Уру, пукіна або уро, урос (ісп. Uros) — американський індіанський народ, що зі стародівніх часів мешкав і все ще мешкає на берегах озера Тітікака та на плавучих островах на його поверхні біля міста Пуно, Перу.
Уру Uros | |
---|---|
Збір очерету на березі озера Тітікака | |
Кількість | Біля 3000, всі змішані |
Ареал | Перу |
Мова | (вимерла з 1500 року), аймара, іспанська |
Релігія | Традиційні вірування |
Зараз існує 42 таких острови, для будівництва яких уру використовують рослину тотора (тип очерету), що росте на берегах озера, із в'язанок якої вони і роблять ці острови. Зараз живі близько 3000 нащадків урос, хоча лише кілька сотень продовжують жити на плотах, а більшість переїхали на сушу того ж району. Крім того, всі вони є метисовані з народом аймара, що мешкає навколо: останній чистокровний уру помер у 1959 році.
Початковою метою створення плавучих островів був захист від завойовників, таких як, наприклад, інки. У випадку загрози такий острів зі всім населенням міг бути переміщений до відкритого озера. Найбільший з островів все ще має дозорну вежу, також цілком збудовану з очерету.
Уру активно торгували з аймара, мешканцями навколишніх районів, що привело до поступової втрати їхньої власної мови () та заміни її на аймара близько 500 років тому. Коли навколишня територія була завойована інками, уру платили їм податки (хоча невеликі, бо інки вважали їх дуже бідним народом), а деякі уру були захоплені у рабство.
Плавучі острови будуються з очерету тотора, що росте навколо озера. Щільне коріння цієї рослини підтримує острови цільними. У свою чергу острови прикріпляються канатами до жердин, вбитих у дно озера. Очерет на нижній стороні островів швидко гниє, таким чином для підтримки на плаву потрібне постійне додавання нового матеріалу. Це особливо важливо протягом вологого сезону, коли острови цілком намокають і процеси гниття відбуваються швидше. Середня тривалість життя острову без підтримки становить близько 30 років. Велика частина дієти уру також складається з очерету. Коли уру збирають очерет, нижня біла частина («чульйо», аймара chullo МФА: [tʃʼuʎo]) використовується у їжу. Як інші андійські народи, що споживають у їжу листя коки для розслаблення та зняття відчуття голоду, уру використовують тотора для тієї ж мети. У випадку поранень, очерет прикладається до ран. Крім того, ця рослина використовується для виготовлення напою, що нагадує чай.
Найбільші острови містять близько 10 родин, тоді як найменші, близько 30 м завширшки, лише одну або дві. У середньому родини мають 2-3 дітей.
Крім плавучих островів, з очерету тотора уру також будують очеретяні човни, на яких переміщуються по озеру і займаються рибальством, переважно виловлюючи іспі, карачі і зубатку. Зараз до озера також інтродуковані ще два види риб, яких виловлюють представники цього народу, це форель, завезена з Канади в 1940 році та kingfish(?), завезена з Аргентини. Також уру полюють на птахів, зокрема мартинів, качок і фламінго, та вирощують худобу на островах. У уру дуже розвинені ремесла, що привертає численних туристів. Уру також продають тотора та вироби з неї в Пуно, отримуючи натомість продукти харчування, такі як кіноа, та інші товари.
Їжа готується на вогні, що розводиться на плоскому камінні. Як туалети використовуються невеликі недовговічні острівці біля основних островів, що поглинають сміття.
Уру не повністю відмовляються від сучасної технології: деякі з їх човнів мають мотори, деякі домівки мають сонячні панелі, що дозволяють їм використовувати телевізори, а головний острів має власну радіостанцію, що передає музику кілька годин на добу. На деяких островах також працюють початкові школи, як традиційні, так і одна школа, заснована християнськими місіонерами. Для подальшої освіти діти змушені відвідувати школи на суші, зокрема в Пуно.
Посилання
- Lake Titicaca. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 12 липня 2007.
- Uros Indians. Hands Around the World. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uru pukina abo uro uros isp Uros amerikanskij indianskij narod sho zi starodivnih chasiv meshkav i vse she meshkaye na beregah ozera Titikaka ta na plavuchih ostrovah na jogo poverhni bilya mista Puno Peru Uru UrosZbir ocheretu na berezi ozera TitikakaKilkist Bilya 3000 vsi zmishaniAreal PeruMova vimerla z 1500 roku ajmara ispanskaReligiya Tradicijni viruvannya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uru Zaraz isnuye 42 takih ostrovi dlya budivnictva yakih uru vikoristovuyut roslinu totora tip ocheretu sho roste na beregah ozera iz v yazanok yakoyi voni i roblyat ci ostrovi Zaraz zhivi blizko 3000 nashadkiv uros hocha lishe kilka soten prodovzhuyut zhiti na plotah a bilshist pereyihali na sushu togo zh rajonu Krim togo vsi voni ye metisovani z narodom ajmara sho meshkaye navkolo ostannij chistokrovnij uru pomer u 1959 roci Pochatkovoyu metoyu stvorennya plavuchih ostroviv buv zahist vid zavojovnikiv takih yak napriklad inki U vipadku zagrozi takij ostriv zi vsim naselennyam mig buti peremishenij do vidkritogo ozera Najbilshij z ostroviv vse she maye dozornu vezhu takozh cilkom zbudovanu z ocheretu Uru aktivno torguvali z ajmara meshkancyami navkolishnih rajoniv sho privelo do postupovoyi vtrati yihnoyi vlasnoyi movi ta zamini yiyi na ajmara blizko 500 rokiv tomu Koli navkolishnya teritoriya bula zavojovana inkami uru platili yim podatki hocha neveliki bo inki vvazhali yih duzhe bidnim narodom a deyaki uru buli zahopleni u rabstvo Plavuchi ostrovi buduyutsya z ocheretu totora sho roste navkolo ozera Shilne korinnya ciyeyi roslini pidtrimuye ostrovi cilnimi U svoyu chergu ostrovi prikriplyayutsya kanatami do zherdin vbitih u dno ozera Ocheret na nizhnij storoni ostroviv shvidko gniye takim chinom dlya pidtrimki na plavu potribne postijne dodavannya novogo materialu Ce osoblivo vazhlivo protyagom vologogo sezonu koli ostrovi cilkom namokayut i procesi gnittya vidbuvayutsya shvidshe Serednya trivalist zhittya ostrovu bez pidtrimki stanovit blizko 30 rokiv Velika chastina diyeti uru takozh skladayetsya z ocheretu Koli uru zbirayut ocheret nizhnya bila chastina chuljo ajmara chullo MFA tʃʼuʎo vikoristovuyetsya u yizhu Yak inshi andijski narodi sho spozhivayut u yizhu listya koki dlya rozslablennya ta znyattya vidchuttya golodu uru vikoristovuyut totora dlya tiyeyi zh meti U vipadku poranen ocheret prikladayetsya do ran Krim togo cya roslina vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya napoyu sho nagaduye chaj Najbilshi ostrovi mistyat blizko 10 rodin todi yak najmenshi blizko 30 m zavshirshki lishe odnu abo dvi U serednomu rodini mayut 2 3 ditej Odin z ostroviv uru Krim plavuchih ostroviv z ocheretu totora uru takozh buduyut ocheretyani chovni na yakih peremishuyutsya po ozeru i zajmayutsya ribalstvom perevazhno vilovlyuyuchi ispi karachi i zubatku Zaraz do ozera takozh introdukovani she dva vidi rib yakih vilovlyuyut predstavniki cogo narodu ce forel zavezena z Kanadi v 1940 roci ta kingfish zavezena z Argentini Takozh uru polyuyut na ptahiv zokrema martiniv kachok i flamingo ta viroshuyut hudobu na ostrovah U uru duzhe rozvineni remesla sho privertaye chislennih turistiv Uru takozh prodayut totora ta virobi z neyi v Puno otrimuyuchi natomist produkti harchuvannya taki yak kinoa ta inshi tovari Yizha gotuyetsya na vogni sho rozvoditsya na ploskomu kaminni Yak tualeti vikoristovuyutsya neveliki nedovgovichni ostrivci bilya osnovnih ostroviv sho poglinayut smittya Uru ne povnistyu vidmovlyayutsya vid suchasnoyi tehnologiyi deyaki z yih chovniv mayut motori deyaki domivki mayut sonyachni paneli sho dozvolyayut yim vikoristovuvati televizori a golovnij ostriv maye vlasnu radiostanciyu sho peredaye muziku kilka godin na dobu Na deyakih ostrovah takozh pracyuyut pochatkovi shkoli yak tradicijni tak i odna shkola zasnovana hristiyanskimi misionerami Dlya podalshoyi osviti diti zmusheni vidviduvati shkoli na sushi zokrema v Puno PosilannyaLake Titicaca Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2007 Uros Indians Hands Around the World Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2008