Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (серпень 2020) |
Іспанська колонізація Америки (1492–1898, конкіста, конквіста ісп. La Conquista) почалася з відкриття іспанським мореплавцем Колумбом перших островів Карибського моря в 1492, які іспанці вважали частиною Азії.
Продовжувалася в різних регіонах по-різному. Більшість колоній зуміли завоювати незалежність на початку XIX століття, коли сама Іспанія переживала період глибокого соціально-економічного занепаду. Однак ряд острівних регіонів (Куба, Пуерто-Рико, тимчасово також Домініканська Республіка) управлялися Іспанією до 1898, коли США позбавили Іспанію її колоній внаслідок війни.
Передумови колонізації
Пошук іспанцями (а також португальцями, голландцями, французами та ін.) нового шляху в Індію був продиктований прискореним темпом розвитку європейського суспільства, зростанням обсягів промисловості та торгівлі, потребою знайти великі запаси золота (яке згодом відбилася в легендах про Ельдорадо та Пайтіті), попит на яке різко зріс. Важливим був і той факт, що в самій Іспанії тільки-но закінчилася Реконкіста країни, південь якої був звільнений від маврів. За довгі 8 століть Реконкісти в Іспанії сформувався численний клас військовиків, у тому числі військових авантюристів, які звикли жити за рахунок військової здобичі, грабежів, мародерства та експлуатації морисків, прикриваючись при цьому прагненням поширити віру Христа та звільнити землю Іберії від невірних мусульман. Необхідно було терміново зайняти цих лицарів новими проектами завоювань, інакше їх перебування в країні могло загрожувати соціальним вибухом. Також прискорене зростання населення Іспанії призвело до браку земель на посушливому, маловодному півдні країни. Крім того, після завершення Реконкісти всі мавританські землі були скоро поділені, і в країні з'явилася значна кількість так званих ідальго, молодших синів лицарів, які не отримали спадщини та поневірявся в пошуках швидкої наживи, промишляючи бандитизмом на дорогах країни. Всі ці групи надалі склали основу класу конкістадорів. Спочатку Іспанія планувала продовжити витіснення мусульман з північної Африки, проте мусульмани чинили сильний опір і, крім захоплення низки невеликих прибережних фортець, успіхи в цьому напрямку були незначні. Увага конкістадорів незабаром перейшла на підкорення обширних та часто малонаселених просторів Нового Світу.
Особливості іспанської колонізації Америки
- Ранній початок (кінець XV століття): іспанці були першопрохідцями Америки. Іспанська колонізація почалася набагато раніше британської.
- Феодальний характер колонізації: через ранній початок, іспанська колонізація носила яскраво виражений феодальний характер. В Америку були перенесені феодальні оброки (енком'єнда), панщина, системи патронажу та пеонаж. У ряді острівних та приморських регіонів існувало також і рабство, переважно негритянське. На Кубі воно проіснувало до кінця XIX століття.
- Аграрно-сировинний характер колонізації, слабкий розвиток промисловості, поширення монокультур.
- Відносна слабкість расово-етнічних протиріч між колонізаторами та місцевими: після короткочасних початкових зіткнень, іспанська культура проникла в ядро місцевих автохтонних культур та злилася з ними в єдине ціле. Виникло безліч змішаних та перехідних субкультур, які об'єднали між собою іспанська мова та католицтво. Масова метисація населення, наявність (принаймні, в теорії) ступенів соціальної та кар'єрної мобільності для вихідців з «низьких» рас шляхом поступового відбілювання, відсутність сегрегації та явної дискримінації за расовою ознакою. Швидка гуманізація підходу до індіанців та негрів (Бургоські закони, 1512).
- Відсутність централізованого підходу до адміністративної організації колоній в Америці, які утворили кілька незалежних держав, а не одну, як Бразилія (португальська колонія) або США (британська колонія).
- Чоловічий тип колонізації: всього з Іспанії в Америку за перші три століття колонізації переселилося близько 600 000 іспанців, причому до 80% переселенців до Латинської Америки склали самотні чоловіки, які вступали в контакти з жінками індіанського та африканського походження.
Див. також
Посилання
- Іспанська колонізація Америки [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на world-history.ru
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe Kolonizaciya Ameriki Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020 Ispanska kolonizaciya Ameriki 1492 1898 konkista konkvista isp La Conquista pochalasya z vidkrittya ispanskim moreplavcem Kolumbom pershih ostroviv Karibskogo morya v 1492 yaki ispanci vvazhali chastinoyu Aziyi Chervonij kolir Ispanska imperiya naprikinci XVIII stolittya pomaranchevij teritorialni pretenziyi Ispaniyi Yevropejski koloniyi XVI XVIII stolittya Prodovzhuvalasya v riznih regionah po riznomu Bilshist kolonij zumili zavoyuvati nezalezhnist na pochatku XIX stolittya koli sama Ispaniya perezhivala period glibokogo socialno ekonomichnogo zanepadu Odnak ryad ostrivnih regioniv Kuba Puerto Riko timchasovo takozh Dominikanska Respublika upravlyalisya Ispaniyeyu do 1898 koli SShA pozbavili Ispaniyu yiyi kolonij vnaslidok vijni Peredumovi kolonizaciyiPoshuk ispancyami a takozh portugalcyami gollandcyami francuzami ta in novogo shlyahu v Indiyu buv prodiktovanij priskorenim tempom rozvitku yevropejskogo suspilstva zrostannyam obsyagiv promislovosti ta torgivli potreboyu znajti veliki zapasi zolota yake zgodom vidbilasya v legendah pro Eldorado ta Pajtiti popit na yake rizko zris Vazhlivim buv i toj fakt sho v samij Ispaniyi tilki no zakinchilasya Rekonkista krayini pivden yakoyi buv zvilnenij vid mavriv Za dovgi 8 stolit Rekonkisti v Ispaniyi sformuvavsya chislennij klas vijskovikiv u tomu chisli vijskovih avantyuristiv yaki zvikli zhiti za rahunok vijskovoyi zdobichi grabezhiv maroderstva ta ekspluataciyi moriskiv prikrivayuchis pri comu pragnennyam poshiriti viru Hrista ta zvilniti zemlyu Iberiyi vid nevirnih musulman Neobhidno bulo terminovo zajnyati cih licariv novimi proektami zavoyuvan inakshe yih perebuvannya v krayini moglo zagrozhuvati socialnim vibuhom Takozh priskorene zrostannya naselennya Ispaniyi prizvelo do braku zemel na posushlivomu malovodnomu pivdni krayini Krim togo pislya zavershennya Rekonkisti vsi mavritanski zemli buli skoro podileni i v krayini z yavilasya znachna kilkist tak zvanih idalgo molodshih siniv licariv yaki ne otrimali spadshini ta poneviryavsya v poshukah shvidkoyi nazhivi promishlyayuchi banditizmom na dorogah krayini Vsi ci grupi nadali sklali osnovu klasu konkistadoriv Spochatku Ispaniya planuvala prodovzhiti vitisnennya musulman z pivnichnoyi Afriki prote musulmani chinili silnij opir i krim zahoplennya nizki nevelikih priberezhnih fortec uspihi v comu napryamku buli neznachni Uvaga konkistadoriv nezabarom perejshla na pidkorennya obshirnih ta chasto malonaselenih prostoriv Novogo Svitu Osoblivosti ispanskoyi kolonizaciyi AmerikiRannij pochatok kinec XV stolittya ispanci buli pershoprohidcyami Ameriki Ispanska kolonizaciya pochalasya nabagato ranishe britanskoyi Feodalnij harakter kolonizaciyi cherez rannij pochatok ispanska kolonizaciya nosila yaskravo virazhenij feodalnij harakter V Ameriku buli pereneseni feodalni obroki enkom yenda panshina sistemi patronazhu ta peonazh U ryadi ostrivnih ta primorskih regioniv isnuvalo takozh i rabstvo perevazhno negrityanske Na Kubi vono proisnuvalo do kincya XIX stolittya Agrarno sirovinnij harakter kolonizaciyi slabkij rozvitok promislovosti poshirennya monokultur Vidnosna slabkist rasovo etnichnih protirich mizh kolonizatorami ta miscevimi pislya korotkochasnih pochatkovih zitknen ispanska kultura pronikla v yadro miscevih avtohtonnih kultur ta zlilasya z nimi v yedine cile Viniklo bezlich zmishanih ta perehidnih subkultur yaki ob yednali mizh soboyu ispanska mova ta katolictvo Masova metisaciya naselennya nayavnist prinajmni v teoriyi stupeniv socialnoyi ta kar yernoyi mobilnosti dlya vihidciv z nizkih ras shlyahom postupovogo vidbilyuvannya vidsutnist segregaciyi ta yavnoyi diskriminaciyi za rasovoyu oznakoyu Shvidka gumanizaciya pidhodu do indianciv ta negriv Burgoski zakoni 1512 Vidsutnist centralizovanogo pidhodu do administrativnoyi organizaciyi kolonij v Americi yaki utvorili kilka nezalezhnih derzhav a ne odnu yak Braziliya portugalska koloniya abo SShA britanska koloniya Cholovichij tip kolonizaciyi vsogo z Ispaniyi v Ameriku za pershi tri stolittya kolonizaciyi pereselilosya blizko 600 000 ispanciv prichomu do 80 pereselenciv do Latinskoyi Ameriki sklali samotni choloviki yaki vstupali v kontakti z zhinkami indianskogo ta afrikanskogo pohodzhennya Div takozhDoba velikih geografichnih vidkrittiv Ispanska imperiyaPosilannyaIspanska kolonizaciya Ameriki 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine na world history ruPrimitki