Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індіа нські мо ви загальна умовна назва мов індіанців корінних народів Північної та Південної Америк Визначення поняття

Індіанські мови

Індіанські мови

Індіа́нські мо́ви — загальна умовна назва мов індіанців — корінних народів Північної та Південної Америк.

Визначення поняття корінних мов

Оскільки, згідно з традицією, ескімосів й алеутів, які живуть не лише в Америці, розглядають окремо від індіанців, мови, відповідно, не вважаються індіанськими. Термін є умовним: індіанські мови дуже відрізняються між собою і мають дуже мало спільних рис. Американський лінгвіст Джозеф Грінберг висунув так звану «америндську» гіпотезу, згідно з якою усі індіанські мови, окрім сім'ї на-дене, об'єднуються в єдину америндську макросім'ю. Однак більшість спеціалістів з індіанських мов поставилися до цієї гіпотези та до методології «масового порівняння мов», на якій вона ґрунтується, скептично і загалом не підтримали. Зараз зазвичай індіанські мови розглядаються як умовна сукупність різних мовних родин, об'єднаних лише на підставі географічних та історичних ознак.

Досить важко скласти точний перелік індіанських мов і вказати їх кількість. По-перше, багато мов вимерло внаслідок європейської колонізації континенту. Наприклад, уважається, що в доколумбівській Північній Америці на північ від імперії ацтеків існувало до чотирьохсот мов, а зараз їх залишилося лише трохи більше двохсот. Багато мов щезли перш, ніж їх якось зафіксовано. З другого боку, деякі мови Південної Америки, такі як кечуа, за останні століття значно розширили свій ареал — і стали рідними для багатьох народів, які раніше говорили іншими мовами. По-друге, проблемою є розмежування мов і діалектів: часто дуже важко визначити, чи дві споріднені мовні форми є діалектами, чи, можливо, окремим мовами. У проблеми немає чіткого лінгвістичного розв'язку, а вирішується вона часто за допомогою традиційних, етнічних, соціальних й інших аргументів, які часом суперечать одне одному.

З антропологічного та лінгвістичного погляду, Америка поділяється на Південну, Північну та Мезоамерику. Кордони останньої розуміють по різному: іноді як сучасні, тоді, наприклад, її північним кордоном є теперішній між Мексикою та США, або ж як історичні — зону впливу доколумбових культур, умовно зону впливу мая й ацтеків.

Класифікація індіанських мов

Історія класифікації індіанських мов Північної Америки налічує понад півтора століття. Ще 1838 року П. Дюпонсо звернув увагу на типологічну схожість цих мов, а саме їх полісинтетизм. Авторами перших генетичних класифікацій були А. Галлатін у 1848 і Дж. Трамбулл у 1876. Але першою дійсно загальною та впливовою виявилася класифікація Джона Веслі Пауела.

Майор Пауелл (1834—1902) був мандрівником та натуралістом і працював в Бюро американської етнології. У класифікації, яку створив Пауелл та його співробітники, було виділено 58 мовних родин Північної Америки (1891), багато з виділених ним сімей зберегли свій статус у сучасній класифікації. Того ж 1819 року з'явилася інша важлива класифікація американських мов створена Даніелом Брінтоном, який ввів ряд важливих термінів, наприклад «юто-ацтецька сім'я». Також ця класифікація включала мови не лише Північної але й Південної Америки. Пізніші класифікації спиралися для північноамериканських мов на Пауелла, а для південноамериканських на Брінтона.

Невдовзі після публікації класифікації Пауела робилися спроби скоротити кількість північноамериканських мовних сімей. Ця скорочувальна тенденція отримала найяскравіше вираження в широковідомій класифікації Е. Сепіра (1921, 1929). Ця класифікація налічувала лише 6 макросімей (stocks) Північної Америки: ескімосо-алеутську, алгонкіно-вакашську, на-дене, пенутійську, хокансько-сіуанську та ацтецько-теноанську. Сам Сепір розглядав цю класифікацію як попередню гіпотезу, однак вона набула популярності і переважно повторювалася без цих застережень. Внаслідок некритичності використання склалося враження, що алгонкіно-вакашська чи хонансько-сіуанська сім'ї це такі ж визнані об'єднання мов як індоєвропейська чи уральська мовні родини Євразії. Однак насправді підтвердилася лише ескімосо-алеутська сім'я мов, а інші над родини були відкинуті більшістю спеціалістів.

Протистояння лінгвістів схильних об'єднувати (lumping) чи роз'єднувати (splitting) мови в родини зберігається в класифікації індіанських мов і досі. Починаючи з 1960-х років набуває силу роз'єднувальна тенденція, маніфестом якого стала книжка «Корінні мови Америки» (редактори Л. Кемпбелл і М. Мітун, 1979). В цій книжці використовується максимально консервативний підхід і наводиться 62 мовні роди, включно з деякими мезоамериканськими, між якими немає чітко доведеної спорідненості. Більше половини цих родин представлені одиничними ізольованими мовами. Ця класифікація ґрунтується на якісно іншому рівні знань про більшість північноамериканських мов, ніж в часи Сепіра, — в шістдесяті-сімдесяті роки XX століття була проведена детальна порівняльно-історична робота з усіма основними мовними родинами Північної Америки. Ця робота продовжувалася і далі. «Класифікація консенсусу» була опублікована в сімнадцятому, присвяченому мовам, томі фундаментального «Довідника з північноамериканських індіанців» (під редакцією А. Годдард, 1996). Ця класифікація з невеликими змінами повторює класифікацію 1979 року і містить також 62 генетичні мовні родини.

Перша детальна класифікація південноамериканських мов була запропонована чеським лінгвістом Ч. Лоукоткою. Ця класифікація містить 113 мовних сімей. Потім велику роботу з класифікації мов Амазоніт здійснив бразильський лінгвіст А. Родрігес. Одна з найсучасніших та найконсервативніших класифікацій належить Т. Кауфману.

Мовна різноманітність та лінгвогеографічні особливості Америки

За спостереженням американського лінгвіста Р. Аустреліца, для Америки характерна значно більша генетична щільність, ніж для Євразії. Генетична щільність території — це кількість генетичних об'єднань певної місцевості поділена на її площу. Площа Північної Америки значно менша за площу Євразії, а от мовних родин у ній набагато більше. Цю ідею старанно розробила Дж. Ніколс (1990, 1992). Згідно з її даними, генетична щільність Євразії становить близько 1,3, у той час як у Північній Америці 6,6, у Мезоамериці — 28,0, Південній Америці — 13,6. Окрім того, окремі території мають ще вищу генетичну щільність наприклад Каліфорнія та північно-західне узбережжя США. Цей регіон є прикладом «замкненої мовної зони» з дуже високим мовним різноманіттям. Такі зони зазвичай виникають в специфічних географічних умовах коли суміщають природні перепони (узбережжя, гори тощо) та різноманітні, бажано багаті екосистеми. В таких умовах люди живуть відносно невеликими соціумами не маючи змоги та потреби в контактах з сусідами та розселенні. Каліфорнія та північно-західне узбережжя між горами та океаном з безліччю різноманітних екосистем ідеально відповідають цим умовам, що й стало причиною унікальної генетичної щільності, яка досягає в Каліфорнії 34,1. Навпаки центр Північної Америки Великі рівнини це «протяжна зона» там поширено лише кілька мовних сімей кожна з який однак займає досить велику територію і генетична щільність дорівнює 2,5.

Заселення Америки і передісторія індіанських мов

Зараз загальноприйнятою теорією є заселення Америки через Берингію. Однак час заселення залишається дискусійним зараз домінує археологічно обґрунтована теорія про те, що Америка була стрімко заселена людьми приблизно 12-14 тисяч років тому. Однак ряд непрямих даних свідчить про значну старшу історію. Одним із них є величезне мовне різноманіття Америки. Згідно із сучасними поглядами, для того щоб досягти такого різноманіття з однієї мови мало б пройти близько 50 тисяч років. Іншим поясненням, якщо прийняти теорію про відносно недавнє заселення Америки, може бути лише ціла серія окремих міграцій різномовних народів.

Основні родини індіанських мов

Нижче наведений перелік найбільших мовних сімей Америки в географічному порядку з півночі на південь. У списку не розрізняються живі та вимерлі мови.

Мови Північної Америки

Мови Мезоамерики

Південна Америка

Докладніше: Індіанські мови Південної Америки

Соціолінгвістичний стан індіанських мов

Індіанські мови мають дуже різноманітні соціолінгвістичні характеристики. Сучасний їх стан зумовлений як доколумбовою історією так і європейською колонізацією та існуванням в статусі меншинних мов. Хоч доля кожної мови унікальна, але є риси спільні для цілих ареалів, тому зручно розглянути Північну, Південну та Мезоамерику як окремі регіони.

Північна Америка

Незважаючи на величезну кількість мов у Північній Америці її населення в доколумбові часи було вельми незначним. Оцінки коливаються від 1 до 8 мільйонів причому більшість тяжіє до нижньої межі. Зазвичай індіанські народи налічували тільки по кілька тисяч людей. Це положення збереглося і зараз коли індіанці є невеликою меншиною в США та Канаді. Лише деякі народи налічують десятки тисяч чоловік — навахо, дакота, крі, оджибва, черокі. Багато племен повністю щезли, або ж збереглися як народи, але втратили мову. Згідно з даними А. Годдарса, що, у свою чергу, ґрунтуються на даних М. Круасса, Б. Граймо й інших, у північній Америці збереглося 46 індіанських й ескімосо-алеутських мов, які достатня кількість дітей засвоюють як рідні. Окрім того, є 91 мова, якими володіє достатня кількість дорослих, і 72 мови, якими володіють лише окремі люди. Ще близько 120 відомих мов щезли. Практично усі індіанці Північної Америки володіють англійською чи іспанською або французькою. В останні десятиріччя в деяких племенах США та Канади індіанці та лінгвісти намагаються відродити корінні мови.

Мезоамерика

Густонаселені держави цього регіону були знищені конкістадорами, але й досі індіанці нащадки давніх народів налічуються сотнями тисяч. Наприклад мовою масауа отомангейської родини — говорить 250—400 тисяч людей (Мексика), східно-уастекським науатлем юто-ацтецької родини — близько 400 тисяч (Мексика), маянськими мовами кекчі — 280 тисяч (Гватемала), західно-центральним кіче — понад 350 тисяч (Гватемала), юкатекською — близько півмільйона (Мексика). Узагалі середня кількість носіїв місцевих мов на порядок більша, ніж у Північній Америці.

Південна Америка

У Південній Америці ситуація дуже неоднорідна. З одного боку, більшість мов мають украй мало мовців — декілька тисяч, сотень чи навіть десятків. Постійно йде процес зникнення мов. Але, водночас, загалом людей, що розмовляють індіанськими мовами, налічується від 11 до 15 мільйонів. Це сталося завдяки тому, що деякі індіанські мови стали спершу мовами міжнаціонального спілкування для цілих регіонів, а потім способом самоусвідомлення індіанців незалежно від конкретної національної приналежності. Деякі індіанські мови навіть отримали офіційний статус — кечуа, аймара, гуарані.

Примітки

  1. В даному випадку під консерватизмом розуміється уникання необґрунтованого об'єднання мов у родини та групи родин.
  2. Мова йде про генетичні об'єднання мов — мовні сім'ї, групи, надродини тощо.

Джерела

  • УНИВЕРСАЛЬНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ «КРУГОСВЕТ» [ 13 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

India nski mo vi zagalna umovna nazva mov indianciv korinnih narodiv Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Amerik Viznachennya ponyattya korinnih movOskilki zgidno z tradiciyeyu eskimosiv j aleutiv yaki zhivut ne lishe v Americi rozglyadayut okremo vid indianciv movi vidpovidno ne vvazhayutsya indianskimi Termin ye umovnim indianski movi duzhe vidriznyayutsya mizh soboyu i mayut duzhe malo spilnih ris Amerikanskij lingvist Dzhozef Grinberg visunuv tak zvanu amerindsku gipotezu zgidno z yakoyu usi indianski movi okrim sim yi na dene ob yednuyutsya v yedinu amerindsku makrosim yu Odnak bilshist specialistiv z indianskih mov postavilisya do ciyeyi gipotezi ta do metodologiyi masovogo porivnyannya mov na yakij vona gruntuyetsya skeptichno i zagalom ne pidtrimali Zaraz zazvichaj indianski movi rozglyadayutsya yak umovna sukupnist riznih movnih rodin ob yednanih lishe na pidstavi geografichnih ta istorichnih oznak Dosit vazhko sklasti tochnij perelik indianskih mov i vkazati yih kilkist Po pershe bagato mov vimerlo vnaslidok yevropejskoyi kolonizaciyi kontinentu Napriklad uvazhayetsya sho v dokolumbivskij Pivnichnij Americi na pivnich vid imperiyi actekiv isnuvalo do chotirohsot mov a zaraz yih zalishilosya lishe trohi bilshe dvohsot Bagato mov shezli persh nizh yih yakos zafiksovano Z drugogo boku deyaki movi Pivdennoyi Ameriki taki yak kechua za ostanni stolittya znachno rozshirili svij areal i stali ridnimi dlya bagatoh narodiv yaki ranishe govorili inshimi movami Po druge problemoyu ye rozmezhuvannya mov i dialektiv chasto duzhe vazhko viznachiti chi dvi sporidneni movni formi ye dialektami chi mozhlivo okremim movami U problemi nemaye chitkogo lingvistichnogo rozv yazku a virishuyetsya vona chasto za dopomogoyu tradicijnih etnichnih socialnih j inshih argumentiv yaki chasom superechat odne odnomu Z antropologichnogo ta lingvistichnogo poglyadu Amerika podilyayetsya na Pivdennu Pivnichnu ta Mezoameriku Kordoni ostannoyi rozumiyut po riznomu inodi yak suchasni todi napriklad yiyi pivnichnim kordonom ye teperishnij mizh Meksikoyu ta SShA abo zh yak istorichni zonu vplivu dokolumbovih kultur umovno zonu vplivu maya j actekiv Klasifikaciya indianskih movIstoriya klasifikaciyi indianskih mov Pivnichnoyi Ameriki nalichuye ponad pivtora stolittya She 1838 roku P Dyuponso zvernuv uvagu na tipologichnu shozhist cih mov a same yih polisintetizm Avtorami pershih genetichnih klasifikacij buli A Gallatin u 1848 i Dzh Trambull u 1876 Ale pershoyu dijsno zagalnoyu ta vplivovoyu viyavilasya klasifikaciya Dzhona Vesli Pauela Major Pauell 1834 1902 buv mandrivnikom ta naturalistom i pracyuvav v Byuro amerikanskoyi etnologiyi U klasifikaciyi yaku stvoriv Pauell ta jogo spivrobitniki bulo vidileno 58 movnih rodin Pivnichnoyi Ameriki 1891 bagato z vidilenih nim simej zberegli svij status u suchasnij klasifikaciyi Togo zh 1819 roku z yavilasya insha vazhliva klasifikaciya amerikanskih mov stvorena Danielom Brintonom yakij vviv ryad vazhlivih terminiv napriklad yuto actecka sim ya Takozh cya klasifikaciya vklyuchala movi ne lishe Pivnichnoyi ale j Pivdennoyi Ameriki Piznishi klasifikaciyi spiralisya dlya pivnichnoamerikanskih mov na Pauella a dlya pivdennoamerikanskih na Brintona Nevdovzi pislya publikaciyi klasifikaciyi Pauela robilisya sprobi skorotiti kilkist pivnichnoamerikanskih movnih simej Cya skorochuvalna tendenciya otrimala najyaskravishe virazhennya v shirokovidomij klasifikaciyi E Sepira 1921 1929 Cya klasifikaciya nalichuvala lishe 6 makrosimej stocks Pivnichnoyi Ameriki eskimoso aleutsku algonkino vakashsku na dene penutijsku hokansko siuansku ta actecko tenoansku Sam Sepir rozglyadav cyu klasifikaciyu yak poperednyu gipotezu odnak vona nabula populyarnosti i perevazhno povtoryuvalasya bez cih zasterezhen Vnaslidok nekritichnosti vikoristannya sklalosya vrazhennya sho algonkino vakashska chi honansko siuanska sim yi ce taki zh viznani ob yednannya mov yak indoyevropejska chi uralska movni rodini Yevraziyi Odnak naspravdi pidtverdilasya lishe eskimoso aleutska sim ya mov a inshi nad rodini buli vidkinuti bilshistyu specialistiv Protistoyannya lingvistiv shilnih ob yednuvati lumping chi roz yednuvati splitting movi v rodini zberigayetsya v klasifikaciyi indianskih mov i dosi Pochinayuchi z 1960 h rokiv nabuvaye silu roz yednuvalna tendenciya manifestom yakogo stala knizhka Korinni movi Ameriki redaktori L Kempbell i M Mitun 1979 V cij knizhci vikoristovuyetsya maksimalno konservativnij pidhid i navoditsya 62 movni rodi vklyuchno z deyakimi mezoamerikanskimi mizh yakimi nemaye chitko dovedenoyi sporidnenosti Bilshe polovini cih rodin predstavleni odinichnimi izolovanimi movami Cya klasifikaciya gruntuyetsya na yakisno inshomu rivni znan pro bilshist pivnichnoamerikanskih mov nizh v chasi Sepira v shistdesyati simdesyati roki XX stolittya bula provedena detalna porivnyalno istorichna robota z usima osnovnimi movnimi rodinami Pivnichnoyi Ameriki Cya robota prodovzhuvalasya i dali Klasifikaciya konsensusu bula opublikovana v simnadcyatomu prisvyachenomu movam tomi fundamentalnogo Dovidnika z pivnichnoamerikanskih indianciv pid redakciyeyu A Goddard 1996 Cya klasifikaciya z nevelikimi zminami povtoryuye klasifikaciyu 1979 roku i mistit takozh 62 genetichni movni rodini Persha detalna klasifikaciya pivdennoamerikanskih mov bula zaproponovana cheskim lingvistom Ch Loukotkoyu Cya klasifikaciya mistit 113 movnih simej Potim veliku robotu z klasifikaciyi mov Amazonit zdijsniv brazilskij lingvist A Rodriges Odna z najsuchasnishih ta najkonservativnishih klasifikacij nalezhit T Kaufmanu Movna riznomanitnist ta lingvogeografichni osoblivosti AmerikiZa sposterezhennyam amerikanskogo lingvista R Austrelica dlya Ameriki harakterna znachno bilsha genetichna shilnist nizh dlya Yevraziyi Genetichna shilnist teritoriyi ce kilkist genetichnih ob yednan pevnoyi miscevosti podilena na yiyi ploshu Plosha Pivnichnoyi Ameriki znachno mensha za ploshu Yevraziyi a ot movnih rodin u nij nabagato bilshe Cyu ideyu staranno rozrobila Dzh Nikols 1990 1992 Zgidno z yiyi danimi genetichna shilnist Yevraziyi stanovit blizko 1 3 u toj chas yak u Pivnichnij Americi 6 6 u Mezoamerici 28 0 Pivdennij Americi 13 6 Okrim togo okremi teritoriyi mayut she vishu genetichnu shilnist napriklad Kaliforniya ta pivnichno zahidne uzberezhzhya SShA Cej region ye prikladom zamknenoyi movnoyi zoni z duzhe visokim movnim riznomanittyam Taki zoni zazvichaj vinikayut v specifichnih geografichnih umovah koli sumishayut prirodni pereponi uzberezhzhya gori tosho ta riznomanitni bazhano bagati ekosistemi V takih umovah lyudi zhivut vidnosno nevelikimi sociumami ne mayuchi zmogi ta potrebi v kontaktah z susidami ta rozselenni Kaliforniya ta pivnichno zahidne uzberezhzhya mizh gorami ta okeanom z bezlichchyu riznomanitnih ekosistem idealno vidpovidayut cim umovam sho j stalo prichinoyu unikalnoyi genetichnoyi shilnosti yaka dosyagaye v Kaliforniyi 34 1 Navpaki centr Pivnichnoyi Ameriki Veliki rivnini ce protyazhna zona tam poshireno lishe kilka movnih simej kozhna z yakij odnak zajmaye dosit veliku teritoriyu i genetichna shilnist dorivnyuye 2 5 Zaselennya Ameriki i peredistoriya indianskih movZaraz zagalnoprijnyatoyu teoriyeyu ye zaselennya Ameriki cherez Beringiyu Odnak chas zaselennya zalishayetsya diskusijnim zaraz dominuye arheologichno obgruntovana teoriya pro te sho Amerika bula strimko zaselena lyudmi priblizno 12 14 tisyach rokiv tomu Odnak ryad nepryamih danih svidchit pro znachnu starshu istoriyu Odnim iz nih ye velichezne movne riznomanittya Ameriki Zgidno iz suchasnimi poglyadami dlya togo shob dosyagti takogo riznomanittya z odniyeyi movi malo b projti blizko 50 tisyach rokiv Inshim poyasnennyam yaksho prijnyati teoriyu pro vidnosno nedavnye zaselennya Ameriki mozhe buti lishe cila seriya okremih migracij riznomovnih narodiv Osnovni rodini indianskih movNizhche navedenij perelik najbilshih movnih simej Ameriki v geografichnomu poryadku z pivnochi na pivden U spisku ne rozriznyayutsya zhivi ta vimerli movi Movi Pivnichnoyi Ameriki Na dene Salishska movna sim ya Vakashska movna sim ya Algska movna sim ya Siuanska movna sim ya Irokezka movna sim ya Kaddoanska movna sim ya Muskozka movna sim ya Kajova tanoanska movna sim ya Penutijska makrosim ya Kochimi yumanska movna sim ya Yuto actecka movna sim ya cya rodina ye perehidnoyu mizh dvoma movnimi regionami Pivnichnoyu Amerikoyu ta Mezoamerikoyu Movi Mezoameriki Otomangejska movna sim ya Mihe soke Mayanska movna sim ya Misumalpanska movna sim yaPivdenna Amerika Dokladnishe Indianski movi Pivdennoyi Ameriki Chibchanska movna sim ya cya rodina ye perehidnoyu mizh dvoma movnimi regionami Mezoamerikoyu ta Pivdennoyu Amerikoyu Aravacka movna sim ya Karibska movna sim ya en Panoanska movna sim ya Zhe Tupijska makrorodinaSociolingvistichnij stan indianskih movIndianski movi mayut duzhe riznomanitni sociolingvistichni harakteristiki Suchasnij yih stan zumovlenij yak dokolumbovoyu istoriyeyu tak i yevropejskoyu kolonizaciyeyu ta isnuvannyam v statusi menshinnih mov Hoch dolya kozhnoyi movi unikalna ale ye risi spilni dlya cilih arealiv tomu zruchno rozglyanuti Pivnichnu Pivdennu ta Mezoameriku yak okremi regioni Pivnichna Amerika Nezvazhayuchi na velicheznu kilkist mov u Pivnichnij Americi yiyi naselennya v dokolumbovi chasi bulo velmi neznachnim Ocinki kolivayutsya vid 1 do 8 miljoniv prichomu bilshist tyazhiye do nizhnoyi mezhi Zazvichaj indianski narodi nalichuvali tilki po kilka tisyach lyudej Ce polozhennya zbereglosya i zaraz koli indianci ye nevelikoyu menshinoyu v SShA ta Kanadi Lishe deyaki narodi nalichuyut desyatki tisyach cholovik navaho dakota kri odzhibva cheroki Bagato plemen povnistyu shezli abo zh zbereglisya yak narodi ale vtratili movu Zgidno z danimi A Goddarsa sho u svoyu chergu gruntuyutsya na danih M Kruassa B Grajmo j inshih u pivnichnij Americi zbereglosya 46 indianskih j eskimoso aleutskih mov yaki dostatnya kilkist ditej zasvoyuyut yak ridni Okrim togo ye 91 mova yakimi volodiye dostatnya kilkist doroslih i 72 movi yakimi volodiyut lishe okremi lyudi She blizko 120 vidomih mov shezli Praktichno usi indianci Pivnichnoyi Ameriki volodiyut anglijskoyu chi ispanskoyu abo francuzkoyu V ostanni desyatirichchya v deyakih plemenah SShA ta Kanadi indianci ta lingvisti namagayutsya vidroditi korinni movi Mezoamerika Gustonaseleni derzhavi cogo regionu buli znisheni konkistadorami ale j dosi indianci nashadki davnih narodiv nalichuyutsya sotnyami tisyach Napriklad movoyu masaua otomangejskoyi rodini govorit 250 400 tisyach lyudej Meksika shidno uastekskim nauatlem yuto acteckoyi rodini blizko 400 tisyach Meksika mayanskimi movami kekchi 280 tisyach Gvatemala zahidno centralnim kiche ponad 350 tisyach Gvatemala yukatekskoyu blizko pivmiljona Meksika Uzagali serednya kilkist nosiyiv miscevih mov na poryadok bilsha nizh u Pivnichnij Americi Pivdenna Amerika U Pivdennij Americi situaciya duzhe neodnoridna Z odnogo boku bilshist mov mayut ukraj malo movciv dekilka tisyach soten chi navit desyatkiv Postijno jde proces zniknennya mov Ale vodnochas zagalom lyudej sho rozmovlyayut indianskimi movami nalichuyetsya vid 11 do 15 miljoniv Ce stalosya zavdyaki tomu sho deyaki indianski movi stali spershu movami mizhnacionalnogo spilkuvannya dlya cilih regioniv a potim sposobom samousvidomlennya indianciv nezalezhno vid konkretnoyi nacionalnoyi prinalezhnosti Deyaki indianski movi navit otrimali oficijnij status kechua ajmara guarani PrimitkiV danomu vipadku pid konservatizmom rozumiyetsya unikannya neobgruntovanogo ob yednannya mov u rodini ta grupi rodin Mova jde pro genetichni ob yednannya mov movni sim yi grupi nadrodini tosho DzherelaUNIVERSALNAYa ENCIKLOPEDIYa KRUGOSVET 13 serpnya 2010 u Wayback Machine ros PosilannyaGenri Longfello Pisnya pro Gajavatu oratoriya u perekladi Oksani Solovej Korinni movi Ameriki vid diskriminaciyi do vidrodzhennya 20 serpnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ