Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тітікака — озеро на кордоні Перу та Болівії. Площа озера — 8287 км², висота — 3811 м над рівнем моря. Найвище озеро у світі з комерційним судноплавством. Також є найбільшим озером у Південній Америці за об'ємом води (озеро Маракайбо у Венесуелі має більшу площу поверхні, але цей факт часто не береться до уваги, оскільки воно безпосередньо пов'язане з морем).
| Озеро Тітікака Titicaca | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 15°50′ пд. ш. 69°20′ зх. д. / 15.833° пд. ш. 69.333° зх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Перу і  Болівія | |||
| Регіон | Пуно Ла-Пас | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | d і пам'ятка | |||
| Склад | d і d | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 8372 км² | |||
| Висота | 3812 м | |||
| Глибина макс. | 489 м | |||
| Довжина | 204 км | |||
| Ширина | 80 км | |||
| Берегова лінія | 1125 Світова датабаза озер км | |||
| Об'єм | 893 км³ | |||
| Вода | ||||
| Період оновлення | 1343 рік[1] | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | d | |||
| Вливаються | 27 річок | |||
| Витікають | Річка Десаґуадеро | |||
| Площа басейну | 56 270 км² | |||
| Країни басейну | Болівія Перу | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя, Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] | |||
| Острови | понад 42 | |||
| Geonames | 3927364 | |||
 | ||||
  Тітікака (Перу) | ||||
| | ||||
 Тітікака у Вікісховищі | ||||
На озері займаються рибальством. Головний порт — Пуно (Перу). Солоність озера — 1 ‰, тому Тітікака вважається прісноводним.
Географія
Озеро розташоване в північній частині безстічної області Альтіплано високо в Андах на кордоні Перу та Болівії. Західна частина озера лежить в межах регіону Пуно, Перу, а східна — болівійського департаменту Ла-Пас.
Озеро Тітікака живиться опадами у вигляді дощу та талою водою з льодовиків гірських хребтів, розташованих в Альтіплано. П'ять головних річкових систем живлять озеро. Їх перелік у порядку об'єму води, якою вони наповняють озеро: , Коата[], , та . Більш ніж 20 інших менших річок впадають в Тітікаку. Озеро має 41 острів, деякі з них є густозаселеними.
Озеро складається з майже окремих суб-басейнів, з'єднаних протокою Тіквіна (Tiquina) шириною 800 метрів у найвужчому місці. Більший суб-басейн, (також називають Лаго Чуквіто, Lago Chucuito) має середню глибину 135 м та максимальну глибину 284 м. Менший суб-басейн, Lago Huiñaimarca (також називають Lago Pequeño, «маленьке озеро»), має середню глибину 9 м та максимальну глибину 40 м. Загальна середня глибина озера становить 107 м.
Тітікака — озеро мономіктичне, вода тече через Лаго Ввіньяймарка (Lago Huiñaimarca) і витікає через єдиний стік у Ріо Десагуадеро, а потім тече через Болівію в озеро Поопо (Poopó). Це становить приблизно 10 % водного балансу озера. Через евапотранспірацію, викликану сильними вітрами та інтенсивним сонячним випромінюванням, виводиться решта 90 % приходної частини водного балансу. Тітікака майже безстічне озеро.
З 2000 року озеро Тітікака зазнає постійного зменшення рівня води. Тільки з квітня по листопад 2009 року рівень води впав на 81 см і зараз досяг найнижчої позначки з 1949 року. Це зниження обумовлене скороченням дощового сезону і таненням льодовиків, які живлять притоки озера.
Назва
Походження назви озера Тітікака є досі невідомим. З місцевих мов кечуа та аймара його назва перекладається як «гірська пума», що нібито пов'язано зі схожістю форми озера з пумою, яка полює на зайця. Крім того, озеро має багато місцевих назв. Оскільки менша південно-східна частина озера відділена від головної (з'єднується лише вузенькою протокою Tiquina), болівійці називають її Lago Huiñaymarca (мовою кечуа: Wiñay Marka), а більшу частину — Lago Chucuito. У Перу цю меншу та більшу частини озера називають відповідно Lago Pequeño та Lago Grande.
Транспорт
Пором сполучає 1435 мм залізничну колію Перу в місті Пуно з 1000 мм залізничною колією Болівії в місті (Guaqui).
Острови
Урос
Представники стародавньої, відомої ще з доінківських часів народності Уру, що мешкають на групі з приблизно 42 штучних островів, збудованих з очерету тотора, який росте на берегах озера, зробили озеро Тітікака знаменитим. Ці острови, а також очеретяні човни «бальса», що використовуються для плавання по озеру народностями Уру і Аймара стали головною туристичною принадою в Перу. Екскурсії на них доступні з розташованого на березі озера міста Пуно. Колись вони виконували захисну функцію, і в разі виникнення загрози острови могли змінювати місце розташування. На багатьох островах є оглядові вежі, збудовані, головним чином, також з очерету.
Амантані
— ще один маленький острів на озері Тітікака, населений індійцями племені кечуа. Приблизно 800 сімей живуть у шести поселеннях на приблизно круглому острові площею 9,28 км². На острові є дві гірські вершини: (Батько Землі) і (Мама Землі) висотою 4138 м над рівнем моря і відносною висотою 326 м, та стародавні руїни, розташовані на обох гірських піках. На схилах гір, які піднімаються з берегів озера, терасами вирощується пшениця, картопля та овочі. Більшість невеликих ділянок землі обробляються вручну. Довгі кам'яні огорожі розділяють поля між собою. Корови, вівці та пасуться на схилах острова.
На острові відсутні автомобілі та готелі. Декілька невеликих магазинів продають товари першої необхідності, є поліклініка та школа. Електроенергія вироблялась за допомогою генератора та постачалась обмежено протягом кількох годин щодня, але з підняттям цін на нафту жителі острова більше не користуються електроенергією. Більшість сімей використовують свічки або ліхтарики. На деяких будинках нещодавно були встановлені невеликі сонячні панелі. Острів є надзвичайно привабливим для туристів.
Деякі сім'ї на острові надають туристам житло та готують для них страви за домовленістю з екскурсоводами. Сім'ї, які надають житло, зобов'язані мати окрему кімнату, виділену для туристів, та мають відповідати певним вимогам туристичних операторів, які з ними співпрацюють. Жителі острова традиційно проводять нічні танцювальні шоу для туристів, під час яких їм пропонують одягнути традиційну одежу остров'ян та взяти безпосередню участь в танцях.
Такіле (Таквіль)
— горбистий острів, розташований за 35 кілометрів на схід від Пуно. Вузький та видовжений, площею 5,72 км², він використовувався в період та на початку 20 століття як в'язниця. У 1970 році він став власністю острів'ян, що мешкали на ньому. Таквільці зберегли свої традиції і культуру майже незмінними протягом багатьох віків і відомі на всі околиці своїми барвистими та високоякісними текстильними виробами. Нині на острові живе близько 3000 осіб. Пам'ятки доінкської епохи знайдено на терасах і схилах горбів. Найбільше місто на острові, яке також називається Таквіль, налічує текстильний кооперативний магазин та декілька невеликих ресторанів. Руїни до інкської епохи знаходяться на найвищій частині острова. Схили острова вкриті терасами, на яких вирощуються сільськогосподарські культури.
Ісла де Сол
Розташований на болівійській стороні озера з регулярним судноплавним сполученням до болівійського міста , Ісла де Сол («Острів сонця») є одним із найбільших островів озера, з площею 14,3 км². Географічно, територія вкрита пагорбами та скелями. На острові відсутні автомобілі та дороги з твердим покриттям. Сільське господарство, рибальство та туризм, який служить підмогою натуральним господарствам, є основним видом економічної діяльності для приблизно 800 сімей на острові.
На острові знаходиться понад 180 руїн. Більшість із них датується періодом правління інків приблизно в 15 столітті н. е. Багато схилів острова вкриті терасами, які адаптують круту та скелясту місцевість для ведення сільського господарства. Серед руїн на острові є Священний Рок (Sacred Rock), споруда у вигляді піраміди, названа Чікана (Chicana), Каса Пата (Kasa Pata) та Пілко Кайма (Pilco Kaima). У релігії інків вважалося, що тут народився бог сонця.
Під час 1987—1992 років провів підводне археологічне дослідження поблизу Острова Сонця, та виявив предмети жертвоприношення інків та тіуанако. Зараз ці предмети експонуються в музеї в містечку Чаллапампа (Challapampa).
Сурікві
Сурікві розташований у болівійській частині озера Тітікака (на південному сході), площею 4,5 км².
Сурікві вважається єдиним місцем на Землі, де ще збереглось мистецтво будування очеретяних човнів «бальса», принаймні станом на 1998 рік. Майстри з острова помогли відомому мандрівникові Туру Хеєрдалу втілити в життя декілька його проєктів, зокрема побудувати човни з очерету та .
Екологічні проблеми
Останнім часом вода в озері Тітікака стала дуже забрудненою, позаяк використовується комунальними господарствами великих міст Болівії та Перу, які розміщені на його берегах. В озері немає спеціальних очисних споруд. Щороку близько 12 млн кубічних метрів каналізаційних стоків йде в озеро. Найнезахищенішою є затока міста Пуно, де вода навіть покрита ряскою.
Цікаві факти
- Військово-морські сили Болівії використовують озеро для проведення військово-морських навчань, підтримуючи, таким чином, діючий військово-морський флот, не зважаючи на те, що Болівія не має виходу до моря.
- Напівсолоне озеро Маракайбо у Венесуелі площею 13 000 квадратних кілометрів — єдина більша за Тітікаку водойма у Південній Америці.
- Озеро Тітікака було визначене як Рамсарська зона (8000 км²) Рамсарською конвенцією 26 серпня 1998 року.
- 1801 Тітікака — астероїд, названий на честь озера.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тітікака |
- Yavari (1870) — музейний корабель, розташований у Пуні
- Puno (ABH-306) — однотипне «Яварі» шпитальне судно, яке станом на 2007 рік служило на озері.
- Список найбільших озер світу
Примітки
- http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/SAM-04
- Lake Titicaca(англ.)
- Lake Titicaca at dangerously low level(англ.)
- The Kon-Tiki expedition(англ.)
- Lake-Titicaca Lake Titicaca strangled by pollution(англ.)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Тітікака // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Lake Titicaca (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Titikaka ozero na kordoni Peru ta Boliviyi Plosha ozera 8287 km visota 3811 m nad rivnem morya Najvishe ozero u sviti z komercijnim sudnoplavstvom Takozh ye najbilshim ozerom u Pivdennij Americi za ob yemom vodi ozero Marakajbo u Venesueli maye bilshu ploshu poverhni ale cej fakt chasto ne beretsya do uvagi oskilki vono bezposeredno pov yazane z morem Ozero Titikaka TiticacaOzero Titikaka Ozero Titikaka15 50 pd sh 69 20 zh d 15 833 pd sh 69 333 zh d 15 833 69 333RoztashuvannyaKrayina Peru i BoliviyaRegion Puno La PasGeologichni daniTip d i pam yatkaSklad d i dRozmiriPlosha poverhni 8372 km Visota 3812 mGlibina maks 489 mDovzhina 204 kmShirina 80 kmBeregova liniya 1125 Svitova databaza ozer kmOb yem 893 km VodaPeriod onovlennya 1343 rik 1 Basejn Vodnij basejn dVlivayutsya 27 richokVitikayut Richka DesaguaderoPlosha basejnu 56 270 km Krayini basejnu Boliviya PeruInsheStatus spadshini Ramsarske ugiddya Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Ostrovi ponad 42Geonames 3927364Titikaka Peru Titikaka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Titikaka znachennya Na ozeri zajmayutsya ribalstvom Golovnij port Puno Peru Solonist ozera 1 tomu Titikaka vvazhayetsya prisnovodnim GeografiyaViglyad na ozero z kosmosu Ozero roztashovane v pivnichnij chastini bezstichnoyi oblasti Altiplano visoko v Andah na kordoni Peru ta Boliviyi Zahidna chastina ozera lezhit v mezhah regionu Puno Peru a shidna bolivijskogo departamentu La Pas Ozero Titikaka zhivitsya opadami u viglyadi doshu ta taloyu vodoyu z lodovikiv girskih hrebtiv roztashovanih v Altiplano P yat golovnih richkovih sistem zhivlyat ozero Yih perelik u poryadku ob yemu vodi yakoyu voni napovnyayut ozero Koata utochniti ta Bilsh nizh 20 inshih menshih richok vpadayut v Titikaku Ozero maye 41 ostriv deyaki z nih ye gustozaselenimi Ozero Titikaka Ozero skladayetsya z majzhe okremih sub basejniv z yednanih protokoyu Tikvina Tiquina shirinoyu 800 metriv u najvuzhchomu misci Bilshij sub basejn takozh nazivayut Lago Chukvito Lago Chucuito maye serednyu glibinu 135 m ta maksimalnu glibinu 284 m Menshij sub basejn Lago Huinaimarca takozh nazivayut Lago Pequeno malenke ozero maye serednyu glibinu 9 m ta maksimalnu glibinu 40 m Zagalna serednya glibina ozera stanovit 107 m Titikaka ozero monomiktichne voda teche cherez Lago Vvinyajmarka Lago Huinaimarca i vitikaye cherez yedinij stik u Rio Desaguadero a potim teche cherez Boliviyu v ozero Poopo Poopo Ce stanovit priblizno 10 vodnogo balansu ozera Cherez evapotranspiraciyu viklikanu silnimi vitrami ta intensivnim sonyachnim viprominyuvannyam vivoditsya reshta 90 prihodnoyi chastini vodnogo balansu Titikaka majzhe bezstichne ozero Z 2000 roku ozero Titikaka zaznaye postijnogo zmenshennya rivnya vodi Tilki z kvitnya po listopad 2009 roku riven vodi vpav na 81 sm i zaraz dosyag najnizhchoyi poznachki z 1949 roku Ce znizhennya obumovlene skorochennyam doshovogo sezonu i tanennyam lodovikiv yaki zhivlyat pritoki ozera NazvaPohodzhennya nazvi ozera Titikaka ye dosi nevidomim Z miscevih mov kechua ta ajmara jogo nazva perekladayetsya yak girska puma sho nibito pov yazano zi shozhistyu formi ozera z pumoyu yaka polyuye na zajcya Krim togo ozero maye bagato miscevih nazv Oskilki mensha pivdenno shidna chastina ozera viddilena vid golovnoyi z yednuyetsya lishe vuzenkoyu protokoyu Tiquina bolivijci nazivayut yiyi Lago Huinaymarca movoyu kechua Winay Marka a bilshu chastinu Lago Chucuito U Peru cyu menshu ta bilshu chastini ozera nazivayut vidpovidno Lago Pequeno ta Lago Grande TransportPorom spoluchaye 1435 mm zaliznichnu koliyu Peru v misti Puno z 1000 mm zaliznichnoyu koliyeyu Boliviyi v misti Guaqui OstroviUros Predstavniki starodavnoyi vidomoyi she z doinkivskih chasiv narodnosti Uru sho meshkayut na grupi z priblizno 42 shtuchnih ostroviv zbudovanih z ocheretu totora yakij roste na beregah ozera zrobili ozero Titikaka znamenitim Ci ostrovi a takozh ocheretyani chovni balsa sho vikoristovuyutsya dlya plavannya po ozeru narodnostyami Uru i Ajmara stali golovnoyu turistichnoyu prinadoyu v Peru Ekskursiyi na nih dostupni z roztashovanogo na berezi ozera mista Puno Kolis voni vikonuvali zahisnu funkciyu i v razi viniknennya zagrozi ostrovi mogli zminyuvati misce roztashuvannya Na bagatoh ostrovah ye oglyadovi vezhi zbudovani golovnim chinom takozh z ocheretu Amantani Terasi na ostrovi Takile vdalini ostriv Amantani she odin malenkij ostriv na ozeri Titikaka naselenij indijcyami plemeni kechua Priblizno 800 simej zhivut u shesti poselennyah na priblizno kruglomu ostrovi plosheyu 9 28 km Na ostrovi ye dvi girski vershini Batko Zemli i Mama Zemli visotoyu 4138 m nad rivnem morya i vidnosnoyu visotoyu 326 m ta starodavni ruyini roztashovani na oboh girskih pikah Na shilah gir yaki pidnimayutsya z beregiv ozera terasami viroshuyetsya pshenicya kartoplya ta ovochi Bilshist nevelikih dilyanok zemli obroblyayutsya vruchnu Dovgi kam yani ogorozhi rozdilyayut polya mizh soboyu Korovi vivci ta pasutsya na shilah ostrova Na ostrovi vidsutni avtomobili ta goteli Dekilka nevelikih magaziniv prodayut tovari pershoyi neobhidnosti ye poliklinika ta shkola Elektroenergiya viroblyalas za dopomogoyu generatora ta postachalas obmezheno protyagom kilkoh godin shodnya ale z pidnyattyam cin na naftu zhiteli ostrova bilshe ne koristuyutsya elektroenergiyeyu Bilshist simej vikoristovuyut svichki abo lihtariki Na deyakih budinkah neshodavno buli vstanovleni neveliki sonyachni paneli Ostriv ye nadzvichajno privablivim dlya turistiv Deyaki sim yi na ostrovi nadayut turistam zhitlo ta gotuyut dlya nih stravi za domovlenistyu z ekskursovodami Sim yi yaki nadayut zhitlo zobov yazani mati okremu kimnatu vidilenu dlya turistiv ta mayut vidpovidati pevnim vimogam turistichnih operatoriv yaki z nimi spivpracyuyut Zhiteli ostrova tradicijno provodyat nichni tancyuvalni shou dlya turistiv pid chas yakih yim proponuyut odyagnuti tradicijnu odezhu ostrov yan ta vzyati bezposerednyu uchast v tancyah Takile Takvil gorbistij ostriv roztashovanij za 35 kilometriv na shid vid Puno Vuzkij ta vidovzhenij plosheyu 5 72 km vin vikoristovuvavsya v period ta na pochatku 20 stolittya yak v yaznicya U 1970 roci vin stav vlasnistyu ostriv yan sho meshkali na nomu Takvilci zberegli svoyi tradiciyi i kulturu majzhe nezminnimi protyagom bagatoh vikiv i vidomi na vsi okolici svoyimi barvistimi ta visokoyakisnimi tekstilnimi virobami Nini na ostrovi zhive blizko 3000 osib Pam yatki doinkskoyi epohi znajdeno na terasah i shilah gorbiv Najbilshe misto na ostrovi yake takozh nazivayetsya Takvil nalichuye tekstilnij kooperativnij magazin ta dekilka nevelikih restoraniv Ruyini do inkskoyi epohi znahodyatsya na najvishij chastini ostrova Shili ostrova vkriti terasami na yakih viroshuyutsya silskogospodarski kulturi Poverhnya ostrova gorbista Isla de Sol Roztashovanij na bolivijskij storoni ozera z regulyarnim sudnoplavnim spoluchennyam do bolivijskogo mista Isla de Sol Ostriv soncya ye odnim iz najbilshih ostroviv ozera z plosheyu 14 3 km Geografichno teritoriya vkrita pagorbami ta skelyami Na ostrovi vidsutni avtomobili ta dorogi z tverdim pokrittyam Silske gospodarstvo ribalstvo ta turizm yakij sluzhit pidmogoyu naturalnim gospodarstvam ye osnovnim vidom ekonomichnoyi diyalnosti dlya priblizno 800 simej na ostrovi Na ostrovi znahoditsya ponad 180 ruyin Bilshist iz nih datuyetsya periodom pravlinnya inkiv priblizno v 15 stolitti n e Bagato shiliv ostrova vkriti terasami yaki adaptuyut krutu ta skelyastu miscevist dlya vedennya silskogo gospodarstva Sered ruyin na ostrovi ye Svyashennij Rok Sacred Rock sporuda u viglyadi piramidi nazvana Chikana Chicana Kasa Pata Kasa Pata ta Pilko Kajma Pilco Kaima U religiyi inkiv vvazhalosya sho tut narodivsya bog soncya Pid chas 1987 1992 rokiv proviv pidvodne arheologichne doslidzhennya poblizu Ostrova Soncya ta viyaviv predmeti zhertvoprinoshennya inkiv ta tiuanako Zaraz ci predmeti eksponuyutsya v muzeyi v mistechku Challapampa Challapampa Surikvi Surikvi roztashovanij u bolivijskij chastini ozera Titikaka na pivdennomu shodi plosheyu 4 5 km Surikvi vvazhayetsya yedinim miscem na Zemli de she zbereglos mistectvo buduvannya ocheretyanih chovniv balsa prinajmni stanom na 1998 rik Majstri z ostrova pomogli vidomomu mandrivnikovi Turu Heyerdalu vtiliti v zhittya dekilka jogo proyektiv zokrema pobuduvati chovni z ocheretu ta Ekologichni problemiOstannim chasom voda v ozeri Titikaka stala duzhe zabrudnenoyu pozayak vikoristovuyetsya komunalnimi gospodarstvami velikih mist Boliviyi ta Peru yaki rozmisheni na jogo beregah V ozeri nemaye specialnih ochisnih sporud Shoroku blizko 12 mln kubichnih metriv kanalizacijnih stokiv jde v ozero Najnezahishenishoyu ye zatoka mista Puno de voda navit pokrita ryaskoyu Cikavi faktiVijskovo morski sili Boliviyi vikoristovuyut ozero dlya provedennya vijskovo morskih navchan pidtrimuyuchi takim chinom diyuchij vijskovo morskij flot ne zvazhayuchi na te sho Boliviya ne maye vihodu do morya Napivsolone ozero Marakajbo u Venesueli plosheyu 13 000 kvadratnih kilometriv yedina bilsha za Titikaku vodojma u Pivdennij Americi Ozero Titikaka bulo viznachene yak Ramsarska zona 8000 km Ramsarskoyu konvenciyeyu 26 serpnya 1998 roku 1801 Titikaka asteroyid nazvanij na chest ozera Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TitikakaYavari 1870 muzejnij korabel roztashovanij u Puni Puno ABH 306 odnotipne Yavari shpitalne sudno yake stanom na 2007 rik sluzhilo na ozeri Spisok najbilshih ozer svituPrimitkihttp wldb ilec or jp Details Lake SAM 04 Lake Titicaca angl Lake Titicaca at dangerously low level angl The Kon Tiki expedition angl Lake Titicaca Lake Titicaca strangled by pollution angl Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaTitikaka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Lake Titicaca angl