Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аймарська мова (аймара: Aymar aru) — мова народу аймара, що мешкає в Центральних Андах. Це одна з небагатьох індіанських мов з числом носіїв більше мільйона осіб Аймара, разом з кечуа і іспанською мовами, є офіційною мовою Перу і Болівії. Нею також розмовляють в Чилі.
| Аймара | |
|---|---|
| Aymar aru | |
 Географічне розповсюдження мови аймара | |
| Поширена в | Болівія, Перу, Чилі |
| Етнічність | Аймара |
| Носії | 2 227 642 (центральний діалект) |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Аймарська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Болівія, Перу |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ay |
| ISO 639-2 | aym |
| ISO 639-3 | aym — загальний, ayr — центральний діалект, ayc — південний діалект |
Аймара — аглютинативно-полісинтетична мова з порядком слів SOV (підмет-додаток-присудок).
Назва
Традиційне ствердження про те, що слово «аймара» походить з аймарських слів «jaya» (предок) і «mara» (рік, час) ймовірно є помилковим. Справжня етимологія залишається невідомою, дискусію на цю тему можна знайти в книзі Lingüística Aimara перуанського лінгвіста Родолфо Керрон-Паломіно.
Фонологія
У мові аймара три голосних звуки (/a i u/, для яких розрізняють два ступені довготи. Високі голосні знижуються до середніх перед увулярними приголосними та після них (/i/ → [e], /u/ → [o]).
Що стосується приголосних, то вони в аймара можуть бути лабіальними, альвеолярними, палаталізованими, велярними й увулярними. Звуки не оглушуються (наприклад, немає різниці між [p] і [b]), але кожна приголосна має три форми: проста (без придиху), глотальна, і з придихом. У аймара є одноударний /ɾ/, і відмінність між альвеолярним та палатальним для носових і бічних звуків, а також два півголосних (/w/ і /j/).
| Губні | Зубні/ Альвеолярні | Пост- альвеолярні | Увулярні | Велярні | Увулярні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | ɲ | ||||
| Вибухові | без придиху | p | t | tʃ | k | q | |
| з придихом | pʰ | tʰ | tʃʰ | kʰ | qʰ | ||
| глотальні | pʼ | tʼ | tʃʼ | kʼ | qʼ | ||
| Фрикативні | s | x | χ | ||||
| Одноударні | r | ||||||
| Апроксиманти | j | w | |||||
| бокові | l | ʎ | |||||
Наголос зазвичай ставиться на передостанньому складі, але через довгі голосні може зрушуватися.
Мовна сім'я
Походження
Існує твердження, що аймарська походить від мови, якою говорили в Тіуанако, позаяк це мова, яку нині використовують тутешні індіанці. Багато фахівців у наш час[] вважають, що аймарська розповсюдилася на південь, в область Тіуанако, з області свого початкового розповсюдження у Центральному Перу, хоча це не достовірно. Вважається, що саме аймарська була основною мовою держави Уарі, а в Тіуанако говорили нині вимерлою мовою Пукіна. Топоніми мовою аймара присутні на півночі від Центрального Перу та на більшій частині Альтіплано.
Найближчі родичі
Аймара є насправді лише однією з корінних мов цієї області, інші з тих, що дожили до наших днів — . Ця мовна сім'я була виявлена дослідженням в рамках лінгвістичної програми університету Флориди. На мовах Хакару (jaqi aru — людська мова) та Каукі розмовляють спільноти в районі селища Тупе в долині Яуйос в регіоні Ліма в центральному Перу. На мові хакару говорять близько 3 тисяч людей, серед яких майже всі є двомовними носіями з іспанською як другою. Загроженою мовою Каукі розмовляють переважно люди похилого віку в маленькій сусідній громаді. Доктор Хардман початково класифікувала мови хакару та каукі як досить відмінні одна від одної, проте пізніші дослідження виявили, що це два говори однієї мови.
Наразі нововідкрита мовна сім'я не має власної назви. Доктор Хардман запропонувала назву Хакі, тоді як перуанські мовознавці запропоновували інші назви. Алфредо Тореро використовував термін ару (мова); Родолфо Керрон-Паломіно, своєю чергою, запропонував розповсюдити термін аймара або аймарські мови на всю сім'ю, розділену на дві гілки, південну (в районі Альтіплано) аймара та центральну аймара (тобто Хакару та Каукі). Кожна з цих трьох пропозицій має своїх послідовників серед андськbх мовознавців.
Далека спорідненість
Деякі лінгвісти стверджують, що аймара споріднена своєму поширенішому сусідові, мові кечуа. Ця гіпотеза, проте, є сумнівною — хоча між цими мовами є схожість, більшість лінгвістів сходяться на думці, що ця схожість пояснюється тим, що народи-носії мали тривалу історію культурної взаємодії, займаючи одну або сусідню територію, а не спорідненістю мов.
Розповсюдження
Зараз на аймара розмовляють понад 2,5 млн мешканців Болівії, 420 тис. мешканців Перу і близько 15 тис. мешканців Чилі. На момент іспанського завоювання в 16 століття, аймара домінувала на набагато ширшій площі, включаючи більшу частину Перуанських Анд на південь від Куско. Проте за наступні століття велика частина носіїв аймара перейняли як іспанську мову, так і кечуа, зараз багато колись аймарамовних болівійських та перуанських районів стали кечуамовними.
Примітки
- Bolivia: Idioma Materno de la Poblaciyn de 4 acos de edad. 2001 Bolivian Census. Instituto Nacional de Estadística, La Paz — Bolivia.
{{}}: Недійсний|deadurl=404() - Іншими корінними американськими мовами з числом носіїв понад 1 млн є науатль, кечуа і гуарані.
- Rodolfo Cerrón-Palomino (2000). Lingüística Aimara. Cuzco. pp.=34-36
- Rodolfo Cerrón-Palomino (2000). Lingüística Aimara. Cuzco. pp.=68-70
- Xavier Albó, "Andean People in the Twentieth Century, " in The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas. Vol. III: South America, ed. Frank Salomon and Stuart B. Schwartz (New York: Cambridge University Press, 1999), 765—871.
Посилання
- Аймара (мова) [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- «Хакару: програма захисту зникаючої мови в Перу» [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мова аймара на сайті Ethnologue: Aymara. A language of Bolivia [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова аймара на сайті Glottolog 3.0: Language: Central-Southern Aymara [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова аймара на сайті WALS Online: Language Aymara (Central) [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
- , Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajmarska mova ajmara Aymar aru mova narodu ajmara sho meshkaye v Centralnih Andah Ce odna z nebagatoh indianskih mov z chislom nosiyiv bilshe miljona osib Ajmara razom z kechua i ispanskoyu movami ye oficijnoyu movoyu Peru i Boliviyi Neyu takozh rozmovlyayut v Chili AjmaraAymar aruGeografichne rozpovsyudzhennya movi ajmaraPoshirena v Boliviya Peru ChiliEtnichnist AjmaraNosiyi 2 227 642 centralnij dialekt Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Ajmarska sim yaOficijnij statusOficijna Boliviya PeruKodi moviISO 639 1 ayISO 639 2 aymISO 639 3 aym zagalnij ayr centralnij dialekt ayc pivdennij dialekt Ajmara aglyutinativno polisintetichna mova z poryadkom sliv SOV pidmet dodatok prisudok NazvaTradicijne stverdzhennya pro te sho slovo ajmara pohodit z ajmarskih sliv jaya predok i mara rik chas jmovirno ye pomilkovim Spravzhnya etimologiya zalishayetsya nevidomoyu diskusiyu na cyu temu mozhna znajti v knizi Linguistica Aimara peruanskogo lingvista Rodolfo Kerron Palomino FonologiyaU movi ajmara tri golosnih zvuki a i u dlya yakih rozriznyayut dva stupeni dovgoti Visoki golosni znizhuyutsya do serednih pered uvulyarnimi prigolosnimi ta pislya nih i e u o Sho stosuyetsya prigolosnih to voni v ajmara mozhut buti labialnimi alveolyarnimi palatalizovanimi velyarnimi j uvulyarnimi Zvuki ne oglushuyutsya napriklad nemaye riznici mizh p i b ale kozhna prigolosna maye tri formi prosta bez pridihu glotalna i z pridihom U ajmara ye odnoudarnij ɾ i vidminnist mizh alveolyarnim ta palatalnim dlya nosovih i bichnih zvukiv a takozh dva pivgolosnih w i j Gubni Zubni Alveolyarni Post alveolyarni Uvulyarni Velyarni UvulyarniNosovi m n ɲVibuhovi bez pridihu p t tʃ k qz pridihom pʰ tʰ tʃʰ kʰ qʰglotalni pʼ tʼ tʃʼ kʼ qʼFrikativni s x xOdnoudarni rAproksimanti j wbokovi l ʎ Nagolos zazvichaj stavitsya na peredostannomu skladi ale cherez dovgi golosni mozhe zrushuvatisya Movna sim yaPohodzhennya Isnuye tverdzhennya sho ajmarska pohodit vid movi yakoyu govorili v Tiuanako pozayak ce mova yaku nini vikoristovuyut tuteshni indianci Bagato fahivciv u nash chas koli vvazhayut sho ajmarska rozpovsyudilasya na pivden v oblast Tiuanako z oblasti svogo pochatkovogo rozpovsyudzhennya u Centralnomu Peru hocha ce ne dostovirno Vvazhayetsya sho same ajmarska bula osnovnoyu movoyu derzhavi Uari a v Tiuanako govorili nini vimerloyu movoyu Pukina Toponimi movoyu ajmara prisutni na pivnochi vid Centralnogo Peru ta na bilshij chastini Altiplano Najblizhchi rodichi Ajmara ye naspravdi lishe odniyeyu z korinnih mov ciyeyi oblasti inshi z tih sho dozhili do nashih dniv Cya movna sim ya bula viyavlena doslidzhennyam v ramkah lingvistichnoyi programi universitetu Floridi Na movah Hakaru jaqi aru lyudska mova ta Kauki rozmovlyayut spilnoti v rajoni selisha Tupe v dolini Yaujos v regioni Lima v centralnomu Peru Na movi hakaru govoryat blizko 3 tisyach lyudej sered yakih majzhe vsi ye dvomovnimi nosiyami z ispanskoyu yak drugoyu Zagrozhenoyu movoyu Kauki rozmovlyayut perevazhno lyudi pohilogo viku v malenkij susidnij gromadi Doktor Hardman pochatkovo klasifikuvala movi hakaru ta kauki yak dosit vidminni odna vid odnoyi prote piznishi doslidzhennya viyavili sho ce dva govori odniyeyi movi Narazi novovidkrita movna sim ya ne maye vlasnoyi nazvi Doktor Hardman zaproponuvala nazvu Haki todi yak peruanski movoznavci zaproponovuvali inshi nazvi Alfredo Torero vikoristovuvav termin aru mova Rodolfo Kerron Palomino svoyeyu chergoyu zaproponuvav rozpovsyuditi termin ajmara abo ajmarski movi na vsyu sim yu rozdilenu na dvi gilki pivdennu v rajoni Altiplano ajmara ta centralnu ajmara tobto Hakaru ta Kauki Kozhna z cih troh propozicij maye svoyih poslidovnikiv sered andskbh movoznavciv Daleka sporidnenist Deyaki lingvisti stverdzhuyut sho ajmara sporidnena svoyemu poshirenishomu susidovi movi kechua Cya gipoteza prote ye sumnivnoyu hocha mizh cimi movami ye shozhist bilshist lingvistiv shodyatsya na dumci sho cya shozhist poyasnyuyetsya tim sho narodi nosiyi mali trivalu istoriyu kulturnoyi vzayemodiyi zajmayuchi odnu abo susidnyu teritoriyu a ne sporidnenistyu mov RozpovsyudzhennyaZaraz na ajmara rozmovlyayut ponad 2 5 mln meshkanciv Boliviyi 420 tis meshkanciv Peru i blizko 15 tis meshkanciv Chili Na moment ispanskogo zavoyuvannya v 16 stolittya ajmara dominuvala na nabagato shirshij ploshi vklyuchayuchi bilshu chastinu Peruanskih And na pivden vid Kusko Prote za nastupni stolittya velika chastina nosiyiv ajmara perejnyali yak ispansku movu tak i kechua zaraz bagato kolis ajmaramovnih bolivijskih ta peruanskih rajoniv stali kechuamovnimi PrimitkiBolivia Idioma Materno de la Poblaciyn de 4 acos de edad 2001 Bolivian Census Instituto Nacional de Estadistica La Paz Bolivia a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Inshimi korinnimi amerikanskimi movami z chislom nosiyiv ponad 1 mln ye nauatl kechua i guarani Rodolfo Cerron Palomino 2000 Linguistica Aimara Cuzco pp 34 36 Rodolfo Cerron Palomino 2000 Linguistica Aimara Cuzco pp 68 70 Xavier Albo Andean People in the Twentieth Century in The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas Vol III South America ed Frank Salomon and Stuart B Schwartz New York Cambridge University Press 1999 765 871 PosilannyaAjmara mova 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Hakaru programa zahistu znikayuchoyi movi v Peru 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Mova ajmara na sajti Ethnologue Aymara A language of Bolivia 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova ajmara na sajti Glottolog 3 0 Language Central Southern Aymara 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova ajmara na sajti WALS Online Language Aymara Central 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu ajmara Nayriri unstawi