Василівна (нар. 1397–98, Москва — пом. 1470) — друга донька великого князя московського Василя І Дмитровича від литовської князівни Софії Вітовтівни.

Життєпис

В 1417 році її видали заміж за князя Олелька Володимировича, аби зміцнити стосунки з Литовсько-Руською державою. Відповідно до тевтонського рапорту, весілля, що його справив внучці Вітовт, почалось 22 серпня і тягнулось цілий тиждень. У посаг дівчина одержала малоярославецькі волості Передол та Почапод, що їх згодом в 1458–59 р. дарувала Троїце-Сергіївській лаврі. Осінню 1421 Анастасія навідала батька в Москві, воротившись за тиждень перед Різдвом.

Під час династичної війни 1430-их років за розпорядженням Сигізмунда Кейстутовича Олелька арештували й ув'язнили у Кернові, тоді як Анастасію разом з двома синами тримали в Утянах. Коли же великим князем став Казимир Ягеллончик, сім'ю було звільнено.

Після осліплення брата, Василя II Темного Дмитром Юрійовичем Шемякою тримала в Москві свого шпигуна, якого прислала в 1446 році з Києва, щоб стежити за діями Шемяки і вчасно повідомляти братові про його наміри і плани; всіляко допомагала Василю ІІ і його прихильникам, які втекли до Литви. Листувалася з московським митрополитом Іоною.

Сім'я

У шлюбі було двоє синів і три доньки:

• Семен Олелькович (бл. 1420—1470), за рішенням великого князя литовського Казимира IV, став наступником батька на київському княжому престолі та останнім київським князем (1455—1470). Після смерті Семена Київське князівство було ліквідоване, а не його місці утворене Київське воєводство.
• Михайло Олелькович (?—1481), князь слуцький, князь-намісник Великого Новгорода, страчений Казимиром за спробу державного перевороту у 1481 році.
•  — перша дружина князя , онука князя Пронського і рязанського Івана Володимировича.
•  — дружина князя Симеона Юрійовича Гольшанського, за Войтовичем — Семена Івановича Пінського.
• Євдокія Олельківна (?—1468) — з 1463 року друга дружина господаря Молдавії Стефана Великого (1433—1504).

Примітки

1. Скеп'ян А.А. Князі Слуцкія / А.А. Скеп'ян. — Мінск : «Беларусь», 2013. — С. 15. — .
2. Бенцианов М. Московско-литовские связи XIII-XVI вв. по данным синодиков и вкладные книг // Российская генеалогия: научный альманах. Выпуск двенадцатый. – М.: Старая Басманная. — 2022. — С. 17.
3. Симеоновская летопись (Полное собрание русских летописей. Т. 18). — Москва : Знак, 2007. — С. 166.
4. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006. С. 642.
5. . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.