Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Американо-іспанська війна — військовий конфлікт між Іспанією і Сполученими Штатами Америки за право володіти територіями в Північній Америці і в Тихоокеанському регіоні. Військові дії розпочались у квітні 1898 року й закінчилися перемогою США та підписанням Паризької мирної угоди в грудні того ж року. Ця війна увійшла в історію США, як маленька переможна війна, унаслідок якої Сполучені Штати поширили свій вплив на Кубу, Пуерто-Рико, Гуам та Філіппіни, і стала першою війною США як регіонального лідера.
| Американо-Іспанська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Американські війська висаджуються на Кубі біля м. Сантьяго | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Сполучені Штати Кубинські повстанці Філіппінські повстанці Пуерториканські повстанці |  Королівство Іспанія Кубинські лоялісти Пуерториканські лоялісти Філіппінські лоялісти | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Нельсон Майлз Джордж Д'юї | | ||||||
| Втрати | |||||||
| 2 108 вбиті в бою 5 000 померли від хвороб 5 000 вбиті в бою 5 000 вбиті в бою | 2 159 вбиті в бою 53 000 померли від хвороб | ||||||
Причини війни
Історична довідка
З часу відкриття Нового Світу Христофором Колумбом у 1492 році Іспанія як центр Священної Римської імперії Габсбургів тривалий час залишалася наймогутнішою європейською державою в західній півкулі. Після розпаду Священної Римської імперії внаслідок французької революції і наполеонівських воєн на початку 19 сторіччя вплив Іспанії різко зменшився. Французька імперія Наполеона захопила Іберійський півострів, у латиноамериканських колоніях королівства почалися рухи за незалежність. Під кінець 19 сторіччя значними колоніальними володіннями Іспанії в Карибському басейні залишалися Куба й Пуерто-Рико, а в Тихому океані — Філіппіни. У цих володіннях теж ширився рух на незалежність, але Іспанії вдавалося тримати території під контролем, доки в протистояння не втрутилися Сполучені Штати Америки.
Протягом тривалого часу США були зацікавлені у володінні Кубою. Декілька разів Іспанії пропонувалося продати цю територію Сполученим Штатам Америки, але щоразу Іспанія відмовлялася. Тимчасом на Кубі спалахували повстання і ширився рух за незалежність острова. Повстання 1895 року було найбільшим і краще організованим, ніж інші; неможливість Іспанії швидко придушити опір повстанців, які отримували підтримку від США, призвело до масових репресій та загибелі мирного населення. Підтримка повстанців та засудження жорстоких заходів колоніальної адміністрації Іспанії стали важливими темами в американському політичному житті, і участь США в конфлікті була питанням часу.
Втручання США на Кубі
У Сполучених Штатах ширилася пропаганда війни й уряд шукав привід для початку бойових дій. У зв'язку із повстанням у Гавані в січні 1898 року, де мешкало багато американців, було прийнято рішення направити на Кубу панцерний крейсер «Мен». О 9:40 ранку 15 лютого 1898 року в бухті Гавани на цьому кораблі пролунав великий вибух, який потопив його і забрав життя 266 американських матросів. Причина вибуху досі не з'ясована достеменно — розглядалися різні версії, від нещасного випадку на борту до навмисного підриву з боку американців заради здобуття приводу для початку прямого втручання на Кубі. Американська преса та політики скористалися цією подією для агітації війни та створення негативного образу Іспанії. Саме в цей час у США почав ширитися феномен, відомий як «жовта преса».
19 квітня американський Конгрес ухвалив постанову, якою підтримав прагнення кубинців до незалежності й зажадав від Іспанії виводу військ з острова. У відповідь Іспанія розірвала дипломатичні відносини зі США й оголосила війну 23 квітня 1898 року. Згідно з постановою Конгресу, війна з Іспанією з боку США була оголошена 20 квітня 1898 року.
Хід воєнних дій
Тихоокеанський басейн
Бойові дії розпочалися в Тихоокеанському басейні 1 травня 1898 року в Манільській затоці. Американський флот під командуванням Джорджа Д'юї розгромив іспанський ескадрон і фактично позбавив іспанців флоту в Тихому океані. Американці не тільки захопили стратегічно важливу Манільську затоку, але й допомогли філіппінським повстанцям під проводом Еміліо Агінальдо висадитися на островах та почати війну за незалежність Філіппін. Філіппінські повстанці й американський експедиційний корпус швидко подолали спротив іспанців і проголосили незалежність Філіппін 12 червня 1898 року. Проголошення незалежності Філіппін пізніше не було визнано американцями, що призвело до нової війни між ними та філіппінськими патріотами. Інший підрозділ ВМС США зненацька та майже без пролиття крові 20 червня захопив іспанські володіння на о. Гуам.
Карибський басейн
Тим часом у США тривала підготовка до вторгнення на Кубу. Починаючи з 22 червня 1898 року, американські сухопутні війська висадилися поблизу м. Сантьяго й у першій битві на підступах до міста зазнали поразки від іспанських сил. Швидкого захоплення острова не відбулося й почалася окопна війна, у якій американцям допомагали кубинські патріоти, які розв'язали справжню партизанську війну в тилу іспанців. Тільки 1 липня з прибуттям підкріплення зі США американцям вдалося здобути перемогу над іспанцями під м. Сантьяго. Попри це, їм так і не вдалося захопити місто — почалася його облога. Серед американських військ стали зростати втрати — не стільки від бойових дій, як від різних тропічних хвороб.
Тоді американці вирішили захопити місто з моря: вторгнення американського флоту почалося із захоплення стратегічно важливої затоки Гуантанамо, де також висадилася американська морська піхота. 3 липня під час морського бою неподалік Сантьяго американцям вдалося розгромити іспанський флот. За відсутності підтримки з моря спротив іспанців був подоланий і США за підтримки кубинських повстанців швидко окупували острів. Так само швидко вдалося окупувати Пуерто-Рико. Після кількаденної блокади портів острова 25 червня американці висадили близько 3 тисяч солдатів і майже без спротиву захопили іспанські укріплення на острові.
Висновки
Після поразки на суходолі й на морі та після втрати більшості флоту в Тихоокеанському регіоні та в Карибському морі Іспанія запропонувала перемир'я й бойові дії офіційно припинилися 12 серпня 1898 року. 10 грудня того ж року в Парижі була підписана мирна угода між двома країнами, за якою Іспанія втратила всі свої колонії в Карибському морі, Філіппіни та Гуам. Більшість територій були проголошені володінням США. Кубі, яка хоч і перебувала під американською адміністрацією, було дозволено сформувати цивільний уряд і проголосити незалежність 20 травня 1902 року. Попри це, американські війська ще протягом тривалого часу перебували на острові; США закріпили свою присутність на Кубі законодавчо в новій кубинській конституції та взяли в довічну оренду затоку Гуантанамо, яка досі перебуває у володінні США. На інших територіях іспанська адміністрація змінилася американською, без зміни статусу територій. Таке відношення американців не всюди було сприйнято схвально. Так, коли американські війська висадилися на Філіппінах і відмовилися задовольнити вимоги філіппінських повстанців щодо незалежності країни, на островах вибухнуло повстання, яке згодом переросло у Філіппіно-американську війну.
Перемога США у війні з Іспанією позначила вихід США на світову арену як одного з регіональних та світових лідерів. Цього вдалося досягти завдяки швидкій індустріалізації та модернізації американської економіки, притоку іммігрантів з Європи. У внутрішній політиці маленька переможна війна проти Іспанії допомогла об'єднати американське суспільство після кривавої громадянської війни 1865 року. Вихід США на світову арену як колоніальної держави підтримувався значною частиною населення країни, хоча США перестали бути колонією Великої Британії менш ніж за 150 років до того. Такі відомі особистості, як Марк Твен, однак, виступали проти колоніалізму США.
Ця війна також поклала кінець іспанській колоніальній імперії і довершила процес деколонізації Латинської Америки. Втрата багатьох територій, і особливо Куби, яку вважали частиною Іспанії, а не колонією, була сприйнята дуже болюче. Попри це, втрата великих колоніальних володінь виявилася напрочуд корисною для Іспанії, оскільки втративши колоніальні володіння, капітал почав надходити на розвиток власної країни та на модернізацію економіки.
Примітки
- . World Digital Library. 1898. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
Література
- Б. М. Гончар. Американсько-іспанська війна 1898 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспансько-американська війна |
- Сайт присвячений століттю Іспано-американської війни [ 6 жовтня 2001 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikano ispanska vijna vijskovij konflikt mizh Ispaniyeyu i Spoluchenimi Shtatami Ameriki za pravo voloditi teritoriyami v Pivnichnij Americi i v Tihookeanskomu regioni Vijskovi diyi rozpochalis u kvitni 1898 roku j zakinchilisya peremogoyu SShA ta pidpisannyam Parizkoyi mirnoyi ugodi v grudni togo zh roku Cya vijna uvijshla v istoriyu SShA yak malenka peremozhna vijna unaslidok yakoyi Spolucheni Shtati poshirili svij vpliv na Kubu Puerto Riko Guam ta Filippini i stala pershoyu vijnoyu SShA yak regionalnogo lidera Amerikano Ispanska vijna Amerikanski vijska visadzhuyutsya na Kubi bilya m Santyago Amerikanski vijska visadzhuyutsya na Kubi bilya m Santyago Data 25 kvitnya 12 serpnya 1898 Misce Karibske more Kuba Puerto Riko Tihij okean Guam Filippini Rezultat Peremoga Spoluchenih Shtativ Za Parizkoyu ugodoyu Ispaniya vtratila Kubu Guam Puerto Riko Filippini ta dekilka inshih ostroviv Storoni Spolucheni Shtati Kubinski povstanci Filippinski povstanci Puertorikanski povstanci Korolivstvo Ispaniya Kubinski loyalisti Puertorikanski loyalisti Filippinski loyalisti Komanduvachi Nelson Majlz Dzhordzh D yuyi Vtrati 2 108 vbiti v boyu 5 000 pomerli vid hvorob 5 000 vbiti v boyu 5 000 vbiti v boyu 2 159 vbiti v boyu 53 000 pomerli vid hvorobPrichini vijniIstorichna dovidka Z chasu vidkrittya Novogo Svitu Hristoforom Kolumbom u 1492 roci Ispaniya yak centr Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Gabsburgiv trivalij chas zalishalasya najmogutnishoyu yevropejskoyu derzhavoyu v zahidnij pivkuli Pislya rozpadu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vnaslidok francuzkoyi revolyuciyi i napoleonivskih voyen na pochatku 19 storichchya vpliv Ispaniyi rizko zmenshivsya Francuzka imperiya Napoleona zahopila Iberijskij pivostriv u latinoamerikanskih koloniyah korolivstva pochalisya ruhi za nezalezhnist Pid kinec 19 storichchya znachnimi kolonialnimi volodinnyami Ispaniyi v Karibskomu basejni zalishalisya Kuba j Puerto Riko a v Tihomu okeani Filippini U cih volodinnyah tezh shirivsya ruh na nezalezhnist ale Ispaniyi vdavalosya trimati teritoriyi pid kontrolem doki v protistoyannya ne vtrutilisya Spolucheni Shtati Ameriki Protyagom trivalogo chasu SShA buli zacikavleni u volodinni Kuboyu Dekilka raziv Ispaniyi proponuvalosya prodati cyu teritoriyu Spoluchenim Shtatam Ameriki ale shorazu Ispaniya vidmovlyalasya Timchasom na Kubi spalahuvali povstannya i shirivsya ruh za nezalezhnist ostrova Povstannya 1895 roku bulo najbilshim i krashe organizovanim nizh inshi nemozhlivist Ispaniyi shvidko pridushiti opir povstanciv yaki otrimuvali pidtrimku vid SShA prizvelo do masovih represij ta zagibeli mirnogo naselennya Pidtrimka povstanciv ta zasudzhennya zhorstokih zahodiv kolonialnoyi administraciyi Ispaniyi stali vazhlivimi temami v amerikanskomu politichnomu zhitti i uchast SShA v konflikti bula pitannyam chasu Vtruchannya SShA na Kubi Zalishki korablya Men u buhti Gavani U Spoluchenih Shtatah shirilasya propaganda vijni j uryad shukav privid dlya pochatku bojovih dij U zv yazku iz povstannyam u Gavani v sichni 1898 roku de meshkalo bagato amerikanciv bulo prijnyato rishennya napraviti na Kubu pancernij krejser Men O 9 40 ranku 15 lyutogo 1898 roku v buhti Gavani na comu korabli prolunav velikij vibuh yakij potopiv jogo i zabrav zhittya 266 amerikanskih matrosiv Prichina vibuhu dosi ne z yasovana dostemenno rozglyadalisya rizni versiyi vid neshasnogo vipadku na bortu do navmisnogo pidrivu z boku amerikanciv zaradi zdobuttya privodu dlya pochatku pryamogo vtruchannya na Kubi Amerikanska presa ta politiki skoristalisya ciyeyu podiyeyu dlya agitaciyi vijni ta stvorennya negativnogo obrazu Ispaniyi Same v cej chas u SShA pochav shiritisya fenomen vidomij yak zhovta presa 19 kvitnya amerikanskij Kongres uhvaliv postanovu yakoyu pidtrimav pragnennya kubinciv do nezalezhnosti j zazhadav vid Ispaniyi vivodu vijsk z ostrova U vidpovid Ispaniya rozirvala diplomatichni vidnosini zi SShA j ogolosila vijnu 23 kvitnya 1898 roku Zgidno z postanovoyu Kongresu vijna z Ispaniyeyu z boku SShA bula ogoloshena 20 kvitnya 1898 roku Hid voyennih dijTihookeanskij basejn Bojovi diyi rozpochalisya v Tihookeanskomu basejni 1 travnya 1898 roku v Manilskij zatoci Amerikanskij flot pid komanduvannyam Dzhordzha D yuyi rozgromiv ispanskij eskadron i faktichno pozbaviv ispanciv flotu v Tihomu okeani Amerikanci ne tilki zahopili strategichno vazhlivu Manilsku zatoku ale j dopomogli filippinskim povstancyam pid provodom Emilio Aginaldo visaditisya na ostrovah ta pochati vijnu za nezalezhnist Filippin Filippinski povstanci j amerikanskij ekspedicijnij korpus shvidko podolali sprotiv ispanciv i progolosili nezalezhnist Filippin 12 chervnya 1898 roku Progoloshennya nezalezhnosti Filippin piznishe ne bulo viznano amerikancyami sho prizvelo do novoyi vijni mizh nimi ta filippinskimi patriotami Inshij pidrozdil VMS SShA znenacka ta majzhe bez prolittya krovi 20 chervnya zahopiv ispanski volodinnya na o Guam Karibskij basejn Tim chasom u SShA trivala pidgotovka do vtorgnennya na Kubu Pochinayuchi z 22 chervnya 1898 roku amerikanski suhoputni vijska visadilisya poblizu m Santyago j u pershij bitvi na pidstupah do mista zaznali porazki vid ispanskih sil Shvidkogo zahoplennya ostrova ne vidbulosya j pochalasya okopna vijna u yakij amerikancyam dopomagali kubinski patrioti yaki rozv yazali spravzhnyu partizansku vijnu v tilu ispanciv Tilki 1 lipnya z pributtyam pidkriplennya zi SShA amerikancyam vdalosya zdobuti peremogu nad ispancyami pid m Santyago Popri ce yim tak i ne vdalosya zahopiti misto pochalasya jogo obloga Sered amerikanskih vijsk stali zrostati vtrati ne stilki vid bojovih dij yak vid riznih tropichnih hvorob Todi amerikanci virishili zahopiti misto z morya vtorgnennya amerikanskogo flotu pochalosya iz zahoplennya strategichno vazhlivoyi zatoki Guantanamo de takozh visadilasya amerikanska morska pihota 3 lipnya pid chas morskogo boyu nepodalik Santyago amerikancyam vdalosya rozgromiti ispanskij flot Za vidsutnosti pidtrimki z morya sprotiv ispanciv buv podolanij i SShA za pidtrimki kubinskih povstanciv shvidko okupuvali ostriv Tak samo shvidko vdalosya okupuvati Puerto Riko Pislya kilkadennoyi blokadi portiv ostrova 25 chervnya amerikanci visadili blizko 3 tisyach soldativ i majzhe bez sprotivu zahopili ispanski ukriplennya na ostrovi VisnovkiVolodinnya SShA prostyaglisya na 10 000 mil po obidva kinci kontinentu Karikatura 19 st Pislya porazki na suhodoli j na mori ta pislya vtrati bilshosti flotu v Tihookeanskomu regioni ta v Karibskomu mori Ispaniya zaproponuvala peremir ya j bojovi diyi oficijno pripinilisya 12 serpnya 1898 roku 10 grudnya togo zh roku v Parizhi bula pidpisana mirna ugoda mizh dvoma krayinami za yakoyu Ispaniya vtratila vsi svoyi koloniyi v Karibskomu mori Filippini ta Guam Bilshist teritorij buli progolosheni volodinnyam SShA Kubi yaka hoch i perebuvala pid amerikanskoyu administraciyeyu bulo dozvoleno sformuvati civilnij uryad i progolositi nezalezhnist 20 travnya 1902 roku Popri ce amerikanski vijska she protyagom trivalogo chasu perebuvali na ostrovi SShA zakripili svoyu prisutnist na Kubi zakonodavcho v novij kubinskij konstituciyi ta vzyali v dovichnu orendu zatoku Guantanamo yaka dosi perebuvaye u volodinni SShA Na inshih teritoriyah ispanska administraciya zminilasya amerikanskoyu bez zmini statusu teritorij Take vidnoshennya amerikanciv ne vsyudi bulo sprijnyato shvalno Tak koli amerikanski vijska visadilisya na Filippinah i vidmovilisya zadovolniti vimogi filippinskih povstanciv shodo nezalezhnosti krayini na ostrovah vibuhnulo povstannya yake zgodom pereroslo u Filippino amerikansku vijnu Peremoga SShA u vijni z Ispaniyeyu poznachila vihid SShA na svitovu arenu yak odnogo z regionalnih ta svitovih lideriv Cogo vdalosya dosyagti zavdyaki shvidkij industrializaciyi ta modernizaciyi amerikanskoyi ekonomiki pritoku immigrantiv z Yevropi U vnutrishnij politici malenka peremozhna vijna proti Ispaniyi dopomogla ob yednati amerikanske suspilstvo pislya krivavoyi gromadyanskoyi vijni 1865 roku Vihid SShA na svitovu arenu yak kolonialnoyi derzhavi pidtrimuvavsya znachnoyu chastinoyu naselennya krayini hocha SShA perestali buti koloniyeyu Velikoyi Britaniyi mensh nizh za 150 rokiv do togo Taki vidomi osobistosti yak Mark Tven odnak vistupali proti kolonializmu SShA Cya vijna takozh poklala kinec ispanskij kolonialnij imperiyi i dovershila proces dekolonizaciyi Latinskoyi Ameriki Vtrata bagatoh teritorij i osoblivo Kubi yaku vvazhali chastinoyu Ispaniyi a ne koloniyeyu bula sprijnyata duzhe bolyuche Popri ce vtrata velikih kolonialnih volodin viyavilasya naprochud korisnoyu dlya Ispaniyi oskilki vtrativshi kolonialni volodinnya kapital pochav nadhoditi na rozvitok vlasnoyi krayini ta na modernizaciyu ekonomiki Primitki World Digital Library 1898 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2013 LiteraturaB M Gonchar Amerikansko ispanska vijna 1898 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispansko amerikanska vijna Sajt prisvyachenij stolittyu Ispano amerikanskoyi vijni 6 zhovtnya 2001 u Wayback Machine angl